Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Возраст начала болезни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Аutosomal recessive limb-girdle muscular dystrophy type 2A: two cases in Ukraine with different age of onset [Text] / Yu. H. Antipkin [et al.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P212-218. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНЫЕ ДИСТРОФИИ ПОЯСНО-КОНЕЧНОСТНЫЕ -- MUSCULAR DYSTROPHIES, LIMB-GIRDLE (генетика, диагностика, кровь, терапия)
МУТАЦИЯ -- MUTATION (генетика, иммунология, физиология)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: The paper reports on two cases of young women from Ukraine with autosomal recessive limb-girdle muscular dystrophy type 2A with different age of symptoms onset and an absence of any family history presented with gradual onset of proximal muscle weakness in four limbs and thinning of shoulders, arms and thighs. Both patients had elevated creatine phosphokinase level and c.550delA mutations in CAPN3 gene. Sequence analysis and deletion/duplication testing of the 159 genes from skeletal muscles disease testing panel of 5-year-old girl identified deletion of exon 8 (heterozygous) and c.550delA (p.Thr184Argfs*36) mutation (heterozygous), were in CAPN3 gene. Magnetic Resonance Imaging of soft tissue of the proximal lower extremities was performed which showed signs of symmetrical atrophic changes in the major adductor muscle, the long and short adductor muscles, the semitendinosus muscle of the thigh, as a manifestations of autosomal recessive limb-girdle muscular dystrophy type 2A. Homozygous, pathogenic variant of the defect in the CAPN3 gene c.550del (p.Thr184Argfs * 36) was identified in a 25-year-old woman. Type 2A is the most common form of limb-girdle muscular dystrophy, accounting for about 30% of cases. The autosomal recessive limb-girdle muscular dystrophy type 2A is on caused by mutations in the CAPN3 gene, and it is characterized by selective atrophy and weakness of proximal limb and girdle muscles. The age of onset of muscle weakness is extremely variable; the most common being between 8 and 15 years, although it can range between 2 and 50 years. The diagnosis can be suspected by findings on a muscle biopsy or when a doctor experienced in muscular dystrophy examines you. A serum creatine kinase blood test may also show raised levels which indicate a problem in the muscles. The diagnosis has to be confirmed by means of identifying a mutation in the CAPN3 gene which is done on a deoxyribonucleic acid sample from a blood test. To date there are no specific treatments for limb-girdle muscular dystrophy, however careful management of the symptoms of the condition can improve a person’s quality of life. Joint contractures (tightening) can occur in limb-girdle muscular dystrophy and therefore regular physiotherapy is recommended
Дод.точки доступу:
Antipkin, Yu. H.
Kyrylova, L. H.
Miroshnykov, O. O.
Yuzva, O. O.
Orzheshkovskyi, V. V.
Nechay, A. F.

Знайти схожі

Крук, О. Ю.
Актуальні аспекти патогенезу дисплазії грудних залоз та міоми матки у жінок перименопаузального віку [Текст] / О. Ю. Крук // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 147-148. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (генетика, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, микробиология, секреция, терапия, ультрасонография, ультраструктура, химия, этиология)
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (генетика, действие лекарственных препаратов, психология, физиология)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
Анотація: Мета дослідження: вивчення аспектів патогенезу дисплазії грудних залоз у поєднанні з міомою матки у жінок перименопаузального віку. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 пацієнток з дисплазією грудних залоз (25 жінок з дифузною та 25 жінок із локалізованими формами) та міомою матки. Була розроблена програма досліджень, що передбачає проведення клініко-статистичного аналізу, комплексу гормональних досліджень, рентгенологічного дослідження грудних залоз, сонографічних досліджень статевих органів і грудних залоз, цитологічного і гістологічних методів із застосуванням біопсії пункції та математичного оброблення. Результати. Основними моментами патогенезу дисплазії грудних залоз та міоми матки є клініко-анамнестичні дані, а також зміна співвідношення рівнів гіпоталамо-гіпофізарних гормонів, яєчникових гормонів у вигляді абсолютної або відносної гіперестрогенії, більш виражені у пацієнток з локалізованими формами. Порушення нормального менструального циклу виявлені у 76% хворих, дисбіотичні процеси статевих органів – у 46% жінок з дисплазією грудних залоз. Заключення. Отримані результати необхідно використовувати під час розроблення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Соломенчук, Т. М.
    Атерогенна дисліпідемія чи ксенобіотики: що насамперед визначає кардіоваскулярний ризик в осіб віком до 50 років? [Текст] / Т. М. Соломенчук, В. А. Скибчик // Український медичний часопис. - 2006. - № 3. - С. 84-89

