Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Вилдаглиптин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20

    Карпова, Е. В.
    Современные подходы к управлению сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Е. В. Карпова, А. С. Аметов // Клиническая фармакология и терапия. - 2010. - Т. 19, № 2. - С. 53-58

Рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер

   Гипергликемия--лек тер

   Вилдаглиптин

   Метформин

Дод.точки доступу:
Аметов, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Фармакокинетика вилдаглиптина модифицированного высвобождения у пациентов с почечной недостаточностью [Текст] / Ж. Д. Кобалава [и др.] // Клиническая фармакология и терапия. - 2011. - № 2. - С. 73-78

Рубрики: Почечная недостаточность--лек тер

   Вилдаглиптин

Дод.точки доступу:
Кобалава, Ж. Д.
Виллевальде, С. В.
Толкачева, В. В.
Тюхменев, Е. А.
Малая, И. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Шварц, В.
    Применение ингибиторов дипептидилпептидазы-4 для лечения сахарного диабета 2-го типа [Текст] / В. Шварц // Проблемы эндокринологии. - 2008. - Т. 54, № 4. - С. 39-45. - Библиогр.: 132 назв.

Рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый--лек тер--метаб

   Антигены CD26--антаг

   Вилдаглиптин

   Ситаглиптин

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Паньків, В. І.
    Ефективність і патогенетичне обгрунтування застосування вілдагліптину у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 7. - С. 28-33. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Вилдаглиптин

   Глиптар

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Інгібітори дипептидилпептидази 4-го типу (ДПП-4), маючи інкретинову активність, впливають на основні патогенетичні механізми цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Вілдагліптин є інноваційним препаратом класу інгібіторів ДПП-4 з унікальними характеристиками фармакокінетики, ефективність і безпека якого вивчалися в плацебо-контрольованих дослідженнях. Мета дослідження: вивчення фармакотерапевтичної ефективності, безпеки й переносимості препарату Гліптар виробництва ПАТ «Київмедпрепарат» (Україна) у терапії хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження було включено 49 пацієнтів із ЦД 2-го типу. До включення в дослідження хворі отримували монотерапію метформіном у дозі не менше за 1000 мг на добу принаймні упродовж останніх шести місяців. Тривалість перебігу ЦД 2-го типу в середньому становила 6,2 ± 1,8 року. Пацієнти сформували дві групи для подальшого спостереження. 29 пацієнтам, які до цього часу отримували препарати метформіну в дозі до 2000 мг/добу, був додатково призначений препарат Гліптар (вілдагліптин) у дозі 50 мг двічі на добу. Пацієнти другої групи (n = 20) продовжували прийом метформіну двічі на день в дозі 2000 мг/добу. Результати. Через 12 тижнів у хворих першої групи на тлі терапії метформіном у поєднанні з вілдагліптином рівень НbА1с вірогідно знизився до 6,42 ± 0,21 %, глікемія натще — до 6,14 ± 0,22 ммоль/л, глікемія постпрандіальна — до 8,63 ± 0,23 ммоль/л. На тлі комбінованого лікування у хворих на ЦД 2-го типу відзначалися зниження маси тіла на 1,18 кг, а також тенденція до зниження індексу маси тіла з 31,49 ± 1,08 кг/м2 до 29,98 ± 0,76 кг/м2. Рівень імунореактивного інсуліну становив після лікування в першій групі 14,08 ± 1,83 мкОд/мл (при початковому 21,11 ± 2,03 мкОд/мл), індекс HOMA-IR — 3,14 ± 0,21 (проти початкового 6,28 ± 1,42). Вірогідне зниження показників вуглеводного обміну, інсулінорезистентності можна оцінювати як позитивну динаміку завдяки комбінованому лікуванню. Висновки. З огляду на отримані переваги подвійної терапії в лікуванні хворих на ЦД 2-го типу відповідно до загальноприйнятої покрокової терапії на другому етапі пацієнтам, які отримують метформін і не досягли цільового глікемічного контролю, доцільно призначати препарат вілдагліптину. Комбінована терапія вілдагліптином у поєднанні з метформіном забезпечує комплексну дію на чинники ризику серцево-судинних захворювань у вигляді запобігання розвитку гіперінсулінемії та зниження інсулінорезистентності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Паньків, В. І.
    Можливості вілдагліптину в оптимальному контролі цукрового діабету 2-го типу [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 6. - С. 75-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Вилдаглиптин

