Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (62)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Биологические маркеры<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 801
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Лошкарьова, Є. О.
    Використання основного обміну для оцінки доступності енергії в спорті вищих досягнень [Текст] = Resting metabolic rate for energy availability assessment in high-performance sports / Є. О. Лошкарьова, В. А. Пастухова // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 140-144. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM (физиология)
КАЛОРИМЕТРИЯ НЕПРЯМАЯ -- CALORIMETRY, INDIRECT (использование, статистика, тенденции)
ВЫНОСЛИВОСТИ ТРЕНИРОВКА -- RESISTANCE TRAINING (организация и управление, тенденции)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ТРИАДЫ СИНДРОМ У СПОРТСМЕНОК -- FEMALE ATHLETE TRIAD SYNDROME (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Низька доступність енергії є причиною розвитку синдрому відносного дефіциту енергії у спорті (RED-S), який викликає порушення багатьох функцій організму. Оцінка доступності енергії є важливою складовою профілактики розвитку цього синдрому. Традиційний підхід до визначення доступності енергії передбачає підрахунок спожитих із їжею калорій і витрат енергії на фізичну активність, що не завжди є можливим зробити з високою точністю. Тому науковий інтерес становить пошук біомаркерів доступності енергії. Мета роботи – дослідити можливість використання основного обміну для оцінки доступності енергії у спортсменів. Основний обмін – це мінімальна кількість енергії, необхідна для забезпечення життєдіяльності людини у стані спокою. Хоча загалом кваліфіковані спортсмени мають вищий основний обмін порівняно з нетренованими особами, під час спостереження в динаміці він може знижуватися після періоду інтенсивних тренувань. Це свідчить про зниження швидкості метаболічних реакцій і можливе посилення катаболічних процесів. Під час інтенсивних тренувань виникає більша потреба в енергії, яка, якщо вона недостатньо компенсується за рахунок раціону харчування, провокує каскад метаболічних, гормональних і нервових реакцій з метою підтримки гомеостазу та збереження енергії. Найбільш точним методом визначення основного обміну, доступним для використання у спортивній практиці, є непряма калориметрія. Однак його визначення потребує стандартизації умов проведення, зокрема режиму тренувань напередодні вимірювання та урахування фази менструального циклу у жінок-спортсменок. Подальше вивчення біомаркерів доступності енергії дозволить більш об’єктивно оцінювати наявність низької доступності енергії та виявляти спортсменів у групі ризику розвитку RED-S синдрому
Low energy availability is the primary factor contributing to the development of Relative Energy Deficiency Syndrome in sports (RED-S), leading to a disruption of various bodily functions. Evaluating energy availability plays a crucial role in preventing this syndrome. Traditionally, energy availability assessment involves tracking calorie intake from food and energy expenditure during physical activity. However, this approach may lack precision, especially when relying on athletes’ self-reported data through food and activity diaries. Researchers are exploring potential biomarkers to gauge energy availability, which has sparked scientific interest. This study aims to investigate the feasibility of using basal metabolism to assess energy availability in athletes. Based on the PubMed database, a retrospective analysis of scientific publications on the topic of the study was performed, choosing either the most recent publications (over the last 5 years) or publications on this issue, regardless of age. Resting metabolic rate refers to the minimum energy required for a person's vital functions while at rest. Skilled athletes usually exhibit a higher basal metabolic rate compared to untrained individuals, but it may decrease after intense training periods, indicating a slowdown in metabolic reactions and potential increase in catabolic processes. During intense training, the body’s energy demands rise, and if not adequately compensated by the diet, it triggers a series of metabolic, hormonal, and nervous reactions to maintain homeostasis and conserve energy. Numerous studies have revealed a correlation between reduced resting energy expenditure and low energy availability. Consequently, a decrease in basal metabolism could serve as a valuable biomarker for assessing energy availability, especially during long-term monitoring. The most accurate method for determining basal metabolism in sports practice is indirect calorimetry. However, its accuracy requires standardized conditions, including a controlled training regime before measurements and accounting for the menstrual cycle phase in female athletes. Further investigation into energy availability biomarkers will enable more objective assessments of its presence and aid in identifying athletes at risk of developing RED-S syndrome
Дод.точки доступу:
Пастухова, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


   
    Залежність показників дисліпопротеїдемії від маркера системного запалення с-реактивного протеїну у пацієнтів з ХОЗЛ [Текст] = Correlation between dyslipoproteinemia parameters and the marker of systemic inflammation c-reactive protein in COPD patients / І. В. Андрусишина [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 46-48. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ, диагностическое применение)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (диетотерапия, патофизиология, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи — вивчити залежність показників дисліпопротеїдемії від маркера системного запалення С-реактивного протеїну у пацієнтів з ХОЗЛ. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 66 історій хвороб пацієнтів із ХОЗЛ віком 40-60 років. При аналізі результатів спостереження показником системного запалення використовували рівень С-реактивного протеїну (СРП). Методом парної лінійної регресії проведено вивчення залежності деяких показників дисліпопротеїдемії від маркера системного запалення С-реактивного протеїну у пацієнтів з ХОЗЛ. Результати. Середній рівень СРП у пацієнтів склав (11,60 ± 5,54) мг/л, що показує наявність системного запального процесу у пацієнтів. Також ми проаналізували такі показники ризику розвитку атеросклерозу, як загальний холестерин та холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНП), та дослідили залежність цих показників від рівнів СРП. Між СРП та рівнем загального холестерину була позитивна лінійна кореляція — (r = (0,7 ± 4,7), що свідчить про наявний зв'язок у змінах цих показників біохімічного аналізу. Кореляція між показниками СРП та ЛПНЩ ще більш виражена, ніж між показниками СРП та загального холестерину — r = (0,8 ± 3,5), що свідчить про значну залежність. Висновки. У пацієнтів даного ретроспективного дослідження була виявлена залежність між рівнями СРП, як показника системного запалення, та рівнями загального холестерину та ЛПНЩ, як показників ризику розвитку атеросклерозу судин. Тому можливо припустити, що пацієнтам з ХОЗЛ, як пацієнтам з хронічним запаленням, який супроводжується підвищеним рівнем СРП, є сенс робити скрінінг рівня загального холестерину та ЛПНЩ, щоб попередити або якомога швидше діагностувати ризик розвитку атеросклерозу судин, який є одним з провідних причин смерті
Aim was to study the correlation between dyslipoproteinemia and systemic inflammation marker C-reactive protein in COPD patients. Materials and methods. Retrospective data analysis of 66 cases of COPD patients aged 40-60 years was conducted. C-reactive protein (CRP) was assessed as a marker of systemic inflammation. We also measured the dyslipoproteinemia markers, such as total cholesterol (TC) and low-density lipoprotein cholesterol (LDLC). Using paired linear regression method there was studied an effect of CRP level on some dyslipoproteinemia indices in COPD patients. Results. The average level of CRP was 11.60 ± 5.54 mg/l, demonstrating the presence of a systemic inflammation in study patients. We revealed a linear correlation between CRP and TC (r = 0,7 ± 4,7). There was even stronger correlation between CRP and LDLC ( r = 0,8 ± 3,5). Conclusion. In patients from this retrospective study, a correlation between the levels of CRP and TC/LDLC as the indicators of high risk of atherosclerosis was found. Therefore, it is possible to assume in COPD patients, it is feasible to screen the level of TC and LDLC for prevention/ early diagnosing of atherosclerosis, which in turn is the leading cause of death worlwide
Дод.точки доступу:
Андрусишина, І. В.
Баташова-Галінська, В. О.
Холопов, Л. С.
Яблонська, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Кулаєць, Н. М.
    Вплив фібриляції передсердь на перебіг серцевої недостатності: у фокусі діастолічна функція та біомаркери [Текст] = The impact of atrial fibrillation on the course of heart failure: focus on diastolic function and biomarkers / Н. М. Кулаєць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 94-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (патофизиология, этиология)
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL (физиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування
Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче. Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). Результати. Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. Висновки: 1. sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. 2. Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. 3. Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП.
Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) and atrial fibrillation (AF) are increasingly common cardiovascular diseases that are closely related to each other. The combination of these conditions complicates treatment due to their complex interaction and shared risk factors. The purpose. To investigate the relationship between diastolic dysfunction and levels of cardiac biomarkers (NT-proBNP, ST2 and galectin-3) in patients with heart failure with preserved ejection fraction and to assess the prognostic value of these biomarkers in the diagnosis and assessment of the severity of diastolic dysfunction. Materials and methods. The study was a single-center cohort study conducted at the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Cardiology Center. The study included 105 patients diagnosed with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF). These patients were divided into two groups: one with HFpEF only (41 patients) and another with both HFpEF and atrial fibrillation (AF) (64 patients). Participants were ambulatory patients aged 45 years and older with preserved left ventricular ejection fraction (50%) and elevated NT-proBNP levels (125 pg/mL). Patients with acute myocardial infarction, severe valvular heart disease, or non-ischemic cardiomyopathy were excluded. The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki and received ethical approval from the Ethics Committee of the Ivano-Frankivsk National Medical University. The diagnosis of HFpEF and AF was made according to the ESC 2016 and ESC 2020 guidelines, respectively. Participants underwent comprehensive clinical and instrumental examinations, including heart failure functional class assessment, resting echocardiography, and blood analysis for NT-proBNP, sST2, and galectin-3 levels. Echocardiography was performed using a Toshiba Aplio 400 ultrasound device, and laboratory tests were performed at the Interdepartmental Scientific Laboratory of the Ivano-Frankivsk National Medical University. Data analysis was performed using IBM SPSS Statistics version 26.0. Research results. The analysis showed significant differences in echocardiographic parameters and biomarkers between the two groups. Patients with HFpEF and AF had more pronounced echocardiographic evidence of left atrial enlargement and dysfunction. Biomarker analysis revealed higher levels of NT-proBNP, sST2 and galectin-3 in patients with HFpEF and AF compared to those with HFpEF alone, indicating a more severe clinical course. The study highlights the impact of AF on the progression and severity of HFpEF
Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


   
    Роль та важливість FeNO тесту при різних ендотипах бронхіальної астми [Текст] = The Role and Significance of the FeNO Test in Different Asthma Endotypes / В. В. Царик [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (классификация, патофизиология, терапия, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы, тенденции)
ЭОЗИНОФИЛИЯ -- EOSINOPHILIA (патофизиология, терапия, этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (анализ, диагностическое применение)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Бронхіальна астма (БА) є однією з найчастіших причин запалення дихальних шляхів і характеризується еозинофілією, підвищеною продукцією IgE та експресією цитокінів Тh2 (T-хелпери 2 типу). Незважаючи на розповсюджене використання спірометрії в діагностиці БА, визначення рівня оксиду азоту (NO) на основі дихального тесту FeNO є одним з чутливих маркерів еозинофільного запалення в ранній діагностиці астми. Патогенез алергічного запалення бронхів включає різні ендотипи, котрі є недостатньо вивчені. Метою нашого дослідження була оцінка зв’язку між різними показниками алергічного запалення (еозинофілія, рівень IgE) та результатами FeNO-тесту у пацієнтів з алергічною астмою. Матеріали та методи. У роботі проаналізовані рівні тесту FeNO NIOX® , рівні загального IgE в сироватці крові та еозинофілів у пацієнтів із вперше діагностованою БА до початку лікування. У дослідження включено 125 пацієнтів з БА та 20 здорових осіб контрольної групи. 1 групу (n = 67) становили пацієнти з БА та високим рівнем IgE (ендотип Th2), 2 групу (n = 58) — особи з БА та нормальним рівнем IgE, але підвищеною кількістю еозинофілів (еозинофільна астма). Рівень сироваткового IgE визначали за допомогою методу ELISA. Результати FeNO визначались аналізатором FeNO NIOX VERO®. Результати. Сироваткові концентрації IgE були достовірно вищими відповідно у групі 1 (267,3 ± 57,6) МО/мл, у групі 2 вони складали (37,2 ± 14,7) МО/мл і не мали достовірної різниці порівняно зі здоровими пацієнтами контрольної групи (24,9 ± 7,7) МО/мл, p 0,05. Показники еозинофілів були вищими у групі 2 (684 ± 228) клітин/мкл, ніж у групі 1 (456 ± 177) клітин/мкл та контролі (104 ± 53) клітин/мкл, р 0,01. Також визначена позитивна сильна пряма кореляція між сироватковим рівнем IgE та еозинофілами крові у пацієнтів 1 групи (r
Bronchial asthma (BA) is one of the most frequent cause of inflammations of the airway and frequently characterized by eosinophilia, IgE production, and Th2 cytokine expression. Despite the wide prevalence of spirometry in BA diagnostic, the significance of FeNO test is the one of sensitive marker of eosinophilic inflammation in early asthma diagnosis. The pathogenesis of allergic inflammation has different endotypes which is poorly understood. The aim of our study is to evaluate the relation between different allergic inflammation indicators (eosinophils and IgE levels) and rates of FeNO results in patients with BA. Materials and methods. In this work we analyzed the basal levels of FeNO NIOX® test, serum IgE levels and eosinophils in patients with first diagnosed asthma before the treatment. In our study we included 125 patients with BA and 20 healthy control. Group 1 (n = 67) were the patients with BA and high IgE (Th-2 endotype), Group 2 (n = 58) — BA and normal IgE levels, but increased eosinophils (eosinophilic asthma). The levels of serum IgE was determined using ELISA. The FeNO results determined by NIOX VERO ® analyzer. Results. The serum concentrations of IgE was higher in Group 1 (267.3 ± 57.6) IU/ml, Group 2 (37.2 ± 14.7) IU/ml and had no significant difference than healthy control (24.9 ± 7.7) IU/ml, p 0.05. Eosinophils were higher in Group 2 (684 ± 228) cells/mcl than in Group 1 (456 ± 177) cells/mcl and control (104 ± 53) cells/mcl, p 0.01. Also we determined positive strong correlation between serum IgE and blood eosinophils in Group 1 patients (r
Дод.точки доступу:
Царик, В. В.