Рубрики: Гиперлипидемия--осл

   Ксенобиотики--вред возд

   Факторы риска--вред возд

   Возраст начала болезни

   Инфаркт миокарда--этиол

Дод.точки доступу:
Скибчик, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анисимова, И. О.
Влияние текущего зрительного контроля на пространственно-временную структуру циклических графических движений.Возрастной аспект [Текст] / И. О. Анисимова, А. В. Курганский // Физиология человека. - 2000. - Т. 26, № 1. - С. 130-133

MeSH-головна:
ДВИЖЕНИЯ ВОСПРИЯТИЕ -- MOTION PERCEPTION (физиология)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
Дод.точки доступу:
Курганский, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Бондаревич, С. М.
    Возрастная периодизация и динамика во времени возникновения и обострений хронических заболеваний (на примере урологических патологий) [Текст] / С. М. Бондаревич // Международный медицинский журнал (Харків). - 2007. - Т. 13, № 4. - С. 14-18

Рубрики: Периодичность

   Урологические болезни

   Прогнозирование болезни

   Возраст начала болезни

Знайти схожі

Нейко, Є. М.
Гендерні та вікові особливості перебігу захворювань травної системи та їх лікування [Текст] / Є. М. Нейко, Т. І. Маковецька // Лікування та діагностика. - 2002. - № 2. - С. 36-43

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
Дод.точки доступу:
Маковецька, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Амосова, К. М.
Застосування уніфікованого алгоритму антигіпертензивної терапії для зниження ризику інсульту у хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 27-35

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль)
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ БОЛЬНОГО К ЛЕЧЕНИЮ, ОЦЕНКА -- PROPENSITY SCORE
ГИПЕРТЕНЗИЯ "БЕЛОГО ХАЛАТА" -- WHITE COAT HYPERTENSION
Анотація: Мета — визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного і «нормального» (‹ 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (AT), зниження ризику розвитку інсульту і підвищення прихильності до лікування хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною до лікування артеріальною гіпертензією (АГ) порівняно із пацієнтами з неконтрольованим AT, попри призначення 1—2 антигіпертензивних засобів, у загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. Матеріали і методи. Кількість осіб віком понад 55 років із 407 пацієнтів, залучених у дослідження, становила 284 (69,8%). Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-шу залучено 84 (29,6%) особи з імовірно резистентною до лікування АГ, тобто таких, у кого офісний AT перевищував цільовий рівень попри призначення 3 препаратів та більше, у 2-гу — 200 (70,4%) хворих, в яких він не був досягнутий при лікуванні 1—2 антигіпертензивними засобами. Підчас 1-го візиту хворим призначали фіксовану комбінацію периндоприлу та амлодипіну в дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Офісний та домашній AT визначали за допомогою осцилометричних автоматичних приладів. Перед кожним наступним візитом (через 7 днів, 1, 2, 3, та 6 міс) хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював AT. У разі недосягнення цільового офісного AT під час подальших візитів підвищували дозу фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну до максимально переносної (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард у дозі 1,5 мг 1 раз на добу (3-й крок), спіронолактон у дозі 50 мг/добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2—0,6 мг/добу або доксазозин у дозі 4—8 мг/добу (5-й крок). На початковому та завершальному етапі дослідження визначали ризик розвитку інсульту упродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою. Результати. Через 6 міс середній офісний систолічний AT знизився у 1-й та 2-й групах з (166,7 ± 15,1) та (166,7 ± 415,2) до (132,8 ± 9,4) та (131,2 ± 9,7) мм рт.ст., діастолічний — з (97,0 ± 11,3) та (94,9 ± 10,2) до (79,3 ± 7,3) та (79,8 ± 7,0) мм рт. ст. (усі р ‹ 0,0001). Офісного AT ‹ 140/90 мм рт.ст. досягнуто у 74,7 та 82,5% хворих відповідно, що супроводжувалося нормалізацією домашнього AT — в 68 та 69,4% випадків відповідно (усі р › 0,05). Призначення З препаратів та більше потребували 46,7 та 29,5%, максимальної дози фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну — 57,4 та 39,3% хворих відповідно (р0,01). Десятирічний ризик розвитку інсульту зменшився з 34,3 ± 17,6 до 20,9 ± 12,2 (р ‹ 0,01) та з 26,9 ± 16,1 до 16,7 ± 11,3 (р ‹ 0,001). Висновки. Застосування покрокового алгоритму лікування у хворих з неускладненою неконтрольованою АГ віком понад 55 років дало змогу досягти через 6 міс цільового офісного AT у 74,7% пацієнтів з імовірно резистентною АГ та 82,5% пацієнтів з порівнянним вихідним рівнем AT, антигіпертензивна терапія в яких до початку алгоритмізованого лікування передбачала застосування 1—2 медикаментозних засобів, та знизити середній 10-річний ризик розвитку інсульту за Фремінгемською шкалою на 39,1 та 37,9% відповідно, а частку хворих з високим рівнем ризику — на 32,5 і 32,6%. Через 6 міс уніфікованого покрокового алгоритмізованого лікування пацієнтів віком понад 55 років ймовірно резистентна до лікування АГ асоціювалася з вищим на 18,7% ризиком розвитку інсульту впродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою порівняно з пацієнтами, котрим початково було призначено 1—2 антигіпертензивних засоби.
Дод.точки доступу:
Руденко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Изменения эмоциогенных зон гипоталамуса и особенности развития некоторых форм экспериментальной патологии у старых крыс [Текст] / В. В. Безруков [та ін.] // Архив клинической и эксперимент.медицины. - 2002. - Т. 11, № 1. - С. 86-91

