Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Взрывы<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-31   31-31 
1.


   
    Вплив екстравазальної компресії хребтової артерії на перебіг травматичної хвороби в період реабілітації [Текст] / С. В. Дибкалюк [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 99-102. - Библиогр.: с. 101


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (диагноз, осложнения, реабилитация)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
КОНТУЗИИ -- BLAST INJURIES (диагноз, осложнения, реабилитация)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (диагноз, лекарственная терапия, реабилитация)
Дод.точки доступу:
Дибкалюк, С. В.
Мішалов, В. Г.
Черняк, В. А.
Зоргач, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Залишкова фіксованість хребтових сегментів при вибухових переломах грудопоперекового відділу хребта [Текст] / К. О. Попсуйшапка [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 4. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (диагностика, хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
КИФОЗ -- KYPHOSIS (диагностика, этиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование)
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Карпінський, М. Ю.
Тесленко, С. О.
Карпінська, О. Д.
Попов, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Радченко, В. О.
    Результати перебігу регенерації тіла хребця при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Травма. - 2018. - Том 19, N 2. - С. 74-81. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (физиология)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
Анотація: Вибуховий перелом тіла хребця — це травматичне ушкодження, при якому тіло хребця вибухає або вибухає зі зміщенням під впливом високоенергетичного осьового стискання та характеризується відцентровою екструзією фрагментів із проникненням кісткових фрагментів у превертебральні тканини або хребтовий канал, супроводжується розривом міжхребцевого диска, фрагменти якого потрапляють до тіла хребця й заважають зрощенню. Декомпресія нервових структур досягається завдяки ламінектомії або корпоректомії. При неускладнених ушкодженнях переважно виконується спондилодез транспедикулярними конструкціями різної протяжності. Мета. Провести аналіз перебігу регенерації тіла хребця, якості переднього і заднього спондилодезу після хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта. Матеріали та методи. Спостерігали 77 хворих із вибуховими переломами грудного та поперекового відділів хребта. Групу А становили 55 хворих, яким здійснювали задній спондилодез із восьмигвинтовою транспедикулярною фіксацією. До групи В увійшли 22 хворі, яким виконувався передньозадній спондилодез на 360°. На рентгенограмах хребта вимірювали кут кіфотичної деформації за Кобом і ступінь компресії тіла хребця. На комп’ютерних томограмах якісно оцінювали кісткове зрощення, наявність дефектів тіла хребця, періостального регенерату, заповненість міжхребцевої опори кістковим регенератом, формування заднього спондилодезу. Результати. В групі А у хворих без неврологічної симптоматики величина відновлення висоти тіла хребця становила 20 %, у хворих із неврологічною симптоматикою — 21,1 %. Величина кіфотичної деформації дорівнювала 17,8°. У хворих, які мали регенерацію тіла хребця внаслідок періостальної регенерації, ступінь компресії сягав 50,5 %. Ступінь компресії після хірургічного втручання — 29,2 %. У 29 хворих був наявний підзв’язковий крововилив із поширеністю на один або два суміжних міжхребцевих диски. У 19 хворих, які мали періостальний регенерат, був підзв’язковий крововилив. При кіфотичній деформації понад 30° у хворих відзначали ушкодження кісткових або лігаментозних структур заднього комплексу. При деформації від 12 до 20° у 64 % хворих було ушкодження заднього опорного комплексу. У 39 % хворих із деформацією до 12° було ушкодження заднього опорного кісткового або лігаментозного комплексу. У групі В величина кіфотичної деформації становила 19,7°. У більшості хворих відмічалась кісткова перебудова в міжхребцевій опорі. У 63 % хворих була регенерація видаленого тіла хребця. Міжхребцевий імплантат, заповнений кісткою, через тривалий термін мав кісткову будову. Висновки. При лікуванні вибухових переломів методом восьмигвинтової фіксації у 48 % хворих регенерація відбувається внаслідок комбінації періостальної та ендостальної регенерації тіла хребця. Наявність підзв’язкового крововиливу може бути фактором, який впливає на формування періостальної регенерації тіла хребця. Періостальна регенерація тіла хребця доповнює ендостальну і є важливим фактором, що впливає на збереження досягнутої корекції деформації. Відновлення висоти тіла хребця становить 20 %. При застосуванні комбінованого передньозаднього спондилодезу у 63 % хворих відбувається перебудова міжхребцевої опори на кісткову тканину. Обидва методи запобігають прогресуванню кіфотичної деформації внаслідок ендостальної і періостальної регенерації тіла хребця, перебудови міжхребцевої опори на кісткову тканину та формуванню заднього кісткового спондилодезу
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Тесленко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Радченко, В. О.
    Дослідження напружено-деформованого стану моделі хребта за різноманітних методик хірургічного лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу (частина друга) [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, О. В. Яресько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 6-13. - Бібліогр.: с. 13


