Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Введение лекарств интраназальное<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-35

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Покришень Д. О., Джус В. Т., Мудрий А. С., Писанко В. М.
Назва : Інтраназальний дексмедетомідин: ефективний метод премедикації у дітей
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 2. - С. 63-67 (Шифр БУ1/2020/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Седативна премедикація є ключовим компонентом дитячої анестезії. Інтраназальний дексмедетомідин все ширше використовується при проведенні процедурних седацій та премедикації у дітей. В даній статті представлено огляд літератури та наш власний досвід стосовно використання дексмедетомідину інтраназально в якості премедикації перед хірургічними втручаннями у дітей. Дані досліджень, рекомендації провідних світових фахових організацій та наш власний досвід дозволяють стверджувати, що інтраназальне введення дексмедетомідину є ефективною та безпечною альтернативою традиційним методам премедикації у дітей
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Аденоїди у дитини: як оптимізувати лікування?
Місце публікування : Дитячий лікар. - 2018. - N 3/4. - С. 39-44 (Шифр ДУ23/2018/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Мометазон-- тер прим
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
АДЕНОИДЫ -- ADENOIDS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Носове дихання - процес настільки природний і звичний, що мало хто взагалі помічає його. Але варто з’явитися проблемам, що утруднюють дихання носом, і стає зрозумілим, що воно є життєво необхідним. Проходячи вузькими звивистими носовими шляхами, повітря зволожується і зігрівається, а мукоциліарний кліренс слизової оболонки забезпечує очищення від часточок пилу, бактерій, вірусів і грибкових спор. Особливо важливим нормальне носове дихання є для дітей, адже до певного віку їм взагалі не притаманне дихання ротом. Дихаючи через рот, дитина наражається на підвищену небезпеку інфекційних захворювань внаслідок потрапляння неочищеного повітря безпосередньо в ротоглотку, а в холодну пору року частіше застуджується
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ал Нукарі Абдулкарим, Кошелєв О. С., Дроздов О. Л.
Назва : Оцінювання мікробіологічної чистоти назальної мазі "Мнемастим"
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2018. - Том 11, N 1. - С. 40-43 (Шифр АУ40/2018/11/1)
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
МАЗИ -- OINTMENTS
АРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- ARGININE VASOPRESSIN
Анотація: Мета роботи – визначення мікробіологічної чистоти назальної мазі «Мнемастим» з аргінін-вазопресином (АВП). Матеріали та методи. Для контролю мікробної контамінації робили посіви на комплект поживних середовищ: для виділення кишкових бактерій – агар ЕНДО, жовтково-сольовий агар (ЖСА) – для виділення стафілококів, середовище Сабуро – для виділення грибів. Чашки з посівами витримували при температурі 37 °C протягом 48 годин. Надалі ідентифікацію здійснювали за загальноприйнятими методиками. Результати. Встановили, що кількість мікроорганізмів (бактерій і грибів) в 1 г препарату не перевищує допустимі Державною Фармакопеєю України (ДФУ) нормативи для цього класу лікарських форм, але наближена до критичного значення. Цього цілком достатньо для екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим», поряд з цим при розробленні та подальшому промисловому виробництві готового лікарського засобу доцільно введення до його складу антисептичних допоміжних речовин. На підставі комплексних фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-хімічних, реологічних і біологічних досліджень розробили оптимальний склад і технологію екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим» для терапії когнітивних наслідків цереброваскулярної патології. Висновки. Назальна лікарська форма «Мнемастим» для промислового виробництва потребує введення до складу допоміжних речовин, що характеризуються антимікробною активністю, для стабілізації процесу мікробної контамінації. Виявили, що для мінімізації цього показника стандартизації мазі на ліпофільній основі в фармакопейних межах найраціональнішим є використання полігексаметиленгуанідину фосфату, триклозану або суміші ніпагин:ніпазол 8:2 у 0,15 % концентрації. Введення консервантів у назальну мазь вазопресину на ліпофільній основі для екстемпорального виготовлення не потрібне
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Альберти Дж., Стол В.
