Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (17)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Водно-электролитного баланса нарушения<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 81
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-81   81-81 
1.


   
    Проблеми хірургічного лікування ускладнень злоякісних новоутворень шлунка [Текст] = Problems of surgical treatment of gastric malignant neoplasms complications / В. П. Польовий [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 71-76. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, патофизиология, терапия)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Частота ускладнень злоякісних новоутворень (ЗН) шлунка залишається високою (10-40 %), не демонструє сталої тенденції до зниження, незважаючи на впровадження нових методичних підходів. Мета дослідження: проаналізувати чинники успішності хірургічного лікування ЗН шлунка, що своєю чергою може бути передумовою для оптимізації хірургічної тактики у таких хворих. Матеріал і методи. Дизайн дослідження включає статистичний аналіз медичної документації 6885 онкологічних хворих з абдомінальною локалізацією ЗН та оцінку результатів лікування 56 хворих з ускладненим перебігом раку шлунка. Усі хворі, що залучені до дослідження, підписували відповідну інформовану згоду. Середній вік хворих складав 56,3±8,61 років, чоловіки значно переважали у когорті хворих на ЗН шлунка – 76,79 % проти 23,21 % жінок. Менеджмент хворих здійснювався згідно рекомендацій Gastric cancer: ESMO 2022 Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up. Результати дослідження. Особливістю ЗН шлунка є діагностування у пізніх стадіях – кількість хворих IV ст. перевищує кількість хворих III ст. удвічі та кількість хворих І-ІІ ст. утричі. Серед ускладнень ЗН шлунка перфорацію спостерігали у 51,79 %, у 26,79 % – шлунково- кишкову кровотечу, у 21,43 % – стеноз шлунка. Висновки. Вибір характеру, об’єму та етапності оперативного втручання у хворих на ЗН шлунка повинен враховувати поширеність онкопроцесу, характер та тяжкість ускладнень, наявність коморбідності та особливостей стану хворого. Водно-електролітні та метаболічні порушення при ускладнених ЗН шлунка вимагають більшого терміну корекції з розглядом варіантів ендоскопічної реканалізації та ентеральної терапії, що створює умови для радикального вилучення процесу при екстрених оперативних втручаннях. Контингент хворих на ускладнені форми ЗН шлунка, вимагає комплексного індивідуального підходу та оптимізованого хірургічного лікування для забезпечення якості життя в безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах
The frequency of complications of malignant neoplasms (MN) of the stomach remains high (10-40 %) and does not show a constant tendency to decrease, despite the introduction of new methodological approaches. The aim of the study. To analyze the factors of successful surgical treatment of gastric lesions, which in turn can be a prerequisite for optimizing surgical tactics in such patients. Material and methods. The research design included a statistical analysis of the medical records of 6,885 oncological patients with abdominal localization of gastric MN and an assessment of the results of treatment of 56 patients with a complicated course of gastric MN. All patients involved in the study signed the appropriate informed consent. The average age of the patients was 56.3±8.61 years, men signifi cantly predominated in the cohort of patients with gastric lesions – 76.79 % against 23.21 % women. Patients were managed according to the ESMO 2022 Gastric cancer Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up. Research results. A special feature of gastric MN is its diagnosis in the late stages – the number of patients in the IV stage doubled the number of III stage patients and tripled the number of I-II stages patients. Among the gastric MN complications perforation was observed in 51.79 %, gastrointestinal bleeding in 26.79 %, andgastric stenosis in 21.43 %. Conclusions. The choice of the nature, scope and stages of surgical intervention in patients with gastric MN should take into account the prevalence of the oncological process, the nature and severity of complications, the presence of comorbidities and the characteristics of the patient’s condition. Water-electrolyte and metabolic disorders in complicated gastric MN require a longer period of correction with consideration of options for endoscopic recanalization and enteral therapy, which creates conditions for radical removal of the process during emergency surgical interventions. The contingent of patients with complicated forms of gastric MN requires a complex individual approach and optimized surgical treatment to ensure quality of life in the immediate and long-term postoperative periods
Дод.точки доступу:
Польовий, В. П.
Стець, М. М.
Бочаров, А. В.
Іванько, О. В.
Сидорчук, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Значення інтегративних показників ендогенної інтоксикації при COVID-19 у дітей [Текст] / Т. Ю. Яресько [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 58


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕСПИРАТОРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, RESPIRATORY SYSTEM (тенденции)
Анотація: З 2019 року короновірусна інфекція SARS-CoV-2 швидко набула статус пандемії й уразила мільйони людей. Протягом останніх місяців, за офіційними повідомленнями, COVID-19 вражає дедалі більше дітей у всьому світі. Невтішна ситуація щодо рівня захворюваності серед дітлахів і в Україні, зокрема на Сумщині. Лікарі та науковці всього світу шукають критерії тяжкості перебігу, оцінки стану хворих, нові методи діагностики та лікування даної хвороби. Тому нами була досліджена можливість використання даних клінічного аналізу крові в якості критерія оцінки перебігу даної інфекції у дітей, беручі до уваги вікові коливання індексів. Мета роботи Розрахування та аналіз інтегративних показників ендогенної інтоксикації у дітей з COVID-19
Дод.точки доступу:
Яресько, Т. Ю.
Базиль, Т. О.
Пометун, О. М.
Птахіна, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Бігняк, П. І.
    Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (профилактика и контроль)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Планова хірургія все більше рухається в напрямку дотримання протоколів ERAS та хірургії одного дня. Передопераційна підготовка планових хірургічних хворих потребує підвищеної уваги, оскільки будь-яке втручання може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи: дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу в планових хірургічних хворих та їх корекції. Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів хірургічного профілю, які становили групу контролю та отримували традиційну передопераційну терапію, 25 пацієнтів досліджуваної групи, які отримували оральну регідратаційну терапію у передопераційному періоді, 24 особи, які отримували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді, та 25 пацієнтів, які отримували оральну регідратаційну терапію за добу до оперативного втручання та в післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз як модифікація багатовимірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Результати. Нормалізація показників загалом була кращою у всіх досліджуваних групах хворих, які отримували оральну регідратаційну терапію у до- та/або післяопераційному періоді, порівняно з хворими, які отримували традиційну післяопераційну терапію, проте вірогідності ефект набував лише щодо кількох показників (зокрема, рівень калію сироватки крові та рівень глюкози), що, очевидно, пов’язано з малим розміром вибірки. З урахуванням наведених даних можна стверджувати, що для переважної більшості показників гомеостазу нормалізація в динаміці відбувалась вірогідно краще у групах 1, 2, 3 проти контрольної. Необхідно відзначити, що єдиним вірогідним засобом швидкої нормалізації концентрацій натрію та калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії. Від’ємне значення коефіцієнта регресії, зокрема, для калію (β = –0,64933) свідчить, що найкраща динаміка спостерігається саме за цього режиму (р = 0,045). Висновки. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів з плановими хірургічними втручаннями в до- та/або післяопераційному періоді. Необхідне проведення подальших досліджень на великих вибірках пацієнтів. У разі отримання доказів переваги оральної регідратаційної терапії це дозволить покращити ведення пацієнтів у післяопераційному періоді згідно з рекомендаціями, що прописані в програмах ERAS, та, як наслідок, покращити результати лікування
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Креньов, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Кулаєць, Н. М.
    Особливості показників ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь [Текст] = Features of lipid and electrolyte metabolism indicators, NT-pro BNP level in patients with heart failure and atrial fibrillation / Н. М. Кулаєць // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 24-28. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальність проблеми хронічної серцевої недостатності (ХСН) для лікарів багатьох країн залишається на провідних позиціях і зумовлена розповсюдженістю патології та значимими економічними втратами – тяжкість перебігу захворювання, потреба в госпіталізаціях та значним рівнем смертності. Мета дослідження. Вивчити показники ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь. Матеріал і методи. Обстежено 100 хворих віком 45-65 років. Всі пацієнти були розподілені на групи: I група – хворі на СН із синусовим ритмом або фібриляцією передсердь (ФП) (постійна або персистувальна форма), (n=50). ІІ група - хворі без СН із ФП, (n=50). III – контрольна група: 36 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проводили клінічне обстеження, ліпідограму крові, визначення рівня NT-proBNP імуноферментним методом, ЕКГ, ехокардіографію (ЕХОКГ). Результати дослідження. Проведений аналіз ліпідограми в обстежених пацієнтів свідчить про порушення ліпідного обміну, розвиток дисліпідемії, що є важливим фактором ризику та прогресування ішемічної хвороби серця (ІХС). Результати електролітного обміну свідчать про наявність значних відмінностей рівнів К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові здорових і хворих на ХСН. Існувала вірогідна відмінність у бік зменшення рівнів К+, Mg2+ Na+ у сироватці крові хворих на ХСН та ФП порівняно зі здоровими. Крім того, рівні К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові хворих на ХСН і ФП були вірогідно нижчими, ніж у хворих на ХСН із синусовим ритмом. Показники рівня NT-pro BNP у хворих на ХСН та ФП були достовірно вищими (р0,05) за аналогічні параметри у пацієнтів без ХСН із ФП. Висновки. Виявляли порушення ліпідного спектра крові, що свідчить про прогресування ішемічної хвороби серця та є предиктором несприятливого прогнозу у хворих на хронічну серцеву недостатність. Існувала вірогідна відмінність у бік зменшення рівнів К+, Mg2+ Na+ у сироватці крові хворих на хронічну серцеву недостатність та фібриляцію передсердь порівняно зі здоровими. Рівні К+, Mg2+ Na+ в сироватці крові хворих на хронічну серцеву недостатність і фібриляцію передсердь були вірогідно нижчими, ніж у хворих на хронічну серцеву недостатність із синусовим ритмом. Констатували збільшення рівня NT-proBNP у пацієнтів із серцевою недостатністю і фібриляцією передсердь порівняно з пацієнтами із серцевою недостатністю та синусовим ритмом
The relevance of the problem of chronic heart failure (CHF) for doctors in many countries remains in the leading positions and is due to the prevalence of the pathology and significant economic losses - the severity of the course of the disease, the need for hospitalization and a significant level of mortality. The purpose. To study indicators of lipid and electrolyte metabolism, the level of NT-pro BNP in patients with heart failure and atrial fibrillation. Material and methods. 100 patients aged 45-65 were examined. All patients were divided into groups: Group I – patients with HF with sinus rhythm or atrial fibrillation (AF) (permanent or persistent form), (n=50). II group - patients without HF with AF, (n=50). III – control group: 36 practically healthy people. All patients underwent a clinical examination, blood lipid profile, determination of NT-proBNP level by immunoenzymatic method, ECG, echocardiography (ECHOKG). Research results. The analysis of the lipid profile of the examined patients indicates a violation of lipid metabolism, the development of dyslipidemia, which is an important risk factor and progression of coronary heart disease (CHD). The results of electrolyte exchange indicate the existence of significant differences in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of healthy and CHF patients. There was a probable difference in the direction of a decrease in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF in comparison with healthy ones. In addition, the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF were probably lower than in patients with CHF with sinus rhythm. Indicators of NT-pro BNP level in patients with CHF and AF were significantly higher (p0.05) than similar parameters in patients without CHF with AF. Conclusions. Violations of the lipid spectrum of the blood were detected, which indicates the progression of coronary heart disease and is a predictor of an unfavorable prognosis in patients with chronic heart failure. There was a probable difference in the direction of a decrease in the levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF compared to healthy people. Levels of K+, Mg2+ Na+ in the blood serum of patients with CHF and AF were probably lower than in patients with CHF with sinus rhythm. An increase in the level of NT-proBNP was found in patients with HF and AF compared to patients with HF and sinus rhythm
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ярова, К. О.
