Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Беременности исход<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 100
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

Пилипенко, А. В.
Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних [Текст] = COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітних
The objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравченко, О. В.
Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни [Текст] = Characteristics of the course of the gestation period, childbirth and newborn condition in patients at threat of pregnancy termination in early terms / О. В. Кравченко, В. М. Соловей // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 22-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
Анотація: Незважаючи на успіхи сучасного акушерства та перинатології, невиношування займає одне з провідних місць в структурі перинатальної захворюваності та смертності. Сьогодні кожна 5-6 жінка втрачає вагітність, при чому переважна кількість самовільних викиднів припадає на І триместр гестації. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни. Матеріали та методи. Нами проведений ретроспективний аналіз 100 індивідуальних карт вагітної та породілі із загрозою переривання вагітності в І триместрі гестації (основна група). У 40 пацієнток (І підгрупа) загроза переривання вагітності супроводжувалася кровотечею, у 60 - була діагностована загроза переривання без кровотечі (ІІ підгрупа). Контрольну групу склали 50 вагітних з фізіологічним перебігом І триместру гестації. Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності визнавали істотними при рівні значущості р0,05. Проведення досліджень погоджене Етичним комітетом БДМУ, що підтверджується протоколом Комісії з питань біоме- дичної етики щодо дотримання морально-правових правил проведення медичних наукових досліджень. Обробку персональних даних здійснювали після отримання інформованої згоди пацієнтки. Результати та їх обговорення. Групи досліджених були репрезентативні за помешканням, соціальним статусом та освітою. Дані менструального та репродуктивного анамнезу в основній і в контрольній групі також достовірно не відрізнялися. Рівень самовільних абортів і переривань вагітності за медичними показами був достовірно вищим у жінок із загрозою переривання вагітності як з кровотечею, так і без у порівнянні з контролем. Пацієнтки основної групи в анамнезі мали достовірно вищу частоту як гінекологічних захворювань, так і екстрагенітальної патології. Вагітні з ретрохоріальною гематомою і кровотечею склали 70%, у 30% жінок в І триместрі гестації при наявності кров’янистих виділень ретрохоріальна гематома не була діагностована. Відсоток безсимптомних ретрохоріальних гематом склав 15%. Аномальне розташування хоріону в І триместрі гестації значно частіше було діагностовано в І та ІІ підгрупах. Аналіз подальшого перебігу вагітності у жінок з епізодами невиношування в ранні терміни гестації показав, що в основній групі рівень перинатальних ускладнень, таких як загроза передчасних пологів (30%), плацентарна дисфункція (38%), пре- еклампсія (11%), дистрес плода (20%), синдром затримки розвитку плода (СЗРП) (19%) був достовірно вищим. Відповідно вищими в пологах були і показники передчасних пологів (13%), дистресу плода (25%), аномалій пологової діяльності (10%). При аналізі стану дітей при народженні рівень помірної асфіксії в основній групі був вищим, ніж у контролі (відповідно 8±2,7% та 0%). Середня маса доношених новонароджених у досліджуваній групі була достовірно меншою (3020,0±21,4), ніж у дітей контрольної групи (3685,0±28,1 г) (р0,05). Висновки. Вагітні із загрозою невиношування в І триместрі гестації складають групу високого ризику щодо виникнення перинатальних ускладнень. Рівень ускладнень у ІІ та ІІІ триместрі гестації значно вищий, якщо загроза переривання вагітності в ранні терміни супроводжувалася кровотечею. У вагітних з кровотечею в більш ранні терміни (до 8 тижнів) порівняно з пацієнтками, у яких кровотеча виникла у 9-13 тижнів, достовірно вищою була частота загрози викидня у ІІ триместрі гес- тації, передчасних пологів, плацентарної дисфункції, прееклампсії та СЗРП
Despite the successes of modern obstetrics and perinatology, stillbirth occupies one of the leading places in the structure of perinatal morbidity and mortality. Today, every 5-6 women lose a pregnancy, and the majority of spontaneous miscarriages occur in the 1st trimester of pregnancy.The aim of the study is to examine the peculiarities of the course of the gestation period, childbirth and the condition of newborns in patients with a threat of early termination of pregnancy. Materials and methods. We carried out a retrospective analysis of 100 individual charts ofpregnant and parturient women with a threat of abortion in the 1st trimester of pregnancy (the main group). In 40 patients (subgroup I), the threat of termination of pregnancy was accompanied by bleeding, in 60 - the threat of termination without bleeding was diagnosed (subgroup II). The control group consisted of 50 pregnant women with the physiological course of the first trimester ofpregnancy. Statistical analysis was performed according to generally accepted methods of variational statistics. Reliability was assessed by Student's t-test. Differences were considered significant at a significance level of p0.05. The conduct of research was approved by the Ethics Committee of the BSMU, which is confirmed by the protocol of the Commission on Biomedical Ethics regarding the observance of moral and legal rules for conducting medical scientific research. Processing of personal data was carried out after receiving the patient's informed consent. Results and their discussion. The research groups were representative in terms of residence, social status, and