Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (49)

Рідкісні видання (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Бактерии<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 174
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LХXVІ [Текст] / С. Є. Дейнеки [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 112-114

MeSH-головна:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
FUSOBACTERIA -- FUSOBACTERIA (патогенность)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
Дод.точки доступу:
Дейнека, С. Є.
Яковець, К. І.
Тураша, М. М.
Сорохана, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P3-11

MeSH-головна:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (выделение и очистка, рост и развитие)
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.
Дод.точки доступу:
Borzova, N. V.
Gladka, G. V.
Gudzenko, O. V.
Hovorukha, V. M.
Tashyrev, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Symbiotic properties of Sinorhizobium meliloti and ethylene production by alfalfa plants at the early stages of the symbiosis formation under different water supply and seed treatment by lectin [Text] / L. M. Mykhalkiv [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P32-38

MeSH-головна:
ЛЮЦЕРНА -- MEDICAGO (микробиология)
СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка)
Анотація: Симбіотичні властивості бактерій суттєво впливають на ефективність симбіозу та урожайність рослин. Тому важливим та актуальним є вивчення особливостей взаємодії мікро- й макросимбіонтів, зокрема за стресових умов, і пошук шляхів підвищення продуктивності симбіотичних систем. Мета. Дослідження нодуляційної та азотфіксувальної активностей Sinorhizobium meliloti, а також продукування етилену рослинами люцерни на ранніх етапах формування симбіотичних систем за умов оптимального та недостатнього водозабезпечення і передпосівної обробки насіння лектином. Методи. Мікробіологічні (вирощування бактеріальної культури та проведення інокуляції насіння), фізіологічні (вегетаційний експеримент), біохімічні (визначення нітрогеназної активності та інтенсивності продукування етилену). У дослідженнях використано бульбочкові бактерії Sinorhizobium meliloti високоефективного штаму 441 та люцерну посівну Medicago sativa (L.) сорту Надєжда. Для приготування інокуляційної суспензії використано бактерії, що культивувалися на поживному середовищі 79 при 28?С за стаціонарної фази росту. Кількість мікроорганізмів становила 10⁹ кл/мл. Рослини вирощували на піщаному субстраті з внесенням поживного середовища Гельрігеля, що містило 0,25 норми азоту. Посуху тривалістю 15 діб створювали, починаючи з 10 доби після появи сходів. Висновки. Результати представленої роботи можуть бути свідченням ролі етилену як негативного регулятора нодуляції за передпосівної обробки насіння люцерни лектином. Водночас зв’язок процесів продукування етилену та фіксації молекулярного азоту ризобіями в симбіозі з рослинами потребує подальшого детального вивчення. Виявлене після поновлення поливу підвищення показників ефективності симбіотичної системи, сформованої на фоні використання лектину, зокрема збільшення надземної маси люцерни до рівня рослин контрольного варіанту, що не зазнали впливу стресового фактору, показують, що передпосівна обробка насіння лектином сприяє ефективній взаємодії мікро- та макросимбіонтів, забезпечує формування симбіотичної системи, здатної до повноцінного відновлення після припинення дії водного стресу, і підтверджує перспективність подальших досліджень щодо використання лектинів для створення оптимальних щодо реалізації симбіотичного потенціалу ризобій умов і підвищення стійкості бобово-ризобіального симбіозу до дії несприятливих чинників.
Дод.точки доступу:
Mykhalkiv, L. M.
Kots, S. Ya.
Zhemojda, A. V.
Kots, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Polyphase taxonomy of Antarctic bacteria [Text] / G. V. Gladka [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P3-13