Удовенко, Н. С.
Гуменюк, Н. О.
Курченко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Бакун, О. В.
    Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям [Текст] = A modern noninvasive methods of diagnosis genital endometriosis associated with infertility / О. В. Бакун // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 153-159. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ, диагностическое применение)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ИРРИГАЦИЯ -- THERAPEUTIC IRRIGATION (использование, тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- EVALUATION STUDIES AS TOPIC
Анотація: Ендометріоз – захворювання, що характеризується розростанням морфологічно та функціонально подібної до ендометрію тканини поза порожниною матки. Рання діагностика ендометріозу дуже утруднена. Золотим стандартом діагностики вважається хірургічний метод – лапароскопія, яка проводиться при безплідності, тазових болях або наявності об’ємних утворень малого таза. Однак зараз цей підхід переглядається, і актуальним є пошук маркерів ендометріозу для більш ранньої діагностики цього захворювання. Мета роботи – узагальнити сучасні дані про перспективні неінвазивні маркери ендометріозу, які визначаються в різних біологічних середовищах. Матеріал і методи. Нами проведено пошук наукової літератури з метою аналізу даних неінвазивних методів діагностики ендометріозу. Результати. Ми оцінили понад 30 передбачуваних біомаркерів у перитонеальній рідині, сироватці крові, сечі та слині, а також їх комбінації у публікаціях, які відповідали критеріям відбору. Дослідження оцінювали діагностичну цінність та ефективність біомаркерів ендометріозу, але результати цих досліджень іноді були суперечливими. Нам не вдалося ідентифікувати жоден біомаркер чи комбінацію біомаркерів, які однозначно виявилися б клінічно корисними. Найбільш значущі зміни біохімічного складу спостерігалися в перитонеальній рідині, проте для її отримання необхідне інвазивне втручання. Обговорення. Дослідження слини та сечі продемонстрували багатообіцяючі результати щодо діагностичної точності, але докази були низької якості для впровадження їх у клінічні рекомендації. Ряд біомаркерів сироватки крові може бути корисним або для виявлення ендометріозу на ранніх стадіях, або для диференціації ендометріоми яєчника від інших доброякісних утворень яєчників, але доказів для того, щоб зробити висновки, недостатньо. Висновок. На сьогоднішній день жоден з біомаркерів не показав достатньої точності для клінічного використання за межами науково- дослідного середовища, проте дослідження в цій галузі, як і раніше, є перспективними
Endometriosis is a disease characterized by an overgrowth of morphologically and functionally endometrium-like tissue outside the uterine cavity. Early diagnosis of endometriosis is very di ffi cult. The gold standard for diagnosis is the surgical method – laparoscopy, performed for infertility, pelvic pain or the presence of pelvic masses. However, this approach is currently being reconsidered, and the search for endometriosis markers for earlier diagnosis of this disease is relevant. The purpose of the literature review was to summarize the current data on promising noninvasive markers of endometriosis determined in various biological media. Materials and methods – summarized a modern data abot perspective noninvasive markes of genital endometriosis associated with infertility, determined diff erence biological fl uid. Results We evaluated more than 30 biomarkers in peritoneal fl uid, serum, urine, and saliva, as well as their combinations in publications that met the selection criteria. Studies have evaluated the diagnostic value and e ffi cacy of endometriosis biomarkers, but the results of these studies have sometimes been inconsistent. We were unable to identify a single biomarker or combination of biomarkers that was unequivocally clinically useful. The most signifi cant changes in biochemical composition were observed in peritoneal fl uid, but it requires invasive intervention to obtain it. Discussion. Saliva and urine studies have shown promising results in terms of diagnostic accuracy, but the evidence was of low quality for introduction into clinical guidelines. A number of serum biomarkers may be useful either for detecting endometriosis at early stages or for diff erentiating ovarian endometrioma from other benign ovarian masses, but the evidence for meaningful conclusions is insu fficient. Conclusion. None of the biomarkers have shown suffi cient accuracy for clinical use outside of the research environment, yet research in this area remains promising
Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Бота, Р. А.
    Динаміка лейкоцитарних маркерів запалення та роль колхіцину як протизапальної терапії при інфаркті міокарда з елевацією ST [Текст] = Dynamics of leukocytic inflammatory markers and colchicine role as anti-inflammatory therapy in ST-segment elevation myocardial infarction / Р. А. Бота, В. К. Тащук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 3-10. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (патофизиология, терапия, этиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (профилактика и контроль, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
КОЛХИЦИН -- COLCHICINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – оцінити динаміку лейкоцитарних маркерів запалення у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) при додатковому призначенні їм до оптимальної медикаментозної терапії (ОМТ) колхіцину. Матеріал та методи. Для досягнення поставленої мети обстежено 24 пацієнти зі STEMI, які знаходилися на стаціонарному лікуванні. Групу 1 (n = 12) сформували з пацієнтів зі STEMI, які отримували традиційну ОМТ, а групу 2 – з хворих на STEMI, яким призначали колхіцин (0,5 мг один раз на день) у поєднанні з ОМТ. Для оцінки маркерів запалення використано загальноклінічний аналіз крові на час надходження у стаціонар і на 30-й день лікування. З гематологічних маркерів використовували: 1) співвідношення нейтрофілів/лімфоцитів (Neutrophil-to- Lymphocyte ratio – NLR); 2) співвідношення тромбоцитів/лімфоцитів (Platelet-to- Lymphocyte ratio – PLR); 3) індекс системного імунного запалення (Systemic Immune Inflammation Index – SII). Результати. При оцінці параметрів загальноклінічного аналізу крові в динаміці лікування у пацієнтів групи 2 встановлено вірогідне зниження рівня лейкоцитів периферійної крові на 38,29 % (р˂0,01), нейтрофілів – на 57,91 % (р˂0,01), моноцитів – на 28,16 % (р˂0,01), тоді як у пацієнтів групи 1 достовірної різниці між показниками в динаміці лікування не спостерігали. У хворих групи 2 виявили вірогідне підвищення кількості лімфоцитів на 35,26 % (р˂0,01) та не спостерігали вірогідної динаміки цього показника у хворих групи 1. Не відмітили вірогідної динаміки вмісту в крові тромбоцитів у жодній із груп обстежених хворих на STEMI. При оцінці лейкоцитарних маркерів запалення на тлі призначеного лікування у пацієнтів групи 2 спостерігали зменшення показників NLR на 68,36 % та SII на 67,69 % (р˂0,01). Вірогідних змін індексу PLR після проведеного лікування у пацієнтів групи 2 не виявлено. У пацієнтів групи 1 порівняно з вихідними даними спостерігалася тенденція до збільшення NLR на 21,90 % (р0,05), SII – на 23,51 % (р0,05) та PLR – на 35,12 % (р0,05). Висновки. Додаткове призначення до оптимальної медикаментозної терапії колхіцину у дозі 0,5 мг 1 раз на добу впродовж 30 днів пацієнтам з інфарктом міокардазелевацієюсегментаSTсприяєвірогідномузниженнюрівня лейкоцитарних маркерів запалення: співвідношення нейтрофіли/лімфоцити (р˂0,01) та індексу системного імунного запалення (p0,01), які відображають запальну реакцію після STEMI
The aim of the study – to assess the dynamics of leukocytic inflammation markers inpatients with ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) when prescribedcolchicine as a part of optimal medical therapy (OMT).Materials and methods. To achieve the stated goal, 24 patients with STEMI undergoinginpatient treatment were examined. Group 1 (n = 12) consisted of patients with STEMIreceiving traditional OMT, while Group 2 comprised STEMI patients who were prescribedcolchicine (0.5 mg once a day) in combination with OMT. General clinical blood analysiswas used to evaluate inflammatory markers upon admission to the hospital and on the30th day of treatment. Hematological markers included: 1) neutrophil-to-lymphocyteratio (NLR); 2) platelet-to-lymphocyte ratio (PLR); 3) systemic immune inflammationindex (SII).Results. Assessing the parameters of the general blood analysis during the treatmentdynamics in Group 2 patients revealed a significant decrease in the peripheral blood leukocytelevel 38.29 % (p0.01), neutrophils 57.91 % (p0.01), monocytes 28.16 % (p0.01),while patients in Group 1 did not show significant differences in treatment dynamics. Group 2 patients demonstrated a probable increase in lymphocyte count 35.26 % (p0.01),with no significant dynamics observed in Group 1 patients. No probable dynamics wereobserved regarding changes in platelet levels in either of the STEMI patient groups.Evaluation of leukocytic inflammatory markers during the prescribed treatment in Group2 patients showed a reduction in NLR 68.36 % and SII 67.69 % (p0.01). There wasno probable difference in PLR index after treatment in Group 2 patients. In Group 1patients, there was a tendency towards an increase in NLR 21.90 % (p0.05), SII 23.51 %(p0.05), and PLR 35.12 % (p0.05) compared to baseline data.Conclusions. Additional administration of colchicine at a dose of 0.5 mg once daily for 30days to patients with ST-segment elevation myocardial infarction, in addition to optimalmedical therapy, likely contributes to a reduction in leukocytic inflammatory markers,specifically neutrophil-to-lymphocyte ratio (p0.01) and systemic immune inflammationindex (p0.01), reflecting the inflammatory response after STEMI
Дод.точки доступу:
Тащук, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Burlaka, Ye. A.
