Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (23)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Большеберцовой кости переломы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 61
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-61 61-61

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Байда М., Рушай А., Мартинчук О., Мусієнко О.
Назва : Оптимізація компонування кільцевих шпіце-стрижневих фіксаторів на ґрунті експериментальних даних під час лікування незрощень кісток гомілки
Паралельн. назви :Optimization of the arrangement of ring-spice-rod fixators on the experimental data base during the treatment of tibia nonunion
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 4. - С. 37-43 (Шифр УУ14/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
Анотація: Проблема незрощень великогомілкової кістки після переломів є актуальною і остаточно не вирішеною проблемою. Використання кільцевих шпіце-стрижневих апаратів є провідним методом лікування. Удосконалення цієї технології є загальноприйнятим напрямом покращення результатів лікування. Метою роботи було покращення результатів лікування незрощень кісток гомілки на основі удосконалення технології фіксації кільцевих фіксаторів. Для виконання завдання дослідження було вивчені проблемні питання фіксації шпице-стрижневими кільцевими апаратами незрощень кісток гомілки після переломів; сформульована концепція розв'язання існуючих недоліків методу в експерименті; клінічні застосування і аналіз отриманих результатів. Експериментально було визначено вплив просторової фіксації стрижня у кільцевому фіксаторі шпице-стрижневого типу. Об'єктом дослідження була синтетична кістка Sawbones® з моделлю перелому, який був фіксований кільцевим фіксатором шпіце-стрижневого типу 2 моделями. У нашому експерименті фіксації «апарат-кістка» всі основні параметри обох моделей (кількість кілець, шпиць, кутів перетину шпиць та площин перелому) були аналогічні. Відмінність двох моделей полягала лише в наявності або відсутності ребра жорсткості фіксації стрижня. Критеріям включення до дослідження відповідали 60 потерпілих. 31 пацієнт були прооперовані з застосуванням кільцевих апаратів з підвищеною жорсткістю фіксації стрижня за запропонованою методикою; вони становили основну групу. 29 хворих - група порівняння, лікування здійснювалося за загальноприйнятою методикою з використанням фіксації стрижня без ребра «жорсткості». Клінічну оцінку результатів здійснювали з використанням анатомо-функціональна шкала Modified Functional Evaluation Systemby Karlstrom-Olerud. Отримані експериментальні дані свідчили про поліпшення параметрів жорсткості спице-стрижневої системи під час використання фіксації стрижня з ребром жорсткості. Найбільший ефект був отриманий під час випробування на згинання – показник збільшився з 0,91 до 1,19 Н/мм (на 23,53%). Отримані нами результати клінічної ефективності (хороші та відмінні 77,8%; незадовільні у 2,8%) можна порівняти з даними більшості дослідників. Анатомо-функціональні результати в основній групі з високою ймовірністю (95%) перевищували результати в групі порівняння. Таким чином, отримані експериментальні дані свідчили про поліпшення параметрів жорсткості шпице-стрижневої системи під час використання фіксації стрижня з ребром «жорсткості». Маючи на увазі тяжкість ураження, ми вважаємо отримані клінічні результати обнадійливим. Слід рекомендувати застосування запропонованих удосконалень та подальше дослідження їхньої ефективностіThe problem of tibial bone non-unions after fractures is an actual and not finally solved problem. The use of ring spoke-rod devices is the leading method of treatment. Improvement of this technology is a generally accepted direction to improve the results of treatment. The aim of the work was to improve the results of the treatment of non-unions of the lower leg bones based on the improvement of the fixation technology of ring retainers. In order to fulfill the task of the research, the problematic issues of fixation of non-unions of lower leg bones after fractures with spoke-rod ring devices were studied; the formulated concept of solving the existing shortcomings of the method in the experiment; clinical applications and analysis of the obtained results. The influence of the spatial fixation of the rod in the ring fixator of the spoke-rod type was determined experimentally. The subject of the study was a Sawbones® synthetic bone with a fracture model, which was fixed with a ring fixator of the spoke-rod type by 2 models. In our "apparatus-bone" fixation experiment, all the main parameters of both models (number of rings, spokes, angles of intersection of spokes and fracture planes) were similar. The difference between the two models was only in the presence or absence of a stiffener for fixing the rod. 60 victims met the criteria for inclusion in the study. 31 patients were operated on with the use of ring devices with increased rigidity of rod fixation according to the proposed method; they formed the main group. 29 patients - the comparison group, the treatment was carried out according to the generally accepted method using fixation of the rod without a rib of "stiffness". Clinical evaluation of the results was carried out using the anatomic-functional scale of the Modified Functional Evaluation System by Karlstrom-Olerud. The obtained experimental data indicated an improvement in the stiffness parameters of the spoke-rod system when using rod fixation with a stiffening rib. The greatest effect was obtained during the bending test - the indicator increased from 0.91 to 1.19 H/mm (by 23.53%). The results of clinical effectiveness obtained by us (good and excellent 77.8%; unsatisfactory in 2.8%) can be compared with the data of most researchers. Anatomic-functional results in the main group with a high probability (95%) exceeded the results in the comparison group. Experimental data were confirmed by clinical results. The anatomic-functional results in the main group according to the values of the estimated anatomic-functional scale of the Modified Functional Evaluation System by Karlstrom-Olerud with a high probability (95%) exceeded the results in the comparison group. Bearing in mind the severity of the lesion, we consider the obtained clinical results to be encouraging. Application of the proposed improvements and further investigation of their effectiveness should be recommended
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Строгуш О. М.