    Центральний понтинний мієліноліз: огляд літератури і власне клінічне спостереження [Текст] = Central pontine myelinolysis: literature review and clinical case / К. О. Ярова, Ю. О. Солодовнікова, А. С. Сон // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 4. - С. 39-40. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, метаболизм, патофизиология)
МИЕЛИНОЛИЗ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ВАРОЛИЕВА МОСТА -- MYELINOLYSIS, CENTRAL PONTINE (диагностика, история, метаболизм, патофизиология, смертность)
ГИПОНАТРИЕМИЯ -- HYPONATREMIA (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Центральний понтинний мієліноліз (ЦПМ) — гострий, найчастіше ятрогенний, демієлінізуючий стан, що виникає при швидкій корекції хронічної гіпонатріємії. У 1959 році Adams і Victor першими задокументували 4 випадки ЦПМ. Типові автопсійні знахідки в головному мозку лягли в основу назви даного ураження ЦНС. Швидке формування гіперосмоляльності плазми на тлі хронічної гіпонатріємії призводить до водно-електролітного дисбалансу олігодендроцитів і позаклітинного середовища. Гліальні клітини будуть прагнути до синтезу осмолітів всередині клітин, але цей процес швидко виснажується через недостатність АТФ. У результаті розвивається порушення рівня свідомості, спастична тетраплегія, псевдобульбарний параліч, синдром замкненої людини. У більшості випадків ЦПМ закінчується летально
Based on their own clinical observation, authors considered central pontine myelinolysis. Definition, main links of pathogenesis, diagnostic features and treatment tactics were discussed
Дод.точки доступу:
Солодовнікова, Ю. О.
Сон, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Бігняк, П. І.
    Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при ургентних хірургічних втручаннях [Текст] = Correction of electrolyte balance in surgical patients with urgent surgical interventions / П. І. Бігняк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 620-622. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Анотація: Гострий апендицит є однією з найпоширеніших гострих патологій черевної порожнини, що потребує невідкладного хірургічного втручання та може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи – дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу у хворих, оперованих з приводу гострого апендициту та їх корекції. Обстежено 20 ургентних пацієнтів хірургічного профілю, що становили групу контролю та отримували “традиційну” післяопераційну терапію та 23 пацієнти досліджуваної групи, що ортимували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз, як модифікація багатомірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Як видно з результатів тестування гіпотези нормалізації гомеостазу внаслідок застосування схем оральної регідратаційної терапії гіпотеза підтверджена з пороговою достовірністю p=0,0642. Єдиним достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії з р=0,045. Також призначення оральної регідратаційної терапії є достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації натрію та глюкози в плазмі крові (нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові достовірно краща в динаміці у молодших пацієнтів (р=0,045)). Отже, нормалізація показників калію та глюкози, що корелює із віком пацієнта, була кращою у хворих, що отримували оральну регідратаційну суміш у післяопераційному періоді порівняно з хворими, що отримували “традиційну” післяопераційну терапію. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів, що оперовані з приводу гострого апендициту в післяопераційному періоді
Acute appendicitis is one of the most common acute pathologies of the abdominal cavity, which requires immediate surgical intervention and can lead to water-electrolyte imbalance. The aim of the study was to investigate the clinical significance of electrolyte imbalance in patients operated on for acute appendicitis and their correction. We examined 20 urgent surgical patients who were part of the control group and received “traditional” postoperative therapy and 23 patients of the study group who received oral rehydration therapy in the postoperative period to correct water-electrolyte disorders. To analyze the results of the study, profile analysis was used as a modification of multidimensional covariance analysis with repeated measurements. As can be seen from the results of testing the hypothesis of normalization of homeostasis due to the use of oral rehydration therapy schemes, the hypothesis was confirmed with a threshold significance of p=0.0642. The only significant effect of the rate of normalization of potassium concentration in blood plasma is the appointment of oral rehydration therapy with p=0.045. Also, the appointment of oral rehydration therapy is a significant effect of the rate of normalization of sodium and glucose in plasma (normalization of plasma glucose is significantly better in the dynamics of younger patients (p=0.045)). Thus, normalization of potassium and glucose, which correlates with the patient’s age, was better in patients receiving oral rehydration mixture in the postoperative period than in patients receiving “traditional” postoperative therapy. Oral rehydration therapy is an acceptable alternative to infusion therapy in patients undergoing surgery for acute appendicitis in the postoperative period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Formation of initial changes in hemodynamics and fluid compartments in high surgical risk patients under the influence of acute abdominal pathology [Text] / O. V. Kravets [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P94-100. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (кровоснабжение, патология, хирургия)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, кровь, хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE (терапия, уход)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование)
РИСК -- RISK
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, хирургия)