education. Menstrual and reproductive anamnesis data in the main and control groups also did not differ significantly. The rate of spontaneous abortions and terminations of pregnancy according to medical indications was significantly higher in women with threatened termination of pregnancy both with and without bleeding compared to controls. Patients of the main group had a significantly higher history of both gynecological diseases and extragenital pathology. Pregnant women with retrochorial hematoma and bleeding accountedfor 70%, in 30% of women in the 1st trimester of pregnancy, in the presence of bloody secretions, retrochorial hematoma was not diagnosed. The percentage of asymptomatic retrochorial hematomas was 15%. Anomalous location of the chorion in the 1st trimester of pregnancy was diagnosed much more often in the 1st and 2nd subgroups. The analysis of the further course of pregnancy in women with episodes of miscarriage in the early stages of gestation showed that in the main group the level of perinatal complications, such as the threat of premature birth (30%), placental dysfunction (38%), preeclampsia (11%), fetal distress (20%), SZRP (19%) was significantly higher. Accordingly, the rates of premature birth (13%), fetal distress (25%), and labor anomalies (10%) were higher in childbirth. When analyzing the condition of children at birth, the level of moderate asphyxia in the main group was higher than in the control group (8±2.7% and 0%, respectively). The average weight of full-term newborns in the study group was significantly lower (3020.0±21.4) than that of children in the control group (3685.0±28.1 g) (p0.05). Conclusions. Pregnant women with a threat of miscarriage in the first trimester of pregnancy are a high-risk group for the occurrence of perinatal complications. The level of complications in the II and III trimesters of pregnancy is significantly higher if the threat of early termination of pregnancy was accompanied by bleeding. In pregnant women with bleeding earlier (up to 8 weeks), compared to patients with bleeding at 9-13 weeks, the frequency of threatened miscarriage in the II trimester of pregnancy, premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and SZRP was significantly higher
Дод.точки доступу:
Соловей, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності = The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 53-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (патология, ультраструктура)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) є одним з основних патологічних станів, що призводить до невиношування вагітності, зокрема, до повторних викиднів та передчасних пологів, які становлять до 5 % усіх акушерських випадків. Повторні втрати вагітності, спричинені ІЦН, завдають серйозної психологічної травми як жінці, так і членам її сім’ї, а також великих економічних збитків для всього суспільства. Однак багато жінок у деяких регіонах світу досі не знають про дану патологію, а клініцисти не завжди вчасно діагностують її. Разом з тим, етіологія ІЦН залишається досі невизначеною, і все ще є неоднозначні моменти стосовно її діагностики та лікування. Діагноз ІЦН має бути встановлений шляхом аналізу історії хвороби, клінічних проявів та результатів ультразвукового дослідження. Лікування ІЦН переважно включає хірургічні та консервативні методи. Хірургічне лікування здійснюють за допомогою накладання цервікального серкляжу, тоді як консервативна методика переважно включає застосування вагінального прогестерону та різних видів шийкового песарію. У даній статті узагальнено потенційні фактори ризику, пов’язані з ІЦН, які варті уваги та можуть бути корисними для майбутніх досліджень. Також в огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування ІЦН з метою кращого розуміння цієї патології шийки матки. З сучасних позицій представлено консенсус і проблемні питання відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій, які мають практичне значення, а також важливі для проведення подальших, більш глибоких досліджень з цієї актуальної проблеми сучасного акушерства
Cervical insufficiency (CI) is one of the main pathological conditions that leads to pregnancy loss, in particular, recurrence miscarriages and premature births, which account for up to 5 % of all obstetric cases. Recurrence pregnancy losses caused by CI lead to serious psychological trauma for both the woman and her family members, as well as significant economic losses for the society. However, many women in some regions of the world still do not know about this pathology, and clinicians do not always diagnose this condition in time. At the same time, etiology of CI remains uncertain, and there are still ambiguous points regarding the diagnosis of this pathology and its treatment. The diagnosis of CI should be established by analyzing the medical history, clinical manifestations and results of ultrasound examination. Treatment of CI mainly includes surgical and conservative methods. Surgical treatment is performed with cervical cerclage, while conservative techniques mainly include the use of vaginal progesterone and insertion of various types cervical pessaries. This article summarizes the potential risk factors associated with cervical insufficiency that are of great attention and may be useful for future researches. Also, the review of the literature considers modern methods of diagnosis and treatment of CI to understand this pathology of the cervix better. From a modern standpoint, a consensus and problematic issues are presented in accordance with the recently updated recommendations, which are of practical importance, and are also important for further deeper research on this topical issue of modern obstetrics
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Морозова, О. В.