    Approach to the evaluation of clinical and metabolic factors interaction in children with nephrotic syndrome [Текст] = Підхід до оцінки взаємодії клінічних і метаболічних факторів у дітей із нефротичним синдромом / Ye. A. Burlaka, I. O. Mityuryayeva // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 53-58. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕФРОТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- NEPHROTIC SYNDROME (диагностика, метаболизм, профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПОЧЕЧНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- KIDNEY FUNCTION TESTS (использование, методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Nephrotic syndrome (NS) is the most common glomerular kidney disease in childhood. The limited success of existing therapeutic strategies in slowing the progression of chronic kidney disease requires the study of new ways of assessing and interpreting levels of chronic intracellular hypoxia relative to basic clinical data and indicators of kidney function in children with NS. The purpose of the work-to investigate the main clinical and laboratory’ indicators, the state of the transcription factor and the marker of intracellular hypoxia HIF-lalfa as possible factors of cluster division and stratification according to the severity of damage in children with NS; to evaluate the peculiarities of the relationship of the above- mentioned markers in the selected cluster groups of children. Materials and methods. 37 children with hormone-sensitive NS were examined. The intracellular hypoxia marker HIF-lalfa, creatinine, cholesterol in blood plasma samples, general blood analysis data, glomerular filtration rate (GFR), proteinuria level were determined. For multiple comparisons and testing the significance of differences, the ANOVA method was used followed by the Kruskal-TVallis post-hoc test. The correlation between the studied factors was determined by the Pearson test. GraphPad Prism 9.0 Software was used. Two-stage cluster analysis was performed using Statistica 10.0 software. P values 0.05 were considered statistically significant. The results. Four cluster groups of children with NS were formed, which differed in the level of HIF-lalfa. It was established that the increase ofHIF-1 alpha to 189.2±1.37 units, associated with a decrease in GFR. Further increase of HIF-lalfa to 200.2±3.02 units, associated with a decrease in GFR, an increase in inflammatory status, and a decrease in cholesterol. HIF-lalfa at the level of 214.4±1.81 units, associated with the most significant decrease in GFR, level of proteinuria, inflammatory phenotype. Conclusion. The increase of HIF-1 alpha to 189.2±1.37 units and more in children with NS can be used as a starting point for specific antihypoxic therapeutic measures
Нефротичний синдром (НС) є найбітьш поширеним гломерулярным захворюванням нирок у дитячому віці. Обмежений успіх існуючих терапевтичних стратегій у сповітьненні прогресування хронічної хвороби нирок вимагає вивчення нових шляхів оцінки і трактування рівнів хронічної внутрішньоклітинної гіпоксії відносно основних клінічних даних та показників функції нирок у дітей із НС. Мета - дослідити основні клінічні, лабораторні показники, стан транскрипційого фактора і маркера внутрішньоклітинної гіпоксії HIF-lalfa як можливі фактори кластерного подіту та стратифікації за тяжкістю пошкоджень у дітей із НС; оцінити особливості взаємозв’язку зазначених вище маркерів у видітених кластерних групах дітей. Матеріали та методи. Обстежено 37 дітей із гормон-чутливим НС. Визначати маркер внутрішньоклітинної гіпоксії HIF-lalfa, креатинін, холестерин у зразках плазми крові, показники загатьного аналізу крові, швидкість клубочковоїфітьтрації (ШКФ), рівень протеїнурії Для множинних порівнянь та перевірки значущості відмінностей використано метод ANOVA з податыиим post-hoc тестом Краскала-Уолліса. Коретяціюміж дослідженими факторами визначати за критерієм Пірсона. Використано пограмне забезпечення GraphPad Prism 9.0 Software. Двоетапний кластерний аналіз виконано за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0. Значення Р 0,05 вважати статистично значущими. Результати. Сформовано чотири кластерні групи дітей із НС, які відрізнятися за рівнем HIF-lalfa. Встановлено, що підвищення HIF-1 атьфа до 189,2±1,37 у.од. асоційоване зі зниженням ШКФ. Подальше збиьшення HIF-lalfa до 200,2±3,02 од. пов'язане зі зниженням ШКФ, наростанням запального статусу, зниженням рівня холестерину. HIF-lalfa на рівні 214,4±1,81 у.од. асоціюється з найбільш суттєвим зниженням ШКФ, рівнем протеїнурії, запальним фенотипом. Висновок, Зростання HIF-1 альфа до 189,2±1,37 у.од. і бііьше у дітей із НС можна використовувати як відправну точку для специфічних антигіпоксичних терапевтичних заходів
Дод.точки доступу:
Mityuryayeva, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Bielinskyi, M. V.
    Association of markers of low-grade inflammation in patients with st-elevation myocardial infarction with type 2 diabetes mellitus: a comparative analysis [Текст] = Асоціація маркерів запалення низького ступеня у хворих на інфаркт міокарда з цукровим діабетом 2-го типу: порівняльний аналіз / M. V. Bielinskyi, N. M. Seredyuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 53-60. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: ST-elevated myocardial infarction (STEMI) remains a significant global health issue and early recognition and management are crucial for reducing damage and improving patient outcomes. Type 2 diabetes mellitus (T2DM), a common metabolic disorder, is linked to STEMI due to factors like insulin resistance, oxidative stress, and low-grade inflammation. Aim. To determine the relationship between T2DM and low-grade inflammation markers in patients with STEMI by comparing the levels of systemic immuneinflammation indices, fibronectin, and soluble sST2 in STEMI patients with and without T2DM. Materials and methods. We enrolled 131 patients diagnosed with STEMI and T2DM who were admitted to the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Cardiological Center. The study population was divided into two groups: 1st - consisting of 97 patients with both STEMI and T2DM, and the 2nd - consisting of 34 patients with STEMI only. Results. The Systemic immune‐inflammation index (SII) (2074.50 (1838.45;2331.05) vs 1504.85 (1342.00;1943.38)), Neutrophil‐to‐lymphocyte ratio (NLR) (7.80 (7.10;8.60) vs 6.30 (5.80;8.60), p=0.002), and Aggregate index of systemic inflammation (AISI) (699.45±433.53 vs 531.80±217.27, p=0.033) were significantly higher in patients with STEMI and T2DM compared to patients with STEMI alone. Also, the levels of fibronectin (2.76±0.33 vs 2.53±0.44 ng/mL, p=0.002) and sST2 (23.06±1.19 vs 20.93±1.63 ng/mL, p=0.000) were higher in patients with STEMI and T2DM compared to patients with STEMI alone. The Platelet‐to‐lymphocyte ratio (PLR) (226.01±48.58 vs 224.19±59.61) and Systemic immune-inflammation index (SIRI) (2.59±1.54 vs 2.34±0.98) were not significantly different between the two groups. SII showed a very significant association with the 1st group (OR = 1.004 (1.002-1.005), p0.001), NLR showed a significant positive association with the 1st group (OR
Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) залишається важливою глобальною проблемою охорони здоров'я, а раннє розпізнавання та лікування мають вирішальне значення для зменшення шкоди та покращення результатів лікування пацієнтів. Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) – поширений метаболічний розлад, пов'язаний із STEMI через такі фактори, як інсулінорезистентність, оксидативний стрес та запалення. Мета – визначити взаємозв'язок між ЦД2 та маркерами запалення у пацієнтів з STEMI шляхом порівняння рівнів системних індексів імунозапалення, фібронектину та розчинного ST2 у хворих на STEMI з ЦД2 та без ЦД2. Матеріал і методи. Обстежено 131 пацієнта з діагнозом STEMI, які перебували на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківському обласному клінічному кардіологічному центрі. Досліджувана популяція розподілена на дві групи: 1-ша - 97 пацієнтів зі STEMI та ЦД2, 2-га - 34 пацієнти тільки з STEMI. Результати. Показники Systemic immune‐inflammation index (SII) (2074,50 (1838,45;2331,05) проти 1504,85 (1342,00;1943,38)), Neutrophil‐to‐lymphocyte ratio (NLR) (7,80 (7,10;8,60) проти 6,30 (5,80;8,60), p=0,002) та Aggregate index of systemic inflammation (AISI) (699,45±433,53 проти 531,80±217,27, p=0,033) були достовірно вищими у хворих на STEMI та ЦД 2-го типу порівняно з пацієнтами лише зi STEMI. Також рівні фібронектину (2,76±0,33 проти 2,53±0,44 нг/мл, р=0,002) та sST2 (23,06±1,19 проти 20,93±1,63 нг/мл, р=0,000) були вищими у пацієнтів зі STEMI та ЦД2 порівняно з пацієнтами з одним лише STEMI. Platelet‐to‐lymphocyte ratio (PLR) (226,01±48,58 проти 224,19±59,61) та Systemic immune-inflammation index (SIRI) (2,59±1,54 проти 2,34±0,98) достовірно не відрізнялися між двома групами. SII показав дуже значний зв'язок з 1-ю групою (OR = 1,004 (1,002-1,005), p0,001), NLR показав значний позитивний зв'язок з 1-ю групою (OR
Дод.точки доступу:
Seredyuk, N. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Багрій, Д. А.
