Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (69)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Беременности осложнения инфекционные<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 376
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Эпидемиологический надзор за краснухой у беременных женщин [Текст] / Н. С. Кущ [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2014. - № 4. - С. 49-53 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
КРАСНУХА -- RUBELLA (врожденный, эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ СЛУЖБЫ -- SANITARY-EPIDEMIOLOGIC SERVICE
Дод.точки доступу:
Кущ, Н.С.
Цвиркун, О.В.
Герасимова, А.Г.
Тихонова, Н. Т.
мамаева, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черданцев, А. П.
Эпидемиологические особенности гриппа у беременных и возможности их вакцинопрофилактики / А. П. Черданцев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2013. - № 5. - С. 119-126 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (профилактика и контроль, эпидемиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захаренкова, Т. Н.
Эпидемиологические аспекты урогенитального микоплазмоза [Текст] / Т. Н. Захаренкова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - С. 30-35

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОГО ТРАКТА ИНФЕКЦИИ -- REPRODUCTIVE TRACT INFECTIONS (эпидемиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (эпидемиология)
МИКОПЛАЗМОЗЫ -- MYCOPLASMA INFECTIONS (передача, эпидемиология)
MYCOPLASMA GENITALIUM -- MYCOPLASMA GENITALIUM (выделение и очистка, патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (эпидемиология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: В статье представлены собственные данные о частоте инфицированности и превалентности различных видов урогенитальных микоплазм у беременных и их новорожденных детей, а также девочек-подростков до начала половой жизни Гомельской области. Проанализированы вероятные пути и медико-социальные факторы риска инфицирования и персистенции микоплазм в урогенитальном тракте женщин в различные возрастные периоды.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Багирова, К. К.
    Эпидемиологическая характеристика хронического бруцеллёза среди беременных [Текст] / К. К. Багирова // Практична медицина. - 2011. - Т. 17, № 3. - С. 75-80

Рубрики: Бруцеллез--берем--эпид

   Беременности осложнения инфекционные

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамчур, В. Й.
Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу [Текст] = What should be considered when choosing a drug for local therapy of nonspecific vaginitis and bacterial vaginosis / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 18-28

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы, стандарты)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вагінальні інфекції з урахуванням значної поширеності та впливу на організм жінки, розвиток плода та здоров’я дитини залишаються важливою медико-соціальною проблемою, тому питання оптимізації їхнього лікування дуже актуальні. Стаття є оглядом публікацій сучасних вітчизняних та зарубіжних видань, присвячених етіопатогенезу та локальній фармакотерапії неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу, у тому числі у жінок під час вагітності. Розглянуто питання щодо вагінальних інфекцій у невагітних та вагітних жінок, наведені основні фактори ризику їхнього розвитку, спектр збудників інфекційних уражень піхви, які виявляють найчастіше, – бактеріального вагінозу (G.vaginalis та A.vaginae), неспецифічного вагініту (Streptococcus spp., S.aureus, коагулазонегативні стафілококи, E.coli та ін.), кандидозного вагініту (С.albicans та С.non-albicans), і значення змін складу мікробіома піхви у розвитку зазначених захворювань. На підставі даних наукових публікацій у статті проведений аналіз чутливості патогенної флори до протиінфекційних засобів. Привернуто увагу до ризиків неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу для вагітних (викидні та передчасні пологи, плацентарна недостатність та ін.), проаналізовані переваги і недоліки системної та локальної терапії цих захворювань, наведена порівняльна характеристика окремих препаратів для локальної терапії з урахуванням складу та фармакодинаміки їхніх компонентів. Проаналізовані клінічні та фармацевтичні переваги комплексного препарату, що включає тернідазол, неоміцину сульфат, ністатин та преднізолону метасульфобензоат натрію та справляє бактерицидний (у тому числі антианаеробний), фунгіцидний, протипротозойний та протизапальний ефекти. Наведені дані щодо мікробіологічної та клінічної ефективності препарату, його зберігального впливу на мікробіом піхви, особливостей інноваційної технології виготовлення його лікарської форми
Vaginal infections are highly spread among the female population and they impact the woman’s organism, fetal development and child health. They remain an important medical and social problem, so the optimizing the treatment is very important. The article is a review of the modern domestic and foreign publications about the etiological factors, pathogenesis, and local pharmacotherapy of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis, including their manifestation during pregnancy. The issues of vaginal infections in non-pregnant and pregnant women, the main risk factors for their development, the range of pathogens of infectious lesions of the vagina, which are the most common - bacterial vaginosis (G. vaginalis and A. vaginae), nonspecific vaginitis (Streptococcus spp., S. aureus, coagulase-negative staphylococci, E. coli, etc.), candidiasis vaginitis (C. albicans and C. non-albicans), and the importance of changes in the composition of the vaginal microbiome in the development of these diseases are demonstrated. Based on the data from scientific publications, the article presents the analysis of the sensitivity of pathogenic flora to anti-infective methods. The attention is drawn to the risks of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis during pregnancy (miscarriage and premature birth, placental insufficiency, etc.), the advantages and disadvantages of systemic and local therapy for these diseases, the comparative characteristics of individual drugs for topical therapy are given, taking into account the composition and pharmacodynamics of their components. The clinical and pharmaceutical benefits of a complex preparation that includes ternidazole, neomycin sulfate, nystatin and prednisolone sodium metasulfobenzoate and has the bactericidal (including antianaerobic), fungicidal, antiprotozoal, and anti-inflammatory effects have been analyzed. Data on the microbiological and clinical efficacy of the drug, its storage effect on the vaginal microbiome, and features of innovative technology for the manufacture of its dosage form are presented
Дод.точки доступу:
Хомяк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аряев, Н. Л.
Что делать, если у новорожденного ребенка врожденный порок сердца? [Текст] / Н. Л. Аряев, И. М. Шевченко, Е. В. Титкова // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 3. - С. 74-77