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боженко, О. О.
Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла [Текст] = Clinical and laboratory features in pregnant women with body weight deficiency / О. О. Боженко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (использование, статистика)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (анализ, дефицит)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патофизиология)
Анотація: В останні роки ендокринопатії, зокрема і дефіцит маси тіла, посідають вагоме місце у структурі генітальної та екстрагенітальної патології. Фонові соматичні захворювання є чинником ризику невиношування вагітності, проте детальні механізми впливу на перебіг гестації та пологів у пацієнток з дефіцитом маси тіла не вивчені
Для вагітних із дефіцитом маси тіла характерним є висока сумарна частота генітальної патології до вагітності, відсутність достовірних змін рівнів гемоглобіну, глюкози, загального білка і холестерину крові та наявність гіпокальціємії
In recent years, endocrinopathy, in particular, and body weight deficiency have taken an important place in the structure of genital and extragenital pathology. Background somatic diseases are a risk factor for pregnancy loss, but the detailed mechanisms of influence on the course of pregnancy and childbirth in patients with body weight deficiency have not been studied
Pregnant women with body weight deficiency are characterized by a high cumulative frequency of genital pathology before pregnancy, the absence of reliable changes in the levels of hemoglobin, glucose, total protein and blood cholesterol, and the presence of hypocalcemia
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурпяк, С. О.
Оцінка ефективності корекції дефіциту вітаміну D на етапі прегравідарної підготовки та під час вагітності засобом Девісол Стронг / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 35-38

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (терапия)
Анотація: Оцінка перебігу першої половини вагітності при диференційованій корекції нестачі і дефіциту вітаміну D свідчить про важливість та необхідність саплементації холекальциферолу на етапі прегравідарної підготовки для профілактики ускладнень гестаційного процесу. ДевіСол Стронг є ефективним засобом корекції нестачі і дефіциту вітаміну D. При тяжкому дефіциті вітаміну D найбільш ефективною дозою є 6000 МО (4000 МO + 2000 МО), при нестачі й дефіциті – 4000 МО, які дозволяли досягти адекватного рівня 25(ОН)D через 3 місяці застосування у 82% пацієнток
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.
Малачинська, М. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Железов, Д. М.
Перинатальні висліди вагітності з рубцем на матці [Текст] / Д. М. Железов, О. М. Платонова // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 11-16

MeSH-головна:
РУБЕЦ -- CICATRIX (осложнения)
МАТКА -- UTERUS (патология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Зростання частоти оперативних втручань на матці в жінок фертильного віку обумовило збільшення частоти вагітностей з одним або декількома рубцями на матці. Мета — оцінити перинатальні висліди в жінок із рубцем на матці. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних, які перенесли реконструктивні оперативні втручання в анамнезі. Загальна вибірка розподілена на такі клінічні групи: І (n=70) — жінки, що перенесли консервативну міомектомію, у тому числі за 6–12 місяців до зачаття (ІА група, n=30) та більше ніж за 1 рік до зачаття (ІВ група, n=40); ІІ (n=50) — жінки, що перенесли кесарів розтин. Усі пацієнтки обстежені відповідно наказу МОЗ України № 676 від 31.12.2004 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» (зі змінами, внесеними згідно з наказами МОЗ України № 782 (v0782282-05) від 29.12.2005, № 624 (v0624282-08) від 03.11.2008, № 205 (v0205282-14) від 24.03.2014). Статистичну обробку виконано за допомогою методу ANOVA із застосуванням post-hoc корекції за Бонфероні. Нульову гіпотезу прийнято при p0,05. Результати. З аналізу результатів вимірювання основних фетометричних показників встановлено, що в більшості випадків не виявлено відхилень від нормативних значень досліджуваних показників. Лише в 7 (5,8%) вагітних очікували народження дітей з малою масою, у них констатовано масу плода, що не відповідала гестаційному віку (так звані SGA — small for gestational age). Випадків перинатальної смертності не виявлено. Зареєстровано 8 (6,5%) випадків народження дітей з гіпотрофією. Дітей, народжених в асфіксії, було 2 (1,6%). Із синдромом дихальних розладів було 5 (4,0%), з проявами кон’югаційної жовтяниці — 6 (4,8%). Зареєстровано 4 (3,2%) випадки морфофункціональної незрілості. Перинатальне ураження центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного ґенезу виявлено у 3 (2,4%) новонароджених. Висновки. За коректного вибору тактики ведення вагітності та пологів у жінок, які перенесли оперативні втручання на матці, кількість перинатальних ускладнень не перевищує загальнопопуляційних рівнів. Частота несприятливих перинатальних вислідів не перевищує 19,4%
Дод.точки доступу:
Платонова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу багатоплідної вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок із допоміжними репродуктивними технологіями і використанням акушерського розвантажувального песарію [Текст] = Features of the course of multiple pregnancies, childbirth and the state of newborns in women with the art and the use of obstetric unloading pessary / М. О. Франчук [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 120-124

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Анотація: Перебіг БВ після застосування ДРТ має високий ризик щодо розвитку ряду материнських та перинатальних ускладнень. Застосування розвантажувального акушерського песарію дозволяє пролонгувати вагітність до оптимальних термінів для родорозрішення і зрілості плодів
The course of MP after the use of ART constitutes a high risk of developing a number of maternal and perinatal complications. The use of an obstetric unloading pessary allows to prolong pregnancy until the optimal time for delivery and fetal maturity
Дод.точки доступу:
Франчук, М. О.
