Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Астроциты<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pavlova O. S., Tykhomyrov A. A., Mejenskaya O. A., Stepanenko S. P., Chehivska L. I., Parkhomenko Yu. M.
Назва : High thiamine dose restores levels of specific astroglial proteins in rat brain astrocytes affected by chronic ethanol consumption
Паралельн. назви :Висока доза тіаміну відновлює рівень специфічних астроцитарних протеїнів головного мозку щурів, схильних до хронічного споживання етанолу
Місце публікування : The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 4. - С. 41-49 (Шифр УУ60/2019/91/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ТИАМИНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- THIAMINE DEFICIENCY
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM
БЕЛОК КИСЛЫЙ ГЛИАЛЬНЫЙ ФИБРИЛЛЯРНЫЙ -- GLIAL FIBRILLARY ACIDIC PROTEIN
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Long-term ethyl alcohol consumption induces a deficiency of essential nutrient thiamine (vitamin B₁ ) and profoundly impairs metabolic processes in nervous tissue, resulting in structural and functional alterations in the central nervous system (CNS). This study was performed to evaluate protective effects of thiamine acute dose on the level of glial fibrillary acidic protein (GFAP), a sensitive marker of astroglia, and B1-related enzyme thiamine pyrophosphokinase (TPK) activity in brain of rats chronically exposed to ethanol. The rats were divided into three groups as follows: i) control group; ii) rats given 15% ethanol solution as drinking water for 9 months (EtOH group), iii) EtOH rats given thiamine per os in a dose of 2.0 mg/kg one day before experiment termination (n = 4 in each group). GFAP levels were analyzed in cerebellum, brain cortex and hippocampus by western blot and immunohistochemistry. Brain TPK activity was measured with the use of the yeast apopyruvate decarboxylase apoenzyme (apoPDC). Thiamine concentration in liver was estimated with the use of thiochrome method. It was demonstrated that GFAP content was dramatically reduced in all studied brain regions of EtOH-exposed rats (approximately by 60%, P 0.05) compared with control rats indicating profound astroglial dysfunction. Thiamine treatment was shown to recover GFAP levels up to 80% vs. control value in the brain of EtOH-exposed rats (P 0.05). Ethanol consumption resulted in 3.7-fold decrease in liver thiamine content and 1.4-fold decrease in brain TPK activity, as compared with control (P 0.05). Thiamine treatment of EtOH-exposed rats significantly elevated B1 liver level, however, had no effect on brain TPK activity. Our data suggest that thiamine deficit can play an important role in alcohol-induced damage to brain astroglia. It is emerged that high-dose thiamine administration can represent effective treatment option against chronic effects of ethanol impact on brain structures.Довгострокове вживання етанолу спричинює дефіцит незамінної в харчуванні речовини – тіаміну (вітаміну В₁), що призводить до структурних та функціональних змін у центральній нервовій системі (ЦНС). У роботі досліджували вплив високої дози тіаміну на рівень гліального фібрилярного кислого протеїну (GFAP) і на активність В1-залежного ензиму тіамінпірофосфокінази (ТПК) в мозку щурів, схильних до хронічного споживання етанолу. Щурів було розділено на три групи: i) контрольна група; ii) щури, які отримували 15%-й розчин етанолу як єдине джерело пиття протягом 9 місяців (група EtOH), iii) щури, які отримували EtOH + перорально тіамін у дозі 2,0 мг/кг за один день до термінації експерименту (n = 4 в кожній групі). Рівень GFAP аналізували в мозочку, корі головного мозку і гіпокампі за допомогою вестерн-блот аналізу та імуногістохімії. Активність ТПК в головному мозку вимірювали з використанням апоензиму дріжджової апопіруватдекарбоксилази (apoPDC). Концентрацію тіаміну в печінці оцінювали тіохромним методом. Показано, що вміст GFAP різко знижувався у всіх досліджених відділах мозку щурів, які споживали EtOH (приблизно на 60%, P 0,05) порівняно з контрольними щурами, що вказує на глибоку астрогліальну дисфункцію. Введення тіаміну частково відновлювало рівень GFAP до 80% порівняно з контрольним значенням з групи EtOH (P 0,05). Споживання етанолу знижувало вміст тіаміну в печінці в 3,7 раза і в 1,4 раза активність ТПК в головному мозку експериментальних тварин порівняно з контролем (P 0,05). Введення тіаміну щурам із групи EtOH значно підвищувало рівень B1 в печінці, однак не мало впливу на активність ТПК в головному мозку. Дані показують, що дефіцит тіаміну відіграє важливу роль у пошкодженні астроглії головного мозку щурів, які споживали етанол, а введення високих доз тіаміну може бути ефективним варіантом у запобіганні цих наслідків
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shulyatnikova T. V., Tumaskyi V. O.
