Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Временные факторы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-31 31-31

Garazdiuk, M. S.
Comparative analysis of the effectiveness of using histological and physical-optical methods of investigating of the time of hemorrhage formation in the substance of the human brain [Текст] = Порівняльний аналіз ефективності використання гістологічного та фізико- оптичного методів дослідження давності утворення крововиливів у речовину головного мозку людини / M. S. Garazdiuk // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 125-130. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, этиология)
МИКРОСКОПИЯ ПОЛЯРИЗАЦИОННАЯ -- MICROSCOPY, POLARIZATION (использование)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Important attention in forensic medical practice is given to the solution of issues that arise during the examination in the case of traumatic brain injury (TBI), as this type of injury leads to high mortality and disability. Conducting an autopsy of the body of the deceased, whose death occurred from a TBI, there are cases when the injury occurs as a result of a fall of a person who previously developed a cerebral infarction, and sometimes vice versa. In this case, it is important to accurately verify the primary cause of death, therefore, timely and objective determination of the time offormation of a hemorrhage in the human brain is necessary. The purpose and tasks ofthe research. To evaluate the possibility of detecting time of formation of a hemorrhage of traumatic and non-traumatic genesis by the generally accepted histological method and polarization phase microscopy, and to compare their effectiveness. Research materials and methods. For the study, human brain samples were selected from 140 deceased individuals whose deaths occurred between 1 and 3 days after the onset of bleeding, according to medical records. As a control group, human brain samples were selected from 40 individuals who died of coronary heart disease. Light microscopy was performed by preliminary staining of histologic specimens according to the Perls method. Phase polarization tomography of the samples was performed using a Stokes polarimeter. Research results. Stained human brain preparations of the experimental and control groups were examined and analyzed and it was found that hemosiderin was not present in all experimental samples (only in 31 out of 40 samples were present). It was not possible to establish the corresponding time dependences of the age of the formation of hemorrhages, regardless of the genesis, since the random appearance of the pigment in the experimental samples is noted at different time intervals. Analytical processing of the results of the statistical processing of the topographic structure of tomograms of the anisotropy of linear dichroism of the fibrillar networks of samples of the deceased from the experimental and control groups revealed a wider time range of sensitivity of this method to destructive changes in nervous tissue, in comparison with the polarimetric methods used in previous studies. As a result, there is an accelerated temporal decrease in the absolute values and the range of dispersion of the anisotropy of linear dichroism value with increasing time since the formation of hemorrhage. Conclusions. Polarization-phase microscopy has shown a significant advantage in its use in comparison with the gold standard - the Perls ’ staining method for determining the time of hemorrhage formation in the human brain
Важливе значення у судово-медичній практиці приділяють вирішенню питань, що виникають при проведенні експертизи у випадку черепно мозкової травми (ЧМТ), так як цей вид ушкоджень призводить до високої летальності та інвалідизації. При проведенні розтину тіла померлих, смерть яких настала від ЧМТ, трапляються випадки, коли травма виникає внаслідок падіння особи, у якої попередньо розвинувся інфартк головного мозку, а іноді навпаки. У такому разі важливо точно верифікувати первинну причину смерті, тому вчасне і об’єктивне встановлення часу утворення крововиливу (ЧУК) у головний мозок людини (ГМЛ) є необхідним. Мета і завдання дослідження. Оцінити можливість встановлення ЧУК травматичного та не травматичного ґенезу у ГМЛ загальноприйнятим гістологічним методом та поляризаційно-фазовою мікроскопією, а також порівняти їх ефективність/ Матеріали та методи дослідження. Для дослідження було відібрано зразки ГМЛ від 140 померлих осіб, смерть яких наступила від 1 до 3-х діб з моменту утворення крововиливу, відповідно до даних, узятих із медичних документів. У якості контрольної групи було відібрано зразки ГМЛ від 40 померлих у випадку смерті від ішемічної хвороби серця. Світлова мікроскопія проводилася шляхом попереднього фарбування гістологічних препаратів за методом Перлса. Фазово-поляризаційну томографію зразків проводили за допомогою поляриметра Стокса. Результати дослідження. Було досліджено та проаналізовано пофарбовані препарати ГМЛ експериментальної та контрольної груп і виявлено, що гемосидерин був присутній не у всіх експериментальних зразках (присутній лишень у 31 зразку із 40). Не вдалося установити відповідні часові залежності давності утворення крововиливів, не залежно від ґенезу, так як на різних часових проміжках відзначається рандомна поява пігменту у дослідних зразках. Провівши аналітичне опрацювання отриманих результатів статистичної обробки топографічної структури томограм анізотропії лінійного дихроїзму (АЛД) фібрилярних мереж зразків ГМЛ від померлих з експериментальних та контрольної груп, було виявлено більший часовий діапазон чутливості даного методу щодо деструктивних змін у нервовій тканині, у порівнянні із методами, які застосовувалися у попередніх дослідженях. Як наслідок, відзначається пришвидшене часове зменшенні абсолютних значень і діапазону розкиду величини АЛД із зростанням часу з моменту утворення крововиливу. Висновки. Поляризаційно-фазова мікроскопія продемонструвала значну перевагу у використанні, порівняно із золотим стандартом - методом фарбування за Перлсом, для ідентифікації часу утворення геморагій у головний мозок людини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Proniaiev, D. V.