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Дод.точки доступу:
Шевченко, И. М.
Титкова, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єгоров, О. О.
Частота інфікування вірусом папіломи людини новонароджених,які народилися в жінок з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкових стадій раку шийки матки [Текст] / О. О. Єгоров // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 48

MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (осложнения, передача)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Анотація: Проблема діагностики та лікування захворювань, асоційованих з вірусом папіломи людини (ВПЛ), в останні роки привертає особливу увагу в зв’язку з різким зростанням захворюваності, значною контагіозністю і високим онкогенним потенціалом збудника. Дані про поширення ВПЛ у вагітних досить неоднорідні. Деякі дослідники відзначають, що загалом у них частота інфікованості папіломавірусами становить 30–65%, а інфікованість високоонкогенними генотипами – 20–30%. Є публікації, де йдеться про вищу інфікованість вагітних жінок у порівнянні з невагітними. У дітей можливі 3 способи інфікування: від матері до дитини (трансплацентарно; під час пологів, у тому числі шляхом кесаревого розтину; через слину або грудне молоко); повітряно-краплинним або контактно-побутовим шляхом. Деякі автори вважають, що ризик інфікування плода прямо пропорційний тяжкості інфекції (кількості вірусних частинок). Причому персистенція папіломавірусів упродовж декількох років у клітинах слизової оболонки верхніх дихальних шляхів дитини може стати причиною папіломатозу гортані. Метою дослідження було вивчення частоти інфікованості верхніх дихальних шляхів ВПЛ у новонароджених, які народилися у матерів з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку шийки матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, патология)
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (патология, этиология)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Бондаренко, Н. П.
Стеченко, Л. О.
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Кистенева, Л. Б.
    Цитомегаловирусная инфекция как проблема перинатальной патологии: этиология, патогенез, диагностика [Текст] / Л. Б. Кистенева // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2003. - Т. 48, № 4. - С. 55-59

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   Цитомегаловирусные инфекции--берем--новорожд

   Новорожденный, болезни

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Никонов, А. П.
    Цитомегаловирусная инфекция и беременность [Текст] / А. П. Никонов, О. Р. Асцатурова // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 1. - С. 53-57

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   Цитомегаловирусные инфекции--берем

Дод.точки доступу:
Асцатурова, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Орджоникидзе, Н. В.
Цитомегаловирусная инфекция и беременность [Текст] / Н. В. Орджоникидзе, В. Л. Тютюнник // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 3. - С. 59-63

MeSH-головна:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Тютюнник, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ледина, А. В.
Цитомегаловирусная и папилломавирусная инфекции: возможности лечения и прегравидарной подготовки с применением противовирусного препарата на растительной основе [Текст] / А. В. Ледина // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2015. - Т. 15, № 4. - С. 12-17