Маланчук, Л. М.
Франчук, О. А.
Мартинюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Плацентарна дисфункція у вагітних із цукровим діабетом. Сучасні підходи до розродження [Текст] / В. В. Лазуренко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 2. - С. 25-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТОМ -- PREGNANCY IN DIABETICS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Розглянуто вплив антипрогестерону на дозрівання шийки матки та оптимізацію розродження у вагітних із плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом. Підкреслено необхідність у достроковому розродженні таких вагітних через загрозу порушень стану матері та плода. Найбільш ефективний метод преіндукції вагітних із цукровим діабетом − патогенетичний спосіб інтрацервікального введення антипрогестерону, який негативно не впливає на організм матері та дитини
Дод.точки доступу:
Лазуренко, В. В.
Тертишник, Д. Ю.
Борзенко, І. Б.
Лященко, О. А.
Овчаренко, О. Б.
Медвєдєва, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Выявлены новые эффекты от вакцинации против ВПЧ [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 23

MeSH-головна:
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ -- PAPILLOMAVIRUS VACCINES (анализ, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Нові підходи до профілактики несприятливих перинатальних наслідків у жінок із невиношуванням вагітності [Текст] = New approaches in prevention of unfavourable peritoneal outcomes in women with miscarriage / М. О. Щербина [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 156-159

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Анотація: Цель исследования – повышение эффективности профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с привычным невынашиванием беременности путем оптимизации тактики предгравидарной подготовки на основании разработки новых консервативных методов лечения ИЦН. Материалы и методы. Изучено течение беременности и родов у 56 женщин при одноплодной беременности с ИЦН. применено клинико-лабораторные и инструментальные методы обследования, изучено состояние метаболизма соединительной ткани, проведено иммунологические исследования, исследования микроциркуляции в сосудистом русле шейки матки, статистическую обработку полученных данных. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных данных определяет направление развития мероприятий по лечению невынашивания беременности и профилактике перинатальных потерь путем включения филлеров на основе ГК в систему предгравидарной подготовки у женщин с ИЦН для восстановления физиологических процессов соединительной ткани шейки матки во время следующей беременности. Выводы. Выраженные клинико-анамнестические признаки дисплазии соединительной ткани, как и биохимические признаки патологии обмена коллагена и глюкозаминогликанов, иммунологическая дисфункция и локальные микроциркуляторные нарушения, являются важными прогностическими признаками развития ИЦН и невынашивания беременности. Предгравидарная коррекция ИЦН с применением филлеров на основе ГК имеет значительные преимущества по сравнению с традиционными методами лечения ИЦН и является важным направлением профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с невынашиванием беременности
The aim of the study – to improve the effectiveness of prevention strategies of perinatal outcomes in women with miscarriage. The method employed included the optimization of pre-conception care. Specifically we aimed to develop new methods of treatment of cervical insufficiently based on the treatment of 56 pregnant female patients who underwent traditional and alternative methods of cervical insufficiently treatment. Materials and Methods. We studied pregnancy and labour among 56 female patients (pregnant with one child only) with cervical insufficiently. Both laboratory and clinical methods were employed to study metabolic state of tissue. Furthermore, immunobiology testing as well as microcirculation in the cervical vessels was examined. The data obtained in the study was statistically analysed. Results and Discussion. The analysis revealed the future directions of the development of the therapy of miscarriage and prevention of perinatal loss. The strategy proposed incorporates fillers containing hyaluronic acid into the treatment of women with cervical insufficiently in order to stimulate physiological processes of the connective tissue of the cervix during the subsequent pregnancy. Conclusions. The main determinants of cervical insufficiently and miscarriage include clinical manifestation of connective tissue dysplasia, biochemical pathology of collagen and glycosamides metabolism, immunological dysfunction and local lesions of the microcirculation. Treatment of cervical insufficiently using fillers containing hyaluronic acid shows clear advantage over the traditional methods of treatment and is an important strategy in prevention of negative perinatal outcomes in women with miscarriage
Дод.точки доступу:
Щербина, М. О.
