Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (21)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аутоиммунные болезни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 207
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Танцура Л. М.
Назва : Аутоімунні механізми розвитку епілепсії. Діагностика та лікування на сучасному етапі
Паралельн. назви :Autoimmune mechanisms of development of epilepsy. Diagnosis and treatment at the modern stage
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 49-55 (Шифр УУ13/2024/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Розуміння ролі аутоімунних факторів у патогенезі судомних нападів та епілепсії суттєво розвинулося за останні кілька десятиліть завдяки відкриттю аутоантитіл, специфічних до нервових клітин. За таких умов у клінічній практиці своєчасне виявлення імуноопосередкованої природи епілепсії має вирішальне значення, оскільки ранній початок імунотерапії здебільшого пов'язаний зі сприятливим клінічним результатом [1]. Для відбору пацієнтів з метою імунотерапевтичного лікування можуть бути використані відповідні прогностичні моделі, а призначення протиепілептичного лікування у таких хворих має свої особливості. У цій публікації розглянуто останні досягнення в розумінні аутоімунної етіології епілепсії та наведено відповідні діагностичні та терапевтичні алгоритми
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Повшенюк А. В., Шінкарук-Диковицька М. М. , Гаджула Н. Г., Кулигіна В. М., Побережна Г. М., Пилипюк О. Ю.
Назва : Прояви системних захворювань сполучної тканини на слизовій оболонці порожнини рота: огляд літератури
Паралельн. назви :Manifestations of systemic connective tissue diseases on the oral mucosa: a literature review
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 690-695 (Шифр ВУ80/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME
Анотація: Незважаючи на сучасний високий рівень медичної допомоги, аутоімунні захворювання сполучної тканини викликають чимало питань у науковців та є значною проблемою для суспільства. Проте у наявних на сьогодні роботах мало уваги приділено проявам системних захворювань сполучної тканини в порожнині рота і сучасній діагностиці основних видів стоматологічної патології у таких хворих, що мало б велике науково-практичне значення. Тому метою оглядової статті було провести аналіз наукової літератури щодо орофаціальних проявів аутоімунних захворювань сполучної тканини. Використовуючи бази даних: PubMed, Google Scholar, Scopus, Web of Science та застосувавши різні комбінації ключових слів і предметних рубрик MESH: “oral manifestations”, “oral mucosal lesions”, “autoimmune diseases”, “rheumatic diseases”, “connective tissue diseases”, “systemic lupus erythematosus”, “rheumatoid arthritis”, “systemic sclerosis”, “Sjögren’s syndrome”, “dermatomyositis”, було відібрано 40 джерел, які відповідали меті дослідження. Результати пошуку вказують на те, що існує прямий зв’язок між тривалістю основного захворювання та важкістю симптомів у порожнині рота. Виражена гіпосалівація та сухість слизової оболонки порожнини рота є основними спільними ознаками аутоімунних захворювань, що сприяє функціональним порушенням та захворюванням органів порожнини рота. Прояви на слизовій оболонці порожнини рота, досить часто є побічним ефектом лікування захворювань сполучної тканини. Патологія слизової оболонки порожнини рота при аутоімунних захворювань залишається до кінця невивченою, чим утруднюється детальне уточнення її патогенезу, що дозволило би розробити обґрунтовані заходи профілактики та лікуванняDespite the modern high level of medical care, autoimmune connective tissue diseases cause a lot of questions among scientists and are a significant problem for society. At the same time, in the scientific works available today, little attention is paid to the manifestations of connective tissue diseases in the oral cavity and modern diagnostics of the main types of dental pathology in such patients, which would have great scientific and practical importance. Therefore, the purpose of the review article was to perform an analysis of the scientific literature regarding orofacial manifestations of autoimmune connective tissue diseases. When using the following databases: PubMed, Google Scholar, Scopus, Web of Science and various combinations of keywords and subject headings of MESH such as “oral manifestations”, “oral mucosal lesions”, “autoimmune diseases”, “rheumatic diseases”, “connective tissue diseases”, “systemic lupus erythematosus”, “rheumatoid arthritis”, “systemic sclerosis”, “Sjögren’s syndrome”, “dermatomyositis”, 40 articles were chosen, which corresponded to the purpose of the study. The search results indicate that there is a direct correlation between the duration of the main disease and the severity of oral symptoms. Pronounced hyposalivation and dryness of oral mucosa are the most similar common signs of autoimmune diseases, which contributes to functional disorders and diseases of oral cavity. Oral manifestations are quite often a side effect of the treatment of connective tissue diseases. The pathology of oral mucosa in autoimmune diseases remains not well-understood, so makes it difficult to clarify its pathogenesis in detail, that would allow for the development of justified measures of prevention and treatment
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курильців Н. Б.
