Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гийена-Барре синдром<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-23

COVID 19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку [Текст] // НейроNEWS. - 2021. - № 4. - С. 26-28

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
МЫШЕЧНАЯ СЛАБОСТЬ -- MUSCLE WEAKNESS (патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (организация и управление, тенденции)
Анотація: Спалах коронавірусної інфекції 2019 (COVID-19), збудником якої є вірус SARS-CoV-2, розпочався наприкінці 2019 року в м. Ухань у Китаї та швидко набув масштабів пандемії, від якої нині потерпають мільйони людей у світі
У третини пацієнтів із COVID-19 на тлі хвороби було виявлено неврологічні ознаки. Деякі з них є досить специфічними, наприклад втрата відчуття нюху або смаку, інші –неспецифічними, як-от головний біль, запаморочення або знижений рівень свідомості (Mao etal., 2020
Однак наразі невідомо, чим саме зумовлені ці неврологічні симптоми: вторинними механізмами (тобто поліорганною дисфункцією або системним запаленням), аномальною імунною реакцією чи прямим ураженням внаслідок інфікування вірусом
A. Zito etal. наголошують, що взаємозв’язок інфекції SARS-CoV-2 та синдрому Гієна–Барре описано лише у звітах про окремі клінічні випадки та невеликі серії випадків. Надалі він має бути підтверджений у масштабніших спостережних дослідженнях. Це необхідно зробити для оцінювання часової кореляції між кластерами захворювання на синдром Гієна–Барре і графіками поширення епідемії COVID-19 у кожній із постраждалих країн
Вільних прим. немає

Знайти схожі

COVID-19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку [Текст] // НейроNEWS. - 2021. - № 5. - С. 24-26

MeSH-головна:
ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY (вирусология, осложнения, патофизиология, этиология)
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИММУНИЗАЦИЯ ПАССИВНАЯ -- IMMUNIZATION, PASSIVE (методы, тенденции)
Анотація: Спалах коронавірусної інфекції 2019 (COVID-19), збудником якої є вірус SARS-CoV-2, розпочався наприкінці 2019 року в м. Ухань у Китаї та швидко набув масштабів пандемії, від якої нині потерпають мільйони людей у світі. У третини пацієнтів із COVID-19 на тлі хвороби було виявлено неврологічні ознаки. Деякі з них є досить специфічними, наприклад втрата відчуття нюху або смаку, інші неспецифічними, як от головний біль, запаморочення або знижений рівень свідомості (Mao etal., 2020). Однак наразі невідомо, чим саме зумовлені ці неврологічні симптоми: вторинними механізмами (тобто поліорганною дисфункцією або системним запаленням), аномальною імунною реакцією чи прямим ураженням внаслідок інфікування вірусом. Дані декількох нещодавніх повідомлень про клінічні випадки можуть свідчити про зв’язок між розвитком синдрому Гієна–Барре та попередньою (у період до 4 тижнів) інфекцією SARS-CoV-2. Найімовірнішою причиною видається постінфекційна дизрегуляція імунної системи, спричинена вірусом. Водночас нещодавнє патологоанатомічне дослідження тканин головного мозку виявило, що аносмія та дисгевзія, описані приблизно у 20 % пацієнтів, частіше були зумовлені безпосередньо вірусною інвазією нюхового нерва та цибулини (Meinhardt etal., 2020).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом [Текст] / Г. Г. Симоненко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 66-73

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ФИШЕРА М. СИНДРОМ -- MILLER FISHER SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ БОЛЕЗНИ -- CRANIAL NERVE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G (терапевтическое применение)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Проаналізовано чотири клінічні випадки синдрому Гійєна–Барре у двох жінок та двох чоловіків, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №6. У перших двох випадках короткий курс (2 тиж) стаціонарного лікування був пов’язаний із загальним середньої тяжкості станом пацієнтів, у яких симптоми обмежувалися порушеннями руху та чутливості у кінцівках. Слабкість у кінцівках і порушення ходи розвивалися поступово. Хворі зверталися до невролога не відразу після появи скарг. Електронейроміографічне обстеження мало вирішальне значення для встановлення діагнозу в цих випадках. У двох спостереженнях захворювання розвинулося після перенесених вірусних інфекцій, в одному випадку – на тлі перенесеного оперативного втручання після травми, в іншому випадку етіологію не визначено. У третьому і четвертому випадках його перебіг був тяжким. Характерними були скарги з залученням черепної іннервації, зокрема, на порушення ковтання. Тяжкість стану швидко наростала з розвитком периферичного тетрапарезу до тетраплегії та неефективності зовнішнього дихання. Стан свідомості пацієнтів майже не порушувався, і навіть при масивному ураженні черепних нервів хворі були доступні контакту через збережені рухи очима або пальцями стоп чи кистей. При виборі методу лікування у наших умовах більш доступним було застосування імуноглобуліну людини (Біовен). Препарат слід призначати на ранній стадії захворювання. Стаціонарне лікування у тяжких випадках тривало понад 3 міс. Окрім штучної вентиляції легень, вирішальне значення для сприятливого прогнозу мали масаж, зміни положення тіла кожні 1—2 год, лікувальна фізкультура, заняття з логопедом, міостимуляція, ампліпульс-терапія. Вкрай важливою була психотерапія: боротьба з депресією, психологічна підтримка і формування позитивної мотивації у хворого
Дод.точки доступу:
Симоненко, Г. Г.
Доморацький, О. Е.
Стефанюк, М. О.
Дубініна, Л. В.
Мокринський, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мальцев, Д. В.
Иммуноглобулинотерапия при аутоиммунных заболеваниях периферической нервной системы [Текст] / Д. В. Мальцев, С. К. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 1. - С. 35-45. - Библиогр.: с. 42-44

