Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (47)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Биологические ритмы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 121
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Козир (Богдан) , А. М.
Цитотоксична активність 7-R-4-заміщених хіноліну [Текст] = Cytotoxic activity of 7-R-4-substituted quinoline / А. М. Козир (Богдан) , Я. І. Романенко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 359-364. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХИНОЛИНЫ -- QUINOLINES (химия)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
РАСТЕНИЙ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PLANT PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Похідні хіноліну є важливими сполуками для хімічного синтезу та розробки на їх основі нових лікарських засобів та пестицидів. Відомо практичне застосування низки речовин із хіноліновим гетероциклом у медичній практиці та сільському господарстві. Хінолінові сполуки виявляють широкий спектр біологічної дії, в тому числі цитотоксичну активність. Фітотоксичну (цитотоксичну) активність було досліджено на 15 сполуках 4-заміщених хіноліну та порівняно із референс-препаратами. Похідні 7-R-4-заміщених хіноліну перевіряли за допомогою кореневого тесту на проростках Cucumis sativus L., при різних концентраціях. При проведенні контрольного експерименту за еталон була взята дистильована вода. Під час експерименту були враховані всі фактори для створення рівних умов усіх досліджуваних елементів. Отримані результати обробляли з використанням програми “STATISTICA® for Windows 6.0” (StatSoft Inc, № АХХR712D833214FAN5) методами варіаційної статистики із застосуванням t-критерію Ст’юдента. Похідні 7-R-4-заміщених хіноліну виявилися переважно цитотоксичними сполуками, що і відповідає залежності “структура – дія” між будовою досліджуваних сполук та їх біологічною активністю. Усі досліджені сполуки при концентрації 500 мкг/мл мають виражену фітотоксичну дію. Найбільш виражений цитотоксичний ефект зафіксовано серед похідних (гетерил)цистеаміну − дигідрохлориди β-(хінолін-4-іл)цистеаміну, β-(7-хлорохінолін-4-іл)цистеаміну, гідрохлориду 3-(7-хлорохінолін-4-ілтіо)пропанової кислоти. Похідні (гетерилтіо)ацетатних кислот показали рістстимулюючі ефекти при низьких концентраціях. Так, 2-(хінолін-4-ілтіо)- та 2-((7-хлорохінолін-4-ілтіо)ацетатна кислоти виявили найбільш активний вплив (на 50-250% порівняно з контролем) при концентраціях 1-20 мкг/мл. Натрій 3-((7-хлорохінолін-4-ілтіо)пропаноату має показники, які перевищують контроль на 7-60%. При цьому спостерігається найефективніший ріст поміж всіх досліджуваних речовин головного кореня проростків на 30% при концентрації 100 мкг/мл у порівнянні з контрольною групою. Поодинокі сполуки володіють цитотоксичною активністю, які можна використовувати в рослинництві в якості регуляторів росту сільськогосподарських рослин
Quinoline derivatives are important compounds for chemical synthesis and the development of new drugs and pesticides. The practical application of a number of substances with a quinoline heterocycle in medical practice and agriculture is well known. Quinoline compounds exhibit a wide range of biological effects, including cytotoxic activity. Phytotoxic (cytotoxic) activity of 15 4-substituted quinoline derivatives were studied and compared with reference drugs. 7-R-4-substituted quinoline derivatives were tested by root test on Cucumis sativus L. seedlings at different concentrations. Distilled water was used as reference in the control experiment. During the experiment, all factors were taken into account to create equal conditions for all studied elements. The obtained results were processed using the program “STATISTICA® for Windows 6.0” (StatSoft Inc, No. АХХР712D833214FAN5) by methods of variational statistics using the Student’s t-test. 7-R-4-substituted quinoline derivatives turned out to be predominantly cytotoxic compounds, that corresponds to the “structure-action” dependence between the structure of investigated compounds and their biological activity. All tested compounds have a pronounced phytotoxic effect at the concentration of 500 μg/ml. The most pronounced cytotoxic effect was recorded among the (heteryl)cysteamine derivatives – β-(quinolin-4-yl)cysteamine dihydrochloride, β-(7-chloroquinolin-4-yl)cysteamine dihydrochloride, 3-((7-chloroquinolin-4-yl)thio)propanoic acid hydrochloride. Derivatives of (heterylthio)acetic acids have shown growth-promoting effects at low concentrations. Thus, 2-(quinolin-4-ylthio)- and 2-(7-chloroquinolin-4-ylthio) acetic acids have shown the most active effect (50-250% compared to control group) at concentrations of 1-20 μg ml. Sodium 3-((7-chloroquinolin-4-yl)thio)propanoate has indicators that exceed the control by 7-60%, with the most effective growth of the main root of seedlings by 30% among all studied substances at the concentration of 100 μg/ml compared to control group. Some compounds have cytotoxic activity that can be used in crop production as growth regulators of agricultural plants.
