Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (70)

Рідкісні видання (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гинекологические хирургические операции<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 147
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філімонова Л. Р., Пахоленко Н. П., Седінкін В. А., Петрова М. А., Душейко О. А., Первак М. Д.
Назва : Інтраопераційне застосування урапідилу в ургентній гінекології
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 147-150 (Шифр МУ104/2019/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметні рубрики: Урапидил
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: При проведенні анестезіологічного забезпечення не завжди можна уникнути інтраопераційного підвищення артеріального тиску, що потребує медикаментозної корекції. Ефективними з точки зору нормалізації артеріального тиску в умовах операційної гіпертензії є блокатори α-адренорецепторів. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносимості урапідилу в інтраопераційній терапії пацієнток з артеріальною гіпертензією в ургентній гінекології. Матеріали та методи. Перша група (n = 20) — пацієнтки, які раніше не спостерігали в себе підвищеного рівня артеріального тиску (перша регістрація підвищеного артеріального тиску на операційному столі); друга група (n = 20) — пацієнтки, які систематично приймали антигіпертензивні препарати. Урапідил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутрішньовенно болюсом дозою 25 мг; в подальшому для підтримки стабільного рівня артеріального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводили за допомогою інфузомату зі швидкістю 8,1 ± 0,9 мг/год в першій групі пацієнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другій групі пацієнток. Висновки. Застосування урапідилу в терапії періопераційної артеріальної гіпертензії дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск як у пацієнток, у яких раніше артеріальна гіпертензія не була діагностована, так і в пацієнток, які приймали антигіпертензивні ліки першої лініїDuring anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. α-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to evaluate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gynecology. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihypertensive drugs regularly
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григор’єв Є. О., Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г.
Назва : Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 38-41 (Шифр ЗУ38/2020/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
АБОРТ ИНФИЦИРОВАННЫЙ -- ABORTION, SEPTIC
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
Анотація: За даними бактеріологічної лабораторії МКЛ № 1, мікрофлору, виділену з абсцесів, крові і гнійного відокремлюваного, було отримано та вивчено її видовий склад у 30 хворих. Отже, бактеріальна культура із загальної кількості хворих виділена у 63,8%. 2. Серед збудників гнійно-запальних захворювань органів малого таза та гнійно-септичних ускладнень лідирує стафілокок (66%), рідше – кишкова паличка (20,6%). 3. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що з 30 хворих, у яких виділена бактеріальна культура, у 24 (80%) пацієнток було зафіксовано збудники у формі монокультур, а у 6 (20%) хворих була підтверджена наявність бактеріальних асоціацій. Стафілококи виявили у 100% з числа всіх випадків мікробних асоціацій, а кишкову паличку – у 50,0%. 4. Проведений аналіз виявив залежність наявності в анамнезі жінки штучних абортів та реєстрації мікробного спектра. Так, з 30 випадків інтраопераційного висівання бактеріальної флори у 22 (73,32%) жінок фіксували в анамнезі штучне переривання вагітності (OR=1,93). А з 6 випадків реєстрації мікробних асоціацій у 5 жінок в анамнезі виявили штучні аборти, тобто 83,0% (RR=1,67)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Высоцкий М. М., Сазонова Е. О., Домокеева Ю. Ю.
Назва : Анализ эффективности применения икодекстрина для профилактики спайкообразования при повторных гинекологических операциях
Місце публікування : Эндоскопическая хирургия. - 2013. - № 1. - С. 31-35 (Шифр ЭР6/2013/1)
Предметні рубрики: Икодекстрин-- тер прим
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ханзадян М. Л.
Назва : Анатомо-функциональное состояние мочевыделительной системы у больных с миомой матки и эндометриозом до и в ранние сроки после лапароскопической гистерэктомии
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - Москва, 2001. - № 1. - С. 32-36 (Шифр АР6/2001/1)
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чаплинський Р. П., Сафонов Р. А., Омельченко-Селюкова А. В.