Назва : Влияние противоаллергических лекарственных средств интраназального применения на частоту колебаний ресничек мерцательного эпителия носовой полости человека in vitro
Місце публікування : Лечащий Врач. - 2012. - № 2. - С. 95-98 (Шифр ЛР13/2012/2)
Предметні рубрики: Эпителия мерцательного клиренс-- IN VITRO
Ринит аллергический постоянный-- лек тер
Десенсибилизирующие средства-- тер прим
Введение лекарств интраназальное
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисенко О. А., Кучеренко Л. В., Литвиненко Я. С.
Назва : Эффективность применения препарата Мексиприм методом эндоназального электрофореза в лечении психовегетативного синдрома у участников АТО в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 5. - С. 59-65 (Шифр МУ64/2018/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ ЛЕКАРСТВЕННЫЙ -- IONTOPHORESIS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
СУКЦИНАТЫ -- SUCCINATES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: В статье представлены результаты исследования применения препарата Мексиприм методом эндоназального электрофореза у пациентов — участников АТО трудоспособного возраста с контузионно-коммоционными поражениями разной степени выраженности. Проведен анализ динамики психовегетативного синдрома, баланса вегетативной дисфункции, степени выраженности тревожного и депрессивного синдромов, посттравматического стрессового расстройства с помощью стандартизированных шкал и опросников, а также оценки ряда показателей электроэнцефалограммы (ЭЭГ) до и после проведенных процедур электрофореза. Показано, что терапия препаратом Мексиприм методом эндоназального электрофореза способствовала эффективной реабилитации пациентов с травматическим повреждением мозга: была отмечена тенденция к нормализации вегетативных функций и психоэмоционального состояния участников АТО, а также положительная динамика комплекса показателей ЭЭГ (в частности, достоверное снижение судорожной готовности после лечения). Во время терапии пациентов не было зарегистрировано случаев возникновения нежелательных реакцийThe article presents the results of the study of endonasal electrophoresis treatment with Mexiprim in patients — antiterrorist operation (ATO) participants of working age with concussion and commotion lesions of varying severity. The analysis of the dyna-mics of psychovegetative syndrome, autonomic dysfunction ba-lance, anxiety and depression severity, posttraumatic stress disorder, electroencephalogram (EEG) parameters was performed before and after electrophoresis procedures with the help of standardized scales, questionnaires and equipment. It was shown that Mexiprim therapy by the endonasal electrophoresis method promoted effective rehabilitation of patients with traumatic brain damage: the tendency towards normalization of vegetative functions and psychoemotional state of ATO participants was noted, as well as the positive dynamics of the EEG indices (in particular, a significant decrease in convulsive readiness after treatment). During the treatment, no adverse effects were recorded
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака Б. С., Бєленічев І. Ф., Гладишев В. В.