Назва : Immunohistochemical analysis of GFAP expression in the experimental sepsis-associated encephalopathy
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Т. 18, N 3. - С. 295-302 (Шифр ПУ40/2021/18/3)
MeSH-головна: АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
СЕПСИС -- SEPSIS
Анотація: Патогенез сепсис-асоційованої енцефалопатії (САЕ) пов’язують із пошкодженням гематоенцефалічного бар’єра, нейрозапаленням і дисбалансом нейромедіаторів у мозковій тканині. Астроглія, найчисленніша популяція клітин у головному мозку, відіграє критичну роль у контролі всіх видів гомеостатичних процесів, регулюючи адаптивні реакції мозку у відповідь на різні фактори його пошкодження. Астроглія дуже неоднорідна в різних відділах мозку, тому фактори, що викликають пошкодження тканини, ініціюють гетерогенні клітинні реакції. Мета роботи – визначення імуногістохімічних особливостей експресії GFAP у різних відділах мозку за умов експериментальної моделі сепсису в щурів. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: контрольна група включала 5 хибнооперованих щурів; 20 тваринам виконали перев’язку та пункцію сліпої кишки (CLP). Здійснили імуногістохімічне дослідження експресії маркера GFAP у сенсомоторній корі, підкірковій білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період з 20 до 48 години після CLP-процедури. Результати. Починаючи з 12 години після CLP-процедури, у тварин почали прогресувати ознаки періорбітальної ексудації, пілоерекція, гіпер-/гіпотермія, діарея, соціальна ізоляція, летаргія та респіраторні порушення. У період з 20 до 38 години 9 тварин на тлі суттєвого погіршення стану були евтаназовані (підгрупа CLP-B – загиблі щури), 11 особин вижили до кінця експерименту, 48 годин (підгрупа CLP-A – тварини, які вижили). У підгрупі CLP-B у строк із 20 до 38 години після процедури CLP у головному мозку спостерігали вірогідне (щодо контролю) регіонально-специфічне динамічне збільшення рівня експресії GFAP: у корі – на 465 %, підкірковій білій речовині – на 198 %, гіпокампі – на 250 %; з 23 години – на 18 % у хвостатому ядрі/лушпині. У таламусі не визначили вірогідну зміну рівня експресії GFAP. У корі та гіпокампі тварин, які вижили, через 48 годин після CLP встановили вищі значення експресії GFAP порівняно з групою загиблих щурів. Висновки. В умовах експериментальної САЕ спостерігали раннє динамічне підвищення реактивності астроглії в корі, гіпокампі, білій речовині і хвостатому ядрі/лушпині головного мозку з найбільшим підвищенням показників у корі та гіпокампі. Це потенційно вказує на відносно вразливіші для факторів пошкодження ділянки мозку, а також на місця найактивнішої міжклітинної взаємодії під час системного запалення. Вищі значення експресії GFAP у корі та гіпокампі тварин, які вижили до 48 години експерименту, щодо показників групи загиблих щурів указують на посилення астрогліальної реактивності в названих ділянках мозку в цей період на тлі відносно сприятливішого клінічного перебігу захворювання.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shulyatnikova T. V., Tumanskiy V. O.
Назва : Immunohistochemical study of the brain aquaporin-4 in the rat acute liver failure model [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Імуногістохімічне дослідження мозкового аквапорину-4 у моделі гострої печінкової недостатності у щурів
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 103-108 (Шифр АУ50/2022/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
АКВАПОРИН 4 -- AQUAPORIN 4
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute liver failure as well as acute-on-chronic liver failure result in the development of acute hepatic encephalopathy (HE) characterized by the major pathophysiologic event in form of the brain edema formation. Among brain cells, astrocytes are considered to be a central cellular population most sensitive to ammonia exposure in HE being the primarily cellular source of glutamine synthetase for ammonia metabolism. Astrocyte swelling is considered to be a principal sign of acute HE, while the exact molecular mechanisms of this event are still not fully understood. According to current concepts on HE, alteration in AQP4 regulation can play one of the central roles in the brain edema development and progression in hyperammonemia states. Considering high region- and context-specific heterogeneity of astroglial populations in the CNS, AQP4 involvement in the links of HE can also sustain mentioned conventional diversityАстроцитарний набряк вважається ключовою ознакою гострої печінкової енцефалопатії, проте точні молекулярні механізми цього явища вимагають подальшого вивчення. Мета. Імуногістохімічне визначення рівня експресії мозкового аквапорину-4 (AQP4) при експериментальній гострій печінковій недостатності у щурів. Матеріали та методи. Дослідження проведено на щурах лінії Вістар: 5 контрольних