Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (33)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Верхнечелюстной синусит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 137
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Кошель, І. В.
Динаміка клінічної симптоматики під впливом ендотип-орієнтованої фармакотерапії хронічного риносинуситу з назальним поліпозом [Текст] = Dynamics of clinical symptoms under the influence of endotype-oriented pharmacotherapy of chronic rhinosinusitis with nasal polyposis / І. В. Кошель, Я. Р. Максименко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 64-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АМИНОКАПРОНОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOCAPROIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ К НЕСКОЛЬКИМ ПРЕПАРАТАМ -- DRUG RESISTANCE, MULTIPLE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Хронічний риносинусит (ХРС) з назальним поліпозом (НП) є найтяжчим фенотипом ХРС, пов’язаним із резистентністю до лікування і частим рецидивуванням. Перспективною є фармакотерапія, основана на ендотипуванні з використанням амінокапронової кислоти (АКК), яка може впливати на патофізіологічні механізми поліпозного росту. Мета. Оцінка клінічної ефективності додаткового призначення АКК у порівнянні з пацієнтами, які отримують стандартну терапію ХРСзНП згідно з клінічними рекомендаціями. Матеріали і методи. У дослідження включено 120 амбулаторних пацієнтів, розділених на дві групи: основну (n - 60) і контрольну (n - 60). Пацієнтам призначалось базове лікування, а в основній групі додатково - амінокапронова кислота (АКК). Оцінка ефективності лікування ґрунтувалася на аналізі динаміки клінічних симптомів, а також наявності показів до хірургічного лікування. Результати. Використання АКК сприяє достовірному зменшенню виразності симптомів ХРСзНП порівняно із пацієнтами контрольної групи. Це забезпечило достовірну різницю в зменшенні прооперованих пацієнтів на 25 %: 56,7 % в основній проти 81,7 % у контрольній (p0,05). Після вибуття прооперованих пацієнтів групи значимо не відрізнялись за динамікою регресії симптомів. Відмінності в результатах лікування відбуваються завдяки клінічним ефектам АКК, оскільки групові характеристики пацієнтів були співставимі. Висновки: використання АКК у пацієнтів з ХРСзНП сприяє достовірному зменшенню виразності основних клінічних симптомів у перші 10 днів лікування порівняно із пацієнтами контрольної групи; позитивна динаміка клінічних симптомів корелює із достовірним, на 25 %, зменшенням кількості оперативних втручань
Chronic rhinosinusitis (CRS) is a clinical syndrome including several clinical phenotypes and endotypes with differences in pathophysiology. Chronic rhinosinusitis with nasal polyposis (NP) is the most severe CRS phenotype associated with treatment resistance and frequent recurrence after surgery. Among patients with CRS with NP, up to 96% have radiological changes that demonstrate damage to the paranasal sinuses and indicate a diffuse lesion. Pharmacotherapy based on endotyping using aminocapronic acid (ACA) competitively inhibits plasminogen and plasmin formation, inhibits C3a and C5a, which can affect the pathophysiological mechanisms of polypus growth, is promising
Дод.точки доступу:
Максименко, Я. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу [Текст] / О. О. Мазур [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 61-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
Анотація: Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку і перебігу хронічного гнійного верхньощелепного синуcиту (ХГВС) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу. Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67 років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів - 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед пацієнтів основної групи ендокринологи встановили у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 хворих на ХГВС такого ж віку без ЦД 1-го типу. Результати. Бактеріологічними та мікологічними методами у вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. ХГВС у пацієнтів із ЦД 1-го типу формує мікробні асоціації. У хворих на ХГВС із ЦД 1 порівняно з хворими контрольної групи зростає кількість асоціацій, що складаються з трьох видів - у 2,7 раза, але зменшується на 11,76% кількість асоціацій, що складаються із чотирьох видів мікроорганізмів. Кількість асоціацій, що складаються з п’яти видів у хворих зменшується в 3,5 раза. Перераховане вище може свідчити про вплив не тільки етіологічного агента, а також і певної асоціації мікроорганізмів на тяжкість перебігу ХГВС, поєднаного із ЦД 1-го типу, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики. Висновки. Хронічний гнійний верхньощелепний синусит у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу формує мікробні асоціації. У вмісті порожнини верхньощелепних пазух хворих на ХГВС, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу, виділено та ідентифіковано 175 штамів різних видів мікроорганізмів, що відносяться до 24 різних таксономічних груп, які в біотопі формують різні за якісним складом мікробні асоціації, що складаються із трьох різних видів - у 58% хворих, із чотирьох видів - у 34,0% та із п’яти різних таксонів - у 8,0% хворих. Серед найбільш численних асоціацій, що складаються із трьох видів патогенних та умовно-патогенних автохтонних факультативних мікроорганізмів, частіше трапляються асоціації таких представників: M. catarrhalis, S. aureus і Bacteroides spp.; Prevotella spp., S. viridans і S. salivarius; M. catarrhalis, Prevotella spp. і S. epidermitidis; H. influenzae, Prevotella spp. і S. epidermitidis. Асоціації, що складаються із чотирьох видів, виявлені у 34% хворих і складаються з S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, Fusobacterium spp; S. pneumoniae, E. coli, S. aureus і Candida spp.; S. pneumoniae, E. coli Hly+, S. viridans і Candida spp. У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, поєднаний із цукровим діабетом 1-го типу з тяжким перебігом, були наявними асоціації, що складалися із S. pneumoniae, M. catarrhalis, Candida spp. і S. epidermitidis; S. pneumoniae, M. catarrhalis, S. pyogenes, S. epidermitidis; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Enterobacter freundii; Bacteroides spp., H. influenzae, S. pyogenes, Candida spp. У хворих на ХГСВ, поєднаний з тяжким перебігом ЦД 1-го типу, виявлені асоціації мікроорганізмів, що складалися із п’яти видів. Їхній склад був різним, але у всіх був виділений та ідентифікований збудник S. pneumoniae у високому популяційному рівні, умовно-патогенні облігатні анаеробні бактерії роду Bacteroides і Prevotella, Fusobacterium, стрептококи і золотистий стафілокок. Всі провідні збудники персистують у біотопі в асоціації, що необхідно враховувати при виборі лікувальної тактики.
Дод.точки доступу:
Мазур, О. О.
Плаксивий, О. Г.
Калуцький, І. В.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мазур, О. О.
Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу [Текст] / О. О. Мазур // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 52-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
Анотація: Мета роботи – вивчити видовий склад та популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит (ХГВС), що виник на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу. Матеріал і методи. Проведено мікробіологічне обстеження 97 зразків вмісту порожнини верхньощелепних пазух. Основну групу склали 50 хворих на ХГВС із ЦД 1-го типу віком 20-67років (10 хворих віком 20-31 рік, 14 пацієнтів 31-45 років і 26 – віком 45-67 років). Серед хворих основної групи ендокринологи верифікували у 39 осіб перебіг ЦД 1-го типу середньої тяжкості, в 11 – тяжкий ступінь перебігу. Контрольну групу склали 47 осіб такого ж віку, які протягом останніх шести місяців не хворіли жодними захворюваннями і вважали себе практично здоровими. Результати. Визначено провідні збудники при ХГВС у хворих на ЦД 1-го типу: S.pneumoniae (у 34% хворих), H. influenzae (24%), M. catarrhalis (24%), S. aureus (10,0%), S.pyogenes (6,0%), E.coli Hly+ (2,0%). Гнійно-запальний процес у верхньощелепних пазухах у хворих на ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбіозу ротоглотки: І ступеня - у 6,0%, ІІ ступеня – у 28% хворих та ІІІ ступеня – у 66% пацієнтів, який характеризується вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Висновки. Провідними