Назва : Вивчення впливу допоміжних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2019. - Том 12, N 3. - С. 304-308 (Шифр АУ40/2019/12/3)
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Розроблення засобів швидкої доставки лікарських засобів – актуальний напрям сучасної фармації. У зв’язку з цим перспективним є назальний шлях введення лікарських речовин, що характеризується низкою переваг. Більша проникність назальної слизової оболонки з великою площею поверхні сприяє швидкому настанню терапевтичного ефекту. Назальний шлях оминає пресистемний метаболізм у печінці, що характерний для орального введення, легкий у застосуванні, зручний для пацієнта. Для розроблення нової лікарської форми з ноотропними та нейропротективними властивостями обрали ноопепт. Ця речовина малотоксична, не виявляє побічних ефектів, характеризується проявами антиоксидантних і протизапальних властивостей, знижує прояви нейротоксичності кальцію та глутамату, поліпшує реологічні характеристики крові. Мета роботи – визначити вплив допоміжних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми. Матеріали та методи. Для дослідження обрали основні групи допоміжних речовин під час розробки назальної лікарської форми: мукоадгезивні та регулятори в’язкості (полімери) і зволожувачі (спирти). Визначали вивільнення ноопепту методом рівноважного діалізу за Крувчинським при 37,0 ± 0,5 °С крізь напівпроникну мембрану – целофанову плівку «Купрофан». Концентрацію ноопепту після 30 хвилин визначали методом УФ-спектрофотометрії при довжині хвилі 258 нм. Результати. У результаті дисперсійного аналізу встановили, що Fексперим. Fтабл. для обох факторів, отже, полімери та спирти чинять значущий вплив на вивільнення ноопепту з назальних лікарських форм. Після перевірки різниці середніх значень результатів за допомогою множинного рангового критерію Дункана побудували такі ряди переваг: натрій карбоксиметилцелюлоза (хітозан) альгінат натрію (гіалуронат натрію); гліцерин сорбіт D-пантенол (без спирту). Висновки. Визначили, що вид полімерів гідрофільних основ і спирти для зволоження слизової оболонки значущо впливають на вивільнення ноопепту із назальних лікарських форм. Оптимальне вивільнення ноопепту забезпечують натрій карбоксиметилцелюлоза і хітозан з додаванням гліцерину.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака Б. С., Бєленічев І. Ф.
Назва : Використання методів машинного навчання в розробленні назальних лікарських форм церебропротективної дії
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 2. - С. 232-238 (Шифр АУ40/2021/14/2)
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
Анотація: Для ресурсозбереження активних фармацевтичних інгредієнтів і допоміжних речовин на ранніх етапах дослідження під час планування експерименту доцільно використати знання щодо прогнозованих та експериментальних фізико-хімічних властивостей, що перебувають у різних агрегаційних базах даних. Знайдена інформація дає можливість скоротити час на розроблення складу та опрацювання технології. Але різноманіття характеристик активних сполук і допоміжних речовин не завжди наведене в названих сервісах. Останнім часом моделі машинного навчання, що дають можливість отримувати прогнозування з високою ймовірністю, широко застосовують у різних наукових напрямах. Отже, актуальним і перспективним є опрацювання моделей машинного навчання для прогнозу наявності фармацевтичних несумісностей у рецептурі назальних лікарських форм. Мета роботи – опрацювання моделей машинного навчання для in silico прогнозу раціонального складу назальних лікарських форм церебропротективної дії. Матеріали та методи. Як матеріал використовували датасет, що містив дані щодо сполук (діючих і допоміжних) і ознаки щодо наявності або відсутності взаємодії (фармацевтичної несумісності). Наповнення датасету для навчання (training datasets) здійснювали шляхом контент-аналізу даних бібліотеки PubMed (pubmed.ncbi.nlm.nih.gov) у ручному режимі за ключовими словами («pharmaceutical incompatibilites», «physico-chemical compatibility», «incompatible excipients») за останні 10 років. Обсяг датасету, що одержали, – 1185 рядків. Використали набір методів бінарної класифікації машинного навчання (pycaret.org) із застосуванням мови програмування python 3.8 (python.org) у середовищі управління пакетами miniconda (conda.io). Програмування пайплайну (pipeline) здійснили за допомогою пакета jupyter notebook (jupyter.org). Генерацію ознак сполук MACCS (Molecular ACCess System keys) у навчальному датасеті виконали за допомогою пакета RDKit (rdkit.org). Специфікації спрощеного наведення молекул у рядку введення (SMILES) в автоматичному режимі шукали за допомогою сервісу PubChem (pubchem.ncbi.nlm.nih.gov). Результати. У результаті дослідження обрали дві перспективні моделі машинного навчання бінарної класифікації, якість роботи яких перевіряли на датасеті для перевірки. Статистичне оцінювання обраних моделей свідчить про високу ймовірність in silico прогнозу щодо наявності або відсутності фармацевтичних несумісностей під час розроблення назальних рецептур церебропротективних лікарських форм і розміщення на вебсервері експертної системи ExpSys Nasalia (nasalia.zsmu.zp.ua) в розділі розрахунки. Висновки. Опрацювали моделі машинного навчання для in silico прогнозу раціонального складу назальних лікарських форм церебропротективної дії. Підтвердження якості прогнозу фармацевтичних несумісностей із використанням опрацьованих моделей виконали на датасеті для перевірки. Отримали статистичні показники моделей tree_blender (AUC 0.9521, F1 0.9747, MCC 0.9094), boost_blender (AUC 0.9593, F1 0.9821, MCC 0.9352). Використання моделей машинного навчання у фармацевтичній розробці сприятиме ресурсозбереженню та оптимізації складу рецептури.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака Б. С., Бєленічев В. В., Гладишев В. В.