Назва : Системно пролонгована спинномозкова анестезія в ортопедії-травматології (клінічне дослідження)
Паралельн. назви :Prolonged systemic spinal anesthesia in orthopedics and traumatology (clinical study)
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 1. - С. 56-62 (Шифр БУ1/2021/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ПЕРОРАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, ORAL
КЛОФЕЛИН -- CLONIDINE
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
Анотація: Завдання забезпечення анестезії для тривалих операцій на нижніх кінцівках в травматології-ортопедії вирі-шується різними шляхами. Системно пролонгована спинномозкова анестезія (СМА) з використанням перорально-го клонідину (клофеліну) заслуговує окремої увагиМета дослiдження – вивчення тривалості СМА з використання перорального клонідину (клофеліну) у ортопедо-травматологічних пацієнтів, яким проводилися тривалі операції на колінному суглобі та проксимальному епіметафізі великої гомілкової кісткиТривалість СМА бупівакаїном в поєднані з лідокаїном з використанням перорального клонідину (клофеліну) в премедикації у ортопедо-травматологічних пацієнтів, яким проводилися операції на колінному суглобі, збільшується в середньому на 32 хв. На тлі системно пролонгованої СМА з використання перорального клонідину можна виконувати дані операції тривалістю до 4 год. Виявлені зміни гемодинаміки на тлі методики з використанням клонідину не є критичними і не розглядаються як ускладнення
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Лисайчук Ю. С., Мартынчук А. А., Байда М. В.
Назва : Совершенствование чрескостного остеосинтеза кольцевыми фиксаторами в лечении несращений костей голени
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 2. - С. 79-84 (Шифр ТУ3/2021/22/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY
Анотація: Лікування незрощень кісток гомілки є до кінця не вирішеною проблемою. Використання кільцевих фіксаторів (КФ) при цій патології може конкурувати в сучасних умовах. Однак є й недоліки. Удосконалення технології лікування КФ є перспективним напрямком для поліпшення результатів лікування цієї тяжкої патології. Мета роботи: покращити результати лікування незрощень кісток гомілки на основі вдосконалення технології використання КФ з урахуванням проблемних питань їх застосування; визначення їх ефективності. Матеріали та методи. За запропонованою методикою були проліковані 42 постраждалі з незрощеннями кісток гомілки. Спице-стрижневі апарати застосовувалися із запропонованими нами удосконаленнями — заточкою, режимами проведення і компонуванням спиць у кільці під кутами в різних площинах. У кільці, яким здійснювалося зведення остеотомованого сегмента при проведенні дистракційного остеосинтезу, допроводяться спиці на виносах для запобігання його закиданню. Напівзакрита остеотомія проводилася малотравматично і безпечно, віялоподібно долотом із поперечного розрізу до 2 см, з утворенням осколкового перелому. Втручання в зоні зіставлення відламків із пластичними елементами (обробка торцевих частин, гідроксиапатит коллапан, PRP), рання кінезотерапія, фінальне використання напівжорсткої системи зовнішньої фіксації Softcast/Scotchcast дозволили уникнути деформації регенерату і створити оптимальні умови для зрощення уламків. Результати. Були отримані наступні результати лікування постраждалих із незрощеннями кісток гомілки з використанням КФ із запропонованими нами режимами використання за оціночною анатомо-функціональною шкалою Modified Functional Evaluation Systemby Karlstrom-Olerud. Хороші результати були отримані у 20 хворих (55,6 %). У 4 хворих (11,1 %) результати оцінені як добрі з елементами помірного порушення функції. Вони становили 22,000 ± 1,323 бала. Задовільні результати були отримані у 7 хворих (19,4 %); оцінені в 28,000 ± 0,125 бала. Поганий, незадовільний результат спостерігався в 1 випадку (2,8 %); відмінний функціональний статус — у 4 (11,1 %) хворих. Висновки. З огляду на тяжкість ураження ми вважаємо такий результат обнадійливим. У зв’язку з недостатньою кількістю спостережень слід рекомендувати використання запропонованих удосконалень застосування КФ в лікуванні незрощень кісток гомілки після переломів і подальше дослідження їх ефективності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хмизов С. О., Кацалап Є. С., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.