тварин та 10 щурів з моделлю гострої печінкової недостатності (ГПН), індукованої ацетамінофеном (AILF). Імуногістохімічне дослідження експресії AQP4 проводили у сенсомоторній корі, підкірковій білій речовині, гіпока- мпі, таламусі та хвостатому ядрі/скорлупі в період між 12 і 24 год після ін’єкції ацетамінофену. Результати. У групі померлих щурів AILF-B з 16 до 24 год спостерігалося достовірне регіон-специ- фічне динамічне підвищення рівня AQP4: у корі - на 405.17%, гіпокампі - на 387.38%, хвостатому ядрі/скорлупі - на 314.11%; з 12 год: у таламусі - на 342.66% та підкірковій білій речовині - на 297.77%; з найбільшим підвищенням у корі серед інших областей: у 5.05 раза порівняно з контролем. Висновки. AILF у щурів викликає динамічне підвищення рівня AQP4 у корі, гіпокампі та хвостатому ядрі/скорлупі до 12 год, а в білій речовині та таламусі - до 16 год після ін’єкції ацетамінофену з найбільшим підвищенням у корі. Неоднорідність підвищення AQP4 у різних відділах мозку потенційно вказує на області, більш сприйнятливі до системного токсичного впливу при ГПН, а також на неоднорідну реактивну відповідь локальної астроглії протягом певного періоду. Більш високі рівні AQP4 у корі тварин, що вижили, в умовах ГПН можуть відображати значущість змін AQP4 у танатогенетичних механізмах
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shulyatnikova T. V., Tumanskyi V. O.
Назва : Immunohistochemical study of the brain glutamine synthetase expression in the rat septic model
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2022. - Т. 19, N 1. - С. 47-52 (Шифр ПУ40/2022/19/1)
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Тяжкий перебіг сепсису супроводжується синдромом поліорганної недостатності, в якому гостра печінкова недостатність (ГПН) відіграє одну з найважливіших ролей. Головна ознака гострої печінкової енцефалопатії, що супроводжує ГПН, – набряк астроцитів, індукований аміаком. У разі розвитку ГПН під час сепсису можна також припустити підвищення рівнів системного та мозкового аміаку. Астроцити – ключові клітини для метаболізму аміаку в мозку, оскільки є основним джерелом глутамінсинтетази (GS). Попередні дослідження показали: ГПН призводить до підвищення рівнів астрогліальної GS, що корелює з погіршенням стану експериментальних тварин. Мета роботи – визначення рівня експресії глутамінсинтетази в різних відділах мозку щурів в умовах експериментального сепсису. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на щурах лінії Вістар: 5 хибнооперованих (контрольних) і 20 тварин із септичною моделлю перев’язки та пункції сліпої кишки (CLP). Імуногістохімічне дослідження експресії GS виконали в корі, білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/лушпині в період між 20 і 48 год після CLP. Результати. Починаючи з 12 години після CLP, у прооперованих тварин спостерігали погіршення стану, що прогресувало. У 9 тварин між 20 і 38 год клінічний перебіг завершився розвитком летаргії та важких респіраторних порушень; вони були евтаназовані – група "тварин,які загинули", CLP-B. В 11 щурів спостерігали менш виражені порушення стану до 48 год – група "тих, які вижили", CLP-A. Через 23 год у щурів групи CLP-B, а також через 48 год у тварин групи CLP-A у тканині печінки виявили морфологічні ознаки вогнищевого незворотного пошкодження, що мало тенденцію до прогресування з часом після CLP-процедури. У CLP-A і CLP-B щурів спостерігали поступове підвищення рівня GS у всіх ділянках мозку, що дослідили. Від 24 до 38 год після CLP у групі CLP-B визначили вірогідне регіон-специфічне динамічне збільшення експресії GS: у корі – на 69,35 %, гіпокампі – на 53,6 %, таламусі – на 50,0 %; найістотніше підвищення – в корі, збільшення в 1,69 раза порівняно з контролем. Висновки. У моделі CLP через 24 години після операції спостерігали вірогідне динамічне підвищення рівня GS у корковій, гіпокампальній і таламічній ділянках мозку щура, найсуттєвіше підвищення – в корі. Гетерогенне підвищення рівнів GS вказує на регіони мозку, що більше чи менше вразливі до системних нейротоксичних чинників, а також підтверджує регіональну специфічність реактивності мозкової тканини, в тому числі місцевої астроглії, до системних впливів в умовах сепсису. Морфологічні ознаки сепсис-асоційованого пошкодження печінки, що на 1 годину передують вірогідному збільшенню GS в мозку, можуть вказувати на приєднання печінкової недостатності до перебігу сепсису з підвищенням рівня гепатогенних токсинів (імовірно, включаючи аміак) у крові та мозковій тканині через 23 години після CLP. Отже, можна припустити активну участь гепатогенних шкідливих молекул у патофізіології сепсису, а також це свідчить про залучення реактивно підвищених рівнів мозкової GS у комплексних механізмах сепсис-асоційованої енцефалопатії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рибачук О. А., Архипчук І. В., Лазаренко Ю. А.
