Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гиперпролактинемия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 90
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Абатурова, О. Є.
Клінічні особливості гіперпролактинемії в дітей: сучасні методи діагностики та лікування [Текст] / О. Є. Абатурова, А. О. Нікуліна, Т. Д. Алєйникова // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 44-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS (терапевтическое применение)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Гіперпролактинемія — поширене ендокринне захворювання, яке може бути пов’язане зі значною захворюваністю та інвалідизацією населення. Проведений систематичний огляд літературних джерел щодо діагностики та результатів лікування пацієнтів з гіперпролактинемією, включаючи медикаментозно-резистентні мікро- та макроаденоми гіпофіза, щоб виділити найбільш суттєві практичні рекомендації. Метою даного літературного огляду є прагнення надання алгоритмів диференціальної діагностики та клінічного спостереження пацієнтів, порівняння ефективності та побічних ефектів лікарських засобів, хірургічних втручань та променевої терапії при лікуванні гіперпролактинемії. Пролактиноми є найбільш поширеними аденомами гіпофіза у дітей старшого віку. Їх питома вага у структурі аденом гіпофіза становить близько 50 %. Клінічна картина залежить від віку, статі дитини, обсягу й особливостей росту пухлини. Провідними клінічними проявами гіперпролактинемії є: порушення репродуктивної системи, в тому числі ознаки розвитку вторинного гіпогонадотропного гіпогонадизму, сексуальна дисфункція, психоемоційні розлади, ендокринно-обмінні порушення. Основним критерієм діагностики гіперпролактинемії є концентрація пролактину в сироватці крові вище від верхньої межі фізіологічної норми. Первинний крок у лікуванні хворих з макроаденомою гіпофіза — це контроль компресійних ефектів пухлини, включаючи здавлення хіазми зорових нервів, з подальшим відновленням функції гонад. Головними напрямками лікування гіперпролактинемії є: відновлення та підтримання нормальної функції статевих залоз; відновлення фертильності; профілактика остеопорозу. Агоністи дофамінових рецепторів є золотим стандартом при лікуванні гіперпролактинемії. Тим не менш низка людей не реагують задовільно на ці лікарські засоби. В такому разі при наявності пухлин гіпофіза, крім медикаментозного лікування використовують оперативне втручання та променеву терапію. Однак оперативне втручання та променева терапія не є методами первинного вибору ведення хворих із пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза, перевага передусім віддається медикаментозній терапії. Прогноз перебігу пролактином є сприятливим і ґрунтується на результатах динамічного спостереження та наявності маркерів агресивності даної аденоми
Hyperprolactinemia is a common endocrine disease that can be associated with significant morbidity and disability in the population. A systematic review of literature sources on the diagnosis and treatment results in patients with hyperprolactinemia, including drug-resistant micro- and macroadenomas of the pituitary gland, was carried out in order to highlight the most significant practical recommendations. The purpose of this literature review is to provide algorithms for differential diagnosis and clinical observation of patients, to compare the efficacy and side effects of drugs, surgeries, and radiation therapy in the treatment of hyperprolactinemia. Prolactinomas are the most common pituitary adenomas in older children. Their share in the structure of pituitary adenomas is about 50 %. The clinical picture depends on the age, sex of the child, volume and characteristics of tumor growth. The leading clinical manifestations of hyperprolactinemia are disorders of the reproductive system, including signs of the development of secondary hypogonadotropic hypogonadism, sexual dysfunction, psychoemotional disorders, and endocrine and metabolic disorders. The main criterion for the diagnosis of hyperprolactinemia is the concentration of prolactin in the blood serum, which is above the upper limit of the physiological norm. The primary step in the treatment of patients with pituitary macroadenoma is to control the compression effects of the tumor, including compression of the optic chiasm, followed by restoration of gonadal function. The main areas of treatment for hyperprolactinemia are restoration and maintenance of the normal function of the gonads; restoration of fertility; prevention of osteoporosis. Dopamine receptor agonists are the gold standard in the treatment of hyperprolactinemia. However, some people do not respond satisfactorily to these drugs. In this case, in the presence of pituitary tumors, in addition to drug treatment, surgery and radiation therapy are used. But surgery and radiation therapy are not the primary methods of choice for the management of patients with prolactin-secreting pituitary adenomas; first of all, preference is given to drug therapy. The prognosis of the course of prolactinomas is favorable and is based on the results of dynamic observation and the presence of markers of the aggressiveness of this adenoma
Дод.точки доступу:
Нікуліна, А. О.
Алєйникова, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горбунова, О. В.
Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції [Текст] / О. В. Горбунова, І. О. Юрченко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 63-69

