Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (69)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Беременности осложнения инфекционные<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 376
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Псарюк, Ю. Ю.
Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій [Текст] = Peculiarities of the course of pregnancy against the background of genital infections / Ю. Ю. Псарюк, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 160-166. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Анотація: В статті наведено аналіз літературних даних щодо перебігу вагітності за наявності геніальних інфекцій. На сьогодні не існує чітких критеріїв діагностики внутрішньоутробного інфікування та не з’ясовані взаємозв’язки між інфікуванням плода під час вагітності різними видами мікроорганізмів. Вроджена інфекція є однією з найважливіших медико- соціальних проблем сучасного акушерства і перинатології. Клінічні прояви залежать від виду і вірулентності збудника, перебігу інфекційного процесу у матері (гостре, латентне, стадія ремісії або загострення), масивності осіменіння, шляхів проникнення інфекції в організм вагітної, імунологічної реактивності жінки, терміну гестації при інфікуванні. При інфекційному захворюванні матері, впродовж вагітності на ембріон і плід впливають не тільки збудники, але і токсичні речовини, що утворюються при порушенні метаболізму в матері, гіпертермія і гіпоксія тканин, які спостерігаються при загостренні. Важливу, а іноді і провідну, роль у розвитку захворювання відіграє термін гестації. При впливі інфекції, у фетальному періоді, можливі також внутрішньоутробна інфекція і загибель плода, невиношування вагітності, фетоплацентарна недостатність. За цих умов у плода можливе формування комплексу патологічних змін, що можуть стати безпосередньою причиною анте-і постнатальної його загибелі. При інфікуванні плода перед пологами прояви внутрішньоутробної інфекції залежать від стадії захворювання. Якщо на момент пологів захворювання знаходиться в початковій фазі, то інфекція проявляє себе впродовж перших 3-х діб після народження. Якщо пологи відбуваються на завершальній стадії хвороби, частіше спостерігається синдром дезадаптації на ранньому неонатальному періоді, у подальшому можливі хронізація процесу, персистуюча латентна інфекція. Пологи є критичним періодом, за якого розвиток інфекційного процесу у плода може спричинити навіть умовно- патогенна мікрофлора піхви, яка клінічно непроявляється у матері
The article provides an analysis of literature data on the course of pregnancy in the presence of genital infections. To date, there are no clear criteria for the diagnosis of intrauterine infection, and the relationships between the infection of the fetus during pregnancy with various types of microorganisms have not been clariﬁ ed. Congenital infection is one of the most important medical and social problems of modern obstetrics and perinatology. Clinical manifestations depend on the type and virulence of the causative agent, the course of the infectious process in the mother (acute, latent, stage of remission or exacerbation), massiveness of insemination, ways of infection penetration into the body of the pregnant woman, immunological reactivity of the woman, gestation period at infection. In the case of an infectious disease of the mother, during pregnancy, the embryo and fetus are aﬀ ected not only by pathogens, but also by toxic substances that are formed when the mother’s metabolism is disturbed, hyperthermia and hypoxia of tissues, which are observed during an exacerbation. The period of gestation plays an important, and sometimes leading, role in the development of the disease. With the inﬂ uence of infection, in the fetal period, intrauterine infection and death of the fetus, miscarriage, fetoplacental insu ﬃ ciency are also possible. Under these conditions, the formation of a complex of pathological changes in the fetus is possible, which can be the direct cause of its ante- and postnatal death. When the fetus is infected before delivery, the manifestations of intrauterine infection depend on the stage of the disease. If at the time of delivery the disease is in the initial phase, then the infection manifests itself within the ﬁ rst 3 days after birth. If childbirth takes place at the ﬁ nal stage of the disease, disadaptation syndrome is more often observed in the early neonatal period, later, chronicity of the process and persistent latent infection are possible. Childbirth is a critical period, during which the development of an infectious process in the fetus can be caused even by the opportunistic microﬂ ora of the vagina, which is not clinically evident in the mother
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив післяпологової фізичної терапії на вегетативні ознаки постковідного синдрому в жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності [Текст] = The effect of postpartum physical therapy on autonomic symptoms of post-covid-19 syndrome in women after caesarean section who experienced coronavirus disease during pregnancy / І. П. Випасняк [та ін.] // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 6-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників вегетативної нервової системи. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально й у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, що перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами проби з ізометричним навантаженням, індексу Кердо, динаміки 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму. Розраховували середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок був виявлений дисбаланс між активністю симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи в бік симпатикотонії, найбільше виражений у жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Застосування засобів фізичної терапії з урахуванням дисбалансу ланок вегетативної нервової системи (симпатикотонії) є патогенетично та практично обґрунтованим у процесі фізичної терапії жінок з пост- ковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of women health with post-COVID-19 syndrome who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of the autonomic nervous system. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through a balance between the sympathetic and parasympathetic departments due to the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the test with isometric load, the Kerdo index, the dynamics of 24-hour heart rate variability monitoring (power in the range of low LF frequencies and high HF frequencies, LF/HF ratio, Baevsky tension index). Research results. During the first examination, an imbalance between the activity of the sympathetic and parasympathetic links of the autonomic nervous system towards sympathicotonia was detected in all women, which was most pronounced in women with post-COVID-19 syndrome in all parameters. During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery and increased activity of the parasympathetic department against the background of suppression of the sympathetic department. The results of the women of the main group according to the Kerdo index, tests with isometric tension, the results of daily blood pressure monitoring, which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group, testifying to the reduction of the imbalance of the links of the autonomic nervous system and the advantages of the rehabilitation program for the correction of the autonomic signs of post-COVID-19 syndrome, which was created taking into account the physical and psychoemotional state of women after cesarean section, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions. The use of physical therapy, taking into account the imbalance of the links of the autonomic nervous system (sympatheticotonia), is pathogenetically and practically justified in the process of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Дод.точки доступу:
Випасняк, І. П.
