Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (142)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Бесплодие женское<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 471
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Бакун, О. В.
Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям [Текст] = A modern noninvasive methods of diagnosis genital endometriosis associated with infertility / О. В. Бакун // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 153-159. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ, диагностическое применение)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ИРРИГАЦИЯ -- THERAPEUTIC IRRIGATION (использование, тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- EVALUATION STUDIES AS TOPIC
Анотація: Ендометріоз – захворювання, що характеризується розростанням морфологічно та функціонально подібної до ендометрію тканини поза порожниною матки. Рання діагностика ендометріозу дуже утруднена. Золотим стандартом діагностики вважається хірургічний метод – лапароскопія, яка проводиться при безплідності, тазових болях або наявності об’ємних утворень малого таза. Однак зараз цей підхід переглядається, і актуальним є пошук маркерів ендометріозу для більш ранньої діагностики цього захворювання. Мета роботи – узагальнити сучасні дані про перспективні неінвазивні маркери ендометріозу, які визначаються в різних біологічних середовищах. Матеріал і методи. Нами проведено пошук наукової літератури з метою аналізу даних неінвазивних методів діагностики ендометріозу. Результати. Ми оцінили понад 30 передбачуваних біомаркерів у перитонеальній рідині, сироватці крові, сечі та слині, а також їх комбінації у публікаціях, які відповідали критеріям відбору. Дослідження оцінювали діагностичну цінність та ефективність біомаркерів ендометріозу, але результати цих досліджень іноді були суперечливими. Нам не вдалося ідентифікувати жоден біомаркер чи комбінацію біомаркерів, які однозначно виявилися б клінічно корисними. Найбільш значущі зміни біохімічного складу спостерігалися в перитонеальній рідині, проте для її отримання необхідне інвазивне втручання. Обговорення. Дослідження слини та сечі продемонстрували багатообіцяючі результати щодо діагностичної точності, але докази були низької якості для впровадження їх у клінічні рекомендації. Ряд біомаркерів сироватки крові може бути корисним або для виявлення ендометріозу на ранніх стадіях, або для диференціації ендометріоми яєчника від інших доброякісних утворень яєчників, але доказів для того, щоб зробити висновки, недостатньо. Висновок. На сьогоднішній день жоден з біомаркерів не показав достатньої точності для клінічного використання за межами науково- дослідного середовища, проте дослідження в цій галузі, як і раніше, є перспективними
Endometriosis is a disease characterized by an overgrowth of morphologically and functionally endometrium-like tissue outside the uterine cavity. Early diagnosis of endometriosis is very di ﬃ cult. The gold standard for diagnosis is the surgical method – laparoscopy, performed for infertility, pelvic pain or the presence of pelvic masses. However, this approach is currently being reconsidered, and the search for endometriosis markers for earlier diagnosis of this disease is relevant. The purpose of the literature review was to summarize the current data on promising noninvasive markers of endometriosis determined in various biological media. Materials and methods – summarized a modern data abot perspective noninvasive markes of genital endometriosis associated with infertility, determined diﬀ erence biological ﬂ uid. Results We evaluated more than 30 biomarkers in peritoneal ﬂ uid, serum, urine, and saliva, as well as their combinations in publications that met the selection criteria. Studies have evaluated the diagnostic value and e ﬃ cacy of endometriosis biomarkers, but the results of these studies have sometimes been inconsistent. We were unable to identify a single biomarker or combination of biomarkers that was unequivocally clinically useful. The most signiﬁ cant changes in biochemical composition were observed in peritoneal ﬂ uid, but it requires invasive intervention to obtain it. Discussion. Saliva and urine studies have shown promising results in terms of diagnostic accuracy, but the evidence was of low quality for introduction into clinical guidelines. A number of serum biomarkers may be useful either for detecting endometriosis at early stages or for diﬀ erentiating ovarian endometrioma from other benign ovarian masses, but the evidence for meaningful conclusions is insu ﬃcient. Conclusion. None of the biomarkers have shown suﬃ cient accuracy for clinical use outside of the research environment, yet research in this area remains promising
