Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гипогонадизм<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ханюков, О. О.
Андрогенний статус і тяжкість перебігу серцевої недостатності в чоловіків із ішемічною хворобою серця: комплексний аналіз [Текст] = Androgen status and heart failure severity in men with ischemic heart disease: a comprehensive analysis / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 158-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією з головних причин смертності в усьому світі. Встановлено: ІХС може прогресувати до серцевої недостатності (СН), складного клінічного синдрому, що характеризується порушенням серцевої функції та зниженням толерантності до фізичного навантаження. Останніми роками зростає зацікавленість новими факторами, котрі чинять потенційний уплив на перебіг ішемічної хвороби серця і серцевої недостатності, одним із яких є андрогенний статус. І хоча існують літературні відомості щодо впливу тестостерону на перебіг серцево-судинних захворювань, вказане питання потребує більш детального вивчення
Мета дослідження. Дослідити вплив рівня тестостерону на тяжкість хронічної серцевої недостатності (ХСН) в чоловіків із ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали й методи. У цьому проспективному обсерваційному дослідженні взяв участь 61 пацієнт стаціонару з ХСН на тлі ІХС. Окрім рутинних клінічних і параклінічних методів обстеження хворим проводили аналіз рівня загального тестостерону для оцінки андрогенного статусу хворих, а також ЕхоКГ та тест 6-хвилинної ходи (6MWT) для оцінки фенотипу й важкості перебігу серцевої недостатності. Результати. Середній рівень загального тестостерону склав 12,27 (норма 8,20-21,30 нмоль/л) [9,38; 15,33] (Me [25%; 75%]). Середня відстань, пройдена під час 6MWT, становила 365м (348,18м; 386,78м). Для оцінки потенційного впливу рівня тестостерону на перебіг серцевої недостатності було розраховано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між рівнем тестостерону та результатом 6MWT; тож виявлено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок між цими показниками (r=0,55, p0,05), що вказує на когерентність (взаємозв’язок) між рівнем тестостерону та кращою толерантністю до фізичних навантажень. Зроблено висновки, що вищий рівень тестостерону був пов’язаний із більшою дистанцією, пройденою під час 6MWT, що вказує на потенційний вплив андрогенного статусу на перебіг ХСН у чоловіків із ІХС
Despite significant advances in modern medicine, coronary artery disease (CAD) remains one of the leading causes of death worldwide. It has been established that CAD can progress to heart failure (HF), a complex clinical syndrome characterized by impaired cardiac function and reduced exercise tolerance. In recent years, there has been increasing interest in new factors that have a potential impact on the course of coronary heart disease and heart failure, one of which is androgen status. Although there are literary data on the effect of testosterone on the course of cardiovascular diseases, this issue requires a more detailed study
Aim: to investigate the effect of testosterone levels on the severity of chronic heart failure (CHF) in men with stable coronary artery disease (CAD). Materials and methods. In this prospective observational study, 61 inpatients with CHF and CAD took part. In addition to routine clinical and paraclinical examination methods, patients were examined for testosterone levels to assess the androgenic status of patients, as well as Echocardiography and the 6-minute walk test (6MWT) to assess the phenotype and severity of heart failure. Results and discussion. A total of 61 male participants with coronary artery disease (CAD) and heart failure (HF) were included in the study. The average age of the participants was 56.7 [53.4; 61.5] years old. The majority of participants had a history of hypertension (n = 55, 90.1%) and were taking medications such as angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors or angiotensin receptor blockers (ARBs) (88.5%) and beta-blockers (85.2 %). All patients received antithrombotic, lipid-lowering therapy according to Ukrainian and international recommendations. The six-minute walk test (6MWT) was performed to assess the exercise tolerance of the study participants. The average distance traveled during the 6MWT was 365m (348.18m; 386.78m). The average level of total testosterone was 12.27 (normal 8.20-21.30 nmol/l) [9.38; 15,33]. To investigate the relationship between testosterone levels and 6MWT score, Spearman's rank correlation coefficient was calculated. Analysis revealed a statistically significant positive correlation between total testosterone and distance walked during the 6MWT (r = 0.55, p 0.05), indicating that higher testosterone levels were associated with greater distance, which reflects better tolerance to physical exertion of the study participants. The obtained results indicate that the level of testosterone can influence the course of CHF in men with CAD. Conclusions: Higher testosterone levels were associated with greater distance walked during the six-minute walk test (6MWT), reflecting a moderate-strength direct correlation between testosterone levels and better exercise tolerance (Spearman's rank correlation coefficient r
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горпинченко, І. І.
