Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аффективные симптомы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 98
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-98

    Фоминых, Е. В.
    «Профессиональное выгорание» преподавателей базового вуза, работающих в филиалах северных городов [Текст] / Е. В. Фоминых, О. М. Чикова // Психология в вузе. - 2009. - № 3. - С. 37-46

Рубрики: Профессиональная гигиена

   Окружающей среды факторы воздействия

   Аффективные симптомы

   Преподавательский состав учебного учреждения--психол

   Профессиональная опустошенность, стрессовые реакции

Дод.точки доступу:
Чикова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Марута, О. С.
Індивідуальна модель психологічного здоров’я хворих із розладами адаптації та ефективність психологічної корекції їх емоційного стану / О. С. Марута // Медична психологія = Медицинская психология. - 2018. - Том 13, N 4. - С. 25-29

MeSH-головна:
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (терапия)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (психология, терапия)
Анотація: Надано результати дослідження основних психоемоційних складових індивідуальної моделі психологічного здоров’я хворих на розлади адаптації. Застосування методики психологічної корекції емоційного стану привело до значного підвищення рівня щастя у таких пацієнтів, зростання показників стратегічної і творчої спрямованості, зменшення потреби у соціальній підтримці. Найбільш чутливими до психокорекції компонентами психологічного благополуччя були шкали "Баланс афекту", "Управління середовищем" і "Позитивні відносини"
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Старинець, Н. Г.
Алекситимія при розсіяному склерозі [Текст] / Н. Г. Старинець, Г. О. Старинець // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 7. - С. 11-15. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (осложнения, психология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, этиология)
ЛИЧНОСТИ ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ЧЕРТЫ -- HUMAN CHARACTERISTICS
Анотація: Найменш вивченою при розсіяному склерозі (РС) є така незалежна психологічна особистісна характеристика, як алекситимія. Метою цього дослідження стало визначення рівня алекситимії у хворих на РС та ступеня впливу на неї різних соціальних і демографічних характеристик пацієнтів, що включали стать, вік, місце проживання, сімейний стан, рівень освіти, клінічні параметри захворювання, депресію та тривогу. Матеріали та методи. Обстежені 88 стаціонарних хворих із різним ступенем тяжкості та типом перебігу РС відповідно до критеріїв McDonald, 2010. Для оцінки ознак депресії, тривоги та алекситимії застосовували шкали депресії Бека (BDI), самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності Спілбергера — Ханіна (STAI), Торонтську алекситимічну шкалу (TAS-26). Результати. Поширеність алекситимії у хворих на РС становила 36,36 %, тоді як 34,09 % пацієнтів становили граничну групу. Встановлений статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок алекситимії з депресією та тривогою у хворих на РС. Високі рівні алекситимії були виявлені з високим ступенем депресії за шкалою BDI. Алекситимічними виявились пацієнти з більш високим ступенем тяжкості за шкалою інвалідизації Kurtzke. Жоден наведений соціально-демографічний і клінічний показник статистично вірогідно не впливав на наявність алекситимічного типу особистості. Висновки. Алекситимія може бути ключовим психологічним фактором, що перешкоджає істинній емоційній інтеграції змін, пов’язаних з хворобою
Дод.точки доступу:
Старинець, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мац, О. В.
Алекситимія як фактор ризику розладу адаптації в українських студентів в умовах російсько-української війни [Текст] / О. В. Мац, Д. Ю. Удовиченко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 34-35