Назва : In vivo та in vitro моделі травматичних пошкоджень спинного мозку
Паралельн. назви :In vivo and in vitro models of traumatic injuries of the spinal cord
Місце публікування : Клітинна та органна трансплантологія. - 2017. - Том 5, N 1. - С. 80-93 (Шифр КУ53/2017/5/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- NEUROPHYSIOLOGICAL MONITORING
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ЭКСПЕРТНАЯ ОЦЕНКА ЗНАЧИМОСТИ -- PEER REVIEW, RESEARCH
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY
Анотація: В останні роки активно зростає інтерес до дослідження механізмів регенерації пошкоджень нервової тканини, зокрема, й спинного мозку, оскільки його травми є досить поширеними внаслідок дорожньо-транспортних пригод, виробничого травматизму та бойових дій. Пошкодження спинного мозку призводять до втрати функціональної активності тіла нижче місця ураження, що впливає на здатність людини до самообслуговування та суттєво знижує її працездатність. Наслідки спинномозкової травми щорічно наносять значні соціальні та економічні збитки в усіх країнах світу. Розробка нових методів лікування патології центральної нервової системи потребує обов’язкової попередньої апробації їх ефективності в експериментах in vitro та in vivo. Саме тому пошук та створення оптимальної комплексної моделі травми спинного мозку на тваринах, яка б максимально відповідала цілісній картині пошкодження, характерного реальним умовам у людей, є актуальним завданням сучасної нейрофізіології. Такі моделі можуть бути використані, в першу чергу, для більш детального з’ясування усіх ланок патогенезу пошкодження нервової тканини та дослідження її власного відновного потенціалу за рахунок ендогенних репараційних механізмів. Крім того, експериментальні моделі дозволяють оцінити безпеку та спрогнозувати ефективність різноманітних терапевтичних підходів при травмах спинного мозкуIn recent years, there is a growing interest in the mechanisms of regeneration of damaged nerve tissue, including the spinal cord, as its injuries are quite common due to traffic accidents, industrial injuries and military actions. Damage to the spinal cord results in the loss of functional activity of the body below the injury site, which affects person’s ability to self-service and significantly reduces its efficiency. The effects of spinal injuries annually cause significant social and economic losses worldwide, including Ukraine. The development of new treatments for pathologies of the central nervous system requires mandatory pre-testing of their effectiveness in experiments in vitro and in vivo. Therefore, searching and creation of optimal animal model of spinal cord injury is in order to it meets most complete picture of the damage characteristic of real conditions in humans. This is an important task of modern neurophysiology. Such models can be used, primarily, for a more detailed clarification of the pathogenesis of all levels of nerve tissue damage and research of its own recovery potential by endogenous reparation mechanisms. In addition, experimental models allow to estimate the safety and predict the effectiveness of various therapeutic approaches to spinal cord injury
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Tykhomyrov A. A., Nedzvetsky V. S., Agca C. A., Korsa V. V., Grinenko T. V.
Назва : Plasminogen and its fragments in rat brain: a plausible role for astrocytes in angiostatin generation
Місце публікування : The Ukrainian Biochemical Journal. - Київ, 2017. - Том 89, N 2. - С. 43-54 (Шифр УУ1/2017/89/2)
MeSH-головна: МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ПЛАЗМИНОГЕН -- PLASMINOGEN
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
АНГИОСТАТИНЫ -- ANGIOSTATINS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: The purpose of the present study was to examine the plasminogen localization and to detect levels of its fragments (angiostatins) in various regions of rat brain as well as to establish whether rat brain astrocytes could be involved in angiostatin production. It was shown immunohistochemically that plasminogen is distributed broadly in the various brain regions, with predominant expression in meningeal layer and IV, V, and VI layers or cerebral cortex, dentate gyrus, meningeal and Purkinje cells, molecular and granular layers of cerebellum, as well as vessel walls. Angiostatin polypeptides were detected by Western blot analysis mostly in the cerebral cortex and were represented by 50 and 40-30 kDa polypeptides. In the whole cell lysates from primary cultures of rat astrocytes, immunoreactive polypeptides with Mm ~ 92, 84, 65-60, 50, 40, 38-30 kDa, corresponding to native plasminogen and a variety of its truncated products, including angiostatin polypeptides, were revealed. Incubation of astrocytes with exogenous plasminogen resulted in gradual increasing levels of some plasminogen fragments, particularly 30 kDa protein. Moreover, this polypeptide appeared to be the single angiostatin released by astrocytes in vitro. We report here for the first time that astrocytes are one of the cell types in CNS that could be responsible for angiostatin formation and releasing
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Краснов А. В.