Гіпогонадизм у чоловіків (за матеріалами Європейської асоціації урологів) [Текст] = Male Hypogonadism (According to the Materials of the European Association of Urology) / І. І. Горпинченко, Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 4. - С. 5-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, дефицит, терапевтическое применение)
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (методы, стандарты)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Гіпогонадизм у чоловіків – це клінічний синдром, який є результатом недостатньої продукції яєчками статевого гормону тестостерону та кількості сперматозоїдів. У статті розкрито сучасні уявлення про фізіологію та патофізіологію тестостероногенезу в організмі чоловіка, надано інформацію щодо етіології, патогенезу, класифікації, діагностики та сучасного лікування гіпогонадизму у чоловіків. В якості матеріалів використана література про результати світових та європейських досліджень останніх років, а також матеріали Гайдлайну Європейської асоціації урологів за 2022 рік. Продемонстровано індивідуальний терапевтичний підхід до кожного пацієнта з гіпогонадизмом. Доведено важливість діагностування хронічних і системних супутніх захворювань, що спричинюють ризик розвитку гіпогонадизму, необхідність визначення індексу маси тіла і вимірювання окружності талії, розміру яєчок, статевого члена та наявності вторинних статевих ознак. У статті продемонстровано необхідні біохімічні та інструментальні дослідження для діагностики гіпогонадизму. Визначено конкретні протипоказання для замісної гормонотерапії. Зазначено абсолютні протипоказання для тестостеронотерапії: місцево поширений або метастатичний рак передміхурової залози (РПЗ), рак грудних залоз чоловіків; чоловіки з бажанням мати дітей; рівень гематокриту 54%; неконтрольована або погано контрольована застійна серцева недостатність. До відносних протипоказань належать: оцінка IPSS 19, початковий гематокрит 48–50%, венозна тромбоемболія в сімейному анамнезі. Також у статті викладено рекомендації щодо результату терапії тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном покращує легкі форми еректильної дисфункції (ЕД) та лібідо у чоловіків з гіпогонадними станами; покращує частоту статевих актів, оргазм і загальне задоволення; збільшує нежирову масу, зменшує жирову масу та покращує резистентність до інсуліну; нормалізує масу тіла, окружність талії та ліпідний профіль; полегшує симптоми депресії у чоловіків з гіпогонадизмом; покращує мінеральну щільність кісток. Продемонстровано, що застосування терапії тестостероном у еугонадальних чоловіків не показано. Терапію тестостероном необхідно використовувати як лікування першої лінії у пацієнтів із симптоматичним гіпогонадизмом і помірною ЕД. Крім того, потрібно використовувати комбінацію інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу і терапії тестостероном при більш важких формах ЕД. Також необхідно використовувати стандартні медичні методи лікування важких симптомів депресії та остеопорозу. Широко освітлено питання терапії гіпогонадизму, немедикаментозних та медикаментозних методів, необхідних лікарських засобів та особливості їх використання. У статті показано, що втрата маси тіла, отримана завдяки низькокалорійній дієті та регулярній фізичній активності, призводить до невеликого покращення рівня тестостерону, тестостеронові гелі та ін’єкційні препарати тривалої дії представляють препарати тестостерону з найкращим профілем безпеки, а лікування гонадотропінами можна використовувати для відновлення фертильності у чоловіків із вторинним гіпогонадизмом. Зазначено, що перед терапією тестостероном необхідно лікувати органічні причини гіпогонадизму (наприклад, пухлини гіпофіза, гіперпролактинемія тощо), поліпшити спосіб життя і знизити масу тіла при ожирінні; відмінити препарати, які можуть погіршити вироблення тестостерону. Значну увагу у статті приділено факторам ризику при лікуванні тестостероном. Доведено, що терапія тестостероном протипоказана чоловікам із вторинним гіпогонадизмом, які бажають фертильності, чоловікам з активним РПЗ або раком грудної залози. Відновлення концентрації тестостерону в сироватці крові полегшує симптоми та ознаки гіпогонадизму у чоловіків вже через 3 місяці лікування. Отже, тестостеронотерапія приводить до покращення якості життя пацієнтів
