Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гематома<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 51
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кошова І. М.
Назва : Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності
Паралельн. назви :The features of the fetoplacental complex in women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 45-47 (Шифр РУ16/2022/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ХОРИОН -- CHORION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Анотація: Проблема плацентарної дисфункції є однією з найважливіших у сучасному акушерстві. Вагітні, у яких діагностовано ретрохоріальні гематоми (РХГ) у І триместрі, входять до групи ризику виникнення патології плаценти, що зумовлює виникнення інших негативних акушерських, а також перинатальних наслідків вагітностіУ жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі гестації перебіг вагітності характеризується порушеннями у фетоплацентарному комплексі, які більш виражені при рецидивах гематомThe problem of placental dysfunction is one of the most important in modern obstetrics. Pregnant women with retrochorial hematomas (RCH) in the I trimester are at risk of placental pathology development, which leads to appearance of other negative obstetrical and perinatal pregnancy outcomesIn women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy, the course of pregnancy is characterized by disorders in the fetoplacental complex, which are more pronounced by recurrence of hematomas
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко С. Ю., Жук С. І., Сальніков С. М.
Назва : Акушерські та перинатальні аспекти ретрохоріальних гематом
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 51-56 (Шифр РУ16/2021/7/8)
MeSH-головна: ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Проблема невиношування вагітності до сьогодні не втрачає своєї медико-соціальної, наукової та практичної значущості. Майже 85% втрат вагітностей припадає на І триместр гестації (до 13 тиж), інші 15% – на ІІ і ІІІ триместри. Однією з багаточисленних причин кровотеч у І триместрі гестації є ретрохоріальна гематома (РХГ) – скупчення крові у ретрохоріальному просторі внаслідок часткового відшарування хоріальної пластинки від прилеглої децидуальної оболонки при генетично нормальному ембріоні. У статті наведений аналіз наукових публікацій, у яких висвітлено акушерські й перинатальні характеристики РХГ, що виникають у І триместрі вагітності, етіологічні особливості їхнього виникнення і важливі аспекти лікування для уникнення розвитку подальших ускладнень, збереження та пролонгації вагітності. Розглядаються особливості діагностики і подальшої терапії для забезпечення ранньої підтримки вагітності та зниження частоти розвитку гестаційних ускладнень. Велике прогностичне значення у діагностиці РХГ має ультразвукове дослідження матки, за допомогою якого можна виявити загрозливі ознаки переривання вагітності, що асоціюється з передчасними пологами, розвитком синдрому затримки росту плода, відшаруванням плаценти у ІІ і ІІІ триместрах, низькою масою тіла при народженні. Дані сучасних світових досліджень свідчать, що при встановленні діагнозу РХГ за наявності живого генетично нормального ембріона призначення патогенетичної терапії, яка сьогодні ґрунтується на гестагено- й антифібринолітичній терапії, є запорукою успішності лікування даної перинатальної патології, значного зменшення кількості випадків втрат вагітності та підвищення якості перебігу гестаційного процесу. Сьогодні перед практикуючими акушерами-гінекологами стоять завдання з пошуку нових доклінічних ознак для прогнозування можливих ускладнень перебігу вагітності і розроблення дієвих алгоритмів профілактики і лікування, що дозволятиме пролонгувати вагітність на тлі РХГ і досягти сприятливих перинатальних результатів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко С. Ю., Сальніков С. М.
Назва : Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 73-78 (Шифр РУ16/2021/9/10)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу І триместра вагітності, ускладненої загрозою переривання з утворенням ретрохоріальної гематоми (РХГ)Наявність хронічної екстрагенітальної патології, хронічної урогенітальної інфекції, хірургічних втручань на органах малого таза, висока частота артифіціальних і мимовільних абортів, звичне невиношування, наявність в анамнезі вагітності, що не розвинулась, у поєднанні з великим об’ємом РХГ, її корпоральною локалізацією, терміном гестації, у якому виявлено гематому, а також ультразвуковими ознаками гіпертонусу матки є несприятливими предикторами невиношування вагітності ранніх термінів і репродуктивних втрат
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Давыдова Ю. В., Криворчук И. Г., Огородник А. А., Лещишин И. М., Наумчик А. Н.