   Глиптар

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Інкретинові гормони мають важливе значення для нормального функціонування острівцевих клітин підшлункової залози й гомеостазу глюкози. При цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2) відбувається порушення чутливості α- і β-клітин підшлункової залози, що призводить до прогресуючої недостатньої секреції інсуліну, резистентності до інсуліну внаслідок надмірної продукції глюкагону в періоди постпрандіальної гіперглікемії і зниження глюкагонової відповіді в періоди гіпоглікемії. Крім того, ЦД2 поєднується з наростанням ліпотоксичності, безпосередньо пов’язаної з інсулінорезистентністю. В огляді літератури наведено дані про безпеку та ефективність застосування вілдагліптину в пацієнтів із ЦД2, а також про позапанкреатичні ефекти інкретиноспрямованої терапії. Клінічно підтверджено, що вілдагліптин ефективно знижує рівень глікованого гемоглобіну, має мінімальний ризик гіпоглікемії і здатний підтримувати нормальну масу тіла. До того ж вілдагліптин пригнічує постпрандіальну продукцію тригліцеридів і знижує рівень ліполізу натще, імовірно, впливаючи на інгібування абсорбції ліпідів і запаси тригліцеридів у клітинах нежирових тканин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комбинация ингибитора дипептидилпептидазы-4 и метформина в лечении больных сахарным диабетом 2-го типа : эффективный контроль гликемии, массы и количественного состава тела [Текст] / М. В. Шестакова [и др.] // Терапевтический архив. - 2013. - T. 85, № 8. - С. 49-55

Рубрики: Вилдаглиптин

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ТЕЛА СОСТАВ -- BODY COMPOSITION (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Шестакова, М. В.
Сухарева, О. Ю.
Чернова, Т. О.
Имушкович, И. А.
Александров, А. А.
Ильин, А. В.
Дедов, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Халимова, Ю. Ш.
    Ингибиторы ДПП-4 и гипогликемии у больных сахарным диабетом 2-го типа [Текст] / Ю. Ш. Халимова // Проблемы эндокринологии : научно-практический журнал. - 2013. - Т. 59, № 5. - С. 72-80

Рубрики: Вилдаглиптин

   НовоРапид

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагноз, профилактика и контроль, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение, фармакология)
ГЛИКЛАЗИД -- GLICLAZIDE (терапевтическое применение, фармакология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Паньків, В. І.
Цукровий діабет 2-го типу: сучасні міжнародні настанови, персоніфікований підхід і реальна амбулаторна практика [Текст] / В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 33-40. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Вилдаглиптин

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
Анотація: Загальна кількість людей із цукровим діабетом (ЦД) збільшиться, за прогнозом експертів Міжнародної діабетичної федерації, з 463 млн у 2019 році до 578 млн у 2030 році і до 700 млн у 2045 році. В умовах пандемії COVID-19 хворі на ЦД 2-го типу більш вразливі щодо зараження й тяжчого перебігу патології. Підходи до вибору цукрознижувальної терапії для досягнення ідеального глікемічного статусу змінюються з урахуванням появи нових даних про патогенез ускладнень ЦД. На сьогодні прийнята концепція індивідуалізації цукрознижувальної терапії, тобто підбору схеми лікування з урахуванням відомостей про конкретного пацієнта, особливостей перебігу й ризику розвитку діабетичних ускладнень. З огляду на збільшення частки людей похилого віку лікування ЦД 2-го типу в цій віковій категорії є однією з важливих медико-соціальних проблем. Антигіперглікемізуюча терапія в цій популяції становить труднощі через підвищений ризик гіпоглікемії, наявність поліорганної і коморбідної патології, що істотно впливає на перебіг ЦД 2-го типу. В огляді літератури розглядаються питання адекватного призначення препаратів, зокрема інгібіторів дипептидилпептидази-4. Наявність у них передбачуваного цукрознижувального ефекту без ризиків гіпоглікемій, доброї переносимості, сприятливого серцево-судинного потенціалу дозволяє широко використовувати їх у пацієнтів з ЦД 2-го типу літнього й похилого віку. Акцент в огляді зроблено на дослідження VERIFY, у якому встановлено, що рання комбінована терапія вілдагліптином із метформіном на 49 % знижує ризик втрати глікемічного контролю, перевершує стратегію поетапної інтенсифікації, забезпечує стійкий контроль глікованого гемоглобіну (HbA1с) протягом 5 років, забезпечує стабільно нижчий рівень HbA1c, що особливо важливо в перший рік терапії для уповільнення прогресування ускладнень ЦД 2-го типу. Тому рання комбінована терапія вілдагліптином і метформіном у пацієнтів із ЦД 2-го типу має переваги над стратегією поетапної інтенсифікації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черенько, М. С.
Вілдагліптин: світовий погляд на молекулу і новітні рекомендації [Текст] / М. С. Черенько, Б. М. Маньковський // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 2. - С. 47-51. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Вилдаглиптин

