Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Гипогликемия<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 81
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Search for potential hypoglycemic agents among potassium salts of 3-benzyl-8-substituted xanthines [Text] = Пошук потенційних гіпоглікемічних засобів серед калієвих солей 3-бензил-8-заміщених ксантинів / K. V. Aleksandrova [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - N 3. - P266-270. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КСАНТИН -- XANTHINE (фармакология, химия)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (лекарственная терапия)
Анотація: Nowadays, the prevalence of metabolic syndrome (MS) is a serious problem among the world’s population. Metabolic syndrome includes the so-called “deadly” quartet – hypertension, type 2 diabetes mellitus (diabetes mellitus), dyslipidemia and alimentary obesity. After all, type 2 diabetes is included in the list of pathologies of the metabolic syndrome, it is important to find ways to alleviate the disease. Derivatives of such a heterocyclic system as xanthine are of great interest in this aspect
The results of the hypoglycemic activity study among the potassium salts of 3-benzyl-8-substituted xanthine derivatives showed, that some new compounds are in close vicinity to the reference drug’s hypoglycemic action
Нині поширеність метаболічного синдрому (МС) – актуальна проблема всесвітньої охорони здоров’я. Метаболічний синдром включає в себе так званий «смертельний» квартет: артеріальну гіпертензію, цукровий діабет (ЦД) 2 типу, дисліпідемію та аліментарне ожиріння. Цукровий діабет 2 типу належить до переліку патологій метаболічного синдрому, й актуальним є пошук засобів, які б давали змогу полегшити перебіг захворювання. В цьому аспекті чималий науковий інтерес викликають похідні такої гетероциклічної системи, як ксантин
Результати дослідження гіпоглікемічної активності серед новосинтезованих калієвих солей 3-бензил-8-заміщених ксантинів підтверджують наявність сполук, що за рівнем гіпоглікемічної дії наближаються до референс-препарату
Дод.точки доступу:
Aleksandrova, K. V.
Pruhlo, Ye. S.
Mykhalchenko, Ye. K.
Shkoda, O. S.
Cherchesova, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Гіпоглікемія: різновиди етіології, патогенезу та клініки. Спостереження з практики [Текст] / П. М. Ляшук [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (патофизиология)
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Під час лікування хворих на цукровий діабет (ЦД), особливо за допомогою інсуліну, у клінічній практиці часто відзначають синдром нерозпізнавання гіпоглікемій (СНГ). Цей синдром проявляється симптомами, зумовленими нейроглікопенією (недостатнім надходженням глюкози в головний мозок, який утилізує 20 % усієї глюкози). СНГ трапляється доволі часто, приблизно в 40 % осіб, хворих на ЦД 1-го типу. Розглядається клінічний синдром постпрандіальної (реактивної) гіпоглікемії різної етіології, що проявляється гіпоглікемічним станом у найближчі години після приймання їжі, особливо легкозасвоюваних вуглеводів. У більшості випадків відзначається порушення гіпоталамічної регуляції вуглеводного обміну, а в клінічній картині переважають симптоми активації симпатоадреналової системи. Така гіпоглікемія зазвичай минуща, оскільки рівень глюкози швидко нормалізується внаслідок викиду контрінсулярних гормонів. Про важливе значення останніх у регуляції секреції інсуліну свідчить те, що після перорального навантаження глюкозою визначається вищий рівень секреції інсуліну, ніж у разі внутрішньовенного введення еквівалентної дози. У пацієнтів літнього віку на тлі гіпоглікемії частіше розвиваються неврологічні порушення, ніж адренергічні (серцебиття, тремтіння, відчуття голоду). Ці симптоми можуть бути помилково прийняті за ознаки цереброваскулярної ішемії, як наслідок, гіпоглікемії адекватно не виявляються й не лікуються. Крім гострих несприятливих наслідків гіпоглікемії, гіпоглікемічний епізод може мати довгострокові наслідки. Часті гіпоглікемічні стани справляють значний психологічний вплив, а також є чинником ризику розвитку деменції. Наведені дані літератури та власні спостереження щодо етіології та патогенезу гіпоглікемій, найбільш часті їх клінічні різновиди, зокрема, при синдромі нерозпізнавання гіпоглікемії, постпрандіальній гіпоглікемії, при хронічному передозуванні інсуліну хворим на цукровий діабет у літньому віці та при інсулінізмі