MeSH-головна:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, генетика, классификация)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ СТРУКТУРА -- MOLECULAR STRUCTURE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- GENETIC STRUCTURES (генетика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
АНТАРКТИЧЕСКИЕ РЕГИОНЫ -- ANTARCTIC REGIONS
Анотація: Однією з проблем сучасної систематики бактерій є те, що філогенетична структура бактерій не завжди узгоджується з традиційною класифікаційною схемою, яка базується на фенотипових властивостях бактерій. Крім того, традиційні методи ідентифікації бактерій з використанням фенотипових властивостей мають ряд недоліків. В останні десятиліття досягнуто значних успіхів у вивченні світу мікробів, використовуючи саме молекулярно-генетичні методи, які дозволяють в короткі терміни провести ідентифікацію. Метою роботи було уточнити видовий статус чотирьох штамів бактерій, ізольованих з чорних лишайників кліфів острова Галіндез в Антарктиці, на основі фенотипових та молекулярно-генетичних властивостей. Методи. Морфологічні та культуральні властивості бактерій вивчали згідно із загальноприйнятими мікробіологічними методами; фізіологічні та біохімічні – використовуючи тестсистеми для ідентифікації бактерій API Coryne та API 20E bioMerieux SA (Франція) відповідно до інструкцій виробника. Філогенетичний аналіз проводили на основі нуклеотидних послідовностей гена 16S рРНК. Для визначення близькоспоріднених видів був проведений порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей генів 16S рРНК, використовуючи програмний пакет BLAST. Філогенетичне положення визначали побудовою дерев (дендрограм), які показують положення досліджуваних штамів серед близькоспоріднених і типових видів (програми ClustalX 2.1, Mega 6.06). Дерево будували за допомогою програми ClustalX 2.1 методом порівняння найближчих сусідів з бутстреп аналізом (bootstrap NJ tree) з використанням 1000 бутстреп випробувань (1000 альтернативних дерев). Далі філогенетичне дерево відкривали програмою Mega v. 6.00 і коректували. Висновки. Філогенетичний і фенотиповий аналізи дозволили визначити у аеробних хемоорганотрофних мікроорганізмів Антарктики видову приналежність трьох ізольованих культур та одну родову. Нуклеотидні послідовності генів 16S rRNA депоновано в Міжнародній базі даних GenBank під номерами HG518622, HG518623, HG518625, HG518626.
Дод.точки доступу:
Gladka, G. V.
Borzova, N. V.
Gudzenko, О. V.
Hovorukha, V. M.
Havryliuk, O. A.
Tashyrev, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bacterial Enzymes Associated with Gastropod Mollusc Nacella concinna from the Water Area of the Argentine Islands (West Antarctica) / A. Ye. Berezkina [et al.] // Проблеми кріобіології і кріомедицини = Problems of cryobiology and cryomedicine. - 2020. - Т. 30, № 3. - P295

MeSH-головна:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
ХОЛОДНЫЙ КЛИМАТ -- COLD CLIMATE
Дод.точки доступу:
Berezkina, A. Ye.
Avdiuk, K. V.
Gudzenko, O. V.
Kharkhota, M. A.
Utevsky, A. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Antagonistic action of 26UF7 and 35NG3 Streptomyces Species to Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10 ₂ [Text] / S. L. Golembiovska [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - P60-66

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (химия)
ТОМАТ ОБЫКНОВЕННЫЙ -- LYCOPERSICON ESCULENTUM (микробиология)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
Анотація: Актуальність роботи. Екологічні шляхи вирішення питання опортунізму рослин до бактеріального раку помідор. Мета. Пошук стрептоміцетів- антагоністів проти Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10₂ та дослідження їх впливу на інфекційний процес у помідорів в умовах теплиці. Результати. 36 (45%) ґрунтових стрептоміцетів з 80 мали антагоністичну активність проти С. michiganensis 10₂. Відібрані варіанти Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 демонстрували високі та стабільні показники проти фітопатогеної бактерії in vitro. Передпосівна обробка фільтратом ферментації досліджуваних стрептоміцетів вдвічі підвищувала схожість інфікованого С. michiganensis 10₂ насіння помідорів сорту «Вишенька». Однак, вона не сприяла стійкості рослин до захворювання після механічного інфікування листків помідорів в ювенільному періоді. В загальному метаболіти штамів Streptomyces sp. 26 Uf7 та 35 NG3 сприяли підвищенню врожайності помідорів, хоча повністю не нівелювали вплив інфекції в умовах теплиці. Висновки. Показано, що метаболіти штамів Streptomyces sp. 26Uf7 та 35NG3 з високими показниками антагонізму проти С michiganensis 10₂ in vitro вдвічі підвищували схожість насіння та врожайність помідор сорту «Вишенька» і мали 75% ефективність проти фітопатогенної бактерії в умовах теплиці.
Дод.точки доступу:
Golembiovska, S. L.
Bambura, O. I.
Volska, T. V.
Matselykh, B. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Abdulina, D. R.
Fatty acid composition of sulfate-reducing bacteria isolated from technogenic ecotopes / D. R. Abdulina, G. O. Iutynska, L. M. Purish // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 4. - P103-110