Назва : Анестезіологічне забезпечення лапароскопічних гінекологічних операцій: новий погляд
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 8. - С. 93-97 (Шифр МУ66/2018/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Актуальність. У теперішній час у світі понад 90 % всіх гінекологічних операцій виконується лапароскопічно. Все частіше такі операції проводяться в умовах реґіонарної анестезії. Мета. Порівняння перебігу післяопераційного періоду у пацієнток, які зазнали лапароскопічних гінекологічних втручань в умовах загальної або реґіонарної анестезії. Матеріали та методи. У проспективне когортне дослідження було включено 208 пацієнток, яким виконувались лапароскопічні консервативна міомектомія та екстирпація матки з придатками у відділенні оперативної гінекології з малоінвазивними технологіями Харківського регіонального перинатального центру Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у 2016–2018 роках. Середній вік пацієнток становив 44,78 ± 8,01 року. Пацієнтки були розподілені на дві групи: у першій використовували загальну анестезію (ЗА) зі штучною вентиляцією легень (група ЗА) (n = 103), у другій комбіновану реґіонарну анестезію (група РА) (n = 105). Результати. Впродовж усього післяопераційного періоду оцінка болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) була вірогідно нижчою серед пацієнтів групи РА. Найбільша різниця між показниками в обох групах спостерігалась через 3, 6 та 12 годин після операції (бали за ВАШ у групі ЗА були більше, ніж у групі РА, у 6,4 раза). Частота виникнення післяопераційної нудоти та блювання була вірогідно вищою у групі ЗА — 20,4 % порівняно з 5,7 % у групі РА. Активізація пацієнток групи РА починалась через 5 годин, у групі ЗА — через 16–18 годин. Рівень задоволеності пацієнток лікуванням за шкалою Лайкерта (1–5 балів) оцінювався через 3 місяці після операції: у групі РА (4,67 ± 0,41 бала) показано значно більшу задоволеність лікуванням, ніж у групі ЗА (4,15 ± 0,73 бала). Висновки. Комбінована реґіонарна анестезія — ефективний метод знеболювання лапароскопічних гінекологічних операцій. Саме така багатокомпонентна методика, за результатами нашого дослідження, є більш ефективною, безпечною, комфортнішою для пацієнтівBackground. Currently, more than 90 % of all gynecologic surgeries in the world are performed laparoscopically. The advantages of this type of surgery are less trauma, cosmetic effect, the possibility of early activation of patients and reduced hospital stay. Increasingly, such operations are performed under regional anesthesia. The purpose was to compare the postoperative period in patients undergoing laparoscopic gynecologic interventions under general (GA) or regional anesthesia (RA). Materials and methods. A prospective cohort study included 208 patients who underwent laparoscopic conservative myomectomy and removal of the uterus with appendages in the department of operative gynecology with minimally invasive technologies of the Kharkiv Regional Perinatal Center of “Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine” in 2016–2018. The average age of patients was 44.78 ± 8.01 years. Patients were divided into 2 groups: in the first one (n = 103), GA with mechanical ventilation was used, in the second one (n = 105) — combined RA. The clinical status of patients was evaluated based on the results of non-invasive monitoring. The assessment of the pain syndrome was carried out using a visual analog scale (VAS). Various side effects such as nausea and vomiting, shoulder pain, postoperative shivering, headache as well as frequency and type of anesthesia have been analyzed by patients’ surveys. Results. Throughout all postoperative period, pain according to VAS was significantly lower among patients in the RA group. The biggest difference between both groups was observed 3, 6 and 12 hours after surgery (VAS scores in the GA group were 6.4 times higher than those in the RA group). The pain in the shoulders, which often accompanies the early postoperative period of surgeries performed using pneumoperitoneum, was found in 14.6 % of patients from the GA group and in 3.8 % — from the RA group that is significantly lower. The incidence of postoperative nausea and vomiting was significantly higher in the GA group — 20.4 % compared to 5.7 % in the RA group. When comparing methods of analgesia in the postoperative period, it was found that patients in the GA group received narcotic analgesics in average twice, while patients in the RA group received non-steroidal anti-inflammatory drugs 1–2 times per day. Activation of patients in the RA group began after 5 hours, in the group of GA — after 16–18 hours. Already in the first postoperative day, patients of the RA group had active peristalsis and passage of flatus; among GA patients, restoration of bowel activity occurred 2–3 days after surgery. The results of patient satisfaction with treatment on Likert scale (1–5 points) were evaluated 3 months after surgery in terms of recovery, pain severity and return to normal activity. One hundred patients in the GA group and 99 patients of the RA group took part in a telephone survey. The majority of patients in the RA group expressed significantly greater satisfaction with the treatment (4.67 ± 0.41 points) than patients in the GA group (4.15 ± 0.73 points). Conclusions. Combined regional anesthesia is an effective method of pain relief in laparoscopic gynecologic surgeries. Regional anesthesia provides adequate muscle relaxation and appropriate working environment for operators, without compromising general anesthesia and avoiding its unwanted risks. It is this multicomponent technique, according to our research, that it is more effective, safe, more comfortable for patients. We also found that patients operated under RA were generally more satisfied with treatment
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кварцяний О. О., Гудивок Ш. Ш., Ткачук О. Л.