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: У процесі вибору тактики хірургічного лікування вибухових переломів нижньогрудного і поперекового відділів хребта проблемними залишаються питання протяжності фіксації, можливості корекції деформації, доцільності виконання ламінектомії. Мета: побудувати кінцево-елементні біомеханічні моделі вибухового перелому тіла ТhXII хребця з 100 % його ураженням в блоці хребців ThIX-LV і порівняти їхній напружено-деформований стан за різних видів фіксації. Методи: створено чотири розрахункові моделі блока хребців ThIX-LV:1) заміна зруйнованого тіла хребця міжтіловою опорою, руйнування дуг хребців і фіксація хребців ThХ, ThХІ, LI, LІІ транспедикулярною конструкцією (ТПК); 2) руйнування 100 % обсягу тіла хребця ТhXII і фіксація хребців ThХ, ThХІ, LI, LІІ ТПК; 3) заміна зруйнованого хребця міжтіловою опорою, руйнування дуг хребця ТhXII і фіксація хребців ThХI і LI ТПК; 4) заміна зруйнованого хребця міжтіловою опорою. Результати: встановлено, що основне навантаження несе ТПК, максимальні напруження виявлені в задніх відділах хребта (до 6 МПа) і ділянках стрижнів між хребцями (36,9–65,7 МПа залежно від моделі). У разі використання для фіксації 8 гвинтів без міжтілової опори рівень напружень значно збільшувався: у ділянці «гвинт – кістка» — більше ніж у 2 рази, в стрижнях — на 70 %. У разі використання 4 гвинтів рівень напружень у ділянці заднього опорного комплексу в середньому збільшився на 10–40 %. Висновки: у блоках хребців найбільш напруженими є задні відділи хребта і ділянки стрижнів між хребцями. Використання спондилодезу на 360º збільшує навантаження в зоні «гвинт – кістка», а лише міжтілової опори — в ділянці задніх відділів хребта
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Коршняк, В. О.
    Сучасні погляди на механізми впливу вибухової хвилі на центральну нервову систему та формування неврологічної симптоматики [Текст] / В. О. Коршняк, Б. А. Насібуллін // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 139-142. - Бібліогр.: с. 141-142


MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (осложнения, этиология)
Дод.точки доступу:
Насібуллін, Б.А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Травмогенез, епідеміологічні та нозологічні характеристики збройово-вибухових поранень мирного часу у дітей [Текст] / І. Д. Дужий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 3. - С. 30-32. - Бібліогр.: с. 32


MeSH-головна:
ОРУЖИЕ -- WEAPONS
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, эпидемиология, этиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТЯЖЕСТИ ОЦЕНОЧНАЯ ШКАЛА -- INJURY SEVERITY SCORE
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Проаналізована структура збройово-вибухових поранень (ЗВП) мирного часу у 35 постраждалих дитячого віку з уточненням видів зброї та мотивів її застосування, клініко-епідеміологічні та клініко-нозологічні характеристики ушкоджень. Аналіз даних проводили відповідно до критеріїв та вимог доказової медицини з використанням методів непараметричної статистики за допомогою комп’ютерних технологій. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих свідчила, що внаслідок ЗВП страждають діти віком (11,97 ± 0,68) року, переважно хлопчики. Основними причинами ЗВП є необережне поводження зі зброєю - у 52,6% спостережень, хуліганські дії у - 28,9%. Клінічні особливості ЗВП мирного часу у дітей визначалися тяжкістю пошкодження, що залежало від виду травмуючої зброї і травмуючих снарядів
Дод.точки доступу:
Дужий, І. Д.
Шкатула, Ю. В.
Сміянов, В. А.
Бадіон, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Радченко, В. О.
    Дослідження напружено-деформованого стану моделі хребта за різноманітних методик хірургічного лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу (частина перша) [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, О. В. Яресько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 27-33. - Бібліогр.: с. 33