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
СУЛЬФАТЫ -- SULFATES
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (анализ)
Анотація: The growth of technogenic (man-caused) load on the environment leads to the disturbance of natural ecotopes and is a stress factor for the widespread sulfate-reducing bacteria (SRB). Changes of SRB fatty acid composition are considered to be not only one of the mechanisms of adaptation and protection from negative stress but also one of the chemotaxonomic features that can be used as the indicator of bacteria genus and its presence in natural ecotopes. The aim of the work was to determine the fatty acid composition of sulfate-reducing bacteria strains isolated from different technogenic ecotopes. The spectrum of 17 fatty acids was determined by gas chromatography-mass spectrometry. The predominance of saturated C14:0, C15:0, C16:0 and C18:0 and the presence of unsaturated C16:1 and C18:1 fatty acids in SRB lipids were demonstrated. Correlation analysis showed that SRB isolated from the same technogenic locations were characterized by substantial similarity of fatty acid profiles despite belonging to different genera. Thus, fatty acid compositions of SRB strains Desulfovibrio sp. K1 and K2 isolated from soils near gas main-pipeline had correlation index r = 0.94 and that Desulfovibrio sp. TC2, Desulfotomaculum sp. TC3 and Desulfomicrobium sp. TC4 isolated from city heat system ecotope had correlation index r = 0.97-0.99. The obtained data on increased saturation degree of SRB fatty acids and decreased membrane fluidity indexes could be used for assessing the degree of SRB adaptation to the influence of man-caused loading as a stress factor
Зростання техногенного навантаження на навколишнє середовище призводить до порушення природних екотопів і є стресовим чинником для широко поширених сульфатвідновлювальних бактерій (СВБ). Зміна жирнокислотного складу СВБ вважається не тільки одним із механізмів адаптації та захисту від негативного впливу, а й однією з хемотаксономічних ознак, які можуть бути використані як індикатор типу бактерій і присутності їх у природних екотопах. Метою роботи було визначення жирнокислотного складу сульфатвідновлювальних штамів бактерій, виділених із різних техногенних екотопів. Спектр 17 жирних кислот визначали методом мас-спектрометрії на газовому хроматографі. Показано, що в ліпідах СВБ переважали насичені C14:0, C15:0, C16:0 та C18:0 і були наявні ненасичені C16:1 та C18:1 жирні кислоти. Кореляційний аналіз виявив, що СВБ, виділені з тих самих техногенних локацій мають подібні профілі жирних кислот, незважаючи на приналежність до різних типів. Так, коефіцієнт кореляції жирнокислотного складу СВБ штамів Desulfovibrio sp. K1 і K2, виділених із ґрунтів, прилеглих до газопроводу, становив r = 0,94, а для Desulfovibrio sp. TC2, Desulfotomaculum sp. TC3 і Desulfomicrobium sp. TC4, виділених із тепломереж, r = 0,97–0,99. Одержані результати щодо підвищення рівня насичення жирних кислот і зниження плинності мембрани СВБ можуть бути використані для оцінки ступеня адаптації СВБ до впливу техногенного навантаження як стресового чинника
Дод.точки доступу:
Iutynska, G. O.
Purish, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадеенко, Г. Д.
Возможности немедикаментозной коррекции кишечной микробиоты у больных неалкогольной жировой болезнью печени [Текст] = Possibilities of non-pharmacological correction of intestinal microbiota in patients with non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадеенко, Т. А. Соломенцева // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 5. - С. 71-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (генетика, иммунология, микробиология, патофизиология, терапия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (генетика, метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (генетика, метаболизм, патофизиология)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы)
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES (микробиология)
Анотація: Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) в настоящее время является основной причиной хронических заболеваний печени в развитых странах. Количество пациентов с НАЖБП в мире увеличивается. НАЖБП этиопатогенетически связана с другими метаболическими расстройствами, включая диабет 2 типа и ожирение. Патогенез НАЖБП является сложным многоступенчатым процессом и окончательно не изучен. В последние годы активно изучают роль кишечной микробиоты в развитии НАЖБП. Показано, что кишечная микробиота играет важную роль в поддержании метаболических изменений при НАЖБП. В общей популяции пациентов с НАЖБП наблюдается изменение состава и метаболизма кишечной микробиоты. Это приводит к нарушению целостности кишечного слизистого барьера, транслокации бактерий и их метаболитов в кровоток и печеночную ткань, что способствует развитию эндотоксемии, резистентности к инсулину, висцеральному ожирению, системному воспалению и прогрессированию фиброза при НАЖБП. Модификация образа жизни, изменение диетических привычек и физическая нагрузка улучшают фенотип кишечной микробиоты, восстанавливают функции печени, уменьшают метаболические изменения и воспаление в печени. Первый опыт применения трансплантации фекальной микробиоты больным НАЖБП от здоровых доноров показал улучшение состава кишечных бактерий и метаболических показателей, таких как инсулинорезистентность и висцеральное ожирение. Трансплантация фекальной микробиоты может стать важным и перспективным терапевтическим средством для лечения НАЖБП. Дополнительные знания о взаимодействиях между кишечной микробиотой и патогенетическими механизмами развития НАЖБП, а также немедикаментозное воздействие на ось кишечник — печень могут улучшить лечение этого заболевания печени и связанных с ним метаболических расстройств
Currently, non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is the leading cause of chronic liver disease in the developed countries, its incidence is increasing worldwide. NAFLD is etiopathogenetic associated with other metabolic disorders, including type 2 diabetes mellitus and obesity. The NAFLD pathogenesis is a complex multi‑stage process, and it is not fully understood. In recent years, the role of intestinal microbiota in the development of NAFLD has been actively studied. It has been shown that intestinal microbiota plays a significant role in maintaining of metabolic changes at NAFLD. In the general population of NAFLD patients, a change in the composition and metabolism of the intestinal microbiota is observed. Such changes lead to a violation of the integrity of the intestinal mucous barrier, translocation of bacteria and their metabolites into the bloodstream and liver tissue, which contributes to the development of endotoxemia, insulin resistance, visceral obesity, systemic inflammation and the progression of fibrosis at NAFLD. Such measures as lifestyle modification, physical activity, changes in the dietary habits result in the improvement of the intestinal microbiota phenotype, restores liver function, reduces metabolic changes and inflammation in the liver. The first experience of using fecal microbiota transplantation from healthy donors to NAFLD patients demonstrated an improvement of the intestinal bacteria composition and metabolic parameters such as insulin resistance and visceral obesity. Fecal microbiota transplantation can be an important and promising therapeutic agent for the treatment of NAFLD. Additional knowledge about the interactions between the intestinal microbiota and the pathogenesis mechanisms of NAFLD development, as well as the non‑drug effects on the intestinal axis — liver can improve the treatment of this liver disease and associated metabolic disorders
Дод.точки доступу:
Соломенцева, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воробей, Н. А.
Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі [Текст] / Н. А. Воробей, К. П. Кукол, С. Я. Коць // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 45-54