Ovarian characteristics in the fetal period: topographic and morphometric parallels [Текст] = Характеристика яєчників у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 33-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Defects of the urinary system take the 3rd place by their occurrence including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. Therefore modern studies in the field of perinatal anatomy are of a special importance. Objective of the study was to determine age peculiarities in the structure and topography of the fetal ovaries as well as similar and different tendencies in changes of the ovarian morphological parameters of the two groups of fetuses, remote in time. The study was conducted in the two groups of human fetuses, 4-10 months of development, 161.0-500.0 mm of the parietal-calcaneal length. The first group consisting of 35 specimens divided into 7 subgroups according to the month of development (4, 5, 6, 7, 8, 9 and 10), was formed with fetuses died during 2017-2019 years. The second group included specimens of fetuses collected during 1970-1990. The obtained results were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0”. The character of distribution for every obtained variation lines, mean values for every sign, standard quadratic deviation, percentile scope of the parameters were evaluated. Reliability of differences in the indices between independent quantitative values was determined by means of Mann-Whitney U-criterion. The conducted study determined that the ascending position of the ovaries in the early fetuses can be considered normal for the given age group, though the topography is indicative of developmental retardation at the late stages of perinatal development. The length of the ovary in both groups increases gradually from the 4th to the 10th month with a certain delay during the 6th month. It might be associated with intensified growth of its parenchyma, and intensive increase of its width and length respectively. The majority of the ovarian parameters of 9-10 month fetuses do not differ reliably, which is indicative of a complete development of the ovarian definite structure at the 9th month of the intrauterine development. Comparison of the parameters of the two groups of fetal specimens, remote in time, is indicative of the fact that in the majority of the parameters they do not differ. Although in modern studies the length of the right ovary in 8-month fetuses, and the length of the left ovary in 7-month fetuses is shorter than that of the archival specimens. Similarly the width of the left ovary in 4-month fetuses appears to be reliably shorter than that of the archival specimens. The thickness of the right ovary of 7 and 10-month modern fetuses is reliably less than that of the appropriate groups of the archival specimens. The thickness of the left ovary of modern fetuses is reliably less than that of the archival specimens during the 10th month. Therefore, a reliable difference was found only in 2 pairs of the parameters included in 42 pairs of the examined morphometric parameters of both groups. It is indicative of inconsiderable changes of these parameters during the period of 27-49 years
Вади сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Саме тому дослідження перинатальної анатомії нині набуває особливо важливого значення. Мета роботи – встановити вікові особливості будови та топографії яєчників плодів, а також спільні та відмінні тенденції змін морфологічних параметрів яєчників двох груп плодів віддалених у часі. Дослідження проведені на двох групах плодів людини 4-10 місяців розвитку – 161,0-500,0 мм тімʼяно-пʼяткової довжини. Перша група – 35 препаратів, розділених на 7 підгруп відповідно місяцям розвитку (4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10), була сформована з плодів, що померли впродовж 2017-2019 рр. Друга група була сформована з препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0”. Проведена оцінка характеру розподілів для кожного з отриманих варіаційних рядів, визначені середні для кожної ознаки, що вивчається, стандартне квадратичне відхилення, процентильний розмах показників. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. В результаті проведених досліджень встановлено, що висхідне положення яєчників ранніх плодів можна вважати нормою для даної вікової групи, проте така топографія свідчить про затримку розвитку на пізніх етапах перинатального розвитку. Довжина яєчників двох груп поступово збільшується з 4 по 10 місяць, з деякою затримкою росту на 6 місяці, що імовірно пов’язано з інтенсифікацією розростання їх паренхіми і відповідно інтенсивного збільшення його ширини та товщини. Більшість параметрів яєчника плодів 9-10 місяців достовірно не різняться, що свідчить про завершення становлення дефінітивної будови яєчників на 9 місяці внутрішньоутробного розвитку. Порівняння параметрів двох розведених (віддалених) у часі груп препаратів плодів вказує на те, що у переважній більшості показників данні не різняться, проте у плодів 8 місяця довжина правого яєчника і 7 місяця довжина лівого яєчника у сучасних дослідженнях менша, ніж у архівних препаратів. Так само ширина лівого яєчника сучасних плодів 4 місяця достовірно менша за таку архівних препаратів. Товщина правого яєчника плодів 7 та 10 місяців сучасних плодів достовірно менша ніж у відповідних групах архівних препаратів. Товщина лівого яєчника сучасних плодів достовірно менша за таку архівних препаратів на 10 місяці. Отже, з 42 пар досліджених морфометричних параметрів двох груп плодів, достовірну відмінність виявили лише у 2 парах параметрів, що свідчить про незначні зміни цих параметрів впродовж 27-49 років
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біляков, А. М.