Male hypogonadism is a clinical syndrome which is the result of insufficient production of the sex hormone testosterone by the testicles and the number of spermatozoa. The article reveals modern views on the physiology and pathophysiology of testosteroneogenesis in the male organism, provides information on the etiology, pathogenesis, classification, diagnosis and modern treatment of hypogonadism in men. Literature on the results of global and European researches in recent years, as well as materials of the Guideline of the European Association of Urology for 2022, were used in the article. An individual therapeutic approach to each patient with hypogonadism was demonstrated. The importance of diagnosis of chronic and systemic comorbid diseases that cause the risk of hypogonadism, the need to determine the body mass index and the measurement of waist circumference, the size of the testicles, the penis and the presence of secondary sexual characteristic was established. The article includes necessary biochemical and instrumental studies for the diagnosis of hypogonadism. Specific contraindications for hormone replacement therapy are identified. Absolute contraindications for testosterone therapy are indicated: topically widespread or metastatic prostate cancer (PC), breast cancer of men; men who desire to have children; hematocrit level 54%; uncontrolled or poorly controlled stagnant heart failure. Relative contraindications include IPSS19, initial hematocrit of 48-50 %, venous thromboembolism in a family history. The article also provides recommendations for testosterone therapy. It has been proven that testosterone therapy improves mild forms of erectile dysfunction (ED) and libido in men with hypogonade states; improves the frequency of sexual intercourses, orgasm and general pleasure; increases low-fat mass, reduces fat and improves insulin resistance; normalizes body weight, waist circumference and lipid profile; relieves the symptoms of depression in men with hypogonadism; improves bone mineral density. It has been demonstrated that the use of testosterone therapy in eugonadal men is not indicated. Testosterone therapy should be used as first-line treatment in patients with symptomatic hypogonadism and moderate ED. In addition, it is necessary to use a combination of type 5 phosphodiesterase inhibitors and testosterone treatment in more severe ED forms. It is also necessary to use standard medical treatments for severe symptoms of depression and osteoporosis. The therapy of hypogonadism, non-medication and medication, the necessary medicines and the peculiarities of their use are widely described. The article shows that weight loss due to low-calorie diet and regular physical activity leads to a slight improvement in testosterone levels, testosterone gels and prolonged injection drugs are testosterone drugs have the best safety profile, and gonadotropin treatment can be used in men with secondary hypogonadism. It is noted that before the treatment with testosterone, it is necessary to treat organic causes of hypogonadism (for example, pituitary tumors, hyperprolactinemia, etc.), improve lifestyle and reduce body weight in persons with obesity; cancel drugs that can impair testosterone production. Much attention is paid to the risk factors by the treatment with testosterone. Testosterone therapy is contraindicated for men with secondary hypogonadism who wish fertility, men with active PC or breast cancer. Restoration of testosterone concentration in serum relieves the symptoms and signs of hypogonadism in men after 3 months of treatment. Therefore, testosterone therapy leads to improvement of the quality of patient’s life
Дод.точки доступу:
Гурженко, Ю. М.
Спиридоненко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гасанлы, Г. Г.