MeSH-головна:
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (токсичность)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У ГРИБКОВ -- DRUG RESISTANCE, FUNGAL
Анотація: Оцінити ступінь чутливості штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum до фунгіцидів контактно-системної дії Максим ХL, Cтандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад, що сприятиме вирішенню питання сумісності хімічних засобів захисту рослин з інокуляцією насіння бактеріальними препаратами. Методи. Чутливість бульбочкових бактерій до впливу фунгіцидів вивчали методом лунок, висічених у пластинках агаризованого середовища, яке засівали суцільним газоном бульбочкових бактерій згідно з загальноприйнятими мікробіологічними методами. Контролем слугували лунки з 80 мкл стерильної водопровідної води, розміщені в центрі агарової пластинки. Результати. Досліджувані штами бульбочкових бактерій B. japonicum у різній мірі чутливі до діючих речовин препаратів із фунгіцидним ефектом Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Максим ХL за використання 1 та 2 виробничих норм. Як малочутливі до 1 норми Бенораду оцінено штами – 634б, 646, 631, 71m, 48, 532C, 191, РС07, РС08, РС09, РС10, РС11 B. japonicum, проте для більшості штамів подвійна норма Бенораду є токсичною, за виключенням B. japonicum 71m, РС07, РС10 (малочутливі). Висновки. Штучне моделювання впливу однієї та двох виробничих норм фунгіцидів Максим ХL, Стандак Топ, Февер, Аканто Плюс та Бенорад на бульбочкові бактерії дало можливість визначити ступінь їх стійкості до вказаних препаратів та виявити найбільш резистентні ризобії з метою подальшого їх застосування у технологіях вирощування сої.
Дод.точки доступу:
Кукол, К. П.
Коць, С. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Fungicidal and Bactericidal Activity of the Alkyl-Substituted Guanidine-Containing Oligomers [Text] / M. Ya. Vortman [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P54-63

MeSH-головна:
ГУАНИДИНЫ -- GUANIDINES (химический синтез)
ГРИБЫ -- FUNGI (рост и развитие)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Анотація: Зі збільшенням довжини алкільного радикалу гуанідинійвмісних олігомерів суттєво підвищуються їх бактерицидні та фунгіцидні властивості. Алкілзамісні олігомери на основі гуанідину є перспективними до використання як дезінфектанти для обробки приміщень та як добавки в полімерні композиції для захисту їх від біопошкоджень.
Дод.точки доступу:
Vortman, M. Ya.
Pysmenna, Yu. B.
Chuenko, A. I.
Abdulina, D. R.
Kopteva, Zh. P.
Kopteva, A. E.
Rudenko, A. V.
Tretyak, V. V.
Lemeshko, V. N.
Shevchenko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Bacterial Diseases of Silver Birch (Betula pendula Roth.) [Text] / A. F. Goychuk [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P23-34

