Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (70)

Рідкісні видання (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гинекологические хирургические операции<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 147
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Коньков, Д. Г.
Сучасні тенденції в медикаментозному лікуванні ендометріозу [Текст] / Д. Г. Коньков // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2023. - N 11. - С. 35

Рубрики: Диеногест--тер прим

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, тенденции)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА ГОРМОНАЛЬНЫЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, HORMONAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У травні відбувся VІ Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів», організований Всеукраїнською асоціацією безперервної професійної освіти лікарів і фармацевтів. У заході взяли участь акушери-гінекологи, онкологи, неонатологи та фахівці інших спеціальностей, які поділилися власним клінічним досвідом і передовими знаннями в галузі репродуктивного здоров’я. Професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, доктор медичних наук Дмитро Геннадійович Коньков виступив із доповіддю «Ендометріоз, медикаментозне лікування – де ми зараз?»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дякунчак, Ю. Р.
Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції [Текст] = Assessment of the prevalence of abnormal vaginal discharges in women of reproductive age who have undergone urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (патофизиология, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Проблема відновлення репродуктивного здоров’я жінок після невідкладних операцій з приводу гострої гінекологічної патології в останні роки набуває все більшої соціальної та медичної значущості. Це зумовлено як зростанням її частоти, так і віддаленими негативними наслідками – зниженням фертильності, розвитком больового синдрому, змінами гормонального гомеостазу тощо. Одним із проявів післяопераційної дисфункції організму є поява у пацієнток надмірної кількості вагінальних виділень. Однак цілеспрямовані дослідження стану вагінальної мікробіоти у жінок, що перенесли ургентні операційні втручання з приводу гострої гінекологічної патології, поодинокі, а результати суперечливі
The problem of restoring women’s reproductive health after emergency operations for acute gynecological pathology has been social and medical significance in recent years. This is due to both the increase in its frequency and long-term negative outcomes – a decrease fertility rate, the development of pain syndrome, changes in hormonal homeostasis, etc. One of the manifestations of postoperative dysfunction in the organism is the appearance of an excessive amount of vaginal secretions in female patients. However, the targeted studies about the state of the vaginal microbiota in women after urgent surgical interventions for acute gynecological pathology are rare, and the results are contradictory
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дякунчак, Ю. Р.
Медико-соціальна характеристика жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах [Текст] = Medical and social characteristics of women of reproductive age who have undergone urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова, І. І. Охабська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 34-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (статистика, тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (статистика, тенденции)
СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ ПОЛИТИКА -- FAMILY PLANNING POLICY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення медико-соціальних характеристик жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні гінекологічні втручання
Відсутність повного охоплення пацієнток патогенетично обґрунтованими лікувально-профілактичними заходами після ургентних операційних втручань зумовлює рецидив аналогічної гінекологічної патології та проведення повторних ургентних операційних втручань. Отримані результати свідчать про необхідність багатоаспектного аналізу факторів, що впливають на частоту гострих гінекологічних захворювань, та наукового обґрунтування лікувально-діагностичних підходів з впровадженням у практику сучасних організаційних технологій
The objective: to study the medical and social characteristics of women in reproductive age who had urgent gynecological surgical operaions
The obtained results indicate the need for a multifaceted analysis of factors affecting the frequency of acute gynecological diseases and in the scientific justification of medical and diagnostic approaches with the introduction of modern organizational technologies into practice
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.
Охабська, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дякунчак, Ю. Р.
Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань = Aspects of the rehabilitation of the reproductive function of women after urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (патофизиология, реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормонального гомеостазу та оваріального резерву у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції з приводу симптомокомплексу «гострого живота». Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 90 жінок віком від 19 до 40 років. До основної групи увійшли 60 жінок, які були оперовані ургентно з приводу позаматкової вагітності (23 особи), апоплексії яєчника (18 пацієнток), ускладненого новоутворення яєчника (19 хворих), а на етапі реабілітації відмовилися від запропонованої гормональної терапії; до контрольної групи – 30 жінок репродуктивного віку без соматичної і гінекологічної патології. Проведено комплексне дослідження стану репродуктивної системи: ультразвукове (трансвагінальне) обстеження органів малого таза з підрахунком кількості антральних фолікулів, визначення у сироватці крові рівнів естрадіолу, фолікулостимулювального гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, індексу вільного тестостерону, антимюллерова гормону (АМГ), рівня 25(ОН)D. Обстеження проводили через 3 і 6 міс після операційного втручання. Статистичне оброблення результатів виконували з використанням стандартних програм Місrosoft Excel 7.0 та «Statistica 6.0». Результати. Середній вік пацієнток становив 26,4±3,5 року. До даного операційного втручання у 21 % пацієнток основної групи діагностували передменструальний синдром, дисменорею, аномальні маткові кровотечі, запальні захворювання органів малого таза, новоутворення яєчника. У післяопераційний період переважаючим порушенням менструального циклу (МЦ) було збільшення його тривалості (56,7 % пацієнток). У 63,3 % хворих після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризується ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. За відсутності гормональної корекції відновлення нормального двофазного МЦ через 6 міс фіксували у 34,2 % обстежених хворих. У 18,3 % пацієнток з овуляторним МЦ недостатність лютеїнової фази характеризується зниженням концентрації прогестерону у сироватці крові на 18–20-й день МЦ та невідповідністю структури ендометрія. Транзиторну гіперпролактинемію виявлено у 15,0 % пацієнток. Операційна травма яєчника у частини пацієнток призводить до зниження оваріального резерву. Показники АМГ у 61,1 % пацієнток із впливом хірургічних енергій на уражений яєчник були вірогідно зниженими (0,67±0,4 нг/мл) порівняно із контролем (2,1±0,3 нг/мл; р0,01) до 6-го місяця після операції. Подібна динаміка була відсутня у пацієнток, оперованих з приводу порушеної трубної вагітності. Відновлення двофазного МЦ протягом шестимісячного спостереження встановлено лише у 47,4 % пацієнток з перекрутом ніжки новоутворення яєчника. У результаті відсутності реабілітаційної комплексної терапії повторні операції з приводу порушеної трубної вагітності констатовано у 13,5 % пацієнток, рецидив апоплексії та/або новоутворення яєчника – у 25,8 % жінок Висновки. Гостра гінекологічна патологія, яка вимагає негайного операційного втручання, у 21 % пацієнток виникає на тлі існуючих порушень функціонування репродуктивної системи. У 63,3 % жінок після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризувалась ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. Відсутність реабілітаційної комплексної терапії зумовлює рецидиви гострої гінекологічної патології у 13,5–25,8 % оперованих жінок
The objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgery
Acute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку [Текст] / Т. Г. Романенко, П. Ф. Шаганов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 48-55

MeSH-головна:
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета дослідження: профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку у післяопераційний період. Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям: І група – основна (n=68) та ІІ група – порівняння (n=64). У післяопераційний період пацієнтки основної групи отримували лікувально-профілактичні заходи згідно з розробленим підходом (введення інтраопераційно протиспайкового розсмоктувального гелю 50 мл та препарат тіотриазоліну по 1 супозиторію ректально з першого дня після операції протягом 14 днів), а групи порівняння – згідно з традиційним. Тридцять здорових жінок увійшли до контрольної групи. У крові визначали рівні фібриногену, продуктів деградації фібриногену/фібрину (ПДФ), білковозв’язаного гідроксипроліну (БЗГ) та вільного гідроксипроліну (ВГ). Оцінювання больового синдрому проводили за 10-бальною шкалою. Результати. У післяопераційний період виявлено підвищення рівнів фібриногену та ПДФ у плазмі крові всіх обстежених жінок. Однак в основній групі концентрація ПДФ з 4-ї години після втручання була достовірно вищою (5,31±0,24 мг/л) за таку у групі порівняння (4,53±0,17 мг/л). Вміст БЗГ у сироватці крові у групі порівняння достовірно зріс через 12 год після операції з максимумом через 24 год та збереженням концентрації в 1,9 разу вище через 3 доби (p0,05). Рівень ВГ в основній групі був суттєво вищий (в 1,4–1,6 разу) за такий у групі порівняння. Протягом післяопераційного періоду відзначено підвищення фібринолітичної спроможності перитонеальної рідини (p0,05). Період гіперемії у ІІ групі тривав у 2 рази більше часу, ніж у І групі. Також ІІ група переважає за кількістю пацієнток з гіпертермією більше 3 діб – 10 (15,6%) порівняно з І групою – 4 (5,8%) пацієнтки. За тривалістю перебування у стаціонарі переважає ІІ група – 3,1 % порівняно з І групою – 1,9 %. Оперовані пацієнтки з І групи оцінювали післяопераційний больовий синдром у середньому на 1,8 бала (p
Дод.точки доступу:
Шаганов, П. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іщак, О. М.
Віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника [Текст] / О. М. Іщак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 93-98

MeSH-головна:
ЯИЧНИКИ -- OVARY (патофизиология, повреждения)
РАЗРЫВ СПОНТАННЫЙ -- RUPTURE, SPONTANEOUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета дослідження: визначення віддалених наслідків оперативного лікування апоплексії яєчника з урахуванням факторів ризику виникнення цієї ургентної патології
Виявлення і структурування факторів ризику виникнення апоплексії яєчників є важливим етапом для проведення комплексного лікування і профілактики рецидиву даного захворювання. Усунення або зменшення впливу цих факторів сприятиме відновленню репродуктивної системи та покращенню якості життя. Комплексне оцінювання стану цілісного організму у віддалений післяопераційний період свідчить про необхідність проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на підвищення природної резистентності макроорганізму й ефективного відновлення репродуктивної функції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вдовиченко, Ю. П.
Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій [Текст] / Ю. П. Вдовиченко, В. І. Бойко, В. А. Терехов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 75-79

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология)
Анотація: У ході дослідження проаналізовані результати повторних лапароскопій у 34 пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревне післяопераційне ускладнення. У всіх пацієнток основної групи (47,6%) лапароскопія виявилась єдиним і кінцевим методом лікування післяопераційних ускладнень, при цьому у 7 жінок використовували повторні релапароскопії від 2 до 4 разів, а у 13 – лапароскопію проведено однократно. У групі контролю (52,3%) 10 пацієнткам у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії, у 4 пацієнток можливості операційної бригади і лапароскопічної техніки дозволили виконати деякі елементи операції і завершити її мінілапаротомічним доступом, а у 8 пацієнток відразу виконано релапаротомію. У структурі ранніх абдомінальних ускладнень превалюють перитоніт і внутрішньочеревні кровотечі. Застосування відеолапароскопічної методики дозволило у 28,6% хворих з розлитим перитонітом успішно ліквідувати розвинене ускладнення, усунути його джерело і провести санацію черевної порожнини. Лапароскопічний гемостаз успішно виконано у 7 пацієнток. Порівняно зі стандартною, використання відеоендоскопічної методики дозволило покращити показники діагностичної цінності: збільшити в 1,07 разу рівень чутливості, в 1,39 разу – специфічності і в 1,11 разу – точності діагностики
Загалом у ранній післяопераційний період з приводу підозрюваних ускладнень виконано 47 релапароскопій, що пояснюється проведенням програмованих санацій черевної порожнини і застосуванням динамічної лапароскопії для контролю перебігу внутрішньочеревного ускладнення. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу було запропоновано загальні показання і протипоказання до проведення релапароскопій у ранній післяопераційний період з метою діагностики і лікування післяопераційних ускладнень. Обґрунтовуючи кожний з пунктів, автори керувались реальними можливостями методів у загальній клінічній практиці, які у низці випадків поступаються за своєю ефективністю релапаротомії
Дод.точки доступу:
Бойко, В. І.
Терехов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, В. І.
Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних оперцій із застосуванням ендоскопічних технологій [Текст] / В. І. Бойко, В. А. Терехов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 22-26

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів оперативних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза
Дод.точки доступу:
Терехов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гріжимальський, Є. В.