Рубрики: Циклодинон

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження: порівняльний аналіз гормонального профілю пацієнток із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання після застосування різних методик лікування
В результаті лікування виявлено вдвічі більшу ефективність диференційованого підходу до ведення пацієнток із порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання порівняно із загальноприйнятими методами лікування
Дод.точки доступу:
Юрченко, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрченко, І. О.
Лікування гіперпролактинемії у дівчат з порушеннями менструального циклу [Текст] = Treatment of hyperprolactinemia of girls with menstrual disorders / І. О. Юрченко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 1. - С. 90-95. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, кровь, патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛОВАЯ ЗРЕЛОСТЬ -- PUBERTY (психология, физиология)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оптимізувати тактику ведення порушень менструальної функції на тлі гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання з урахуванням основних етіопатогенетичних факторів. Матеріали та методи. Обстежено 94 дівчини у періоді становлення менструальної функції. Відповідно до тактики ведення дівчат було розподілено на клінічні групи: І (основна) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпролактинемії, проліковані із застосуванням запропонованого нами диференційованого підходу (n = 33); ІІ (порівняння) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпрола- ктинемії, проліковані за загальноприйнятою методикою (n = 31); ІІІ група - здорові дівчата (n = 30). Результати дослідження. Визначивши роль основних пошкоджуючих факторів, було розроблено алгоритм диференційованого підходу до лікування порушень менструальної функції в залежності від індексу маси тіла та рівнів тривожності. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат І-ої групи знизився на 49,4 % та досяг нормальних показників, у той час як в ІІ-ій групі рівень пролактину в середньому зменшився тільки на 20,5% та його рівень у деяких пацієнток залишився дещо вищим верхньої границі норми. Разом з нормалізацією рівня пролактину вдалося досягти стійкої нормалізації менструальної функції у пацієнток, які були проліковані за допомогою запропонованого нами диференційованого підходу. Висновки. Дослідження показало, що ми вважаємо комплексну різноспрямовану терапію, направлену на усунення етіологічно сприятливих факторів, що викликали гіперпролактинемію як патологію гіпоталамо-гіпофізарних структур, головною тактикою в лікуванні й основою диференційованого підходу
Objective: to optimize the management of patients with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia during puberty, taking into account the main etiopathogenetic factors of hyperprolactinemia. Materials and methods. The research covered 94 adolescent girls during the period of menstrual function. Participants were selected randomly. According to the management tactics the girls were divided into clinical groups: I (main) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured using our proposed differentiated approach (n = 33); II (comparison) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured with the conventional method (n = 31); III (control) group - healthy girls (n = 30). Organic pituitary pathology was excluded from all patients
Given all the obtained data, we can conclude that complex multidirectional therapy aimed at eliminating the etiologically contributing factors that caused hyperprolactinemia, such as a pathology of hypothalamic-pituitary structures, is considered by us to be the main pathogenetic link in treatment and the basis of a differentiated approach. All of the above helps to restore hormonal homeostasis and menstrual function, reduces the duration of treatment, and prevents reproductive dysfunction of adult women in the future.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гіперпролактинемія у пацієнтів з хронічною хворобою нирок / Ш. О. Дудар [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - N 1. - С. 62-66

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (патофизиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
Анотація: Незважаючи на швидкий прогрес покращення діалізних технологій протягом останніх років, смертність хворих на гемодіалізі (ГД) залишається досить високою. Основна причина – серцево-судинні захворювання. Пошук факторів, які пов’язують з підвищеним ризиком негативних клінічних наслідків у хворих на ХХН є актуальною проблемою сучасної нефрології
Пролактин (ПЛ) – це унікальний гормон, який може виконувати функції, як гормону, так і нейропептиду. Серед пацієнтів з ХХН частота ГПЛ збільшується зі зниженням ШКФ. Відмічається помірна ГПЛ внаслідок порушення деградації ПЛ в нирках. Проведення ГД на рівень ПЛ не впливає. У дослідженнях відмічалась негативна кореляція між рівнями ПЛ та ШКФ, ПЛ та рівнем альбуміну і ПЛ та рівнем Hb. ПЛ сироватки крові позитивно корелює з АТ та ризиком серцево-судинних ускладнень
Незважаючи на досить високу поширеність ГПЛ у хворих на ХХН, зокрема у діалізній популяції, існує невизначеність щодо наслідків цього стану для цієї когорти хворих. Потрібні подальші дослідження з вивчення впливу ГПЛ на клінічні наслідки у пацієнтів з ХХН. Якщо буде показаний причинно-наслідковий зв’язок між ГПЛ та клінічними наслідками, зокрема серцево-судинними подіями, ГПЛ може бути потенційною метою для терапевтичних втручань
Дод.точки доступу:
Дудар, Ш. О.
Савчук, В. М.
Лобода, О. М.
Красюк, Е. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль відносної гіперпролактинемії в генезі розвитку функціональних кіст яєчників / Т. Ф. Татарчук [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 23-29