Анотація: Among the main factors of pathological changes that accompany acute abdominal pathology are the inflammatory process of the peritoneum and fluid deficiency due to its pathological losses. The aim of our study was to analyze the initial state of fluid compartments of the body and hemodynamics in high surgical risk patients with acute surgical abdominal pathology. There were examined 157 patients with acute abdominal pathology who underwent emergency laparotomy. The presence and severity of fluid deficiency were determined clinically by tissue hydrophilicity test by P.I. Shelestiuk, biochemically – by assessing the levels of hematocrit, hemoglobin, erythrocytes, blood electrolytes, vasopressin (antidiuretic hormone (ADH)) and brain natriuretic propeptide (proBNP), as well as the mean erythrocyte volume and plasma osmolarity. Variables of fluid compartments of the body and central hemodynamics were studied using the non-invasive bioimpedancemetry. Based on the values of oxygen concentration in arterial and venous blood, total oxygen consumption (VO2) and delivery of oxygen (DO2), oxygen extraction ratio (O2ER) were calculated. The detected changes indicate intravascular fluid deficiency and concomitant hemoconcentration with normal electrolytes levels and plasma osmolarity. In patients with high surgical risk and moderate dehydration according to P.I. Shelestiuk, urgent surgical pathology of the abdominal cavity reduces extracellular fluid volume by 19.1% (p=0.019) of the reference by reducing the volume of the interstitium and intravascular fluid respectively by 20.7% (p=0.002) and 16.3% (p=0.001) of regional values, which forms in patients a state of "volume depletion" of moderate severity. This is accompanied by an increase in the ADH concentration by 16.7% (p=0.041) above reference and normal proBNP levels. Stroke volume decreases by 28.8% (p=0.021) against tachycardia (increase in heart rate by 39.7% (p=0.001) above normal) and vascular spasm (increase in systemic vascular resistance by 86.9% (p=0.001) above reference), which supports the normodynamic type of blood circulation (cardiac index – 3.2 (0.4) l/min/m2) with the decrease in stroke index and peripheral perfusion index by 41.3% (p=0.002) and 55.2% (p=0.002) from reference, respectively. DO2 decreases by 11.1% (p=0.011) from reference with VO2 increased by 16.3% (p=0.004) above reference, which leads to a decrease in oxygen utilization by 7.2% (p=0.041) from reference
Дод.точки доступу:
Kravets, O. V.
Yekhalov, V. V.
Krishtafor, D. A.
Zozulia, O. O.
Volkov, O. O.
Vlasov, O. O.


Знайти схожі

8.


   
    Застосування препаратів калію та магнію при серцево-судинних захворюваннях [Текст] // Ліки України. - 2021. - № 8. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Панангін

   Панангін Форте


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
КАЛИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (лекарственная терапия, патофизиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия)
Анотація: У статті обгрунтована роль дефіциту калію і магнію в патогенезі серцево-судинних захворювань та ефективність застосування комбінованих препаратів цих електролітів, що підтверджено в численних клінічних дослідженнях. Комбінація аспарагінату калію та магнію найкраще себе зарекомендувала в комплексній терапії аритмій, ішемічної хвороби серця (а саме, пост-інфаркту міокарда), хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Ільчишин, О. Я.
    Порушення натрієвого балансу у хворих з ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки при черепно-мозковій травмі = Disorders of sodium balance in patients with hypothalamic-pituitary lesions in traumatic brain injury / О. Я. Ільчишин, Я. М. Підгірний // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 67-71. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, повреждения)
НАТРИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- SODIUM CHANNELS (диагностическое применение, иммунология, метаболизм, секреция)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, иммунология, метаболизм)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) до цього часу залишається провідною причиною смерті людей працездатного віку. В Україні частота ЧМТ щорічно становить у різних регіонах від 2,3 до 6 випадків (у середньому 4–4,2) на 1000 населення. Пацієнти з первинним ураженням головного мозку і гіпоталамо-гіпофізарної системи становлять групу ризику з розвитку набряку головного мозку через виникнення у них порушення водно-електролітної рівноваги та відповідно порушення рівноваги осмолярності між клітинним та позаклітинним простором. Порушення водно-електролітного балансу як наслідок ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи при ЧМТ в літературі висвітлено недостатньо. Мало вивчені особливості функціонування центральних та периферичних ланцюжків ендокринної системи залежно від локалізації, характеру і тяжкості травми. Недостатньо вивчене питання про діагностичні та прогностичні цінності різних показників волемічного статусу у хворих із ЧМТ. Мета: вивчити види дизнатріємії у хворих з ізольованою ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку; вияснити вплив виду порушення натрієвого балансу на летальність у хворих із ЧМТ та ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку. Матеріали та методи. Нами було обстежено 74 пацієнтів (чоловіків/жінок = 60/14) із вогнищевим забоєм головного мозку й ураженням гіпоталамічної ділянки. Серед 74 хворих з ізольованою ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку в 47 хворих було діагностовано гіповолемію, що поєднувалась з гіпонатріємією. У 15 хворих було виявлено гіпернатріємію з гіперволемією. Моніторинг внутрішньочерепного тиску здійснювали за допомогою поліфункціонального монітора (Monitor Model BSM-3562 (Nihon Konden Corporation, Японія, 2018)) із лінією для інвазивного вимірювання тиску. Постійне неінвазивне вимірювання оксигенації тканин органів (rSO2) проводили на моніторі Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatik (Covidien, Mansfield, MA, США, 2020). В усіх хворих визначали рівень електролітів плазми крові. Висновки. У хворих із ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної системи виникають різнонаправлені зміни водно-натрієвого балансу, що вимагають диференційованого підходу до їх лікування. Зважаючи на невелику кількість спостережень, ми не наважуємося пов’язувати вид дизнатріємії у хворих із ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку з летальністю. Вважаємо за доцільне продовжувати дослідження в цьому напрямку