Сучасний підхід до седації під час реґіонарної анестезії в гінекології [Текст] = A contemporary approach to sedation during regional anaesthesia in gynaecology / Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2020. - Том 5, N 1. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы, тенденции)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У даний час однією з актуальних проблем в анестезіології є безпечна й адекватна седація при регіонарній анестезії. Згідно з основними принципами сучасної анестезіології, безпечна і ефективна седація повинна забезпечити захист психоемоційної сфери пацієнта, відсутність пробудження, відсутність відчуття болю і страху, відсутність нудоти і блювоти в післяопераційному періоді; у той же час не повинна викликати депресії дихання і впливу на гемодинаміку, а так само не повинна супроводжуватися уповільненим відновленням психомоторної функції
Після вивчення сучасної літератури і аналізу власних спостережень ми дійшли висновку, що в умовах регіонарної анестезії кращою є седація дексмедетомідином, а не пропофолом. Седація Дексмедетомідином веде до зменшення частоти когнітивних порушень у ранньому післяопераційному періоді, зниження інтенсивності больового синдрому, сприятливого впливу на відновлення й активацію після операції, а також асоціюється з меншою частотою розвитку гіпоксемії та гіпотензії під час операції
Safe and adequate sedation during regional anesthesia is one of the issues at the current time. According to the basic principles of modern anesthesiology, safe and effective sedation should protect the patient’s psycho-emotional sphere, provide absence of awareness, pain and fear during surgery as well as nausea and vomiting in the postoperative period. At the same time, it should neither cause respiratory depression and haemodynamics changes, nor be accompanied by a slow recovery of psychomotor function
After studying modern literature and analyzing our own observations, we reached the point that sedation with dexmedetomidine rather than propofol is more preferred during regional anaesthesia. Sedation with dexmedetomidine decreases frequency of cognitive impairment in the early postoperative period, intensity of the pain syndrome, and has beneficial effect on recovery and activation after surgery. Additionally, it is associated with lower risk of hypoxemia and arterial hypotension during surgery
Дод.точки доступу:
Гарга, А. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Старишко, А. І.
Блокади передньої черевної стінки як компонент мультимодальної анальгезії в гінекологічних хворих після проведення відкритих хірургічних втручань / А. І. Старишко, О. О. Бугай // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 135. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE (использование)
Анотація: Значна частина болю, що відчувається пацієнтом після втручань на черевній порожнині, пов’язана з розтином її стінки. Методики регіонарної анестезії передньої черевної стінки в післяопераційному періоді можуть відігравати вирішальну роль у зменшенні ранніх ускладнень та істотно поліпшують якість інтраопреаційної, післяопераційної анальгезії. Регіонарна анестезія дозволяє виконати анатомічно селективну анестезію та зменшити необхідність використання опіоїдних препаратів
Дод.точки доступу:
Бугай, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Корнацька, А. Г.
Морфофункціональні та імуногістохімічні особливості лейоміоматозних вузлів та ендометрія у жінок із лейоміомою матки [Текст] / А. Г. Корнацька, І. Б. Вовк, О. О. Ревенько // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 4/5. - С. 57-65

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, терапия, ультраструктура, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома матки (ЛМ) належить до числа найбільш поширених доброякісних пухлин жіночих статевих органів. У структурі гінекологічної захворюваності ЛМ посідає друге місце після запальних процесів геніталій, зустрічається в усіх вікових періодах і виявляється у 20-77% жінок із постійною тенденцією до збільшення частоти, незважаючи на розробку нових методів лікування та профілактики
Дод.точки доступу:
Вовк, І. Б.
Ревенько, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бойко, В. І.
Ендоскопічне лікування невідкладних станів у гінекології: тактика і реабілітація [Текст] / В. І. Бойко, В. А. Терєхов // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 64-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
БЕРЕМЕННОСТЬ ВНЕМАТОЧНАЯ -- PREGNANCY, ECTOPIC (диагностика, хирургия)
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Діагностика і лікування гострих хірургічних захворювань в гінекології, незважаючи на сучасні досягнення медичної науки, були і залишаються складним і відповідальним завданням. В ургентних ситуаціях завжди існує небезпека прооперувати хвору, коли у цьому не було необхідності, або пропустити гострий хірургічний процес при тривалому нагляді, що сприятиме розвитку ускладнень і навіть загибелі пацієнтки. Нерідко не лише здоров’я, а й життя жінки залежать від того, наскільки швидко і точно лікар зорієнтується у ситуації і застосує правильні організаційні та лікувальні заходи. Розвиток ендоскопічної техніки дозволив пройти шлях від простого візуального обстеження черевної порожнини й органів малого таза до виконання складних оперативних втручань на матці та її придатках. Лапароскопічна хірургія – це спосіб виконувати хірургічні маніпуляції та оперативні втручання без розрізу живота, а у разі невідкладних станів, гострої абдомінальної патології – у багатьох випадках позбутися діагностичних сумнівів. У статті наведено переваги і недоліки ендоскопічного лікування найпоширеніших ургентних гінекологічних патологій, особливості післяопераційного ведення пацієнток, реабілітаційні та профілактичні заходи для відновлення їхнього репродуктивного здоров’я
Дод.точки доступу:
Терєхов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику [Текст] / Є. О. Григор’єв [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 38-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (микробиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED (вредные воздействия)
АБОРТ ИНФИЦИРОВАННЫЙ -- ABORTION, SEPTIC (микробиология)
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
Анотація: За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%. 2. Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%). 3. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%. 4. Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67)
Дод.точки доступу:
Григор’єв, Є. О.