збудниками хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу на сучасному етапі являються: S.pneumoniae (32,0%), H.influenzae (26,0%), M.catarrhalis (24,0%), S.pyogenes(10,0%), S.aureus(6,0%) та E.coli Hly+ (2,0%). У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, що розвинувся на фоні цукрового діабету 1-го типу, настає елімінація із біотопу важливих за мультифункціональною роллю у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactococcus і S. mutans; суттєво, на два порядки, знижується кількість фізіологічно корисних лактобактерій, слинних стрептококів – на 92,91%, S.viridans - на 25,17%, S.sanguis - на 86,17%, S.mitis - на 45,33%, M. luteus - 25,35%. На цьому фоні суттєво зростає кількість умовно-патогенних превотел на 84,59%, фузобактерій - на 69,33%, піогенного стрептокока – на 50,5%, гемофільних бактерій – на 55,71%, мораксел - на 74,01%, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 25,63%. Бактерії, що контамінують ротоглотку і вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KУO\мл). За хронічних гнійних синуситів у хворих на ЦД 1-го типу у вмісті порожнини ротоглотки виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із трьох видів мікроорганізмів у 3 (6%) хворих, із чотирьох – у 41(82%) та із п’яти – у 6 (12%) пацієнтів. Хронічний гнійний процес у верхньощелепній пазусі у пацієнтів із ЦД 1-го типу розвивається на фоні сформованого дисбактеріозу / дисбіозу ротоглотки I ступеня у 6,0%, II ступеня - у 28,0% хворих і III ступеня – у 66,0% хворих на ХГВС, що характеризується елімінацією або вираженим дефіцитом автохтонних облігатних анаеробних та аеробних бактерій (бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Streptococcus (S.salivarius, S.sanguis, S.mitis, S.mutans, L.lactis, M.luteus) і контамінацією біотопу патогенними та умовно-патогенними S.pneumoniae, S.pyogenes, H.influenzae, M.catarrhalis, E.coli, E.coli Hly+, Enterobacter freundii, Klebsiella oxytoca, S.aureus та ін.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Microbial landscape and immune status in maxillary sinusitis of stomatogenic origin [Text] / I. V. Kovach [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P145-151. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, иммунология, кровь, микробиология, патофизиология)
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (иммунология, микробиология, патофизиология)
(иммунология, физиология)
Анотація: Oroanthral fistula (anastomosis) is an element preventing the restoration of homeostasis in the maxillary sinus due to the constant flow of microbes from the oral cavity. It is also contributes to frequent exacerbations of maxillary sinusitis. Saprophytic gram-positive cocci and fungi of the oral cavity are dominating representatives of the microbial flora in the maxillary sinus. As the result of research, we found that in the case of maxillary sinusitis with oroantral fistula fungi made up 25.0% of microbiota, gram-positive bacteria – 41.7%, gram-negative bacteria – 33.3%. Gram-positive cocci from the Staphylococcus genus (Staphylococcus aureus and Staphylococcus epidermidis) and fungi (Candida albicans) comprised the biggest proportion of microbial flora that 33.3% and 16.7%, respectively. Slightly decreased levels of monocytes in venous blood was noted in 69.2% of patients. The average value of total serum IgE in group with oroantal fistula was 226.2 (70.4) IU/ml, the result exceeded normal limits almost in 2.26 times. Large circulating immune complexes (CICs) were normal in all patients in the group with iatrogenic maxillary sinusitis. The average lavels of small size CICs was 170.2 (4.23) ОU, which is in 1.06 times higher the upper limit of the norm (160 ОU). Elevated levels of total Ig E in serum of patients with oroanthral fistula indicates allergic sensitization. The detection of increased levels of CICs with small and medium sizes in serum may indicate a susceptibility of this category of patients to the development of immunopathological reactions
Дод.точки доступу:
Kovach, I. V.
Varzhapetian, S. D.
Bunyatyan, Kh. A.
Reyzvikh, O. E.
Babenya, A. A.
Strogonova, T. V.

Знайти схожі

Shkorbotun, Ya. V.