Особенности полового развития девушек с общим и генитальным инфантилизмом в раннем репродуктивном периоде [Текст] / Г. Г. Гасанлы // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 17-21

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Цель — изучить выраженность вторичных половых признаков девушек с общим и генитальным инфантилизмом в раннем репродуктивном периоде. Материалы и методы. Обследованы 150 девушек с общим и генитальным инфантилизмом. Всем обследуемым проведены клинические, функциональные, гормональные, биохимические, радиологические, генетические и лабораторные исследования. Средний возраст девушек составил 19,56±0,13 (17–22) года. Средний вес — 55,37±1,56 (32–98) кг, рост — 1,57±0,13 (1,36–1,71) м. Массо-ростовой индекс составил 22,5±0,48 (15–48). Выраженность вторичных половых признаков определена по шкале J. Tanner. Результаты и выводы. Установлено, что у девушек с общим инфантилизмом (гипогонадотропным гипогонадизмом) отмечается существенное отставание в развитии вторичных половых признаков на фоне легкого гирсутизма. При генитальном инфантилизме (гипергонадотропном гипогонадизме) наблюдается выраженность подмышечного и надлобкового оволосения на фоне отставания в развитии молочных желез. Также имеет место высокий показатель гирсутного числа, что отражает среднюю степень гирсутизма. При нормогонадотропном гипогонадизме развитие вторичных половых признаков соответствует аналогичным показателям практически здоровых девушек
Мета — вивчити виразність вторинних статевих ознак дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом у ранньому репродуктивному періоді. Матеріали та методи. Обстежено 150 дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом. Усім обстежуваним дівчаткам проведено клінічні, функціональні, гормональні, біохімічні, радіологічні, генетичні і лабораторні дослідження. Середній вік дівчат становив 19,56±0,13 (17–22) року. Середня вага обстежуваних – 55,37±1,56 (32–98) кг, зріст – 1,57±0,13 (1,36–1,71) м. Масо-ростовий індекс дорівнював 22,5±0,48 (15–48). Виразність вторинних статевих ознак визначено за шкалою J.Tanner. Результати та висновки. Встановлено, що в дівчат із загальним інфантилізмом (гіпогонадотропним гіпогонадизмом) відзначається істотне відставання в розвитку вторинних статевих ознак на тлі легкого гірсутизму. При генітальному інфантилізмі (гіпергонадотропному гіпогонадизмі) спостерігається виразність пахвового і надлобкового оволосіння на тлі відставання в розвитку молочних залоз. Відмічається також високий показник гірсутного числа, що відбиває середній ступінь гірсутизму. При нормогонадотропному гіпогонадизмі розвиток вторинних статевих ознак відповідає аналогічним показникам практично здорових дівчат
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамотенко, А. В.
Корекція розладів репродуктивної системи щурів за умов змін світлового режиму / А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова, І. А. Іонов // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 2. - С. 78-85

MeSH-головна:
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (лекарственная терапия)
СВЕТ -- LIGHT
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Суперечливий характер сучасних даних щодо динаміки порушень добових ритмів гормональної активності статевих залоз, а також пошук засобів відновлення їх нормального функціонування за допомогою засобів фармакологічної корекції є на сьогодні своєчасним та актуальним. Проведене дослідження мало за мету встановити наслідки деструктивного впливу довготривалих змін режиму освітлення на репродуктивну систему самців щурів та пошук комплексних підходів до її фармакологічної корекції
Показана більш висока ефективність використаної схеми курсового застосування мелатоніну у комплексі із спіруліною для превентивного зниження ризику репродуктивних розладів. Особливо виразна позитивна дія такого комплексу спостерігається у групі цілодобового штучного освітлення
Дод.точки доступу:
Комісова, Т. Є.
Іонов, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Взаємозв’язок між показниками інсулінорезистентності та окисного балансу у підлітків з гіпоандрогенією [Текст] / Ю. В. Волкова [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2021. - N 1. - С. 29-33. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Отримані результати свідчать про наявність у підлітків з ГА тісного взаємозв’язку між процесами вуглеводного обміну, ВРО і антиоксидантного захисту. У хлопчиків з ГА без ознак ІР виявлено баланс між досліджуваними показниками. Формування ознак ІР на тлі андрогенної недостатності зміщує рівновагу окисного балансу в бік активації процесів ВРО. Знижений рівень тестостерону у підлітків з ГА перешкоджає підтримці антиоксидантного статусу організму в межах норми.
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.
Кашкалда, Д. А.
Сухова, Л. Л.
Косовцова, Г. В.
Шарун, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Русинко, И. М.
Роль гормональной терапии в комплексном лечении гипогонадотропного гипогонадизма у подростков. Наш опыт лечения / И. М. Русинко, Н. М. Русинко // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 214-218

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (лекарственная терапия)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: У статті представлено роль гормональної терапії для формування вторинних статевих ознак, статевих органів, чоловічої будови тіла, а надалі, за показаннями, призначення підтримуючої гормональної терапії андрогенами для забезпечення належної статевої функції та сексуальної поведінки підлітків та молодих чоловіків. Як зазначено, найсприятливішим періодом для лікування гіпотонадотропного гіпотонадизму із застосуванням гормональної терапії є пізній препубертатний або ранній пубертантний періоди.