Назва : Забрюшинные гематомы в акушерстве
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 92-97 (Шифр УУ67/2020/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЗАБРЮШИННОЕ ПРОСТРАНСТВО -- RETROPERITONEAL SPACE
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Анотація: Цель — проанализировать имеющиеся на сегодня данные по абдоминальным акушерским гематомам и представить рекомендации по диагностике и ведению таких гематом с учетом сложности их менеджмента и развития современных стратегий. Забрюшинные гематомы — редкая патология, которая отличается от обычно наблюдаемых гематом в области таза, требует большей информированности акушеров. Забрюшинные гематомы возникают как после кесарева сечения, так и после нормальных и оперативных вагинальных родов. Патофизиология возникновения включает как механические, так и другие причины спонтанных забрюшинных гематом. Предлагаемая клиническая стратегия состоит в проведении безотлагательных диагностических мероприятий, определении состава мультидисциплинарной команды для разработки плана и оказания квалифицированной помощиМета — проаналізувати існуючі на сьогодні дані щодо абдомінальних акушерських гематом і навести рекомендації щодо діагностики й ведення таких гематом з урахуванням складності їх менеджменту та розвитку сучасних стратегій. Заочеревинні гематоми — рідкісна патологія, яка відрізняється від гематом у ділянці тазу, що трапляються значно частіше, потребує кращої інформованості акушерів. Заочеревинні гематоми виникають як після кесаревого розтину, так і після нормальних і оперативних вагінальних пологів. Патофізіологія виникнення включає як механічні, так і інші причини спонтанних заочеревинних гематом. Запропонована клінічна стратегія полягає в проведенні невідкладних діагностичних заходів, визначенні складу мультидисциплінарної команди для розробки плану і надання кваліфікованої допомоги
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Возіанов С. О., Юрах А. О., Мазурець В. О., Шевчук О. О.
Назва : Застосування гемостатичних препаратів для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії каменів нирок та верхньої третини сечоводів
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2020. - № 3. - С. 75-78 (Шифр ЗУ37/2020/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS
ЭТАМЗИЛАТ -- ETHAMSYLATE
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності і безпечності застосування етамзилату і транексамової кислоти для профілактики геморагічних ускладнень екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ). Матеріали та методи. У дослідження включали хворих на сечокам’яну хворобу з каменями нирок та верхньої третини сечоводів, що підлягали ЕУХЛ, без порушень системи згортання крові та які не приймали препаратів, що впливають на систему згортання крові. Група І – 1400 хворих, які не отримували превентивної терапії антигеморагічними засобами. Група ІІ – 375 хворих, що отримували перед проведенням сеансу ЕУХЛ 250 мг етамзилату внутрішньовенно. Група ІІІ – 300 хворих, які застосовували 500 мг препарату Сангера (транексамової кислоти) внутрішньовенно. У післяопераційний період оцінювали виникнення гематом нирки, тривалу макрогематурію та розвиток захворювань, що пов’язані з гіперкоагуляцією. Результати. У групі І геморагічні ускладнення виявили у 52 (3,71 %) хворих, у 19 (1,36 %) з них фіксували гематоми нирки, у 33 (2,36 %) – тривалу макрогематурію. У ІІ групі гематоми були виявлені тільки у 3 (0,8 %) хворих і ще у 3 (0,8 %) спостерігали тривалу макрогематурію. У групі ІІІ не було жодної гематоми, у 2 (0,67 %) хворих фіксували макрогематурію. Кількість геморагічних ускладнень у групі ІІІ (транексамова кислота) була нижчою, ніж у контрольній групі (p=0,006). У групі І переважали тяжчі ускладнення порівняно з хворими, що отримували гемостатичні препарати. У жодній дослідній групі не спостерігали наростання частоти патології, пов’язаної з підвищеним згортанням кровіВикористання етамзилату і транексамової кислоти знижує ймовірність виникнення гематоми нирки і тривалої макрогематурії після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Ми не спостерігали ускладнень, що характерні для зазначених препаратів. Застосування транексамової кислоти є ефективнішим, ніж етамзилату
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Процайло М. Д.
Назва : Клінічний випадок пошкодження Морель-Лавалле в дитини
Паралельн. назви :Сlinical case of morel-lavallee lesion in a child
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2019. - N 1. - С. 24-25 (Шифр АУ37/2019/1)
MeSH-головна: ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОЖА -- SKIN
Анотація: У статті описано клінічний випадок рідкісного пошкодження – травматичного відшарування шкіри (ТВШ) у дитини внаслідок травмування колінного суглоба. Згідно з даними літератури, відшарування шкіри (small acute lesion) спостерігають при наїзді колеса автомобіля на ногу, падінні з висоти, ударі важким предметом, стисненні між автомобілями, тачками, вагонетками, волочінні тіла по землі – це основні фактори, які сприяють ТВШ. Незважаючи на те, що дане пошкодження давно (у 1848 р.) описав французький хірург Morel-Lavallet, дотепер його вивчено недостатньо. Тому хірурги і травматологи не завжди вчасно можуть діагностувати таке пошкодження, що обумовлює несвоєчасну та неадекватну терапію. Травми колінного суглоба в дітей з гематомами будь-якої локалізації, резистентними до консервативного лікування, необхідно розглядати як серйозні пошкодження з метою діагностики ТВШ, використовуючи такі сучасні методи обстеження, як УЗД, МРТThe article adduces the clinical case of a rare lesion, a traumatic soft-tissue degloving injury (TSDI) caused by knee injuries in a child. According to the literature, skin degloving injury occurs after car wheel running on foot, falling from heights, hit of a heavy object, compression between cars, carts, trolleys, dragging body on the ground. These are the main factors that cause TSDI. Despite the fact that in 1848 this injury was described by the French surgeon Morel-Lavallet the following lesion was not studied enough by now. Surgeons, traumatologists may not always recognize it in time what leads to late and inadequate treatment. Injuries of the knee joint in children with hematomas of any location who are resistant to conservative treatment should be assessed as serious damage for the purpose of TSDI recognition. Modern diagnostic methods such as ultrasound, MRI must be used
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пинчук В. Д., Слюсарев И. Ю., Слюсарев Н. И., Крыжановский А. А.