Назва : Модель експериментального неінфекційного автоімунного увеїту, яка виявляється ключовими клінічними ознаками залежно від ступеня тяжкости
Паралельн. назви :The Model of Experimental Non-Infectious Autoimmune Uveitis With Key Clinical Signs Manifestation Depending on the Severity Level
Місце публікування : Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 25-30 (Шифр ЛУ27/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
УВЕАЛЬНОГО ТРАКТА БОЛЕЗНИ -- UVEAL DISEASES
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Надзвичайно важливо створити ефективну модель НАУ, яка б найточніше могла відобразити клінічні ознаки хвороби різних ступенів тяжкости з її патогенетичними ознаками та була простою у виконанні. Мета. Описати модель експериментального неінфекційного автоімунного увеїту, яка виявляється ключовими клінічними ознаками залежно від ступеня тяжкости. Матеріяли й методи. Дослідження проведено в експерименті на 30 кроликах породи шиншила (дві групи по 15 тварин). На всіх очах змодельовано НАУ – інтравітреальне введення нерозчиненої (перша група) та розчиненої (друга група) стерильної кінської сироватки. У дні виведення тварин із експерименту (3-й, 7-й, 10-й, 14-й та 21-й) оцінювали клінічні ознаки НАУ відповідно до змін у волозі передньої камери та склистого тіла. Проведено кількісне оцінювання клінічних проявів НАУ у двох групах кроликів. Результати. Із другої доби клінічні ознаки НАУ у двох експериментальних групах характеризували різні ступені тяжкости запалення, та їхня динаміка відрізнялась. У першій групі НАУ характеризував середній і тяжкий ступені запалення, в другій – переважно легкий. У двох групах на 3-й, 7-й і 10-й дні фіксували наростання тяжкости внутрішньоочного запалення з подальшим згасанням цього процесу. Якщо у двох досліджуваних групах порівняти динаміку клінічних виявів запалення, відображену в балах, то у всі дні експерименту спостерігалася статистично значуща різниця між першою і другою групами (р 0,05). Висновки. Описана експериментальна модель неінфекційного автоімунного увеїту виявляється ключовими клінічними ознаками цієї хвороби залежно від ступеня тяжкости, що відкриває нові можливости перспективного використання у клінічній практиці для діагностики та прогнозування, створення нових схем ефективного лікування ендогенного увеїтуUveitis primarily affects young individuals and often leads to loss of productivity. Understanding the clinical, immunological, and morphological characteristics of this disease is of utmost importance and should be based on a thorough study of its developmental mechanisms. Therefore, the experimental modeling of uveitis in rabbits plays a significant role in studying its dynamics. There are numerous models of non-infectious autoimmune uveitis (NAU) available. However, previous publications did not address the question of the severity level of experimental NAU based on the type of used model or amount of antigen administered. The aim of the study. To describe the model of experimental NAU exposing key clinical manifestations depending on the severity level. Materials and methods. The study was conducted on 30 «Chinchilla» breed rabbits subdivided into two groups 15 animals each. NAU was induced in both eyes by intravitreal injection of either insoluble (group I) or soluble (group II) sterile horse serum. On the days of animal withdrawal from the experiment (3, 7, 10, 14, and 21), the clinical manifestatioin of NAU was evaluated based on changes in the humidity of the anterior chamber and vitreous body. A quantitative assessment of clinical signs of NAU was conducted in both groups animals under investigation. Results. From day 2, the clinical signs of NAU in two experimental groups demonstrated different degrees of severity of inflammation, with certain differences in the developmental dynamics. Namely, in group I, NAU was characterized by moderate and severe degrees of inflammation, while in group II, it was predominantly mild. In both groups, progress of intraocular inflammation was noted on days 3, 7, and 10, followed by a decrease in this process on the later phases of experiment. In comparison between two groups of rabbits concerning the dynamics of inflammatory clinical manifestations reflected in scores, a statistically significant differences were documented on all days of the experiment (p 0.05). Conclusions. An experimental model of non-infectious autoimmune uveitis is described, which manifests key clinical signs of this disease development depending on its severity level. These observations open a new possibilities for this model prospective use in clinical practice for diagnostic and prognostic purposes, as well as for the development of new protocols for endogenous uveitis effective treatment
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Брух М. І., Левицька О. Р., Городецька І. Я., Корнієнко О. М., Громовик Б. П.