Ліпко, О. П.
Щербина, І. М.
Мерцалова, О. В.
Потапова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Пути улучшения репродуктивных исходов при применении ВРТ - современная доказательная база и практическое значение [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 15-17

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (лекарственная терапия)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (лекарственная терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (терапевтическое применение)
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Вереснюк, Н. С.
Гістероскопія в діагностиці та лікуванні аномалій розвитку матки у пацієнток з невиношуванням вагітності [Текст] / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
МАТКА -- UTERUS (аномалии)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%. Мета. Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі. Матеріали і методи. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей. Результати дослідження. Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3D УЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі. В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р0,05). Висновки. Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дубик, Л. В.
Роль системи гемостазу в патогенезі репродуктивних втрат [Текст] = Тhe role of hemostasis system in pathogenesis of reproductive losses / Л. В. Дубик // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 81-84

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета дослідження – оцінити зміни деяких показників гемостазу в І триместрі вагітності в жінок із спонтанним абортом. Матеріали та методи. Нами було обстежено 153 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ № 1», а також перебували на обліку в Жіночій консультації № 1. З них 30 жінок були із неускладненою вагітністю в терміни 6–12 тиж. (I група), 60 – із загрозою мимовільного аборту (II група), 34 – зі спонтанним абортом (III група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IV група). Результати дослідження та їх обговорення. У більшості вагітних із невиношуванням ранньої вагітності на момент обстеження були виявлені порушення в системі гемостазу, що свідчили про збільшення потенціалу згортання крові (гіперкоагуляцію). Так, показником активації внутрішнього шляху згортання служить зменшення величини активованого часткового тромбопластинового часу (Р0,05). Кількість фібриногену в групі із самовільним перериванням вагітності і вагітністю, що не розвивається, перевищує показники при неускладненій вагітності I триместру удвічі (Р0,05). Аналіз агрегаційної активності тромбоцитів пацієнток із невиношуванням вагітності в ранні терміни виявив невелике, але достовірне збільшення агрегації тромбоцитів порівняно з показником при фізіологічній вагітності (Р0,05). Висновок. У жінок із невиношуванням вагітності спостерігаються зміни зі сторони системи гемостазу, які проявляються явищами гіперкоагуляції та активацією внутрішнього шляху згортання крові
The aim of the study – to evaluate changes in some hemostatic indices in the first trimester of pregnancy in women with spontaneous abortion. Materials and Methods. We examined 153 pregnant women who had been in inpatient treatment at the Gynecological Department of the Municipal Health Care Facility “City Clinical Maternity Hospital No. 1, and are also registered in the Well-Woman Clinic No. 1. Among them, 30 women were with uncomplicated pregnancy for 6–12 weeks (Group I), 60 women were with the threat of miscarriage (Group II), 34 women were with spontaneous abortion (Group III) and 29 women were with blighted ovum (Group IV). Results and Discussion. At the time of the survey the violations in the hemostasis system were revealed in most cases of early pregnancy loss, indicating an increase in the potential for blood coagulation (hypercoagulation). Thus, the index of activation of the internal coagulation pathway is a decrease in the value of the activated partial thromboplastin time (P 0.05). The number of fibrinogen in a group with unauthorized termination of pregnancy and blighted ovum is twice that in case of uncomplicated pregnancy in the first trimester (P 0.05). The analysis of aggregation activity of platelets in patients with early pregnancy loss revealed a small, but a significant increase in platelet aggregation compared to an indicator in case of physiological pregnancy (P 0.05). Conclusion. The changes of the system of hemostasis are observed in women with miscarriages, which are manifested by the phenomena of hypercoagulation and activation of the internal pathway of blood coagulation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Форум Экспертов во вспомогательных репродуктивных технологиях стран СНГ «Пути улучшения репродуктивных исходов при ВРТ», 15-16 марта, г. Тбилиси (Грузия) [Текст] // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 18-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (тенденции)
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование)
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (терапевтическое применение)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі [Текст] = History of breasts during pregnancy in women with a history of endocrine and inflammatory infertility / Л. Є. Туманова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (физиология)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
Анотація: Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності
Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група — 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група — 50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група — 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група — 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%) — фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%) — фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%) — фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%) — фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі — 70,0% і 83,3% відповідно
