Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (11)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Временные факторы<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-30 
1.


    Manzionna, G.
    Эффективность ланзопразола при кратковременном и длительном применении в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (систематический обзор лит-ры) [Текст] / G. Manzionna, F. Pace, G. B. Porro // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - № 4(10). - С. 85-89


Рубрики: Лансопразол--тер прим

MeSH-головна:
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (терапия)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Дод.точки доступу:
Pace, F.
Porro, G. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Proniaiev, D. V.
    Ovarian characteristics in the fetal period: topographic and morphometric parallels [Текст] = Характеристика яєчників у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 33-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Defects of the urinary system take the 3rd place by their occurrence including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. Therefore modern studies in the field of perinatal anatomy are of a special importance. Objective of the study was to determine age peculiarities in the structure and topography of the fetal ovaries as well as similar and different tendencies in changes of the ovarian morphological parameters of the two groups of fetuses, remote in time. The study was conducted in the two groups of human fetuses, 4-10 months of development, 161.0-500.0 mm of the parietal-calcaneal length. The first group consisting of 35 specimens divided into 7 subgroups according to the month of development (4, 5, 6, 7, 8, 9 and 10), was formed with fetuses died during 2017-2019 years. The second group included specimens of fetuses collected during 1970-1990. The obtained results were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0”. The character of distribution for every obtained variation lines, mean values for every sign, standard quadratic deviation, percentile scope of the parameters were evaluated. Reliability of differences in the indices between independent quantitative values was determined by means of Mann-Whitney U-criterion. The conducted study determined that the ascending position of the ovaries in the early fetuses can be considered normal for the given age group, though the topography is indicative of developmental retardation at the late stages of perinatal development. The length of the ovary in both groups increases gradually from the 4th to the 10th month with a certain delay during the 6th month. It might be associated with intensified growth of its parenchyma, and intensive increase of its width and length respectively. The majority of the ovarian parameters of 9-10 month fetuses do not differ reliably, which is indicative of a complete development of the ovarian definite structure at the 9th month of the intrauterine development. Comparison of the parameters of the two groups of fetal specimens, remote in time, is indicative of the fact that in the majority of the parameters they do not differ. Although in modern studies the length of the right ovary in 8-month fetuses, and the length of the left ovary in 7-month fetuses is shorter than that of the archival specimens. Similarly the width of the left ovary in 4-month fetuses appears to be reliably shorter than that of the archival specimens. The thickness of the right ovary of 7 and 10-month modern fetuses is reliably less than that of the appropriate groups of the archival specimens. The thickness of the left ovary of modern fetuses is reliably less than that of the archival specimens during the 10th month. Therefore, a reliable difference was found only in 2 pairs of the parameters included in 42 pairs of the examined morphometric parameters of both groups. It is indicative of inconsiderable changes of these parameters during the period of 27-49 years
Вади сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Саме тому дослідження перинатальної анатомії нині набуває особливо важливого значення. Мета роботи – встановити вікові особливості будови та топографії яєчників плодів, а також спільні та відмінні тенденції змін морфологічних параметрів яєчників двох груп плодів віддалених у часі. Дослідження проведені на двох групах плодів людини 4-10 місяців розвитку – 161,0-500,0 мм тімʼяно-пʼяткової довжини. Перша група – 35 препаратів, розділених на 7 підгруп відповідно місяцям розвитку (4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10), була сформована з плодів, що померли впродовж 2017-2019 рр. Друга група була сформована з препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0”. Проведена оцінка характеру розподілів для кожного з отриманих варіаційних рядів, визначені середні для кожної ознаки, що вивчається, стандартне квадратичне відхилення, процентильний розмах показників. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. В результаті проведених досліджень встановлено, що висхідне положення яєчників ранніх плодів можна вважати нормою для даної вікової групи, проте така топографія свідчить про затримку розвитку на пізніх етапах перинатального розвитку. Довжина яєчників двох груп поступово збільшується з 4 по 10 місяць, з деякою затримкою росту на 6 місяці, що імовірно пов’язано з інтенсифікацією розростання їх паренхіми і відповідно інтенсивного збільшення його ширини та товщини. Більшість параметрів яєчника плодів 9-10 місяців достовірно не різняться, що свідчить про завершення становлення дефінітивної будови яєчників на 9 місяці внутрішньоутробного розвитку. Порівняння параметрів двох розведених (віддалених) у часі груп препаратів плодів вказує на те, що у переважній більшості показників данні не різняться, проте у плодів 8 місяця довжина правого яєчника і 7 місяця довжина лівого яєчника у сучасних дослідженнях менша, ніж у архівних препаратів. Так само ширина лівого яєчника сучасних плодів 4 місяця достовірно менша за таку архівних препаратів. Товщина правого яєчника плодів 7 та 10 місяців сучасних плодів достовірно менша ніж у відповідних групах архівних препаратів. Товщина лівого яєчника сучасних плодів достовірно менша за таку архівних препаратів на 10 місяці. Отже, з 42 пар досліджених морфометричних параметрів двох груп плодів, достовірну відмінність виявили лише у 2 парах параметрів, що свідчить про незначні зміни цих параметрів впродовж 27-49 років
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Іваськевич, І. Б.
    Застосування методу дифузної томографії біологічних препаратів у судово-медичній диференціальній діагностиці отруєння алкоголем і чадним газом на різних часових інтервалах після настання смерті [Текст] = Application of diffusive tomography method of biological preparations in foreign medical differential diagnosis of alcoholic and alcohologen poisoning / І. Б. Іваськевич // Судово-медична експертиза. - 2022. - N 1. - С. 69-80. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (диагностика, этиология)
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION
ГАЗАМИ ОТРАВЛЕНИЕ -- GAS POISONING
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (методы)
СУДЕБНАЯ ПАТОЛОГИЯ -- FORENSIC PATHOLOGY (методы)
Анотація: У статті представлені результати дослідження судово-медичної ефективності диференціальної діагностики випадків отруєння алкоголем і чадним газом, а також встановлення давності настання смерті (ДНС) в цих випадках методами дифузної томографії розподілів величини флуктуацій лінійного двопроменезаломлення (ФЛД) біологічних тканин (БТ) людини
Встановлена ефективність методу дифузної томографії флуктуацій лінійного двопроменезаломлення шарів біологічних тканин і рідин у диференціації причини настання смерті у випадках отруєння етанолом і чадним газом, а також діагностиці давності настання смерті в цих випадках
The article presents the results of the study of forensic effi cacy of diff erential diagnosis of alcohol and carbon monoxide poisoning, as well as establishing the age of death in these cases by diff use tomography of fl uctuations of linear fl uctuations of linear birefringence of human biological tissues
The eff ectiveness of the method of diff use tomography of fl uctuations of linear birefringence of layers of biological tissues and fl uids in diff erentiating the cause of death in cases of ethanol and CO poisoning, as well as diagnosing the age of death in these cases.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Абрагамович, О. О.
    Вплив резекції шлунка (РШ) на стан сечостатевої системи (СС) у віддалені терміни після хірургічного втручання з приводу виразкової хвороби (ВХ) гастродуоденальної зони (ГДЗ) (огляд літератури) [Текст] / О. О. Абрагамович, С. А. Кристопчук // Практична медицина. - 1998. - № 3-4. - С. 136-141


