Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Генистеин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мацелюх Б. П., Поліщук Л. В., Лутченко В. В., Бамбура О. І., Копійко О. П.
Назва : Синтез даїдзеїну і геністеїну стрепгоміцетами та їх вплив на утворення антибіотиків
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 2. - С. 12-21 (Шифр МУ14/2005/67/2)
Предметні рубрики: Стрептомицеты
Генистеин
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Волощук Н. І.
Назва : Гендерні відмінності утворення гідрогенсульфіду та реалізація його вазорелаксуючого ефекту у щурів за умов введення диклофенаку натрію та геністеїну
Місце публікування : Журнал Академії Медичних Наук України. - 2010. - Т. 16, № 1. - С. 138-148 (Шифр ЖУ3н/2010/16/1)
Предметні рубрики: Диклофенак натрия
Генистеин
Брыжеечные артерии
Почечная артерия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лаврова Л. В., Коновалов В. А., Левочкина Л. Н., Копейкина Е. А., Дягилева Н. И., Кузнецова И. В.
Назва : Терапия климактерического синдрома с помощью синтетического генистеина в активной форме
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2015. - № 2. - С. 87-93 (Шифр АР6/2015/2)
MeSH-головна: КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ФИТОЭСТРОГЕНЫ -- PHYTOESTROGENS
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шперлинг Н. В., Шперлинг И. А., Арутюнян А. А.
Назва : Патогенетическое обоснование альтернативной терапии климактерического синдрома
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2015. - № 6. - С. 104-109 (Шифр АР6/2015/6)
Предметні рубрики: Менорил
MeSH-головна: КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Исакова О. В., Баженова Л. Г., Зорина Р. М., Третьякова Т. В. , Маркина Л. А. , Зорина В. Н. , Зорин Н. А.
Назва : Влияние менопаузальной гормональной и негормональной терапии на продукцию цитокинов клетками периферической крови у женщин постменопаузального возраста
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2015. - № 8. - С. 83-88 (Шифр АР6/2015/8)
MeSH-головна: КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ємець А.І., Федорчук В.В., Блюм Я.Б.
Назва : Покращення агробактеріальної трнсформації рослин за допомогоюю інгібіторів протеїнкіназ трифлюоперазину та геністеїну
Місце публікування : Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 1. - С. 3-11 (Шифр ЦУ1/2016/50/1)
MeSH-головна: ТАБАК -- TOBACCO
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
АГРОБАКТЕРИИ -- AGROBACTERIUM
ПРОТЕИНКИНАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- PROTEIN KINASE INHIBITORS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Волощук Н. І., Конюх С. А., Денисюк О. М., Саєнко А. В.
Назва : Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2019. - № 3. - С. 187-196 (Шифр ФУ18/2019/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧКИ -- KIDNEY
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
Анотація: Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонін-бета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші – у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Конюх С. А., Волощук Н. І., Мельник А. В., Денисюк О. М., Жорняк П. В.