Назва : Дослідження впливу поверхнево-активних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2020. - Том 13, N 1. - С. 105-108 (Шифр АУ40/2020/13/1)
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
ПОЛИСОРБАТЫ -- POLYSORBATES
Анотація: Назальний шлях приймання ліків, як відомо, характеризується рядом переваг: швидкість всмоктування та досягнення терапевтичного ефекту, можливість доставки активних речовин, минаючи пресистемний метаболізм у печінці, зручність і простота введення препарату. Попередньо розроблено лікарський препарат для назального застосування з ноопептом – малотоксичною речовиною пептидної природи, що не виявляє побічні ефекти і характеризується високою активністю. Після попередніх досліджень як основу-носій обрали розчин натрій карбоксиметилцелюлози, який забезпечував найвищі показники вивільнення ноопепту. За даними фахової літератури, до складу назальних лікарських форм для підвищення біодоступності можливе додавання речовин – енхансерів абсорбції. Це речовини, що збільшують проникність мембран для лікарських речовин, які вводяться разом із ними. Серед них інтерес викликає група поверхнево-активних речовин, а саме твін-80, який добре розчиняється у воді та широко застосовується у складі лікарських засобів. Мета роботи – вивчити вплив поверхнево-активних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми. Матеріали та методи. Для дослідження готували композиції з вмістом твіну-80 від 0 % до 3 %. Поверхнево-активну речовину додавали до складу назальної лікарської форми, що містить 1 % ноопепту, по 5 % гліцерину та бішофіту полтавського та розчин натрій карбоксиметилцелюлози. Визначали вивільнення ноопепту методом рівноважного діалізу за Крувчиньським крізь напівпроникну мембрану – целофанову плівку «Купрофан» через 30 хвилин. Концентрацію ноопепту визначали методом УФ-спектрофотометрії при довжині хвилі 258 нм. Результати. Додавання твіну-80 до назальної лікарської форми з ноопептом забезпечує кращий рівень вивільнення діючої речовини. Збільшення концентрації понад 1 % не має значущого впливу на вивільнення ноопепту. Висновки. Визначили, що вміст твіну-80 чинить значущий вплив на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми. Оптимальне вивільнення ноопепту забезпечує 1 % концентрація твіну-80.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака Б. С.
Назва : Оптимізація складу назального лікарського засобу з антагоністом інтерлейкіну-1β
Місце публікування : Фармац. журн. - київ, 2021. - Том 76, N 1. - С. 43-49 (Шифр ФУ3/2021/76/1)
MeSH-головна: ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НАПОЛНИТЕЛИ -- EXCIPIENTS
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Під час розроблення нових ефективних та безпечних лікарських засобів вагоме місце займає питання забезпечення стабільності лікарської форми. При цьому, суттєвий внесок у цю проблему вносить безпосередньо природа активного фармацевтичного інгредієнта. На основі наших експериментальних досліджень було визначено склад основи-носія назального лікарського засобу з рецепторним антагоністом інтерелейкіну-1 (IL-1ra), а також виявлено необхідність додавання консерванта. Однак, акцентуючи увагу на пептидній природі біологічно активного компонента IL-1ra, потрібно враховувати можливу недостатню стабільність під час зберігання препарату зі зміною рН середовища
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака Б. С.