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту [Текст] = Current global trends in the study of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of chronic endometritis / Н. В. Косей [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология, физиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукової інформації щодо проблеми хронічного ендометриту (ХЕ) на сучасному етапі. ХЕ є загадковим, багатофакторним захворюванням, етіологія, патогенез та оптимальне лікування якого на сьогодні остаточно не визначені. Запалення ендометрія є складною частиною його фізіології, що тонко регулюється балансом між про- та протизапальними механізмами та бере участь у всіх репродуктивних подіях. Саме хронічне запалення стимулює гормон-незалежну клітинну проліферацію, пригнічення процесів апоптозу, активацію пухлинних факторів росту, інвазії, пухлинного ангіогенезу та неоваскулогенезу. Трансформація запального процесу відбувається завдяки хронічній лейкоцитарній інфільтрації. Хронічний запальний процес провокує розвиток дистрофічних змін епітелію, інфільтрацію строми лейкоцитами та руйнування міжклітинних контактів, що, своєю чергою, зумовлює зменшення герметичної функції епітелію та порушення диференціації епітеліальних клітин у процесі метаплазії. Цей процес супроводжується порушенням місцевого гуморального імунітету. Установлено також, що метаболічні розлади, такі, як цукровий діабет, дисліпідемія, гіпертонія та ожиріння, надмірно активують імунну систему, спричинюючи активацію лейкоцитів зі збільшенням кількості їхніх прозапальних фенотипів, що пояснює схильність до хронічних запальних захворювань. Інфекційні агенти більше не повинні розглядатися як єдиний чинник, що спричинює ХЕ. Будь-який стан, що порушує баланс імунної системи, може призвести до тимчасового, повторного або стійкого ХЕ. Останній може мати різноманітні небезпечні клінічні та параклінічні наслідки. На сьогодні немає рекомендацій, які б забезпечували належний аналіз або лікування запалення ендометрія. Тому визначення клінічних ознак для оцінювання глобального ризику розвитку ХЕ для пацієнток є доречним. Клінічне оцінювання стану пацієнтки повинно ураховувати її вік, спосіб життя, індекс маси тіла, артеріальний тиск, атопію, фактор стресу, ознаки хронічного запалення, а також історію захворювань, опосередкованих запаленням. Подальші дослідження даного патологічного стану та розроблення ефективних шляхів його попередження є особливо актуальними, що може сприяти покращенню репродуктивного здоров’я жінок та їхньої фертильності
The article is devoted to the analysis of scientific information on the problem of chronic endometritis (CE) today. CE is a mysterious, multifactorial disease, the etiology, pathogenesis, and optimal treatment of which have not yet been definitively determined. Endometrial inflammation is a complex part of its physiology that is finely regulated by the balance between pro- and anti-inflammatory mechanisms and is involved in all reproductive events. Chronic inflammation stimulates hormone-independent cell proliferation, suppression of apoptosis processes, activation of tumor growth factors, invasion, tumor angiogenesis, and neovasculogenesis. The transformation of the inflammatory process occurs due to chronic leukocyte infiltration. The chronic inflammatory process provokes the development of dystrophic changes in the epithelium, the infiltration of the stroma by leukocytes and the destruction of intercellular contacts, which, in turn, leads to a decrease in the hermetic function of the epithelium and a violation of the differentiation of epithelial cells during the process of metaplasia. This process is accompanied by a disturbance of local humoral immunity Metabolic disorders such as diabetes, dyslipidemia, hypertension, and obesity have also been found to overactivate the immune system, causing leukocyte activation with increased numbers of their proinflammatory phenotypes, which explains the susceptibility to chronic inflammatory diseases. Infectious agents should no longer be considered the sole cause of CE. Any condition that disrupts the balance of the immune system can lead to temporary, recurrent, or persistent CE. The last one can have various dangerous clinical and paraclinical consequences. To date, there are no recommendations that would provide proper analysis or treatment of endometrial inflammation. Therefore, the definition of clinical signs for the assessment of the global risk of development of CE for female patients is relevant. The clinical assessment of the patient’s condition should take into account her age, lifestyle, body mass index, blood pressure, atopy, stress factor, signs of chronic inflammation, as well as history of diseases mediated by inflammation. Further research into this pathological condition and the development of effective ways to prevent it are particularly relevant, which can contribute to the improvement of women’s reproductive health and their fertility.
Дод.точки доступу:
Косей, Н. В.
Татарчук, Т. Ф.
Ветох, Г. В.
Васильченко, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сусідко, О. М.
Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту [Текст] = Biocenosis of the vaginal tract in patients with fertility on the background of chronic endometritis / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (микробиология, патофизиология, этиология)
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (микробиология, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Анотація: Мета дослідження: визначення профілю мікробіоти піхви, каналу шийки матки та ендометрія при хронічному ендометриті (ХЕ) у пацієнток із безпліддям в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження та клініко-лабораторний аналіз мікробіоценозу піхви, каналу шийки матки та порожнини матки у жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі. До 1-ї групи увійшли 100 жінок репродуктивного віку з ХЕ і безпліддям, до 2-ї групи – 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності. Обсяг досліджень – рН-метрія вагінальних виділень, оцінювання мікробіоценозу піхви за даними мікроскопії мазка, зафарбованого за Грамом, дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції, культуральне дослідження вагінальних виділень, вивчення мікрофлори каналу шийки матки і тіла матки. Результати. У жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі нормобіоценоз піхви встановлено лише у 32 пацієнток (32,0±3,1%). В інших випадках було виявлено бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, бактеріальний вульвовагініт. Мікроскопія та ПЛР-діагностика виділень з каналу шийки матки і порожнини матки у жінок з ХЕ представлена Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1-го або 2-го типів і CMV. Висновки. Характерною особливістю вагінальної флори при хронічному ендометриті є високий рівень дисбіотичних змін, поєднаний з високими показниками обсіменіння умовно-патогенною флорою. Мікробіотопи каналу шийки матки й ендометрія при запальних процесах ендометрія характеризуються перевагою облігатно-анаеробних мікроорганізмів у формі асоціацій з вірусною інфекцією, що значуще частіше (більш ніж у 2 рази) виявляють в ендоцервіксі порівняно з ендометрієм
The objective: to determine the microbiota profile of vagina, cervical canal and endometrium by chronic endometritis (CE) in patients with a history of infertility. Materials and methods. A prospective study and clinical-laboratory analysis of the microbiocenosis of the vagina, cervical canal and uterine cavity in women with CE and infertility in history was conducted. The 1st group included 100 women of reproductive age with CE and infertility, the 2nd group – 40 women of reproductive age without impaired fertility. The scope of research is pH-metry of vaginal secretions, assessment of vaginal microbiocenosis based on Gram-stained smear microscopy, polymerase chain reaction method, cultural research of vaginal secretions, study of the microflora of the cervical canal and the uterine body. Results. In women with CE and a history of infertility, normobiocenosis of the vagina was found in only 32 patients (32.0±3.1%). In other cases, bacterial vaginosis, vulvovaginal candidiasis, and bacterial vulvovaginitis were detected. Microscopy and PCR-diagnostics of secretions from the cervical canal and uterine cavity in women with CE determined Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1st or 2nd types and CMV. Conclusions. A characteristic feature of the vaginal flora in chronic endometritis is a high level of dysbiotic changes combined with high rates of insemination by opportunistic flora. The microbiota of the cervical canal and endometrium during inflammatory processes of the endometrium is characterized by the predominance of obligate anaerobic microorganisms in the form of associations with viral infection, which are significantly more often (more than 2 times) detected in the endocervix compared to the endometrium
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Ковалишин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bakun, O. V.
Correllations between expression NLRP3- inflammasome and gynecological pathology in women with endometriosis associated infertility [Text] = Кореляція між експресією NLRP3-інфласасомою та гінекологічною патологією у жінок з ендометріозом, асоційованим із безпліддям / O. V. Bakun, O. M. Yuzko // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - P20-27. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES (тенденции)