MeSH-головна:
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (использование, реабилитация)
ПОСТГАСТРОЭКТОМИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- POSTGASTRECTOMY SYNDROMES (патофизиология)
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (патофизиология)
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (хирургия)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Дод.точки доступу:
Кристопчук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Біляков, А. М.
    Алгоритм діагностики ґенезу смерті та тривалості вмирання за вмістом катехоламінів в рідинах тіла в разі смертельної дії травматичного фактору [Текст] / А. М. Біляков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 464-467


MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагноз, смертность)
СМЕРТЕЛЬНЫЙ ИСХОД -- FATAL OUTCOME
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Баранов, А. А.
    Состояние здоровья детей на рубеже веков: проблемы и решения [Текст] / А. А. Баранов // Проблемы туберкулеза. - 2001. - № 1. - С. 3-9


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Бердник, І.
    Ефективність застосування телемоніторингу артеріального тиску у пацієнтів з нормальною та надлишковою масою тіла [Текст] = Effectiveness of application of telemonitoring of blood pressure in patients with normal weight and overweight / І. Бердник // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 1. - С. 32-42. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
ДИСТАНЦИОННЫЕ ТЕЛЕКОНСУЛЬТАЦИИ -- REMOTE CONSULTATION (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
БОЛЬНОГО ОТНОШЕНИЕ К МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ -- PATIENT ACCEPTANCE OF HEALTH CARE (психология)
Анотація: Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання методів діагностики артеріальної гіпертензії та особливостей контролю за артеріальним тиском. Основною метою проведеного дослідження є оцінити ефективність застування телемоніторингу артеріального тиску у пацієнтів з нормальною та надмірною масою тіла та визначити їх рівень прихильності до лікування. Актуальність дослідження даної патології полягає у тому, що артеріальна гіпертензія є основною причиною серцево-судинних захворювань та передчасної смерті у всьому світі. Поширеність гіпертензії серед дорослого населення складає 30-45%, у 2018 році кількість хворих артеріальну гіпертензію в світі становило близько 1,38 млрд, при цьому більше 165 млн проживають в Центральній і Східній Європі. Систематизація літературних даних засвідчила, що не дивлячись на широке застосування антигіпертензивних препаратів, лише близько 30% пацієнтів досягають оптимальних цифр артеріального тиску. Методика проведення дослідження полягає у оцінці використання телемедичних технологій для самоконтролю артеріального тиску у пацієнтів з нормальною та надмірною масою тіла та підвищення їх комплаєнсу. Дослідження було проведено в місті Києві протягом 2018-2020 років, включало в себе 111 пацієнтів віком від 18 до 65 років із раніше встановленим діагнозом артеріальної гіпертензії. Методом рандомізації їх було поділено на основну групу (використовували телемоніторинг артеріального тиску) та контрольну групу (використовували офісний та домашній моніторинг артеріального тиску). В статті представлено результати, що у пацієнтів основної групи наприкінці дослідження середньодобові систолічний та діастолічний артеріальний тиск були достовірно нижчими в порівнянні як із вихідним рівнем групи, так і в порівнянні з контрольною. Вихідний рівень прихильності до лікування у пацієнтів обох груп був невисоким. Проте наприкінці дослідження прихильність пацієнтів основної групи до лікування виросла на 40,3%, натомість у контрольній групі суттєвих змін не виявлено. Крім цього знайдена кореляція між пацієнтами із надмірною масою тіла та меншою прихильністю до регулярного прийому ліків, частішими пропусками прийому препарату та самостійною відміною при покращенні стану в порівнянні з пацієнтами з нормальною масою тіла. Також відмічено, що у пацієнтів основної групи наприкінці дослідження суттєво знизився рівень тривоги в порівнянні з контрольною. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що застосування телемоніторингу артеріального тиску можливо розглядати як альтернативу стандартному підходу, що підвищує прихильність до лікування. Результати проведеного дослідження стануть корисними для лікарів первинної ланки, кардіологів, терапевтів
The article summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the methods of diagnosing hypertension and features of blood pressure control. The main purpose of this study is to evaluate the effectiveness of blood pressure monitoring in patients with normal weight and overweight and to determine their level of adherence to treatment. The relevance of the study about this pathology is that hypertension is the leading cause of cardiovascular disease and premature death worldwide. The prevalence of hypertension among the adult population is 30-45%, in 2018 the number of patients with hypertension in the world was about 1.38 billion, with more than 165 million living in Central and Eastern Europe. Systematization of literature data showed that despite the widespread use of antihypertensive drugs, only about 30% of patients have optimal blood pressure. The methodology of the study is to evaluate the use of telemedicine technologies for self-monitoring of blood pressure in patients with normal weight and overweight and increase their compliance. The study was conducted in Kyiv, Ukraine during 2018-2020, and included 111 patients aged 18 to 65 years with a previously diagnosed hypertension. By randomization, they were divided into the main group (used blood pressure monitoring) and the control group (used office and home blood pressure monitoring). The article presents the results that in the patients of the main group at the end of the study the average daily systolic and diastolic blood pressure were significantly lower in comparison with both the initial level of the group and in comparison with the control. The baseline adherence to treatment in patients in both groups was low. However, at the end of the study, the adherence of patients in the main group to treatment increased by 40.3%, while in the control group no significant changes were detected. In addition, a correlation was found between patients with overweight and less adherence to regular medication, more frequent skipping of the drug and self-withdrawal with improvement compared to patients with normal body weight. It was also noted that the patients in the main group at the end of the study significantly reduced the level of anxiety compared with the control. The study empirically confirms and theoretically proves that the use of blood pressure telemonitoring can be considered as an alternative to the standard approach that increases adherence to treatment. The results of the study will be useful for primary care physicians, cardiologists, therapists
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Болюх, Д. Б.
    Причини смерті хворих на рак шлунка в період до трьох років з часу виявлення пухлини [Текст] / Д. Б. Болюх // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1999. - Т. 3, № 1. - С. 134-135