Назва : Імуномодулятори як об’єкти фармацевтичного ринку. Повідомлення III. Продуктова кон’юнктура імуносупресантів та їхнє місце у програмі державних гарантій медичного обслуговування населення
Паралельн. назви :Immunomodulators as objects of the pharmaceutical market. Message III. The product conjuncture of immunosuppressants and their place in the state guarantees program of medical care of the population
Місце публікування : Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 6. - С. 3-14 (Шифр ФУ3/2023/78/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC
УКРАИНА -- UKRAINE
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
МАРКЕТИНГ -- MARKETING
Анотація: Імуносупресанти використовують для запобігання низки автоімунних захворювань, неавтоімунних запальних захворювань та відторгнення трансплантованих органів. Глобальний ринок імуносупресантів характеризується високими темпами зростанняМета роботи – аналіз продуктової номенклатури імуносупресантів на фармацевтичному ринку України та їхня характеристика з погляду державних гарантій медичного обслуговування населення. Матеріали дослідження – джерела спеціальної та науково-методичної літератури, Державний реєстр лікарських засобів України (станом на 01.02.2023 р.), Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (станом на 14.02.2023 р.). Методи – інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень. Встановлено, що в Україні було зареєстровано 27 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів у вигляді 134 торгових назв. При цьому сумарно майже половину досліджуваного асортименту становили препарати леналідоміду (23,13%), такролімусу (15,67%) і кислоти мікофенолової (9,70%). Імуносупресанти представлено у вигляді 7 лікарських форм, найчисленнішою лікарською формою були капсули (55,22%). Для імуносупресантів характерна абсолютна імпортозалежність, позаяк 127 іноземних виробників із 27 країн світу зареєстрували 133 торгові назви або 99,25% імуносупресантів, а український виробник (АТ «Фармак») – лише одну позицію (0,75%), та й то з продукції in bulk. Найбільша виробнича активність характерна для Німеччини (22,83% від загальної кількості підприємств мали показник виробничої активності 20,81%), а серед виробників – два фармацевтичні підприємства: Новартіс Фарма Штейн АГ, Швейцарія та Сінтон Хіспанія С.Л, Іспанія (показник виробничої активності по 3,76%). Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, включав 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів у вигляді 21 торгової назви для осіб у посттрансплантаційному періоді. Чотири п’ятих (80,95%) торгових назв імуносупресантів належать до вартісних ліків, про що свідчить величина їхньої роздрібної ціни за упаковку в розмірі 1 тис. грн і більше. Разом із тим 15 торгових назв хворі можуть отримати безоплатно, а для інших 6 торгових назв сплата хворим становила від 8,09 до 33,95% роздрібної вартості. Одержані результати можуть слугувати прототипом під час формування продуктової політики виробників ліків, оптових фармацевтичних підприємств та аптечних закладівImmunosuppressants (ІS) are used to prevent a number of autoimmune diseases, non-autoimmune inflammatory diseases and rejection of transplanted organs. Global ІS market is characterized by high growth ratesThe aim of the work: analyze the immunosuppressants product nomenclature on the pharmaceutical market of Ukraine, as well as their characteristics from the point of view of state guarantees of medical care of the population. The research materials: the sources of special and scientific and methodical literature; The State Register of Drugs of Ukraine (as of February 1, 2023), the Register of Drugs that are subjects to reimbursement by the state guarantees program of medical care of the population, as of February 14, 2023. The methods of information search, analysis, generalization, and marketing research have been used. It has been established that 27 INN of immunosuppressants in the form of 134 trade names had been registered in Ukraine. Almost half of the studied drugs consisted of lenalidomide (23.13%), tacrolimus (15.67%) and mycophenolic acid (9.70%). Immunosuppressants are presented in the shape of 7 dosage forms, mostly in capsules (55.22%). It has been found that immunosuppressants are characterized by absolute import dependence, 127 foreign manufacturers from 27 countries have registered 133 trade names (99.25%), and the Ukrainian manufacturer (JSC "Farmak") - only one position (0.75%) and even that is from products in bulk. Germany is characterized as the country that has the highest production activity of immunosuppressants (22.83% of the enterprises had an indicator of production activity of 20.81%), and among the producers there are two pharmaceutical enterprises: Novartis