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
БЕРЕЗА -- BETULA (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
Кл.слова (ненормовані):
Бактеріальна водянка (патогенність) -- BETULA PENDULA (патогенність)
Анотація: Метою роботи є дослідження видового складу і формування різноманітності та системної взаємодій’ асоційованих з бактеріальною водянкою мікробіоти у патології Betula pendula. Висновки. Певну варіабельність ізольованих штамів у засвоєнні деяких вуглеводів та спиртів можна пояснити конкретними умовами існування бактерій, у тому числі і впливом екологічних чинників на їх біохімічні властивості. Відомо, що екологічна ніша впливає навіть на антигенний склад бактерій, тому слід очікувати такого впливу й на інші властивості. Нашими дослідженнями в лабораторних умовах підтверджений збудник бактеріальної водянки – L. nimipressuralis та уточнені дані щодо розмірів його клітин.
Дод.точки доступу:
Goychuk, A. F.
Shvets, M. V.
Kulbanska, I. M.
Markov, F. F.
Muljukina, N. A.
Patyka, V. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Endophytes from medicinal plants as biocontrol agents against Fusarium caused diseases [Text] / V. Shurigin [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - P41-52

MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (микробиология)
ЭНДОФИТЫ -- ENDOPHYTES (выделение и очистка, химия)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, химия)
ФУЗАРИУМ -- FUSARIUM (патогенность, рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ АГЕНТЫ -- BIOLOGICAL CONTROL AGENTS
Анотація: Метою даного дослідження було виявлення бактеріальних ендофітів, виділених з деяких лікарських рослин, які пригнічують ріст фітопатогенних грибів Fusarium solani і Fusarium oxysporum. Методи. Бактеріальні ендофіти виділяли з пагонів і коренів лікарської шавлії (Salvia officinalis L.), фенхелю (Foeniculum vulgare Mill.), пижми (Tanacetum vulgare L.), календули лікарської (Calendula officinalis L.), ірису болотного (Iris pseudacorus L.), хрону (Armoracia rusticana G. Gaertn., B.Mey. & Scherb.). Ендофіти виділяли після подрібнення поверхнево стерилізованих коренів або пагонів, розведення клітинного соку в фосфатному буфері і розподілу суспензії на триптон-соєвому агарі. Вирощені колонії пересівали через 4 доби. Ендофіти перевіряли на антагоністичну активність проти фітопатогенних грибів F. solani і F. oxysporum на чашках Петрі з використанням середовища Чапека. Ендофіти були досліджені також на здатність до біологічного контролю тих же фітопатогенних грибів в горшкових експериментах. Грунт був заражений грибами, а насіння бавовни і огірка були інокулювані ендофітами. Кількість рослин, що вижили, визначали через 4 тижні після посіву. Бактеріальні ізоляти ідентифікували з використанням аналізу гена 16S рРНК. Для виділення ДНК був використаний метод теплової обробки. Отриману ДНК використовували як матрицю для аналізу гена 16S рРНК. Секвенування здійснювали з використанням готового реакційного комплекту ABI PRISM BigDye 3.1 (Applied Biosystems). Послідовності 16S рРНК були ідентифіковані з використанням BLAST і порівняні з банком даних нуклеотидів GenBank від NCBI. Штами були перевірені на продукування HCN, гідролітичних ферментів (хітинази, ліпази і протеази) і сідерофори. Всі експерименти були проведені в 3 повторностях. Результати. Всього нами було виділено 151 ізолят з 6 лікарських рослин. З усіх виділених ендофітів тільки 20 ізолятів інгібували гриби F. oxysporum, F. solani або їх обидва. При проведенні експериментів в горщиках найбільш ефективними бактеріальними ізолятами з біоконтролюючою активністю щодо хвороби, викликаної F. oxysporum на бавовнику, були HRT18, AST3, BST3 і FST7. Найбільш ефективними бактеріальними ізолятами, які проявляли біоконтролюючу активність щодо хвороби, викликаної F. solani на огірку, були KRT5, FRT13, FRT12, CST6, BST10. В цілому було ідентифіковано 20 бактеріальних ізолятів з використанням аналізу гена 16S рРНК: Serratia ficaria KRT5, Raoultella ornithinolytica KRT12, Agrobacterium tumefaciens HRT9, Klebsiella oxytoca BST12, Pseudomonas putida FRT13, Pseudomonas kilonensis FRT12, Pseudomonas lini FRN1, Agrobacterium vitis HRT14, Bacillus toyonensis HRT5, Pseudomonas azotoformans HRT18, Pseudomonas syringae AST3, Klebsiella pneumoniae BST3, Xanthomonas translucens HRT10, Enterobacter ludwigii KRT16, Paenibacillus typhae KRN1, Pseudomonas extremaustralis CST6, Pseudomonas oryzihabitans FST7, Pseudomonas chlororaphis BST10, Agrobacterium vitis KRN2, Pseudomonas jessenii BRT3. Було виявлено, що всі штами, які здатні пригнічувати ріст фітопатогенних грибів, можуть продукувати щонайменше одну з тестованих речовин – HCN, сідерофори, хітиназу, протеазу і ліпазу, які розглядають як протигрибкові і за допомогою яких може бути реалізований біологічний контроль. Висновки. Штами, які мають високу біоконтролюючу активність щодо фітопатогенних грибів, можуть бути запропоновані для використання у складі біофунгіцидів після польових експериментів.
Дод.точки доступу:
Shurigin, V.
Egamberdieva, D.
Samadiy, S.
Mardonova, G.
Davranov, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Limanska, N. V.
Effect of Lactobacillus plantarum on survival of crown gall agent and tumour formation [Text] / N. V. Limanska, M. B. Galkin, V. O. Ivanytsia // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - P22-33