Полатайко, Ю. О.
Остап’як, З. М.
Олексюк, Л. І.
Петрик, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки [Текст] = The influence of the coronavirus disease transmitted during pregnancy on the course of gestation and changes in the main biotopes of a woman’s organism / І. А. Жабченко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 20-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (использование, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, физиология)
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті наведено літературні дані щодо особливостей перебігу вагітності та змін основних біотопів у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Простежено певні закономірності щодо зв’язку перинатальних ускладнень зі ступенем тяжкості захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології у цих вагітних, зокрема, ожиріння і хронічних запальних захворювань статевої сфери. За даними досліджень, проведених на базі відділення патології вагітності та пологів державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», до групи ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби належать всі ті самі особи, що і для будь-якої іншої хвороби, та не обтяжуються вагітністю: вік понад 35 років; наявність супутньої патології (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба), роботи, стилю життя чи житлово-побутових умов, що підвищують ризик інфікування. Відзначено більш часті прояви акушерської патології у жінок у більш старшому віці та першороділей. Обтяжений акушерський анамнез, а саме – медичні аборти та невиношування, патологія шийки матки, перенесені запальні захворювання, особливо статевої сфери, віднесено до факторів ризику. Перебіг вагітності та пологів супроводжується такими ускладненнями, як загроза викидня у ранньому терміні; анемія; поєднання плацентарної дисфункції, багатоводдя та дистресу плода; аномалії пологової діяльності, що збільшує питому вагу патологічних пологів у цього контингенту жінок та потребує неодноразової госпіталізації під час вагітності. Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив COVID-19 на склад біотопів організму людини. Є переконливі дані щодо тісного зв’язку між інфікуванням слизових оболонок верхнього відділу респіраторного тракту та інфікуванням легень вірусом SARS-CoV-2. Типова для цієї інфекції гіпоксія легень зумовлює ріст анаеробів та факультативних анаеробів, які є у складі зазначених мікробіомів протягом життя людини. У значній кількості спостережень відзначено кореляцію змін мікробіоценозу дихальних шляхів та кишечнику у хворих на SARS-CoV-2 і реконвалесцентів. Водночас спостерігається й погіршення стану мікробіоценозу піхви після перенесеної коронавірусної хвороби, особливо у період гестації. Зроблено висновок щодо кореляції тяжкості перебігу COVID-19 та кількістю лактобактерій у вагінальному біотопі: чим тяжчим є перебіг, тим гіршим стає склад мікрофлори. Період гестації частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності у ранньому терміні, плацентарною дисфункцією, багатоводдям, фетальним дистресом, загрозою передчасних пологів саме у тих жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію у І триместрі. Великий відсоток багатоводдя свідчить у більшості випадків саме про ризик внутрішньоутробного інфікування, тому такі жінки мають бути під ретельним спостереженням як стосовно впливу COVID-19, так і щодо активації латентних інфекцій на тлі зниженого імунітету і, у першу чергу, порушень вагінального біотопу. Водночас серед цих жінок відзначено й високу частоту ожиріння, яке погіршує перебіг інфекційних процесів та стан основних біотопів. Тому для даного контингенту жінок стає актуальним питання щодо своєчасного виявлення та корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів як профілактики низки перинатальних та акушерських ускладнень. Для уникнення негативного впливу змін мікробіоценозу піхви на стан жінки та її дитини у майбутньому слід використовувати сучасні універсальні та безпечні під час вагітності і лактації препарати для місцевого лікування та посилення регенеративних процесів, які не містять антибактеріального компонента, не спричинюють антибіотикорезистентності та є ефективними, доступними і зручними у використанні. Клінічний досвід останніх років дозволяє рекомендувати до широкого використання в акушерсько-гінекологічний практиці комплексні безпечні та ефективні препарати місцевої дії, до складу яких входять хлоргексидин, хлорофіліпт та препарати з гіалуроновою кислотою і рослинними екстрактами