Maxillary sinus cyst as a risk factor for osteomeatal complex block [Text] = Кіста верхньощелепного синусу як фактор ризику блоку остіомеатального комплексу / Ya. V. Shkorbotun // Оториноларингологія. - 2021. - N 4. - P54-61. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТИ ВЕРХНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MAXILLARY DISEASES (диагностика, ультрасонография, хирургия)
ЧЕЛЮСТЕЙ КИСТЫ -- JAW CYSTS (диагностика, ультраструктура, хирургия)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, хирургия)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ ПАЗУХИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MAXILLARY SINUS NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
СИНУСЛИФТИНГ -- АУГМЕНТАЦИЯ
Анотація: Cysts of the maxillary sinuses are found in about 10% of the population. There is a necessity to clarify indications for cyst removal taking into account its size
To assess the potential of the ostiomeatal complex block by a cyst located in the alveolar recessus in acute rhinosinusitis, its vertical size is really important according to coronary sections of at the ostiomeatal complex level corresponding to the location of 5-6 teeth of the upper jaw. The indication for removal of the cyst of the alveolar recessus of the maxillary sinus, as a factor that may worsen the course of acute rhinosinusitis due to the anastomosis block, is its size exceeding 20 mm, and 15 mm for patients who plan to sinus lift
Кісти верхньощелепних синусів виявляються у близько 10% населення. Покази до видалення кіст в залежності від розміру останніх потребують уточнення
Для оцінки потенційної можливості блоку остіо-меатального комплексу кістою, що розміщена в альвеолярній бухті при гострому риносинуситі, має значення її вертикальний розмір за даними коронарних зрізів комп’ютерної томографії на рівні остіо-меатального комплексу, що відповідає ділянці розміщення 5-6 зубів верхньої щелепи. Показанням до видалення кісти альвеолярної бухти верхньощелепного синусу, як фактору що може погіршувати перебіг гострого риносинуситу за рахунок блоку співустя є перевищення її розміру 20 мм, а у пацієнтів, яким планується синусліфтинг 15мм
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування спіральної комп’ютерної томографії для визначення мінливості мінімальної щільності кісткової тканини стінок верхньощелепної пазухи при хронічному синуситі одонтогенної та риногенної етіології [Текст] / А. С. Нечипоренко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 65-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (использование)
Анотація: Існує безліч питань відносно особливостей перебігу одонтогенних верхньощелепних синуситів, ймовірності виникнення ускладнень, правильного дозування навантаження під час імплантації зубів. Мета роботи – виявлення зміни мінімальної щільності кісткової тканини при хронічному одонтогенному верхньощелепному синуситі і порівняння з такою при хронічному риногенному катаральному верхньощелепному синуситі і з фізіологічним станом верхньощелепної пазухи. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 10 пацієнтів із хронічним одонтогенним верхньощелепними синуситом, 10 пацієнтів із хронічним верхньощелепними неполіпозним синуситом риногенної етіології, який поєднується з гіперплазією слизової оболонки синуса до 1 см. Контрольна група – 10 пацієнтівз фізіологічним станом верхньощелепних пазух. У всіх пацієнтів досліджувалась мінімальна щільність верхньої, медіальної та нижньої стінки синусу. Результати та їх обговорення. Максимальною в фізіологічних умовах є мінімальна щільність верхньої стінки верхньощелепної пазухи, мінімальною – мінімальна щільність нижньої стінки. При хронічному катаральному верхньощелепному синуситі мінімальна щільність нижньої стінки всього лише на 2%, верхньої – на 5%, медіальної – на 4% достовірно знижується в порівнянні з незміненою пазухою, а при одонтогенній природі верхньощелепного синуситу цей показник склав 31% у нижній стінці, 27% у ділянці медіальної. Мінімальна щільність верхньої стінки верхньощелепного синуса знизилася по відношенню до мінімальної фізіологічної лише на 6%. Висновки. Підраховані мінімальні фізіологічні денситометричні показники нижньої, медіальної, верхньої стінок. Виявлено зниження мінімальної щільності кісткової тканини при риногенному хронічному катаральному верхньощелепному синуситі. При хронічному одонтогенному верхньощелепному синуситі визначається максимальне достовірне зниження мінімальної щільності як нижньої, так і медіальної, стінок
Дод.точки доступу:
Нечипоренко, А. С.
