Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гийена-Барре синдром<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-23

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : COVID 19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 4. - С. 26-28 (Шифр НУ43/2021/4)
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
МЫШЕЧНАЯ СЛАБОСТЬ -- MUSCLE WEAKNESS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Анотація: Спалах коронавірусної інфекції 2019 (COVID-19), збудником якої є вірус SARS-CoV-2, розпочався наприкінці 2019 року в м. Ухань у Китаї та швидко набув масштабів пандемії, від якої нині потерпають мільйони людей у світіУ третини пацієнтів із COVID-19 на тлі хвороби було виявлено неврологічні ознаки. Деякі з них є досить специфічними, наприклад втрата відчуття нюху або смаку, інші –неспецифічними, як-от головний біль, запаморочення або знижений рівень свідомості (Mao etal., 2020Однак наразі невідомо, чим саме зумовлені ці неврологічні симптоми: вторинними механізмами (тобто поліорганною дисфункцією або системним запаленням), аномальною імунною реакцією чи прямим ураженням внаслідок інфікування вірусомA. Zito etal. наголошують, що взаємозв’язок інфекції SARS-CoV-2 та синдрому Гієна–Барре описано лише у звітах про окремі клінічні випадки та невеликі серії випадків. Надалі він має бути підтверджений у масштабніших спостережних дослідженнях. Це необхідно зробити для оцінювання часової кореляції між кластерами захворювання на синдром Гієна–Барре і графіками поширення епідемії COVID-19 у кожній із постраждалих країн
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : COVID-19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку
Місце публікування : НейроNEWS. - 2021. - № 5. - С. 24-26 (Шифр НУ43/2021/5)
MeSH-головна: ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИММУНИЗАЦИЯ ПАССИВНАЯ -- IMMUNIZATION, PASSIVE
Анотація: Спалах коронавірусної інфекції 2019 (COVID-19), збудником якої є вірус SARS-CoV-2, розпочався наприкінці 2019 року в м. Ухань у Китаї та швидко набув масштабів пандемії, від якої нині потерпають мільйони людей у світі. У третини пацієнтів із COVID-19 на тлі хвороби було виявлено неврологічні ознаки. Деякі з них є досить специфічними, наприклад втрата відчуття нюху або смаку, інші неспецифічними, як от головний біль, запаморочення або знижений рівень свідомості (Mao etal., 2020). Однак наразі невідомо, чим саме зумовлені ці неврологічні симптоми: вторинними механізмами (тобто поліорганною дисфункцією або системним запаленням), аномальною імунною реакцією чи прямим ураженням внаслідок інфікування вірусом. Дані декількох нещодавніх повідомлень про клінічні випадки можуть свідчити про зв’язок між розвитком синдрому Гієна–Барре та попередньою (у період до 4 тижнів) інфекцією SARS-CoV-2. Найімовірнішою причиною видається постінфекційна дизрегуляція імунної системи, спричинена вірусом. Водночас нещодавнє патологоанатомічне дослідження тканин головного мозку виявило, що аносмія та дисгевзія, описані приблизно у 20 % пацієнтів, частіше були зумовлені безпосередньо вірусною інвазією нюхового нерва та цибулини (Meinhardt etal., 2020).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Симоненко Г. Г., Доморацький О. Е., Стефанюк М. О., Дубініна Л. В., Мокринський Р. А.
Назва : Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 2/3. - С. 66-73 (Шифр УУ43/2019/2/3)
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
ФИШЕРА М. СИНДРОМ -- MILLER FISHER SYNDROME
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ БОЛЕЗНИ -- CRANIAL NERVE DISEASES
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Проаналізовано чотири клінічні випадки синдрому Гійєна–Барре у двох жінок та двох чоловіків, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №6. У перших двох випадках короткий курс (2 тиж) стаціонарного лікування був пов’язаний із загальним середньої тяжкості станом пацієнтів, у яких симптоми обмежувалися порушеннями руху та чутливості у кінцівках. Слабкість у кінцівках і порушення ходи розвивалися поступово. Хворі зверталися до невролога не відразу після появи скарг. Електронейроміографічне обстеження мало вирішальне значення для встановлення діагнозу в цих випадках. У двох спостереженнях захворювання розвинулося після перенесених вірусних інфекцій, в одному випадку – на тлі перенесеного оперативного втручання після травми, в іншому випадку етіологію не визначено. У третьому і четвертому випадках його перебіг був тяжким. Характерними були скарги з залученням черепної іннервації, зокрема, на порушення ковтання. Тяжкість стану швидко наростала з розвитком периферичного тетрапарезу до тетраплегії та неефективності зовнішнього дихання. Стан свідомості пацієнтів майже не порушувався, і навіть при масивному ураженні черепних нервів хворі були доступні контакту через збережені рухи очима або пальцями стоп чи кистей. При виборі методу лікування у наших умовах більш доступним було застосування імуноглобуліну людини (Біовен). Препарат слід призначати на ранній стадії захворювання. Стаціонарне лікування у тяжких випадках тривало понад 3 міс. Окрім штучної вентиляції легень, вирішальне значення для сприятливого прогнозу мали масаж, зміни положення тіла кожні 1—2 год, лікувальна фізкультура, заняття з логопедом, міостимуляція, ампліпульс-терапія. Вкрай важливою була психотерапія: боротьба з депресією, психологічна підтримка і формування позитивної мотивації у хворого
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В., Евтушенко С. К.