MeSH-головна:
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Російсько-Українська війна завдала значної шкоди не тільки матеріальним речам, а й ментальному благополуччю населення країни. Постійна тривога та стрес призводять до значного навантаження на психічний стан людини. Особливо вразливими в таких умовах стають здобувачі вищої освіти, які намагаються отримати якісну фахову освіту незважаючи на складні обставини. Відомо, що під час війни зростає частота виникнення стрес-а- соційованих психічних розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу та розладу адаптації, що проявляються не лише в межах психологічного компоненту, але й фізичного, і обмежує повноцінне пристосування до нових умов. Поряд з цим відомо, що молоді особи більш схильні до розвитку алекситимії, яка характеризується складнощами в ідентифікації та вербалізації власних почуттів. Останні дослідження вказують на зв’язок між реакцією на стресові ситуації та алекситимічними рисами. Так, мета-аналіз 2022 року продемонстрував, що особи з посттравматичним стресовим розладом частіше демонстрували алекситимічність, зокрема було виявлено більш вагомий зв’язок зі складністю саме ідентифікації емоцій, а не їх описом чи зовнішньо орієнтованим мисленням. Однак, недостатньо досліджень, що оцінюють роль алекситимії у реакції на стрес серед молоді, зокрема в умовах воєнного стану. Мета роботи: Оцінити вплив алекситимії в українських студентів на ризик розвитку розладу адаптації в умовах Російсько-Української війни
Дод.точки доступу:
Удовиченко, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антонова, Н. А.
Алекситимия у больных с инфарктом головного мозга левополушарной локализации в позднем восстановительном периоде [Текст] / Н. А. Антонова, Е. Б. Кузнецова, И. И. Шоломов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № Прил. к №10 (Вып. 2. В помощь практическому врачу). - С. 3-6. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (осложнения)
Дод.точки доступу:
Кузнецова, Е. Б.
Шоломов, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матюшенко, В. П.
Аналіз асоційованих порушень у хворих на поширений псоріаз у стадії загострення та їх вплив на якість життя / В. П. Матюшенко // Дерматологія та венерологія. - 2019. - N 4. - С. 30-33

MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (осложнения, патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (патофизиология, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: В роботі наведено результати вивчення асоційованих психоемоційних афективних порушень у хворих на поширений псоріаз у стадії загострення та їх вплив на якість життя. Обстежено 234 хворих. 73,9% хворих притаманні асоційовані психоемоційні розлади у вигляді тривожних (56,1%) і тривожно-депресивних порушень (12,3%). Дане ускладнення має дуже значний вплив на життя хворих на хронічні дерматози в стадії загострення. Тому лікування хворих на псоріаз із психоемоційними порушенням потребує комплексних заходів міждисциплінарного характеру, спрямованих на покращення якості життя.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Анксиолитики в практике семейного врача: возможности и критерии выбора [Текст] / С. Г. Бурчинский [и др.] // Ліки України. - 2020. - № 1. - С. 23-27. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Мебикар ІС

   Гидазепам IС

MeSH-головна:
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
АНТИФОБИЧЕСКИЕ СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ANXIETY AGENTS
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
Анотація: У статті розглянуті основні механізми розвитку та клінічні прояви психо-емоційних порушень і, зокрема, синдрому тривоги, в рамках різних форм психосоматичної, цереброваскулярної та невротичної патології. Проаналізовані основні шляхи фармакологічної корекції тривожних розладів за допомогою анксіолітиків та центральних адаптогенів. Особливу увагу приділено препаратам Мебікар IC та Гідазепам IC як оптимальним інструментам нормалізації регуляторних функцій центральної нервової системи, в тому числі при тривожних розладах, їх механізмам дії, клінічним можливостям, особливостям застосування і стратегії безпечної фармакотерапії
Дод.точки доступу:
Бурчинский, С. Г.
Райченко, Е. В.
Гуща, В. В.
Покровенко, И. В.
Шулькевич, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Астения, эмоциональные расстройства и качество жизни у пациентов с рассеянным склерозом [] / А. В. Лебедева [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к№10 (Вып. 2. Рассеянный склероз). - С. 99-104

Рубрики: Идебенон (нобен)

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (лекарственная терапия, осложнения)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
УТОМЛЕНИЯ СИНДРОМ ХРОНИЧЕСКИЙ -- FATIGUE SYNDROME, CHRONIC (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Дод.точки доступу:
Лебедева, А. В.
Щукин, И. А.
Солдатов, М. А.
Бойко, О. В.
Петров, С. В.
Хозова, А. А.
Исмаилов, А. М.
Шихкеримов, Р. К.
Бойко, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зимина, С. В.
Аффективные расстройства и периодические процессы в организме человека [Текст] / С. В. Зимина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2009. - Том 109, № 10. - С. 67-72

Рубрики: Вальдоксан (Агомелатин)--тер прим

MeSH-головна:
ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- CHRONOBIOLOGY DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (лекарственная терапия, этиология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Тиганов, А. С.
Аффективные расстройства и синдромообразование [Текст] / А. С. Тиганов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 1999. - Т. 99, № 1. - С. 8-10