Назва : Молекулярні механізми нефропротекторного впливу поліфенолів за експериментальної хронічної хвороби нирок. Зв’язок з системою гідроген сульфіду
Паралельн. назви :Molecular mechanisms of the nephroprotective action of polyphenols in experimental chronic kidney disease. Association with hydrogen sulfide system
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 561-566 (Шифр ВУ80/2019/23/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ГЕНИСТЕИН -- GENISTEIN
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES
Анотація: У роботі наведені результати дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на основні маркери оксидативного стресу, тіол-дисульфідної рівноваги та стан системи оксиду азоту в нирках щурів після моделювання хронічної хвороби нирок (ХХН) (5/6 нефректомії єдиної нирки). Для біохімічних досліджень використовували кров та гомогенат єдиної нирки щурів. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в програмі “STATISTICA 6.1”. Результати представлені у вигляді M±m. Достовірність різниці між показниками оцінювали з використанням t-критерію Ст’юдента, або U-критерію Манна-Уїтні. Для визначення кореляції між двома незалежними показниками використовували непараметричний коефіцієнт кореляції Спірмена. Показано, що досліджувані сполуки, особливо, кверцетин виявляли антиоксидантну активність за ХХН, що проявлялось вірогідним зменшенням вмісту МДА, КГП та активності НАДФН-оксидази (на 21,0–40,4%), а також збільшенням активності СОД (на 29,7–38,7%) в нирках, порівняно з нелікованими тваринами. Між вмістом H2S та показниками оксидативного стресу виникали достовірні сильні або значимі зв’язки (r=ǀ0,65–0,74ǀ). Застосування поліфенолів на тлі ХХН зменшувало тіол-дисульфідний дисбаланс в нирках щурів: вірогідно зростала активність тіоредоксинредуктази, вміст відновлених тіольних груп протеїнів (на 16,0–66,4%) та зменшувався рівень дисульфідів (на 21,1–25,3%), порівняно з нелікованими тваринами. Стабілізація тіол-дисульфідної рівноваги є одним із механізмів впливу поліфенолів на стан системи H2S в нирках, оскільки між цими показниками та вмістом H2S реєструвались достовірні значимі та сильні зв’язки (r=ǀ0,63–0,75ǀ). Використання ресвератролу та, особливо, геністеїну супроводжувалось зростанням в нирках активності ендотеліальної ізоформи NO-синтази (на 36,3–44,7%) та зменшенням активності її індуцибельної ізоформи (на 15,4–20,9%), відносно нелікованих тварин. Система NO в нирках є важливою молекулярною мішенню, через яку реалізується вплив геністеїну та ресвератролу на продукцію H₂S за ХХН, оскільки між вмістом H₂S та активністю різних ізоформ NO-синтази реєструвались достовірні сильні зв’язки (r=ǀ0,70–0,75ǀ)The results of a study of the effects of genistein, resveratrol and quercetin on the main markers of oxidative stress, thiol disulfide equilibrium and the state of the nitric oxide system in rat kidneys after modelling chronic kidney disease (CKD) (5/6 of a single kidney nephrectomy) is shown. Blood and single rat kidney homogenate were used for biochemical studies. Statistical processing of the obtained results was performed in the program “STATISTICA 6.1”. The results are presented as M±m. The significance of the difference between the scores was evaluated using the Student’s t-test or the Mann-Whitney U-test. A nonparametric Spearman correlation coefficient was used to determine the correlation between two independent indicators. It was shown that the studied substances, especially quercetin, caused antioxidant activity in CKD, which was manifested by a significant decrease of MDA, CGP and NADPH oxidase activity (by 21.0–40.4%), as well as an increase in SOD activity (by 29.7–38.7%) in kidney compared with untreated animals. Reliable strong correlation (r=ǀ0.65–0.74ǀ) between the H2S content and oxidative stress markers was established. The use of polyphenols in CKD reduced the thiol-disulfide imbalance in rat kidneys: the activity of thioredoxin reductase significantly increased, the content of reduced thiol groups of proteins (by 16.0–66.4%) and the level of disulfides decreased (by 21.1–25.3%), in comparison with untreated animals. Stabilization of the thiol disulfide equilibrium is one of the mechanisms of the effect of polyphenols on the H2S system in the kidneys, since significant and strong correlation relationships were recorded between these indicators and the H2S content (r=ǀ0.63–0.75ǀ). The administration of resveratrol, and especially genistein, was accompanied by an increase in the activity of the eNOS (by 36.3–44.7%) and a decrease in the activity of iNOS (by 15.4–20.9%), in comparison with untreated animals. The NO system in the kidneys is an important molecular target for influence of genistein and resveratrol on the production of H₂S during CKD is realized, since reliable strong correlation were recorded between the H₂S content and the activity of NO synthase isoforms (r=ǀ0.70–0.75ǀ)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)