Traumatic brain injury (TBI) still remains the leading cause of death in people of working age. In Ukraine, the frequency of TBI varies from 2.3 to 6 cases (average of 4–4.2) per 1,000 population annually depending on the regions. Patients with primary damage to the brain and hypothalamic-pituitary system are at risk of developing cerebral edema due to the water-electrolyte imbalance and, accordingly, osmolar imbalance between cellular and extracellular spaces. Water-electrolyte imbalance as a result of damage to the hypothalamic-pituitary system in traumatic brain injury is not described enough in the literature. The functioning of the central and peripheral links of the endocrine system depending on the location, nature and severity of injury is examined not enough. The question of diagnostic and prognostic values of various indicators of volume status in patients with trauma is also underinvestigated. The purpose of this study was to examine the types of disorders of sodium balance in patients with isolated TBI and hypothalamic-pituitary lesions; to clarify the influence of sodium imbalance type on mortality in patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesions. Material and methods. We examined 74 patients (men/women = 60/14) with focal cerebral contusion and lesions of the hypothalamic region. Forty-seven of them were diagnosed with hypovolemia combined with hyponatremia. Hypernatremia with hypervolemia was found in 15 patients. Intracranial pressure monitoring was performed using a multifunction monitor (BSM-3562, Japan, 2018, Nihon Kohden Corporation) with a line for invasive pressure measurement. Continuous non-invasive measurement of organ tissue oxygenation (rSO2) was carried out using Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatic monitor (Covidien, Mansfield, MA, USA, 2020). Plasma electrolytes were evaluated in all patients. Conclusions. Patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesion have different types of water-sodium imbalance, which demand the differentiated approach to their treatment. Given the small number of observations, we do not dare to link the type of sodium imbalance with lethality in patients with brain trauma and hypothalamic-pituitary lesions. We consider this requires further researches.
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (литературный обзор с результатами собственных наблюдений, часть 1) / С. В. Курсов [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (терапевтическое применение)
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В первой части обзора представлены данные о содержании магния в органах и тканях организма человека, описана роль магния в реализации множественных функций, особенности поступления и выведения его из организма. Значительная часть обзора посвящена методам определения концентрации магния в биологических жидкостях организма человека. Представлены преимущества, недостатки и ограничения применения различных методов. Наиболее распространенными методами изучения концентрации магния в биологических жидкостях организма, которые используются в клинической медицине, во всем мире остаются фотометрические методы с использованием красителей. Роль в организме фракции ионизированного магния, содержание которого определяется электрохимически, до сих пор остается неопределенной. Исследования содержания магния в клетках чрезвычайно сложны и трудоемки. Клетки разных органов и тканей содержат в норме очень разное количество магния. Не представляется возможным судить о наличии дефицита магния в организме по его концентрации в плазме или сыворотке крови. Для выявления снижения содержания магния в тканях применяются тесты с магниевой нагрузкой и последующим наблюдением за темпом выведения его из организма. Причины развития гипомагниемии чрезвычайно многочисленны. Главные среди них: любой тяжелый стресс, ограничение поступления магния в организм, увеличение его потерь через желудочно-кишечный тракт и через почки при различных патологических состояниях. Формированию гипомагниемии способствует терапия многочисленными медикаментами, которые очень широко используются в клинической практике, и особенно в практике интенсивной терапии. Исследования, посвященные изучению распределения магния в организме после его внутривенного введения, показали, что, несмотря на большие размеры гидратированных ионов магния, они не только могут парадоксально быстро распространяться в объеме внеклеточного водного пространства, но и, скорее всего, способны быстро проникать через клеточные мембраны, распространяясь во внутриклеточном водном компартменте
першій частині огляду наведені дані про вміст магнію в органах і тканинах організму людини, описана роль магнію в реалізації множинних функцій, особливості надходження й виведення його з організму. Значна частина огляду присвячена методам визначення концентрації магнію в біологічних рідинах організму людини. Наведені переваги, недоліки й обмеження застосування різних методів. Найбільш поширеними методами вивчення концентрації магнію в біологічних рідинах організму, що використовуються у клінічній медицині, в усьому світі залишаються фотометричні методи з використанням барвників. Роль в організмі фракції іонізованого магнію, вміст якого визначається електрохімічно, досі залишається невизначеною. Дослідження вмісту магнію в клітинах надзвичайно складні і трудомісткі. Клітини різних органів і тканин містять у нормі дуже різну кількість магнію. Видається неможливим судити про наявність дефіциту магнію в організмі за його концентрацією у плазмі або сироватці крові. Для виявлення зниження вмісту магнію у тканинах застосовуються тести з магнієвим навантаженням і подальшим спостереженням за темпом виведення його з організму. Причини розвитку гіпомагніємії надзвичайно численні. Головні серед них: будь-який важкий стрес, обмеження надходження магнію в організм, збільшення його втрат через шлунково-кишковий тракт і через нирки при різних патологічних станах. Формуванню гіпомагніємії сприяє терапія численними медикаментами, що дуже широко використовуються в клінічній практиці, й особливо в практиці інтенсивної терапії. Дослідження, присвячені вивченню розподілу магнію в організмі після його внутрішньовенного введення, показали, що, незважаючи на великі розміри гідратованих іонів магнію, вони не тільки можуть парадоксально швидко поширюватися в обсязі позаклітинного водного простору, але й, швидше за все, здатні швидко проникати через клітинні мембрани, поширюючись у внутрішньоклітинному водному компартменті
Дод.точки доступу:
Курсов, С. В.