Назва : Термогравіметричні дослідження назального засобу з антагоністом інтерлейкіну-1β (IL-1Ra)
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 1. - С. 56-63 (Шифр АУ40/2021/14/1)
MeSH-головна: РЕЦЕПТОРЫ ИНТЕРЛЕЙКИНА -- RECEPTORS, INTERLEUKIN
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
ТЕРМОГРАВИМЕТРИЯ -- THERMOGRAVIMETRY
Анотація: Антагоніст рецепторів інтерлейкіну-1 (ІL-1Ra) – активний фармацевтичний інгредієнт, який отримують методом генної трансформації Escherichia coli, забезпечує нейропротекторний ефект, як-от гальмування процесів окислювальної модифікації білків, нормалізацію функціональної активності мітохондрій, енергетичного обміну, неврологічного статусу в постішемічному періоді. Впродовж попередніх комплексних фізико-хімічних, мікробіологічних і біофармацевтичних досліджень розробили склад нової інтраназальної форми, рецептура включає ІL-1Ra, натрій КМЦ, D-пантенол, бензалконію хлорид, трилон Б, твін-80, фосфатний буферний розчин – рН 6.0 (ДФУ 2). Враховуючи особливості технологічного процесу, під час створення нової гелевої лікарської форми необхідно обґрунтувати температурний режим виготовлення основи-носія, введення діючої речовини в основу, а також спрогнозувати можливу хімічну взаємодію окремих компонентів. Тому актуальним є застосування термогравіметричного аналізу в фармацевтичній технології. Мета роботи – здійснити термогравіметричне дослідження нової назальної форми з антагоністом інтерлейкіну-1? (IL-1Ra). Матеріали та методи. Як об’єкти термогравіметричних досліджень використовували напівфабрикат-розчин рецепторного антагоніста інтерелейкіну-1 (IL-1Ra). Використали допоміжні речовини: натрій карбоксиметилцелюлозу, твін-80, D-пантенол, трилон Б, бензалконію хлорид. Для забезпечення відповідного значення рН застосовували фосфатний буферний розчин (рН 6.0) за рецептурою згідно з ДФУ 2 видання. Крім окремих компонентів готового назального гелю, готували назальний гель без IL-1RA, а також гель з IL-1Ra. Термографічний аналіз виконали на дериватографі Shimadzu DTG-60 (Японія) з платиново-платинородієвою термопарою при нагріванні зразків в алюмінієвих тиглях (від 15 °С до 250 °С). Як еталонну субстанцію використовували ?-Al2O3. Швидкість нагрівання – 10 ?С за хвилину. Маса зразків – від 19,22 мг до 52,91 мг. Результати дериватограф графічно фіксував як криві T, DTA, TGA. Крива Т на дериватограмі показує зміну температури, крива TGA – зміну маси зразка в період дослідження. Крива DTA показує диференціювання теплових ефектів, містить інформацію про ендотермічні та екзотермічні максимуми, її можна використовувати для якісного оцінювання дериватограми. Результати. Дослідження складалося з двох етапів. На першому вивчали дериватограми дослідних зразків, окремих інгредієнтів готового назального гелю (діюча та допоміжні речовини: IL-1Ra, натрій карбоксиметилцелюлоза, твін-80, D-пантенол, трилон Б, бензалконію хлорид, фосфатний буферний розчин – рН 6.0). На другому етапі готували зразки назальних гелів: назальний гель із необхідною кількістю допоміжних речовин, крім діючої речовини – IL-1Ra, а також назальний гель, що містив IL-1Ra та необхідну кількість допоміжних речовин. У результаті отримали окремі параметри термогравіметричного аналізу у вигляді графічного зображення – дериватограми, які потім аналізували. Висновки. Під час термогравіметричних досліджень окремих компонентів назального гелю з IL-1Ra, а також назальних гелів із діючою речовиною та без неї встановили: технологічний процес виготовлення гелю з IL-1Ra доцільно проводити, враховуючи термолабільні сполуки. Спочатку потрібно приготувати основу без консерванта й IL-1Ra. Далі за температури не більше ніж 40 °С розчинити консервант, а потім при охолодженні до 20 °С додати IL-1Ra. Розроблена лікарська форма гелю з IL-1Ra – суміш діючих і допоміжних речовин, інгредієнти яких не взаємодіють і можуть поєднуватися.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Вплив додавання Н₁-антигістамінного препарату до інтраназального кортикостероїду при алергічному риніті: систематичний огляд і метааналіз
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 2. - С. 38 (Шифр КУ34/2021/2)
MeSH-головна: ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Комбінацію Η₁-антигістамінного препарату (АГП) з інтраназальним кортикостироїдом (ІНКС) зазвичай призначають пацієнтам з АР, у яких монотерапія не дає бажаного результату. У систематичному огляді К. Seresirikachorn і співавт. (2018) була оцінена ефективність поєднання АГП та ІНКС у лікуванні АР
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дробик О. С., Насунова Л. Ю.