The article presents literature data on the peculiarities of the pregnancy course and changes in the main biotopes in women who suffered from COVID-19 in different periods of gestation. Certain regularities regarding the association of perinatal complications with the severity of the disease, the presence of somatic and gynecological pathology in these pregnant women, in particular, obesity and chronic inflammatory diseases of the genital organs, were observed. According to research conducted on the basis of the department of pathology of pregnancy and childbirth of the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O. M. Lukyanova of the National Academy of Sciences of Ukraine», the risk group of a severe course of the coronavirus disease includes all the same factors as for any other diseases, not related to pregnancy: age over 35 years; the presence of concomitant pathology (diabetes, obesity, hypertension), work, lifestyle or housing conditions that increase the risk of infection. More frequent manifestations of obstetric pathology were found in older women and primipara women. Complicated obstetric anamnesis, namely, medical abortions and miscarriages, cervical pathology, previous inflammatory diseases, especially of the genital organs, are considered to be risk factors. The course of pregnancy and childbirth are accompanied by such complications as the threat of early miscarriage; anemia; combination of placental dysfunction, polyhydramnios and fetal distress; anomalies uterine activity, which increases the frequency of pathological childbirth in this contingent of women and requires repeated hospitalization during pregnancy. A review of scientific publications in recent years demonstrates the significant impact of COVID-19 on the composition of biotopes of the human organism. There are convincing data on the close relationship between the infection of the mucous membranes of the upper respiratory tract and the infection of the lungs with the SARS-CoV-2 virus. Lung hypoxia, typical for this infection, causes the growth of anaerobes and facultative anaerobes, which are part of the mentioned microbiomes during a person’s life. A significant number of observations have found the correlation of changes in the microbiocenosis of the respiratory tract and intestines in patients with SARS-CoV-2 and convalescents. At the same time, there is also a disorder in the vaginal microbiocenosis after the coronavirus disease, especially during pregnancy. A conclusion was made regarding the correlation between the severity of COVID-19 course and the number of lactobacilli in the vaginal biotope: the more severe course, the worse of the microflora composition. The gestation period is more often complicated by the threat of early pregnancy loss, placental dysfunction, polyhydramnios, fetal distress, and the threat of premature birth in those women who suffered a coronavirus infection in the I trimester. A large rate of polyhydramnios in most cases indicates the risk of intrauterine infection, so such women should be carefully monitored both for the impact of COVID-19 and for the activation of latent infections in the background of reduced immunity and, first of all, violations of the vaginal biotope. At the same time, a high frequency of obesity was found among these women, which worsens the course of infectious processes and the condition of the main biotopes. Therefore, for this contingent of women, the issue of timely detection and correction of violations of the genital tract microbiocenosis as a prevention of perinatal and obstetric complications becomes relevant. In order to avoid the negative impact of changes in the vaginal microbiocenosis on the condition of a woman and her child in the future, modern universal and safe preparations during pregnancy and lactation should be used for local treatment and strengthening of regenerative processes, which do not contain an antibacterial component, do not cause antibiotic resistance and are effective, available and convenient to use. The clinical experience of recent years allows to recommend for wide use in obstetrics and gynecology the complex safe and effective local preparations, which include chlorhexidine, chlorophyllipt and preparations with hyaluronic acid and plant extracts
Дод.точки доступу:
Жабченко, І. А.
Ліщенко, І. С.
Бондаренко, О. М.
Коваленко, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження [Текст] = The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them / В. В. Біла [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму
The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Дод.точки доступу:
Біла, В. В.
Бондаренко, Н. П.
Тишкевич, В. М.
Вітовський, Я. М.
Цапенко, Т. В.
Осадчук, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патологічні зміни плаценти при діагностованому COVID-2019 під час вагітності: сонографічно- морфологічна кореляція [Текст] = Pathological changes of the placenta at diagnosed covid-2019 during pregnancy: sonographic and morphological correlation / Е. О. Кіндратів [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 41-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Ризик важкого перебігу COVID-19 при вагітності, яка ускладнена анемією, ожирінням, хронічним захворюванням нирок потребує ретельної діагностики та моніторингу стану пацієнтки і плода з застосуванням неінвазійних, але високоінформативних методів обстеження. Презентація випадку. Жінка 25 років, терміном 38 тижнів вагітності госпіталізована з підтвердженим COVID-19. Та діагнозом: негоспітальна двобічна вірусно-бактеріальна пневмонія. Ускладнення основного діагнозу: полігідрамніон. Анемія, що ускладнює вагітність. Супутнє захворювання: ожиріння І ст. Хронічний пієлонефрит в стадії загострення. Легені при