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (лекарственная терапия, этиология)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ ВНУТРИВЕННЫЕ -- IMMUNOGLOBULINS, INTRAVENOUS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (лекарственная терапия)
ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ ДЕМИЕЛИНИЗИРУЮЩАЯ ХРОНИЧЕСКАЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНАЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY, CHRONIC INFLAMMATORY DEMYELINATING (лекарственная терапия)
Анотація: Такие аутоиммунные заболевания периферической нервной системы, как синдром Гийена — Барре, хроническая воспалительная демиелинизирующая полинейропатия и мультифокальная моторная невропатия, являются высокочувствительными к препаратам нормального в/в иммуноглобулина человека, а обоснованность назначения иммунотерапии в таких случаях соответствует наивысшему уровню доказательности А благодаря результатам специально спланированных рандомизированных клинических исследований. В данной статье приведены доказательства эффективности и безопасности в/в иммуноглобулина при аутоиммунных поражениях периферической нервной системы как на основании рекомендаций экспертов EFNS, регламентирующих применение иммуноглобулинотерапии в неврологии в странах Европейского cоюза, так и результатов новых клинических исследований, проведенных после 2008 года, когда были опубликованы указанные рекомендации
Дод.точки доступу:
Евтушенко, С. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Никитин, С. С.
История описания "синдрома радикулоневрита" [Текст] / С. С. Никитин, М. О. Ковальчук. - Электрон. журн. // Нервно-мышечные болезни. - 2016. - № 4. - С. 52-53

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (история)
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (история)
Дод.точки доступу:
Ковальчук, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Качество жизни и социальная адаптация пациентов, перенесших синдром Гийена-Барре [Текст] / М. А. Пирадов [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 8. - С. 61-67

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (классификация, психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Дод.точки доступу:
Пирадов, М. А.
Супонева, Н. А.
Гришина, Д. А.
Гнедовская, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Винник, Е. Ю.
Клінічний випадок успішного лікування противірусними препаратами пацієнта з синдромом Гійєна-Барре [Текст] / Е. Ю. Винник, Т. О. Нікіфорова, І. Т. Кобець // Актуальная инфектология. - 2015. - № 4. - С. 85-87

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Нікіфорова, Т. О.
Кобець, І. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карпович, Е. И.
Клинико-нейрофизиологические особенности и критерии прогнозирования исходов синдрома Гийена-Барре у детей [Текст] / Е. И. Карпович, О. В. Колпашикова, Т. А. Снедовская // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2002. - Т. 102, № 4. - С. 39-42