Hypoglycemic syndrome is often noted in clinical practice in the treatment of patients with diabetes mellitus (DM), especially with insulin. This syndrome is manifested by symptoms caused by neuroglycopenia (insufficient supply of glucose to the brain, which utilizes 20 % of all glucose). Hypoglycemia occurs quite often, in about 40 % of people with type 1 DM. The clini­cal syndrome of postprandial (reactive) hypoglycemia of various etio­logies is considered, which is manifested by a hypoglycemic condition in the next hours after eating, especially easily diges­tible carbohydrates. In most cases, there is a violation of the hypothalamic regulation of carbohydrate metabolism, and the clinical picture is dominated by symptoms of activation of the sympathoadrenal system. Such hypoglycemia is usually transient, as glucose levels return to normal rapidly due to the release of counterinsular hormones. The importance of the latter in the regulation of insulin secretion is evidenced by the fact that after oral glucose loa­ding, a higher level of insulin secretion is determined than in the case of intravenous administration of an equivalent dose. Elderly patients with hypoglycemia are more likely to deve­lop neurolo­gical disorders than adrenergic disorders (palpitations, tremors, hunger). These symptoms may be mistaken for signs of cerebrovascular ischemia, as a result, hypoglycemia is not adequately detected and treated. In addition to the acute adverse effects of hypoglycaemia, a hypoglycaemic episode may have long-term consequences. Frequent hypoglycemic conditions have a significant psychological impact and are also a risk factor for dementia. The paper presents the data, based on scientific sources and own observations, on etiopathogenesis of hypoglycemia, as well as their most frequent clinical varieties, in particular, in the syndrome of unrecognization of hypoglycemia, postprandial hypoglycemia, in chronic insulin overdose in patients with diabetes mellitus in old age and insulinism
Дод.точки доступу:
Ляшук, П. М.
Ляшук, Р. П.
Марчук, Ю. Ф.
Станкова, Н. І.
Кудіна, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Ризик тяжкої гіпоглікемії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу нижче на тлі терапії інсуліном гларгін у дозі 300 Од/мл, ніж 100 Од/мл: метааналіз 6-місячних клінічних досліджень фази 3 [Текст] / T. Danne [et al.] // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 1. - С. 59-66. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ИНСУЛИН -- INSULIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (этиология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Тяжка гіпоглікемія (ТГ) залишається складною проблемою для осіб з цукровим діабетом (ЦД) 1 типу. Допомогти покращити результати лікування пацієнтів можуть базальні інсуліни нового покоління. У цьому ретроспективному метааналізі вивчали ризик розвитку ТГ під час терапії інсуліном гларгін у дозі 300 Од/мл (Гла-300) у порівнянні з інсуліном гларгін у дозі 100 Од/мл (Гла-100) на об’єднаній популяції пацієнтів з ЦД 1 типу з трьох рандомізованих багатоцентрових 6-місячних досліджень фази 3 з аналогічним дизайном: EDITION 4, EDITION JP 1 та EDITION JUNIOR. Кінцеві точки включали частоту розвитку та час до першого епізоду ТГ. Серед 629 та 626 учасників, рандомізованих, відповідно, до груп Гла-300 та Гла-100, зниження рівнів глікованого гемоглобіну було однаковим. У групі Гла-300 ≥ 1 епізоду ТГ було зареєстровано у меншої кількості учасників (6,2 %), ніж у групі Гла-100 (9,3 %). Міжвихідним рівнем та показником через 6 місяців ризик розвитку першого епізоду ТГ був нижчим на фоні терапії Гла-300: відношення ризиків 0,65 [95 % довірчий інтервал (ДІ): 0,44–0,98; стратифікований логранговий критерій P = 0,038]. Частота розвитку епізодів ТГ була чисельно нижчою у групі Гла-300 порівняно з групою Гла-100 від вихідного рівня до 6-го місяця лікування [відносний ризик (ВР) 0,80 (95 % ДІ: 0,49–1,29); P = 0,356] та від вихідного рівня до 8-го тижня [ВР 0,73 (95 % ДІ: 0,37–1,44); Р = 0,369]. Отже, терапія Гла-300 продемонструвала аналогічний глікемічний контроль, проте з меншим ризиком розвитку ТГ порівняно з Гла-100, особливо у період титрування дози
Дод.точки доступу:
Danne, T.