ультразвуковому обстеженні з множинними зливними В-лініями з широкими ділянками альвеолярної консолідації. Також за допомогою ультразвуку виявлено потовщення паренхіми обох нирок, з ділянками підвищеного акустичного сигналу, гідрофільні гіпоехогенні пірамідки. При ультразвуковій діагностиці фетоплацентарного комплексу виявлено багатовіддя, гіперплазію плаценти з з множинними ділянками підвищеного акустичного сигналу та поодинокими лакунами. Запальні процеси легень і нирок лабораторно проявлялись підвищенням кількості лейкоцитів, С-реактивного білка, незначним підвищенням Д-димеру та наявністю бактерій у сечі, лейкоцитурією. Пологи шляхом кесаревого розтину в терміні 40 тижнів. Під час морфологічного дослідження структура плаценти відповідає терміну гестації, зріла, з помірним розростанням дрібних синцитіальних вузликів, набряком і склерозуванням ворсин та вираженою їх васкуляризацією і гемостазом. Спостерігається перивільозне і субхоріальне відкладення фібрину, фібриноїдний некроз, псевдоінфаркти, петрифікати, периваскулярний фіброз та звуження міжворсинкових просторів. Висновки. Патоморфологічні зміни плаценти у пацієнтки з COVID-2019, ускладненому пневмонією та пієлонефритом під час вагітності, характеризувались повнокрів’ям, гемостазом ворсин хоріона, вогнищевими діапедезними крововиливами, вогнищами псевдоінфарктів, хоріанамініонітом, серозним децидуїтом, периваскулярними крововиливами в пуповині. Множинні дрібні вогнища петрифікатів під час пренатальної ультразвукової діагностики візуалізувались як ділянки підвищеного акустичного сигналу
The risk of a severe course of COVID-19 in the case of a disease complicated by anemia, obesity, inflamed kidney disease often requires final diagnosis and monitoring of the condition of the patient and the fetus using non-invasive, but highly informative examination methods. Presentation of the case. A 25-year-old woman was hospitalized for 38 weeks with confirmed COVID-19. And the diagnosis: non-hospital bilateral viral-bacterial pneumonia. Complication of the main diagnosis: polyhydramnios. Anemia that complicates pregnancy. Concomitant disease: obesity of the first degree. Chronic pyelonephritis in the stage of exacerbation. Lungs on ultrasound examination with multiple confluent B-lines with wide areas of alveolar consolidation. Also, the parenchyma of both kidneys, with areas of increased acoustic signal, hydrophilic hypoechoic pyramids were observed with the help of ultrasound. Sonographic diagnosis of the fetoplacental complex revealed polyhydramnion, hyperplasia of the placenta with multiple areas of increased acoustic signal and single lacunae. Inflammatory processes of the lungs and kidneys are manifested in the laboratory by an increase in the number of leukocytes, C-reactive protein, a slight increase in D-dimer and the presence of bacteria in the urine, leukocyturia. Childbirth by caesarean section within 40 weeks was carried out. On cross-section, the tissue of the placenta is flaccid, in some places dense, full-blooded with focal hemorrhages, with whitish cords and knots, with single cavities filled with bloody masses. Lateral attachment of the umbilical cord. The umbilical cord is thickened, with gray and red foci with a greenish tint, swollen, with focal hemorrhages. The thickness of placenta was 48 cm and 1.5-2.0 cm in diameter, with a false node near the free end. The membranes are swollen, thickened, plethoric, bluish gray in color with a dirty greenish tint and focal bloody layers. The histological structure of the placenta corresponded to the gestation period, mature, with moderate growth of small syncytial nodules. There was moderate swelling of the villi, marked vascularization of the terminal villi, hemostasis in the vessels of the villous tree, focal diapedesis hemorrhages. Part of the villi was sclerosed, hypovascular. There was an increase in perivillous and subchorial fibrin deposits, areas of fibrinoid necrosis, foci of pseudoinfarcts, multiple small foci of petrification, pronounced perivascular fibrosis and narrowing of intervillous spaces. Amniotic membranes - moderate swelling, focal proliferation of amniotic epithelium, focal lympho-leukocyte infiltration. A swelling and focal hemorrhages in Wharton's jelly were noted in the umbilical cord. Cuff-like, perivascular hemorrhages with focal thrombosis of vessels were revealed. The lumen of the veins was sharply widened in some places, the arteries were unevenly spasmed, and in some places they were thickened. Conclusions. Pathomorphological changes of the placenta in patients with COVID-2019, complicated by pneumonia and pyelonephritis during pregnancy, were characterized by plethoric features, hemostasis of the chorionic villus, focal diapedesis blood, foci of pseudoinfarcts, chorianamnionitis, serous deciduitis, perivascular effusions in umbilical cord. Multiple small foci of petrification during prenatal ultrasound diagnostics were visualized as areas of increased acoustic signal
Дод.точки доступу:
Кіндратів, Е. О.
Сікорин, Я. Я.
Василик, В. М.
Ленчук, Т. Л.
Мацькевич, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кротік, О. І.