MeSH-головна:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Куфтеріна, Н. С.
Вертеброгенний біль шийно-плечової локалізації в осіб молодого віку: деякі психоемоційні особливості та стан вегетативних функцій [Текст] / Н. С. Куфтеріна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES
ШЕЙНЫЕ ПОЗВОНКИ -- CERVICAL VERTEBRAE
ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN
АРТРАЛГИЯ -- ARTHRALGIA
СПОНДИЛЕЗ -- SPONDYLOSIS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: У статті наведені результати порівняльного дослідження психоемоційного, вегетативного статусу та вираженості больового синдрому у 96 хворих віком від 18 до 35 років, які страждають на гострі (50 хворих) та хронічні (46 пацієнтів) вертеброгенні больові синдроми в ділянці шиї та плечового пояса. Нами встановлено, що в досліджених хворих виявляється синдром вегетативної дисфункції з порушенням регуляції вегетативного гомеостазу та гомеокінезу. Вегетативний дисбаланс виявлявся в симпатичній спрямованості вегетативних функцій при дослідженні вегетативного тонусу та недостатніх гомеостатичних реакціях, виявлених при дослідженні проб на вегетативну реактивність, які були більш вираженими у хворих, які страждали від хронічного болю. Вегетативне забезпечення фізичної та емоційної діяльності виявилося переважно надмірним (при гострому больовому синдромі) або переважно недостатнім (при хронічному), що свідчило про виснаження гомеокінетичних механізмів та декомпенсацію вегетативної регуляції при хронічному болі. Вегетативна дисфункція поєднувалася з тривожними та депресивними порушеннями, частота та вираженість яких залежала від тривалості болю та впливала на його сприйняття
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Влияние цитофлавина на симптомы астении, эмоциональное состояние и вегетативную регуляцию у пациентов с органическим астеническим расстройством [Текст] / А. Г. Полунина [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 2. - С. 28-33

Рубрики: Цитофлавин

MeSH-головна:
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (лекарственная терапия, осложнения)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (лекарственная терапия, осложнения)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Полунина, А. Г.
Осиновская, Н. А.
Гудкова, А. Н.
Гехт, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Соков, Е. Л.
Внутрикостные блокады как технология управления болью и эмоциональными расстройствами пациентов с хроническим болевым синдромом в шее [Текст] / Е. Л. Соков, Л. Е. Корнилова, П. Е. Соков // Медико-социальная экспертиза и реабилитация : Науч.-практ. журн. - 2014. - № 4. - С. 44-46. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1560-9537

MeSH-головна:
ШЕЯ, БОЛИ -- NECK PAIN (психология, терапия)
ИНФУЗИИ ВНУТРИКОСТНЫЕ -- INFUSIONS, INTRAOSSEOUS (классификация, методы)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
Дод.точки доступу:
Корнилова, Л. Е.
Соков, П. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Возможности медикаментозной коррекции умеренного когнитивного расстройства [Текст] / А. Н. Бойко [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - T. 113, № 2. - С. 28-32

Рубрики: Мемоплант

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (лекарственная терапия)
ПАМЯТИ РАССТРОЙСТВА -- MEMORY DISORDERS (лекарственная терапия)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Дод.точки доступу:
Бойко, А. Н.
Лебедева, А. В.
Щукин, И. А.
Солдатов, М. А.
Исмаилов, А. М.
Шихкеримов, Р. К.
Отческая, О. В.
Хозова, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Оводюк, Н. М.
Вплив варіабельності артеріального тиску на когнітивну та психоемоційну сфери у хворих (державних службовців) після ішемічного інсульту з легким неврологічним дефіцитом [Текст] = The effect of blood pressure variability on the cognitive and psycho-emotional spheres in patients (public servants) after an ischemic stroke with mild neurological deficit / Н. М. Оводюк, Н. В. Шестак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 4. - С. 75-80