Matsuhisa, M.
Sussebach, C.
Goyeau, H.
Lauand, F.
Niemoeller, E.
Bolli, G. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Синдром множинної ендокринної неоплазії [Текст] / М. В. Красносельський [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 150-158. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA (диагностика, патофизиология, терапия)
ИНСУЛИНОМА -- INSULINOMA (диагностика, терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагностика)
БРАХИТЕРАПИЯ -- BRACHYTHERAPY (использование)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ ИЗЛУЧЕНИЕМ ВЫСОКОЙ ЭНЕРГИИ -- RADIOTHERAPY, HIGH-ENERGY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Множинна ендокринна неоплазія 1 типу – рідкісне спад- кове захворювання, що поєднує гетерогенні аутосомно-спадкові пору- шення, основу патогенезу якого складають гіперплазія або пухлинна трансформація кількох нейроендокринних залоз. При цій патології протоколи лікування недосконалі, використовується хірургічне лікування, супресивна або замісна терапія, променева та хіміотерапія. Показаний успішний досвід поєднано-променевого лікування множинної інсуліноми підшлункової залози як основного клінічного прояву синдрому множинної ендокринної неоплазії. Комбінація внутрішньо-тканинної брахітерапії та мегавольтної дистанційної терапії в СОД, ізоефективній 50 Гр дозволила досягти надійного контролю нападів гіпоглікемії протягом двох років спостереження
Дод.точки доступу:
Красносельський, М. В.
Свинаренко, А. В.
Підченко, Н. С.
Сімбірьова, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Characteristics of the type 2 diabetic patients with hypoglycemia in a tertiary referral hospital [Текст] / S. Bilgin [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (анализ)
Анотація: Hypoglycemia is an important complication of the treatment of type 2 diabetes mellitus, which constitutes a barrier in stringent diabetic control. Beside it constitutes nearly 10 % of emergency department admissions that caused by adverse drug events, it may also increase morbidities and mortality by inducing, cardiac arrhythmias, neurological impairment and ischemic events. Hypoglycemia is the most common side effect of insulin treatment, however, oral antidiabetic agents may also induce hypoglycemic complications. In present retrospective study, we purposed to observe general characteristics and laboratory data of the type 2 diabetic patients whom presented with mild or moderate/severe hypoglycemia. Materials and methods. Patients with type 2 diabetes mellitus whom presented to our institution with hypoglycemia between January 2019 and January 2020 were retrospectively analyzed. General characteristics and laboratory data of the subjects recorded. Patients grouped into two groups, group I consisted of subjects with mild hypoglycemia and group II consisted of patients with moderate/severe hypoglycemia. Data of the subjects in groups I and II were compared. Results. There were 15 subjects in group I and 23 in group II. HbA1c and other laboratory markers were not significantly different in study groups. Similarly diabetes duration and anti-diabetic treatment were not significantly different in study groups. The rate of geriatric patients was significantly higher in group II compared to group I (p = 0.04). Conclusions. Subjects with moderate/severe hypoglycemia tend to be more frequently in geriatric age and HbA1c not correlates with the degree of the hypoglycemia. Since neither duration of diabetes, nor anti-diabetic treatment were associated with the severity of the hypoglycemia, each case should be evaluated individually to prevent further episodes which could increase morbidity and mortality in diabetic population