В статье представлено роль гормональной терапии для формирования вторичных половых признаков, половых органов, мужского строения тела, а в дальнейшем, по показаниям, назначение поддерживающей гормональной терапии андрогенами для обеспечения должной половой функции и сексуального поведения подростков и молодых мужчин. Как отмечено, самым благоприятном периодом для лечения гипотонадотропного гипотонадизма с применение гормональной терапии есть поздний препубертатный или ранний пубертантный периоды.
Дод.точки доступу:
Русинко, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Паньків, І. В.
Vitamin D effects on androgen levels in men [Текст] / І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (диагностика, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (диагностика)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Accumulating evidence from animal and human studies suggests that vitamin D is involved in many functions of the reproductive system. Considering the potential link between vitamin D and human fertility, authors performed this review summarizing current literature on vitamin D and possible mechanisms explaining the link of vitamin D with androgen metabolism in men. The purpose of this review was to provide an overview on the effects of vitamin D on androgen metabolism in men. Methods. Author performed a systematic literature search in PubMed for relevant English language publications published from January 2011 until September 2021. Results. The vitamin D receptor and vitamin D-metabolizing enzymes are found in reproductive tissues. In men, vitamin D status has been associated with androgen levels and hypogonadism. Further, there is some evidence for a favorable effect of vitamin D supplementation on testosterone concentrations, although others failed to show a significant effect on testosterone levels. Vitamin D might play an important role in androgen metabolism. Existing evidence from available trials evaluating the effect of vitamin D supplementation on androgen levels in men is insufficient to recommend measurement of 25(OH)D levels or vitamin D supplementation in hypogonadal men. We cannot exclude vitamin D effects on androgen levels in men with low TT levels or in men with severe vitamin D deficiency. This question remains to be answered in future investigations. Conclusions. Vitamin D deficiency is associated with adverse fertility outcomes including hypogonadism, but the evidence is insufficient to establish causality. High-quality trials are needed to further evaluate the effects of vitamin D supplementation on androgen levels in men
Отримані в попередніх дослідженнях на тваринах і людях дані показують, що вітамін D бере участь у багатьох функціях репродуктивної системи. Розглядаючи потенційний зв’язок між вітаміном D і рівнями андрогенів у чоловіків, автори огляду узагальнили поточну літературу про вітамін D та можливі механізми, що пояснюють зв’язок вітаміну D із метаболізмом андрогенів у чоловіків. Метою цього огляду було оцінити вплив вітаміну D на метаболізм андрогенів у чоловіків. Методи. Проведений систематичний пошук літератури в PubMed, щоб знайти відповідні публікації англійською мовою, опубліковані із січня 2011 року по вересень 2021 року. Результати. Рецептори вітаміну D і ферменти, що метаболізують вітамін D, знаходяться і в репродуктивних тканинах. У чоловіків рівень вітаміну D пов’язаний із концентрацією андрогенів у сироватці крові і наявністю гіпогонадизму. Крім того, наявні деякі докази сприятливого впливу додаткового призначення вітаміну D на концентрацію тестостерону. При цьому в окремих дослідженнях не встановлено істотного впливу адекватного забезпечення вітаміном D на рівень тестостерону. Вітамін D відіграє важливу роль у метаболізмі андрогенів. Більшість опублікованих результатів досліджень підтверджують позитивний вплив додаткового призначення холекальциферолу на рівень андрогенів у чоловіків. Однак цих даних все ще недостатньо, щоб рекомендувати визначення рівня 25(OH)D або включати в комплекс лікування вітамін D у чоловіків із гіпогонадизмом. Автори констатують позитивний вплив вітаміну D на рівень андрогенів у чоловіків із низьким рівнем тестостерону або у чоловіків із тяжким дефіцитом вітаміну D. Остаточну відповідь на розглянуті аспекти проблеми ще потрібно отримати в подальших дослідженнях. Висновки. Дефіцит вітаміну D асоціюється з несприятливими наслідками репродуктивної функції, включаючи гіпогонадизм. При цьому все ще недостатньо доказів для встановлення причинно-наслідкового зв’язку. Для подальшої оцінки впливу додаткового призначення вітаміну D на рівень андрогенів у чоловіків необхідні подальші дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Первинний гіпотиреоз як предиктор розвитку гіпогонадизму [Текст] / Н. В. Пасєчко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 37-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (диагностика, этиология)