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
РАСТЕНИЙ ОПУХОЛИ -- PLANT TUMORS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
LACTOBACILLUS PLANTARUM -- LACTOBACILLUS PLANTARUM (химия)
Анотація: Aim. To study the effect of Lactobacillus plantarum on formation of tumours and survival of Agrobacterium tumefaciens pJZ on surfaces and in tissues of plants. Methods. Test-plants carrots Daucus carota L. cv Carotel, kalanchoe Kalanchoe daigremontiana Raym.-Hamet., tomatoes Solanum lycopersicum L. cv Ballada, grape Vitis vinifera L. cv Pinot noir and Moldova were inoculated with phytopathogenic A. tumefaciens pJZ expressing green fluorescent protein (GFP) and L. plantarum (L. plantarum ONU 12, ONU 311, ONU 355) in a ratio 1:1. Presence of GFP-labelled A. tumefaciens pJZ cells in inoculation sites was detected by epifluorescent microscopy. Results. If inoculates contained lactobacilli, amount of plants with crown gall symptoms decreased in 85–100%. Mean weight of tumours decreased 2–12 times comparing with a control. Microscopy of tissues of symptomless plants showed that in case of treatment with lactobacilli pathogenic agrobacteria survived in 100% of carrots and grapes, 30% of tomatoes, but their populations were smaller than in positive controls inoculated only with phytopathogen and did not cause tumours. Inoculation of grape with a mixture of phytopathogen and lactobacilli resulted in stimulation of plant growth – amount of buds that grew increased in 25.8%, mean length of stems – in 28.3%, mean area of leaves – in 8.6%, that could be hypothesized as an overproduction of plant hormones as a result of possible transformation of plant tissues. Conclusions. Antagonistic L. plantarum could suppress attachment and survival of phytopathogenic A. tumefaciens pJZ on surfaces and in tissues of test-plants eliminating population of the pathogen or decreasing its density with the probable attenuation of pathogenic properties, the mechanism of which needs further investigations
Дод.точки доступу:
Galkin, M. B.
Ivanytsia, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мітченко, М. В.
Особливості антибактеріальної терапії хворих на інфекції сечових шляхів з огляду на біологічні властивості збудників [Текст] / М. В. Мітченко // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 138-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (вирусология, диагностика, диетотерапия, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография, этиология)
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ -- MATERNAL AGE
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, радиоизотопные изображения, терапия, этиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (вирусология, классификация, рост и развитие, цитология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (диагностическое применение, классификация, прием и дозировка, стандарты, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение, классификация, прием и дозировка, противопоказания, терапевтическое применение, фармакология)
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование, классификация, методы, противопоказания, стандарты, статистика, тенденции)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їхньою асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Матеріали та методи. Обстежені та проліковані 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До ІІ групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До ІІІ групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4–6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Результати. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5%), так і в статевих шляхах (67,5%), що стало підґрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення – до 11,8% у хворих І групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у ІІ групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1%). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6%, а статевих – на 70,6% у пацієнток І групи. Заключення. Проведені дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Абатуров, О. Є.
Вплив пробіотичної терапії на імунну систему людини [Текст] / О. Є. Абатуров // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 1, № 5. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ГЕННОЙ ЭКСПРЕССИИ БАКТЕРИЙ РЕГУЛЯЦИЯ -- GENE EXPRESSION REGULATION, BACTERIAL (физиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
Анотація: Мікробіота супроводжує людину протягом усього життя і охоплює всі закутки її організму. Зокрема мікробіота травного тракту людини — надзвичайно складна біологічна екосистема, організована різними бактеріями, кількість яких сягає 1013–1014 (Vaiserman A.M. et al., 2017). Бактеріальне представництво в організмі людини не менше ніж у 10 разів перевищує кількість його власних клітин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Чоботар, А. П.
Акантамеби як резервуар патогенних бактерій та вірусів (огляд літератури) [Текст] = Acanthamoebae as reservoir of pathogenic bacteria and viruses (literature review) / А. П. Чоботар // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 12-21