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
РАБОЧАЯ НАГРУЗКА -- WORKLOAD
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СЕКТОР -- PUBLIC SECTOR
Анотація: При дослідженні впливу ВАТ на когнітивну сферу та психоемоційний стан хворих після інсульту з легким неврологічним дефіцитом встановлено, що показники ВАТ утримувалися в межах допустимих значень. При порівнянні даних досліджень хворих основної та І контрольної груп з групою відносно здорових пацієнтів (2 контрольна група) міжвізитна ВАТ (САТ, ДАТ) була достовірно нижчою в останніх (р0,001, р
When studying the impact of BPV on the cognitive sphere and psycho-emotional state of patients after stroke with mild neurological deficit, it was found that the indicators of BPV were kept within acceptable values. When comparing the data of studies of patients of the main and I counter. groups with a group of relatively healthy patients (2 contr.gr.), inter-visit BP variability (SBP, DBP) was significantly lower in the latter (p0.001, p
Дод.точки доступу:
Шестак, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Прощенко, О. М.
Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки [Текст] = Influence of hysterectomy due to leiomyoma on woman’s psychological status / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, психология, хирургия, этиология)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (методы, психология, тенденции)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции, этика)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік - 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік - 47,2±1,6 року) - абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми. Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс. Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel. Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно. Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихічною кореляцією, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психоемоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені пси- хоастенічні та істеричні риси характеру. Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію. Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках - прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу
The objective: to study the clinical-psychopathological features and psycho-emotional symptoms and borderline mental disorders in women of reproductive age after hysterectomy due to leiomyoma. Materials and methods. An assessment of the psychological state of 160 women after hysterectomy for leiomyoma was carried out. 90 patients of them (average age - 45.9±1.3 years old) had transvaginal hysterectomy, both classic and laparoscopically assisted one with opportunistic salpingectomy (I group) and 70 patients (average age - 47.2±1.6 years old) - abdominal hysterectomy with opportunistic salpingectomy (II group). The control group included 50 women 45.7±1.3 years old with asymptomatic leiomyoma. Clinical psychopathological, anamnestic and experimental psychological methods were used. Pathopsychological methods included methods of visual presentation of the personality profile using the Minnesota Multifaceted Personality Questionnaire. The survey was conducted at the pre-operative period, during the adaptation period and during 12 months. Statistical processing of monitoring data was carried out according to the φ-criterion using the statistical analysis software package STATISTICA v. 10 and Microsoft Office Excel application. Results. The results of the questionnaire determined that 44 (48.89 %) patients of the I group and 33 (47.14 %) women of the II group had disorders related to anxiety, and 6 (6.67 %) and 5 (7 .14 %) of the patients of both groups, respectively, were diagnosed depression before surgical treatment. After hysterectomy the number of patients with an anxiety disorder increased to 52 (57.78 %) in the I group and 41 (52.57 %) - II group, with depression - to 10 (11.11 %) and 8 (11.43 %) women, respectively However, the psychopathological analysis with psychologists in 12 months after hysterectomy determined affective symptoms in 11 (15.7±7.0 %), and latent depression with a somatopsychic correlation, manifested by a feeling palpitation, cardialgias, vegetative disorders was found in 8 (11.4±6.0 %) cases. The type of personality accentuation influenced the development of psychoemotional manifestations. In this structure, the largest rate consisted of psychoasthenic and hysterical character traits. The age of the patient was important when analyzing additional psychological factors. Women under 44 years old associated hysterectomy with loss of femininity with premature aging of the organism. The patients with successful implementation of their role in the family and society had better postoperative psychological adaptation. Conclusions. There is a trend toward an increased number of anxiety and depressive disorders after hysterectomy in women with leiomyoma. After 12 months, affective symptoms were present in 11 (15.7±7.0 %) cases and in 8 (11.4±6.0 %) cases - hidden depression. Postoperative rehabilitation should include a consultation with a psychologist to identify and treat borderline mental disorders, which will lead to the initiation of compensatory and adaptive reactions of the body and the normalization of the psycho-emotional status
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Мисула, Ю. І.
Деякі предиктори первинного епізоду біполярного афективного розладу [Текст] = Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер, М. С. Мисула // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 89-92