Алгоритм діагностики ґенезу смерті та тривалості вмирання за вмістом катехоламінів в рідинах тіла в разі смертельної дії травматичного фактору [Текст] / А. М. Біляков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 464-467

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагноз, смертность)
СМЕРТЕЛЬНЫЙ ИСХОД -- FATAL OUTCOME
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відкрите одноцентрове дослідження ефективності зниження артеріального тиску в ранкові години в пацієнтів із м'якою і помірною артеріальною гіпертензією з неконтрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками артеріального тиску в ранкові години терапією телмісартаном (Телсартаном) у комбінації з гідрохлортіазидом і/або амлодипіном або без неї: результати дослідження РАНОК (контроль Артеріального тиску в раНкові години у пацієнтів із неконтрОльованими піКами) [Текст] = Open-label single center clinical trial of early-morning blood pressure reduction in patients with mild to moderate hypertension with uncontrolled office blood pressure and uncontrolled morning blood pressure surge by telmisartan (Telsartan) therapy with or without combination with hydrochlorothiazide and/or amlodipine: RANOK study results (Control of Morning Blood Pressure in Patients with Uncontrolled Surge) / О. А. Рековець, Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 113-124. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Телмизартан--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, этиология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити ефективність зниження артеріального тиску (АТ) протягом останніх 6 годин із 24 після прийому останньої дози препарату за результатами добового моніторування артеріального тиску через 12 тижнів лікування в пацієнтів із м’якою і помірною артеріальною гіпертензією (АГ), які контролювали офісний тиск і мали неконтрольовані піки АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату. Матеріали та методи. У дослідження було включено 67 пацієнтів із м’якою і помірною АГ. Пацієнтам виконували загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, вимірювання офісного АТ, амбулаторне 24-годинне моніторування АТ з визначенням циркадності АТ, ранкового підйому АТ, визначення центрального АТ, швидкості поширення пульсової хвилі. У ранкові (1-ша підгрупа) або вечірні (2-га підгрупа) години призначали телмісартан у дозі 40 або 80 мг один раз на день (Телсартан, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед») або фіксовану комбінацію телмісартану 40 або 80 мг із гідрохлортіазидом 12,5 мг (Телсартан-Н, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»); при недосягненні цільового рівня офісного АТ менше від 140/90 мм рт.ст. через 4 тижні додавали амлодипін 5 або 10 мг один раз на добу (Стамло, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»). Пацієнти проходили первинне обстеження й обстеження через 12 тижнів (3 місяці) терапії. Результати. Зменшення офісного систолічного АТ (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) у середньому становило через 8 тижнів 16,92/9,56 мм рт.ст. (р 0,05), а через 12 тижнів лікування — 21,26/12,12 мм рт.ст. (p 0,05). Офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) достовірно не змінилася. У результаті проведеної терапії Телсартаном і Телсартаном-Н відбувалося достовірне зменшення середньодобового САТ (з 134,45 ± 1,39 мм рт.ст. до 122,01 ± 1,16 мм рт.ст., р 0,05) і ДАТ (з 81,51 ± 1,15 мм рт.ст. до 71,62 ± 1,01 мм рт.ст., р 0,05), що в середньому становило 12,44/9,89 мм рт.ст. Відзначено також достовірне зменшення середньоденних показників САТ і ДАТ з 138,92 ± 1,38 мм рт.ст. і 85,22 ± 1,20 мм рт.ст. до 126,35 ± 1,20 мм рт.ст. і 75,70 ± 1,11 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно, що в середньому становило 12,57 і 9,52 мм рт.ст., і середньонічних показників САТ і ДАТ — з 126,13 ± 1,18 мм рт.ст. і 74,28 ± ± 1,46 мм рт.ст. до 113,37 ± 1,40 мм рт.ст. і 63,73 ± 1,09 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно (12,76 і 11,05 мм рт.ст.). Достовірних змін добової ЧСС не було. Частка досягнення цільового АТ на фоні прийому Телсартану або Телсартану-Н самостійно або в комбінації з амлодипіном при офісному вимірюванні становила 80,6 %, а при добовому моніторуванні — 75,61 %. Отже, у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату досліджувані препарати Телсартан і Телсартан-Н продемонстрували досить високий антигіпертензивний ефект як при використанні без амлодипіну, так і в комбінації з ним. Телмісартан більш ефективно знижував середньоденний і нічний САТ і ДАТ при ранковому прийомі порівняно з вечірнім. Відзначено достовірне зниження середнього САТ, ДАТ у ранкові години з 140,14 ± 1,51 мм рт.