Назва : Иммуноглобулинотерапия при аутоиммунных заболеваниях периферической нервной системы
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2017. - N 1. - С. 35-45 (Шифр МУ64/2017/1)
Примітки : Библиогр.: с. 42-44
MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ ВНУТРИВЕННЫЕ -- IMMUNOGLOBULINS, INTRAVENOUS
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ ДЕМИЕЛИНИЗИРУЮЩАЯ ХРОНИЧЕСКАЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНАЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY, CHRONIC INFLAMMATORY DEMYELINATING
Анотація: Такие аутоиммунные заболевания периферической нервной системы, как синдром Гийена — Барре, хроническая воспалительная демиелинизирующая полинейропатия и мультифокальная моторная невропатия, являются высокочувствительными к препаратам нормального в/в иммуноглобулина человека, а обоснованность назначения иммунотерапии в таких случаях соответствует наивысшему уровню доказательности А благодаря результатам специально спланированных рандомизированных клинических исследований. В данной статье приведены доказательства эффективности и безопасности в/в иммуноглобулина при аутоиммунных поражениях периферической нервной системы как на основании рекомендаций экспертов EFNS, регламентирующих применение иммуноглобулинотерапии в неврологии в странах Европейского cоюза, так и результатов новых клинических исследований, проведенных после 2008 года, когда были опубликованы указанные рекомендации
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Никитин С. С., Ковальчук М. О.
Назва : История описания "синдрома радикулоневрита" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Нервно-мышечные болезни. - 2016. - № 4. - С. 52-53 (Шифр НР48/2016/4)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пирадов М. А., Супонева Н. А., Гришина Д. А., Гнедовская Е. В.
Назва : Качество жизни и социальная адаптация пациентов, перенесших синдром Гийена-Барре
Місце публікування : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 8. - С. 61-67 (Шифр ЖР15/2013/113/8)
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Винник Е. Ю., Нікіфорова Т. О., Кобець І. Т.
Назва : Клінічний випадок успішного лікування противірусними препаратами пацієнта з синдромом Гійєна-Барре
Місце публікування : Актуальная инфектология. - 2015. - № 4. - С. 85-87 (Шифр АУ45/2015/4)
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Карпович Е. И., Колпашикова О. В., Снедовская Т. А.
Назва : Клинико-нейрофизиологические особенности и критерии прогнозирования исходов синдрома Гийена-Барре у детей
Місце публікування : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2002. - Т. 102, № 4. - С. 39-42 (Шифр ЖР15/2002/102/4)
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Доморацкий А. Э., Крыжевский В. В., Свинтуковский М. Ю., Дубинина Л. В., Иванова Г. П.
Назва : Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 83-86 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
ПОЛИРАДИКУЛОНЕВРОПАТИЯ -- POLYRADICULONEUROPATHY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: В статье рассмотрены причины, патофизиология, современное лечение и опыт авторов по лечению синдрома Гийена — Барре. Редкость крайне тяжелого течения заболевания, смазанная клиническая картина, шаблонность подхода к лечению могут привести к трудностям для врача интенсивной терапии и осложнениям для пациента. Несмотря на изученность проблемы, смертность в развитых странах от острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии в специализированных центрах составляет 5 %, что говорит о необходимости дальнейшего изучения этой патологииУ статті розглянуті причини, патологічна фізіологія, сучасні підходи до лікування та досвід авторів у лікуванні синдрома Гієна — Барре. Низька частота вкрай тяжкого перебігу захворювання, складність діагностики, шаблонне лікування можуть привести до труднощів у практиці лікаря інтенсивної терапії. Незважаючи на достатню кількість інформації щодо проблеми, смертність у розвинутих країнах від гострої автоімунної демієлінізуючої полінейрорадикулопатії в спеціалізованих центрах становить 5 %, що свідчить про необхідність подальшого вивчення цієї патології
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Битчук Н. Д.