    Поширеність поліморфних варіантів гена IL1RL1 (rs950880) серед мешканців Подільського регіону України [Текст] = Prevalence of polymorphism of the IL1RL1 gene (rs950880) among residents of the Podilsk region of Ukraine / Д. А. Багрій, В. М. Жебель // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 3-7. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (генетика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)Подольский регион
Кл.слова (ненормовані):
ST2 белковый биомаркер сердечного стресса
Анотація: Вивчення “генетичної архітектури” есенційної гіпертензії (ЕГ) набуває все більшої актуальності, зокрема, дослідження генетичної складової продукції пептидів, які застосовують як біомаркери в кардіології. Розчинний ST2 з родини рецепторів до інтерлейкіну-1 є перспективним маркером ремоделювання міокарда. Детального аналізу потребує генетична основа продукції ST2 - SNP rs950880 гена IL1RL1. Мета дослідження - вивчення поширеності поліморфних варіантів SNР rs950880 гена IL1RL1 серед чоловіків, мешканців Подільського регіону України, з есенційною гіпертензією (ЕГ) різної тяжкості. Матеріал і методи. У ході роботи обстежено 170 чоловіків віком від 40 до 60 років: 70 осіб без серцево-судинних захворювань та 100 хворих з ЕГ різної тяжкості (50 осіб з асимптомною ЕГ (АЕГ) та 50 хворих з ЕГ, ускладненою ХСН ІІ А стадії (ЕГ+ХСН)). Визначення поліморфізму rs950880 гена IL1RL1 проводили з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Статистичний аналіз результатів дослідження включав розрахунок відношення шансів, аналіз таблиць спряженості. Результати. Встановили, що серед мешканців Подільського регіону України найпоширенішим є варіант SNР rs950880 гена IL1RL1, що має алель С: серед чоловіків без серцево-судинних захворювань домінують носії варіантів СС та АС (45,72% та 42,86% відповідно), подібною є поширеність SNР rs950880 і серед хворих з ЕГ різної тяжкості (серед пацієнтів з АЕГ гомозигот СС 42,00%, гетерозигот АС - 46,00%; у групі ЕГ+ХСН - 38,00% та 48,00% відповідно). Варіант АА в усіх групах трапляється найрідше (11,42% - у групі контролю, 12,00% - серед пацієнтів з АЕГ, 14,00% - у групі ЕГ+ХСН ). Висновки. За частотним розподілом поліморфізму rs950880 гена IL1RL1 чоловіки з есенційною гіпертензією різної тяжкості достовірно не відрізняються від загальної популяції мешканців Подільського регіону. Носійство досліджуваного поліморфізму не асоціюється з підвищеним ризиком розвитку есенційної гіпертензії чи ускладненням її хронічною серцевою недостатністю. Спостерігається варіабельність у частотному розподілі алелів SNР rs950880 гена IL1RL1 у різних популяціях
The study of the "genetic architecture" of essential hypertension (EH) is becoming increasingly relevant, in particular, the study of the genetic component of the production of peptides, which are used as biomarkers in cardiology. Soluble ST2 of the interleukin-1 receptor family is a promising marker of myocardial remodeling. The genetic basis of ST2 production - SNP rs950880 of the IL1RL1 gene requires a detailed analysis. The aim of the study was to study the prevalence of SNR rs950880 polymorphic variants of the IL1RL1 gene among men living in the Podilsk region of Ukraine with essential hypertension (EH) of varying severity. Material and methods. In the course of the work, 170 men aged 40 to 60 years were examined: 70 without cardiovascular diseases and 100 patients with EH of varying severity (50 with asymptomatic EH (AEH) and 50 patients with EG complicated by CHF II A stage (EH+CHF)). Determination of polymorphism rs950880 of IL1RL1 gene was performed using polymerase chain reaction (PCR). The statistical analysis of the research results included the calculation of the odds ratio, the analysis of conjugation tables. Results. It was established that among residents of the Podilsk region of Ukraine, the SNP variant rs950880 of the IL1RL1 gene, which has the C allele, is the most common: among men without cardiovascular diseases, carriers of the CC and AC variants dominate (45.72% and 42.86%, respectively), the prevalence is similar SNP rs950880 and among patients with EH of different severity (among patients with EH homozygous CC 42.00%, heterozygous AC - 46.00%; in the group EH+CHF - 38.00% and 48.00%, respectively). The AA variant is the least common in all groups (11.42% in the control group, 12.00% among patients with AEH, 14.00% in the EH+CHF group). Conclusions. According to the frequency distribution of the rs950880 polymorphism of the IL1RL1 gene, men with EH of different severity do not reliably differ from the general population of residents of the Podilsk region. Carriership of the investigated polymorphism is not associated with an increased risk of developing EH or complications of CHF. Variability is observed in the frequency distribution of SNR rs950880 IL1RL1 gene alleles in different populations
Дод.точки доступу:
Жебель, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Історія розвитку вчення про імунну систему [Текст] = History of the development of the science of the immune system / В. В. Мельник [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 115-121


MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (рост и развитие, физиология)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (история, кадры, тенденции)
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS (анализ, история)
ВАКЦИНЫ -- VACCINES (анализ, история)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Імунна система — це велика мережа органів, лейкоцитів, білків (антитіл) і хімічних речовин. Ця система працює злагоджено, щоб захистити організм від чужорідних патогенів (бактерій, вірусів, паразитів і грибків), які спричиняють інфекцію, хвороби та захворювання. Імунна система людини наполегливо працює, щоб зберегти здоров’я. Її завдання полягає в тому, щоб запобігати інвазіям патогенів, знищувати їх або обмежувати ступінь їхньої шкоди, якщо вони потраплять. Коли імунна система працює належним чином, вона може розрізняти, які клітини є «своїми», а які речовини є чужорідними для організму. Вона активує, мобілізує, атакує та вбиває чужорідні організми, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Вважається, що вперше термін «імунітет» використаний ще Фукідідом – визначним давньогрецьким філософом, істориком, політологом та полководцем. Він вперше виявив стійкість одужалої людини до повторного захворювання. З того часу сотні видатних науковців присвятили своє життя вивченню надскладних процесів, що відбуваються в імунній системі людини при інвазії. Значним поштовхом у розвитку імунології, як науки, стало винайдення вакцини. У 1885 році Пастер увів першу вакцину людині, молодому хлопчику, якого неодноразово кусала скажена собака. Імунологія досягла значного прогресу наприкінці ХІХ століття завдяки швидким розробкам у вивченні гуморального імунітету та клітинного імунітету. У 1903 році було відкрито гуморальний компонент, відомий як опсонін, який робить цільові бактерії придатними для фагоцитозу. Особливо важливою була робота Пауля Ерліха, який запропонував теорію бічного ланцюга для пояснення специфічності реакції антиген-антитіло. Його внесок у розуміння гуморального імунітету був визнаний присудженням спільної Нобелівської премії в 1908 році разом із засновником клітинної імунології російським зоологом Іллею Мечніковим, який вперше у 1880 році сформулював фагоцитарну теорію. Сучасні імунологи, використовуючи інструменти молекулярної та клітинної біології, геноміки, протеоміки, зроблять крок у запобіганні семрельним хворобам. Очікується, що світ стане свідком подальшого вибуху знань у галузі імунології в найближчі десятиліття. Потрібні спільні зусилля, спрямовані на такі предмети, як імунологія пухлин, аутоімунітет і вакцинологія, щоб розробити стратегії захисту від багатьох хвороб
The immune system is a large network of organs, white blood cells, proteins (antibodies), and chemicals. This system works in concert to protect the body from foreign pathogens (bacteria, viruses, parasites, and fungi) that cause infection, disease, and illness. The human immune system works hard to stay healthy. Its task is to prevent the invasion of pathogens, destroy them or limit the extent of their damage if they enter. When the immune system is working properly, it can distinguish which cells are "own" and which substances are foreign to the body. It activates, mobilizes, attacks and kills foreign organisms that can harm human health. It is believed that the term "immunity" was used for the first time by Thucydides - a prominent ancient Greek philosopher, historian, political scientist and military leader. For the first time, he discovered the resistance of a recovered person to a recurrence of the disease. Since that time, hundreds of outstanding scientists have devoted their lives to the study of extremely complex processes that occur in the human immune system during invasion. The invention of the vaccine became a significant impetus in the development of immunology as a science. In 1885, Pasteur administered the first vaccine to a human, a young boy who had been repeatedly bitten by a rabid dog. Immunology made significant progress in the late 19th century due to rapid developments in the study of humoral immunity and cellular immunity. In 1903, a humoral component known as an opsonin was discovered that makes target bacteria suitable for phagocytosis. Particularly important was the work of Paul Ehrlich, who proposed the side chain theory to explain the specificity of the antigen-antibody reaction. His contribution to the understanding of humoral immunity was recognized by awarding a joint Nobel Prize in 1908 together with the founder of cellular immunology, the Russian zoologist Ilya Mechnikov, who first formulated the phagocytic theory in 1880. Modern immunologists, using the tools of molecular and cellular biology, genomics, and proteomics, will take a step towards preventing fatal diseases. The world is expected to witness a further explosion of knowledge in the field of immunology in the coming decades. Collaborative efforts across subjects such as tumor immunology, autoimmunity, and vaccinology are needed to develop strategies to protect against multiple diseases
Дод.точки доступу:
Мельник, В. В.
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Ємельяненко, Н. Р.
Кучук, О. П.
Волошин, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Імуногістохімічні особливості раку яєчників [Текст] = Immunohistochemical features of ovarian cancer / І. М. Нікітіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 122-125


MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (иммунология, патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика, тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПАМЯТКА -- EPHEMERA
Анотація: Рак яєчників є основною причиною смертей серед жінок з онкогінекологічними захворюваннями. Діагностування на ранніх стадіях захворювання дозволяє отримати кращі шанси на лікування та прогноз раку яєчників. Це відображається на зниженні показників захворюваності та смертності. Для диференційної діагностики та точного встановлення гістотипу раку яєчників використовується імуногістохімічне дослідження. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про імуногістохімічні особливості раку яєчників. У 90 % випадків рак яєчників є епітеліально-стромальним, серед якого виділяють основні гістологічні типи: серозний (low- та high-grade), ендометріоїдний, муцинозний, світлоклітинний. У серозних пухлинах, які і в інших типах пухлин яєчників, широко використовуються цитокератини (ЦКР). ЦКР 7 представлений у всіх пухлинах, включаючи муцинозні, які також експресують ЦКР 20. Муцинозні пухлини також експресують вілін та мають негативну реакцію до CDX-2. Ендометріоїдні пухлини мають позитивну реакцію до віментину, що не спостерігається при серозних та муцинозних пухлинах. Світлоклітинний рак експресує ЦКР 8, 18 та ЕМА (епітеліальний мембранний антиген). Висновок. Отже, імуногістохімічні особливості раку яєчників забезпечують точність у диференціальній діагностиці того чи іншого гістологічного типу
Ovarian cancer is the leading cause of death among women with gynecological oncological diseases. Diagnosis at the early stages of the disease allows for better chances of treatment and prognosis of ovarian cancer. It is reflected in the reduction of morbidity and mortality rates. An immunohistochemical study is used for differential diagnosis and accurate establishment of the histotype of ovarian cancer. Objective: to systematize literature data about the immunohistochemical features of ovarian cancer. In 90% of cases, ovarian cancer is epithelial-stromal, among which the main histological types are distinguished: serous (low- and high-grade), endometrioid, mucinous, and clear cell. In serous and other ovarian tumors, cytokeratins (CK) are widely used. CK 7 is present in all tumors, including mucinous tumors, expressing CK 20. Mucinous tumors also express villin and are negative for CDX-2. Endometrioid tumors react positively to vimentin, which is not observed in serous and mucinous tumors. Clear cell carcinoma expresses CK 8, 18, and EMA (epithelial membrane antigen). Conclusion. Therefore, immunohistochemical features of ovarian cancer ensure accuracy in the differential diagnosis of one or another histological type
Дод.точки доступу:
Нікітіна, І. М.
Копиця, Т. В.
Сухоставець, Н. П.
Калашник, Н. В.
Бабар, Т. В.
Герасименко, С. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Тащук, В. К.