MeSH-головна:
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
ВИРУСЫ -- VIRUSES
Анотація: Вільноживучі найпростіші роду Acanthamoeba є представниками багатьох об’єктів зовнішнього середовища та постійно взаємодіють з іншими мікроорганізмами (вірусами і бактеріями), що населяють ці екологічні ніші. Особливості цих взаємовідносин вивчають дослідники з усього світу вже понад 20 років. Досліджено низку патогенних та умовно патогенних бактерій, які здатні співіснувати з акантамебами. Описано симбіотичну взаємодію амеб з ентеробактеріями, мікобактеріями, легіонелами, псевдомонадами, стафілококами, стрептококами та рядом інших прокаріот. Встановлено, що при співкультивуванні найпростіших з бактеріями збільшується термін виживання останніх та підвищується їх резистентність до впливу шкідливих факторів навколишнього середовища. Ряд наукових робіт присвячено також вивченню взаємодії Acanthamoeba sp. з представниками царства Vira, а саме родів Adenovirus, Norovirus, Rotavirus та Enterovirus. Характер взаємодії бактерій та вірусів із представниками вільноживучих найпростіших на клітинному рівні досліджується найчастіше з використанням мікроскопічних та сучасних молекулярно-генетичних методів
The literature rewiew showed thet free-living protozoa species Acanthamoeba are representatives of large numbers of microecological groups in environmental objects and they constantly interact with other microorganisms (viruses and bacteria) that inhabit these ecological niches. The features of these relationships were studied for over 20 years. A number of pathogenic and opportunistic bacteria that can coexist with acanthamoebae are investigated. For example, the symbiotic interaction of amoeba with enterobacteria, mycobacteria, legionella, pseudomonadae, staphylococci, streptococci and a number of other prokaryotes is described. When co-cultivating the protozoa with bacteria increases the survival time of the latest and their resistance to the influence of harmful environmental factors. A number of scientific papers are also devoted to the study of the interaction of Acanthamoeba sp. with the representatives of the kingdom of Vira, especially the genera Adenovirus, Norfolkvirus, Rotavirus and Enterovirus. The nature of the interaction of bacteria and viruses with representatives of free living protozoa on the cellular level is most often studied by using microscopic and modern molecular genetic methods
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Аутэкология и гидролитическая активность микроорганизмов наземных экосистем Антарктики, Эквадора и Израиля [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 29-41

MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (воздействие облучения, выделение и очистка, рост и развитие)
Анотація: Регіони з екстремальними умовами оточуючого середовища можна розглядати як системи з унікальним біорізноманіттям та потенціалом. Встановити діапазони резистентності щодо УФ-опромінення, температури та концентрації NaCl, а також глікозидазну та протеолітичну активності бактерій, ізольованих з наземних екосистем Антарктики, Еквадору та Ізраїля. Об’єктами дослідження були 19 екстремотолерантних бактерій. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 ((?=254 нм) у діапазоні 37–1440 Дж/м². Температурний діапазон росту визначали за температури 1–42?C, галотолерантність – за концентрації NaCl 1–100 г/л середовища. Ензиматичні активності вивчали в культуральному супернатанті. Для визначення глікозидазних активностей використовували п-нітрофенільні субстрати, галактоманан гуару та розчинний крохмаль. Як субстрати для визначення протеолітичних активностей використовували казеїн та еластин. Пігментовані антарктичні мікроорганізми продемонстрували вищу резистентність щодо УФ, ніж непігментовані. Культури з високогірних біотопів та засоленого ґрунту були стійкі до УФ-доз 400–1440 Дж/м². Досліджені штами переважно відносилися до психротолерантних та помірно-галофільних бактерій. Більшість досліджених культур проявляли ?-амілазну та/або ?-мананазну активності. Два штами, 3271 та 3456, проявляли одночасно чотири та п’ять глікозидазних активностей відповідно. Казеїнолітична активність відмічалася у 17 культур, еластазна – у однієї. Екофізіологічні характеристики досліджених культур відображають їхню адаптацію до екстремальних умов оточуючого середовища. Резистентними до УФ-радіації були як пігментовані, так і непігментовані мікроорганізми, більшість з яких є психротолерантними помірними галофілами з ?-амілазною, ?-мананазною, казеїнолітичною й еластазною активністю.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Казмирчук, В. Е.
Эффективность и безопасность иммуноглобулино-терапии при различной патологии человека [Текст] / В. Е. Казмирчук // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 13-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ПАРАЗИТЫ -- PARASITES (иммунология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (иммунология, микробиология, патофизиология)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS (иммунология, классификация, терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Начинается работа с большой исторической справки появление учения об иммуноглобулинах. Проводится обоснование терапии различных заболеваний человека при неэффективном протокольном лечении, принципы поиска этиологии и установления правильного диагноза. Часто посещение иммунолога является единственной надеждой пациента в поисках решения проблемы. К иммунологу обращаются, как правило, за помощью с различной запущенной патологией. Все медицинские специалисты, работающие по протоколам, должны сами направлять к иммунологу в случаях отсутствия диагноза или неэффективного лечения. Лечение пациентов следует начинать с установления этиологического фактора при любом заболевании, даже при онкологических. Пока не выявлена первопричина болезни,лечение не может быть эффективным. Использование иммуноглобулинотерапии не имеет противопоказаний, а её эффективность и безопасность приведены в статье. Учитывая обращение большого количества пациентов в запущенном состоянии и отсутствии положительной динамики в лечении приведены случаи из практики
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Вплив комплексної ендофітно-ризобіальної інокуляції на ризосферну мікробіоту та продуктивність сої [Текст] / Г. О. Іутинська [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 6. - С. 3-15