Гіпоглікемія — важливе ускладнення при лікуванні цукрового діабету 2-го типу, що створює труднощі для досягнення контролю захворювання. Крім того, явища гіпоглікемії зумовлюють майже 10 % випадків госпіталізацій у відділення невідкладної допомоги, вони також збільшують захворюваність та смертність шляхом виникнення кардіологічних, неврологічних порушень тощо. Гіпоглікемія залишається найпоширенішим побічним ефектом лікування інсуліном, однак пероральні протидіабетичні засоби також можуть викликати гіпоглікемічні ускладнення. Мета дослідження: у даному ретроспективному дослідженні авторами наведена динаміка клінічних та лабораторних показників хворих на цукровий діабет 2-го типу, у яких спостерігалася гіпоглікемія легкого або середнього ступеня тяжкості. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з явищами гіпоглікемії, які перебували на стаціонарному лікуванні упродовж періоду із січня 2019 року по січень 2020 року. Обстежені пацієнти були розподілені на дві групи. До першої групи увійшли пацієнти з легкою гіпоглікемією, до другої — пацієнти з помірною чи тяжкою гіпоглікемією. Наведено порівняльну характеристику осіб першої та другої груп. Результати. У першій групі було 15 хворих на ЦД 2-го типу, у другій — 23. Показники глікованого гемоглобіну (HbA1c) та інші лабораторні маркери істотно не відрізнялися в досліджуваних групах. Аналогічно тривалість ЦД та антидіабетичне лікування істотно не відрізнялися в досліджуваних групах. Частка осіб старшої вікової групи була вірогідно вищою в другій групі порівняно з першою групою (р = 0,04). Висновки. Пацієнти з помірною чи тяжкою гіпоглікемією належать до старшої вікової групи, а рівень HbA1c не корелює зі ступенем гіпоглікемії. Оскільки ані тривалість цукрового діабету, ані антидіабетичне лікування не були пов’язані з тяжкістю гіпоглікемії, кожен випадок слід оцінювати індивідуально, щоб запобігти подальшим епізодам, які можуть збільшити захворюваність та смертність у діабетичній популяції
Дод.точки доступу:
Bilgin, S.
Aktas, G.
Kurtkulagi, Ozge
Atak, Burcin M.
Kahveci, Gizem
Demirkol, Muhammed E.
Duman, Tuba T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Savych, A. O.
    Determination of hypoglycemic activity of the herbal mixtures in screening study [Text] / A. O. Savych, S. M. Marchyshyn, R. Yu. Basaraba // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 5. - P344-351. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA
Анотація: Цукровий діабет є важливою соціальною та медичною проблемою, адже спричиняє розвиток небезпечних ускладнень, що призводять до інвалідизації та смертності населення. Це захворювання характеризується багатовекторним патогенезом, що потребує комплексного підходу до лікування. Завдяки застосуванню зборів лікарських рослин у терапії цукрового діабету можна охопити всі ланки розвитку даного захворювання та його ускладнень. Мета дослідження – вивчення гіпоглікемічних властивостей рослинних зборів для лікування цукрового діабету 2 типу та встановлення їх умовно терапевтичних доз на нормоглікемічних щурах за тестами глюкозного навантаження. Дослідження проводилися на інтактних нормоглікемічних білих щурах самцях масою 180–200 г, які попередньо впродовж 20 днів перорально отримували водні екстракти (1:10) досліджуваних зборів у дозі 6 мл/кг/день, 9 мл/кг/день і 12 мл/кг/день і препарати порівняння – офіцинальний збір «Арфазетин» у дозі 9 мл/кг/день і метформін у дозі 60 мг/кг/день. Вивчення гіпоглікемічних властивостей і встановлення умовно терапевтичної дози досліджуваних засобів здійснювали за допомогою тестів глюкозного навантаження, орального (ОТТГ) і внутрішньоочеревинного (ВОТТГ). Результати дослідження показали, що 20-денне введення рослинних зборів знижувало аліментарну гіперглікемію на 30-й хв ОТТГ і сприяло зменшенню порушень толерантності до вуглеводів, а саме зниження гіперглікемії на 15-й хв ВОТТГ. Найбільшу гіпоглікемічну активність виявив рослинний збір No 19 (кропиви листя, кульбаби корені, чорниці листя, шипшини плоди, м’яти перцевої листя) у дозі 12 мл/кг/день, який був практично на рівні з препаратом порівняння – метформіном, але перевищував за ефективністю офіцинальний збір «Арфазетин». Окрім цього, було встановлено залежність ефективності від дози всіх п’яти досліджуваних рослинних зборів.