Назва : Астроцитарные белки головного мозга: структура, функции, клиническое значение
Місце публікування : Неврологический журнал. - 2012. - Т. 17, № 1. - С. 37-42 (Шифр НР19/2012/17/1)
Предметні рубрики: Мозгового кровообращения расстройства
Астроциты
Белок кислый глиальный фибриллярный
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Виявлено механізм відновлення мозку після інсульту
Місце публікування : Фармацевтичний кур’єр. - 2014. - № 11. - С. 45 (Шифр ФУ21/2014/11)
MeSH-головна: АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN

ИНСУЛЬТ -- STROKE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазриев И. Л., Кикнадзе Г. И., Кутателадзе И. И., Небиеридзе М. И.
Назва : Влияние морфина на число и степень ветвления астроцитов различных участков головного мозга крыс
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - Москва, 2001. - № 3. - С. 297-299 (Шифр БР31/2001/3)
MeSH-головна: АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
МОРФИН -- MORPHINE
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КРЫСЫ -- RATS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коломеец Н. С., Востриков В. М., Уранова Н. А.
Назва : Влияние сыворотки крови больных шизофренией на астроциты в культуре ткани эмбрионального мозга человека: морфометрическое исследование
Місце публікування : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 6. - С. 71-77 (Шифр ЖР15/2015/115/6)
MeSH-головна: АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN

Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко Т. М., Осадченко І. О., Чайка Н. В., Скибо Г. Г.
Назва : Вплив гіпоксичного прекондиціювання на чутливість нейронів зони СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 1. - С. 75-82 (Шифр УУ43/2019/1)
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS
ИШЕМИЧЕСКОЕ ПРЕКОНДИЦИОНИРОВАНИЕ -- ISCHEMIC PRECONDITIONING
ПИРАМИДАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- PYRAMIDAL CELLS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Мета — визначити ефективність нейропротекторного впливу прекондиціювання (ПРК) на структуру СА1 зони гіпокампа ішемізованих піщанок монгольських. Матеріали і методи. Дослідження впливу ПРК проведено на самцях піщанок монгольських, яких розподілили на чотири групи: 1 — контрольні (інтактні) тварини, 2 — група тварин, у яких моделювали ішемію мозку, 3 — група тварин, які підлягали ПРК без ішемії, 4 — група тварин з ПРК + ішемія. Перед ішемічним впливом проводили інтервальні гіпоксичні тренування (5?разів по 5 хв з 5 хвилинним інтервалом щоденно протягом 21 доби) із застосуванням нормобаричної гіпоксичної газової суміші (10?% О2 у N2). Глобальну ішемію мозку моделювали оклюзією обох загальних сонних артерій протягом 5 хв. Забір тканини мозку проводили на 7 му добу після оклюзії. На зрізах гіпокампа визначали ступінь ішемічного ушкодження пірамідних нейронів та астроцитів у зоні CA1 гіпокампа за допомогою світлової мікроскопії та імуногістохімічного методу. Результати. Структурний аналіз показав, що у групі тварин з ішемією на 7 му добу після 5 хвилинної оклюзії сонних артерій у зоні СА1 гіпокампа був високий рівень відстроченої загибелі нейронів. У групі тварин, яких піддавали ПРК та ішемії, ця зона була структурно більш збереженою. За даними імуногістохімічного дослідження, хоча у групі ПРК + ішемія певна кількість пірамідних нейронів загинула, кількість нейронів, які вижили, була значно більшою, ніж у групі з ішемією. Крім того, в групі ПРК + ішемія відзначено тенденцію до зменшення постішемічної активації астроцитів, хоча їх кількість була більшою, ніж у контрольній групі. Висновки. При аналізі впливу гіпоксичного прекондиціювання на виживання нейронів у зоні СА1 гіпокампа виявлено більшу (на 28,5?%) кількість пірамідних нейронів на 7 му добу після ішемії порівняно з групою ішемізованих тварин. Збільшення кількості нейронів, які вижили, і зменшення постішемічної активації астроцитів у групі прекондиціювання та ішемії свідчать про запуск тривалих ендогенних механізмів нейропротекції, ініційованих прекондиціюванням
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воронков Д. Н., Худоерков Р. М., Доведова Е. Л.