Pharma Stein AG, Switzerland and Sinton Hispania S.L, Spain (production activity indicator 3.76% both). The Register of drugs subjects to reimbursement under the state guarantees program of medical care of the population has included 5 INN of immunosuppressants in the form of 21 trade names for people in the post-transplantation period. Four-fifths (80.95%) of them belong to expensive drugs, as evidenced by their retail price per package of UAH 1,000 or more. However, patients can receive 15 trade names free of charge, for the other 6 trade names patient’s payment ranges from 8.09 to 33.95% of retail value. The obtained results can serve as a prototype for the formation of the product nomenclature of drug manufacturers, wholesale pharmaceutical enterprises and pharmacies
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Некращук О. П., Кириченко Л. М., Стойка Я. В., Сухань Д. С., Лисицька Є. В., Лисенко Н. М.
Назва : Атипові прояви целіакії в носіїв мутантного гена HLA
Паралельн. назви :Atypical manifestation of celiac disease in carriers of HLA mutant gene
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 483-488 (Шифр ВУ80/2023/27/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ГЛЮТЕНЫ -- GLUTENS
Анотація: Целіакія – це автоімунне захворювання, яке призводить до ентеропатії тонкої кишки внаслідок вживання продуктів, що містять глютен. За статистистикою протягом останнього часу кількість пацієнтів, які страждають на цю хворобу зросла на 7,5%, що може бути пов’язано з епігенетичними факторами та удосконаленням методів діагностики непереносимості глютену. Науковці виявили, що важливу роль у патофізіологічному розвитку цього захворювання відіграє ген Human Leukocyte Antigen (HLA), основною функцією якого є автоімунна відповідь на ендогенні й екзогенні білки. Патогенез ураження органів полягає в автоімунній реакції, яка виникає внаслідок потрапляння в організм гліадину – основної складової глютену. Через вплив циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) виникає ураження різноманітних органів, що призводить до появи типових і чисельних атипових проявів захворювання. Це значно утруднює діагностику та призначення правильного лікування, яке може забезпечити відновлення структури уражених органів і покращення рівня життя пацієнтів. Атипові прояви глютенової ентеропатії різноманітні, а саме: синдром хронічної втоми, пошкодження суглобів, кісток, печінки, чоловіче та жіноче безпліддя, дисфункція щитоподібної залози, дерматити, порушення структури зубної емалі. Враховуючи важливість окресленої проблеми, ми провели систематичний огляд та аналіз джерел наукової літератури, у яких вона відображена. Пошук вели в наукометричних базах даних PubMed, Google Scholar, Web of Science, Scopus переважно за останні три роки. Зокрема, було виявлено, що скринінг на специфічний ген HLA осіб, які є родичами першого порядку пацієнтів, що страждають на глютенову ентеропатію, дозволяє пояснити точну етіологію можливих нетипових симптомів – проявів целіакії, та в подальшому призначити безглютенову дієту, яка призводить до інволюції негативного впливу ЦІК на органи-мішені. Також цей скринінг буде корисним для виявлення груп ризику, оскільки внаслідок значного епігенетичного впливу прояви у найближчих родичів можуть з’являтися в різному віці та з різною силою маніфестації симптомівCeliac disease is an autoimmune disease, which is manifested by enteropathy of the small intestine and is caused by the consumption of gluten-containing foods. According to statistics, the number of patients suffering from this disease has increased by 7.5% recently, which may be due to epigenetic factors and improvements in diagnostic methods of gluten intolerance. Human Leukocyte Antigen (HLA) gene plays a major role in the pathophysiological development of celiac disease. The function of HLA is an autoimmune response to endogenous and exogenous proteins. The pathogenesis of organ damage is based on an autoimmune reaction that occurs as a result of the entry of gliadin – the main component of gluten – into the organism. The influence of circulating immune complexes (CIC) leads to the appearance of typical and numerous atypical manifestations of the disease. This, in turn, significantly complicates the diagnosis and prescription of the correct treatment, which can ensure the restoration of the structure of the affected organs and improve the quality of life for patients. Atypical manifestations of gluten enteropathy are diverse, including chronic fatigue syndrome, damage to joints, bones, liver, male and female infertility, thyroid gland dysfunction, dermatitis, and tooth enamel structure disorders. Taking into account the importance of this issue, we conducted a systematic review and analysis of sources related to this question. The search was conducted in the scientometric databases PubMed, Google Scholar, Web of Science, Scopus, mostly over the last three years. In particular, it was found that screening for the specific HLA gene in first-degree relatives of patients with gluten enteropathy allows for an explanation of the exact etiology of possible atypical symptoms - manifestations of celiac disease, and subsequently prescribing a gluten-free diet that leads to the involution of the negative impact of the immune system on target organs. Moreover, this screening will be useful for identifying risk groups because manifestations of celiac disease could be in different ages and have different symptoms