MeSH-головна:
КРЫСЫ ИНБРЕДНОЙ ЛИНИИ BB -- RATS, INBRED BB (физиология)
СТАРЕНИЕ -- AGING (физиология)
ГИПОТАЛАМУСА ЯДРО ВЕНТРОМЕДИАЛЬНОЕ -- VENTROMEDIAL HYPOTHALAMIC NUCLEUS (повреждения, ультраструктура)
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (повреждения, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
Дод.точки доступу:
Безруков, В. В.
Рушкевич, Ю. Е.
Дубилей, Т. А.
Михальский, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Иванец, Н. Н.
Ипохондрическая симптоматика поздних депрессий: частота возникновения, психопатологическая характеристика и нозологическая квалификация [Текст] / Н. Н. Иванец, М. А. Кинкулькина, Т. И. Авдеева // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2013. - Т. 15, № 3. - С. 9-17

MeSH-головна:
ИПОХОНДРИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- HYPOCHONDRIASIS (классификация, психология, терапия)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (классификация, статистика)
Дод.точки доступу:
Кинкулькина, М. А.
Авдеева, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кальбус, О. І.
Клінічні особливості перебігу міастенії [Текст] / О. І. Кальбус, В. М. Школьник // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 10-16

MeSH-головна:
МИАСТЕНИЯ ГРЭВИС -- MYASTHENIA GRAVIS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Мета — вивчити особливості розвитку міастенії у хворих залежно від віку, статі, перших симптомів, терміну встановлення діагнозу. Матеріали і методи. Обстежено 182 хворих на міастенію (з них 147 (80,8?%) з генералізованою формою захворювання, 35 (19,2?%) з очною) у період з 2014 до 2017 рр. Проводили клініко неврологічне обстеження, яке передбачало збір скарг, анамнезу захворювання та життя, неврологічне обстеження. Для оцінки клінічної форми міастенії використовували класифікацію MGFA. Результати. Серед хворих переважали жінки — 128 (70,3?%). Медіана віку хворих на генералізовану форму міастенії — 53,0 (37,0; 65,0) роки, на очну форму — 46,0 (23,0; 62,0) років (р?=?0,023). У жінок виявлено два піки дебюту захворювання: 1 й (вищий) — у віковому діапазоні від 20 до 40 років (39,9?% обстежених), 2 й — у віковому діапазоні від 50 до 70 років (32,0?%). У чоловіків виявлено один пік появи перших симптомів у віковому діапазоні від 50 до 70 років (46,3?%). У структурі перших симптомів перше місце посідало двоїння (36,3?% (95,0?% довірчий інтервал (ДІ) — 29,3?—?43,2)), друге — птоз (28,6?% (95,0?% ДІ 22,0?—?35,1)), третє — слабкість та/або стомлюваність у кінцівках (21,4?% (95,0?% ДІ 15,5?—?27,4)), четверте — гнусавість голосу (14,3?% (95,0?% ДІ 9,2?—?19,4)) і поперхання (14,3?% (95,0?% ДІ 9,2?—?19,4)). Найрідше реєстрували порушення жування (1,6?% (95,0?% ДІ –0,2?…?3,5)). Висновки. Міастенія у жінок дебютує у статистично значущо молодшому віці порівняно з чоловіками. Очна форма міастенії більш притаманна особам молодого віку. Час від появи перших симптомів до встановлення діагнозу при очній формі статистично значущо менший, ніж при генералізованій. Виявлено два піки дебюту міастенії: ранній (20?—?40 років) — характерний для осіб жіночої статі та пізній (50?—?70 років) — характерний для хворих обох статей. Найчастіше міастенія дебютує двоїнням, птозом, найрідше — порушення жування. В більшості хворих міастенія дебютувала моносимптомно (81,3?% випадків), рідше — бісимптомно (18,7?%)
Дод.точки доступу:
Школьник, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)