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (этиология)
КИСТЫ -- CYSTS (этиология)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (патофизиология)
Анотація: Частота фолікулярних кіст яєчників (ФКЯ) на сьогодні складає 25–30% у структурі всіх пухлин і пухлиноподібних утворень жіночої статевої сфери та має тенденцію до зростання. У статті наведено результати дослідження застосування чотирьох різних схем ведення/лікування ФКЯ в пацієнток віком від 18 до 42 років. Групу I (n = 46) склали жінки з неускладненим перебігом ФКЯ, які отримували терапію монофазними комбінованими гормональними контрацептивами (КГК) протягом 3 місяців. Група II (n = 49) – пацієнтки, які отримували монотерапію спеціальним екстрактом прутняка BNO 1095 (Циклодинон®) протягом 6 місяців. Група III (n = 47) – пацієнтки, які отримували комбінацію КГК (3 місяці) та BNO 1095 (6 місяців). Групу IV (n = 35) склали пацієнтки, які не отримували медикаментозної терапії (очікувальна тактика + модифікація способу життя)
Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Косей, Н. В.
Занько, О. В.
Околох, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Синдром гіперпролактинемії у практиці акушера-гінеколога [Текст] / В. І. Пирогова // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 16-18

Рубрики: Каберголин (Достинекс)--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
ДОФАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- DOPAMINE ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: У квітні 2020 р. в режимі онлайн-конференції відбувся ІІІ Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід». На цьому заході однією з центральних стала доповідь професора, д.мед.н. завідувачки кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького В. І. Пирогової «Синдром гіперпролактинемії»
Дод.точки доступу:
\про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність каберголіну у лікуванні безпліддя внаслідок гіперпролактинемії [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 4/5. - С. 40-42

Рубрики: Каберголин (Достинекс)--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Гіперпролактинемія є причиною безпліддя приблизно у третини жінок, які проходять обстеження з метою встановлення точного діагнозу. Для лікування цього патологічного стану зазвичай застосовують агоністи дофамінових рецепторів для зниження рівня пролактину в сироватці крові та нормалізації менструального циклу. До вашої уваги представляємо огляд результатів дослідження D. L. Pitale et al. спеціалістів відділення акушерства та гінекології госпіталю Патанджалі (Індія), в якому вивчали ефективність і безпечність терапії каберголіном при безплідді внаслідок гіперпролактинемії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі [Текст] / Т. Д. Задорожна [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 325-331