Дод.точки доступу:
Романенко, Я. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сіделковський, О. Л.
Досвід застосування досягнень хрономедицини у комплексній реабілітації неврологічних хворих [Текст] / О. Л. Сіделковський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (реабилитация)
ХРОНОТЕРАПИЯ -- CHRONOTHERAPY (использование)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ЧАСЫ -- BIOLOGICAL CLOCKS
Анотація: Жива матерія протягом мільйонів років існує в умовах ритмічних змін геофізичних параметрів навколишнього середовища, і кожна фізіологічна реакція, будь-яке біологічне явище має свою, властиву тільки йому унікальну періодичність. Порушення гармонії ритмічних процесів в організмі людини призводить до неузгодженості регуляторних фізіологічних механізмів і, як наслідок, до розладів його індивідуальних біоритмів. Біологічні ритми є найважливішими механізмами регуляції різних функцій організму, що забезпечують гомеостаз та адаптацію людини до зовнішнього середовища. Останнім часом інтерес до хрономедицини значно зріс через відкриття практичного застосування знань про біоритми та їх порушення (десинхроноз). Добові коливання характерні для роботи практично всіх органів і систем: серцево-судинної, дихальної, травної, видільної. Циркадіанні коливання роботи цих систем багато в чому визначаються станом вегетативної нервової системи й ендокринних залоз. Момент народження кожної людини визначає синхронізацію унікальних, індивідуальних біологічних ритмів. Індивідуальні біоритми збігаються з днем народження людини і перебувають під впливом сонячної активності, положення планет, Місяця, зірок та ін. Призначення ліків як з профілактичною, так і з лікувальною метою має здійснюватись в обов’язковому порядку з урахуванням біоритмів пацієнта. Хворобливі стани формують власні ритми, що негативно впливають на стан пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Основні концепції біоритмологічних досліджень при розладах психіки та поведінки різного генезу [Текст] / А. М. Скрипніков [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 2. - С. 70-74

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Систематизовано та проаналізовано результати досліджень, пов’язаних із вивченням біоритмологічного статусу при розладах психіки та поведінки різного генезу та впливу на них геліогеофізичних факторів. Установлено, що геліо− та метеофактори, створюючи умови для виникнення патологічних проявів унаслідок десинхронозу, впливають на загострення більшості психічних захворювань у певні сезони року та визначають чіткі піки госпіталізацій хворих залежно від патології. Циркадна дисфункція також може сприяти розвитку психічних розладів, посилювати клінічні симптоми та впливати на них. В осіб вечірнього типу працездатності більшою мірою, ніж у представників ранкового та недиференційованого типів, знижені адаптаційні можливості до впливу зовнішнього середовища
Дод.точки доступу:
Скрипніков, А. М.
Животовська, Л. В.
Боднар, Л. А.
Сонник, Г. Т.
Казаков, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Писарук, А. В.