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачишина К. С.
Назва : Значення специфічних автоімунних порушень у патогенезі псоріазу та перспективність імунобіологічної терапії дерматозу
Паралельн. назви :The importance of specific autoimmune disorders in the pathogenesis of psoriasis and the prospects of immunobiological therapy of dermatosis
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 12-16 (Шифр УУ32/2022/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
АУТОАНТИГЕНЫ -- AUTOANTIGENS
ИММУНОТЕРАПИЯ АКТИВНАЯ -- IMMUNOTHERAPY, ACTIVE
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Мета роботи — проаналізувати особливості специфічних автоімунних порушень в організмі у хворих на псоріаз, визначити їхнє значення в патогенезі цього дерматозу та оцінити перспективність імунобіологічної терапії дерматозу. Матеріали та методи. На підставі поглибленого аналізу результатів сучасних спеціальних досліджень підтверджено провідне значення в патогенезі псоріазу наявності специфічних автоантигенів та автоантитіл в організмі хворих на цей дерматоз. Результати та обговорення. У статті аналізується вагоме значення окремих автоантигенів, значимих у патогенезі псоріазу, включаючи кератин-17, LL-37, ADAMTSL5 та ліпідні антигени, які генеруються PLA2G4D. Акцентовано увагу на потенційному значенні імунобіологічної терапії, на тлі якої відбувається суттєве зниження автоантигенів LL-37 та ADAMTSL5 у ділянках шкіри, уражених псоріатичною висипкою. Розглянуто також перспективність терапевтичних підходів до інгібування цитокінів, отриманих від Т-клітин і вроджених клітин, таких як IL-17, а також до інгібування PLA2G4D або CD1a. Подальше поглиблене дослідження специфічних автоімунних порушень в організмі хворих на псоріаз має важливе значення для удосконалення терапевтичних підходів до лікування псоріазу. Висновки. Автоімунні порушення в поєднанні з генетичними та низкою інших чинників є одним із вагомих патомеханізмів, на тлі яких може розвиватися псоріаз. Аналіз результатів сучасних спеціальних досліджень щодо детального вивчення згаданих порушень мають перспективне терапевтичне значення, оскільки, окрім підтримки підходів до інгібування цитокінів, отриманих від Т-клітин та дендритних клітин, вони підтримують розробку підходів до інгібування безпосередньо автоантигенівObjective — to analyze the features of specific autoimmune disorders in patients with psoriasis, determine their importance in the pathogenesis of this dermatosis, and assess the prospects of immunobiological therapy for dermatosis. Materials and methods. Based on an in-depth analysis of the results of modern special studies, the leading role of specific autoantigens and autoantibodies in the body of patients with this dermatosis has been confirmed in the pathogenesis of psoriasis. Results and discussion. The article analyzes the importance of specific autoantigens, including keratin-17, LL-37, ADAMTSL5, and lipid antigens generated by PLA2G4D, which are essential in the pathogenesis of psoriasis. Emphasis is placed on the potential importance of immunobiological therapy, which significantly decrease levels of autoantigens LL-37 and ADAMTSL5 in areas of skin affected by psoriatic rash. The prospects of therapeutic approaches to the inhibition of cytokines derived from T cells and innate cells, such as IL-17, as well as to the inhibition of PLA2G4D or CD1a are also considered. Further study of specific autoimmune disorders in patients with psoriasis is important to improve therapeutic approaches to the treatment of psoriasis. Conclusions. Autoimmune disorders, combined with genetic and a number of other factors, are one of the important of the development of psoriasis. Analysis of the results of current special studies has promising therapeutic value because, in addition to supporting approaches to inhibiting cytokines derived from T cells and dendritic cells, they support the development of approaches to inhibiting autoantigens directly
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лисиця Ю. М., Пипа Л. В., Свістільнік Р. В.