    Діджиталізація ЕКГ в оптимізації діагностики гострого та хронічного коронарного синдромів [Текст] = Digitalization of ECG in optimization of diagnostics of acute and chronic coronary syndromes / В. К. Тащук, О. В. Маліневська-Білійчук // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 93-99. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, тенденции)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
Анотація: Мета роботи – вивчити додаткові діагностичні можливості показників, отриманих за діджиталізації ЕКГ, у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) та стабільною стенокардією (СтСт). Матеріал і методи. Обстежили 135 пацієнтів, яких розподілили на групи залежно від діагнозу: 45 осіб зі STEMI та 90 пацієнтів зі СтСт. Відповідно до значення першої похідної зубця Т - показника відношення максимальних швидкостей (ВМШ) пацієнтів зі STEMI розподілили на дві групи: група І включала 25 осіб з ВМШ 0,66, група ІІ - 20 пацієнтів з ВМШ ≥0,66. Пацієнтів зі СтСт також розрізняли залежно ВМШ: група А нараховувала 41 особу з ВМШ 0,87 та група Б - 49 пацієнтів з ВМШ ≥0,87. Оцінювали результати ехокардіографії, холтерівського моніторингу ЕКГ, коронаровентрикулографії та оцифрованої ЕКГ на базі медичного програмного забезпечення «Смарт-ЕКГ». Результати. У групі STEMI відзначили вірогідно нижчі значення ВМШ у зоні ішемії, порівняно з групою пацієнтів зі СтСт (0,65±0,02, Δ –25,29%, р0,001), вищі значення STH у зоні ішемії (0,76±0,04 мм, Δ +58,33%, р0,001), нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) (51,96±1,21 %, Δ -9,82%, р0,001), тривалішу ішемію [919,00 (133,00; 1310,00) хв, Δ +3729,17%, p0,001], дещо нижчі значення стандартного відхилення N-N інтервалів (SDNN) (88,11±6,65 мс, Δ -20,88% при р
The aim is to study the additional diagnostic possibilities of indicators obtained by digitalization of ECG in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI) and stable angina (SA). Material and methods. 135 patients were examined, who were divided into groups depending on the diagnosis: 45 people with STEMI and 90 patients with SA. According to the value of the first derivative of the T wave - the maximum speed ratio (MSR) indicator, patients with STEMI were divided into two groups: group I included 25 people with MSR 0.66, group II - 20 patients with MSR ≥0.66. Patients with SA were also distinguished depending on MSR: group A included 41 patients with MSR 0.87 and group B - 49 patients with MSR ≥0.87. The results of echocardiography, Holter ECG monitoring, coronary ventriculography and digitalization of ECG based on the «Smart-ECG» medical software were evaluated. Results. In the STEMI group, significantly lower MSR values of ischemic zone were noted, compared to the group of patients with SA (0.65±0.02, Δ –25.29%, p0.001), higher STH values in ischemic zone (0.76±0.04 mm, Δ +58.33%, p0.001), lower left ventricular ejection fraction (LVEF) (51.96±1.21 %, Δ -9.82%, p0.001), longer ischemia (919.00 (133, 00; 1310.00) min, Δ +3729.17%, p0.001), lower standart deviation values of N-N intervals (SDNN) (88.11±6.65 ms, Δ -20.88%, p
Дод.точки доступу:
Маліневська-Білійчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Gontar, N. M.
    Changes in markers of collagen metabolism in the blood serum of white rats during the filling of femur defects with implants based on polylactide and tricalcium phosphate with allogeneous mesenchymal stem cells [] = Зміни маркерів метаболізму колагену у сироватці крові білих щурів при заповненні дефектів стегнової кістки імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату із алогенними мезенхімальними стовбуровими клітинами / N. M. Gontar // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 3. - P12-19. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL (использование)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: The use of synthetic materials in combination with osteogenesis stimulators is one of the advanced directions of the development of traumatology. The purpose of the study: based on the analysis of biochemical markers of collagen metabolism in the blood serum of laboratory rats with a femur defect, to evaluate the course of bone remodeling after filling the defect with implants based on polylactide and tricalcium phosphate with simultaneous and delayed administration of allogeneic mesenchymal stem cells (MSCs). On the model of a defect in the metaphysis of the femur in white rats, the indicators of collagen exchange in blood serum were studied: the content of protein-bound, free fractions, the amount of hydroxyproline (HOP), the ratio of the content of protein-bound HOP to free PB/F was calculated. Comparison of the results of different groups was performed using the Student-Fisher method. The difference was considered statistically significant if p0.05. Filling the defect with implants led to a decrease in the content of protein-bound HOP by 16.69 % and 14.34 % on the 15th and 90th days (p0.05), an increase in the content of free HOP by 74.96 %; 67.31 % and 56.74 % (p0.001), the content of the amount of HOP by 25.37 %; 23.66 % and 18.28 % (p0.05), and reduction of PB/F by 52.20 %; 49.90 % and 45.30 % (p0.001) relative to intact on the 15th; 30th and 90th days. Addition of MSCs to the implants at the same time as the installation caused a decrease in the content of free HOP by 63.90 %; 54.63 % and 42.76 % on the 15th; on the 30th and 90th days (p0.001), the total metabolite by 21.87 % and 18.58 % on the 15th and 30th days (p0.05) and a decrease in PB/F by 47, 50 %; 43.20 %; 37.60 % on the 15th; on the 30th and 90th days (p0.001) relative to the intact. Postponing the introduction of MSCs increased the content of free HOP by 40.48 % (p0.001); 20.49 % and 16.58 % (p0.05) with a lower PB/F by 38.20 %; 25.80 % and 23.40 % (p0.05) on the 15th; 30th and 90th days relatively intact. When the defect was filled with implants without MSCs, a moderate inhibition of anabolism and rapid activation of collagen destruction was observed. With the simultaneous use of implants and MSCs, the rate of formation and intense destruction of collagen was observed. When the introduction of MSCs was delayed, a moderate rate of destruction was recorded, which most contributed to collagen metabolism
Використання синтетичних матеріалів сумісно зі стимуляторами остеогенезу є одним із передових напрямків розвитку травматології. Мета дослідження: на основі аналізу біохімічних маркерів метаболізму колагену в сироватці крові лабораторних щурів із дефектом стегнової кістки оцінити перебіг ремоделювання кістки після заповнення дефекту імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату з одночасним та відтермінованим введенням алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). На моделі дефекту у метафізі стегнової кістки у білих щурів досліджено показники обміну колагену у сироватці крові: вміст білково-зв’язаної, вільної фракцій, суми гідроксипроліну (ГОП), розраховано відношення вмісту ГОП білково-зв’язаного до вільного (БЗ/В). Порівняння результатів різних груп виконували за методом Стьюдента-Фішера. Різницю вважали статистично значущою за умови р0,05. Заповнення дефекту імплантатами призводило до зменшення вмісту білково-зв’язаного ГОП на 16,69 % та 14,34 % на 15-у та 90-у добу (p0,05), збільшення вмісту вільного ГОП на 74,96 %; 67,31 % та 56,74 % (p0,001), вмісту суми ГОП на 25,37 %; 23,66 % та 18,28 % (p0,05), і зниженні БЗ/В на 52,20 %; 49,90 % та 45,30 % (p0,001) відносно інтакту на 15-у; 30-у та 90-у доби. Додавання до імплантатів МСК водночас зі встановленням викликало зменшення вмісту вільного ГОП на 63,90 %; 54,63 % та 42,76 % відповідно на 15-у; 30-у та 90-у доби (p0,001), сумарного метаболіту на 21,87 % та 18,58 % на 15-у та 30-у доби (p0,05) та зменшення БЗ/В на 47,50 %; 43,20 %;37,60 % на 15-у; 30-у та 90-у доби (p0,001) відносно інтакту. При відтермінуванні введення МСК вміст вільного ГОП збільшувався на 40,48 % (p0,001); 20,49 % та 16,58 % (p0,05) при меншому БЗ/В на 38,20 %; 25,80 % та 23,40 % (p0,05) на 15-у; 30-у та 90-у доби відносно інтакту. При заповненні дефекту імплантатами без МСК спостерігалося помірне пригнічення анаболізму, бурна активація руйнування колагену. При одночасному використанні імплантатів і МСК спостерігалася незмінність темпу формування та інтенсивне руйнування колагену. При відтермінуванні введення МСК зафіксовано помірний темп руйнування, що найбільш сприяло метаболізму колагену
Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


   
    Перспективи нанотехнологій у лікуванні захворювань та інші актуальні питання клінічної медицини [Текст] / І. В. Кірєєв [та ін.] // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2023. - N 10. - С. 34-35


MeSH-головна:
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION
НАНОМЕДИЦИНА -- NANOMEDICINE (кадры, методы, обучение, организация и управление, тенденции)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX (анализ, диагностическое применение)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (использование, тенденции)
Анотація: У травні відбувся Всеукраїнський науковий симпозіум «Актуальні питання клінічної медицини», присвячений Дню науки. Організатор – ​кафедра фармакології та внутрішньої медицини Харківського національного медичного університету. В конференції взяли участь провідні фахівці різних галузей медицини, які поділилися передовими знаннями в галузі клінічної медицини
Дод.точки доступу:
Кірєєв, І. В.
Луценко, Р. В.
Прокопюк, В. Ю.
Кузьмінова, Н. В.
Йосипенко, В. Р.
Князькова, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Nesterenko, I. R.