Дод.точки доступу:
Marchyshyn, S. M.
Basaraba, R. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Садогурська, К. В.
    Гіпоглікемічна активність нанохрому цитрату [Текст] / К. В. Садогурська, Р. Б. Косуба // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 2. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA
ХРОМ -- CHROMIUM (вредные воздействия)
ЦИТРАТЫ -- CITRATES (вредные воздействия)
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Дослідження присвячене з’ясуванню впливу нанохрому цитрату (НХЦ) на рівень глюкози в крові тварин у широкому діапазоні доз за різних режимів (одно-, багаторазове) та шляхів уведення. Мета роботи – дослідити вплив нанохрому цитрату на рівень глюкози в крові нормоглікемічних тварин за різних шляхів та режимів уведення. Матеріали і методи. Робота виконана на 84 статевозрілих щурах-самцях масою 160-180 г. На етапі скринінгових досліджень визначали концентрацію глюкози в крові інтактних (нормоглікемічних) щурів після одноразового внутрішньочеревного (в/чер.) введення НХЦ у широкому діапазоні доз (0,22; 0,11; 0,04; 0,02; 0,01 мг/г), що різняться в понад 20 разів, і відповідно становили 5; 2,5; 1; 0,5; 0,25% від DL50. Забір проб крові для аналізу здійснювали через 2 год після введення НХЦ. В інших серіях гіпоглікемічну активність НХЦ досліджували після тривалого (14 діб) в/ чер. та внутрішньошлункового (в/ш) уведення. Рівень глюкози в крові з хвостової вени визначали за допомогою глюкометра (Accu-Chek Active New, Німеччина). Результати. Встановлено, що після одноразового в/чер. уведення НХЦ у дозах 0,22; 0,11 мг/кг (5; 2,5% від DL50) гіпоглікемічний ефект не спостерігався, у менших дозах – 0,04; 0,02 мг/кг (1%; 0,5% від DL50) – був не вірогідний, а при введенні внутрішньо ще в меншій дозі – 0,01 мг/кг (0,25% від DL50) концентрація глюкози в крові знизилася на 17,6% (р0,05) порівняно з контрольними тваринами. Отже, із широкого діапазону досліджуваних доз найвиразніший гіпоглікемічний ефект НХЦ виявився при введенні дози 0,01 мг/кг, яку можна вважати умовно-ефективною. На тлі повторних (14 діб) уведень НХЦ у дозах 0,01 та 0,02 мг/кг рівень глюкози в крові зменшився відповідно на 47,3% та 44,6% порівняно з контрольними тваринами. При збільшенні дози НХЦ (0,04; 0,11; 0,22 мг/кг) концентрація глюкози в крові зменшувалася менш виразно - відповідно на 39,1%; 38,85%; та 36,7%, тобто із збільшенням курсової дози гіпоглікемічна активність НХЦ, як і за одноразового уведення, зменшується. Порівняння цукрознижувального ефекту НХЦ у інтактних тварин за умов одноразового та тривалого (14 діб) в/чер. уведення в однакових дозах засвідчило, що гіпоглікемічний ефект НХЦ виразніший за повторних уведень (у середньому в 1,5 раза, р0,01). Як і після одноразового введення, зберігається обернено пропорційна залежність між цукрознижувальним ефектом і введеною дозою: у менших дозах (0,01 мг/кг) гіпоглікемічний ефект НХЦ виразніший ніж у більших. При в/ш тривалому (14 діб) введенні цукрознижувальний ефект НХЦ, як і після в/чер., зберігається і зростає зі збільшенням тривалості введення. Отримані результати гіпоглікемічної активності НХЦ при тривалому введенні різними шляхами (в/ш, в/чер.) з одного боку, свідчать про відсутність толерантності за повторних уведень НХЦ, а з іншого - спостерігається посилення гіпоглікемічної активності зі зменшенням дози. Висновки. 1. Нанохрому цитрат проявляє гіпоглікемічну дію за парентерального (в/чер.) та ентерального (в/ш) введеннь і залежить від дози та режимів застосування. За одноразового введення титрованих доз найвиразніший гіпоглікемічний ефект нанохрому цитрату спостерігається в дозі 0,01 мг/кг (0,25% від DL50) як умовно-ефективній. 2. За тривалого (14 діб) в/чер. та в/ш шляхів уведення гіпоглікемічна активність нанохрому цитрату зберігається і зростає. Між гіпоглікемічним ефектом нанохрому цитрату і введеною дозою спостерігається обернено пропорційна залежність.