Назва : Аллергический ринит: взгляд аллерголога
Місце публікування : Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 2. - С. 82-85 (Шифр ВР37/2014/2)
MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- RESPIRATORY PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Евсеев В. А., Ветрилэ Л. А., Захарова И. А.
Назва : Влияние антител к глутамату на развитие стресс-реакций при интраназальном введении сразу после стрессорного воздействия
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины: Междунар. науч.- практ. журн./ Рос. АМН. - 2010. - Т. 149, № 5. - С. 484-486 (Шифр БР31/2010/149/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Стресс-- животное
Введение лекарств интраназальное
Глутаматы-- фарм
Антитела-- фарм
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Емельянов А. В., Краснощекова О. И., Тренделева Т. Е.
Назва : Терапевтические возможности глюкокортикоидов для интраназального введения у больных аллергическим ринитом
Місце публікування : Терапевтический архив. - 2003. - Т. 75, № 3. - С. 80-83. (Шифр ТР8/2003/75/3)
Предметні рубрики: Ринит аллергический постоянный-- лек тер
Глюкокортикоиды
Введение лекарств интраназальное
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Ефективність комбінації азеластину гідрохлориду і мометазону фуроату для інтраназального застосування в пацієнтів із сезонним алергічним ринітом
Місце публікування : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 2. - С. 38 (Шифр КУ34/2021/2)
Предметні рубрики: Азеластин-- тер прим
Мометазон фуроат-- тер прим
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL
Анотація: У роботі S.A. Karpishchenko і О М. Kolesnikova (2017) була оцінена ефективність комбінації азеластину гідрохлориду і мометазону фуроату для інтраназального застосування під час лікування пацієнтів із сезонним АР. У дослідженні взяло участь 60 осіб із сезонним АР. Усі пацієнти були розподілені на три групи по 20 чоловік у кожній. Пацієнти першої групи отримували фіксовану комбінацію азеластину гідрохлориду і мометазону фуроату для інтраназального введення, другої групи - застосовували інтраназально мометазону фуроат і перорально антигістамінний засіб III покоління, а пацієнти третьої групи лікувалися лише інтраназальним мометазону фуроатом. Ефективність лікування оцінювали на 7-й і 14-й день після його початку
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жулай Т. С., Шебеко С. К., Зупанець І. А.