Никонов, В. В.
Белецкий, А. В.
Федец, О. И.
Хоменко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Пилипенко, М. М.
    Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (этиология)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (этиология)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
Анотація: У статті окреслені сучасні погляди на патогенез гострої кишкової непрохідності (ГКН) та узагальнені основні патофізіологічні порушення, що розвиваються в організмі хворого. Наголошено на спільних моментах і відмінностях в патогенезі «високої» та «низької» ГКН, акцентовано увагу на специфіці провідних електролітних розладів при кожному з варіантів. Описані основні ланки патогенезу місцевих порушень і системних розладів, зокрема дисбактеріозу та транслокації кишкової флори, підвищення тиску в просвіті кишечника та внутрішньочеревної гіпертензії. Охарактеризована роль больового синдрому в прогресуванні розладів дихання та серцево-судинної діяльності. Окрему увагу приділено патогенезу післяопераційної динамічної ГКН. У кожному розділі підкреслено клінічно значимі порушення, знан­ня яких може бути запорукою правильного вибору методів інтенсивної терапії і, зрештою, поліпшення результатів лікування
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Ярова, К. О.
    Центральний понтинний мієліноліз (огляд літератури і власне клінічне спостереження [Текст] = Central pontine myelinolysis / К. О. Ярова, Ю. О. Солодовнікова, А. С. Сон // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 3/4. - С. 57-58. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МИЕЛИНОЛИЗ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ВАРОЛИЕВА МОСТА -- MYELINOLYSIS, CENTRAL PONTINE (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, терапия, хирургия)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, терапия)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика, патофизиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: На підставі власного клінічного спостереження авторами розглянуто центральний понтинний мієліноліз. Наводиться його визначення, основні ланки патогенезу, особливості діагностики та тактика лікування
Дод.точки доступу:
Солодовнікова, Ю. О.
Сон, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Особливості лікування сепсису у хворих з опіковою хворобою [Текст] = Fluid resuscitation in burn patients with sepsis / О. М. Коваленко [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Реосорбилакт--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, этиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Існує декілька відмінностей між сепсисом у хірургічних пацієнтів та опіковим сепсисом. А при площі опікового ураження понад 40–50 % поверхні тіла вплив медіаторів та збудників хвороб триває місяцями. Мета. Покращити результати лікування сепсису у хворих з тяжкою термічною травмою шляхом удосконалення схем інфузійної терапії. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на спостереженні за 52 пацієнтами з опіковим сепсисом, які проходили лікування у Київській міській клінічній лікарні № 2 протягом 2017–2019 рр. Пацієнтів розділили на три групи: пацієнти першої групи отримували лактат Рінгера, хлорид натрію та інші ізоосмолярні розчини, другої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 10 мл/кг на добу, пацієнти третьої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 15 мл/кг на добу. Пацієнти отримували плазму для корекції системи згортання, розчин 20 % альбуміну – при загальному рівні білка нижче 50 г/л. Результати. Щоденне використання Реосорбілакту в дозі 10–15 мл/мг сприяло зниженню кількості лейкоцитів, індексу інтоксикації лейкоцитів, низькомолекулярних метаболітів (сечовини та креатиніну), а також вмісту МСМ у плазмі крові (в 1,6 раза), зниженню активності AсАT і AлАT, рівня C-РБ. Під час спостереження у пацієнтів 2 та 3 груп спостерігалась значно нижча частота серцевих скорочень, ніж у групі ізоосмолярних кристалоїдів (P = 0,002), а також підвищення середнього артеріального тиску (P = 0,03) та збільшення діурезу. Добовий водний баланс у пацієнтів досліджуваних груп становив відповідно: 64 мл/кг, 60 мл/кг і 52 мл/кг. Пацієнти в групах Рео 10 мл/кг і Рео 15 мл/кг мали нижчу частоту розвитку септичного шоку (11,8 % і 12,5 % проти 15,7 % у групі ізоосмолярних кристалоїдів), а також коротшу тривалість лікування вазопресорами (2,8 ± 1,5 доби проти 4,7 ± 1,4 доби (р 0,001)
There are several differences between sepsis surgical patients and burn sepsis. The effects of mediators and pathogens lasts for months if burn injury is greater than 30 % TBSA. The purpose is to improve the fluid therapy regimens for burn septicotoxemia and burn sepsis. Materials and methods. The study is based on the observation of 52 patients with burn sepsis treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 2 during 2017–2019. The patients were divided into three groups: first group received Ringer lactate, sodium chloride and other iso-osmolar solutions, second group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 10 ml/kg per day, third group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 15 ml/kg per day. Result. Patients received plasma to correct the wrapping system, 20 % albumin was administered when total protein level was below 50g/l. Daily use of Reosorbylact at a dose of 10–15 ml/mg helped to reduce the number of leukocytes, leukocyte intoxication index, low molecular weight metabolites (urea and creatinine), as well as the content of MSM in plasma (1.6 times), and reduce the activity of AST and ALT, lowering the level of CRР. During the observation in patients of groups 2 and 3 there was a significantly lower heart rate than in the group of crystalloids (P = 0.002), as well as higher mean blood pressure (P = 0.03), an increase in diuresis. The 24-hour fluid balance in the patients of the study groups was respectively: 64 ml/kg; 60 ml/kg and 52 ml/kg. Septic shock developed in 15.7 %, 11.8 % and 12.5 % patients of the study groups. Patients had a shorter duration of treatment with vasopressors (2.8 ± 1.5 days vs. 4.7 ± 1.4 days)
Дод.точки доступу:
Коваленко, О. М.