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (смертность)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Відкрите одноцентрове дослідження ефективності зниження артеріального тиску в ранкові години в пацієнтів із м'якою і помірною артеріальною гіпертензією з неконтрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками артеріального тиску в ранкові години терапією телмісартаном (Телсартаном) у комбінації з гідрохлортіазидом і/або амлодипіном або без неї: результати дослідження РАНОК (контроль Артеріального тиску в раНкові години у пацієнтів із неконтрОльованими піКами) [Текст] = Open-label single center clinical trial of early-morning blood pressure reduction in patients with mild to moderate hypertension with uncontrolled office blood pressure and uncontrolled morning blood pressure surge by telmisartan (Telsartan) therapy with or without combination with hydrochlorothiazide and/or amlodipine: RANOK study results (Control of Morning Blood Pressure in Patients with Uncontrolled Surge) / О. А. Рековець, Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 113-124. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Телмизартан--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, этиология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити ефективність зниження артеріального тиску (АТ) протягом останніх 6 годин із 24 після прийому останньої дози препарату за результатами добового моніторування артеріального тиску через 12 тижнів лікування в пацієнтів із м’якою і помірною артеріальною гіпертензією (АГ), які контролювали офісний тиск і мали неконтрольовані піки АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату. Матеріали та методи. У дослідження було включено 67 пацієнтів із м’якою і помірною АГ. Пацієнтам виконували загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, вимірювання офісного АТ, амбулаторне 24-годинне моніторування АТ з визначенням циркадності АТ, ранкового підйому АТ, визначення центрального АТ, швидкості поширення пульсової хвилі. У ранкові (1-ша підгрупа) або вечірні (2-га підгрупа) години призначали телмісартан у дозі 40 або 80 мг один раз на день (Телсартан, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед») або фіксовану комбінацію телмісартану 40 або 80 мг із гідрохлортіазидом 12,5 мг (Телсартан-Н, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»); при недосягненні цільового рівня офісного АТ менше від 140/90 мм рт.ст. через 4 тижні додавали амлодипін 5 або 10 мг один раз на добу (Стамло, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»). Пацієнти проходили первинне обстеження й обстеження через 12 тижнів (3 місяці) терапії. Результати. Зменшення офісного систолічного АТ (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) у середньому становило через 8 тижнів 16,92/9,56 мм рт.ст. (р 0,05), а через 12 тижнів лікування — 21,26/12,12 мм рт.ст. (p 0,05). Офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) достовірно не змінилася. У результаті проведеної терапії Телсартаном і Телсартаном-Н відбувалося достовірне зменшення середньодобового САТ (з 134,45 ± 1,39 мм рт.ст. до 122,01 ± 1,16 мм рт.ст., р 0,05) і ДАТ (з 81,51 ± 1,15 мм рт.ст. до 71,62 ± 1,01 мм рт.ст., р 0,05), що в середньому становило 12,44/9,89 мм рт.ст. Відзначено також достовірне зменшення середньоденних показників САТ і ДАТ з 138,92 ± 1,38 мм рт.ст. і 85,22 ± 1,20 мм рт.ст. до 126,35 ± 1,20 мм рт.ст. і 75,70 ± 1,11 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно, що в середньому становило 12,57 і 9,52 мм рт.ст., і середньонічних показників САТ і ДАТ — з 126,13 ± 1,18 мм рт.ст. і 74,28 ± ± 1,46 мм рт.ст. до 113,37 ± 1,40 мм рт.ст. і 63,73 ± 1,09 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно (12,76 і 11,05 мм рт.ст.). Достовірних змін добової ЧСС не було. Частка досягнення цільового АТ на фоні прийому Телсартану або Телсартану-Н самостійно або в комбінації з амлодипіном при офісному вимірюванні становила 80,6 %, а при добовому моніторуванні — 75,61 %. Отже, у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату досліджувані препарати Телсартан і Телсартан-Н продемонстрували досить високий антигіпертензивний ефект як при використанні без амлодипіну, так і в комбінації з ним. Телмісартан більш ефективно знижував середньоденний і нічний САТ і ДАТ при ранковому прийомі порівняно з вечірнім. Відзначено достовірне зниження середнього САТ, ДАТ у ранкові години з 140,14 ± 1,51 мм рт.