Ситнік, П. О.
Дьяков, А. В.
Ситнік, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Галей, М. М.
Техніка виконання симультанних операцій при поєднаній гінекологічній патології із жовчнокам’яною хворобою [Текст] = Technique of simultaneous operations in combined gynecological pathology with gallstone disease / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 64-68

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
Анотація: Виконання симультанних лапароскопічних втручань розробленою технікою для лікування жовчнокамʼяної хвороби та поєднаної хірургічної гінекологічної патології не приводить до збільшення тривалості лікування у стаціонарі, збільшення кількості ускладнень, фізичної чи психологічної втоми хірургів. 2. Збільшення тривалості операції не було критичним і не може конкурувати в часі з однією окремою операцією для цієї патології. 3. Симультанні лапароскопічні операції є оптимальними для хворих із поєднаною ЖКХ та ГП, а техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є оптимальним вибором для виконання таких операцій
Performing simultaneous laparoscopic interventions developed by the technique for the treatment of gallstones and combined surgical gynecological pathology does not increase the duration of treatment in the hospital, increase the number of complications, physical or psychological fatigue of surgeons. 2. The increase in the duration of the operation was not critical and could not compete in time with a single operation for this pathology. 3. Simultaneous laparoscopic operations are optimal for patients with combined housing and communal services and GP, and the technique developed on the basis of Volyn Regional Clinical Hospital is the optimal choice for such operations
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Марчук, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Вплив метода анестезії при вишкрібанні порожнини матки на інтенсівність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому [Текст] = Влияние анестезии при выскабливании полости матки на интенсивность и временные характеристики послеоперационного болевого синдрома / М. А. Георгіянц [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
МАТКА -- UTERUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Анотація: Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії. Мета: дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. Матеріали і методи: у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних. Результати: виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМ
Nowadays there is a variety of ways to control postsurgical pain syndrome. However, according to scientists, about 30-75% of patients suffer from postoperative pain of average and high intensity. Due to low cost, execution speed and high clinical efficiency, national and international gynaecologists give preference to minimally invasive operational interventions, among which the most common is curettage of uterine cavity (CUC). Notwithstanding the foregoing, the question of postoperative pain, caused by a performance of above-mentioned surgery, still remains understudied. Nobody knows the intensity of pain syndrome, occurring in the postoperative period of CUC, time response characteristics of its development, the influence of applied anaesthetic technique. Objective: to study the influence of various combinations and dosages of preparations used for providence of monitored anaesthesia care of CUC on the intensity and time response characteristics of postsurgical pain syndrome. Materials and methods: 128 women took part in the investigation, who were undergone the CUC on an outpatient basis for diagnostic or therapeutic purposes. The monitored anaesthesia care was conducted with the use of different drug combinations and their dosages. The intensity of postsurgical pain syndrome was registered with the help of measurement and performance analysis of vital functions, determining the levels of cortisol, insulin and serum glucose of patients, the mathematical calculation of the cortisol-insulin index, assessing the level of pain according to VAS and quality of life questionnaires, which included questions regarding the intensity of pain, conducted statistical processing of the data. Results: it was made clear that, when conducting the curettage of uterine cavity under common intravenous anaesthesia and with additional anaesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), the development of the pain syndrome had a progressive vector within 3 hours after the end of operational intervention. Reducing the dosage of drugs for noninhalation narcosis lengthens the regressive stage of the postoperative pain syndrome. Performing intraoperative application anaesthesia with a solution of bupivacaine has a significant preventive analgesic effect and reduces the duration of the pain syndrome to a maximum of 1 hour. Such type of analgesia of postoperative period of CUC shows positive psycho-emotional and social effect for patients in outpatient gynecology departments. It was found the existence of a psychological factor associated with following invasive intervention and possible sensations of pain, which disappears during the first hour of the postoperative period of CUC
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Висоцька, О. В.