Осадча, О. І.
Коваленко, А. О.
Гриша, А. С.
Линник, О. М.
Белінська, Η. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Цибульська, Т. Є.
    Клініко-діагностичне значення порушень електролітного обміну у дітей з набутою міопією / Т. Є. Цибульська, С. В. Горбачова, T. C. Завгородняя // Офтальмол. журнал. - 2019. - N 3. - С. 14-19


MeSH-головна:
МИОПИЯ -- MYOPIA (диагностика, метаболизм, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Отримані результати діагностичного значення показників іонів магнію (? 2,3 ммоль/доб) та кальцію (? 3,42 ммоль/доб) у добовій сечі у дітей з набутою міопією, а також зворотній середній кореляційний зв’язок між даними показниками та сполучнотканинною дисплазією, свідчать про можливість використання їх як біомаркерів у лабораторному скринінгу наявності синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини в практичній роботі клініциста.
Полученные результаты диагностического значения показателей ионов магния (?2,3 ммоль/сут) и кальция (?3,42 ммоль/сут) в суточной моче у детей с приобретенной миопией, а также обратная средняя корреляционная связь между данными показателями и соединительнотканной дисплазией свидетельствуют о возможности использования их в качестве биомаркеров в лабораторном скрининге определения синдрома недифференцированной дисплазии соединительной ткани в практической работе клинициста.
Дод.точки доступу:
Горбачова, С. В.
Завгородня, T. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Крамарьов, С. О.
    Застосування розчинів для оральної регідратації у дітей. Методичні рекомендації [Текст] / С. О. Крамарьов, Л. В. Закордонець // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 65-74. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ -- DEHYDRATION
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Згідно з визначенням ВООЗ, дегідратація або зневоднення, — це надмірна втрата рідини організмом. Дегідратація організму розвивається при обмеженому надходженні рідини, при збільшеному її виведенні, а також при одночасній дії цих двох факторів
Дод.точки доступу:
Закордонець, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Ільчишин, О. Я.
    Водно-електролітні порушення при тяжкій черепно-мозковій травмі / О. Я. Ільчишин // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 20-23. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика, кровь, моча, осложнения, хирургия)
ДИАБЕТ НЕСАХАРНЫЙ НЕЙРОГЕННЫЙ -- DIABETES INSIPIDUS, NEUROGENIC (диагностика, кровь, лекарственная терапия, моча, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (кровь, лекарственная терапия, моча, этиология)
ДЕЗАМИНОАРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- DEAMINO ARGININE VASOPRESSIN (терапевтическое применение)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
Анотація: Ця оглядова стаття висвітлює актуальність проблеми сучасних критеріїв діагностики водно-електролітних порушень при черепно-мозковій травмі. Наведено перелік клінічних і візуалізаційних, лабораторних діагностичних критеріїв виникнення центрального нецукрового діабету при відкритих або закритих травматичних ураженнях гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку. Сучасна діагностика, прогнозування та своєчасна корекція водно-електролітного дисбалансу в даних пацієнтів мінімізують ушкоджуючу дію гіпо-/гіпернатріємії при первинному ушкодженні головного мозку і гіпоталамо-гіпофізарної системи різної етіології та сприяють швидшому ефекту терапії в динаміці захворювання пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Бігняк, П. І.
    Місце пероральних регідратаційних розчинів у структурі протоколів ERAS (огляд літератури) / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 33-37. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (терапия, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті проведено комплексну оцінку використання пероральної регідратаційної терапії в різних галузях медицини, місця пероральних регідратаційних розчинів у структурі протоколів ERAS та їх впливу на корекцію електролітних порушень, оскільки корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом періопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих та входить до європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery). У статті описані основні біологічні механізми підтримки та сталості гомеостазу, основні види його порушень. Водне середовище становить близько 60 % в організмі дорослої людини. Функціями води є участь у формуванні внутрішньоклітинних структур, формуванні просторових конформацій молекул білків (вторинної, третинної), участь у хімічних реакціях гідролізу, гідратації, окиснення, відновлення тощо, транспортна функція та виведення з організму продуктів розпаду. Невід’ємною частиною водного обміну є обмін електролітів, що створює стабільний гомеостаз внутрішнього середовища із здатністю до авторегуляції при значних коливаннях умов зовнішнього середовища, токсичних або вірусно-бактеріальних впливах. Водний та електролітний баланси організму тісно взаємопов’язані. Стійка рівновага осмотичного тиску плазми крові, інтерстиційної та внутрішньоклітинної рідини є однією з головних умов нормальної життєдіяльності клітин. Коротко характеризуючи основні іони, можна вказати на те, що вміст калію в організмі становить близько 160 г. Це основний внутрішньоклітинний катіон, основним депо якого слугує м’язова тканина. Він бере участь у підтримці осмотичного тиску та кислотно-основного стану в клітинах, разом з іоном натрію створює різницю потенціалів по обидва боки клітинних мембран, залучений до біосинтезу білка, глікогену. Також у статті висвітлено використання пероральних регідратаційних розчинів у рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Згідно з рекомендаціями ВООЗ, в усіх випадках при лікуванні зневоднення перевагу необхідно надавати пероральному введенню рідини. Згідно з даними ВООЗ, при використанні пероральної регідратації розчинами із збалансованим складом необхідність у внутрішньовенній терапії зменшується на 33 %. Визначені переваги пероральної регідратаційної терапії
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Креньов, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Білецький, О. В.