ст. і 87,19 ± 1,56 мм рт.ст. до 124,77 ± 1,40 мм рт.ст. і 73,23 ± 1,31 мм рт.ст. (р 0,05), на 15,37 і 13,96 мм рт.ст. відповідно. Також відбувалося зниження швидкості підвищення САТ у ранкові години на 3,67 мм рт.ст/год на фоні терапії Телсартаном і Телсартаном-Н. Відбулося зменшення величини ранкового підйому САТ на 11,34 мм рт.ст. (р 0,05). Висновки. Терапія Телсартаном і Телсартаном-Н як без комбінації з препаратом Стамло, так і в комбінації з ним у пацієнтів із мякою і помірною АГ з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату достовірно знижувала як офісний АТ, так і АТ при добовому моніторуванні й сприяла зниженню величини АТ у ранкові години, зменшенню швидкості підвищення АТ у ранкові години
The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of reduction of morning blood pressure (BP) by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) after 12 weeks of treatment in patients with mild to moderate arterial hypertension, who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. Materials and methods. The study involved 67 patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. General blood test, biochemical blood test, measurement of office blood pressure, outpatient 24-hour blood pressure monitoring, blood pressure measurement, morning blood pressure rise, determination of central blood pressure, PWV, were performed. Patients were switched to telmisartan 40 or 80 mg tablets (Telsartan, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), or to combined tablets of telmisartan 40 or 80 mg with hydrochlorothiazide 12.5 mg (Telsartan-H, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), for morning once daily intake (Subgroup 1) or evening once daily intake (Subgroup 2). If after 4 weeks of treatment BP was not controlled at the level less than 140/90 mm Hg, amlodipine 5 or 10 mg once daily was prescribed on top. Primary and final examination after 3 months of therapy was performed. Results. The office SBP/DBP at 8 weeks reduced at the average by 16.92/9.56 mm Hg (p 0.05), and after 12 weeks of treatment — 21.26/12.12 mm Hg (p 0.05). Office heart rate (HR) did not significantly change. The therapy with Telsartan and Telsartan-H was associated with a significant decrease in average daily SBP (from 134.45 ± 1.39 to 122.01 ± 1.16 mm Hg; p 0.05) and DBP (from 81.51 ± 1.15 to 71.62 ± 1.01 mm Hg; p 0.05), which averaged 12.44/9.89 mm Hg. The average daily SBP and DBP indicators significantly decreased from 138.92 ± 1.38 and 85.22 ± 1.20 to 126.35 ± 1.20 and 75.70 ± 1.11 mm Hg (p 0.05), respectively, which averaged 12.57 and 9.52 mm Hg; and average nocturnal SBP and DBP lowered from 126.13 ± 1.18 and 74.28 ± 1.46 to 113.37 ± 1.40 and 63.73 ± 1.09 mm Hg (p 0.05), respectively (12.76 and 11.05 mm Hg). There were no significant changes in 24-hour HR. The target blood pressure level by a switch to Telsartan or Telsartan-H alone or in combination with amlodipine at office measurement was achieved in 80.6 % of cases and at daily monitoring in 75.61 %. Thus, in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge, the treatment with studied drugs Telsartan and Telsartan-H showed high antihypertensive efficacy both in single-use and in combination with amlodipine. Telmisartan more effectively reduced both the daytime and nighttime SBP and DBP at morning intake compared to the evening. There was a significant decrease in the average SBP, DBP in the morning hours from 140.14 ± 1.51 and 87.19 ± 1.56 to 124.77 ± 1.40 and 73.23 ± 1.31 mm Hg (p 0.05) by 15.37 and 13.96 mm Hg, respectively. There was also a reduction in the rate of increase of SBP in the morning by 3.67 mm Hg/h after therapy with Telsartan and Telsartan-H. There was a decrease in the value of the morning rise of SBP by 11.34 mm Hg (p 0.05). Conclusions. Telsartan and Telsartan-H single-use or use in combination with Stamlo (amlodipine) in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge significantly reduced both office BP and BP at ABPM and contributed to the reduction of BP morning surge and a decrease of the rate of morning BP surge
Дод.точки доступу:
Рековець, О. А.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей [Текст] = Age and anatomical-functional nuances of traumatic brain injury in children / М. Д. Процайло [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 15-20


MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (патофизиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Черепно-мозкова травма у дітей є серйозною медичною проблемою, яка вимагає особливої уваги та досліджень. Оскільки дитячий організм розвивається і зростає, анатомічні та функціональні особливості дітей можуть впливати на патологічні наслідки черепно-мозкової травми. Враховуючи зростаючу кількість дітей, які піддаються травмам внаслідок спортивних подій, аварій та інших факторів, розуміння особливостей цієї категорії травм може відігравати важливу роль у покращенні їхнього лікування та реабілітації. Діти реагують на травму по-іншому ніж дорослі, і можуть виявляти різні симптоми та потребувати спеціалізованої медичної допомоги та підходів до лікування та реабілітації. Розуміння цих вікових та анатомо-функціональних особливостей може сприяти покращенню діагностики та лікування черепно-мозкових травм у дітей і підвищити їхні шанси на повне одужання та нормальний розвиток. Мета дослідження – вивчити проблему черепно-мозкової травми з точки зору особливостей анатомічних та функціональних вікових особливостей дітей. Матеріал і методи. У дослідженні були залучені 154 дитини, віком від 1 місяця до 17 років які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні протягом 2022 року. Дані анамнезу отримані шляхом опитування батьків дітей, дітей старшого віку, а також даних карт стаціонарних хворих. Базовими методами обстеження були рентгенограми, МРТ головного мозку. Результати дослідження. Найбільше черепно-мозкових травм спостерігали у дітей віком від 7 до 17 років, що становило 47,4 %. Діти віком від 3 до 6 років травмувалися часто, що становило майже 20 %, менше травмувалися старші діти (15-17 р), що відповідно становило 15 %. Найменше пошкоджень зазнавали немовлятка до року (9,7 %) та діти віком до двох років (8,4%). Найбільша кількість травмованих дітей (60,4%) спостерігалася у теплу пору року, коли вони проявляють свою активність на вулиці без належного контролю батьків. Висновок. Найбільша кількість травм головного мозку притаманна підлітковому віку, на фоні змін усіх систем організму, формуванню нових для них поведінкових реакцій, що раніше не були їм притаманним, та сприяють підвищенню травматизму. Найменше пошкоджень зазнавали немовлята, що зумовлено анатомічними особливостями будови голівки дитини
Traumatic brain injury in children is a serious medical problem that requires special attention and research. As the child's body develops and grows, the anatomical and functional characteristics of children can affect the pathological consequences of traumatic brain injury. Given the growing number of children who are injured in sports events, accidents and other factors, understanding the characteristics of this category of injury can play an important role in improving their treatment and rehabilitation. Children respond to injury differently than adults and may exhibit different symptoms and require specialized medical care and approaches to treatment and rehabilitation. Understanding these age and anatomical and functional differences can help improve the diagnosis and treatment of brain injury in children and increase their chances of full recovery and normal development. Materials and methods. 154 charts of inpatients aged from 1 month to 17 years who were receiving inpatient treatment at the regional children's hospital during 2022 were analyzed. The basic methods of examination were radiographs, MRI of the brain. Research results. The most craniocerebral traumas were observed in children aged 7-17 years, which constituted 47.4%. Children aged 3-6 were often injured, accounting for almost 20%, older children (15-17 years old) were injured less often, accounting for 15%. Babies under one year old (9.7%) and children under 2 years old (8.4%) suffered the least amount of damage. The largest number of injured children (60.4%) was observed in the warm season when they are active outside without proper parental supervision. Conclusions. The largest number of brain injuries is characteristic of adolescence, against the background of changes in all body systems, the formation of new behavioral reactions for them, which were not characteristic of them before, and contribute to the increase in traumatism. Babies suffered the least damage, which is due to the anatomical features of the structure of the child's head
Дод.точки доступу:
Процайло, М. Д.
Дживак, В. Г.
Синицька, В. О.
Чорномидз, І. Б.
Процайло, О. М.
Немченко, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Вадзюк, С. Н.
    Вікові особливості часових і амплітудних показників реовазограми стегна у здорових міських юнаків і дівчат [Текст] / С. Н. Вадзюк, А. В. Цвинтарний // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 1. - С. 20-22