Назва : Изменения нейроглиального взаимодействия в нигростриатных структурах мозга при моделировании дисфункции дофаминовой системы
Місце публікування : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 7. - С. 47-51 (Шифр ЖР15/2013/113/7)
Предметні рубрики: Животное
MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ХВОСТАТОЕ ЯДРО -- CAUDATE NUCLEUS
НЕВРОГЛИЯ -- NEUROGLIA
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ДОФАМИН -- DOPAMINE
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сергеева Т. Н., Сергеев В. Г., Чучков В. М.
Назва : Клеточные механизмы хронического нейровоспаления
Місце публікування : Морфологические ведомости. - 2014. - № 4. - С. 26-31 (Шифр 83223/2014/4)
MeSH-головна: НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ПЕРИЦИТЫ -- PERICYTES
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Макаров С. С., Джебраилова Ю. Н., Грачева М. Е., Грачев Е. А., Кочетов А. Г., Губский Л. В.
Назва : Математическое моделирование группы нейронов и астроцитов в условиях ишемического инсульта
Місце публікування : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2012. - T. 112, № Прил. к№8 (Вып. 2. Инсульт). - С. 59-62 (Шифр ЖР15/2012/112/Прил. к№8 (Вып. 2. Инсульт))
Предметні рубрики: Инсульт цереброваскулярный
Модели математические
Нейроны
Астроциты
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Граматюк С. М., Іванова Ю. В., Гудима А. А.
Назва : Метод отримання безнейронових культур астроцитів, що є похідними мезенхімальних стовбурових клітин людини
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 9/10. - С. 68-73 (Шифр КУ5/2020/87/9/10)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
Анотація: Астроцити групи PBMSC-1 дуже рідко відповідали на АТР-стимуляцію, тоді як астроцити груп CBMSC і PBMSC-2 демонстрували характерну відповідь. Тим самим показано, що морфологічно схожі між собою астроцитові лінії та поодинокі клітини мають різний функціональний профіль
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кондор Ю. Ю., Тихолаз В. О., Гумінський Ю. Й.
Назва : Морфологія шляхів циркуляції міжклітинної рідини головного мозку
Паралельн. назви :Morphology of the pathways of intracellular circulation in the brain
Місце публікування : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2019. - Том 4, N 4. - С. 61-70 (Шифр МУ95/2019/4/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
ВНЕКЛЕТОЧНАЯ ЖИДКОСТЬ -- EXTRACELLULAR FLUID
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
АКВАПОРИН 4 -- AQUAPORIN 4
Анотація: У статті відображено сучасний стан морфології шляхів циркуляції міжклітинної рідини головного мозку. Висвітлено основні відомі на сьогоднішній час дані стосовно особливостей обміну між спинномозковою рідиною та міжклітинною рідиною, шляхи елімінації міжтканинної рідини головного мозку через так звану “глімфатичну систему”, її складові: трансартеріальний, трансвенозний і трансгліальний шляхи відтоку міжклітинної рідини з тканини головного мозку. А також піднімається питання ролі нейроглії, а саме: астроцитів та епендимоцитів – як основних клітин, що утворюють гематоенцефалічний бар’єр та беруть учать у циркуляції міжклітинної рідиниThe article reflects the current position of the issue of morphologies of the pathways of intercellular circulation in the brain. There are covered main, known at present time, data on the features of the exchange between the spinal fluid and intercellular fluid, the ways of elimination of the intertissued fluid of the brain through the so-called “glymphatic system”, its components: transarterial, transvenous, and transglial ways of intercellular fluid outflow from brain tissue. It also raises the question of the role of glia namely astrocytes and ependymocytes – as the main cells forming the haemato-encephalic barrier and participating in the intercellular circulation
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шмидт М. В., Писарев В. Б., Смирнов А. В., Бутенко А. М.
Назва : Морфологическая реакция астроцитов различных отделов головного мозга мышей при моделировании лихорадки Западного Нила
Місце публікування : Архив патологии. - М., 2006. - № 4. - С. 25-27 (Шифр АР16/2006/4)
Предметні рубрики: Западного Нила лихорадка-- животное
Мозг головной
Астроциты
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкина Ю. А.
Назва : Новое в эпилептологии
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 8-11 (Шифр НУ43/2020/2)
MeSH-головна: ЭПИЛЕПСИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- EPILEPSY, POST-TRAUMATIC
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МИНОЦИКЛИН -- MINOCYCLINE
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Представленный материал посвящен посттравматической эпилепсии как одному из наиболее распространенных отдаленных последствий черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Микроглия — это высокоспециализированные специфичные для мозга макрофаги, которые составляют от 10 до 20 % глиальной популяции с функцией иммунного надзора (Fuetal., 2014). Авторы подчеркивают, что первичной функцией микроглии является иммунная защита с активным поиском инфекционных агентов, поврежденных нейронов и бляшек в ЦНС (Nimmerjahn etal., 2005).