    Зміни концентрації електролітів плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів у стані травматичного шоку на тлі політравми / О. В. Білецький // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 5. - С. 86-90. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (кровь, осложнения, терапия)
ШОК ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- SHOCK, TRAUMATIC (кровь, терапия)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (кровь, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
МАГНИЯ СУЛЬФАТ -- MAGNESIUM SULFATE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Терміни виведення пацієнтів із політравмою зі стану травматичного шоку серйозно впливають на кількість ускладнень, тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії та вартість лікування. Раніше показано, що застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату сприяє прискоренню стабілізації гемодинаміки у пацієнтів із політравмою. Мета дослідження: визначення концентрації основних електролітів у плазмі крові у процесі застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату у постраждалих із політравмою, які перебували у стані гіповолемічного шоку. Матеріали та методи. У 24 пацієнтів із політравмою, які надходили до клініки у стані гіповолемічного травматичного шоку, в умовах операційної проводилася корекція гемодинаміки гіпертонічним розчином магнію сульфату у фізіологічному розчині. 25% розчин магнію сульфату вводився внутрішньовенно із розрахунку 0,35 ± 0,05 мл/кг маси тіла з метою створення осмотичного градієнта між внутрішньосудинною й інтерстиціальною рідиною, а також з метою блокування надходження натрію та кальцію до внутрішньоклітинного простору. У процесі застосування зазначеної методики вивчено зміни вмісту електролітів у плазмі крові. Визначали концентрацію магнію, калію, кальцію, натрію та хлоридів. Кров для вивчення вмісту електролітів забирали на таких етапах: 1) перед застосуванням гіпертонічного розчину магнію сульфату; 2) через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 3) через 25–35 хвилин після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 4) через 1 годину після повного закінчення інфузії магнію сульфату в фізіологічному розчині; 5) через 2 години; 6) через 6 годин; 7) через 24 години. Результати. Дослідження показало, що застосування цієї методики не було асоційоване із небезпечним підвищенням концентрації магнію в плазмі крові до рівня 4,0 ммоль/л і більше. А отже, не створювалося небезпеки пригнічення серцевої діяльності. Найвищий уміст магнію в плазмі крові спостерігали на 2-му етапі дослідження — через 5–10 хвилин після повного закінчення інфузії 25% розчину магнію сульфату у фізіологічному розчині. У середньому концентрація магнію становила 2,15 ± 0,17 ммоль/л. Таке підвищення концентрації магнію в плазмі крові було закономірно асоційоване із пригніченням сухожильних рефлексів і функції зовнішнього дихання. До кінця дослідження вміст магнію в плазмі крові поступово нормалізувався та становив 0,98 ± 0,09 ммоль/л. Висновки. Швидке введення до організму високої дози іонізованого магнію та сульфату призводило за принципом Гембла до тимчасового зменшення концентрації в плазмі крові інших електролітів. На певних етапах дослідження виявлено вірогідне зменшення вмісту в плазмі крові калію, натрію, хлоридів. Найменше змінювався вміст у плазмі крові кальцію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Ильченко, С. И.
    О трудностях диагностики псевдо-Барттер синдрома (клинический случай у ребенка с муковисцидозом) [Текст] / С. И. Ильченко, А. А. Фиалковская, С. Г. Иванусь // Современная педиатрия. - 2018. - № 5. - С. 45-48. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (осложнения, патофизиология)
АЛКАЛОЗ -- ALKALOSIS (патофизиология, этиология)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Фиалковская, А. А.
Иванусь, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Порушення водно-електролітного балансу та їх корекція. Частина 1. Корекція порушень обміну натрію [Текст] / Д. О. Дзюба [та ін.] // Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. - 2017. - № 3. - С. 17-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, методы)
ГИПОНАТРИЕМИЯ -- HYPONATREMIA (диагностика, патофизиология, терапия)
Анотація: Продовжується публікація серії матеріалів, об’єднаних тематикою «Академія інфузійної терапії». Як і в попередніх випусках «Академії…», перший матеріал присвячений розгляду теоретичних проблем інфузійної терапії, а другий – практичним можливостям застосування цього методу лікування при окремих патологічних станах. У цьому випуску ми поговоримо про корекцію порушень обміну натрію, а в «практичному» розділі будуть висвітлені особливості інфузійної терапії в комплексі лікування алкогольного делірію
Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.
Диня, А. Б.
Гаан, І. А.
Галушко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-81   81-81 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)