A significant increase in the incidence of mammary pathology to 70.0% and 83.3%, respectively, in women with endocrine and combined infertility in history is explained by the presence of factors of the development of mastopathies, namely: age, burdened gynecological history (endocrine and combined, infertile, increased frequency of somatic pathology (metabolic syndrome, obesity, insulin resistance), complicated course of pregnancy
Patients and methods. We examined breasts during pregnancy in 160 women. The distribution of pregnant women into groups is based on the factor of infertility: group I — 50 pregnant women who had a history of endocrine infertility, group II — 50 pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis, group III — 30 pregnant women who had a history of combined infertility endocrine, control group — 30 healthy pregnant women without history of infertility. All women underwent palpation and ultrasound examination of the mammary glands during pregnancy. Results. In the control group with ultrasound examination and palpation of the mammary glands, only 4 (13.3%) pregnant women without infertility revealed a history of mammary gland pathology, of these in 2 pregnant women (6.7%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrotic component, breast fibroadenoma was 1 (3.3%), and 1 (3.3%) had signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. In ultrasound examination and palpation of mammary glands, 35 (70.0%) pregnant women with a history of endocrine infertility (group I) found a pathology of mammary glands, of these, in 18 pregnant women (36.0%) of the first group, we found fibrocystic mastopathy with predominance fibrous component, in 5 (10.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 12 (24.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of cystic component. In the second group, ultrasound examination and palpation of mammary glands in 12 (24.0%) pregnant women with inflammatory infertility revealed a history of mammary gland pathology, of which in 5 pregnant women (10.0%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with a predominance of fibrous component, in 2 (4.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 5 (10.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. At ultrasound examination and palpation of mammary glands in 25 (83.3%) pregnant women of group III with combined infertility in the anamnesis revealed pathology of mammary glands, of them in 10 pregnant women (33.3%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrous component, in 5 (16.6%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 10 (33.3%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. Conclusions. In 13.3% of healthy pregnant women with ultrasound examination and palpation of the mammary glands revealed a pathology of the mammary glands. Pregnant women with inflammatory infertility had a history of breast cancer (II) in 24.0% of patients. In women with a history of endocrine (I) and combined (III) infertility, there was a significant increase in mammary pathology (70.0% and 83.3%, respectively)
Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Деменіна, Н. К.
Гридина, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Взаємодія факторів ризику невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту [Текст] = The interaction of risk factors for early pregnancy loss in conditions of natural iodine deficiency / С. О. Герзанич [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 4. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (анализ, дефицит, физиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Наведено методику оцінки прогностичного значення різних факторів ризику невиношування вагітності (НВ) у першому триместрі в жінок, мешканців ендемічної зони, зі зміненими параметрами йодно-тиреоїдного гомеостазу (ЙТГ). Мета — визначити прогностичне значення факторів ризику НВ і вивчити їх взаємодію при ранньому самовільному аборті в жінок із порушенням ЙТГ
Пацієнти та методи. Обстежено 77 жінок, які проживають в умовах природного йодного дефіциту (47 жінок із самовільним абортом у першому триместрі вагітності і 30 жінок, в яких ця вагітність закінчилася строковими пологами). Високу прогностичну інформативність для розвитку НВ мали 9 клініко-лабораторних показників, із яких 4 (йодурія, ТТГ, рівень вільного тироксину і титр АТ-ТПО) характеризували ЙТГ. Шляхом застосування послідовного аналізу Вальда з оцінкою інформативності ознак побудовано алгоритм прогнозування НВ. Результати. Змінені параметри ЙТГ, обумовлені як дефіцитом йоду, так і аутоімунним компонентом, асоціюються зі збільшенням частоти НВ. Їх самостійне прогностичне значення реалізується лише при рівні йодурії 49 мкг/л. Відповідно, при рівнях йодурії, що відповідають легкому ступеню йодного дефіциту або відсутності такого, самостійне прогностичне значення параметрів ЙТГ не є статистично значущим і реалізується лише в поєднанні з іншими факторами ризику. Це обумовлює необхідність комплексного преконцепційного дослідження параметрів ЙТГ при оцінці ризику НВ із метою досягнення еутиреоїдного стану на час настання вагітності. Запропоновано методику диференційованої оцінки ризику НВ як з урахуванням ролі окремих факторів, так і їх впливу в сукупності, зокрема, взаємодії тиреоїдних і нетиреоїдних факторів ризику. Висновки. Наведений алгоритм та методика його інтерпретації показали високу значущість параметрів ЙТГ для прогнозування ризику НВ у першому триместрі
A methodology for assessing the prognostic value of various risk factors for early pregnancy loss (EPL) in women with altered parameters of iodine-thyroid homeostasis (ITH), permanently living in an endemic zone is presented. Purpose — to determine the prognostic value of EPL risk factors and to study their interaction in early spontaneous abortion in women with ITH disorders