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Баширова О. В., Кураєва А. В.
Назва : Об’єм крововиливу в головний мозок визначає морфологію реактивних астроцитів
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 9 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
БЕЛОК КИСЛЫЙ ГЛИАЛЬНЫЙ ФИБРИЛЛЯРНЫЙ -- GLIAL FIBRILLARY ACIDIC PROTEIN
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Реакція астроцитів на інсульт розглядається як універсальна відповідь астроцитів на пошкодження мозку, яка досі залишається недостатньо вивченою. Морфологічні зміни проявляються у гіпертрофії та подовженні астроцитарних відростків, збільшенні експресії головного маркерного протеїну – гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ). Гіпертрофія астроцитів є особливо вираженою на межі пошкодженої та інтактної ділянок мозку, де астроцити формують гліальний рубець, або гліальну мембрану, що обмежує зону пошкодження. Розглядається вплив об›єму крововиливу на реакцію астроцитів у головному мозку, що є важливим для дослідження ролі астроцитарної реакції в детермінації наслідків геморагічного інсульту. Мета роботи: Дослідити реакцію астроцитів головного мозку на крововилив. Матеріали і методи дослідження: Щурам-самцям лінії Вістар (вагою 215±40 г.) моделювали односторонній крововилив у праву гемісферу головного мозку. Аутологічну кров двоетапно вводили щурам під наркозом (тіопентал натрію, 50 мг/кг, внутрішньоочеревинно) в об›ємі по 0,02 мл з інтервалом 10 хв. Координати ін’єкції вираховували за стереотаксичним атласом головного мозку щура. На 1, 3 і 10 добу щурів виводили з експериментів шляхом введення летальної дози тіопенталу натрію. Виконували інтракардіальну перфузію фізіологічним розчином та 10% розчином формаліну. ГФКБ у астроцитах досліджували імуногістохімічним методом. Морфометрію астроцитів проведено із використанням пакету програмного забезпечення ImageJ 1.46 (Wayne Rasband, NIH, США). Статистичну обробку даних провели у програмі StatPlus (7.0) (AnalystSoft Inc.). Результати: Ми дослідили взаємозв’язок між об’ємом крововиливу та периметром ізольованих астроцитів у стріатумі, що межує з ділянкою крововиливу, та виявили сильну позитивну кореляцію між показниками на 1-у добу (r=0,86, p 0,01) та 3-ю добу (r0,05), що можна пояснити зміною морфології гематоми та стабілізацією реактивних змін навколо неї. В групі щурів, яким моделювали пенетруюче пошкодження без введення крові, кореляції між зміною морфології астроцитів та появою крові у треку введення голки не виявлено (r=-0,27, p 0,05). Висновки: Таким чином, існує позитивна залежність між об’ємом крововиливу та реакцією астроцитів у перші три доби після моделювання геморагічного інсульту, відсутність такої залежності в псевдооперованій групі дозволяє стверджувати, що саме крововилив є визначальним фактором ступеня реакції астроцитів. Ключові слова: геморагічний інсульт, астроцити, гліальний кислий фібрилярний білок
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Побережный В. И., Марчук А. В., Швыдюк О. С., Петрик И. Ю., Логвинов А. С.
Назва : Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода. Нейрофизиологические основы. Часть 1. Краткое представление ключевых субклеточных и клеточных структурных элементов центральной нервной системы
Паралельн. назви :Fundamentals of the modern theory of the phenomenon of "pain" from the perspective of a systematic approach. Neurophysiological basis. Part 1: A brief presentation of key subcellular and cellular ctructural elements of the central nervous system
Місце публікування : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2018. - Том 3, N 4. - С. 6-40 (Шифр МУ95/2018/3/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛИ -- PAIN
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS
АКСОНЫ -- AXONS
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Резюме. Феномен “боль” представляет собой психофизиологическое явление, которое актуализируется в сознании человека в результате системной реакции его организма на определённые внешние и внутренние стимулы. В основе соответствующих психических процессов лежат определённые нейрофизиологические процессы, которые в свою очередь обусловливаются определённой формой системной структурно-функциональной организации центральной нервной системы (ЦНС). Таким образом, системная структурно-функциональная организация ЦНС человека, определяя в конкретном интервале времени соответствующее его психофизиологическое состояние, обусловливает его психоэмоциональные состояния или реакции, проявляющиеся феноменом “боль”. Нервная система организма человека имеет иерархическое строение и представляет собой морфологически и функционально целостную совокупность различных, взаимосвязанных его нервных, структурных образований. Основой структурных образований нервной системы является нервная ткань. Она представляет собой систему взаимосвязанных дифферонов нервных клеток, нейроглии и глиальных макрофагов, обеспечивающих специфические функции восприятия раздражений, возбуждения, генерации нервного импульса и его передачи. Нейрон и каждый его компартмент (шипики, дендриты, сома, аксон) является автономным, пластичным, активным, структурным образованием со сложными вычислительными свойствами. Один из них – дендриты – играет ключевую роль в интеграции и обработке информации. Дендриты, вследствие своей морфологии, обеспечивают нейроны уникальными электрическими и пластическими свойствами