Назарян, Р. С.
Семко, Г. О.
Лупир, А. В.
Юревич, Н. О.
Фоменко, Ю. В.
Костюков, Е. О.
Алєксєєва, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гаргин, В. В.
Денситометрия костной ткани стенок верхнечелюстного синуса в физиологических условиях и при различных формах хронического гайморита / В. В. Гаргин, А. В. Лупырь, В. В. Алексеева // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 23-28

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (патофизиология)
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY (использование)
Анотація: Хронический риносинусит – состояние, характеризующееся воспалением околоносовых пазух и слизистой полости носа в течение 12 или более недель. Верхнечелюстная пазуха чаще всего вовлекается в патологический процесс в связи с особенностями анатомического строения и расположением
Дод.точки доступу:
Лупырь, А. В.
Алексеева, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Гавриленко, Ю. В.
    Клинико-лабораторная эффективность и безопасность использования ValeVita Риногель-Cпрей и ValeVita Назо-Вит у детей при лечении острого поствирусного риносинусита [Текст] / Ю. В. Гавриленко // Сімейна медицина. - 2018. - № 2. - С. 87-92. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Риногель-Спрей

   Назо-Вит

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE (терапия)
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION
Анотація: Цель исследования: оценка эффективности терапевтического эффекта, общей и локальной переносимости ValcVita Риногель-Снрей и ValeVita Назо-Вит при лечении детей с острым ноствирусным риносинуситом (ОПРС). Материалы и методы. В клиническое исследование было включено 30 детей с ОПРС, которые находились на амбулаторном лечении в ЛОР-отделении городской детской клинической больницы № 1 г. Киева. Из них 17 мальчиков и 13 девочек. Возраст пациентов составил от 8 до 15 лет (средний возраст - 11,5±0,5 года). Основная группа детей (п=15) применяли препараты ValcVita Риногель-Спрей и ValcVita Назо-Вит, контрольная группа (п=15) - назальный деконгестант (ксилометазолин) и натрия хлорид 0,9%
В период наблюдения за пациентами не было зафиксировано осложнений, побочных явлений, связанных с применением ValeVita Риногель-Снрей и ValeVita Назо-Вит. Заключение. Комплексное применение ValcVita Риногель- Снрей и ValeVita 11азо-Вит является эффективным и безопасным при лечении острого поствирусного риносинусита у детей от 8 до 15 лет, не вызывает локальных и общих патологических изменений в организме, что подтверждается проведенными клинико-лабораторными обследованиями пациентов
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Варжапетян, С. Д.
Анализ сонографических критериев качественных изменений мембраны Шнайдера при ятрогенном верхнечелюстном синусите / С. Д. Варжапетян // Вісн. стоматології. - 2018. - N 2. - С. 91-93

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS (патофизиология, ультрасонография)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Varzhapetian, S. D.
Distribution of receptors to lectins in the schneider membrahe under various etiopathogenetic forms of the yatrogenic maxillar sinusite [Текст] / S. D. Varzhapetian, A. G. Gulyuk, T. V. Stroganova // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 143-147. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
Анотація: The development of modern technologies contributes to the increase in the number of iatrogenic diseases. The article presents the distribution of glucoconjugates in the structures of the Schneider membrane under various etiopathogenetic forms of the iatrogenic maxillary sinusitis of dentition
З розвитком сучасних технологій в стоматології відмічається збільшення кількості ятрогенних захворювань. У статті наведено дані про розподіл глюкоконюгатів – рецепторів до лектиніву структурах мембрани Шнайдера при різних етіопатогенетичних формах ятрогенного верхньощелепного синуситу стоматогенного походження
Дод.точки доступу:
Gulyuk, A. G.
Stroganova, T. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)