ст. і 87,19 ± 1,56 мм рт.ст. до 124,77 ± 1,40 мм рт.ст. і 73,23 ± 1,31 мм рт.ст. (р 0,05), на 15,37 і 13,96 мм рт.ст. відповідно. Також відбувалося зниження швидкості підвищення САТ у ранкові години на 3,67 мм рт.ст/год на фоні терапії Телсартаном і Телсартаном-Н. Відбулося зменшення величини ранкового підйому САТ на 11,34 мм рт.ст. (р 0,05). Висновки. Терапія Телсартаном і Телсартаном-Н як без комбінації з препаратом Стамло, так і в комбінації з ним у пацієнтів із мякою і помірною АГ з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату достовірно знижувала як офісний АТ, так і АТ при добовому моніторуванні й сприяла зниженню величини АТ у ранкові години, зменшенню швидкості підвищення АТ у ранкові години
The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of reduction of morning blood pressure (BP) by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) after 12 weeks of treatment in patients with mild to moderate arterial hypertension, who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. Materials and methods. The study involved 67 patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. General blood test, biochemical blood test, measurement of office blood pressure, outpatient 24-hour blood pressure monitoring, blood pressure measurement, morning blood pressure rise, determination of central blood pressure, PWV, were performed. Patients were switched to telmisartan 40 or 80 mg tablets (Telsartan, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), or to combined tablets of telmisartan 40 or 80 mg with hydrochlorothiazide 12.5 mg (Telsartan-H, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), for morning once daily intake (Subgroup 1) or evening once daily intake (Subgroup 2). If after 4 weeks of treatment BP was not controlled at the level less than 140/90 mm Hg, amlodipine 5 or 10 mg once daily was prescribed on top. Primary and final examination after 3 months of therapy was performed. Results. The office SBP/DBP at 8 weeks reduced at the average by 16.92/9.56 mm Hg (p 0.05), and after 12 weeks of treatment — 21.26/12.12 mm Hg (p 0.05). Office heart rate (HR) did not significantly change. The therapy with Telsartan and Telsartan-H was associated with a significant decrease in average daily SBP (from 134.45 ± 1.39 to 122.01 ± 1.16 mm Hg; p 0.05) and DBP (from 81.51 ± 1.15 to 71.62 ± 1.01 mm Hg; p 0.05), which averaged 12.44/9.89 mm Hg. The average daily SBP and DBP indicators significantly decreased from 138.92 ± 1.38 and 85.22 ± 1.20 to 126.35 ± 1.20 and 75.70 ± 1.11 mm Hg (p 0.05), respectively, which averaged 12.57 and 9.52 mm Hg; and average nocturnal SBP and DBP lowered from 126.13 ± 1.18 and 74.28 ± 1.46 to 113.37 ± 1.40 and 63.73 ± 1.09 mm Hg (p 0.05), respectively (12.76 and 11.05 mm Hg). There were no significant changes in 24-hour HR. The target blood pressure level by a switch to Telsartan or Telsartan-H alone or in combination with amlodipine at office measurement was achieved in 80.6 % of cases and at daily monitoring in 75.61 %. Thus, in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge, the treatment with studied drugs Telsartan and Telsartan-H showed high antihypertensive efficacy both in single-use and in combination with amlodipine. Telmisartan more effectively reduced both the daytime and nighttime SBP and DBP at morning intake compared to the evening. There was a significant decrease in the average SBP, DBP in the morning hours from 140.14 ± 1.51 and 87.19 ± 1.56 to 124.77 ± 1.40 and 73.23 ± 1.31 mm Hg (p 0.05) by 15.37 and 13.96 mm Hg, respectively. There was also a reduction in the rate of increase of SBP in the morning by 3.67 mm Hg/h after therapy with Telsartan and Telsartan-H. There was a decrease in the value of the morning rise of SBP by 11.34 mm Hg (p 0.05). Conclusions. Telsartan and Telsartan-H single-use or use in combination with Stamlo (amlodipine) in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge significantly reduced both office BP and BP at ABPM and contributed to the reduction of BP morning surge and a decrease of the rate of morning BP surge
Дод.точки доступу:
Рековець, О. А.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вадзюк, С. Н.