Динаміка показників функціонування системи мати-плацента-плід у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі [Текст] = Dynamics of mother–placenta–fetus system functioning in pregnant women with a history of sexually transmitted infections / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 40-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета дослідження: аналіз динаміки функціональних та лабораторних показників системи мати–плацента–плід у вагітних із інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
Згідно із отриманими даними, у вагітних, які отримували запропоновану нами комплексну прегравідарну підготовку (І група), виявлено стан нестійкого напруження гормональної регуляції плаценти до кінця вагітності, а у IІ групі вагітних спостерігалось виснаження секреції плацентарних та плодових гормонів. Запропонована нами прегравідарна підготовка перед циклами ДРТ у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі приводить до стабілізації гормональної та метаболічної функцій плаценти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей [Текст] / О. Ю. Оболонська [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (диагностика)
ХОРИОАМНИОНИТ -- CHORIOAMNIONITIS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження: визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28–34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група І — 29 дітей з ретинопатією, ІІ група — 21 дитина без ретинопатії. Результати. Серед 50 дітей переважна більшість — 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28–31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З І стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з ІІ стадією — 6 (20,7 %), з ІІІ — 5 (17,2 %), з IV — 4 (13,8 %). Були виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (ρ = 0,64, р  0,001), потребою в дотації кисню ≥ 40 % (ρ
Retinopathy of prematurity is one of the disabling conditions in premature babies. Despite the fact that the main predictors for the development of retinopathy of prematurity are known, the factors that can potentially cause it require further study. The purpose was to determine risk factors for the development of retinopathy in premature newborns for better control. Materials and methods. A retrospective analysis of 50 medical records of inpatient premature babies with a gestational age of 28–34 weeks and the medical charts of their mothers was carried out. Two groups were distinguished: the first one — 29 children with retinopathy, the second one — 21 patient without retinopathy. Results. The vast majority of children — 38 (76.0 %) were born at a gestational age of 28–31 weeks. Differences between groups were not significant. The analysis showed that 14 (48.3 %) premature children were diagnosed with stage I retinopathy, 6 (20.7 %) — with stage II, 5 (17.2 %) — with stage ІІІ and 4 (13.8 %) — with stage IV. The most influential risk factors for the development of retinopathy of prematurity were identified. The presence of retinopathy significantly correlated with gestational age of less than 34 weeks (ρ = 0.64, p  0.001), need for oxygen subsidy ≥ 40 % (ρ
Дод.точки доступу:
Оболонська, О. Ю.
Вакуленко, Л. І.
Бадогіна, Л. П.
Оболонський, О. І.
Ліхачова, І. А.
Коврига, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамчур, В. Й.
Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу [Текст] = What should be considered when choosing a drug for local therapy of nonspecific vaginitis and bacterial vaginosis / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 18-28

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы, стандарты)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вагінальні інфекції з урахуванням значної поширеності та впливу на організм жінки, розвиток плода та здоров’я дитини залишаються важливою медико-соціальною проблемою, тому питання оптимізації їхнього лікування дуже актуальні. Стаття є оглядом публікацій сучасних вітчизняних та зарубіжних видань, присвячених етіопатогенезу та локальній фармакотерапії неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу, у тому числі у жінок під час вагітності. Розглянуто питання щодо вагінальних інфекцій у невагітних та вагітних жінок, наведені основні фактори ризику їхнього розвитку, спектр збудників інфекційних уражень піхви, які виявляють найчастіше, – бактеріального вагінозу (G.vaginalis та A.vaginae), неспецифічного вагініту (Streptococcus spp., S.aureus, коагулазонегативні стафілококи, E.coli та ін.), кандидозного вагініту (С.albicans та С.non-albicans), і значення змін складу мікробіома піхви у розвитку зазначених захворювань. На підставі даних наукових публікацій у статті проведений аналіз чутливості патогенної флори до протиінфекційних засобів. Привернуто увагу до ризиків неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу для вагітних (викидні та передчасні пологи, плацентарна недостатність та ін.), проаналізовані переваги і недоліки системної та локальної терапії цих захворювань, наведена порівняльна характеристика окремих препаратів для локальної терапії з урахуванням складу та фармакодинаміки їхніх компонентів. Проаналізовані клінічні та фармацевтичні переваги комплексного препарату, що включає тернідазол, неоміцину сульфат, ністатин та преднізолону метасульфобензоат натрію та справляє бактерицидний (у тому числі антианаеробний), фунгіцидний, протипротозойний та протизапальний ефекти. Наведені дані щодо мікробіологічної та клінічної ефективності препарату, його зберігального впливу на мікробіом піхви, особливостей інноваційної технології виготовлення його лікарської форми