Назва : Проблема неврогенного миокардиального станнинга в практике интенсивной терапии
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 6. - С. 95-104 (Шифр МУ64/2019/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Целью обзора является оценка распространенности неврогенного миокардиального станнинга (МС), определение основных патологических механизмов его формирования и принципов интенсивной терапии. Неврогенный МС — состояние, которое характеризуется значительным снижением насосной функции сердца у больных неврологического и нейрохирургического профиля без развития острого некроза миокарда. Наибольшее количество наблюдений феномена МС описано среди пациентов с субарахноидальными кровоизлияниями, черепно-мозговой травмой, синдромом Гийена — Барре. Термин «неврогенный МС» может быть ассоциирован с цереброкардиальным синдромом, а также другими терминами, известными как «стресс-индуцированная кардиомиопатия», «синдром верхушечного баллонирования», «ампулярная кардиомиопатия», «синдром разбитого сердца». Ассоциация сердечной недостаточности Европейского общества кардиологов в настоящее время относит неврогенный МС к частному случаю синдрома такоцубо. Развитие МС связывают с неблагоприятным эффектом массивного высвобождения катехоламинов в кровь в условиях тяжелого стресса, перегрузкой кардиомиоцитов кальцием, избыточной активацией процессов свободнорадикального окисления. Наиболее тяжелые клинические проявления МС представлены развитием кардиогенного шока и центрогенного отека легких. Наиболее распространенными и доступными методами клинической диагностики МС являются ЭКГ-мониторинг, детальное трансторакальное ультразвуковое исследование сердца, транспульмональная термодилюция и определение в плазме крови умеренного повышения концентрации сердечных тропонинов. В составе мероприятий интенсивной терапии при неврогенном МС широко используются респираторная поддержка и применение препаратов с положительным инотропным эффектомМетою огляду є оцінка поширеності неврогенного міокардіального станінгу (МС), визначення основних патологічних механізмів його формування і принципів інтенсивної терапії. Неврогенний МС — стан, що характеризується значним зниженням насосної функції серця у хворих неврологічного та нейрохірургічного профілю без розвитку гострого некрозу міокарда. Найбільша кількість спостережень феномена МС описана серед пацієнтів із субарахноїдальними крововиливами, тяжкою черепно-мозковою травмою, синдромом Гієна — Барре. Термін «неврогенний МС» може бути асоційований з цереброкардіальним синдромом, а також іншими термінами, відомими як «стрес-індукована кардіоміопатія», «синдром верхівкового балонування», «ампулярна кардіоміопатія», «синдром розбитого серця». Асоціація серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів на даний час відносить неврогенний МС до окремого випадку синдрому такоцубо. Розвиток МС пов’язують з несприятливим ефектом масивного вивільнення катехоламінів у кров в умовах тяжкого стресу, перевантаженням кардіоміоцитів кальцієм, надлишковою активацією процесів вільнорадикального окислення. Найбільш тяжкі клінічні прояви МС представлені розвитком кардіогенного шоку і центрогенного набряку легень. Найбільш поширеними і доступними методами клінічної діагностики МС є ЕКГ-моніторинг, детальне трансторакальне ультразвукове дослідження серця, транспульмональна термодилюція та визначення в плазмі крові помірного підвищення концентрації серцевих тропонінів. У складі заходів інтенсивної терапії при неврогенному МС широко використовуються респіраторна підтримка та застосування препаратів з позитивним інотропним ефектомThe purpose of the review is to assess the prevalence of neurogenic stunned myocardium (SM), to determine the main pathological mechanisms of its formation and the principles of intensive care. Neurogenic SM is a condition characterized by a significant decrease in the pumping function of the heart in patients with neurological and neurosurgical disorders without acute myocardial necrosis. The greatest number of observations of SM phenomenon is described among patients with subarachnoid he-morrhage, traumatic brain injury, Guillain-Barre syndrome. The term “neurogenic SM” may be associated with cerebral-cardiac syndrome, as well as with other terms known as stress-induced cardiomyopathy, apical ballooning syndrome, ampulla cardiomyopathy, broken heart syndrome. Heart Failure Association of the European Society of Cardiology currently considers neurogenic SM as a particular case of takotsubo syndrome. The development of SM is associated with the adverse effect of the massive release of catecholamines into the blood under severe stress conditions, calcium overload of cardiomyocytes, excessive activation of free radical oxidation processes. The most severe clinical manifestations of SM are cardiogenic shock and centrogenic pulmonary edema. The most common and available methods for the clinical diagnosis of SM are electrocardiographic monitoring, detailed transthoracic ultrasound of the heart, transpulmonary thermodilution, and the determination of a moderate increase in the plasma concentration of cardiac troponins. Respiratory support and drugs with a positive inotropic effect are widely used as part of intensive care measures for neurogenic SM
Знайти схожі

1-10 11-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)