Анотація: The aim of our study was to examine the expression NLRP3-inﬂ ammasome and some indices in the blood of women with endometriosis- associated infertility using assisted reproductive technologies with included probiotic. Material and methods: For the purpose of the research we examined 30 infertile women. Control group consisted of 10 women with tubal infertility due to an inﬂ ammatory process in the anamnesis, in whom, as a result of a complex clinical and laboratory examination, no other diseases were detected and in terms of their health they could be equated with practically healthy women (age from 21 to 42 years, the average age was 29.75 years) and who did not take probiotic. The main group consists from 20 women with external genital endometriosis were included in assisted reproductive technologies. Patients from main group took probiotic 1 tablet twice a day with 10Ч109 Lactobacillus during 1 month in complex preparation (treatment) before assisted reproductive technologies. The indices of NLRP3-inﬂ ammasome determined before and after preparation. The study was performed in Bukovinian State Medical University and Centre of Reproductive Medicine. The primary infertility incidence was signiﬁ cantly higher in patients from main group. To analyze the expression of the NLPP3-inﬂ ammasome gene and determine the relative normalized expression of mRNA NLPP3-inﬂ ammasome, we used the polymerase chain reaction with reverse transcription in real time (RT-PCR). The object for molecular genetic studies by the RT-PCR method was the fraction of mononuclear cells isolated from the whole blood of patients with endometriosis. The value of p (authenticity diﬀ erence) was determined by Student’s table- Fischer. Diﬀ erences between contrasting averages were considered signiﬁ cant at p 0.05. Results and discussion: Analyzed the results of our research stated that in main group expression of NLRP3-inﬂ ammasome was 24.43, which is signiﬁ cantly higher than after preparation (0,70 accordingly). In control group expression of NLRP-3-inﬂ ammasome was 0.54. Expression of NLRP3-inﬂ ammasome increased in patients before preparation more than 34 times compare with patients after preparation accordingly. Conclusions. Consequently, after using probiotic, the increased level of NLRP3-inﬂ ammasome sharply decreases, indicating the eﬀ ectiveness and the possibility of use in the program for assisted reproductive technologies preparation
Метою нашого дослідження було вивчити експресію NLRP3-інфламасоми та деякі показники в крові жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям за допомогою допоміжних репродуктивних технологій із включенням пробіотика. Матеріали і методи. З метою дослідження обстежено 30 безплідних жінок. Контрольну групу склали 10 жінок з трубним безпліддям унаслідок запального процесу в анамнезі, у яких у результаті комплексного клініко-лабораторного обстеження інших захворювань не виявлено, і за станом здоров’я їх можна прирівняти до практично здорових. Жінки (віком від 21 до 42 років, середній вік – 29,75 років), які не приймали пробіотик. Основну групу склали 20 жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом, які були включені до допоміжних репродуктивних технологій. Пацієнти основної групи приймали пробіотик по 1 таблетці 2 рази на добу з вмістом лактобактерій 10Ч109 Lactobacillus протягом 1 місяця в комплексній підготовці (лікуванні) до допоміжних репродуктивних технологій. Показники експресії NLRP3-інфламасоми визначались до та після прийому препарату. Дослідження проводили в Буковинському державному медичному університеті та Центрі репродуктивної медицини. Частота первинного безпліддя була достовірно вищою у пацієнтів основної групи. Для аналізу експресії гена NLRP3-інфламасоми та визначення відносної нормованої експресії мРНК NLRP3-інфламасоми використовували полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією в реальному часі (RT-PCR). Об’єктом для молекулярно- генетичних досліджень методом ЗТ-ПЛР була фракція мононуклеарів, виділених із цільної крові хворих на ендометріоз. Значення p (різниця достовірності) визначали за таблицею Стьюдента- Фішера. Відмінності між контрастними середніми вважалися значущими при p 0,05. Результати та обговорення. Проаналізувавши результати наших досліджень, встановили, що в основній групі експресія NLRP3-інфламасоми складала 24,43, що достовірно вище ніж після препарату (0,70 відповідно). У контрольній групі експресія NLRP3-інфламасоми становила 0,54. Експресія NLRP-3 інфламасоми зросла у пацієнтів до препарату більш ніж у 34 рази порівняно з пацієнтами після препарату відповідно. Висновки. Отже, після застосування пробіотика різко знижується підвищений рівень NLRP3-інфламасоми, що свідчить про ефективність і можливість використання в програмі підготовки допоміжних репродуктивних технологій
Дод.точки доступу:
Yuzko, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією [Текст] = Immunological disorders in patients with mammary gland pathology in infertility associated with anovulation / С. Є. Гладенко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (иммунология, этиология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS (тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета дослідження: вивчення стану імунної системи у жінок із патологією грудних залоз та безпліддям, а також на тлі порушення менструального циклу. Матеріали та методи. Дослідження проведено у два етапи. Перший (1) етап включав обстеження жінок із безпліддям, пов’язаним з ановуляцією, на тлі патології грудних залоз, які були розподілені на три групи: 1.1 група – 44 пацієнтки з дифузною фіброзно-кістозною хворобою (ФКХ), 1.2 група – 4 пацієнтки з фіброаденомою грудних залоз, 1.3 група (контрольна) – 37 пацієнток без патологічних змін у грудних залозах. Під час другого (2) етапу дослідження було обстежено 110 жінок: 2.1 група – 52 пацієнтки з регулярним ритмом менструацій та недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) та 2.2 група – 58 пацієнток з ановуляторними циклами. Під час двох етапів у всіх обстежуваних жінок був оцінений імунний статус (CD3, CD4, CD8, імунорегуляторний індекс (CD4/CD8), CD72, CD16, циркулюючі імунні комплекси), а також цитокіновий профіль (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α, INF) у венозній крові. Відмінності визнавали статистично значущими при р0,05. Результати. Отримано достовірне підвищення показника CD8 у групі пацієнток з нормальним станом грудних залоз (34,7±6,9 пг/мл; р0;05) та з дифузною формою ФКХ (35,13±6,9 пг/мл; р0,05) за нормального його рівня у групі пацієнток з фіброаденомою (26,5±15,9 пг/мл; р0,05). Під час аналізу показника CD16 виявлено його достовірне підвищення до 18,8±3,1 пг/мл (р0,05) у пацієнток з НЛФ за регулярного ритму менструацій і до 26,3±4,8 пг/мл (р0,05) – у пацієнток з ановуляцією без НЛФ зі статистично достовірною відмінністю між групами. Рівень CD16 був достовірно вищий при порушенні менструального циклу за типом ановуляції без НЛФ порівняно з порушенням менструального циклу за типом НЛФ. Концентрація TNF-α у пацієнток з регулярним менструальним циклом (998,1±166,3 пг/мл; р0,05) та з ановуляторним циклом без НЛФ (1029,3±187,1 пг/мл; р0,05) була достовірно вищою порівняно з нормальними показниками (778,5±64,0 пг/мл). Рівень IL-2 був достовірно нижчий за норму. Так, у групі жінок із НЛФ цей показник становив 17,13±2,85 пг/мл (р0,05), а при ановуляції без НЛФ – 16,84±3,07 пг/мл (р0,05) за норми 22,29±0,81 пг/мл. Висновки. У пацієнток із захворюваннями грудних залоз та безпліддям, пов’язаним з ановуляцією без НЛФ, підтверджено достовірне зниження активності Т2-хелперів (IL-2) та підвищення активності Т1-хелперів (TNF-α) при ановуляції без НЛФ порівняно з недостатністю лютеїнової фази
The objective: to study the state of the immune system in women with pathology of the mammary glands and infertility, and on the background of menstrual cycle disorders. Materials and methods. The research was performed in two stages. The first (1) stage included examination of women with infertility associated with anovulation who had breast pathology. These patients were divided into three groups: 1.1 group – 44 patients with diffuse fibrocystic breast disease (FBD), 1.2 group – 4 patients with fibroadenoma of the mammary glands, 1.3 group (control one) – 37 patients without pathological changes in the mammary glands. During the second (2) stage of the study, 110 women were examined: 2.1 group – 52 patients with regular menstruations and luteal phase insufficiency (LPI) and 2.2 group – 58 patients with anovulatory cycles. During two research stages, the immune status (CD3, CD4, CD8, immunoregulatory index (CD4/CD8), CD72, CD16, circulating immune complexes) and cytokine profile (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α, INF) in venous blood were determined. Differences were considered statistically significant at p0.05. Results. A significant increase in the CD8 index was found in the group of patients with normal mammary glands (34.7±6.9 pg/ml; p0.05) and with a diffuse form of FBD (35.13±6.9 pg/ml; p0.05) versus its normal level in the group of patients with fibroadenoma (26.5±15.9 pg/ml; p0.05). During the analysis of the CD16 level, it was determined its significantly increased to 18.8±3.1 pg/ml (р0.05) in patients with LPI and regular menstrual cycle and to 26.3±4.8 pg/ml (р 0.05) – in patients with anovulation without LPI, the difference between the groups was significant. The level of CD16 was significantly higher in anovulatory menstrual cycle disorder without LPI compared to patients with menstrual cycle disorder and LPI. The concentration of TNF-α in patients with a regular menstrual cycle (998.1±166.3 pg/ml; p0.05) and with an anovulatory cycle without LPI (1029.3±187.1 pg/ml; p0.05) was significantly higher compared to normal values (778.5±64.0 pg/ml). The level of IL-2 was significantly lower than normal indices. Thus, in the group of women with LPI, this indicator was 17.13±2.85 pg/ml (р0.05), and by anovulation without LPI – 16.84±3.07 pg/ml (р0.05) versus normal parameter 22.29±0.81 pg/ml. Conclusions. In patients with diseases of the mammary glands and infertility associated with anovulation without LPI, a significant decrease in the activity of T2-helpers (IL-2) and an increase in the activity of T1-helpers (TNF-α) were determined in cases of anovulation without LPI compared with cases of luteal phase insufficiency
Дод.точки доступу:
Гладенко, С. Є.