Назва : Випадок хвороби Бехчета в практиці лікаря
Паралельн. назви :A case of Behcet’s disease in the practice of a doctor
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 44-48 (Шифр ВУ80/2022/26/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕХЧЕТА СИНДРОМ -- BEHCET SYNDROME
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
Анотація: У статті представлений опис спостереження хворої з хворобою Бехчета – рідкісного системного захворювання. В описі простежуються етапи розвитку захворювання, труднощі його діагностики, поліморфність проявів. У публікації також представлені сучасні погляди на етіологію, механізми виникнення, діагностику та наслідки хвороби БехчетаThe article presents a description of the observation of a patient with Behcet’s disease, a rare systemic disease. The description traces the stages of disease development, difficulties in its diagnosis, polymorphism. The publication also presents modern views on the etiology, mechanisms of occurrence, diagnosis and consequences of Behcet’s disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Tsaryk I. O., Pashkovska N. V.
Назва : Peculiarities of the course of diabetic kidney disease in patients with latent autoimmune diabetes in adults
Паралельн. назви :Особливості перебігу діабетичної хвороби нирок у хворих на латентний автоімунний діабет дорослих
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 26-30 (Шифр МУ65/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Latent autoimmune diabetes in adults (LADA) is a heterogeneous type of diabetes mellitus (DM) that combines symptoms of type 1 (T1DM) and type 2 diabetes mellitus (T2DM). Data about the frequency and structure of microvascular complications in LADA are small and quite contradictory, there is almost no information about the peculiarities of their course, which indicates the need for research in this area. Therefore, the purpose of the study was to determine the characteristics of diabetic kidney disease (DKD) in patients with latent autoimmune diabetes in adults compared with classical types of DM. Materials and methods. The study enrolled 112 patients with DM with DKD. Patients were divided into three groups: I — 54 people with LADA, II — 30 patients with T1DM, III — 28 patients with T2DM. Peculiarities of DKD course were studied based on the anamnesis data, clinical examination, glomerular filtration rate (GFR) values, albuminuria, albumin-creatinine ratio. Results. According to the anamnesis the diagnosis of DKD in patients with LADA was established on average 3 years after the manifestation of diabetes, which is 4.5 years earlier than in T1DM but 1.3 years later than in T2DM. The analysis of GFR stages showed that in LADA the category G3 was the most often (63 %) (G3a — in 46 %, G3b — in 17 %). The other patients had G1 stage (7 %), G2 stage (24 %), and only 6 % of patients had G4 stage. The albuminuria categories A1 and A2 predominated in patients of all groups (in LADA — 43 % of people in each category), while category A3 in LADA was registered twice as often as in T1DM. In LADA, the predominant phenotypes were non-albuminuric renal impairment (NARI) (43 %) and albuminuric phenotype (AP) (35 %), in T1DM — AP (50 %) and NARI (40 %), and in T2DM, all three phenotypes were registered with almost the same frequency (AP — in 32 %, NARI — in 29 %, progressive renal decline — in 39 %). Conclusions. The course of diabetic kidney disease in patients with latent autoimmune diabetes in adults differs from that in the classic types of diabetes, which indicates the need to develop a specific algorithm for this cohort of patientsЛатентний автоімунний діабет дорослих (LADA) є гетерогенним типом цукрового діабету (ЦД), що поєднує ознаки цукрового діабету 1-го (ЦД1) та 2-го типу (ЦД2). Дані щодо частоти і структури мікросудинних ускладнень при LADA малочисельні й доволі суперечливі, практично відсутня інформація про особливості їх перебігу, що вказує на необхідність