Вікові особливості часових і амплітудних показників реовазограми стегна у здорових міських юнаків і дівчат [Текст] / С. Н. Вадзюк, А. В. Цвинтарний // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 1. - С. 20-22

MeSH-головна:
ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ ИМПЕДАНСНАЯ -- PLETHYSMOGRAPHY, IMPEDANCE (использование)
БЕДРО -- THIGH (кровоснабжение, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH
Дод.точки доступу:
Цвинтарний, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей [Текст] = Age and anatomical-functional nuances of traumatic brain injury in children / М. Д. Процайло [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 15-20

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (патофизиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Черепно-мозкова травма у дітей є серйозною медичною проблемою, яка вимагає особливої уваги та досліджень. Оскільки дитячий організм розвивається і зростає, анатомічні та функціональні особливості дітей можуть впливати на патологічні наслідки черепно-мозкової травми. Враховуючи зростаючу кількість дітей, які піддаються травмам внаслідок спортивних подій, аварій та інших факторів, розуміння особливостей цієї категорії травм може відігравати важливу роль у покращенні їхнього лікування та реабілітації. Діти реагують на травму по-іншому ніж дорослі, і можуть виявляти різні симптоми та потребувати спеціалізованої медичної допомоги та підходів до лікування та реабілітації. Розуміння цих вікових та анатомо-функціональних особливостей може сприяти покращенню діагностики та лікування черепно-мозкових травм у дітей і підвищити їхні шанси на повне одужання та нормальний розвиток. Мета дослідження – вивчити проблему черепно-мозкової травми з точки зору особливостей анатомічних та функціональних вікових особливостей дітей. Матеріал і методи. У дослідженні були залучені 154 дитини, віком від 1 місяця до 17 років які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні протягом 2022 року. Дані анамнезу отримані шляхом опитування батьків дітей, дітей старшого віку, а також даних карт стаціонарних хворих. Базовими методами обстеження були рентгенограми, МРТ головного мозку. Результати дослідження. Найбільше черепно-мозкових травм спостерігали у дітей віком від 7 до 17 років, що становило 47,4 %. Діти віком від 3 до 6 років травмувалися часто, що становило майже 20 %, менше травмувалися старші діти (15-17 р), що відповідно становило 15 %. Найменше пошкоджень зазнавали немовлятка до року (9,7 %) та діти віком до двох років (8,4%). Найбільша кількість травмованих дітей (60,4%) спостерігалася у теплу пору року, коли вони проявляють свою активність на вулиці без належного контролю батьків. Висновок. Найбільша кількість травм головного мозку притаманна підлітковому віку, на фоні змін усіх систем організму, формуванню нових для них поведінкових реакцій, що раніше не були їм притаманним, та сприяють підвищенню травматизму. Найменше пошкоджень зазнавали немовлята, що зумовлено анатомічними особливостями будови голівки дитини
Traumatic brain injury in children is a serious medical problem that requires special attention and research. As the child's body develops and grows, the anatomical and functional characteristics of children can affect the pathological consequences of traumatic brain injury. Given the growing number of children who are injured in sports events, accidents and other factors, understanding the characteristics of this category of injury can play an important role in improving their treatment and rehabilitation. Children respond to injury differently than adults and may exhibit different symptoms and require specialized medical care and approaches to treatment and rehabilitation. Understanding these age and anatomical and functional differences can help improve the diagnosis and treatment of brain injury in children and increase their chances of full recovery and normal development. Materials and methods. 154 charts of inpatients aged from 1 month to 17 years who were receiving inpatient treatment at the regional children's hospital during 2022 were analyzed. The basic methods of examination were radiographs, MRI of the brain. Research results. The most craniocerebral traumas were observed in children aged 7-17 years, which constituted 47.4%. Children aged 3-6 were often injured, accounting for almost 20%, older children (15-17 years old) were injured less often, accounting for 15%. Babies under one year old (9.7%) and children under 2 years old (8.4%) suffered the least amount of damage. The largest number of injured children (60.4%) was observed in the warm season when they are active outside without proper parental supervision. Conclusions. The largest number of brain injuries is characteristic of adolescence, against the background of changes in all body systems, the formation of new behavioral reactions for them, which were not characteristic of them before, and contribute to the increase in traumatism. Babies suffered the least damage, which is due to the anatomical features of the structure of the child's head
Дод.точки доступу:
Процайло, М. Д.