Біологічний вік: методологія визначення [Текст] / А. В. Писарук, Н. М. Кошель // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 3. - С. 153-164

MeSH-головна:
СТАРЕНИЕ ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ -- AGING, PREMATURE (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Аналітичний огляд присвячений методології кількісної оцінки вікових змін – визначенню біологічного віку (БВ). На відміну від хронологічного віку (ХВ), який у всіх народжених в один час людей однаковий, БВ може значно відрізнятися і характеризує темп старіння. Діагностика прискореного старіння має важливе клінічне значення, бо дозволяє прогнозувати розвиток вікової патології. Крім того, розрахунок БВ використовується для оцінки різних впливів на організм, в тому числі геропротекторів. Для розрахунку БВ використовується набір біологічних маркерів старіння (БМС). Найточнішим методом визначення БВ є вимір метилювання певних генів (годинник Хорвата). Однак цей метод поки недоступний для клінічної практики. Тому залишається актуальною розробка моделей БВ на основі клінічних БМС. Крім того, є необхідність оцінювати ступінь вікових змін на рівні окремих функціональних систем організму (функціо- нальний вік). Основними методами розрахунку БВ є множинна лінійна регресія (MLR), метод головних компонент (PCA), метод Klemera і Doubal (KDM) та нейромережевий аналіз. Описано критерії оцінки якості моделі БВ. Метод MLR, завдяки своїй простоті, найбільш часто використовується в клінічній практиці, однак має суттєвий недолік – систематичну похибку розрахунку віку, найбільш виражену в крайніх вікових групах. У статті наводиться розроблений авторами метод корекції цієї похибки. Детально викладено методологію використання MLR для отримання формули визначення БВ по набору даних (БМС). Викладено теоретичні основи використання алгоритмів нейронних мереж для оцінки темпу старіння. Застосування нейронних мереж для оцінки БВ показало їх високу ефективність за всіма критеріями, зокрема відсутність систематичної похибки, властивої методам на основі ML
Дод.точки доступу:
Кошель, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабкіна, Ю. А.
Нове в епілептології [Текст] / Ю. А. Бабкіна // НейроNEWS. - 2020. - № 6. - С. 9-11

MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЭПИЛЕПСИИ ФОКАЛЬНЫЕ -- EPILEPSIES, PARTIAL (генетика, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
НУКЛЕОТИДОВ ТРАНСПОРТНЫЕ БЕЛКИ -- NUCLEOTIDE TRANSPORT PROTEINS (анализ)
ЦИРКАДНЫХ РИТМОВ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- CIRCADIAN RHYTHM SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS (анализ, физиология)
Анотація: Циркадний ритм — це циклічні коливання інтенсивності різних біологічних процесів, зокрема поведінкової та фізіологічної активності, які пов’язані зі зміною дня і ночі. Період циркадних ритмів становить зазвичай 24 години (із незначними коливаннями). Добова ритмічність ссавців являє собою ієрархічно організовану мультиосциляторну систему, координовану центральним регулятором, який розташований у супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (Partch etal., 2014; Patke etal., 2020). Молекулярним механізмом, що лежить в основі циркадного ритму, є клітинно-автономні петлі зворотного зв’язку транскрипції-трансляції, які уміщують набір генів внутрішнього годинника: арилнуклеотидну транслоказу (білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 11-ї хромосоми) BMAL1; регулятор внутрішнього годинника CLOCK (англ. clock circadian regulator) — білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людини на короткому плечі 4-ї хромосоми); білків PER1, PER2 і PER3 (кодуються однойменними генами, розташованими у людини на короткому плечі 1-ї хромосоми) і криптохромів (CRY1 і CRY2) (Takahashi etal., 2008)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булик, Р. Є.
Аналіз щільності мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів за різного світлового режиму [Текст] = Analysis of melatonin receptors type 1A in neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus of rats under different light mode / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 3. - С. 45-49

MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
КРЫСЫ -- RATS
БОДРСТВОВАНИЕ -- WAKEFULNESS
СОН -- SLEEP
ГИПОТАЛАМУСА ПЕРЕДНЕГО ЯДРО -- ANTERIOR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Найбільш значущим і помітним біологічним ритмом, що спостерігається в організмі людини, є ритм сон-неспання та пов’язані з ним зміни фізичних і психічних процесів. Переконливим критерієм участі передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса у часовій організації є наявність у них рецепторів мелатоніну
The most significant and noticeable biological rhythm observed in the human body is the sleep-wake rhythm and associated changes in physical and mental processes. A convincing criterion for the participation of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the temporal organization is the presence of melatonin receptors in them
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хаирова, В. Р.