Дод.точки доступу:
Косуба, Р. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Клинический случай врожденного гиперинсулизма у ребенка, рожденного матерью, страдающей сахарным диабетом 2 типа [Текст] / Н. А. Белых [и др.] // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - Т. 13, № 2. - С. 9-13. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (врожденный, генетика, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ ВРОЖДЕННЫЙ -- CONGENITAL HYPERINSULINISM (диагностика, лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Врожденный гиперинсулинизм – редко встречающееся наследственное заболевание, характеризующееся гиперсекрецией инсулина бета-клетками поджелудочной железы и тяжелой персистирующей гипогликемией у детей. Представлен клинический случай ВГИ у ребенка, родившегося у матери, страдающей сахарным диабетом 2 типа. Проведенный комплекс диагностических мероприятий позволил стабилизировать углеводный обмен и дальнейшее развитие ребенка
Дод.точки доступу:
Белых, Н. А.
Филимонова, А. Ю.
Аникеева, Н. А.
Баженова, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Ускладнений перебіг цукрового діабету: у центрі уваги гіпоглікемія (лекція з демонстрацією клінічного спостереження) / М. В. Бондар [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 27-36. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (кровь, терапия, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: В статті наведені дані щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування гіпоглікемії як найчастішого невідкладного стану у разі цукрового діабету. Перераховані основні причини виникнення гіпоглікемічного синдрому, а також лікарські помилки, що зумовлюють виникнення цього ускладнення в практиці анестезіології та інтенсивної терапії, вказані методи запобігання йому. У кінці статті наведене власне клінічне спостереження тривалого резистентного до лікування епізоду гіпоглікемії у хворого на цукровий діабет 2-го типу в післяопераційному періоді на фоні постійного прийому цукрознижувальних препаратів та його обговорення
The article presents data on the aetiology, pathoge-nesis, clinical pattern, diagnosis, and treatment of hypoglycaemia as a frequent emergency in diabetes mellitus. The main causes of hypoglycaemic syndrome, as well as medical errors that cause this complication in the practice of anaesthesiology and intensive care and the methods for its prevention are considered in this paper. At the end of the article, we present our own clinical observation of a long-term episode of hypoglycaemia resistant to treatment in a patient with type 2 diabetes mellitus. In the postoperative period, the patient had constantly taken antidiabetic drugs, which caused complications, that is discussed in this case report
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.
Пилипенко, М. М.
Галушко, О. А.
Овсієнко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бобрик, М. І.
    Менеджмент гіпоглікемічних станів у осіб без цукрового діабету / М. І. Бобрик, В. М. Резніченко // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2019. - N 1. - С. 67-73


MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA (диагностика, патофизиология, терапия)
Анотація: Незважаючи на поширеність, гіпоглікемічні стани у пацієнтів, які не отримують цукроз- нижуючу терапію, часто залишаються поза увагою клініцистів через неспецифічність симптоматики. Втім, своєчасна адекватна диференційна діагностика етіології гіпоглікемічного стану впливає на вибір тактики лікування пацієнта, покращує якість життя, а у пацієнтів, з такою причиною гіпоглікемічних станів як інсулінома, своєчасне хірургічне лікування забезпечує середню тривалість життя, яка наближається до середньостатистичних показників
Клінічну гіпоглікемію документують за допомогою тріади Уіпла, яка включає: симптоми та/або ознаки, що відповідають гіпоглікемії, низьку концентрацію глюкози в плазмі і ліквідацію цих симптомів або ознак після підвищення концентрації глюкози в плазмі
Дод.точки доступу:
Резніченко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)