Рубрики: Панавир

MeSH-головна:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Коломійцева, А. Г.
Цитомегаловірусна інфекція та вагітність [Текст] / А. Г. Коломійцева, В. В. Тетерін // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 51-55

MeSH-головна:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Тетерін, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Сорокина, С. Э.
    Ценность клинических методов обследования в прогнозировании внутриутробного инфицирования плода [Текст] / С. Э. Сорокина // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 5. - С. 50-53

Рубрики: Плода болезни

   Беременности осложнения инфекционные

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Яковлева, Е. Б.
Хламідійна інфекція у юних вагітних, її вплив на стан плода та новонародженого [Текст] / Е. Б. Яковлева, Н. Г. Філіпова, Н. С. Толкач // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 1. - С. 13-15

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Філіпова, Н. Г.
Толкач, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Шевченко, О. П.
Хламідійна інфекція в патології вагітних [Текст] / О. П. Шевченко, П. В. Бардов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2017. - N 4. - С. 116-117

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
CHLAMYDIA ИНФЕКЦИИ -- CHLAMYDIA INFECTIONS (диагностика, осложнения)
Анотація: Урогенітальний хламідіоз є найпоширенішим серед захворювань, які передаються статевим шляхом. При цьому реальна частота та поширеність згаданого захворювання залишаються невідомими. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку реєструють понад 100 млн нових випадків СЬ,lamydia trachomatis. Як свідчать результати вітчизняних і зарубіжних досліджень епідеміології хламідіозу, особливо висока захворюваність у групі людей активного працездатного і репродуктивного віку. Причинами динамічного поширення цієї інфекції є суб’єктивно безсимптомний або малосимптомний клінічний перебіг, складнощі діагностики, проблемність лікування, брак заходів профілактики. Урогенітальний хламідіоз ускладнює перебіг вагітності, що призводить до передчасних пологів та патології новонароджених. Крім того, урогенітальний хламідіоз у матері в 40—70 % випадків передається дитині як під час проходження плода через інфіковані шляхи, так і ще до народження дитини, в період внутрішньоутроб- ного розвитку. Мета роботи — проаналізувати поширення хламідійної інфекції у вагітних Київської області з патологічним перебігом вагітності
Дод.точки доступу:
Бардов, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Матейко, Г. Б.
Хвороба, спричинена вірусом Зіка як материнсько-плодова інфекція [Текст] / Г. Б. Матейко, У. А. Глушко // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - Т. 11, № 4. - С. 78-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРБОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ARBOVIRUS INFECTIONS (диагностика, передача, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, диагностика, эпидемиология, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
МИКРОЦЕФАЛИЯ -- MICROCEPHALY
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY
Анотація: Стаття присвячена актуальній темі сьогодення - захворюванню, спричиненому вірусом Зіка. Викладено новітні дані про актуальність інфекції, її етіологію, епідеміологічні особливості, патогенез, клінічні прояви. Особливу увагу приділено механізму розвитку вродженого синдрому Зіка, мікроцефалії у плода, алгоритму специфічної діагностики захворювання у вагітних жінок, новонароджених дітей
Дод.точки доступу:
Глушко, У. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бондаренко, Н. П.
Функціональний стан фагоцитів периферічної крові жінок, інфікованих парвовірусом В 19, в різні триместри вагітності [Текст] / Н. П. Бондаренко, В. П. Лакатош, П. В. Лакатош // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 71-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТРЫ -- PREGNANCY TRIMESTERS
Анотація: Інфекційний процес, зумовлений парвовірусом В19, слід розглядати як стресорну дію на організм, що може істотно модулювати його реактивність. У 129 інфікованих вагітних і 16 жінок з фізіологічною вагітністю в І, ІІ та ІІІ триместрах досліджували показники, що характеризували функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів (НГ) та моноцитів (Мц) периферичної крові. В інфікованих вагітних спостерігали підвищення кількості фагоцитуючих клітин та збільшення внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму НГ і Мц. При цьому протягом всієї вагітності в інфікованих пацієнток відмічено зниження поглинальної здатності фагоцитів. У І–ІІІ триместрах вагітності у жінок з В19-інфекцією показники спонтанного та індукованого НСТ-тестів НГ і Мц периферичної крові були підвищені порівняно з контролем, але достовірна різниця встановлена тільки для НГ крові жінок І групи. Найбільші відхилення від контрольних показників зафіксовано в І триместрі вагітності. Більш виражені вищезазначені зміни функціонального стану НГ і Мц визначали в інфікованих пацієнток з клінічними ускладненнями вагітності
Дод.точки доступу:
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бондаренко, Н. П.
Фетальний міокардит – провісник небажаних наслідків внутрішньоутробного інфікування парвовірусом В19 [Текст] / Н. П. Бондаренко, В. М. Жежера, А. В. Аксьонова // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 21-26