    Clinical markers of hypertension in the left renal vein system [Текст] = Клінічні маркери флебогіпертензії в системі лівої ниркової вени / I. R. Nesterenko, V. L. Nesterenko, A. Y. Pavliak. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 91-97. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПОЧЕЧНОЙ ВЕНЫ УЩЕМЛЕНИЯ СИНДРОМ -- RENAL NUTCRACKER SYNDROME (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОЧЕЧНАЯ -- HYPERTENSION, RENAL (осложнения, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь, моча)
ФЛЕБОГРАФИЯ -- PHLEBOGRAPHY
ГЕМАТУРИЯ -- HEMATURIA (патофизиология, этиология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Hypertension in the left renal vein (LRV) system is usually a consequence of aorta mesenteric clamp (the so-called “nutcracker syndrome”) and leads not only to venous stasis of the left kidney, but also to the development of pelvic congestion syndrome. The frequency and severity of the “nutcracker syndrome” (NS) symptoms varies from asymptomatic microhematuria to severe forms of pelvic venous congestion. Some patients indicate distinct and constant clinical symptoms, some patients, especially children, note an asymptomatic course The objective was to study the prevalence and degree of hypertension clinical symptoms manifestations in the LRV system. Materials and methods. The study included 248 patients (156 men and 92 women, an average age constituted 28.24±2.74) with suspicion of NS who underwent examination and treatment from 1999 to 2022. All patients were interviewed for specific complaints, pain syndrome in particular (questionnaire according to VAS) and underwent laboratory diagnostic tests, color Doppler ultrasound of the reno-caval segment, kidneys, pelvis, and CT angiography, if necessary. Results. According to the conducted patient questionnaire, one third of patients with AMC without critical LRV stenosis did not have a pain syndrome, and when present, mild and moderate pain prevailed. However, pain syndrome was indicated by 93.1% of respondents in the group of patients with critical LRV stenosis (II group) and the structure of its intensity also changed. Apparently, macrohematuria lasting more than 2 years with a frequency of more than 2 times in 2 months (32.84%) prevailed in the patients with critical LRV stenosis (group II), whereas this indicator in the patients of groups I and III constituted 4.26% and 4 .56%, respectively. Evidently, a significant decrease in BMI was observed in the patients with critical LRV stenosis (16.2±1.08 vs. 23.8±1.12 and 24.7±2.38 in the patients of groups I and III, respectively). As a result of the examination, a distinct correlation was established between the decrease in BMI and the pain syndrome intensity according to VAS in the patients of group II: Spearman’s rank correlation coefficient was 0.948, P0.0001, CI 95% for Rs from -0.972 to -0.906 constituted 18.2% in group I, 46.3% in group II, 12.4% in group III, respectively. Left sided varicocele was diagnosed in 48 (54.5%) examined men of groups I and II: stage I was diagnosed in 12 (25%) cases, stage II was observed in 31 (64.5%) cases, stage III was found in 5 (10.5%) patients and in 12 (13.4%) patients of group III (control). However, analysis of the varicocele frequency, taking into account its stage, found no connection between the degree of varicocele and the presence of LRV critical stenosis. Conclusions. NS is characterized by distinct polymorphism of clinical manifestations and a variety of clinical forms. The main hypertension markers in the LRV system are pain syndrome and hematuria. Color Doppler ultrasound of the reno-caval segment is recommended to the patients with left sided varicocele / left sided pudendal varicose veins, hematuria, proteinuria, with a diagnosis of pelvic congestion; with dyspareunia, algodysmenorrhea, the appearance of blood during coitus / hemospermia, with chronic epigastric pain of unknown etiology, with anorexia, idiopathic infertility, in order to exclude pathology of the reno-caval segment
Флебогіпертензія в системі лівої ниркової вени (ЛНВ) зазвичай є наслідком аорто-мезентеріальної компресії (т.зв. синдрому «лускунчика») і призводить не лише до явищ венозного застою лівої нирки, але і до розвитку тазового флебостазу. Частота і важкість симптомів синдрому «лускунчика» (СЛ) варіює від асимптомної мікрогематурії до важких форм тазової венозної конгестії. Одні пацієнти вказують на виражену та постійну клінічну симптоматику, інші, особливо діти, відзначають асимптомний перебіг. Мета: вивчити поширеність та ступені прояву клінічних симптомів флебогіпертензії в системі ЛНВ. Матеріали і методи: у дослідженні брали участь 248 пацієнтів (156 чоловіків і 92 жінки, се-редній вік 28,24±2,74) з підозрою на СЛ, що проходили обстеження та лікування з 1999 по 2022 рр. Всі пацієнти були опитані щодо специфічних скарг, зокрема больового синдрому (анкетування за шкалою ВАШ), проведено лабораторну діагностику (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренко), ультразвукову кольорову доплерографію (УЗДГ) ренокавального сегменту, нирок, малого тазу та, за потреби, КТ – ангіографію. Результати. Відповідно до проведеного анке-тування пацієнтів виявлено, що у третини пацієнтів з АМК без критичного стенозу ЛНВ больовий синдром відсутній, а при наявності – переважав слабкий та помірний біль. У групі пацієнтів із критичним стенозом ЛНВ (ІІ група) на больовий синдром вказували 93,1% опитаних. Поширеність гематурії у пацієнтів 3-х груп становила: у І групі – 18, 2%, у ІІ групі – 46,3%, у ІІІ групі – 12,4% відповідно. Висновки. СЛ характеризується вираженим поліморфізмом клінічних проявів та різноманітністю клінічних форм. Основними маркерами флебогіпер-тензії в системі ЛНВ є больовий синдром та гематурія
Дод.точки доступу:
Nesterenko, V. L.
Pavliak, A. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Peculiarities of chronic pain and pain-related stress markers in preterm infants [Текст] = Особливості маркерів хронічного болю та стресу у передчасно народжених немовлят / H. A. Pavlyshyn [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 4-11. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, моча)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
БЕТА-ЭНДОРФИН -- BETA-ENDORPHIN (анализ, действие лекарственных препаратов)
БЕТА-ЭНДОРФИН -- BETA-ENDORPHIN (анализ, действие лекарственных препаратов)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (диагностическое применение)
Анотація: Preterm infants are a special cohort of newborns that require long-term treatment in the neonatal intensive care unit (NICU). NICU stay, accompanied by numerous excessive stimuli, painful procedures, and separation from parents leads to a high risk of chronic pain and stress. The aim of research was to study the level of chronic pain and pain-related stress markers in preterm infants with a gestational age of less than 34 weeks, and their associations with various factors. Materials and methods. The study involved 104 preterm infants with gestational age (GA) less than 34 weeks who were treated in the NICU. The level of chronic pain and pain-related stress markers (dopamine, β-endorphin, serotonin) in urine samples was determined by an enzyme-linked immunosorbent assay using kits for the quantitative determination of dopamine (Dopamine Elisa kit, Elabscience, Wuhan, China), β-endorphin (β-endorphin Elisa kit, Elabscience, Wuhan, China), serotonin (Serotonin Elisa kit, Elabscience, Wuhan, China). Samples were analyzed in duplicate, and assays were performed using provided controls according to the manufacturer’s instructions. Ethics approval was obtained from the appropriate local ethics committee and research was conducted under the World Medical Association’s Helsinki Declaration. Informed consent was obtained from all the participants who took part in the study. All computations were performed using StatSoft STATISTICA Version 13 (Tulsa, OK). Quantitative data are presented as the median and interquartile range (IQR; 25th to 75th percentiles). For qualitative parameters, absolute and relative frequencies are presented. The Mann-Whitney U-test (for two independent groups) and Kruskal-Wallis test (for three groups) were used to compare numerical data. Significance was assumed at p0.05. Correlations were analyzed using Spearman’s rank correlation coefficient. The study is a part of the scientific research: Implementation of the neuro-developmental care elements for preterm infants and their follow-up observation (0120U104281, 01.01.2020-12.31.2022). Research results and their discussion. Dopamine level in the urine of preterm infants was 132.20 [104.80; 183.70] pg/ml. It was significantly higher in children who underwent mechanical ventilation compared to non-ventilated neonates (164.60 [110.00; 253.70] pg/mL vs. 123.20 [98.65; 158.70] pg /ml), p
Передчасно народжені діти – це особлива когорта новонароджених із функціональною незрілістю, мультисистемними порушеннями та високою захворюваністю, які потребують тривалого лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Перебування у ВІТН, що супроводжуються численними надмірними стимулами, болючими процедурами та відокремлення від батьків призводить до високого ризику хронічного болю та стресу. Метою дослідження було вивчити рівень маркерів хронічного болю та стресу у передчасно народжених немовлят із гестаційним віком менше 34 тижнів, а також їх зв’язок з різними факторами. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 104 недоношених новонароджених із гестаційним віком (ГВ) менше 34 тижнів, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Рівень маркерів хронічного болю та стресу (дофамін, β-ендорфін, серотонін) у зразках сечі визначали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів (Dopamin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай; Serotonin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай; β-endorphin Elisakit, Elabscience, м. Ухань, Китай). Зразки аналізували в дублікатах, а аналізи проводили з використанням наданих контролів відповідно до інструкцій виробника. Дослідження було проведено відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Інформована згода була отримана від усіх батьків, діти яких брали участь у дослідженні
Дод.точки доступу:
Pavlyshyn, H. A.
Sarapuk, I. M.
Kozak, K. V.
Zaitseva, T. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Плитка, О. В.
    Показники цитокінів та біомаркерів запалення у хворих на перитонеальний сепсис із різним ступенем тяжкости [Текст] = Evaluation of Cytokines and Biomarkers of Inflammation Indices in Patients with Peritoneal Sepsis with Different Degrees of Severity / О. В. Плитка // Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРИТОНЕАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PERITONEAL CAVITY (патология)
СЕПСИС -- SEPSIS (патофизиология, смертность, этиология)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (патофизиология, смертность, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ, диагностическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
Анотація: Важливу роль у постановці діагнозу «сепсис» відіграють біомаркери запалення: С-реактивний білок (С-РБ) і прокальцитонін, показники яких суттєво зростають за наявности цієї патології. Мета. Дослідити кількісні показники цитокінів та біомаркерів запалення у хворих на перитонеальний сепсис із різним ступенем його тяжкости. Матеріяли й методи. Обстежено 101 хворого. Визначали показники інтерлейкінів-1β, -2, -6, -10 і фактора некрозу пухлин-альфа, С-реактивного білка та прокальцитоніну. Результати. У хворих на сепсис показник інтерлейкіну-1β, перевищував контрольні значення у 2,9 разу. Концентрація фактора некрозу пухлин-альфа у крови хворих на перитонеальний сепсис, тяжкий сепсис і з септичним шоком вища від контрольних значень у 1,1, 9,2 та 2,9 разу відповідно. У всіх групах септичних хворих виявлено підвищення концентрації інтерлейкіну-6. Спостерігали зниження показників інтерлейкіну-2 у хворих досліджуваних груп порівняно зі значеннями у осіб контрольної групи. У хворих на тяжкий сепсис та із септичним шоком констатовано підвищення показника інтерлейкіну-10 щодо контрольних значень у 4,9 та 5,1 разу відповідно. В усіх групах зареєстровано підвищення С-реактивного білка та прокальцитоніну, що свідчить про значну залежність їхньої концентрації від тяжкости запального процесу. Висновки. Цифрові значення показників цитокінів і біомаркерів запалення можуть слугувати додатковим критерієм оцінки тяжкости патологічного процесу (сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок) перитонеального генезу