проведення досліджень у цьому напрямку. Мета дослідження: з’ясувати особливості перебігу діабетичної хвороби нирок у хворих на латентний автоімунний діабет дорослих порівняно з класичними типами цукрового діабету. Матеріали та методи. Обстежено 112 хворих на ЦД із діабетичною хворобою нирок (ДХН). Пацієнтів розподілили на три групи: І — 54 особи з LADA, ІІ — 30 хворих на ЦД1, ІІІ — 28 пацієнтів із ЦД2. Особливості перебігу ДХН вивчали на підставі оцінки даних анамнезу, клінічного обстеження, значень швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), альбумінурії, відношення альбуміну до креатиніну в сечі. Результати. За даними анамнезу діагноз ДХН у пацієнтів із LADA встановлювався в середньому через 3 роки після маніфестації ЦД, при цьому на 4,5 року раніше, ніж при ЦД1, але на 1,3 року пізніше, ніж при ЦД2. Аналіз показників ШКФ показав, що при LADА найбільш часто (у 63 % пацієнтів) реєструвалась категорія G3 (G3а — у 46 %, G3b — у 17 % пацієнтів). Решта обстежених мали категорію G1 (7 %), G2 (24 %), і тільки в 6 % пацієнтів виявлено стадію G4. У пацієнтів усіх груп переважали категорії альбумінурії А1 та А2 (при LADА — по 43 % осіб у кожній категорії), водночас категорія A3 при LADA реєструвалась удвічі частіше, ніж при ЦД1. При LADA переважаючими фенотипами ДХН були неальбумінурійне порушення функції нирок (НАПН) (43 %) і альбумінурійний фенотип (АФ) (35 %), при ЦД1 — АФ (50 %) і НАПН (40 %), а при ЦД2 усі три фенотипи реєструвалися майже з однаковою частотою (АФ — у 32 %, НАПН — у 29 % пацієнтів, прогресуюче зниження функції нирок — у 39 % хворих). Висновки. Перебіг діабетичної хвороби нирок в осіб із латентним автоімунним діабетом дорослих відрізняється від такого при класичних типах цукрового діабету, що вказує на необхідність розробки специфічного алгоритму ведення цієї категорії пацієнтів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шідловський В. О., Шідловський О. В., Кравців В. В.
Назва : Вплив автоімунного тиреоїдиту на органи й системи організму (огляд літератури)
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 70-79 (Шифр МУ65/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Останніми роками в літературі з’явились окремі повідомлення щодо впливу автоімунного тиреоїдиту (АІТ) на організм. Вони стосуються окремих органів і систем, що не дозволяє отримати цілісну картину патологічних реакцій організму на автоімунну агресію. В огляді ми проаналізували дані літератури, що стосуються патологічного значення АІТ для організму в цілому. Джерела отримання інформації. Джерелами інформації були повідомлення у вітчизняних і переважно зарубіжних періодичних виданнях із загальної медицини, патологічної фізіології, імунології та ендокринології. Синтез доказів. Питання впливу АІТ і гіпотиреозу на функцію систем організму розглядаються з позиції взаємовпливу як АІТ на органи й системи, так і систем організму на щитоподібну залозу, зокрема на розвиток її автоімунної патології. Загалом АІТ і його наслідок — гіпотиреоз впливають на всі без винятку органи й системи організму за рахунок зниження рівня метаболічних процесів і накопичення в тканинах організму глюкозоамінгліканів, переважно глюкуронової кислоти. Внаслідок цього розвивається інтерстиціальний набряк переважно у м’язовій тканині, в тому числі й у м’язовому шарі порожнистих органів травного тракту. Клінічна симптоматика таких уражень залежить від тяжкості захворювання та від глибини розладів обмінних процесів і має значні індивідуальні відмінності. Вони стосуються всіх систем та органів організму. Найбільш значущими для здоров’я є наслідки впливу на серцево-судинну й репродуктивну системи, опорно-руховий апарат, шлунково-кишковий тракт. Висновки. Наведені дані розширюють знання та створюють цілісну уяву про автоімунний тиреоїдит не як про місцеву автоімунну хворобу щитоподібної залози, а як локальний прояв загальної автоімунної хвороби організму
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарченко Т. Ф., Кравченко В. І.