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (вредные воздействия, терапевтическое применение, фармакология)
ДИПЕПТИДИЛ-ПЕПТИДАЗЫ IV ИНГИБИТОРЫ -- DIPEPTIDYL-PEPTIDASE IV INHIBITORS (вредные воздействия, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: До 2000-хроків основним підходом до лікування пацієнтів із цукровим діабетом було зниження глікемії шляхом призначення метформіну і препаратів сульфонілсечовини. Проте за 10-20 років до цього почалося активне вивчення інкретинів та їх впливу на секрецію інсуліну. Результатом цього стало винайдення вілдагліптину, як першого представника групи інгібіторів дипептидилпептидази-4 (ДПП-4). Це докорінно змінило підхід у лікуванні цукрового діабету і призвело у подальшому до патофізіологічного та індивідуалізованого підходу у виборі терапії. У останньому спільному консенсусі Американської діабетичної асоціації та Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету щодо менеджменту гіперглікемії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу інгібітори ДПП-4 виступають потужною і безпечною групою пероральних цукрознижуючих препаратів, яка може застосовуватися як у пацієнтів без серцево-судинної та ниркової патології, так і у складі комбінованої терапії з агоністами глюкагон-подібного пептиду-1 та інгібіторами натрій-глюкозного котранспортера 2 (іНГКТ-2). До цієї групи належать сітагліптин, вілдагліптин, саксагліптин, ліна- гліптин і алогліптин. На ринку України на сьогодні представлені тільки вілдагліптин, саксагліптин, лінагліптин (згідно Державного реєстру лікарських засобів)
Дод.точки доступу:
Маньковський, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дідушко, О. М.
Цукровий діабет 2-го типу і хронічна хвороба нирок: сучасні можливості цукрознижуючої терапії [Текст] / О. М. Дідушко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 3. - С. 85-90

Рубрики: Вилдаглиптин

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є однією з провідних причин хронічної хвороби нирок (ХХН). Важливо, що зі збільшенням захворюваності на ЦД 2-го типу частота діабетичних нефропатій також зросла. За світовими даними, понад 80 % випадків захворювання на термінальну стадію ХХН спричинені ЦД, артеріальною гіпертензією або їх поєднанням. Найефективнішою стратегією зменшення впливу діабетичної нефропатії є профілактика ЦД 2-го типу та діагностика й лікування ХХН на ранніх стадіях серед тих, хто вже страждає від діабету. Основну роль у зниженні ризику або уповільненні прогресування діабетичної хвороби нирок відіграють компенсація вуглеводного обміну та контроль артеріального тиску. Однак на виражених стадіях ХХН компенсація вуглеводного обміну ускладнена через високий ризик гіпоглікемій. У статті проведений огляд літератури та рекомендацій щодо безпеки та можливостей застосування цукрознижуючих середників у хворих на ЦД 2-го типу та ХХН. Препарати із доведеними кардіопротекторними та нефропротекторними властивостями — інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу не застосовуються при ШКФ 45 мл/хв/1,73 м2, агоністи глюкагоноподібного пептиду 1 — при ШКФ 30 мл/хв/1,73 м2. Препарати інкретинового ряду добре зарекомендували себе як засоби метаболічного контролю в комплексній терапії пацієнтів із ЦД 2-го типу, у тому числі із ХХН. Опубліковані дані свідчать про ефективність і безпеку застосовуваних сьогодні інгібіторів дипептидилпептидази-4 (ДПП) в осіб із зниженою ШКФ (включаючи осіб, які перебувають на діалізі). Особлива увага приділена вілдагліптину — селективному пероральному інгібітору ДПП-4, що завдяки сприятливому профілю безпеки успішно застосовується в пацієнтів із ЦД 2-го типу літнього віку та хронічною нирковою недостатністю, тяжкою кардіоваскулярною патологією в анамнезі, на всіх стадіях ХХН (включно із уремічною), у пацієнтів із високим ризиком розвитку гіпоглікемій. Цільові рівні глікемії пацієнтів із ЦД 2-го типу та ХХН повинні бути індивідуалізованими із врахуванням очікуваної тривалості життя, функції нирок, ризику розвитку гіпоглікемії та супутньої патології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)