Назва : Асоційовані ендоскопічні операції в гінекологічній практиці
Місце публікування : Одеський медичний журнал. - Одеса, 2001. - № 2. - С. 52-54 (Шифр ОУ2/2001/2)
MeSH-головна: ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дякунчак Ю. Р.
Назва : Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань
Паралельн. назви :Aspects of the rehabilitation of the reproductive function of women after urgent gynecological surgery
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 61-64 (Шифр РУ16/2022/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормонального гомеостазу та оваріального резерву у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції з приводу симптомокомплексу «гострого живота». Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 90 жінок віком від 19 до 40 років. До основної групи увійшли 60 жінок, які були оперовані ургентно з приводу позаматкової вагітності (23 особи), апоплексії яєчника (18 пацієнток), ускладненого новоутворення яєчника (19 хворих), а на етапі реабілітації відмовилися від запропонованої гормональної терапії; до контрольної групи – 30 жінок репродуктивного віку без соматичної і гінекологічної патології. Проведено комплексне дослідження стану репродуктивної системи: ультразвукове (трансвагінальне) обстеження органів малого таза з підрахунком кількості антральних фолікулів, визначення у сироватці крові рівнів естрадіолу, фолікулостимулювального гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, індексу вільного тестостерону, антимюллерова гормону (АМГ), рівня 25(ОН)D. Обстеження проводили через 3 і 6 міс після операційного втручання. Статистичне оброблення результатів виконували з використанням стандартних програм Місrosoft Excel 7.0 та «Statistica 6.0». Результати. Середній вік пацієнток становив 26,4±3,5 року. До даного операційного втручання у 21 % пацієнток основної групи діагностували передменструальний синдром, дисменорею, аномальні маткові кровотечі, запальні захворювання органів малого таза, новоутворення яєчника. У післяопераційний період переважаючим порушенням менструального циклу (МЦ) було збільшення його тривалості (56,7 % пацієнток). У 63,3 % хворих після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризується ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. За відсутності гормональної корекції відновлення нормального двофазного МЦ через 6 міс фіксували у 34,2 % обстежених хворих. У 18,3 % пацієнток з овуляторним МЦ недостатність лютеїнової фази характеризується зниженням концентрації прогестерону у сироватці крові на 18–20-й день МЦ та невідповідністю структури ендометрія. Транзиторну гіперпролактинемію виявлено у 15,0 % пацієнток. Операційна травма яєчника у частини пацієнток призводить до зниження оваріального резерву. Показники АМГ у 61,1 % пацієнток із впливом хірургічних енергій на уражений яєчник були вірогідно зниженими (0,67±0,4 нг/мл) порівняно із контролем (2,1±0,3 нг/мл; р0,01) до 6-го місяця після операції. Подібна динаміка була відсутня у пацієнток, оперованих з приводу порушеної трубної вагітності. Відновлення двофазного МЦ протягом шестимісячного спостереження встановлено лише у 47,4 % пацієнток з перекрутом ніжки новоутворення яєчника. У результаті відсутності реабілітаційної комплексної терапії повторні операції з приводу порушеної трубної вагітності констатовано у 13,5 % пацієнток, рецидив апоплексії та/або новоутворення яєчника – у 25,8 % жінок Висновки. Гостра гінекологічна патологія, яка вимагає негайного операційного втручання, у 21 % пацієнток виникає на тлі існуючих порушень функціонування репродуктивної системи. У 63,3 % жінок після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризувалась ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. Відсутність реабілітаційної комплексної терапії зумовлює рецидиви гострої гінекологічної патології у 13,5–25,8 % оперованих жінокThe objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgeryAcute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сорокалетов Ю. М.
Назва : Атипическая гинекологическая операция по поводу узловатой миомы матки
Місце публікування : Вестник новых медицинских технологий. - Тула, 1999. - № 1. - С. 90-91 (Шифр ВР36/1999/1)
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Старишко А. І., Бугай О. О.