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология, физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN (физиология)
Анотація: Гіперпролактинемія (ГП) – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові, найхарактернішим проявом якого є погіршення функції репродуктивної системи. Вагітні з ГП мають чималий відсоток перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності визначили у 48,4 % пацієнток, у 16,1 % – передчасні пологи. У цих пацієнток часто розвивається плацентарна патологія, що призводить до дистресу плода під час вагітності та в пологах. Мета роботи – дослідити морфологічні й імуногістохімічні зміни у тканинах плацентарного бар’єра, враховуючи експресію пролактину в породіль із гіперпролактинемією в анамнезі. Матеріали та методи. У 30 породіль із безпліддям ендокринного ґенезу в анамнезі, що пов’язане з гіперпролактинемією (1 група), та у 27 здорових породіль без гіперпролактинемії, які не мали безпліддя (2 група, контролю), дослідили морфологічні особливості плацент у гестаційному терміні 39–40 тижнів органометричними, макроскопічними, гістологічними й імуногістохімічними (ІГХ) методами. ІГХ-дослідження виконали в серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла до пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnosticа, Spain) і систему детекції Thermo scientific (USA). Результати. Маса плаценти породіль із гіперпролактинемією вірогідно не відрізнялася від маси плаценти породіль без гіперпролактинемії. У 22 (73,3 %) породіль із гіперпролактинемією у плаценті виявили парацентральне прикріплення пуповинного канатика, у 4 (13,3 %) жінок – мальформацію судин пуповини, у 7 (23,3 %) – значущий стеноз і закриття просвіту артеріальних судин пуповини. Під час гістологічного дослідження в породіль із гіперпролактинемією визначили вогнищеві потовщення децидуальної оболонки з наявністю в ній фібриноїдних мас (n = 18, 60 %), мікровиливи та витончення децидуальної оболонки (n = 8, 26,6 %). У низці спостережень встановили наявність материнських внутрішніх інфарктів із перивілозним відкладанням фібрину, в 12 (40 %) породіль наявні замуровані фібриноїдом ворсини з заміною епітелію ворсин фібриноїдними масами, у 15 (50 %) жінок – фіброз і колагенізація стовбурових і середніх хоріальних ворсин, у 12 (40 %) породіль – фіброз дрібних ворсин, а також аваскулярні дрібні ворсини. У частині спостережень у термінальних ворсинах спостерігали зменшення кількості синцитіальних вузлів і синцитіокапілярних мембран. Під час ІГХ-дослідження в плаценті породіль із гіперпролактинемією в гестаційному терміні 39–40 тижнів виявили численні вогнища децидуальних клітин із гіперекспресією пролактину в цитоплазмі. Висновки. Морфологічні зміни у плаценті породіль із гіперпролактинемією в анамнезі відрізняються від змін у плаценті породіль без гіперпролактинемії наявністю фокальних судинних змін у децидуальній оболонці з її частковим відшаруванням, внутрішніх інфарктів у материнській частині плаценти, а також наявністю ознак часткових порушень перфузії хоріальних ворсин і вогнищ аваскулярних ворсин у плодовій частині плаценти. У плаценті породіль із гіперпролактинемією імуногістохімічно виявлена тривала вогнищева інтенсивна цитоплазматична експресія пролактину у клітинах децидуальної оболонки, що вказує на розлади синтезу пролактину в організмі та дискоординацію в роботі ендокринної системи.
Дод.точки доступу:
Задорожна, Т. Д.
Коломієць, О. В.
Туманова, Л. Є.
Килихевич, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горбунова, О. В.
Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат - підлітків із порушеннями менструальної функції [Текст] / О. В. Горбунова, І. О. Юрченко // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 5. - С. 42-47

MeSH-головна:
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (патофизиология, терапия)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Мета дослідження: порівняльний аналіз гормонального профілю пацієнток із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання після застосування різних методик лікування
В результаті лікування виявлено вдвічі більшу ефективність диференційованого підходу до ведення пацієнток із порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання порівняно із загальноприйнятими методами лікування
Дод.точки доступу:
Юрченко, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Скрицкая, Т. В.
Эффективное фармакотерапевтическое влияние индол-3-карбинола и экстракт прутняка в составе препарата Агидол [Текст] / Т. В. Скрицкая // Здоров’я жінки. - 2020. - № 9/10. - С. 107-112. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Агидол (индол-3-карбинол)

MeSH-головна:
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов)
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA (лекарственная терапия)
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (вредные воздействия)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГОРМОНОЗАВИСИМЫЕ -- NEOPLASMS, HORMONE-DEPENDENT (профилактика и контроль, этиология)
АВРААМОВО ДЕРЕВО -- VITEX
Анотація: В современной гинекологии гормонозависимая патология – это одна из наиболее значимых проблем. Важность решения этой проблемы обусловлена значительной распространенностью данной патологии, ее длительным рецидивирующим течением и наличием медико-социальной задачи сохранения репродуктивной функции пациенток. Возраст женщин, у которых возникают дисгормональные заболевания, уже приходится на 30–35 лет, что приводит к преждевременной утрате репродуктивной функции, росту частоты оперативных вмешательств. Системность поражения при дисгормональной патологии обусловлена общностью звеньев патогенеза. Ведущим фактором в патогенезе гормонозависимой патологии является абсолютная или относительная гиперэстрогения. Нарушение менструального цикла (НМЦ) – одна из наиболее недооцененных проблем в современной гинекологии. За последнее десятилетие в мире отмечается повышение частоты НМЦ у женщин репродуктивного возраста почти в 11 раз. В структуре гинекологической заболеваемости, по данным большинства авторов, НМЦ составляют около 60% всех дисгормональных расстройств, которые зачастую приводят к недооценке будущих не только репродуктивных, но и общесоматических проблем: от невынашивания беременности и бесплодия до формирования как доброкачественных, так и злокачественных опухолей в женском организме
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)