Patients and methods. The study involved 77 women living in conditions of natural iodine deficiency (47 women with spontaneous abortion in the first trimester and 30 women with full-term pregnancy). High informational content was established for 9 clinical and laboratory parameters, of which 4 (ioduria, TSH, the level of free thyroxine and the titer of TPO-ab) characterized the condition of EPL. By applying Wald's sequential analysis with an assessment of the information content of signs, a logistic model to predict the EPL is constructed. Results. The altered parameters of ITH due to both iodine deficiency and the autoimmune component are associated with an increase in the incidence of EPL. Their independent prognostic value is realized only at an iodine excretion level 49 μg/L. Accordingly, at ioduria levels corresponding to a mild degree of iodine deficiency, or the absence thereof, the independent prognostic value of ITH parameters is not statistically significant and is realized only in combination with other risk factors. This necessitates a comprehensive pre-conceptual study of ITH parameters in assessing the risk of EPL in order to achieve an euthyroid condition by the time of pregnancy. A method for differentiated assessment EPL risk both with regard to the role of individual factors and their influence in the aggregate, namely the interaction of thyroid and nonthyroid risk factors. Conclusions. The presented logistic model and the methodology for its interpretation showed the high significance of ITH parameters for predicting the risk of EPL. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of SU «Uzhhorod National University». The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies
Дод.точки доступу:
Герзанич, С. О.
Мулеса, О. Ю.
Лоя, Н. О.
Гецко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Синдром поликистозних яичников и метформин: быть или не быть, вот в чем вопрос... [Текст] // Ліки України. - 2019. - № 1. - С. 43-53. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) является одной из наиболее частых причин бесплодия у женщин репродуктивного возраста (до 5-15% случаев)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Стрелко, Г. В.
Чи мають погані відповідачі гірший перинатальний прогноз (ретроспективний аналіз циклів допоміжних репродуктивних технологій) [Текст] = Whether poor responses have worse perinatal prognosis (retrospective analysis of assisted reproductive echnologies cycle) / Г. В. Стрелко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 503-508. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (профилактика и контроль, смертность, эпидемиология)
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT (иммунология, рост и развитие)
Анотація: Поширеність зниженої відповіді яєчників становить 5,6–35,1% у жінок, що проходять контрольовану стимуляцію яєчників у циклах ДРТ. Частота пологів у поганих відповідачів після ДРТ у середньому становить від 9,9% до 23,8%. У клінічній практиці, переважна більшість поганих відповідачів — це жінки старшого віку, що відповідно, може впливати на перинатальні наслідки. Хоча у численних дослідженнях повідомлялося, що рівень народжуваності після ДРТ у жінок цієї вікової категорії не дуже високий, дані про перинатальні наслідки в цій групі жінок обмежені. Метою нашого дослідження був ретроспективний аналіз та порівняння перинатальних результатів у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у порівнянні з контрольною групою (нормальна відповідь на стимуляцію) в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Було обстежено 278 жінок з безпліддям із зниженою відповіддю на стимуляцію (погані відповідачі), які склали основну групу. Показами до включення жінок в основну групу були наявність мінімум двох з критеріїв бідної оваріальної відповіді згідно Болонських критеріїв 2011 року та 93 пацієнтки з непліддям з нормальною оваріальною відповіддю на стимуляцію контрольної групи. В подальшому проведено ретроспективне вивчення перинатальних наслідків, таких як передчасні пологи, низька вага при народженні, гестаційний діабет, прееклампсія у 50 жінок з безпліддям із зниженою відповіддю на стимуляцію та у 37 пацієнток контрольної групи з нормальною відповіддю на стимуляцію, у яких було діагностовано вагітність. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження виконана за допомогою прогрaми “Statistica 6.0”. У дослідженні було виявлено значно нижчий рівень настання вагітності у поганих відповідачів у порівнянні з жінками контрольної групи: 50 (17,9%) проти 37 (39,8%) відповідно. Перинатальні наслідки були схожими лише із статистично вірогідною різницею у відсотку самовільних викиднів до 12 тижнів вагітності — 9 (18%) проти 4 (10,8%) відповідно по групах з відсутністю достовірної відмінності в частоті передчасних пологів — 10 (20,8%) проти 6 (18,1%) низькій вазі дитини при народженні — 9 (18,7%) проти 5 (15,1%) відповідно у поганих відповідачів та у жінок з нормальною відповіддю яєчників. Частота таких ускладнень, як гестаційний діабет та збільшення тиску, достовірно не відрізнялись в обох клінічних групах — 3 (6,25%) проти 2(6,1 %) та 5 (10,4%) проти 3 (9,1%) відповідно. Отже, погані відповідачі в програмах ДРТ мають суттєво нижчу частоту настання вагітності та вищу частоту невиношування вагітності до 12 тижнів у порівнянні з жінками, що мали нормальну відповідь на оваріальну стимуляцію без суттєвої різниці в показниках виникнення різних ускладнень вагітності та перинатальних наслідків. Потрібні подальші дослідження для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків щодо впливу на настання вагітності, невиношування, перинатальних наслідків схем контрольованої стимуляції яєчників, переносу ембріонів у свіжих або кріоциклах тощо.