Нецкар, І. П.
Сусідко, О. М.
Ковалишин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головчак, І. С.
Стан репродуктивної системи після COVID-19 (огляд літератури) [Текст] = State of the reproductive system after COVID-19 (literature review) / І. С. Головчак, О. Г. Бойчук // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 88-91. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION (методы, тенденции)
Анотація: На сьогодні наявність в доступній літературі даних щодо впливу коронавірусної інфекції на жіночу та чоловічу репродуктивну систему недостатні та суперечливі. Мета. Провести системний аналіз доступної сучасної літератури щодо впливу COVID-19 на репродуктивну систему жінки та чоловіка. Матеріали і методи. Аналіз літератури проводився на основі наявних наукових джерел останніх років (2019-2023 роки). Стратегією пошуку були пов’язані статті стосовно впливу перенесеної інфекції SARS-CoV-2 на репродуктивну систему жінки шляхом ручного пошуку в базах даних Pub-Med та Google Scholar. Проведено систематичний аналіз даних, наявних у доступній сучасній літературі, про вплив вірусу SARS-CoV-2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему. На сьогоднішній день відсутні достовірні дані про інфікування тканин яєчника та ендометрію, які впливають на оогенез, процеси імплантації ембріона, ранній ембріогенез, настання вагітності в природних циклах та програмах ДРТ. Можливо, при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 відбуваються такі механізми: пошкодження жіночої репродуктивної системи: ураження тканин яєчників з порушенням овуляторної функції, ушкодження ооцитів з одержанням анеуплоїдних ооцитів, ураження ендометрію з порушенням процесів імплантації ембріона. Розуміння механізмів впливу вірусу SARS CoV-2 на репродуктивну систему сприятиме розробці шляхів профілактики безпліддя, репродуктивних втрат та ускладнень вагітності в жінок, які перенесли COVID-19. Слід зазначити, що наявні дані щодо впливу SARS-CoV 2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему також нечисленні та суперечливі, що вимагає подальшого вивчення проблеми.
The first case of a coronavirus infection called SARS CoV-2 and the disease caused by this virus, COVID-19, was recorded on December 8, 2019 in the city of Wuhan, Hubei Province, China. On December 31, 2019, a death from a respiratory disease of unknown origin was registered and reported to WHO. The outbreak of this infection has reached pandemic proportions. Information available in the available literature about the impact of coronavirus infection on the female and male reproductive system is limited and contradictory
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку [Текст] = Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (осложнения, терапия, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функції
Endometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Гладенко, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Середа, К. В.
Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності [Текст] = Pathology of cervical epithelium in women with various forms of infertility / К. В. Середа // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (осложнения, паразитология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ненастання вагітності у пари, яка не запобігає заплідненню, протягом 12 міс та більше визначають як безплідність. Цей діагноз є особливим як через соціальну складову, так і внаслідок залучення до нього двох осіб, а також через поліетіологічність. Патологія цервікального епітелію є поширеною серед жінок репродуктивного віку. У пацієнток із безплідністю вона має значення власне як чинник фертильних розладів. Окрім того, існує можливий вплив різних методів лікування патології каналу шийки матки на перебіг вагітності, що настала після лікування. Мета дослідження: вивчення поширеності цервікальної патології у пацієнток із різними видами безплідності. Матеріали та методи. Проаналізовано результати рідинної цитології та тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ) у 416 жінок, яких було розподілено на чотири групи: до І групи увійшли 108 пацієнток з безплідністю, асоційованою з ановуляцією, до ІІ групи – 101 пацієнтка з трубно-перитонеальною безплідністю, до ІІІ групи – 102 жінки з чоловічим чинником безплідності у шлюбі, до IV групи – 105 жінок, які звернулись для профілактичного обстеження. Результати. Загальна частота ранніх цервікальних уражень різного ступеня тяжкості вагомо відрізнялась у групах обстежених – від найменшої 25,9% у групі пацієнток з безпліддям, асоційованим з ановуляцією, та 35,2% – у групі жінок, які звернулись для профілактичного обстеження, до 50,9% серед жінок із перитонеальними причинами ненастання вагітності та 52,4% – у групі із чоловічим чинником безплідності. У двох останніх зазначених групах частота виявлення тяжкого інтраепітеліального ураження (7,8% та 7,9% відповідно) була вищою, ніж в інших групах, де її встановлено на рівні не більше 1,5%. Установлено також більш високу частоту інфікування ВПЛ у групах трубно-перитонеальної безплідності – 68,6%, чоловічої безплідності – 63,4%, тоді як у групі пацієнток з ановуляцією її поширеність була на рівні 35,1%, що не перевищує показник здорових жінок контрольної групи – 25,7%. Висновки. 1. Пацієнтки з безплідністю перитонеального генезу та із чоловічим чинником безплідності мають більш високу частоту ранніх цервікальних змін (50,9% та 52,9% відповідно), ніж здорові жінки репродуктивного віку (35,2%). 2. У випадках безплідності перитонеального та чоловічого чинників частота інфікування ВПЛ є вищою за частоту виявлених цитологічним методом уражень цервікального епітелію (68,6% та 63,4% відповідно), що дозволяє рекомендувати ВПЛ-тест включити до переліку обов’язкових досліджень під час підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій
Failure to conceive in a couple, that does not prevent fertilization for 12 months or more, is defined as infertility. This diagnosis is special one both because of the social component and of the involvement of two persons in it, as well as because of polyetiological factors. Pathology of the cervical epithelium is a common problem among women of reproductive age. In patients with infertility, it has its own significance as a factor for fertility disorders. In addition, there is a possible influence of different methods of treatment of pathology of the cervical canal on the course of pregnancy that occurred after treatment. The objective: to study the prevalence of cervical pathology in patients with various types of infertility. Materials and methods. The results of liquid cytology and human papillomavirus (HPV) testing were analyzed in 416 women, who were divided into four groups: I group included 108 patients with infertility associated with anovulation, II group – 101 patients with infertility of tubal origin, III group – 102 women with a male infertility factor in marriage, IV group – 105 women who applied for a preventive examination. Results. The general frequency of early cervical lesions of severity various degrees was differed significantly in the groups of the examined persons – from the lowest 25.9% in the group of patients with infertility associated with anovulation, and 35.2% in the group of women who applied for a preventive examination, to 50.9 % among women with infertility of tubal origin and 52.4% – in the group with a male infertility factor. In the last two mentioned groups, the frequency of severe intraepithelial lesions (7.8% and 7.9%, respectively) was higher than in the other groups, where it was established at a level of no more than 1.5%. A higher rate of HPV infection was also established in the groups infertility of tubal origin – 68.6%, male infertility – 63.4%, while in the group of patients with anovulation infertility its prevalence was at the level of 35.1%, which does not exceed the rate of healthy women in control group – 25.7%. Conclusions. 1. Patients with infertility of tubal origin and male factor infertility have a higher frequency of early cervical changes (50.9% and 52.9%, respectively) than healthy women of reproductive age (35.2%). 2. In cases of tubal and male factor infertility, the frequency of HPV infection is higher than the rate of the cervical epithelium lesions detected by the cytological method (68.6% and 63.4%, respectively), which allows us to recommend the HPV test to include in the list of mandatory examinations during preparation for the program of assisted reproductive technologies
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структурно-функціональні параметри ендометрію та яєчникової тканини у пацієнток з порушеним репродуктивним потенціалом та ожирінням [Текст] = Structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue in patients with impaired reproductive potential and obesity / О. М. Макарчук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 65-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PRIMARY OVARIAN INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Оцінка структурно-функціональних параметрів ендометрію і яєчників у жінок з порушеною репродуктивною функцією та ожирінням та оптимізація діагностичного алгоритму. Матеріали і методи. Комплексне обстеження пройшли дві групи жінок репродуктивного віку з безпліддям: основна група – 64 пацієнтки з ожирінням та група порівняння – 46 жінок з нормальним індексом маси тіла. Діагностичний алгоритм передбачав сонографічну оцінку структурних параметрів ендометрію та яєчників, а також кровообігу органів малого тазу. Результати дослідження та їх обговорення. Поєднання гіперплазії ендометрію із/або лейоміомою ма-тки, аденоміозом та доброякісними пухлинами яєчників відмітили у 53,6% спостережень у обох групах. Найбільш частий сонографічний маркер неблагополуччя ендометріального потенціалу – невідповідність ехографічного зображення ендометрію фазі менструального циклу встановлено більше як у половині випадків (62,5%). Сонографічними особливостями в пацієнток основної групи було збільшення передньо-заднього розміру матки та товщини ендометрію – у 2,8 раза, об’єму яєчника – у 2,0 раза, більша частка кіст та ендометріом, а за даними доплерометрії – достовірно нижчі параметри індексу судинного опору в яєчникових артеріях та в артеріях строми, у половині спостережень – варикозне розширення вен параметрію. Висновки. Зміни стероїдогенезу на тлі порушення жирового обміну супроводжуються збільшенням об’єму ендометрію та яєчників, зростанням частки кістозних утворень додатків, наростанням гемодинамічного дисбалансу кровотоку в органах малого тазу, що вимагає оптимізації програми профілактики плацентарної дисфункції