Назва : Дослідження дозозалежності антиексудативної дії нового назального спрею з протизапальними властивостями
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2017. - Том 21, № 4. - С. 11-16 (Шифр КУ4/2017/21/4)
Предметні рубрики: Амизон
MeSH-головна: ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
СИНУСИТ -- SINUSITIS
ИОДИДЫ -- IODIDES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): труды сотрудников нфау
Анотація: Можна припустити, що інтраназальні форми препаратів, які чинять протизапальну дію (ПЗД), можуть бути ефективними для патогенетичної терапії гострого риносинуситу (ГРС) з урахуванням потенційного зменшення такого симптому як назальна обструкція. Мета роботи - визначити наявність протизапальних властивостей, оцінити їх дозозалежність та обгрунтувати вибір концентрації діючої речовини енісаміуму йодиду у формі назального спрею у разі зовнішнього застосування. Об'єкт дослідження - препарат амізон (спрей назальний) виробництва ПАТ "Фармак" (Україна), діючою речовиною якого є енісаміуму йодид у різних концентраціях. Як референтнтєий об'єкт був використаний ібупрофен (нурофен) - таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг, який застосовувався у дозі 48 мг/кг внутрішньошлунково. Проведено первинний скринінг з вивчення антиексудативної дії енісаміуму йодиду у трьох концентраціях за умови розвитку експериментального запального процесу з використанням моделі карагенінового запалення стопи у щурів. Протизапальну активність (ПЗА) енісаміуму йодиду у концентраціях 5, 10 та 20 мг/мл у порівнянні з ібупрофеном оцінювали у відсотках на 3-тю годину спостереження. Енісаміуму йодид в усіх вивчених концентраціях чинив статистично значиму протизапальну дію різного ступеня виразності, яка носила нелінійний характер за дослідженого шляху введення й обраного діапазону концентрацій. Тому вибір найбільш оптимальної концентрації енісаміуму йодиду у формі назального спрею було проведено за результатами порівняльного аналізу ПЗА тест-зразків дослідного засобу. Найвищий рівень ПЗА (35,3 %) енісаміуму йодид проявив у разі застосування концентрації 10 мг/мл, яка і є оптимальною для подальших експериментальних досліджень. Висновки: дослідження ПЗА енісаніуму йодиду (спрей назальний) у діапазоні концентрацій 5, 10 та 20 мг/мл показало наявність нелінійної залежності "активність - концентрація". ПЗД досліджуваного засобу є найбільш вираженою за використання концентрації 10 мг/мл. Енісаміуму йодид 10 мг/мл у формі назального спрею є засобом, перспективним для подальших доклінічних досліджень
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Янкова В. Г., Грибанова С. В., Удянская И. Л., Краснюк И. И., Ложкин Ю. А., Гобызов О. А.
Назва : Изучение динамических характеристик распыла дозированного назального спрея ксилометазолина гидрохлорида методом скоростной теневой фотографии
Місце публікування : Фармация: Науч.-практ.журн./ Моск. мед. акад. им. И.М.Сеченова, Рос. центр фармацевт. и мед.-техн. информации. - М.: Изд. дом "Рус. врач", 2015. - № 6. - С. 38-41. - ISSN 0367-3014 (Шифр ФР15/2015/6). - ISSN 0367-3014
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Лекарства-Ксилометазолина гидрохлорид
MeSH-головна: НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ) -- INVESTIGATIVE TECHNIQUES (NON MESH)
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кечин І. Л., Гладишев В. В., Пухальська І. О.