Назва : Гематомы после выполнения подтяжки лица: патогенез, классификация, профилактика
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 4. - С. 9-15 (Шифр КУ5/2019/86/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МОРЩИН УДАЛЕНИЕ -- RHYTIDOPLASTY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Цель. Изучить патогенез и создать классификацию подлоскутных гематом, сравнить частоту их образования после выполнения напряженного парамедиального лицевого лифтинга и типичной SMAS-пластики, разработать методы профилактики. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 300 пациентов, которым выполнена подтяжка лица. Контрольную группу составили 150 пациентов, которым выполнили напряженный парамедиальный SMAS-лифтинг, исследуемую группу - 150 пациентов, которым выполнили типичную SMAS-пластику. Результаты. В контрольной группе генерализованные гематомы возникли у 12 (8%) пациентов. В исследуемой группе генерализованных гематом не наблюдали. В контрольной группе локализованные гематомы возникли у 30 (20%) пациентов, из них у 12 - в области боковой поверхности щеки, у 13 - в заушном, у 5 - в височном пространстве. В исследуемой группе локализованные гематомы возникли у 9 (6%) пациентов в ретроаурикулярной зоне. Выводы. В результате проведенного исследования установлено, что методика напряженного парамедиального SMAS-лифтинга наряду с достаточными возможностями репозиционирования покровных структур лица, значительно минимизирует скопление свободной крови под тканевыми лоскутами и исключает развитие грозного осложнения - генерализованных гематом
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ишмурадов Б. Т., Гафаров Р. Р.
Назва : Лечебная тактика при изолированных и сочетанных травмах с формированием забрюшинной гематомы
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 102 (Шифр ЗУ37/2019/1)
MeSH-головна: ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вітковський В. Ф.
Назва : Навколониркові гематоми після малоінвазивних втручань на верхніх сечовивідних шляхах
Місце публікування : Здоровье мужчины. - 2017. - № 1. - С. 141-143 (Шифр ЗУ16/2017/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОЧКИ -- KIDNEY
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
Анотація: Мета дослідження: визначення факторів ризику виникнення навколониркових гематом після малоінвазивних втручань на верхніх сечових шляхах (ВСШ), ефективності та тактики лікування на підставі ретроспективного аналізу лікування. Матеріали та методи. Проаналізовано 29 випадків навколониркових гематом після малоінвазивних втручань на ВСШ. Середній вік пацієнтів становив 49 років. Чоловіків було 52%, жінок – 48%. Усіх хворих розділено на дві групи. У І групу увійшли 18 хворих з ускладненнями під час лікування сечокам’яної хвороби методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. У ІІ групу – 11 пацієнтів з ускладненнями при різних ендоурологічних втручаннях. Результати. Усім хворим була проведена інтенсивна терапія: інфузійна гемостатична антибактеріальна терапія. Після стабілізації стану пацієнтів динамічне спостереження проводили за допомогою лабораторних та інструментальних методів (ультрасонографії та внутрішньовенної урографії). Після закінчення стаціонарного лікування (~21 доба) спостереження продовжували в амбулаторних умовах з УЗД-контролем через 3–6–9–12–18 міс. Заключення. Факторами ризику розвитку навколониркових гематом при малоінвазивних втручаннях на ВСШ є наявність у хворих супутньої гіпертензії, цукрового діабету, атеросклерозу, ожиріння, первинних та вторинних коагулопатій, неодноразові сеанси у жорсткому режимі, що необхідно попередньо враховувати перед малоінвазивними втручаннями. Малоінвазивне дренування гематом необхідно застосовувати за наявності ознак їхнього нагноєння, відкрите оперативне лікування – за наявності ознак рецидиву гематом
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лавриненко А. С., Мирошниченко Д. А.
Назва : Оптимизация лечебно-диагностического алгоритма ведения пациентов с гематомами брыжейки
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 2. - С. 140-144 (Шифр ХУ5/2017/2)
MeSH-головна: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
БРЫЖЕЙКА -- MESENTERY
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
РЕНТГЕНОГРАФИЯ АБДОМИНАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, ABDOMINAL
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Анотація: Гематомы брыжейки являются одним из видов травм брыжейки, которые встречаются в 18,4 % случаев у пациентов с закрытой травмой живота. Клиническая картина не имеет высокой специфичности, поэтому диагностика гематом брыжейки крайне затруднена и диагноз часто подтверждается интраоперационно. Проведен анализ диагностической ценности клинико-лабораторных и инструментальных методов, таких как видеолапароскопия, ангиография, КТ для обнаружения гематомы брыжейки. Разработан лечебно-диагностический алгоритм ведения пациентов с гематомами брыжейки при закрытой травме живота.
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)