Sepsis, severe sepsis and septic shock are major public health problems worldwide. The consequences of sepsis are especially unfavorable for people with weakened immunity. Biomarkers of inflammation play an important role in the diagnosis of sepsis: C-reactive protein and procalcitonin, the indices of which increase significantly in this pathology. The aim of the study. To investigate quantitative indices of cytokines and biomarkers of inflammation in patients with peritoneal sepsis with different degrees of severity. Materials and methods. A group under examination included 101 patients. The esteemed laboratory indices included interleukins-1β, -2, -6, -10; tumor necrosis factor-α; C-reactive protein and procalcitonin concentration. Results. In patients with sepsis, the interleukin-1β index exceeded control values by 2.9 times. In the severe sepsis group this same index increased by 1.2 times, and in septic shock - by 1.4 times, compared to patients with sepsis. The concentration of tumor necrosis factor-α in the blood of patients with peritoneal sepsis, severe sepsis, and septic shock was 1.1, 9.2, and 2.9 times higher than control values, respectively. While measuring the concentration of interleukin-6, it was detected this index enhancement in all three groups of septic patients. Also it was documented certain decrease in the interleukin-2 index in all patients under investigation, compared to control. In patients with severe sepsis and septic shock, an increase in the level of interleukin-10 in comparison to control values was estimated up to 4.9 and 5.1 times. An increase in C-reactive protein and procalcitonin registered in all groups of septic patients, as well as the observed cytokine imbalance apparently reflect disability of the immune system to respond adequately and resist pathogenic microorganisms due to the deepening of the sepsis severity. Conclusions. In patients with peritoneal sepsis, the level of interleukin-1β exceeded control values by 2.9 times, in patients with severe sepsis – 3.7 times, and with septic shock – 4.2 times. The concentration of tumor necrosis factor-α in the blood of patients with peritoneal sepsis, severe sepsis, and septic shock was 1.1, 9.2, and 2.9 times higher than control values, respectively. Concentration of interleukin-6 in patients with peritoneal sepsis exceeded by 8.4 times, in the severe sepsis - by 18.8 times, and in septic shock - by 17.4 times control values. In patients with sepsis and severe sepsis of peritoneal genesis, the level of interleukin-2 decreased by 1.85 times, and in the septic shock group - by 1.6 times compared to the control values. Interleukin-10 indices in patients with sepsis increased by 1.28 times, in severe sepsis - by 4.9 times, and in septic shock - by 5.1 times in comparison with control values. An increase in C-reactive protein compared to its control values was detected in all patients under investigation: in the sepsis group - by 77.8 times, in severe sepsis - by 128.1 times, and in patients with septic shock - by 95.7 times. Similar enhancement of procalcitonin levels was observed in all patients under investigation with these indices correlation to the severity of the disease. Indices of pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines, as well as C-reactive protein and procalcitonin can be recommended as a reliable markers of the severity of the inflammatory process in patients with peritoneal sepsis. Digital values of cytokines and inflammatory biomarkers can serve as a valuable additional criteria for the assessment severity of the pathological process (sepsis, severe sepsis, and septic shock) of peritoneal origin
Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного червоного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу [Текст] = Prognostic value of diagnosticly valuable laboratory markers of systemic lupus erythematosus for determining the probability of comorbid syntropic lesions of the circulatory system organs / Л. О. Кобак [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 60-72. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- SPLANCHNIC CIRCULATION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК). Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30. Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑ antids DNA + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу – ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑ ANA; для перикардіального випоту – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії – гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для міокардиту – окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту – не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA. Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень
Systemic lupus erythematosus (SLE) is a chronic autoimmune disease that affects almost all internal organs, among which damage to the organs of the circulatory system (OSC) is not only one of the most common, but also ranks first in the structure of the causes of mortality. The aim of the study. To find out the prognostic value of diagnostically valuable laboratory markers of systemic lupus erythematosus to determine the probability of comorbid syntropic lesions of the circulatory system organs. Materials and methods. The study included 125 patients with SLE with OSC lesions, among whom the vast majority of women (88.00%) were young (average age of patients 42.48 ±1.12 years). Patients were stratified according to the presence of comorbid syntropic lesions of the OSC, i.e. those whose frequency reliably increased with an increase in the degree of activity of SLE – these are retinal angiopathy, capillaritis, Raynaud's syndrome, reticular livedo, atherosclerosis, mitral valve insufficiency, mitral valve sealing, pericardial effusion, pulmonary hypertension, myocarditis, endocarditis, symptomatic arterial hypertension, venous thrombosis. During the study, the prognostic value of diagnostically valuable individual laboratory markers and their constellations was determined. The difference was considered statistically significant if p 0.050. The relationship was considered confirmed if the association coefficient ≥ 0.50 or the contingency coefficient ≥ 0.30. The results. It was found that for determining the probability of retinal angiopathy in patients with SLE, the constellation with ↑ LDL + ↑ IA + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA has the best prognostic value among diagnostically valuable individual laboratory markers and their constellations; for capillaritis – a separate marker of increased activity of AlT; for Raynaud's syndrome – a separate marker ↓ C3; for reticular livedo – ↑ ESR + ↑ small CIC + ↑ anti-ds DNA + ↑ anti-Sm; for atherosclerosis – ↓ hemoglobin + ↑ LDL + ↑ ANA + ↓ C4; for mitral valve insufficiency – ↑ ESR + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ antiphospholipid antibodies Ig M; for mitral valve sealing – ↑ ESR + ↑ LDL + ↑ small CIC + ↑ ANA; for pericardial effusion – erythropenia + ↑ C-RP + ↑ lupus anticoagulant; for pulmonary hypertension – hypercholesterolemia + ↑ LDL + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; for myocarditis – a separate marker ↓ C4; for endocarditis – not detected; for symptomatic hypertension – ↑ LDL + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ anti-SSA (Ro); for venous thrombosis – erythropenia + ↓ hemoglobin + ↑ LDL + ↑ ANA. Conclusions. For each comorbid syntropic lesion of the organs of the circulatory system in patients with systemic lupus erythematosus, a diagnostically valuable separate laboratory marker or their constellation has been determined, which have the best prognostic value for determining the probability of occurrence of these lesions
Дод.точки доступу:
Кобак, Л. О.
Абрагамович, О. О.
Абрагамович, У. О.
Абрагамович, М. О.
Дробінська, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Levels of IL-4 and γ- interferon in children’s blood serum as predictors of asthma formation [Текст] = Рівні IL-4 та γ- інтерферону в сироватці крові дітей як предиктори формування бронхіальної астми / N. I. Makieieva [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 52-58. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 -- INTERLEUKIN-4 (анализ, диагностическое применение, кровь)
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА -- INTERFERON-GAMMA (анализ, диагностическое применение, кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология, этиология)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ДЕТИ -- CHILD
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The prevalence of asthma continues to increase every year. Asthma is the leading chronic disease. Inflammation, both acute and chronic, is closely related to the action of cytokines (pro- and anti-inflammatory). T-helper 2 lymphocytes release IL-4, which triggers the production of immunoglobulin E (IgE) antibodies, which set the stage for allergy and activate inflammatory cells. The regulators of this process are T helper-1 lymphocytes, which produce cytokines (IFN-gamma) that suppress Th-2 activity. Disturbances in the ratio of Th-1/Th-2 lymphocyte clones are a subject of debate in the early detection of asthma and the prediction of the development of this disease. The aim of the study was to evaluate the levels of IL-4 and γ-interferon in the blood serum of children with transient wheeze and asthma. Material and methods. 121 children were included in the study. The patients were divided into groups: group 1 - children with transient wheezing (TW) (n = 81), group 2 - children with doctor-diagnosed asthma (DDA) (n = 15), group 3 - healthy children (n = 25). IL-4 and γ-interferon in blood serum were analyzed by ELISA using commercial kits (human IL-4 and human γ-interferon “Vector Best-Ukraine”). Data were analyzed using Statsoft Statistica version 8 (Tulsa, OK) and the MedCalc version 17.2 statistical program. The planned clinical trials were conducted after obtaining the approval of the local ethics committee (date: February 1, 2015; number: 2015/01) and were conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki, as amended in October 2013. This article was conducted within the framework of the Department of Pediatrics No. 2 of Kharkiv National Medical University «Medical and biological aspects of adaptation of children with somatic pathology to modern conditions. Prediction of asthma control in children taking into account inflammatory markers and the state of the airway barrier of the lungs» (state registration number 0120U102471). Results. It was found that in children of the first and second groups, in the midst of clinical manifestations of wheezing, IL-4 levels significantly increased and serum γ-interferon levels decreased. The highest levels of IL-4 and the lowest levels of serum γ-interferon were found in patients with DDA. Serum levels of IL-4 above 15.33 pg/mL and γ-interferon below 98.62 pg/mL in children with wheezing episodes may be considered as a possible indicator of asthma development. Conclusions. Serum IL-4 and γ-interferon are involved in the regulation of allergic inflammatory processes in the body. A statistically significant increase in IL-4 levels and a decrease in γ-interferon levels in the blood serum of patients with asthma is likely to indicate the development of a chronic form of inflammation
Розповсюдженість астми продовжує зростати із року в рік. Серед хронічних захворювань астма займає лідируючу позицію. Формування запалення, як гострого так і хронічного, тісно повязане з дією цитокінів (прозапальних та протизапальних). Т-хелпери-2 -лімфоцитів вивільнює IL 4, що запускає вироблення імуноглобуліну-E (IgE) антитіл, які створюють умови для виникнення алергії та активують запальні клітини. Регуляторами цього процесу є Т-хелпери-1 лімфоцитів, які генерують цитокіни (IFN-gamma), що пригнічує активність Th-2. Порушення співвідношення клонів Th-1/Th-2-ro типу лімфоцитів є придметом для дискусій, щодо раннього виявлення астми та прогнозування формування цього захворювання. Метою дослідження було оцінити рівні ІЛ-4 та γ-інтерферону в сироватці крові дітей з transient wheezing та хворих на астму. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 121 дитина. Пацієнтів розподілили на групи: 1 група - діти з transient wheezing (TW) (n = 81), 2 група - діти з лікар-діагностованою астмою (DDA) (n = 15), 3 група - практично здорові діти (n=25). IL-4 та γ-інтерферон в сироватці крові були проаналізовані методом ELISA за допомогою комерційних наборів (Human IL-4 та Human γ-інтерферон «Вектор Бест-Україна»). Проведено аналіз даних за допомогою Statsoft Statistica версії 8 (Tulsa, ОК) та статистичної програми MedCalc версії 17.2. Заплановані клінічні дослідження були проведені після отримання схвалення місцевого комітету з етики (протокол N° 2015/01 від 1.02.2015 р.) і проводилися відповідно до принципів Гельсінської декларації, зміненої в жовтні 2013 року. Дане дослідження виконано в рамках НДР кафедри педіатрії № 2 Харківського національного медичного університету «Медико- біологічні аспекти адаптації дітей з соматичною патологією в сучасних умовах. Прогнозування контролю бронхіальної астми у дітей з урахуванням маркерів запалення та стану аерогематичного барєру легень» (номер державної реєстрації 0120U102471). Результати дослідження. Було встановлено, що у дітей першої та другої груп у розпалі клінічних проявів wheezing вірогідно підвищувалися рівні ІЛ-4 та знижувалися рівні γ-інтерферону у сироватці крові. Найвищі показники ІЛ-4 та найнижчі показники γ-інтерферону сироватки крові були виявлені у пацієнтів з DDA. Рівні ІЛ-4 вище ніж 15,33 пг/мл та γ-інтерферону нижче ніж 98,62 пг/мл в сироватці крові у дітей з рецидивами wheezing можна розглядати, як можливий показник формування астми. Висновки. ІЛ-4 та γ-інтерферон у сироватці крові приймає участь у регулюванні алергійних запальних процесів в організмі. Статистично значуще підвищення рівня ІЛ-4 та зниження рівня γ-інтерферону у сироватці крові пацієнтів з астмою імовірно вказує на формування хронічної форми запалення
Дод.точки доступу:
Makieieva, N. I.
Andrushchenko, V. V.
Malakhova, V. M.
Tsymbal, V. M.