и обусловливают вариации их вычислительных свойств. Морфология дендритов: 1) определяет – а) количество и тип контактов, которые может образовать конкретный нейрон с другими нейрона-ми; б)сложность, многообразие его функций; в) его вычислительные операции; 2) обусловливает – а) вариации вычислительных свойств нейрона (вариации разрядов между всплесками и регулярными формами пульсации); б)обратное распространение потенциалов действия. Дендритные шипики способны образовывать синаптическое соединение – один из главных факторов увеличения разнообразия форм синаптических связей нейронов. Их объём и форма могут изменяться на протяжении короткого интервала времени, а сами они могут поворачиваться в пространстве, появляться и исчезать. Шипики играют ключевую роль в выборочном изменении силы синаптических связей в течение процесса запоминания и обучения. Глиальные клетки являются активными участниками диффузной передачи нервных импульсов в мозге. Астроциты формируют трёхмерное, функционально “синцитиоподобное” образование, внутри которого находятся нейроны, обусловливая таким образом специфическое для них микроокружение. Они и нейроны структурно-функционально взаимосвязаны, на основе чего происходит их перманентное взаимодействие. Олигодендроциты обеспечивают условия для генерации и передачи нервных импульсов по отросткам нейронов и играют существенную роль в процессах их возбуждения и торможения. Микроглиальные клетки играют важную роль в формировании мозга, особенно в формировании и поддержании синапсов. Таким образом, ЦНС следует рассматривать как единое, функционально “синцитиоподобное”, структурное образование. Вследствие того, что трёхмерное распределение дендритных ветвей в пространстве имеет важное значение для определения типа информации, поступающей к нейрону, при анализе реализации их функций необходимо учитывать трёхмерность их структурыThe phenomenon of “pain” is a psychophysiological phenomenon that is actualized in the mind of a person as a result of the systemic response of his body to certain external and internal stimuli. The heart of the corresponding mental processes is certain neurophysiological processes, which in turn are caused by a certain form of the systemic structural and functional organization of the central nervous system (CNS). Thus, the systemic structural and functional organization of the central nervous system of a person, determining the corresponding psychophysiological state in a specific time interval, determines its psycho-emotional states or reactions manifested by the pain phenomenon. The nervous system of the human body has a hierarchical structure and is a morphologically and functionally complete set of different, interconnected, nervous and structural formations. The basis of the structural formations of the nervous system is nervous tissue. It is a system of interconnected differentials of nerve cells, neuroglia and glial macrophages, providing specific functions of perception of stimulation, excitation, generation of nerve impulses and its transmission. The neuron and each of its compartments (spines, dendrites, catfish, axon) is an autonomous, plastic, active, structural formation with complex computational properties. One of them – dendrites – plays a key role in the integration and processing of information. Dendrites, due to their morphology, provide neurons with unique electrical and plastic properties and cause variations in their computational properties. The morphology of dendrites: 1) determines – a) the number and type of contacts that a particular neuron can form with other neurons; b) the complexity, diversity of its functions; c) its computational operations; 2) determines – a) variations in the computational properties of a neuron (variations of the discharges between bursts and regular forms of pulsation); b) back distribution of action potentials. Dendritic spines can form synaptic connection – one of the main factors for increasing the diversity of forms of synaptic connections of neurons. Their volume and shape can change over a short period of time, and they can rotate in space, appear and disappear by themselves. Spines play a key role in selectively changing the strength of synaptic connections during the memorization and learning process. Glial cells are active participants in diffuse transmission of nerve impulses in the brain. Astrocytes form a three-dimensional, functionally “syncytia-like” formation, inside of which there are neurons, thus causing their specific microenvironment. They and neurons are structurally and functionally interconnected, based on which their permanent interaction occurs. Oligodendrocytes provide conditions for the generation and transmission of nerve impulses along the processes of neurons and play a significant role in the processes of their excitation and inhibition. Microglial cells play an important role in the formation of the brain, especially in the formation and maintenance of synapses. Thus, the CNS should be considered as a single, functionally “syncytia-like”, structural entity. Because the three-dimensional distribution of dendritic branches in space is important for determining the type of information that goes to a neuron, it is necessary to consider the three-dimensionality of their structure when analyzing the implementation of their functions
Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)