MeSH-головна:
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN (патогенность)
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (вирусология, врожденный, эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – ретроспективний аналіз результатів сонографічних, вірусологічних і морфологічних досліджень випадків неімунної водянки (НВ) плодів, які померли від тяжкої серцево-судинної недостатності (ССН) на тлі парвовірусної інфекції (ПВІ), для визначення ознак несприятливого перинатального прогнозу для плода. Матеріали та методи. Інфікування вагітних виявляли за допомогою серологічної діагностики специфічних антитіл IgM та IgG до парвовірусу В19. Внутрішньоутробне інфікування плода підтверджували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ультрасонографічно діагностовано водянку плода; оцінювання внутрішньочерепної гемодинаміки, гемодинаміки міокарда плода та функції серця виконали за допомогою доплерометрії з розрахунком індексів периферичного судинного опору. Міокард плодів людини досліджували гістологічно з забарвленням гематоксиліном та еозином. Результати. У 15/33 (45,5 %) інфікованих парвовірусом В19 плодів розвинулася НВ, що була діагностована у ІІ–ІІІ триместрах вагітності. Розвиток ССН, що виникала вторинно, на тлі міокардиту з/без фетальної анемії (ФА) виявили в усіх випадках втрат плода з НВ 6/15 (40 %), в яких доведено наявність ДНК парвовірусу, в перикардіальному випоті після аутопсії за результатами ПЛР. Висновки. Міокардит внаслідок ПВІ спричиняє виникнення ССН із розвитком гідроперикарда, має фатальний прогноз для плода, незважаючи на спроби внутрішньоматкової трансфузії крові у ІІІ триместрі. Фетальний міокардит на тлі НВ плода перешкоджають вчасній неінвазивній діагностиці тяжкої ФА та є причиною ССН, що призводить до вкрай несприятливих наслідків для плода.
Дод.точки доступу:
Жежера, В. М.
Аксьонова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей [Текст] / О. Ю. Оболонська [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (диагностика)
ХОРИОАМНИОНИТ -- CHORIOAMNIONITIS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження: визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28–34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група І — 29 дітей з ретинопатією, ІІ група — 21 дитина без ретинопатії. Результати. Серед 50 дітей переважна більшість — 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28–31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З І стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з ІІ стадією — 6 (20,7 %), з ІІІ — 5 (17,2 %), з IV — 4 (13,8 %). Були виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (ρ = 0,64, р  0,001), потребою в дотації кисню ≥ 40 % (ρ
Retinopathy of prematurity is one of the disabling conditions in premature babies. Despite the fact that the main predictors for the development of retinopathy of prematurity are known, the factors that can potentially cause it require further study. The purpose was to determine risk factors for the development of retinopathy in premature newborns for better control. Materials and methods. A retrospective analysis of 50 medical records of inpatient premature babies with a gestational age of 28–34 weeks and the medical charts of their mothers was carried out. Two groups were distinguished: the first one — 29 children with retinopathy, the second one — 21 patient without retinopathy. Results. The vast majority of children — 38 (76.0 %) were born at a gestational age of 28–31 weeks. Differences between groups were not significant. The analysis showed that 14 (48.3 %) premature children were diagnosed with stage I retinopathy, 6 (20.7 %) — with stage II, 5 (17.2 %) — with stage ІІІ and 4 (13.8 %) — with stage IV. The most influential risk factors for the development of retinopathy of prematurity were identified. The presence of retinopathy significantly correlated with gestational age of less than 34 weeks (ρ = 0.64, p  0.001), need for oxygen subsidy ≥ 40 % (ρ
Дод.точки доступу:
Оболонська, О. Ю.
Вакуленко, Л. І.
Бадогіна, Л. П.
Оболонський, О. І.
Ліхачова, І. А.
Коврига, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)