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Колпашикова, О. В.
Снедовская, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре) / А. Э. Доморацкий [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 83-86. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: В статье рассмотрены причины, патофизиология, современное лечение и опыт авторов по лечению синдрома Гийена — Барре. Редкость крайне тяжелого течения заболевания, смазанная клиническая картина, шаблонность подхода к лечению могут привести к трудностям для врача интенсивной терапии и осложнениям для пациента. Несмотря на изученность проблемы, смертность в развитых странах от острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии в специализированных центрах составляет 5 %, что говорит о необходимости дальнейшего изучения этой патологии
У статті розглянуті причини, патологічна фізіологія, сучасні підходи до лікування та досвід авторів у лікуванні синдрома Гієна — Барре. Низька частота вкрай тяжкого перебігу захворювання, складність діагностики, шаблонне лікування можуть привести до труднощів у практиці лікаря інтенсивної терапії. Незважаючи на достатню кількість інформації щодо проблеми, смертність у розвинутих країнах від гострої автоімунної демієлінізуючої полінейрорадикулопатії в спеціалізованих центрах становить 5 %, що свідчить про необхідність подальшого вивчення цієї патології
Дод.точки доступу:
Доморацкий, А. Э.
Крыжевский, В. В.
Свинтуковский, М. Ю.
Дубинина, Л. В.
Иванова, Г. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Битчук, Н. Д.
Проблема неврогенного миокардиального станнинга в практике интенсивной терапии [Текст] / Н. Д. Битчук // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 6. - С. 95-104. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES (осложнения)
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (осложнения)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Целью обзора является оценка распространенности неврогенного миокардиального станнинга (МС), определение основных патологических механизмов его формирования и принципов интенсивной терапии. Неврогенный МС — состояние, которое характеризуется значительным снижением насосной функции сердца у больных неврологического и нейрохирургического профиля без развития острого некроза миокарда. Наибольшее количество наблюдений феномена МС описано среди пациентов с субарахноидальными кровоизлияниями, черепно-мозговой травмой, синдромом Гийена — Барре. Термин «неврогенный МС» может быть ассоциирован с цереброкардиальным синдромом, а также другими терминами, известными как «стресс-индуцированная кардиомиопатия», «синдром верхушечного баллонирования», «ампулярная кардиомиопатия», «синдром разбитого сердца». Ассоциация сердечной недостаточности Европейского общества кардиологов в настоящее время относит неврогенный МС к частному случаю синдрома такоцубо. Развитие МС связывают с неблагоприятным эффектом массивного высвобождения катехоламинов в кровь в условиях тяжелого стресса, перегрузкой кардиомиоцитов кальцием, избыточной активацией процессов свободнорадикального окисления. Наиболее тяжелые клинические проявления МС представлены развитием кардиогенного шока и центрогенного отека легких. Наиболее распространенными и доступными методами клинической диагностики МС являются ЭКГ-мониторинг, детальное трансторакальное ультразвуковое исследование сердца, транспульмональная термодилюция и определение в плазме крови умеренного повышения концентрации сердечных тропонинов. В составе мероприятий интенсивной терапии при неврогенном МС широко используются респираторная поддержка и применение препаратов с положительным инотропным эффектом
Метою огляду є оцінка поширеності неврогенного міокардіального станінгу (МС), визначення основних патологічних механізмів його формування і принципів інтенсивної терапії. Неврогенний МС — стан, що характеризується значним зниженням насосної функції серця у хворих неврологічного та нейрохірургічного профілю без розвитку гострого некрозу міокарда. Найбільша кількість спостережень феномена МС описана серед пацієнтів із субарахноїдальними крововиливами, тяжкою черепно-мозковою травмою, синдромом Гієна — Барре. Термін «неврогенний МС» може бути асоційований з цереброкардіальним синдромом, а також іншими термінами, відомими як «стрес-індукована кардіоміопатія», «синдром верхівкового балонування», «ампулярна кардіоміопатія», «синдром розбитого серця». Асоціація серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів на даний час відносить неврогенний МС до окремого випадку синдрому такоцубо. Розвиток МС пов’язують з несприятливим ефектом масивного вивільнення катехоламінів у кров в умовах тяжкого стресу, перевантаженням кардіоміоцитів кальцієм, надлишковою активацією процесів вільнорадикального окислення. Найбільш тяжкі клінічні прояви МС представлені розвитком кардіогенного шоку і центрогенного набряку легень. Найбільш поширеними і доступними методами клінічної діагностики МС є ЕКГ-моніторинг, детальне трансторакальне ультразвукове дослідження серця, транспульмональна термодилюція та визначення в плазмі крові помірного підвищення концентрації серцевих тропонінів. У складі заходів інтенсивної терапії при неврогенному МС широко використовуються респіраторна підтримка та застосування препаратів з позитивним інотропним ефектом
The purpose of the review is to assess the prevalence of neurogenic stunned myocardium (SM), to determine the main pathological mechanisms of its formation and the principles of intensive care. Neurogenic SM is a condition characterized by a significant decrease in the pumping function of the heart in patients with neurological and neurosurgical disorders without acute myocardial necrosis. The greatest number of observations of SM phenomenon is described among patients with subarachnoid he-morrhage, traumatic brain injury, Guillain-Barre syndrome. The term “neurogenic SM” may be associated with cerebral-cardiac syndrome, as well as with other terms known as stress-induced cardiomyopathy, apical ballooning syndrome, ampulla cardiomyopathy, broken heart syndrome. Heart Failure Association of the European Society of Cardiology currently considers neurogenic SM as a particular case of takotsubo syndrome. The development of SM is associated with the adverse effect of the massive release of catecholamines into the blood under severe stress conditions, calcium overload of cardiomyocytes, excessive activation of free radical oxidation processes. The most severe clinical manifestations of SM are cardiogenic shock and centrogenic pulmonary edema. The most common and available methods for the clinical diagnosis of SM are electrocardiographic monitoring, detailed transthoracic ultrasound of the heart, transpulmonary thermodilution, and the determination of a moderate increase in the plasma concentration of cardiac troponins. Respiratory support and drugs with a positive inotropic effect are widely used as part of intensive care measures for neurogenic SM
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)