The prevalence of poor ovarian response is 5.6–35.1% in women undergoing controlled ovarian stimulation in ART cycles. The frequency of delivery of poor responders after ART is on average from 9.9% to 23.8%. In clinical practice, the vast majority of poor responders are older women, which may have an effect on perinatal outcomes, respectively. Although numerous studies have reported that the fertility rate after ART in women of this age group is quite low, data on perinatal outcomes in this group of women is limited. Therefore, the aim of our study was to retrospectively analyze and compare perinatal outcomes in women with poor ovarian response to stimulation compared to control group (normal response to stimulation) in assisted reproductive technology programs. 278 women with infertility with a reduced response to stimulation (poor responders), who were the main group, were screened. Indications for the inclusion of women in the main group were the presence of at least two of the following criteria for a poor ovarian response according to the 2011 Bologna criteria and 93 infertile patients with a normal ovarian response to stimulation of the control group. Subsequently, retrospective study of perinatal effects such as preterm labor, low birth weight, gestational diabetes, preeclampsia in 50 women with infertility with reduced response to stimulation and 37 controls with normal response to stimulation in which pregnancy was diagnosed was performed. Variational-statistical processing of the results of the study was performed using the program “Statistica 6.0”. The study demonstrated a significantly lower pregnancy rate in poor responders compared with women from the control group — 50 (17.9%) vs. 37 (39.8%), respectively. Perinatal outcome were similar only to the statistically significant difference in the percentage of spontaneous abortions before 12 weeks of gestation — 9 (18%) vs. 4 (10.8%), respectively, in groups with no significant difference in the preterm labor frequency — 10 (20.8%) and 6 (18.1%) of the low weight of the child at birth — 9 (18.7%) versus 5 (15.1%), respectively, in poor responders patients and in women with normal ovarian response. The frequency of complications such as gestational diabetes and high blood pressure were not significantly different in both clinical groups — 3 (6.25%) versus 2 (6.1%) and 5 (10.4%) versus 3 (9.1%) respectively. Thus, he poor responders in ART programs have a significantly lower pregnancy rate and a higher incidence of pregnancy loss up to 12 weeks compared with women who had a normal response to ovarian stimulation without a significant difference in the rates of various complications of pregnancy and perinatal outcomes. Wide randomized multicentric trials are needed to find out the causal relationships with regard to the effect on pregnancy, miscarriage, perinatal effects of controlled ovarian stimulation regimens, embryotransfers in fresh or cryo cycles etc.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Феськов, В. О.
Перебіг та закінчення вагітності у жінок із ендометріозом яєчників після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / В. О. Феськов, І. О. Тучкіна, В. В. Лазуренко // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 1. - С. 47-50. - Бібліогр.: с. 50

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, осложнения, хирургия)
ЯИЧНИКОВ БОЛЕЗНИ -- OVARIAN DISEASES (диагностика, осложнения, хирургия, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: Подано новий метод лікування безпліддя у жінок з ендометріозом яєчників, що передбачає використання допоміжних репродуктивних технологій та терапії вітаміном D. Визначено його вплив на показники імунітету, перебіг вагітності, стан плода та новонародженого
Дод.точки доступу:
Тучкіна, І. О.
Лазуренко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Юр’єва, Л. М.
Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики невиношування вагітності у жінок групи ризику [Текст] / Л. М. Юр’єва // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 129-130

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)