MeSH-головна:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
КОРНЕВЫЕ КЛУБЕНЬКИ РАСТЕНИЙ -- ROOT NODULES, PLANT (микробиология)
СЕМЕНА -- SEEDS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка)
Анотація: Сучасними дослідженнями мікробіому бобових рослин виявлено наявність поряд з бульбочковими бактеріями неризобіальних прокаріотних ендофітів, які заселяють тканини різних органів. Взаємодію симбіотичних і ендофітних бактерій, а також їхній сумісний вплив на рослину вивчено недостатньо. Мета. Дослідити ризосферну мікробіоту та продуктивність сої за комплексної інокуляції ризобіями разом з неризобіальними ендофітними бактеріями, виділеними з бульбочок сої. Методи. Польові досліди проведено в умовах зрошення на полях Асканійської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААНУ. Насіння сої ультраскоростиглого сорту Діона і середньораннього сорту Аратта інокулювали препаратам Ризобін^К на основі асоціації штамів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6018, УКМ В-6023 і УКМ В-6035, а також Ризобіном^К сумісно з В. megaterium УКМ В- 5724 або з одним із штамів ендофітних бактерій: Рaenibacillus sp. 1, Bacillus cereus 4, Brevibacillus sp.5, Pseudomonas brassicacearum 6. Чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп у ризосфері сої визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища. Результати. У ризосферному грунті сої сортів Діона і Аратта збільшувалась чисельність педотрофних, фосфатмобілізувальних, олігоазотрофних і азотфіксувальних бактерій за інокуляції Ризобіном^К, а також сумісно з одним із ендофітів - В. cereus 4, Brevibacillus sp.5 або Р. brassicacearum 6. Ендофітно-ризобіальна інокуляція сприяла збільшенню кількості бобів і насіння на рослині. За комплексної інокуляції насіння сої сортів Діона і Аратта Ризобіном^К сумісно з В. cereus 4 отримано найбільший врожай: відповідно, 3.12 і 2,55 т/га, що перевищувало показники варіантів без обробки насіння на 37,4% і 19,7% з одночасним підвищенням вмісту білка і жиру в насінні. Висновки. Дослідження комплексного впливу бульбочкових і ендофітних бактерій на рослини дадуть можливість розробити стратегію підвищення продуктивності бобових на основі нових ендофітно-ризобіальних інокулянтів.
Дод.точки доступу:
Іутинська, Г. О.
Голобородько, С. П.
Титова, Л. В.
Дубинська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Особливості формування структурово-функціонального складу мікробіому чорнозему цілинного в степу України [Текст] / М. В. Патика [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 90-106

MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA (физиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Провести комплексні дослідження ресурсів біому і структури мікробного (прокаріотного) різноманіття, яке формується в цілинному чорноземі, на прикладі Українського природного степового заповідника «Михайлівська цілина». Мікробіологічні – посіви мікроорганізмів різних фізіологічних груп на поживні середовища, визначення коефіцієнтів функціональної спрямованості. Молекулярно-біологічні – екстракція тотальної ДНК, електрофоретичне розділення продуктів ампліфікації 16S рРНК, аналіз поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів, біоінформативний аналіз. Встановлено, що в середньому в шарі ґрунту 0–40 см найвищою біогенністю характеризувався варіант лісосмуги, де показник досягав 39,9 млн КУО/г, що пов’язано із надходженням значної кількості рослинних решток, далі у порядку зменшення: абсолютна цілина (31,0) рілля (29,5) переліг (26,2) кошена цілина (23,1 млн КУО/г). Молекулярно-біологічний аналіз складу еубактеріальних ценозів чорноземів виявив значне домінування некультивованих видів бактерій у варіанті «абсолютна цілина» (до 68%) у порівнянні з варіантом «рілля» (до 17%). Аналіз поліморфізму прокаріотного комплексу чорноземів виявив зменшення біорізноманіття бактеріальних угруповань за застосування оранки.
Дод.точки доступу:
Патика, М. В.
Тонха, О. Л.
Сінченко, В. М.
Гончар, А. М.
Патика, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)