Дживак, В. Г.
Синицька, В. О.
Чорномидз, І. Б.
Процайло, О. М.
Немченко, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Взаємозв’язок рівня сечової кислоти в сироватці крові, рівня артеріального тиску вранці за даними домашнього моніторування і серцево-судинних факторів ризику в популяції з попередньою передгіпертензією: поперечне дослідження [Текст] = Association of serum uric acid, morning home blood pressure and cardiovascular risk factors in a population with previous prehypertension: a cross-sectional // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 51-52

MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (анализ, диагностическое применение, кровь)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Анотація: Мета. Визначити динаміку артеріального тиску (АТ) протягом 10 років та дослідити взаємозв’язок між рівнем АТ і рівнем сечової кислоти у плазмі крові (ПСК), а також факторами серцево-судинного ризику за даними епідеміологічного дослідження цільової групи осіб з передгіпертензією у 2007 році
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення часу заподіяння механічної травми за динамікою змін ультразвукових показників органів черевної порожнини [Текст] = Determination of time of infliction of mechanical trauma after the dynamics of changes of ultrasonic indexes of organs of abdominal region / О. П. Бабкіна [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 12-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология, ультрасонография)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (повреждения, ультрасонография)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология, патофизиология, ультрасонография)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: В результаті проведених досліджень нами виявлена закономірна динаміка змін ультразвукових показників органів черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза) у травмованих та загиблих внаслідок заподіяних травм, що вказує на можливість розробки комплексу критеріїв для оцінки встановлення давності виникнення ушкоджень внутрішніх органів. Встановлено, що клінічна та ультразвукова діагностика у всіх випадках механічної травми з ушкодженням органів черевної порожнини є достатньо складною. В ході проведення ультразвукового дослідження при наявності в анамнезі механічної травми звертати увагу на ехогенність паренхіматозних органів. Проводити контрольні ультразвукові дослідження в динаміці з метою виключення ускладнень ушкоджень (двоетапних розривів) у зв’язку з тим, що термін часу між першим етапом утворення підкапсульних гематом паренхіматозних органів та розривом гематоми, що накопичилася, достатньо тривалий
Дод.точки доступу:
Бабкіна, О. П.
Ушко, Я. А.
Шаломицький, В. Г.
Золотаревський, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Слабкий, Г. О.
    Вплив на стан здоров’я населення сезонних переходів на літній і зимовий час [Текст] / Г. О. Слабкий, Л. А. Чепелевська, Л. А. Карамзіна // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2011. - № 3. - С. 5-10

Рубрики: Биологические ритмы

   Временные факторы

   Циркадианный ритм

Дод.точки доступу:
Чепелевська, Л. А.
Карамзіна, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Абрагамович, О. О.
Вплив резекції шлунка (РШ) на стан сечостатевої системи (СС) у віддалені терміни після хірургічного втручання з приводу виразкової хвороби (ВХ) гастродуоденальної зони (ГДЗ) (огляд літератури) [Текст] / О. О. Абрагамович, С. А. Кристопчук // Практична медицина. - 1998. - № 3-4. - С. 136-141

MeSH-головна:
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (использование, реабилитация)
ПОСТГАСТРОЭКТОМИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- POSTGASTRECTOMY SYNDROMES (патофизиология)
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (патофизиология)
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (хирургия)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Дод.точки доступу:
Кристопчук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-31 31-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)