Страшненко, Г. М.
Юрченко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід [Текст] / І. М. Мотузюк [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 60

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, профилактика и контроль)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ НАСЛЕДСТВЕННЫЕ -- NEOPLASTIC SYNDROMES, HEREDITARY (генетика, профилактика и контроль)
МАСТЭКТОМИЯ -- MASTECTOMY (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози (РГЗ), серед яких найбільш частими є BRCA1/2 мутації, широко використовуються у всьому світі. Як відомо, BRCA1/2 мутації підвищують ризик виникнення РГЗ до 85%, раку яєчника — до 65% (BRCA1) і 23% (BRCA2), а також пухлин низки інших локалізацій. Дискутуються питання доцільності та користі профілактичної хірургічної тактики для таких хворих. Мета: дослідити ефективність виконання профілактичних операцій для носіїв мутацій генів спадкового РГЗ у світовій практиці та узагальнити власний досвід з цього питання. Об’єкт і методи. Виконано огляд літератури з ефективності профілактичних операцій (профілактична білатеральна мастектомія (ПБМ), профілактична контралатеральна мастектомія (ПКМ), профілактична білатеральна сальпінгоофоректомія (ПБСО)) щодо наступних питань: 1) зниження ризику виникнення РГЗ; 2) зниження смертності від усіх причин; 3) зниження смертності, пов’язаної з РГЗ. Оцінено тенденції за власними спостереженнями в Україні. Результати. Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО знижує: 1) ризик РГЗ на 45% (p0,05); 2) смертність від усіх причин на 65% (p0,05); 3) для смертності, пов’язаної з РГЗ, достовірність не доведено (p0,05). Для хворих на РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПБСО достовірно знижує: 1) смертність від усіх причин на 57% (p0,05); 2) смертність, пов’язану з РГЗ, на 66% (p0,05). Для здорових носіїв BRCA1/2 мутацій ПБМ достовірно знижує ризик РГЗ на 90% (p0,05), однак не доведено достовірність щодо зниження смертності від усіх причин та пов’язаної з РГЗ (p0,05). Для хворих на односторонній РГЗ носіїв BRCA1/2 мутацій ПКМ достовірно знижує ризик контралатерального РГЗ на 93% (p0,05), смертність від усіх причин на 49% (p0,05), смертність, пов’язану з РГЗ, на 48% (p0,05) для періоду спостереження 20 років. ПКМ з ПБСО разом достовірно знижують смертність від усіх причин на 85,5% (p0,05). Через малу кількість пацієнтів та необхідність тривалого спостереження на сьогодні неможливо оцінити зазначені вище показники в Україні. Однак використання світових даних під час консультування схиляє більшість пацієнтів до обрання профілактичних тактик. Так, у Нью-Джерсі (США) кількість ПКМ поступово зростала (з 3,72% у 2004 р. до 10,82% у 2014 р.), і схожа тенденція спостерігається, за нашими даними, впродовж останніх років в Україні. Поряд з потенційною користю в аспекті зниження смертності важливим факторами для багатьох пацієнтів є шанс уникнути повторного лікування та можливість знизити онкологічну стурбованість. Висновки. Кожен пацієнт повинен отримувати повну інформацію про стан свого здоров’я, генетичні зміни та пов’язані з ними ризики, а також про переваги, недоліки та обмеження профілактичних заходів, у тому числі хірургічних. Пацієнт має право обирати найбільш правильний для себе варіант лікування, враховуючи надану лікарем інформацію та власні переконання. Доцільність виконання профілактичної операції є командним рішенням лікаря і пацієнта після його повного інформування
Дод.точки доступу:
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Ковтун, Н. В.
Костюченко, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Халімончик, В. В.