According to the WHO, every second woman has a problem with excess weight, while about 23% of women indicate a pathological body mass index, and excess weight (the so-called “pre-obesity”) is noted in 25% of women. The aim of the research was to evaluate the structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue and to optimize the diagnostic algorithm and monitoring of the endometrium in women with obesity and impaired reproductive function. Materials and methods. 110 patients of reproductive age with impaired reproductive health underwent a comprehensive clinical and laboratory examination within the framework of this research. The main group included 64 patients with overweight and class 1 obesity, and the comparison group consisted of 46 women with a normal body mass index. The proposed diagnostic algorithm included a sonographic study of the structural parameters of the endometrium and ovaries, as well as an assessment of the features of the blood supply to the pelvic organs and statistical processing of the results. Research results and their discussion. The presented results allow us to note a significant percentage of comorbidity of somatic and gynecological pathology in overweight and obese patients. Pregnancy is accompanied by a higher percentage of early reproductive losses (14.0%), preterm birth (10.9%), preeclampsia (42.2%), placental dysfunction (46.4%) and low birth weight (17.2%). The main clinical forms of endometrial pathology in the main group were polyposis (32.8%), endometrial hyperplasia (23.4%) and dyschronosis of morphological changes of the endometrium (28.1%). The combination of endometrial hyperplasia with/or uterine leiomyoma, adenomyosis, benign ovarian tumors and retention formations was noted in 53.6% of observations in both groups; in 46.4% of women the isolated form was noted. The morphological characteristics of endometrial polyposis allowed us to note the dominance of glandular-fibrous polyps (45.2%) and in the case of a combination with myoma or ovarian retention cysts - glandular forms (32.3%). The most frequent sonographic marker of dysfunction of the endometrial potential (inconsistency of the ultrasound image of the endometrium with the phase of the menstrual cycle) was revealed in more than half of the cases (62.5%). Sonographic evaluation of the structural parameters of the endometrium and ovarian tissue showed an increase in the anterior-posterior size of the uterus and the thickness of the endometrium by 2.8 times, the volume of the ovary – by 2.0 times. It should be noted that the patients of the main group had a greater proportion of cysts and endometriomas. According to dopplerometry data, significantly lower parameters of the vascular resistance index were confirmed in the ovarian arteries and in the arteries of the stroma; in almost half of the observations, varicose veins of the parametrium were noted. Conclusions. Changes in steroidogenesis against the background of lipid metabolism disorders are accompanied by an increase in the volume of the endometrium and ovarian tissue, growing proportion of cystic formations in the appendages, an increase in the hemodynamic imbalance of blood flow in pelvic organs, which requires optimization of the monitoring program at the stage of preconception preparation and elimination of risk factors for placental dysfunction.
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.
Римарчук, М. І.
Островська, О. М.
Оріщак, І. К.
Геник, Н. І.
Андрієць, О. А.
Прудніков, П. М.
Остафійчук, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Хміль, С. В.
Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТ
The аim of research is to study the hormonal profile peculiarities of women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis with unsuccessful IVF attempts in the anamnesis. Material and Methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one included 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also had failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The concentration levels of the main gonadotropic and sex hormones in blood serum were studied and compared on different days of the menstrual cycle. Results. Certain changes in the hormonal profile, including the basal concentration of hormones of the reproductive system and their levels on different days of the menstrual cycle, were revealed among the women of the studied groups compared to the control group. Conclusions. The hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis are primarily related to the presence of one or another concomitant gynecological pathology, or their combined course. This definitely probably has an impact on the further results of infertility treatment with ART
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)