MeSH-головна:
ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ ИМПЕДАНСНАЯ -- PLETHYSMOGRAPHY, IMPEDANCE (использование)
БЕДРО -- THIGH (кровоснабжение, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH
Дод.точки доступу:
Цвинтарний, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Взаємозв’язок рівня сечової кислоти в сироватці крові, рівня артеріального тиску вранці за даними домашнього моніторування і серцево-судинних факторів ризику в популяції з попередньою передгіпертензією: поперечне дослідження [Текст] = Association of serum uric acid, morning home blood pressure and cardiovascular risk factors in a population with previous prehypertension: a cross-sectional // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 5. - С. 51-52


MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (анализ, диагностическое применение, кровь)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Анотація: Мета. Визначити динаміку артеріального тиску (АТ) протягом 10 років та дослідити взаємозв’язок між рівнем АТ і рівнем сечової кислоти у плазмі крові (ПСК), а також факторами серцево-судинного ризику за даними епідеміологічного дослідження цільової групи осіб з передгіпертензією у 2007 році
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Визначення часу заподіяння механічної травми за динамікою змін ультразвукових показників органів черевної порожнини [Текст] = Determination of time of infliction of mechanical trauma after the dynamics of changes of ultrasonic indexes of organs of abdominal region / О. П. Бабкіна [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 12-17. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология, ультрасонография)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (повреждения, ультрасонография)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (анатомия и гистология, патофизиология, ультрасонография)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: В результаті проведених досліджень нами виявлена закономірна динаміка змін ультразвукових показників органів черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза) у травмованих та загиблих внаслідок заподіяних травм, що вказує на можливість розробки комплексу критеріїв для оцінки встановлення давності виникнення ушкоджень внутрішніх органів. Встановлено, що клінічна та ультразвукова діагностика у всіх випадках механічної травми з ушкодженням органів черевної порожнини є достатньо складною. В ході проведення ультразвукового дослідження при наявності в анамнезі механічної травми звертати увагу на ехогенність паренхіматозних органів. Проводити контрольні ультразвукові дослідження в динаміці з метою виключення ускладнень ушкоджень (двоетапних розривів) у зв’язку з тим, що термін часу між першим етапом утворення підкапсульних гематом паренхіматозних органів та розривом гематоми, що накопичилася, достатньо тривалий
Дод.точки доступу:
Бабкіна, О. П.
Ушко, Я. А.
Шаломицький, В. Г.
Золотаревський, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Вплив тривалості захворювання на жовчнокам’яну хворобу на складність виконання лапароскопічної холецистектомії [Текст] / Р. М. Смачило, О. М. Тищенко, О. В. Малоштан // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 3. - С. 84-85


MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (патофизиология, хирургия)
Дод.точки доступу:
Смачило, Р. М.
Тищенко, О. М.
Малоштан, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Гомза, Б. В.
    Дефекти регуляторних комплексів TOR сповільнюють старіння та розвиток карбонільно/оксидатовного стресу в дріжджів Sассharomyces cerevisiae / Б. В. Гомза, Р. А. Васильковська, Г. М. Семчишин // Український біохімічний журнал : Науч.-теорет.журн. - 2014. - Т. 86, № 1. - С. 85-92. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-8470