Назва : Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики
Паралельн. назви :Autoimmune thyroid diseases and main markers of their pathogenesis and diagnosis
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 366-375 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ХАШИМОТО БОЛЕЗНЬ -- HASHIMOTO DISEASE
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES
Анотація: Огляд присвячено оцінці основних гуморальних факторів у патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози (АЗЩЗ) та можливості їх використання при діагностиці та складанні прогнозу. Показано, що клінічно різні тиреоїдит Хашимото (ТХ), хвороба Грейвса (ХГ) та офтальмопатія Грейвса (ОГ) тісно пов’язані патофізіологічно і мають подібні імуноопосередковані механізми — продукцію автоантитіл до тиреоїдних антигенів і лімфоїдну інфільтрацію тиреоїдної паренхіми. Втрата імунної толерантності до автоантигенів тиреоїдної пероксидази (thyroid peroxidase, TPO), тиреоглобуліну (thyroglobulin, Tg) та рецептору тиреотропного гормону (thyroid-stimulating hormone receptor, TSHR) є основою розвитку АЗЩЗ. Наголошується на ролі прозапальних та протизапальних цитокінів, які продукуються клітинами імунної системи та тиреоцитами. Цитокіни беруть участь в індукторній та ефекторній фазі імунної відповіді та запалення, відіграючи ключову роль у патогенезі АЗЩЗ. Значний вплив на розвиток і прогресування АЗЩЗ має дисбаланс між Th17- лімфоцитами, які підтримують автоімунну відповідь, та регуляторними Т-клітинами (regulatory T cells, Treg), які пригнічують автоімунний процес. Недостатність регуляторних В-клітин (regulatory B cells, Breg) та Тreg, які виробляють протизапальні цитокіни, порушує імунологічну толерантність і викликає аномальну продукцію прозапальних цитокінів, відіграє певну роль у патогенезі АЗЩЗ. Виявлення імунних клітин та антитиреоїдних антитіл у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та визначення рівнів прозапальних та протизапальних цитокінів у сироватці крові можуть дати інформацію про їх участь у патогенезі АЗЩЗ та можуть служити маркерами активності захворювання. Розглянуто діагностичне значення рівня цитокінів, тиреоїдних автоантитіл при ТХ, ХГ і ОГ та їх здатність відображати наявність та активність захворюванняThe presented review is devoted to evaluation of the main humoral factors in the pathogenesis of autoimmune thyroid diseases (AITD) and the possibility of their use in diagnosis and prognosis. It has been shown that clinically different Hashimoto’s thyroiditis (HT), and Graves’ disease (GD), Graves’ ophthalmopathy (GO) are closely related pathophysiologically and have similar immune-mediated mechanisms — the production of autoantibodies to thyroid antigens and lymphocytic infiltration of the thyroid parenchyma. Loss of immune tolerance to thyroid peroxidase (TPO), thyroglobulin (Tg) and thyroid-stimulating hormone receptor (TSHR) autoantigens is the basis for the development of AITD. The role of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines produced by immune system cells and thyrocytes is emphasized. Cytokines are involved in the inductive and effector phases of the immune response and inflammation, playing a key role in the pathogenesis of AITD. An imbalance between Th17 lymphocytes, which support the autoimmune response, and regulatory T cells (Treg), which suppress the autoimmune process, has a significant effect on the development and progression of AITD. Insufficiency of regulatory B cells (Breg) and Treg, which produce anti-inflammatory cytokines, impairs immunological tolerance and causes abnormal production of proinflammatory cytokines, plays a part role in the pathogenesis of AITD. Detection of immune cells and antithyroid antibodies in thyroid tissue and determination of serum levels of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines may provide an information on their involvement in the pathogenesis of AITD and may serve as markers of disease activity. The diagnostic value of the level of cytokines, thyroid autoantibodies in HT, GD, GO and their ability to reflect the presence and activity of the disease are considered
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)