Назва : Блокади передньої черевної стінки як компонент мультимодальної анальгезії в гінекологічних хворих після проведення відкритих хірургічних втручань
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 135 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE
Анотація: Значна частина болю, що відчувається пацієнтом після втручань на черевній порожнині, пов’язана з розтином її стінки. Методики регіонарної анестезії передньої черевної стінки в післяопераційному періоді можуть відігравати вирішальну роль у зменшенні ранніх ускладнень та істотно поліпшують якість інтраопреаційної, післяопераційної анальгезії. Регіонарна анестезія дозволяє виконати анатомічно селективну анестезію та зменшити необхідність використання опіоїдних препаратів
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Буянова С. Н., Щукина Н. А., Чечнева М. А.
Назва : Брюшная беременность
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 5. - С. 71-74 (Шифр РР19/2014/14/5)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ БРЮШНАЯ -- PREGNANCY, ABDOMINAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іщак О. М.
Назва : Віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 93-98 (Шифр РУ16/2021/4)
MeSH-головна: ЯИЧНИКИ -- OVARY
РАЗРЫВ СПОНТАННЫЙ -- RUPTURE, SPONTANEOUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета дослідження: визначення віддалених наслідків оперативного лікування апоплексії яєчника з урахуванням факторів ризику виникнення цієї ургентної патологіїВиявлення і структурування факторів ризику виникнення апоплексії яєчників є важливим етапом для проведення комплексного лікування і профілактики рецидиву даного захворювання. Усунення або зменшення впливу цих факторів сприятиме відновленню репродуктивної системи та покращенню якості життя. Комплексне оцінювання стану цілісного організму у віддалений післяопераційний період свідчить про необхідність проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на підвищення природної резистентності макроорганізму й ефективного відновлення репродуктивної функції
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко А. В.
Назва : Відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 35-37 (Шифр ЗУ3/2019/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей відновлення репродуктивної функції жінок після органозберігальних операцій на яєчниках. Матеріали та методи. Було досліджено морфофункціональний стан яєчників у 100 пацієнток: з простою серозною цистаденомою (n=50) і зрілою тератомою (n=50) – до і після органозберігальних операцій (кістектомія, резекція). З урахуванням об’єму виконаного оперативного втручання обстежених було розподілено на групи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ендокринологічні, біохімічні, морфологічні та статистичні методи. Результати. У жінок, що перенесли органозберігальні операції з приводу доброякісних пухлин яєчників, найуразливішим залишається репродуктивне здоров’я. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що пацієнтки з нормальним оваріальним резервом у більшості спостережень мають незмінені показники фертильності. Ускладнення вагітності частіше виявляли у пацієнток з помірно зниженим і низьким оваріальним резервом, що необхідно ураховувати під час ведення вагітності у даних хворих. Ці дані підтверджують думку про те, що у зв’язку з високою частотою безплідності у пацієнток із зниженим оваріальним резервом після оперативного втручання у пізній репродуктивний період показано використання допоміжних репродуктивних технологій для реалізації репродуктивної функції. Заключення. Отримані дані необхідно ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрієць О. А., Андрієць В. В., Бегаль Л. В., Польова С. П.
Назва : Використання сорбентів в акушерсько-гінекологічній та хірургічній практиці
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2002. - Т. 1, № 1. - С. 107-112 (Шифр КУ27/2002/1/1)
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Халімончик В. В., Клигуненко О. М.