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Існують різні думки щодо лікування вибухових переломів нижньогрудного і поперекового відділів хребта. Одні фахівці віддають перевагу консервативним методам лікування, інші використовують спондилодез на 360° (передній і задній). Проте дискутуються питання протяжності фіксації, її міцності, можливості корекції деформації зі заднього доступу, доцільності виконання ламінектомії тощо. Мета: побудувати кінцево-елементну біомеханічну модель вибухового перелому тіла ТhXII хребця в блоці хребців ThIX–LV і проаналізувати напружено-деформований стан за різних видів фіксації. Методи: створені три розрахункові моделі блоку хребців ThIX–LV із руйнуванням 50 % обсягу тіла хребця ТhXII і фіксацією: 1) ThIX і LV; 2) ThIX, ТhXII і LI; 3) ThХ, ThХI і LI, LII, а також варіанти моделі з руйнуванням дуг хребців. Результати: за умов вертикального навантаження найбільш напруженим виявився задній опорний комплекс хребта, а максимальні напруження (45,9–46,6 МПа) у фіксованих конструкціях розташовані в стрижнях. У разі фіксації 6 гвинтами напруження в стрижнях знижуються приблизно на 20 % (до 37,7–38,1 МПа). За умов використання 8 гвинтів загальний рівень напружень порівняно з фіксацією 4 і 6 гвинтами значно знизився, зокрема в блоці хребців LI–LV майже у двічі. Ушкодження заднього опорного комплексу у вигляді перелому дуг хребців призвело до значного збільшення напруження (на 17 %) в ушкодженому тілі хребця лише в моделі з 4 гвинтами. Висновки: використання будь-якої транспедикулярної конструкції приводить до зниження напруження в ушкодженому хребці. Зі збільшенням кількості гвинтів у фіксувальній конструкції рівень напружень знижується, але характер їх розподілу в хребті не змінюється
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    «Міни!»: територія, небезпечна для життя [Текст] // Вісник Червоного Хреста України. - 2018. - N 3. - С. 12-13


Рубрики:
MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS (история, экономика)Донецкая область
    Луганская область

Анотація: З початку конфлікту на Донбасі міни забрали життя великої кількості людей. Не менше з постраждалих залишилися живі, але отримали каліцтва. Суттєва частина територій, де велися або тривають бойові зіткнення, замінована. За попередніми розрахунками ООН, один рік військового конфлікту призводить до десяти років розмінування. Оскільки розвиток технологій військової справи продовжує набирати обертів, на розмінування в подальшому потрібно витрачати більше ресурсів і часу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну [Текст] = Structure of traumatis injuries and experience in the treatment of the wounded patients, as a result of hostilities in the first days of russia’s attack on Ukraine / М. В. Денисюк [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2022. - N 1. - С. 7-12. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Анотація: Особливостями вогнепальних кульових поранень є те, що всі вони високоенергетичні. Поранення уламками мін, гранат чи реактивних боєприпасів, в більшості випадків є множинними, різної глибини та площі ранової поверхні. З першого дня повномасштабного вторгнення російських військ (24 лютого 2022 року) велика кількість постраждалих внаслідок бойових дій на правому березі міста Києва були госпіталізовані до нашої лікарні, яка є однією з клінічних баз кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Одночасного проведення оперативного втручання потребували десятки поранених, наявність в закладі лише 5 операційних столів не перешкоджала забезпеченню надання належної кваліфікованої медичної допомоги одночасно 6-8 критичним пацієнтам
Дод.точки доступу:
Денисюк, М. В.
Дубров, С. О.
Черняєв, С. В.
Середа, С. О.
Заікін, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Просоленко, Л. П.
    Структура й характер бойових травм [Текст] / Л. П. Просоленко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 146


MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, хирургия)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Мінно-вибухові та вогнепальні поранення є глобальною проблемою громадського здоров’я, травми цього типу помітно зросли за останні 15 років. За даними СDC у 2019 році у США від вогнепальних поранень померло - 39707 осіб. В Україні чіткої статистики немає, але у зв’язку з російсько-українською війною кількість загиблих різко зросла. У лютому 2021 року ООН підрахували вогнепальні поранення в АТО починаючи з 2014 року, де постраждало - понад 44000 людей, з них 23% - цивільні громадяни нашої країни, а серед загиблих - понад 13000 осіб. Бойові поранення є висококінетичними, вони чинять високоенергетичну дію, що спричиняє множинні ураження різної глибини та тяжкості. Такі поранення часто характеризуються виникненням ускладнень - рецидивні кровотечі та неспроможністю швів порожнистих органів, що потребує повторних операційних втручань. Мета роботи: Визначити структуру, тяжкість та характеристику бойової травми, отриманої під час активних військових дій в місті Києві
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-31   31-31 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)