Назва : Порівняльна фармакодинаміка каптоприлу при інтраназальному й ентеральному шляхах уведення при неускладнених гіпертензивних кризах на амбулаторному етапі лікування
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 1. - С. 103-108 (Шифр АУ40/2021/14/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
КАПТОПРИЛ -- CAPTOPRIL
Анотація: Неускладнені гіпертензивні кризи (ГК) без гострого або прогресивного ураження органів-мішеней становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого зниження артеріального тиску (АТ) протягом кількох годин або доби в амбулаторних умовах. Чинний протокол терапії цієї патології недосконалий, оскільки не пропонує лікарю первинної ланки чіткої та зрозумілої інформації щодо призначення ефективних і комплаєнтних лікарських засобів. Використання в таких випадках назального транспорту антигіпертензивних активних фармацевтичних інгредієнтів у відповідних лікарських формах дає можливість забезпечення їхнього швидкого доставлення у кров’яне русло та периваскулярні структури головного мозку. На підставі попереднього досвіду, враховуючи результати біофармацевтичних досліджень фармакодинаміки та фармакокінетики каптоприлу, в Запорізькому державному медичному університеті розробили та впровадили у практику інноваційну лікарську форму каптоприлу для трансмукозного застосування – 2,5 % інтраназальний гель із контрольованим вивільненням субстанції каптоприлу. Мета роботи – дослідження фармакодинаміки гель-каптоприлу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із неускладненими гіпертензивними кризами. Матеріали та методи. Обстежили 58 амбулаторних хворих на АГ II стадії з неускладненими кардіальними ГК. Група дослідження – 30 хворих віком від 38 до 69 років (середній вік – 52,60 ± 5,03 року) з середньою тривалістю захворювання 11,50 ± 2,72 року, які отримували інтраназально в обидва носові ходи аплікації по 0,5 мл гелю з каптоприлом 2,5 % за допомогою шприца з дозатором. Група порівняння – 28 хворих на АГ II cтадії з неускладненими кардіальними ГК віком від 37 до 65 років, тривалість АГ – 10,80 ± 2,63 року, які отримували каптоприл в еквівалентній дозі перорально. Референтний препарат – каптоприл у таблетках із вмістом 0,025 г активної фармацевтичної субстанції. У динаміці лікування визначали показники офісного АТ і частоти сердечних скорочень (ЧСС) у кризовому стані через 60, 120, 240 хв після застосування каптоприлу. У зв’язку з асиметричністю розподілу варіант застосували метод непараметричної статистики – парний критерій Вілкоксона. Результати. Встановили суттєву редукцію систолічного та діастолічного АТ через годину після інтраназальної аплікації гелю на 19,9 % і 23,8 % відповідно, а після застосування каптоприлу в таблетках систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск мали тільки тенденцію до зменшення – на 8,8 % і 11,6 % відповідно. Через 2 години після застосування гелю САТ і ДАТ додатково знизилися на 23,5 % та 23,5 % відповідно, досягнувши рівня, що рекомендований провідними кардіологами України. Після перорального застосування таблеток каптоприлу САТ знизився на 13 %, ДАТ і ЧСС показали тільки тенденцію до редукції. Через 4 години після застосування гелю з каптоприлом спостерігали поступове підвищення САТ, рівень ДАТ зберігався майже на тому самому рівні. Після аплікації гель-каптоприлу ЧСС у динаміці лікування залишалася без змін за наявності тенденції до прискорення в перший час і знизилася на 4 годину на 12,4 %. Висновки. Здійснили рандомізоване відкрите контрольоване дослідження фармакодинаміки назальної форми каптоприлу у формі 2,5 % гелю на гідрофільній основі порівняно з його таблетованою лікарською формою у хворих на АГ із неускладненими гіпертензивними кризами. Встановили, що назальна лікарська форма каптоприлу забезпечує зниження АТ до рівня, рекомендованого при неускладнених ГК, протягом 4 годин ефективніше, ніж його пероральна форма. Назальний гель каптоприлу має хорошу стерпність, побічні ефекти від його застосування майже відсутні.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лазаревич И. Л., Козлов В. С.
Назва : Острый риносинусит: диагностика, лечение
Місце публікування : Вестник оториноларингологии. - 2013. - № 5. - С. 88-92 (Шифр ВР37/2013/5)
MeSH-головна: СИНУСИТ -- SINUSITIS
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свистунов А. А., Мареев О. В., Мареев Г. О., Букреев И. С.
Назва : Лазерная допплеровская флоуметрия в оценке влияния интра-назальных лекарственных средств на микроциркуляцию слизистой оболочки полости носа
Місце публікування : Вестник оториноларингологии. - 2012. - № 3. - С. 34-38 (Шифр ВР37/2012/3)
Предметні рубрики: Носа слизистая оболочка-- действ преп
Флоуметрия допплеровская лазерная-- исп
Введение лекарств интраназальное
Знайти схожі

1-20 21-35

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)