Назва : Математичне моделювання остеосинтезу кісток гомілки з використанням титанової сітки при їх вродженому псевдоартрозі в нижній третині
Паралельн. назви :Mathematical modeling of the osteosynthesis of the lower leg bones using a titanium mesh for their congenital pseudoarthrosis in the lower third
Місце публікування : Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 27-33 (Шифр ТУ3/2021/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION
ДВИГАТЕЛЬНАЯ НАГРУЗКА, МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EXERCISE MOVEMENT TECHNIQUES
Анотація: Уроджений псевдоартроз кісток гомілки належить до групи орфанних захворювань і проявляється незрощенням (псевдоартрозом) кісток гомілки, що призводить до формування деформації та вкорочення кінцівки і, як наслідок, супроводжується стійким порушенням опороздатності кінцівки. На сьогодні питання вибору хірургічної методики й оптимальної фіксації при хірургічному лікуванні уродженого псевдоартрозу кісток гомілки залишається невирішеним. Мета: дослідити напружено-деформований стан моделі гомілки з псевдоартрозом її кісток у нижній третині при їх остеосинтезі з використанням титанової сітки. Матеріали та методи. Моделювали остеосинтез інтрамедулярним стрижнем, шпицею та блоком із кісткових трансплантатів на обидві кістки гомілки з накладанням сітки з титану поверх трансплантатів під впливом двох видів навантажень — на стиск та кручення. Результати. Проведені дослідження показали, що додаткова фіксація блока кісткових трансплантатів титановою сіткою дозволяє знизити рівень напружень практично на всіх контрольних точках моделі остеосинтезу кісток гомілки при їх вродженому псевдоартрозі при навантаженні як на стиск, так і на кручення. Як найбільш позитивні зміни можна відмітити зниження величин напружень на великогомілковій кістці навколо лінії незрощення, що можна пояснити тим, що блок кісткових трансплантатів, зміцнений титановою сіткою, бере на себе більше навантаження. Це впливає на підвищення рівня напружень на нижній межі блока трансплантатів та великогомілкової кістки. До негативних факторів слід віднести підвищення рівня напружень вздовж лінії незрощення малогомілкової кістки. Це також пояснюється підвищенням модуля пружності блока кісткових трансплантатів, що ще більше навантажує малогомілкову кістку. Висновки. Використання титанової сітки для додаткової фіксації кісток гомілки при лікуванні їх вродженого псевдоартрозу позитивно впливає на напружено-деформований стан моделі, що підтверджується зниженням рівня напружень практично на всіх контрольних точках моделі, при навантаженнях як на стиск, так і на кручення. Найбільш позитивні зміни спостерігаються вздовж лінії незрощення великогомілкової кісткиCongenital pseudarthrosis of the lower leg bones belongs to the group of orphan diseases and manifests itself in non-union (pseudarthrosis) of the lower leg bones, which leads to the formation of deformity and shortening of the limb, and, as a result, is accompanied by a persistent violation of the limb’s supportability. To date, the question of choosing a surgical technique and optimal fixation in the surgical treatment of congenital pseudarthrosis of the lower leg bones remains unresolved. The purpose was to investigate the stress-strain state of the shin model with pseudarthrosis of its bones in the lower third during their osteosynthesis using a titanium mesh. Materials and methods. Osteosynthesis was simulated with an intramedullary nail, wires, and a block of bone grafts on both shin bones with the imposition of a titanium mesh over the grafts under the influence of two types of compression and torsion loads. Results. Studies have shown that additional fixation of the bone graft block with a titanium mesh allows reducing the stress level at almost all control points of the model of osteosynthesis of the lower leg bones in their congenital pseudarthrosis, both under compression and torsion. As the most positive changes, we can note a decrease in the stress values on the tibia around the nonunion line. This can be explained by the fact that the bone graft block reinforced with a titanium mesh takes on a great load. The same fact contributes to the increase in the level of stress at the lower border of the graft block and tibia. The negative factors include an increase in the level of stress along the line of non-union of the fibula. This is also explained by an increase in the modulus of elasticity of the bone graft block, which further loads the fibula. Conclusions. The use of a titanium mesh for additional fixation of the shin bones in the treatment of their congenital pseudarthrosis has a positive effect on the stress-strain state of the model, which is confirmed by a decrease in the stress level at almost all control points of the model, both under compression and torsion loads. The most positive changes are observed along the line of non-union of the tibia
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кучер І. В., Лябах А. П.
Назва : Сучасний стан концепції остеосинтезу заднього краю великогомілкової кістки у пацієнтів із переломами кісточок гомілки (Огляд літератури)
Паралельн. назви :Current State of the Posterior Malleolus Osteosynthesis Concept in Patients with Ankle Fractures (Literature Review)
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 42-52 (Шифр ВУ11/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
Анотація: Проблема остеосинтезу переломів заднього краю дистального відділу великогомілкової кістки (ЗКВГК) залишається предметом наукових дискусій, незважаючи на значний досвід хірургічного лікування та велику кількість біомеханічних та клінічних досліджень. Мета. Провести аналіз літературних джерел, присвячених сучасним концепціям хірургічного лікування переломів ЗКВГК у пацієнтів із переломами кісточок гомілки. Результати та висновки. Наявні літературні дані не створюють цілісного розуміння проблеми хірургічного лікування переломів ЗКВГК. Поточний консенсус припускає, що відновлення анатомії суглобової поверхні плато великогомілкової кістки та супутніх ушкоджень медіальних та латеральних структур гомілковостопного суглоба, поряд із забезпеченням його стабільності, є запорукою успішного лікування ушкоджень ЗКВГК. Відсутність повноцінних рекомендацій, уніфікованого протоколу щодо вибору тактики лікування та достатньо високий відсоток незадовільних результатів визначають необхідність удосконалення наявних принципів хірургічного лікування
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазарев І. А., Чіп Є. Е., Калашніков А. В., Скибан М. В.