Alieksieieva, N. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Diagnostic value of additional markers for acute kidney injury in preterm neonates with patent ductus arteriosus [Текст] = Діагностична значущість додаткових маркерів гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою / O. Yu. Obolonska [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 26-35. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПЕЧЕНОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- LIVER CIRCULATION (физиология)
КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute kidney injury (AKI) is a common complication with high mortality rates among preterm infants at neonatal intensive care units. Identification ofpreterm newborns who are at risk for developing AKI is essential not only for early diagnosis and treatment, but also for prevention since AKI significantly worsens an outcome of any disease. Studying the information content of additional non-invasive markers for AKI, in particular, parameters of regional renal oxygen saturation (RrSOfi and Doppler estimation of blood flow in the main renal vessels is interesting. The aim of the study was to evaluate the diagnostic performance of additional markers (measurements of RrSO and bloodflow in the main renal vessels using Doppler ultrasonography) in diagnosing of AKI and its degree of severity in preterm newborns with patent ductus arteriosus (PDA).Material and methods. A single-center, open, prospective cohort study examined 66 preterm infants born at 29-36 weeks of gestational age (GA) undergoing treatment at the Department of Anesthesiology and Intensive Care for newborns. Inclusion criteria: preterm newborns born between 29-36 week’s gestation with hemodynamically significant PDA (hsPDA), a written informed consent to participate in this study provided by parents. Exclusion criteria: congenital malformations, grades III-IV intracerebral or intraventricular hemorrhages, neonatal sepsis, severe perinatal asphyxia, skin diseases, fetal growth restriction. Clinical examination and treatment of children was carried out according to current guidelines. The modified neonatal KDIGO criteria were used to diagnose and characterize the severity of AKI. Doppler ultrasound measurements were done to reveal the presence, size, and hemodynamic significance of PDA. Color Doppler ultrasonography was performed to evaluate intrarenal hemodynamics upon hospital admission of children prior to prescribing ibuprofen, and in the case of hsPDA detection - on the 3rd and 10th days of life. Bloodflow in the area from the main renal artery to the interlobar renal artery of the right kidney was measured including peak systolic velocity (PSV), end diastolic velocity (EDV), and the resistive index (RI) was calculated. RrSO values were recorded using near-infrared spectroscopy (NIRS) and renal fractional tissue oxygen extraction (rFTOE) was estimated within 24 hours on the 1st, 3rd and 10th days of life. The study received a positive conclusion of the Biomedical Ethics Commission of Dnipro State Medical University (minutes of the Commission meeting No. 8 dated 04.26.2023), which considered the scientific study as being consisted with generally accepted norms of morality, human rights requirements, interests and personal dignity of the study participants, bioethical standards of work with pediatric patients. There was no risk for study participants when performing examinations. Legal guardians of the children enrolled in the study were informed about all aspects related to the purpose, tasks, methods and expected benefits of the study. Laboratory and instrumental methods of examinations were generally adopted, medicines planned to be prescribed were licensed for use. Experiments with human subjects were not carried out. Statistical processing of the results was realized using a software product STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). A set of statistical analysis methods based on parametric and non-parametric criteria was used for solving the tasks of testing a hypothesis on differences between mean values, methods of assessing the effect with an alternative form of a reaction result, correlation analysis (Spearman’s rank correlation), cluster analysis. The study was conducted within the bounds of complex research activities at the Department of Propaedeutics of Children’s Diseases and Pediatrics No. 2 of Dnipro State Medical University “Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbidkidney damage in children with somatic and infectious diseases” (state registration number 0119U100836), the study period 09.2019-12.2023. Results. Group 1 (with moderate renal impairment) included 43 patients with a GA of33.27±0.43 weeks. AKI was detected in 12patients (27.9%), of those, 10 (23.3%) children developed stage 1 AKI according to the modified neonatal KDIGO criteria, and stage 2 AKI were classified in 2 (4.7%) patients. Group 2 was composed of 5 patients (infants with severe renal impairment) with a GA of 31.60±0.75 weeks. All the children in this group had different stages of AKI (stages 1-3), which progressed to acute renal failure after 7 days. Mortality in this group was 60%. Group 3 consisted of 18patients (infants with mild renal impairment) with a GA of32.86±0.29 weeks. AKI stage 1 was diagnosed in 2 (11.1%) patients, and AKI was not detected in 16 (88.9%) of them. On the 1st day of life, the PSV and EDV values of the interlobar artery in children of the group with mild renal impairment were higher than those in children with a severe course of the disease (p0.05). This trend regarding PSV continued on the 3rd day. Doppler parameters of renal bloodflow, namely a decrease in EDV of the interlobar artery to 1.96 ± 2.22 cm/s and PSV to 8.14 ± 2.71 cm/s on the 1st day of life, as well as a decrease in PSV to 17,60 ±3.82 cm/s, EDV to 3.40±0.82 cm/s and increased
Гостре пошкодження нирок (ГПН) – поширене ускладнення у передчасно народжених дітей, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених з високою летальністю. Виявлення недоношених новонароджених, які схильні до ризику розвитку ГПН, важливе не тільки для ранньої діагностики та лікування, але й для профілактики, оскільки ГПН значно погіршує прогноз будь-якого захворювання. Вивчення інформативності додаткових неінвазивних маркерів гострого ураження нирок, зокрема показників регіонарного насичення тканин нирки киснем (RrSO2) та допплерівського дослідження кровотоку в магістральних судинах нирки представляє інтерес. Мета дослідження – вивчення діагностичної значущості додаткових маркерів (вимірювання RrSO2 та допплерівського дослідження кровотоку в магістральних судинах нирки) у діагностиці ГПН та його ступеня тяжкості у недоношених новонароджених з відкритою артеріальною протокою. Матеріал і методи дослідження. У відкритому, одноцентровому, проспективному, когортному дослідженні обстежено 66 недоношених новонароджених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених. Критерії включення: передчасно народжені новонароджені у терміні гестації 29-36 тижнів з гемо динамічно значимою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), наявність підписаної поінформованої згоди батьків на дослідження. Критерії виключення: вроджені вади розвитку, внутрішньомозкові та внутрішньошлуночкові крововиливи ІІІ-ІV ступеня, сепсис новонароджених, важка асфіксія під час пологів, захворювання шкіри, затримка внутрішньоутробного розвитку. Клінічне обстеження та лікування дітей проводилося згідно чинних протоколів. Діагностика та визначення тяжкості ГПН проводилось згідно неонатальної модифікації KDIGO. За допомогою допплерівської УЗД вивчали наявність та розміри відкритої артеріальної протоки, визначали її гемодинамічну значущість. Кольорове ультразвукове допплерівське сканування судинного русла нирок проводилось при надходженні дитини у відділення до призначення ібупрофену, а у разі виявлення ГЗВАП – на третю та десяту добу життя. Вивчали кровоток на ділянці від магістральної ренальної артерії до інтерлобарної ренальної артерії правої нирки, вимірювали показники пікової систолічної швидкості (PSV), кінцевої діастолічної швидкості (EDV) та розраховували індекс резистентності (RI). Дослідження насичення тканин нирок киснем NIRS (RrSO2) та розрахунок фракційної екстракції кисню нирками (rFTOE) проводилось протягом доби на 1, 3 та 10 добу життя. Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 8 від 26.04.2023 року), яка постановила, що наукове дослідження вважати таким, що відповідає загальноприйнятим нормам моралі, вимогам дотримання прав, інтересів та особистої достойності учасників дослідження, біоетичним нормам роботи з хворими дитячого віку. Ризик для суб’єктів дослідження під час виконання роботи відсутній. Законних представників дітей, яких залучено до дослідження, інформують про всі аспекти, пов’язані з метою, задачами, методиками та очікуваною користю дослідження. Лабораторні та інструментальні методи дослідження є загальноприйнятими; препарати, що будуть використані, дозволені до застосування. Експерименти на людині не проводилися. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс статистичних методів дослідження з використанням параметричних та непараметричних критеріїв перевірки гіпотези про різницю між середніми значеннями, методів оцінки ефекту при альтернативній формі результату реакції, кореляційного аналізу (рангової кореляції Спірмена), кластерного аналізу. Робота виконана в межах комплексних науково- дослідних робіт кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836) виконання 09.2019-12.2023 рр. Результати дослідження. У першу групу (група з помірним ураженням нирок) ввійшли 43 пацієнти з гестаційним віком (ГВ) 33,27±0,43 тижнів. ГПН відзначалося у 12 пацієнтів (27,9%), з них у 10 (23,3%) дітей була І стадія ГПН згідно неонатальної модифікації KDIGO, у 2 (4,7%) – ІІ стадія. У другу групу включені 5 пацієнтів (група з тяжким ураженням нирок) з ГВ 31,60±0,75 тижнів. Усі діти групи мали різні стадії ГПН (до ІІІ стадії), які після 7 доби трансформувалися у гостру ниркову недостатність. Смертність у цій групі становила 60%. У третю групу включили 18 пацієнтів (група з легким ураженням) з ГВ 32,86±0,29 тижнів. І стадія ГПН діагностована у 2 (11,1%) пацієнтів, у 16 (88,9%) пацієнтів ГПН не визначалось. На першу добу життя показники пікового систолічного (PSV) та кінцевого діастолічного (EDV) кровотоку в інтерлобарній артерії у дітей групи з легким ураженням нирок були вищими, ніж у дітей з важким перебігом захворювання (р0,05). Така тенденція стосовно PSV зберіглася і на 3 добу. Доплерографічні показники ниркового кровотоку, а саме зниження EDV кровотоку до 1,96±2,22 см/сек. та PSV до 8,14± 2,71 см/сек. в інтерлобарній артерії у першу добу життя, та зниження PSV до 17,60 ±3,82 см/сек., EDV до 3,40±0,82 см/сек. та підвищення RI до 0,80±0,04 у магістральні ренальній артерії виявились ранніми неінвазивними предикторами тяжкого ГПН у недоношених новонароджених першої доби життя. Неінвазивний моніторинг насичення тканин нирок киснем та розрахунок rFTOE виявив зниження ренальної оксигенації при проведенні NIRS у недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою у першу добу життя до 53,60 ± 1,11%, та rFTOE 0,45 ± 0,01 є прогностично несприятливим стосовно перебігу ГПН. Надвисокий рівень RrSO2 на 10 добу (91,8±0,81%) та наднизький rFTOE (0,05 ± 0,01) можуть свідчити про незворотність змін, пов’язаних зі зниженням утилізації кисню при руйнуванні клітин та можуть використовуватися як інструмент скринінгу для виявлення та оцінки «протокового обкрадання» при ГЗВАП та розвитку ГПН. Висновки. Зниження темпу діурезу в перші 5 діб життя, як і підвищення рівня креатиніну крові вдвічі на 3 та 10 добу життя основні, але пізні, маркери розвитку тяжких пошкоджень нирок у недоношених новонароджених дітей. Допплерографічні показники ниркового кровотоку, а саме зниження EDV кровотоку в інтерлобарній артерії у першу добу життя, та зниження PSV, EDV та підвищення RI у магістральні ренальній артерії виявились ранніми неінвазивними предикторами тяжкого ГПН у недоношених новонароджених першої доби життя. Неінвазивний моніторинг насичення тканин нирок киснем та розрахунок rFTOE можуть використовуватися як інструмент скринінгу для виявлення та оцінки «протокового обкрадання» при ГЗВАП та розвитку ГПН
Дод.точки доступу:
Obolonska, O. Yu.
Mavropulo, T. K.
Vakulenko, L. I.
Borysova, T. P.
Obolonskyi, O. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)