Vaginal infections are highly spread among the female population and they impact the woman’s organism, fetal development and child health. They remain an important medical and social problem, so the optimizing the treatment is very important. The article is a review of the modern domestic and foreign publications about the etiological factors, pathogenesis, and local pharmacotherapy of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis, including their manifestation during pregnancy. The issues of vaginal infections in non-pregnant and pregnant women, the main risk factors for their development, the range of pathogens of infectious lesions of the vagina, which are the most common - bacterial vaginosis (G. vaginalis and A. vaginae), nonspecific vaginitis (Streptococcus spp., S. aureus, coagulase-negative staphylococci, E. coli, etc.), candidiasis vaginitis (C. albicans and C. non-albicans), and the importance of changes in the composition of the vaginal microbiome in the development of these diseases are demonstrated. Based on the data from scientific publications, the article presents the analysis of the sensitivity of pathogenic flora to anti-infective methods. The attention is drawn to the risks of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis during pregnancy (miscarriage and premature birth, placental insufficiency, etc.), the advantages and disadvantages of systemic and local therapy for these diseases, the comparative characteristics of individual drugs for topical therapy are given, taking into account the composition and pharmacodynamics of their components. The clinical and pharmaceutical benefits of a complex preparation that includes ternidazole, neomycin sulfate, nystatin and prednisolone sodium metasulfobenzoate and has the bactericidal (including antianaerobic), fungicidal, antiprotozoal, and anti-inflammatory effects have been analyzed. Data on the microbiological and clinical efficacy of the drug, its storage effect on the vaginal microbiome, and features of innovative technology for the manufacture of its dosage form are presented
Дод.точки доступу:
Хомяк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Clinical experience with tocilizumab in the treatment of pregnant woman with severe COVID-19 / O. V. Riabokon [et al.] // Патологія. - 2022. - Т. 19, N 1. - P79-83

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – описати випадок позитивного застосування тоцилізумабу в лікуванні вагітної з тяжким перебігом коронавірусної хвороби COVID-19. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження тяжкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у вагітної К., 40 років, яка перебувала на лікуванні в КНП "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР. Лікування хворої здійснили згідно з "Протоколом надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)". Результати. Показано формування тяжкого перебігу COVID-19 у жінки віком 40 років у ІІ триместрі вагітності. Комплексне лікування з застосуванням глюкокортикоїдів у разі виникнення кисневої залежності на 11 добу хвороби виявилося неефективним протягом двох діб спостереження за клініко-лабораторними параметрами; це потребувало розв’язання питання щодо додаткового призначення тоцилізумабу. Про розвиток клініко-лабораторних ознак "цитокінового шторму" на 12 добу хвороби свідчило збереження підвищеної температури тіла в межах 37,5–37,8 °С, відсутність регресії кисневої залежності. За результатами лабораторних досліджень, зафіксували збільшення виразності лімфопенії – і відносної (до 5 %), й абсолютної (до 0,5 ? 109/л), підвищення фібриногену – до 5,8 г/л, D-димеру – до 1,9 нг/мл, високий рівень С-реактивного протеїну – до 190 мг/л. Це підтвердило доцільність додаткового призначення тоцилізумабу, який ввели у дозі 8 мг/кг, протипоказань не було. Введення тоцилізумабу виявилось ефективним, сприяло регресу кисневої залежності та відновленню лабораторних показників протягом тижня. Висновки. Наведене власне клінічне спостереження демонструє формування тяжкого перебігу COVID-19 у вагітної в ІІ триместрі вагітності. Враховуючи неефективність терапії глюкокортикостероїдами та наявність чітких клініко-лабораторних ознак "цитокінового шторму", введення тоцилізумабу на 12 добу хвороби було ефективним, сприяло регресу кисневої залежності та відновленню лабораторних показників протягом тижня. Лікування вагітних із тяжким перебігом COVID-19 потребує чіткого дотримання чинних протоколів.
Дод.точки доступу:
Riabokon, O. V.
Kuliesh, I. O.
Furyk, O. О.
Matvieieva, T. B.
Kalashnyk, K. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Іщенко, Г. І.
COVID-19 під час вагітності. Аналітичний огляд [Текст] / Г. І. Іщенко // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 74-80

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Причиною нинішньої пандемії стало швидке поширення коронавірусу SARS-CoV-2 та розвиток респіраторного синдрому зі значним рівнем захворюваності й смертності. Вагітні жінки мають вищий ризик захворюваності та смертності порівняно з невагітними. Враховуючи видозміну фізіології під час гестації, вагітність являє собою вразливий стан, який може сприяє сприяти ризику розвитку інфекції. Фізіологічні, метаболічні та судинні зміни під час вагітності можуть призводити до розвитку тяжкого респіраторного синдрому при інфекції SARS-CoV-2. Патогенез COVID-19 під час вагітності пояснює функціонування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. SARS-CoV-2 використовує для потрапляння в клітини-мішені саме рецептори ангіотензинперетворювального ферменту-2. Його регуляція під час вагітності зумовлювати підвищення підвищенню ризику респіраторного синдрому при COVID-19. Вірус, зв’язуючись із рецепторами, спричиняє зниження його регуляції та може призводити до зростання ангіотензину ІІ, відносно ангіотензину 1, 7, що проявляється вазоконстрикцією та порушенням судинної дисфункції при прееклампсії. Коронавірусна хвороба та прееклампсія мають частково однаковий патофізіологічний механізм, який включає ендотеліальну дисфункцію й порушення коагуляції. Відбувається системне запалення або порушення мікроциркуляції, яке характеризується вазоконстрикцією та ішемією, гіперкоагуляцією. Таким чином, аномалії, які властиві інфікуванню COVID-19, подібні до тих, що виникають при прееклампсії під час вагітності. Крім того, відомий патологічний механізм COVID-19 — надмірна протизапальна відповідь, яка називається цитокіновим штормом. Імунна відповідь є достатньо зміненою у стані вагітності, що суттєво може змінювати лабораторні та клінічні прояви COVID-19 під час вагітності. Тому поєднання цих станів може потенційно призводити до ураження судин. Наразі досить обмежені дані щодо перебігу, клініки та наслідків інфекції під час вагітності. Наведений огляд літератури об’єднав різні дослідження високого рівня доказовості, які свідчать про вищі показники гестозу та інші ускладнення, пов’язані з вагітністю та інфекцією SARS-CoV-2. Вчені повідомляють про вищий рівень ускладнень вагітності, включаючи передчасні пологи, гестоз, а також народження шляхом кесаревого розтину. Для плода зафіксовано одиничні випадки мертвонародження, що становило 1%. Відповідно, це слугує сигналом до підвищеної уваги щодо перебігу інфекції під час вагітності, та оптимального лікування COVID-19, а також профілактичних стратегій під час вагітності. У лікуванні перевага надається безпечним препаратам
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Давидова, Ю. В.