Назва : Біомеханічний аналіз надійності фіксації кісткових відламків при остеосинтезі переломів проксимального відділу великогомілкової кістки LCP-пластиною та інтрамедулярним блокованим стрижнем
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 3. - С. 43-51 (Шифр ТУ3/2020/21/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ГВОЗДИ -- BONE NAILS
ВЕСОВАЯ НАГРУЗКА НА ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНЫЙ АППАРАТ -- WEIGHT-BEARING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Переломи проксимального відділу великогомілкової кістки (ППВВК) становлять до 5 % серед усіх переломів кісток скелета та часто супроводжуються пошкодженням важливих м’якотканних структур і компресією кісткової тканини з боку суглобової поверхні. Актуальність даної проблеми визначається тим, що для ППВВК характерна висока частота несприятливих функціональних результатів: нерідко у віддаленому періоді після травми розвиваються деформуючий остеоартроз, контрактури, нестабільність колінного суглоба. За даними низки авторів, перелічені вище ускладнення зустрічаються в 5,8–28 % випадків, при цьому вихід на інвалідність досягає 5,9–9,1 %. Усе це обумовлює велику медико-соціальну значимість даної проблеми, а визначення найбільш ефективного методу лікування цієї патології є нагальним питанням сучасної травматології. Матеріали та методи. На початковому етапі за даними анатомічних моделей та КТ-сканів засобами SolidWorks створено твердотільну 3D-модель гомілки, яка налічувала такі елементи, як великогомілкова та малогомілкова кістки, міжкісткова мембрана, зв’язки проксимального та дистального міжгомілкового зчленування (перелом проксимального відділу великогомілкової кістки). Далі розроблено чотири варіанти фіксації кісткових відламків із застосуванням пластин LCP та інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу металевим стрижнем. На наступному етапі задані граничні умови закріплення та навантаження моделі масою тіла в середньому 75 кг (750 Н) та створена кінцево-елементна модель, яка налічувала 381 787 вузлів та 206 583 елементи. Результати. Більш рівномірний розподіл напружень на всіх елементах моделі відбувається при застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня, навантаження на металеві частини, кістку та зв’язки менше, ніж навантаження в моделях 1 та 2. Показники деформацій та загальних переміщень моделі при цьому також незначні, що говорить про достатню стабільність відламків та способу остеосинтезу в цілому. Подібна ситуація спостерігається й при використанні пластин LCP при їх білатеральному застосуванні (модель 3). Висновки. Результати дослідження в подальшому можуть служити основою для розробки алгоритму хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів із ППВВК
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко К. К.
Назва : Післятравматичні деформації кісток, що утворюють колінний суглоб: загальний аналіз і лікувальна тактика
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 92-98 (Шифр ОУ4/2020/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
Анотація: Мета роботи: надати сучасний погляд на діагностику та лікування деформацій, які локалізуються в ділянці колінного суглоба та розвинулися після переломів дистального метадіафіза стегнової кістки або проксимального великогомілковоїПоказано, що сформовані деформації призводять до розвитку вторинних адаптаційних змін в артикулюючих поверхнях колінного суглоба, його стабілізаторах, м’язах стегна та гомілки, впливають на функцію ходьби. Під час планування лікувальної тактики цих пацієнтів слід провести рентгенологічне оцінювання деформованої кінцівки, аналіз даних комп’ютерної томографії, стабілографії та статографіі, ультразвукового дослідження м’язів і сухожилків, які забезпечують рух у колінному суглобі, оцінити його анатомо-функціональні характеристики (обсяг рухів, стабільність, артрозні зміни), порушення функції кінцівки з деформованим сегментом, включаючи функцію ходьби. Представлена стандартизована методика рентгенологічного дослідження та рентгенологічні параметри для адекватного аналізу знімків. Підкреслено, що під час планування лікувальної тактики необхідно враховувати всі зміни ушкодженого сегмента і кінцівки, а не лише результати аналізу рентгенограм. Основні завдання лікування — це відновлення можливості осьового навантаження масою тіла, анатомічна або майже анатомічна корекція осьових взаємовідношень для отримання нормальної просторової орієнтації суглобових поверхонь, поліпшення функції ходьби. Основними видами хірургічних втручань є: різні види остеотомій із подальшою корекцією (одночасною або поступовою) і фіксацією фрагментів зі застосуванням методики позавогнищевого або заглибного остеосинтезу (інтрамедулярний блокований або накістковий); втручання на зв’язкових структурах; ендопротезування; артродезування. Сформульовано основні показання для кожного з видів оперативного втручання
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дунай О. Г., Пашков Ю. А., Гузенко В. А., Мороз В. С., Дедов А. А.