Назва : Вплив компонентів анестезії на динаміку маркерів стресу при лапароскопічних операціях у гінекології
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2019. - Т. 24, № 3. - С. 33-39 (Шифр МУ10/2019/24/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
Анотація: Хирургическая травма вызывает стрессовую реакцию в организме и представляет собой сложный каскад нейроэндокринных, метаболических, коагуляционных, воспалительных и иммунных реакций. Цель исследования: оценить влияние комбинированного интраоперационного применения кетамина в cубнаркотических дозах и декскетопрофена на интенсивность болевого синдрома и динамику стрессового ответа при проведении лапароскопических оперативных вмешательств в гинекологии. Обследовано 45 пациенток гинекологического профиля, которым проводились плановые лапароскопические оперативные вмешательства в условиях тотальной внутривенной анестезии (ТВА) с искусственной вентиляцией легких с использованием пропофола и фентанила. В зависимости от схемы интраоперационного обезболивания пациентки были разделены на две группы, сопоставимые по возрасту, антропометрическим данным, функциональному состоянию, продолжительности анестезии и оперативного вмешательства. Пациенткам I группы (n=25) проводилась стандартная ТВА; II группы (n=20) – ТВА с добавлением субнаркотических доз кетамина (до 0,5 мг/кг) и однократным введением декскетопрофена (50 мг) за 30 минут до окончания операции. Уровень кортизола и глюкозы крови определяли до индукции в анестезию, после окончания основного этапа операции, через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационного болевого синдрома оценивали по визуальной аналоговой шкале через 2 и 24 часа после операции. Интенсивность послеоперационной боли, концентрация кортизола в крови были ниже (р0,05) через 2 часа после операции при комбинированном интраоперационном применении кетамина в субнаркотических дозах и декскетопрофена. Различий в уровне глюкозы между группами на этапах исследования не выявлено. Комбинированное интраоперационное применение субнаркотических доз кетамина и декскетопрофена в конце операции обеспечивает стресс-протективный эффект, что подтверждается быстрой нормализацией уровня кортизола в сыворотке крови, стабильным уровнем гликемии после операции и проявляется низким уровнем послеоперационного болевого синдромаSurgical procedures are associated with a complexity of stress response characterized by neurohumoral, immulogic, and metabolic alterations. Objective: to evaluate the effect of combined intraoperative use of ketamine in low subnarcotic doses and dexketoprofen on intensity of the pain syndrome and dynamics of the stress response in gynecological laparoscopic surgery. A total of 45 patients scheduled for laparoscopic gynecological surgery under total intravenous anesthesia (TIA) were examined randomly and divided into 2 groups. Demographic characteristics, anthropometric data, functional status, duration of surgery and anesthesia were similar in all groups. Group 1 (n=25) patients received total intravenous anesthesia (TIVA) with propofol and fentanyl. Group 2 (n=20) patients received TIVA with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. Cortisol and blood glucose levels were evaluated before induction into anesthesia, after the main stage of operation, 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain was evaluated by VAS in 2 and 24 hours after surgery. The intensity of postoperative pain, concentration of serum cortisol 2 hours after surgery were significantly lower (p 0.05) in patients of group 2, compared to control (p0,05). Differences of blood glucose levels between groups at the stages of the study were not identified. Combined intraoperative use of subanesthetic doses of ketamine and dexketoprofen at the end of the surgery provides a stress-protective effect. This is confirmed by the rapid normalization of serum cortisol levels and stable blood glucose levels after surgery and is manifested by a low level of postoperative pain syndrome
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Георгіянц М. А., Висоцька О. В., Страшненко Г. М., Юрченко О. М.
Назва : Вплив метода анестезії при вишкрібанні порожнини матки на інтенсівність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому
Паралельн. назви :Влияние анестезии при выскабливании полости матки на интенсивность и временные характеристики послеоперационного болевого синдрома
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 3. - С. 15-23 (Шифр БУ1/2019/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
МАТКА -- UTERUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Анотація: Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії. Мета: дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. Матеріали і методи: у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних. Результати: виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМNowadays there is a variety of ways to control postsurgical pain syndrome. However, according to scientists, about 30-75% of patients suffer from postoperative pain of average and high intensity. Due to low cost, execution speed and high clinical efficiency, national and international gynaecologists give preference to minimally invasive operational interventions, among which the most common is curettage of uterine cavity (CUC). Notwithstanding the foregoing, the question of postoperative pain, caused by a performance of above-mentioned surgery, still remains understudied. Nobody knows the intensity of pain syndrome, occurring in the postoperative period of CUC, time response characteristics of its development, the influence of applied anaesthetic technique. Objective: to study the influence of various combinations and dosages of preparations used for providence of monitored anaesthesia care of CUC on the intensity and time response characteristics of postsurgical pain syndrome. Materials and methods: 128 women took part in the investigation, who were undergone the CUC on an outpatient basis for diagnostic or therapeutic purposes. The monitored anaesthesia care was conducted with the use of different drug combinations and their dosages. The intensity of postsurgical pain syndrome was registered with the help of measurement and performance analysis of vital functions, determining the levels of cortisol, insulin and serum glucose of patients, the mathematical calculation of the cortisol-insulin index, assessing the level of pain according to VAS and quality of life questionnaires, which included questions regarding the intensity of pain, conducted statistical processing of the data. Results: it was made clear that, when conducting the curettage of uterine cavity under common intravenous anaesthesia and with additional anaesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), the development of the pain syndrome had a progressive vector within 3 hours after the end of operational intervention. Reducing the dosage of drugs for noninhalation narcosis lengthens the regressive stage of the postoperative pain syndrome. Performing intraoperative application anaesthesia with a solution of bupivacaine has a significant preventive analgesic effect and reduces the duration of the pain syndrome to a maximum of 1 hour. Such type of analgesia of postoperative period of CUC shows positive psycho-emotional and social effect for patients in outpatient gynecology departments. It was found the existence of a psychological factor associated with following invasive intervention and possible sensations of pain, which disappears during the first hour of the postoperative period of CUC
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Халімончик В. В., Клигуненко О. М.