Изменение активности аспартатаминотрансферазы в головном мозгу крыс при десинхронозе [Текст] / В. Р. Хаирова // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 5. - С. 72-76

MeSH-головна:
ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CHRONOBIOLOGY PHENOMENA (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (метаболизм)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (метаболизм)
АМИНОКИСЛОТ ТРАНСПОРТА СИСТЕМЫ -- AMINO ACID TRANSPORT SYSTEMS (метаболизм)
АСПАРТАТАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ -- ASPARTATE AMINOTRANSFERASES (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: На модели искусственного десинхроноза изучали активность фермента аспартатаминотрансферазы (АсАm) в митохондриальной фракции структур головного мозга трехмесячных крыс-самцов линии Вистар массой 280-300 г с учетом их морфофункциональных особенностей. Экспериментальную модель десинхроноза создавали содержанием животных в условиях круглосуточного светового и темнового режима на протяжении 20 дней. Содержание животных в условиях темнового режима приводит к активации АсАm в ткани и митохондриальной фракции всех исследуемых структур мозга, в наибольшей степени в гипоталамусе (92 и 84% соответственно относительно контроля). Световой режим также способствовал возрастанию активности во всех структурах, особенно в гипоталамусе (105 и 116% соответственно относительно контроля). Активацию фермента во всех структурах мозга можно рассматривать как защитно-компенсаторный механизм поддержания определенного уровня белково-энергетического метаболизма в нервной ткани, а также сохранения структурной пластичности нейронов за счет реакции переаминирования
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прокопчук, В. С.
Основы общей теории патологии (Часть 2. Патогенез хронических болезней) [Текст] / В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 3-10. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (тенденции)
Анотація: Авторы полагают, что, несмотря на многообразие патологии, существует единый патогенетический механизм развития всех хронических болезней, независящий от причины заболевания. Если действия всех этиологических факторов приводят к повреждению клеток (структур) органа-мишени, то болезнь, как реакция на это, способствует восстановлению структуры и функции повреждённого органа. В процессе болезни в силу возникающего дефицита энергии, из-за отклонений от закона «оптимальной конструкции» и нарушения биоритмов в сохранившейся ткани, возникает новый патогенетический механизм, продолжающий разрушать ткань, ещё не повреждённую этиологическим фактором. Происходит «отрыв» болезни от этиологического фактора и продолжение её течения даже после полного устранения внешнего повреждающего воздейсвия. Следовательно, для лечения хронических болезней требуется принципиально иной подход, чем этиотропная терапия. В настоящее время используют только эмпирический опыт неспецифического лечения, поэтому вся существующая терапия хронических болезней требует коренного пересмотра
Дод.точки доступу:
Люкбэк, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тимчук, К. Ю.
Сучасні аспекти хронотерапії та хронофармації [Текст] / К. Ю. Тимчук, Н. В. Черновська, В. Л. Волошин // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 180-184. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХРОНОТЕРАПИЯ -- CHRONOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (использование, статистика, тенденции)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (физиология)
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ -- MEDICATION ADHERENCE (психология, статистика)
Анотація: У статті оглядово відмічено деякі аспекти наукових досліджень, які підтверджують вагомість поглибленого вивчення змін біоритмів в організмі людини під час патологічного процесу та врахування часу прийому ліків при різних захворюваннях. Також відзначено, що ефективність фармакотерапії залежить не тільки від обраних лікарських засобів, їх доз і лікарських форм, а й від індивідуальних особливостей організму людини. Очевидно, що питання хронотерапії і хронофармації потребують подальшого розвитку та може значно покращити якість лікування. Мета роботи – проаналізувати деякі наукові дослідження, в яких встановлені індивідуальні особливості організму людини і його біологічних ритмів під час призначень лікувальних засобів прирізних патологічних станах. Довести актуальність вивчення хронотерапії та хронофармації, що покращить ефект лікування багатьох захворювань. Висновки. Хронотерапія і своєчасна фармацевтична корекція добових ритмів людини сприяє підвищенню ефективності лікування при різних патологічних процесах. Впровадження сучасних методів у хронотерапії дозволяють враховувати індивідуальні особливості організму людини під час прийому лікувальних засобів
Дод.точки доступу:
Черновська, Н. В.
Волошин, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Бойко, Д. І.
Біопсихосоціальна характеристика аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу [Текст] / Д. І. Бойко // Медицинская психология. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация, терапия)
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (действие лекарственных препаратов, психология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Надано біопсихосоціальну характеристику аутоагресивної поведінки пацієнтів при першому епізоді психозу. Встановлено, що вечірній тип працездатності має більш сильний зв'язок із рівнем суїцидального ризику, ніж ранковий та індиферентний. Вечірній тип пов'язаний переважно із позитивними психопатологічними симптомами, ранковий − з негативними, а індиферентний − із загальними психопатологічними симптомами, що свідчить про необхідність врахування індивідуального біоритмологічного статусу при діагностиці захворювання, а також про важливість персоніфікованого підходу до пацієнтів при проведенні лікувально−реабілітаційних та профілактичних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)