Назва : Лікування діафізарних переломів кісток нижньої кінцівки методом БІОС при політравмі
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 2. - С. 48-51 (Шифр ТУ3/2020/21/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
Анотація: Переломи діафізів великогомілкової та стегнової кісток досить поширені. Їх частка серед травм опорно-рухового апарату при політравматичних пошкодженнях становить до 15,3 %. Лікування хворих з політравмою потребує застосування малоінвазивних методів стабілізації кісткових уламків з метою ранньої активізації потерпілих і забезпечення зручності проведення додаткових обстежень у разі потреби. Мета дослідження: провести аналіз результатів оперативного лікування діафізарних переломів великогомілкової та стегнової кісток у потерпілих з політравматичними пошкодженнями методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 хворого з переломами стегнової та великогомілкової кісток методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Переломи стегнової кістки отримали 25, а переломи великогомілкової кістки — 26 постраждалих. Середній вік пацієнтів становив 34 роки. Згідно з класифікацією АО, переломи стегнової кістки типу А були в 5 постраждалих, типу В — у 15, а переломи типу С — у 5. Переломів великогомілкової кістки типу А було 6, типу В — 16, типу С — 4. Відкритих переломів не було. Оперативне втручання методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу проводили в термін від 1 до 7 діб після травми, керуючись принципами damage control. Всі операції виконували за допомогою ЕОП фірми Philips. Застосовували антеградний спосіб уведення інтрамедулярного фіксатора. Зовнішню іммобілізацію після операції не застосовували. Активізацію (тобто активні рухи в ліжку, хода за допомогою милиць) хворих з переломами стегнової кістки розпочинали з 4–7-ї доби, а при переломах великогомілкової кістки — на 2-гу — 3-тю добу після операції. Повне навантаження дозволили через 10–12 тижнів після операції. Видалення металевих конструкцій здійснювали не раніше 14–18 місяців після операції при наявності рентгенологічних ознак консолідації перелому. Результати. Критеріями оцінювання результатів лікування були: своєчасна консолідація перелому, деформація сегмента, укорочення сегмента, перелом або міграція металоконструкції, обмеження рухів у суглобах, нейротрофічні розлади, інфекційні ускладнення. За результатами лікування спостерігали до 24 місяців після операції. У 47 пацієнтів вдалося досягти добрих результатів. У 5 пацієнтів результат лікування був розцінений як задовільний. У 3 пацієнтів результат лікування був розцінений як незадовільний. Після зміни методів лікування на черезкістковий остеосинтез за методикою Г.А. Ілізарова вдалося досягти консолідації перелому, усунути деформацію сегмента. Гнійно-інфекційне ускладнення вдалося ліквідувати після видалення металоконструкції та проведення фістулонекректомії. Висновки. Використання блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу дає можливість почати більш ранню активізацію пацієнтів під час лікування в умовах відділення політравми, що є зручним у проведенні додаткових обстежень у разі потреби, скорочує термін реабілітації
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Данькевич В. П., Мартинчук О. О., Байда М. Б., Жагдаль А. А.
Назва : Фіксація уламків при складних реконструкціях переломів кісток гомілки
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 2. - С. 88-92 (Шифр ТУ3/2020/21/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
Анотація: Авторами оцінені властивості фіксації кільцевими апаратами спице-стрижневого типу і показання до їх використання. Систематизовані показники Non-Union Scoring System до проведення різних видів змінно планованого остеосинтезу. Сформульовані показання до зміни видів фіксації при різних ускладненнях в процесі лікування. Комплексна терапія включала в себе і реконструкцію дефектів м’яких тканин, і корекцію судинних та обмінних порушень. Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки слід вважати обнадійливими (за даними функціональної оцінки шкали Modified Functional Evaluation System by Karlstrom-Olerud)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яцун Е. В., Ивченко Д. В., Головаха М. Л.
Назва : Первый опыт динамического интрамедуллярного остеосинтеза диафизарных переломов большеберцовой кости с применением имплантатов на основе магниевого сплава
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 43-50 (Шифр ВУ11/2020/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
Анотація: На основании полученных данных можно сделать заключение о возможности и целесообразности применения биодеградирующих имплантатов, изготовленных из магниевого сплава МС-10, в динамическом БИОС длинных трубчатых костей скелета человекаВизначено ефективність використання методики динамічного блокувального інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС) переломів великогомілкової кістки із застосуванням біорозкладних імплантатів на основі магнієвого сплаву МС-10На підставі отриманих даних можна зробити висновок про можливість і доцільність застосування біорозкладних імплантатів, виготовлених із магнієвого сплаву МС-10, у динамічному БІОС довгих трубчастих кісток скелета людини
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Попсуйшапка О. К., Литвишко В. О., Підгайська О. О., Ашукіна Н. О., Несвіт К. В., Мальцева В. Є.
Назва : Механічні та структурні особливості незрощення відламків великогомілкової кістки та їхнє значення для лікування
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 33-42 (Шифр ОУ4/2020/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
Анотація: Вивчити внутрішні напруження кісток і м’яких тканин гомілки в нормі та за умов ізольованого незрощення великогомілкової кістки (ВГК), характер переміщення відламків, структуру регенерату й обґрунтувати концепцію лікування. Методи. На скінченно-елементній моделі відтворені три ситуації: I — анатомічна норма; II — поперечний дефект висотою 5 мм на межі середньої та нижньої третин ВГК заповнений колагеном; III — II ситуація доповнена порожнім дефектом малогомілкової кістки (МГК) висотою 10 мм на тому самому рівні. У 45 пацієнтів із незрощенням ВГК (термін після перелому 4–18 міс.) проведено резекцію ділянки МГК довжиною 10–15 мм на рівні незрощення ВГК, встановлено стрижневий апарат зовнішньої фіксації. Вивчено лінійні переміщення кінців відламків і структуру регенерату. Результати. За умов осьового навантаження в нормі (ситуація I) у нижній половині кісток гомілки на внутрішній і зовнішній поверхнях виявлено асиметрію напружень. У ситуації II вертикальне напруження в нижній половині ВГК зменшилося на внутрішній поверхні на 69 %, на зовнішній — на 44 %, а на зовнішній стороні МГК підвищилося в 5 разів. Дотичні напруження виросли в 3 рази, їхній результуючий вектор сили змінив напрямок назовні та зріс у 7 разів. У ситуації III картина розподілу напружень на поверхні відламків ВГК стала порівнянною з нормальною. У разі незрощення фрагментів ВГК між ними виявлено фіброзно-хрящовий шар, організований під дією поперечних сил. Пацієнти навантажували ушкоджену кінцівку з перших днів після операції, у 95,6 % із них відбулося зрощення відламків ВГК через 3,5– 4 міс. Висновки. Виключення МГК з опорної функції шляхом резекції її ділянки 10–15 мм на рівні незрощення ВГК нормалізує вектор навантаження на відламках ВГК і фіброзно-хрящовому регенераті, приводячи до його осифікації
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Данькевич В. П., Мартинчук О. О., Байда М. В.