Поліпшення ефективності лікування інфекції сечовивідних шляхів у вагітних [Текст] / Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 2. - С. 7-11

Рубрики: Фитолизин Актив

MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (лекарственная терапия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Комплексне лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних із застосуванням препарату Фітолізин Актив є ефективнішим за використання лише антибіотикотерапії, що доведено високим показником елімінації збудника і відсутністю рецидивів інфікування впродовж 3 місяців. Синергічна дія двох активних компонентів препарату Фітолізин Актив (Polpharma) — проантиціанідинів журавлини та lactobacillus acidophilus — сприяє поліпшенню ефективності лікування й профілактики рецидивів
Дод.точки доступу:
Лиманська, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ткаченко, Р. О.
Особливості терапії COVID 19 у вагітних: огляд останніх протоколів і досвід України [Текст] / Р. О. Ткаченко // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 5-7

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (эпидемиология)
Анотація: На IV міжнародному конгресі «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів», що відбувся 16-18 квітня, з актуальною доповіддю «Особливості терапії COVID-19 у вагітних: огляд останніх протоколів і досвід України» виступив президент Асоціації акушерських анестезіологів України, професор кафедри акушерства, гінекології і репродуктології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Руслан Опанасович Ткаченко.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Савчук, Т. В.
Патоморфологические изменения плаценты при коронавирусной болезни (COVID-19) [Текст] / Т. В. Савчук, С. В. Гичка, И. В. Лещенко // Патологія. - 2021. - Том 18, N 2. - С. 128-135

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
(патология, этиология)
Анотація: Мета роботи – встановити патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID-19) в анамнезі в різні терміни гестації. Матеріали та методи. Дослідили 53 плаценти жінок із коронавірусною хворобою (COVID-19) (визначення РНК SARS-CoV-2), яку діагностували при цій вагітності. Матеріал поділили на групи: 1 та 2 – плаценти у випадках із негативним ПЛР-тестом у доношених новонароджених, народжених у задовільному стані з високими балами за шкалою Апгар. 1 група (n = 29) – COVID-19 у матері на 34–39 тижнях гестації; 2 (n = 17) – COVID-19 на 23–33 тижнях гестації; 3 (n = 7) – плаценти при антенатальній загибелі плода. Результати. Між групами, що досліджували, виявили статистично значущі відмінності: в 1 групі переважав хоріоамніоніт (у 28 випадках (96,6?%); довірчий інтервал (ДІ): 86,4–100 %; р1-2 = 0,004); у 2 і 3 групах – артеріосклероз (у 13 спостереженнях (76,5 %); ДІ: 52,2–93,9 %; р1-2 = 0,0003 та у 7 (100 %); ДІ: 75,7 – 100,0%; р1-3 = 0,001 відповідно). COVID-19 діагностували в 1 групі на 34–39 тижнях гестації (медіана – 36,5), у 2 групі – з 23 до 33 тижня (медіана – 28,0), у 3 – з 13 до 32 тижня (медіана – 24,5). Антенатальна загибель плодів відбулась у термінах вагітності від 14 до 41 тижня (медіана – 31,4). Висновки. Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі COVID-19 залежали від тривалості постковідного інтервалу (проміжок часу між діагностуванням COVID-19 і моментом пологів) та зумовлені послідовною зміною фаз запального процесу: альтерації, ексудації, проліферації з дальшим фіброзом. Формування гострої плацентарної недостатності при коронавірусній хворобі, яку діагностовано за 1–6 тижнів до пологів, пов’язане з розвитком виражених дисциркуляторних розладів і гострої ексудативної запальної реакції різного ступеня вираженості. Формування хронічної плацентарної недостатності пов’язане з проліферативною стадією запалення. Ці зміни призводять до розвитку фіброзу стінок артеріол і міжворсинчастого простору. Найбільш істотні структурні зміни плаценти, що призводять до плацентарної недостатності, спостерігали у 2 групі – в термінах інфікування в період 23–33 тижні вагітності. Коронавірусна хвороба COVID-19 у матері у другому триместрі вагітності – фактор ризику перинатальних утрат, що зумовлені описаними вище змінами плаценти зі збільшенням тривалості постковідного інтервалу.
Дод.точки доступу:
Гичка, С. В.
Лещенко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Рябоконь, О. В.
Коронавірусна хвороба у вагітних: сучасний стан питання / О. В. Рябоконь, В. В. Черкаський, Ю. Ю. Рябоконь // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 1. - С. 45-52

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Анотація: На підставі огляду наукової літератури висвітлено дані про перебіг коронавірусної хвороби у вагітних. Виявлені певні особливості клінічних і лабораторних проявів SARS-COV-2- інфекції, які слід враховувати для ранньої діагностики та оцінки ступеня тяжкості COVID-19 у вагтних. На особливу увагу заслуговують хворі у ІІ та ІІІ триместрах вагітності, оскільки у них спостерігається значне погіршення прогнозу з прогресуванням гострої дихальної недостатності в перинатальний або післяпологовий період. У лікуванні вагітних слід користуватися діючими уніфікованими рекомендаціями.