MeSH-головна:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Анотація: Проблема біполярного афективного розладу є однією з найактуальніших проблем у сучасній психіатрії. Мета дослідження – вивчити особливості спадковості хворих із біполярним ефективним розладом (БАР) та ініціальних факторів з урахуванням гендерного чинника та варіанта первинного епізоду захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на основі медичної документації 180 чоловіків і 222 жінок із цим діагнозом. Виділено три основні варіанти перебігу первинного епізоду БАР: із переважанням депресивної симптоматики (депресивний варіант) – 79,4 % обстежених, з переважанням маніакальної або гіпоманіакальної симптоматики (маніакальний варіант) – 15,7 % та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (змішаний варіант) – 4,9 %. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із маніакальним варіантом первинного епізоду частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами та алкоголізмом (47,6 %) порівняно з хворими з депресивним (35,1 %, р0,05) та змішаним (40,0 %, р0,05) варіантами первинного епізоду. Найчастіше безпричинний початок мав місце при маніакальному варіанті (61,9 %, р0,01), рідше при змішаному (55,0 %, р0,01), і найрідше при депресивному (21,4 %) варіанті. При депресивному варіанті первинного епізоду частіше виявлявся зв’язок між початком захворювання і психоемоційним стресом – у 70,8 % обстежених проти 31,7 % з маніакальним та 35,0 % змішаним варіантами первинного епізоду (р0,01). Висновки. У хворих із БАР виявлено незначну обтяженість спадковості за психічними розладами та адикціями загалом, причому в пацієнтів із маніакальним варіантом первинного епізоду значуще частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами й алкоголізмом. У хворих із депресивним варіантом первинний епізод значуще частіше пов’язаний з дією психоемоційного стресу, а в осіб із маніакальним та змішаним варіантами частіше не пов’язаний із дією зовнішніх факторів. Ці особливості повинні враховувати при розробці діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Problem of bipolar affective disorder is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim of the study – to learn the features of heredity of patients with bipolar affective disorder (BAD) and initial factors, taking into account the gender factor and the variant of the primary episode of the BAD. Materials and Methods. We studied medical records of 180 men and 222 women with initial BAD episode. Three main variants of the course of the primary episode of BAD are distinguished: with predominance of depressive symptoms (depressive variant) – 79.4 %, with predominance of manic or hypomanic symptoms (manic variant) – 15.7 %, with both depressive and manic symptoms or with fast phase change (mixed variant) – 4.9 %. Results and Discussion. In patients with a manic variant of the initial episode, the burden of heredity on all mental disorders and alcoholism (47.6 %) was more often than in patients with depressive variant (35.1 %, p0.05) and mixed (40.0 %, p0.05) variant of the initial episode. Most often, an unintentional start occurred in the manic variant (61.9 %, p0.01), less frequently in mixed cases (55.0 %, p0.01), and most often in depressed (21.4 %) variant. In the depressive variant of the initial episode, the connection between the onset of the disease and the psycho-emotional stress was more frequently detected – in 70.8 % of the subjects compared with 31.7 % of the manic and 35.0 % of the mixed variant of the initial episode (p0.01). Conclusions. In patients with BAD we revealed insignificant burdens of heredity for BAD with a significant burden of heredity for mental disorders and addicts in general, and in patients with a manic variant of the initial episode, significantly more frequent manifested heredity for all mental disorders and alcoholism. In patients with a depressive variant, the primary episode is significantly more associated with the effect of psycho-emotional stress, and in patients with a manic and mixed variant is more often not associated with the action of external factors. These features should be taken into account when developing diagnostic, therapeutic, rehabilitation and preventive measures
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.
Мисула, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Галич, С. Р.
    Деякі характеристики психоемоційного стану жінок впродовж фізіологічної вагітності [Текст] / С. Р. Галич // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 6. - С. 57-59

Рубрики: Беременность--психол

   Аффективные симптомы

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Диагностика и подходы к терапии эмоциональных нарушений у больных с инфекционной патологией [Текст] / Н. Д. Ющук [и др.] // Терапевтический архив. - 2001. - Т. 73, № 4. - С. 52-55

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (патофизиология, психология, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Ющук, Н. Д.
Краснов, В. Н.
Довженко, Т. В.
Тарасова, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Крылов, В. И.
Дименсиональный подход к диагностике заболеваний шизофренического спектра (психопатология аффективной и когнитивной составляющих) [Текст] / В. И. Крылов // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2013. - Т. 15, № 4. - С. 17-22

MeSH-головна:
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагноз, осложнения, этиология)
ШИЗОФРЕНИЯ И БОЛЕЗНИ С ПСИХОТИЧЕСКИМИ СИМПТОМАМИ (ВНЕШ) -- SCHIZOPHRENIA AND DISORDERS WITH PSYCHOTIC FEATURES (NON MESH) (диагноз, осложнения, этиология)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (диагноз, этиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (классификация, методы, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-98

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)