Назва : Вплив низьких доз кетаміну на маркери запалення при лапароскопічних операціях у гінекології
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 156-161 (Шифр МУ104/2019/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
КЕТАМИН -- KETAMINE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Метою роботи було вивчення впливу субнаркотичних доз кетаміну на сироваткову концентрацію прозапальних (IL-6, TNF-α) цитокінів після планових лапароскопічних операцій у гінекології. Матеріали та методи. 40 пацієнток віком від 21 до 60 років, яким планувалися лапароскопічні гінекологічні втручання, були рандомізовані на дві групи (по 20 хворих). Пацієнткам І групи проводилася тотальна внутрішньовенна анестезія (ТВА) з використанням пропофолу та фентанілу, ІІ групи — ТВА з додатковим введенням субнаркотичних доз кетаміну й одноразовим введенням декскетопрофену 50 мг за 30 хвилин до закінчення операції. Рівень IL-6 та TNF-α визначали до індукції анестезії, через 2 і 24 години після операції. Результати. Концентрація ІL-6 через 2 та 24 години після операції була вірогідно нижчою в пацієнток ІІ групи порівняно з контролем (р 0,05). Динаміка рівня TNF-α на етапах дослідження між групами не відрізнялась. Висновки. Інтраопераційне застосування низьких доз кетаміну зменшує продукцію IL-6, але не впливає на концентрацію TNF-α. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дози, ефективних комбінацій і стратегії введення кетаміну в періопераційному періодіThe purpose was to evaluate the effect of subanesthetic doses of ketamine on serum pro-inflammatory cytokines (interleukin-6 (IL-6), tumor necrosis factor α (TNFα)) after elective laparoscopic gynecological surgery. Materials and methods. A total of 40 patients aged 21 to 60 years undergoing laparoscopic gynecological surgery were randomly assigned into 2 groups. Group 1 patients received total intravenous anesthesia with propofol and fentanyl. Group 2 patients received total intravenous anesthesia with additional administration of subanesthetic doses of ketamine and a single administration of 50 mg of dexketoprofen 30 minutes before the end of the surgery. IL-6 and TNFα levels were measured before induction into anesthesia, 2 and 24 hours after surgery. Results. IL-6 levels 2 and 24 hours after surgery were significantly lower in patients of group 2 compared to controls (p 0.05). The dynamics of TNFα levels was similar in both groups. Conclusions. Intraoperative use of low doses of ketamine reduces the production of IL-6, without affecting TNFα concentration. Further researches are needed to determine the optimal dose, effective combinations, and strategies for administering ketamine in the perioperative period
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоран О. Б., Зайцев А. В., Годунов Б. Н.
Назва : Высокий (косой) кольпоклейзис в лечении пострадиационных пузырно-влагалищных свищей
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - Москва, 2000. - № 6. - С. 39-40 (Шифр АР6/2000/6)
MeSH-головна: ПУЗЫРНО-ВЛАГАЛИЩНЫЙ СВИЩ -- VESICOVAGINAL FISTULA
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Халімончик В. В.
Назва : Гемодинамічні зміни при лапароскопічних операціях в гінекології
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 3. - С. 21-22 (Шифр УУ13/2019/2/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ -- PNEUMOPERITONEUM
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
Анотація: Оцінено показники гемодинаміки інтраопераційно за допомогою неінвазивного моніторингу серцевого викиду в умовах тотальної внутрішньовенної анестезії зі штучною вентиляцією легень при лапароскопічних операціях в гінекології
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ефименко А. Ф.
Назва : Гинекологическая хирургия сегодня, ее ближайшие перспективы
Місце публікування : Вісник акушерів-гінекологів України. - 2002. - № 3. - С. 25-32 (Шифр ВУ4/2002/3)
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стругацкий В. М., Ипатова М. В., Бурлев В. А.
Назва : Госпитальный этап восстановительного лечения в гинекологии детей и подростков: ранняя терапия током надтональной частоты после экстренных операций
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2002. - № 2. - С. 45-48 (Шифр АР6/2002/2)
MeSH-головна: ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)