Назва : Оцінка ролі первинної фіксації переломів кісток гомілки у розвитку асептичних незрощень великогомілкової кістки
Місце публікування : Травма. - Донецьк, 2020. - Том 21, N 5. - С. 16-19 (Шифр ТУ3/2020/21/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
Анотація: Розглянуті види первинного остеосинтезу й оцінена їх значимість як причини розвитку незрощення у 76 хворих з асептичними незрощеннями кісток гомілки. Сформульовані засади застосування різних видів фіксації у різних клінічних ситуаціях, принципи профілактики незрощень кісток гомілки. Первинний остеосинтез переломів кісток гомілки є дуже важливим, але не єдиним чинником, що детермінує розвиток незрощення. Аналіз результатів проведеного комплексного лікування при переломах кісток гомілки свідчив про існуючі можливості покращення результатів і зменшення відсотка незрощень. При високоенергетичних, а тим більше відкритих ураженнях методом вибору (первинним і заключним) могло бути застосування кільцевих фіксаторів спицестрижневого типу
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васюк В. Л., Коваль О. А., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.
Назва : Математичне моделювання варіантів остеосинтезу переломів дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1
Місце публікування : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2019. - Том 20, N 1. - С. 37-46 (Шифр ТУ3/2019/20/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Переломи пілона досить часто є компонентом політравми. Частота цих переломів у загальній структурі пошкоджень скелета становить 1–7 %. Переломи даної локалізації є лідерами за кількістю ускладнень (до 30 %) і незадовільних наслідків. Причинами такого становища виявляються у першу чергу порушення кровопостачання в зоні перелому та технічні проблеми при виконанні оперативного втручання. Мета: на математичній моделі вивчити механічні особливості різних варіантів остеосинтезу великогомілкової кістки з переломом дистального метаепіфіза типу С1 за класифікацією Асоціації осетосинтезу (АО). Матеріали та методи. Була розроблена математична модель дистальної частини нижньої кінцівки, що містила кісткові елементи гомілки та стопи, на якій моделювали переломи дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 за класифікацією АО. Як контроль використовували моделі з фіксацією уламків накістковою пластиною. Також був промодельований комбінований варіант фіксації кісткових уламків при переломах дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 за допомогою спиць та апарата зовнішньої фіксації (АЗФ) на основі стрижнів. Результати. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що за наявності перелому дистального метаепіфіза типу С1 за критерієм забезпечення мінімальних напружень в ділянці перелому при всіх типах навантаження метод комбінованого остеосинтезу спицями та АЗФ на основі стрижнів має перевагу над іншими методами фіксації уламків. Дослідження розподілу відносних деформацій у кістковому регенераті моделей з переломом типу С1 під навантаженням спереду назад також підтвердило перевагу комбінованого остеосинтезу над іншими за критерієм максимальних величин відносної деформації. Висновки. Дослідження напружено-деформованого стану моделей з переломом дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 показало, що використання комбінованого остеосинтезу спицями та АЗФ на основі стрижнів забезпечує мінімальні напруження в кісткових елементах у ділянці перелому при всіх типах навантаження, а також дозволяє найбільш ефективно обмежити деформації кісткового регенерату серед всіх інших методів фіксації уламківPilon fractures are often a component of polytrauma. The frequency of these fractures in the overall structure of skeletal damage is 1–7 %. Fractures of this localization are leaders in terms of the number of complications (up to 30 %) and adverse effects. The causes of this situation are, first of all, disturbances of blood supply in the fracture zone and technical problems when performing surgical intervention. The purpose was to study the mechanical features of different types of osteosynthesis for distal tibial metaphyseal fractures type C1 according to the AO classification using the mathematical model. Materials and methods. A mathematical model of the distal part of the lower limb containing the bone elements of the tibia and foot was developed, on which distal tibial metaphyseal fractures type C1 according to the AO classification were modeled. As controls, mo-dels were used with fragment fixation by means of external plate. Also, a combined type of bone fragment fixation was modeled for distal tibial metaphyseal fractures type C1, with the help of wires and external fixation device (EFD) on the basis of rods. Results. The conducted study allows us to conclude that in the presence of distal tibial metaphyseal fractures type C1, according to the criterion of providing minimum stresses in the fracture site for all types of loads, the method of combined osteosynthesis with wires and EFD on the basis of rods has an advantage over other methods of fragment fixation. The study on the distribution of relative deformations in bone regenerate of models with type C1 fracture under anteroposterior loads also confirmed the advantage of combined osteosynthesis over the others according to the criterion of maximum values of relative deformation. Conclusions. The study of the stress strain state of models with distal tibial metaphyseal fractures type C1 showed that the use of combined osteosynthesis with wires and EFD on the basis of the rods provides minimal stresses in bone elements in the fracture site in all types of loads, and also the most effective restriction of bone deformation among all other methods of fragment fixation
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калашніков А. В., Чіп Є. Е., Калашніков О. В., Чалайдюк Т. П.