MeSH-головна:
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
СИРОЛИМУС -- SIROLIMUS
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ГЕКСОЗЫ -- HEXOSES
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Дод.точки доступу:
Васильковська, Р. А.
Семчишин, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Давиденко, І. С.
    Можливості застосування лазерних поляризаційних методів для виявлення патологічних процесів у тканині печінки з часовим моніторингом динаміки змін залежно від давності настання смерті [Текст] = Possibilities of application of laser polarization methods for the detection of pathological processes in the liver tissue with temporary monitoring of the dynamics of changes depending on the time since death / І. С. Давиденко // Судово-медична експертиза. - 2022. - N 1. - С. 50-57. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МИКРОСКОПИЯ ПОЛЯРИЗАЦИОННАЯ -- MICROSCOPY, POLARIZATION (использование, методы)
ЦИТОМЕТРИЯ СКАНИРУЮЩАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER SCANNING CYTOMETRY (использование, методы)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, патология, ультраструктура)
СМЕРТЕЛЬНЫЙ ИСХОД -- FATAL OUTCOME
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
Анотація: У статті представлений сучасний стан питань щодо діагностики фіброзувальних процесів печінки. Особлива увага приділяється біофізичним методам дослідження, що мають доказову точність, об’єктивність, відтворюваність результатів. Мета роботи. Вивчення можливостей використання азимутально-інваріантного Мюллер-матричного аналізу для встановлення взаємозв’язку між змінами морфологічної будови тканини печінки та її оптичними параметрами в нормі та при фіброзувальних процесах. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були гістологічні зрізи печінки людини в нормі (контрольна група) та за наявності фіброзувальних процесів, відібрані зі 106 трупів обох статей у різні проміжки після настання смерті. Гістологічні зрізи печінки були отримані за допомогою заморожуючого мікротома. Дослідження проводилися з застосуванням стандартної схеми спектрополяриметра. Отримані результати були оброблені за стандартними алгоритмами програмних продуктів MATLAB і Statistica. Результати. За результатами дослідження встановлено, що в тканині печінки з фіброзними змінами значення середнього S1 складають (1,870±0,017), дисперсії S2 – (0,617±0,010), асиметрії S3 – (1,921±0,022), ексцесу S4 – (2,005±0,044). В інтактній тканині печінки показники становили: S1 – (1,264±0,017), S2 – (0,537±0,018), S3 – (1,650±0,022), S4 – (1,584±0,032). Висновок. Метод азимутально-інваріантного Мюллер- матричного аналізу дозволяє детально описати будову та характеристики біологічних тканин організму людини, зокрема печінки в нормі та при фіброзувальних процесах, з можливістю їх статистично значущої диференціації. Встановлений інтервал динаміки зміни статистичних моментів 1-4-го порядків від 1 до 48 годин після настання смерті, що стає надзвичайно актуальним у практиці судового експерта при розв’язанні важливих питань
The article presents the current state of issues regarding the diagnosis of liver fibrosing processes. Particular attention is paid to biophysical research methods that have evidence of accuracy, objectivity, reproducibility of results. Aim of the work. Exploring the possibilities of using azimuthal-invariant Mueller-matrix analysis to establish the relationship between changes in the morphological structure of liver tissue and its optical parameters in normal and fi brosing processes. Materials and methods. The object of the study were histological sections of human liver in normal (control group) and in the presence of fibrosing processes, selected from 106 corpses of both sexes at diff erent intervals after death. Histological sections of the liver were obtained using a freezing microtome. The studies were performed using a standard spectropolarimeter scheme. The obtained results were processed according to standard algorithms of MATLAB and Statistica software products. Results. According to the results of the study, it was found that in the liver tissue with fibrous changes, the values of the average S1 are (1,870±0,017), dispersion S2 – (0,617±0,010), asymmetry S3 – (1,921±0,022), excess S4 – (2,005±0,044). In intact liver tissue, the values were: S1 – (1,264±0,017), S2 – (0,537±0,018), S3 – (1,650±0,022), S4 – (1,584±0,032). Conclusion. The method of azimuthal-invariant Mueller-matrix analysis allows to describe in detail the structure and characteristics of biological tissues of the human body, in particular the liver in normal and fi brosing processes, with the possibility of their statistically signifi cant differentiation. The interval of dynamics of change of statistical moments of the 1st-4th orders from 1 to 48 hours after death is established that becomes extremely actual in practice of the forensic expert at the decision of important questions
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Джонсон, Д.
    Гастроезофагіальна рефлюксна хвороба: стратегії лікування на короткий і тривалий проміжок часу (Скорочений виклад) [Текст] / Д. Джонсон // Медицина світу. - 2000. - Додаток. - С. 1-10