На основании обзора научной литературы освещены данные о ходе коронавирусной болезни у беременных. Выявлены определенные особенности клинических и лабораторных проявлений SARS-COV-2 инфекции, которые следует учитывать для ранней диагностики и оценки степени тяжести COVID-19 у беременных. Особого внимания заслуживают больные во II и III триместрах беременности, поскольку у них наблюдается значительное ухудшение прогноза с прогрессированием острой дыхательной недостаточности в перинатальныом или послеродовом периоде. В лечении беременных следует пользоваться действующими унифицированными рекомендациями.
Дод.точки доступу:
Черкаський, В. В.
Рябоконь, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Талапова, П. С.
Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, спричинених Escherichia coli, Staphylococcus aureus та Klebsiella pneumoniae [Текст] / П. С. Талапова, І. В. Сорокіна // Патологія. - 2021. - Том 18, N 1. - С. 86-95

MeSH-головна:
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфікували чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.
Дод.точки доступу:
Сорокіна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Захаренкова, Т. Н.
Антибиотикотерапия при беременности: риск не должен превышать пользу / Т. Н. Захаренкова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 33-39

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, противопоказания, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Перебіг вагітності та розродження вагітних жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності / А. В. Бойчук [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 79-82

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Хлібовська, О. І.
Шадріна, В. С.
Якимчук, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вагітність та COVID-19: клінічний випадок з оглядом та аналізом наявних даних літератури / А. Ю. Волянський [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 70-78

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения)
ГИСТОСОВМЕСТИМОСТИ АНТИГЕНЫ КЛАССА II -- HISTOCOMPATIBILITY ANTIGENS CLASS II
Дод.точки доступу:
Волянський, А. Ю.
Давидова, Т. В.
Кучма, М. В.
Юдін, І. П.
Кучма, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Копча, В. С.
Коронавірусна хвороба у вагітних / В. С. Копча, В. П. Малий // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 4. - С. 36-47

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Анотація: Розглянуті клінічна картина COVID-19 у вагітних, патологія вагітності та плода, асоційовані з цією хворобою, перинатальне інфікування новонароджених SARS-CoV-2, плацентарне зараження плода вірусом, відповідь материнських антитіл на SARS-CoV-2 та пасивний імунітет при COVID-19. Як і в загальній популяції COVID-19 у вагітних і породіль перебігає переважно безсимптомно. Маніфестні форми у 85 % випадків характеризуються легким ступенем, у 10 % - тяжким і біля 5 % - критичним. Отже, вагітні жінки наражаються на інфікування SARS-CoV-2 не більше, ніж інші категорії населення, проте, враховуючи зміни фізіологічних та імунних функцій в організмі вагітної, можна очікувати вищий ризик їх зараження та значніший ступінь тяжкості. Водночас, у зв’язку з високим ризиком ускладнень, COVID-19 для вагітних та їх новонароджених становить більшу загрозу, ніж для інших груп людей. Тому їх відносять до групи ризику. Це забов’язує проводити необхідний ретельний моніторинг як матері, так і плода, а потім і новонародженого, а також заходи для запобігання їх інфікуванню.
Рассмотрены клиническая картина COVID-19 у беременных, патология беременности и плода, ассоциированные с этой болезнью, перинатальное инфицирование новорожденных SARS-CoV-2, плацентарное заражение вирусом, ответ материнских антител на SARS-CoV-2 и пассивный иммунитет при COVID-1. Как и в общей популяции COVID-19 у беременных и рожениц протекает преимущественно бессимптомно. Манифестные формы в 85 % случаев характеризуются легкой степенью, в 10 % – тяжелой и около 5 % – критической. Следовательно, беременные женщины подвергаются инфицированию SARS-CoV-2 не более других категорий населения, однако, учитывая изменения физиологических и иммунных функций в организме беременной, можно ожидать более высокий риск их заражения и более значительную степень тяжести. В то же время, в связи с высоким риском осложнений, COVID-19 для беременных и их новорожденных представляет большую угрозу, чем для других групп людей. Потому их относят к группе риска. Это обязывает проводить необходимый тщательный мониторинг как матери, так и плода, а затем и новорожденного, а также меры по предотвращению их инфицирования.
Дод.точки доступу:
Малий, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Романенко, Т. Г.
Раціональна терапія кандидозного вульвовагініту під час вагітності / Т. Г. Романенко, Л. Ю. Стаселович, О. М. Суліменко // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 105-108

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (терапия)
Анотація: Мета дослідження – оцінка ефективності та безпеки препарату Клофан® (клотримазол, супозиторії піхвові 500 мг) для терапії кандидозного вульвовагініту (КВВ) у ІІІ триместрі вагітності при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Дослідження показало високу ефективність застосування супозиторіїв Клофан® у терапії КВВ в ІІІ триместрі при багатоплідній вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Це сприяло зниженню частоти загрози передчасних пологів, передчасного вилиття навколоплідних вод і розвитку післяпологових ускладнень. Таким чином, Клофан® – ефективний і безпечний препарат місцевої дії при КВВ, який також чинить виражений терапевтичний вплив на грампозитивні бактерії і анаероби. Виявлена низька частота розвитку побічних явищ на фоні його застосування
Дод.точки доступу:
Стаселович, Л. Ю.
Суліменко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)