Анотація: Спосіб життя людини істотно впливає на її здоров’я та репродуктивні функції. Наявність гіпотиреозу негативно відображається на самопочутті, активності й репродуктивному статусі. Мета даного дослідження — оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники в чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Матеріали та методи. Проведений порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників у 60 чоловіків з гіпотирео-зом (основна група) і 25 чоловіків без гіпотиреозу й інших хронічних соматичних захворювань (контрольна група). Середній вік випробовуваних осіб становив 42,4 ± 2,7 року. Результати. У чоловіків з гіпотиреозом рівень тестостерону у крові виявився вірогідно нижчим порівняно з чоловіками контрольної групи. При цьому вміст тестостерону в групі осіб з гіпотиреозом не досягав нижньої межі нормальних значень (12 нмоль/л), і, отже, андрогенний дефіцит був виражений у відносно помірній формі. Результати дослідження вказують на вірогідне підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону у хворих на гіпотиреоз порівняно з чоловіками контрольної групи. Водночас вміст лютеїнізуючого гормону, естрадіолу і кортизолу в чоловіків з гіпотиреозом не відрізнявся від аналогічних показників контрольної групи. Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом встановлені зміни гормонального статусу, що проявляються зниженням вмісту тестостерону та підвищенням рівня фолікулостимулюючого гормону у крові. При цьому не встановлено вплив гіпотиреозу на рівень інших гормонів у крові (лютеїнізуючого, естрадіолу, кортизолу). Гіпотиреоз у чоловіків супроводжується змінами ліпідного обміну (підвищенням у крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності)
Дод.точки доступу:
Пасєчко, Н. В.
Крицький, Т. І.
Кадубець, С. В.
Наумова, У. В.
Наумова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція вмісту пролактину у відновленні менструального циклу в жінок з ожирінням / Т. Ф. Татарчук [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 6. - С. 53-58

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Ожиріння – поширена проблема серед жінок репродуктивного віку. Дані клінічних та експериментальних досліджень вказують на роль гіперпролактинемії в розвитку метаболічного синдрому, а також на метаболічні переваги лікування гіперпролактинемії
Циклодинон ефективний для лікування порушень менструального циклу та метаболічних розладів у жінок з ожирінням і метаболічним синдромом. Добра переносність, відсутність побічних ефектів і достатня ефективність Циклодинону дозволяють рекомендувати його як препарат вибору у пацієнток із рівнем пролактину близько верхньої межі референтних значень або незначним його підвищенням, а також у жінок із непереносністю синтетичних агоністів допаміну
Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Косей, Н. В.
Регеда, С. І.
Гламазда, М. І.
Шакало, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Косовцова, Г. В.
Особливості ліпідного профілю при гіпоандрогенії у хлопчиків-підлітків із різним функціональним станом серцево-судинної системи [Текст] / Г. В. Косовцова, С. І. Турчина, Д. А. Кашкалда // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 1. - С. 61-62. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (кровь, осложнения)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (кровь, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Таким чином, аналіз показників ліпідного профілю у підлітків із гіпоандрогенією засвідчив його відхилення переважно за рахунок зростання проатерогенних фракцій ліпідів, що може свідчити про вплив дефіциту андрогенів на метаболізм ліпідів у хлопчиків. За наявності функціональних порушень серцево-судинної системи у обстежених встановлено статистично значуще вищі показники атерогенних фракцій ліпідів та іх співвідношень, що свідчить про участь дисліпідемії у формуванні цих порушень навіть у пубертатному віці. Це має велике значення для ранньої діагностики порушень метаболізму ліпідів та профілактики розладів серцево-судинної системи у юнаків, майбутніх чоловіків
Дод.точки доступу:
Турчина, С. І.
Кашкалда, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)