MeSH-головна:
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Значення часових етапів при різних типах перебігу розсіяного склерозу для формування прогнозу [Текст] / Н. П. Волошина [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета дослідження: розробити систему оцінки характеру прогнозу на основі клініко-математичного аналізу показників, що виникають на різних етапах при різних типах перебігу розсіяного склерозу. Матеріали та методи. Використані клінічні (клініко-неврологічний і метод анкетування — за анкетою, розробленою у відділі аутоімунної і дегенеративної патології нервової системи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України») і математико-статистичні (метод пермутації) методи. За допомогою методу пермутації (перестановочного тесту) в групах хворих з різними типами перебігу обчислювалися відмінності в середніх значеннях клінічних показників, що характеризують перебіг розсіяного склерозу на різних часових етапах: доклінічному етапі, етапі дебюту, рецидивному етапі для рецидивуючого й вторинно-прогредієнтного перебігу, етапі прогресування — для вторинно- і первинно-прогредієнтного. На цій підставі було виділено клінічні показники, які з високою вірогідністю (рівень зв’язку 0,95) на кожному часовому етапі перебігу розсіяного склерозу визначають кінцевий варіант прогнозу захворювання. Результати. Обстежено 280 хворих, серед них: 80 (50 жінок і 30 чоловіків) — з рецидивуючим перебігом, 140 (80 жінок і 60 чоловіків) — із вторинно-прогредієнтним і 60 (30 жінок та 30 чоловіків) — із первинно-прогредієнтним. Характер прогнозу (сприятливий і невизначений при рецидивному перебігу, невизначений і несприятливий при прогредієнтних типах перебігу) оцінювався на основі клініко-діагностичних критеріїв, розроблених з урахуванням особливостей перебігу захворювання в цілому. Проведені дослідження показали, що сприятливий прогноз при рецидивуючому перебігу з високою вірогідністю зустрічався при поєднанні таких клінічних показників, як легка тяжкість дебюту, повна ремісія після дебюту, легкі рецидиви, що розвиваються швидкими темпами, і тривалі ремісії між рецидивами на рецидивному етапі; невизначений прогноз — за наявності дебютів середньої тяжкості, стовбурової симптоматики в дебюті, тяжких і середньої тяжкості рецидивів і тенденції до обтяження й подовження рецидивів на рецидивному етапі. Несприятливий прогноз при вторинно-прогредієнтному перебігу вірогідно пов’язаний з перенесеною вітряною віспою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, блискавичними темпами розвитку дебюту, неухильним варіантом прогресування, що перебігає без клінічно окреслених періодів стабілізації; невизначений прогноз — із швидкими темпами розвитку дебюту. Несприятливий прогноз при первинно-прогредієнтному перебігу був тісно асоційований з перенесеною тяжкою черепно-мозковою травмою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, мозочковою симптоматикою в дебюті, формуванням етапу прогресування безпосередньо після дебюту, минаючи етап стабілізації, неухильним варіантом прогресування на етапі прогресування; невизначений прогноз — із перенесеними герпетичними інфекціями на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, легкою тяжкістю дебюту, формуванням етапу прогресування після періоду стабілізації, що настала слідом за дебютом, поступальним варіантом прогресування на етапі прогресування, який перебігає у вигляді чергування періодів повільного накопичення неврологічного дефіциту, що має, як правило, локальний акцент, і етапів стабілізації різної тривалості. Висновки. Отже, за допомогою клініко-математичного аналізу було показано, що формування альтернативних варіантів прогнозу при різних типах перебігу розсіяного склерозу відбувається шляхом вибіркового залучення до єдиного патерну клінічних показників, які мають діагностичне значення на різних часових етапах перебігу захворювання
Дод.точки доступу:
Волошина, Н. П.
Василовський, В. В.
Негреба, Т. В.
Кіржнер, В. М.
Волошин-Гапонов, І. К.
Погуляєва, Т. М.
Черненко, М. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Зозуля, В. М.
    Часові закономірності отримання ушкоджень внаслідок автотравми [Текст] = Time patterns of receiving damage as a result of a traffic accident / В. М. Зозуля // Судово-медична експертиза. - 2023. - N 2. - С. 46-50. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕСЧАСТНЫЕ СЛУЧАИ ТРАНСПОРТНЫЕ -- ACCIDENTS, TRAFFIC (тенденции)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (тенденции)
Анотація: Це дослідження спрямоване на виявлення найбільш ймовірних проміжків і часових закономірностей виникнення дорожньо-транспортних пригод (ДТП), що є вельми актуальним і важливим у контексті розвитку безпеки дорожнього руху. Розуміння специфіки часу й умов, коли ймовірність виникнення аварій збільшується, може сприяти розробці та впровадженню ефективних заходів безпеки на дорогах. Отримані відомості щодо часових тенденцій скоєння ДТП можуть стати основою для розроблення стратегій попередження аварій, встановлення спеціальних попереджувальних заходів або рекомендацій щодо оптимального користування дорогами в певний час
Мета роботи. Визначення часових закономірностей виникнення дорожньо-транспортних пригод та ідентифікація найбільш ймовірних інтервалів їх виникнення. Результати. Було показане, що найбільш ймовірним періодом протягом доби для смертельних ДТП є 18.00-23.00, також вони частіше відбуваються у святкові та вихідні дні з тенденцією до збільшення в зимові місяці. Отже, ДТП мають чітко виражені часові особливості, в яких зазначена підвищена ймовірність виникнення. Висновок. Результати цього дослідження свідчать про виявлення часових закономірностей у появі ДТП, що може бути використане для розробки спеціальних заходів для покращення безпеки на дорозі
This study is aimed at identifying the most likely intervals and temporal patterns of the occurrence of traffic accidents, which is very relevant and important in the context of the development of road safety. Understanding the specifics of the times and conditions when the likelihood of accidents increases can contribute to the development and implementation of effective road safety measures. The obtained information on the temporal trends of road accidents can become the basis for the development of accident prevention strategies, the establishment of special preventive measures or recommendations for the optimal use of roads at a certain time
Aim of the work. To determine the temporal patterns of the occurrence of road accidents and to identify the most likely intervals of their occurrence. Results. The results showed that the most likely time of day for fatal crashes is between 6.00 p.m. and 11.00 p.m., and they also occur more often on holidays and weekends, with a tendency to increase in the winter months. Thus, road accidents have clearly defined time features, in which the increased probability of occurrence is indicated. Conclusion. The results of this study indicate the identification of temporal patterns in the occurrence of road accidents, which can be used for the development of special measures to improve road safety
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Котельникова, С. В.
    Состояние перекисного окисления липидов в разных органах и тканях белых крыс в зимний и летний периоды в условиях кадмиевой интоксикации [Текст] / С. В. Котельникова, Н. Г. Соколова, А. В. Котельников // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2008. - Т. 145, № 9. - С. 264-265. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Перекисное окисление липидов--животное

   Кадмием отравление--животное


   Временные факторы


Дод.точки доступу:
Соколова, Н. Г.
Котельников, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-30 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)