Назва : Визначення ефективності застосування різних способів лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 28-34 (Шифр ВУ11/2019/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Визначити ефективністьзастосуваннярізних способівлікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки (ППВВК). Матеріали і методи. Проведений проспективний та ретроспективний аналіз ефективності лікування 125 хворих із ППВВК, які проходили лікування в клініці ДУ “ІТО НАМН України” та відділенні травматології КНМП “Глобинська ЦРЛ”у період 2008-2017рр. Усі хворі були розподілені на три групи відповідно до способу лікування: дослідна група (хворі, які лікувалися за допомогою БІОС та LCP-пластин); 1-ша контрольна група (хворі, які лікувалися за допомогою DCР-пластин, АЗФ та гвинтів); 2-га контрольна група (хворі, які лікувалися консервативно). Ефективність проведеного лікування оцінювали після консолідації перелому (через 1 рік після початку лікування) за шкалами Oxford та Neer - Grantham - Shelton. Результати та їх обговорення. Визначено, що найбільш ефективним методом лікування цієї категорії хворих є використання сучасних методик остеосинтезу (БІОС, пластини LCP), відсоток хороших та відмінних результатів склав 88,33% - для шкали Oxford та Neer - Grantham - Shelton, негативні результати склали всього 1,67% - для шкали Oxford та 3,34% - для шкали Neer - Grantham - Shelton. Дані статистично достовірно (р0,01) відмінні в порівнянні з контрольними групами хворих. Висновки. Найбільш ефективним способом лікування хворих із переломами проксимального відділу великогомілкової кістки є використання сучасних методик остеосинтезу (БІОС, пластини LCP), відсоток хороших та відмінних результатів склав 88,33%, негативні результати в межах 3,34%, що статистично достовірно (р0,01) відрізняється від результатів лікування хворих, яким проводилось консервативне лікування та застосовувались традиційні способи остеометалосинтезу (DCP-пластини, АЗФ та гвинти). Проведене дослідження переконливо доводить необхідність більш широкого впровадження сучасних методик остеосинтезу при переломах проксимального відділу великогомілкової кістки на теренах нашої держави
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сокол В. К.
Назва : Оцінка структурно-фукнціонального стану м’язів у разі наслідків переломів кісток гомілки за даними ультразвукового дослідження
Паралельн. назви :Evaluation of the muscles structural and functional state during the оutcome of fracture of the shin bones according to ultrasound data
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 2. - С. 148-152 (Шифр КУ27/2019/Т.18/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОСТИ НОГИ -- LEG BONES
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Мета роботи - дослідити структурно-функціональні характеристики м’язів гомілки у разі наслідків переломів великогомілкової кістки з використанням методу ультразвукової діагностики. Матеріал і методи. Матеріал - протоколи клініко-рентгенологічного обстеження 20 хворих із зрощеними закритими переломами кісток гомілки і залишковими деформаціями великогомілкової кістки. Методи дослідження - клінічний, рентгенологічний, функціональне ультразвукове дослідження м’язів обох гомілок з вивченням якісних і кількісних сонографічних показників стану м’язів ураженої і здорової кінцівки. Результати. У 18-тьох (90%) пацієнтів визначалися зрощені переломи обох кісток гомілки; у 2-х (10%) - ізольований перелом великогомілкової кістки. В усіх спостереженнях реєструвалося залишкове зміщення кісткових фрагментів, гіпотрофія м’яких тканин гомілки на боці перелому (1,8 ± 0,6 см). При сонографії відзначався чіткий, рівний контур м ’язів на обох гомілках з практично рівномірним зменшенням товщини всіх досліджених м’язів та наявністю в них ділянок підвищеної ехогенності і неоднорідної структури. Коефіцієнт гіпотрофії м’язів не перевищував 14,0 ± 1,0%. У спокої різниця між коефіцієнтами скоротливості м’язів ураженої та інтактної гомілки становила в середньому 4,6 ± 1,1%, зростаючи після навантаження майже вдвічі (8,2 ± 0,9%). Висновки. Результати порівняльного ультразвукового дослідження м’язів ураженої та інтактної гомілки виявили зміни м’язової структури і зниження її скоротливості на стороні перелому, які зростають при нетривалому навантаженні
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Бебіх А. Р.
Назва : Корекція змін у сегменті у хворих із незрощенням кісток гомілки після переломів
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 2. - С. 98-104 (Шифр ТУ3/2018/19/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ЛОДЫЖКИ ПЕРЕЛОМЫ -- ANKLE FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Проблема лікування незрощень великогомілкової кістки не є повністю вивченою; не існує загальноприйнятих однозначних протоколів лікування. Незрощення є неоднорідною патологією, що вимагає індивідуальних підходів у кожному клінічному випадку, з певним обсягом і видом втручання. Неоднозначність підходів і високий рівень незадовільних результатів лікування, працездатний вік постраждалих обумовлюють медичну та соціальну актуальність лікування незрощень кісток гомілки. Найбільш перспективним напрямком поліпшення результатів нам здається вивчення порушень в ураженому сегменті й організмі постраждалих, формулювання на цій основі принципів комплексного лікування. Авторами встановлена мета — покращити результати лікування хворих із незрощеннями кісток гомілки після переломів на підставі вивчення судинних і обмінних змін у гомілці при незрощенні кісток після переломів на основі променевих досліджень, ультразвукової діагностики, вимірювання фаціального тиску та термоасиметрії. Запропоновано конкретний обсяг медикаментозної терапії у 24 хворих. Виявлено високу безпечність та ефективність запропонованого комплексного лікування у хворих із незрощеннями кісток гомілки після переломів. У 18 випадках (75 %) отримано задовільний і добрий результати при оцінці за шкалою Любошица — Маттіса — Шварцберга
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Бебіх А. Р.