Гемодинамічні зміни при лапароскопічних операціях в гінекології [Текст] / В. В. Халімончик // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 3. - С. 21-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ -- PNEUMOPERITONEUM (диагностика)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Анотація: Оцінено показники гемодинаміки інтраопераційно за допомогою неінвазивного моніторингу серцевого викиду в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною вентиляцією легень при лапароскопічних операціях в гінекології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Матолінець, Н. В.
Переваги неінвазивного безперервного моніторінгу серцевого викиду при проведенні лапаротомних гістеректомій [Текст] = Преимущества неинвазивного непрерывного мониторинга сердечного выброса при проведении лапоратомных гистерэктомий / Н. В. Матолінець, Р. Б. Гайдук // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 107-111. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: У статті наведені сучасні можливості та власний практичний досвід застосування неінвазивного моніторингу центральної гемодинаміки в анестезіологічної практиці при проведенні гінекологічних операцій лапаротомним методом
The article describes the current capabilities and its own practical experience in the use of non-invasive monitoring of central hemodynamics in anesthetic practice during gynecological operations using the laparotomic method. EsCCO technology provides rapid primary monitoring of central hemodynamics, including monitoring of cardiac output enable perioperative optimization of hemodynamic parameters
Дод.точки доступу:
Гайдук, Р. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Халімончик, В. В.
Вплив компонентів анестезії на динаміку маркерів стресу при лапароскопічних операціях у гінекології [Текст] / В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 33-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (действие лекарственных препаратов, физиология)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагуляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования: оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в cубнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмешательств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интраоперационного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n=25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n=20) – ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (р0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Комбинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдрома
Surgical procedures are associated with a complexity of stress response characterized by neurohumoral, immulogic, and metabolic alterations. Objective: to evaluate the effect of combined intraoperative use of ketamine in low subnarcotic doses and dexketoprofen on intensity of the pain syndrome and dynamics of the stress response in gynecological laparoscopic surgery. A total of 45 patients scheduled for laparoscopic gynecological surgery under total intravenous anesthesia (TIA) were examined randomly and divided into 2 groups. Demographic characteristics, anthropometric data, functional status, duration of surgery and anesthesia were similar in all groups. Group 1 (n=25) patients received total intravenous anesthesia (TIVA) with propofol and fentanyl. Group 2 (n=20) patients received TIVA with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. Cortisol and blood glucose levels were evaluated before induction into anesthesia, after the main stage of operation, 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain was evaluated by VAS in 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain, concentration of serum cortisol 2 hours after surgery were significantly lower (p 0.05) in patients of group 2, compared to control (p0,05). Differences of blood glucose levels between groups at the stages of the study were not identified. Combined intraoperative use of subanesthetic doses of ketamine and dexketoprofen at the end of the surgery provides a stress-protective effect. This is confirmed by the rapid normalization of serum cortisol levels and stable blood glucose levels after surgery and is manifested by a low level of postoperative pain syndrome
Дод.точки доступу:
Клигуненко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Бойко, А. В.
Відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках [Текст] / А. В. Бойко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 35-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (реабилитация, хирургия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (реабилитация, хирургия)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках. Матеріали та методи. Було досліджено морфофункціональний стан яєчників у 100 пацієнток: з простою серозною цистаденомою (n=50) і зрілою тератомою (n=50) – до і після органозберігальних операцій (кістектомія, резекція). З урахуванням об’єму виконаного оперативного втручання обстежених було розподілено на групи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ендокринологічні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи. Результати. У жінок, що перенесли органозберігальні операції з приводу доброякісних пухлин яєчників, найуразливішим залишається репродуктивне здоров’я. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що пацієнтки з нормальним оваріальним резервом у більшості спостережень мають незмінені показники фертильності. Ускладнення вагітності частіше виявляли у пацієнток з помірно зниженим і низьким оваріальним резервом, що необхідно ураховувати під час ведення вагітності у даних хворих. Ці дані підтверджують думку про те, що у зв’язку з високою частотою безплідності у пацієнток із зниженим оваріальним резервом після оперативного втручання у пізній репродуктивний період показано використання допоміжних репродуктивних технологій для реалізації репродуктивної функції. Заключення. Отримані дані необхідно ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)