Назва : Вибір видів кільцевих позавогнищевих фіксаторів при лікуванні незрощень кісток гомілки
Місце публікування : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2018. - Том 19, N 1. - С. 116-121 (Шифр ТУ3/2018/19/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
Анотація: У комплексному лікуванні у 271 хворого з незрощенням кісток гомілки використані кільцеві позавогнищеві фіксатори у вигляді монолокального, білокального режиму і режиму дозованого усунення кутових зміщень уламків. Сформульовано показання до кожного з них. Використання кільцевих фіксаторів у різних режимах у комплексному лікуванні незрощень кісток гомілки свідчить про високу ефективність — в 72 % випадків (195 спостережень) були отримані позитивні результати
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васюк В. Л., Коваль О. А.
Назва : Закритий малоінвазивний остеосинтез епіметафізарних переломів дистального відділу кісток гомілки
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 5. - С. 110-121 (Шифр ТУ3/2018/19/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проблема хірургічного лікування переломів дистальної гомілки (сегментів 43 і 44 за АО) є актуальною, їй присвячена низка наукових робіт, в яких висвітлено різні технології лікування переломів дистального метаепіфіза великогомілкової кістки, у тому числі пілона, при цьому частота ускладнень і незадовільних результатів залишається високою. Метою роботи є покращання результатів хірургічного лікування переломів дистального метаепіфіза кісток гомілки шляхом розробки, обґрунтування і впровадження удосконаленої технології малоінвазивного остеосинтезу. Матеріали та методи. Удосконалена технологія малоінвазивного остеосинтезу переломів дистального метаепіфіза кісток гомілки полягає в тому, що репозицію здійснюють під загальною або провідниковою анестезією під контролем електронно-оптичного перетворювача. При цьому використовують принцип лігаментотаксису, розтягуючи відламки за допомогою дистрактора. Якщо окремі кісткові фрагменти не репонуються, використовують шило, однозубий гачок, яким користуються через окремі проколи шкіри. Кожний крок контролюється рентгентелевізійною апаратурою. Після усунення підвивиху і досягнення репозиції виконують фіксацію відламків, проводячи 3 спиці діаметром 2 мм із підошви в напрямку середини великогомілкової кістки, додатково фіксують окремі кісткові фрагменти спицями та гвинтами через проколи шкіри. Кінцівку іммобілізують за допомогою апаратів зовнішньої фіксації або гіпсової пов’язки. При цьому зводиться до мінімуму додаткове пошкодження періостального й ендостального кровопостачання. Результати. Обстежені 265 пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 45,15 ± 15,98 року (від 18 до 86 років). До І клінічної групи увійшли пацієнти, яким виконано малоінвазивний остеосинтез із використанням спиць та гвинтів (113 — 42,64 % від загальної групи). До ІІ клінічної групи увійшли пацієнти, яким виконано остеосинтез апаратами зовнішньої фіксації (36 — 13,58 %), та до ІІІ клінічної групи — пацієнти, яким виконано остеосинтез пластинами (116 — 43,77 % від загальної групи). Висновки. Аналіз застосування удосконаленої технології малоінвазивного остеосинтезу переломів дистальної гомілки порівняно з традиційними технологіями лікування даних пошкоджень при хірургічному лікуванні 265 пацієнтів трьох клінічних груп показав, що застосування закритої репозиції та удосконаленої технології малоінвазивного остеосинтезу призводить до покращання результатів та суттєвого зменшення вартості лікування порівняно з традиційним остеосинтезом
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушай А. К., Бебих О. Р., Буглак А. І.
Назва : Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки після переломів з використанням оцінних шкал
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 4. - С. 78-84 (Шифр ТУ3/2018/19/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
Анотація: Авторами наведено результати лікування 32 постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки. Отримано добрі результати. Об’єм лікувального комплексу та можливий прогноз отриманих результатів здійснювався із застосуванням оцінної шкали Non-Union Scoring System. З урахуванням тих же показників був обраний і спосіб фіксації уламків кільцевими фіксаторами. Отримані результати виначалися з використанням оцінних анатомо-функціональних шкал Любошиця — Меттіса — Шварцберга та Karlstrom — Olerud. Використання оцінних шкал стандартизувало оцінку отриманих результатів, дало можливість порівняти ефективність різних методів лікування. Порівняння показників оцінних шкал Любошиця — Меттіса — Шварцберга та Karlstrom — Olerud довело їх схожість, відсутність значних розбіжностей в оцінці, що свідчить про можливість порівняння результатів лікування, здійснених за різними шкалами
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Литовченко В. О., Гарячий Є. В., Власенко Д. В., Власенко В. Г.
Назва : Артроскопічно контрольоване лікування внутрішньосуглобових переломів тибіального плато
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - Київ, 2017. - N 1. - С. 25-27 (Шифр ВУ11/2017/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 27
MeSH-головна: БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES
ГИАЛЕКТИНЫ -- HYALECTINS
Анотація: Показана ефективність артроскопічно контрольованого остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів тибіальних плато із застосуванням хондропротекторів у ранньому післяопераційному періоді. Він дозволяє істотно поліпшити результати лікування, уникнути виражених посттравматичних дегенеративно-деструктивних внутрішньосуглобових процесів, сприяє оптимізації хондрогенезу і значно покращує якість життя постраждалих
Знайти схожі

1-20 21-40 41-61 61-61

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)