Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гипоталамус<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-52

Evidence of apoptosis in parvocellular nuclei of hypothalamus in streptozotozin-induced diabetes mellitus / O. Ya. Zhurakivska [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - P94-103

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: Diabetes mellitus (DM) causes great socio-economic damage, which is determined by medical expenses and expenditure on social security to patients due to invalidity and loss of labour capacity. Researchers are studying the role of hypothalamic neuropeptides and their involvement in the regulation of pancreatic islet function. In view of the above, the aim of our study was to establish the features of morphofunctional changes in the arcuate nucleus (AN) and ventromedial nucleus (VN) of the hypothalamus in streptozotocin-induced diabetes mellitus (SIDM). Histological, immunohistochemical, electron-microscopic, biochemical and statistical research methods were used. Polymorphic changes were noted in AN and VN at early stages of development of SIDM (on the 14th day). In AN, the area of neurons and their nuclei became larger, the numerical density of dark functionally more active neurons increased, and dinuclear light neuroendocrine cells (NC) appeared. In light and dark NCs of AN, there was a significant increase in the bulk density of neurosecretory granules – by 2-4 times compared with the control, in VN – by 1.2-2 times. Such morphofunctional changes in parvocellular nuclei of the hypothalamus and the increase in the bulk density of neurosecretory granules in their NCs indicate boosted synthesis of neurohormones which directly affect the adenohypophysis and improving functional activity of NCs in AN and VN. On the 70th day of SIDM in AN and VN of the hypothalamus, there was a decrease in the numerical density of neurons due to light NC and increase in the numerical density of vacuolated, dark pycnomorphic and apoptotic neurons. The apoptotic index in the studied nuclei of the hypothalamus increased by 2-4 times compared with the control. The area of the profile field of NC increased and the area of nuclei decreased, which led to the reduced nuclear-cytoplasmic index and indicated a decrease in their functional activity and was confirmed by a decrease in the bulk density of neurosecretory granules in NC by 1.9-2.1 times in AN and by 2.7-4.7 times in VN. At the ultrastructural level, pronounced destructive processes such as vacuolar dystrophy, development of satelliteosis and neuronophagia were observed in light NCs. Thus, prolonged hyperglycemia in SIDM in parvocellular nuclei of the hypothalamus causes neuronal death to a lesser extent due to apoptosis, and to a greater extentdue due to hydropic dystrophy and colliquative necrosis, especially in the long term of the experiment (on the 70th day), and leads to the development of diabetic neuroendocrinopathy
Захворювання на цукровий діабет (ЦД) завдає великої соціально-економічної шкоди, що визначається витратами на медичне обслуговування і соціальне забезпечення хворих у зв’язку з інвалідністю та втратою працездатності. Велику увагу дослідників зосереджено на вивченні ролі нейропептидів гіпоталамуса та їхньої участі в регуляції функції панкреатичних острівців. Зважаючи на вищевикладене, метою нашого дослідження було встановити особливості морфофункціональних змін у дугоподібному (ДЯ) і вентромедіальному (ВМЯ) ядрах гіпоталамуса при стрептозотоциніндукованому цукровому діабеті (СЦД)
Дод.точки доступу:
Zhurakivska, O. Ya.
Zherdova, N. M.
Oliynyk, R. P.
Pobigun, N. G.
Kostitska, I. O.
Zhurakivskyi, V. M.
Miskiv, V. A.
Tkachuk, Yu. L.
Antymys, O. V.
Sahan, N. T.
Kniazevych-Chorna, T. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kolesnyk, Yu. M.
The pattern of the NOS isoforms expression in arcuate nucleus of hypothalamus in experimental hypertension [Text] / Yu. M. Kolesnyk, O. V. Gancheva, S. V. Tishchenko // Патологія. - 2017. - N 1. - P38-42

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, патофизиология, этиология)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (патология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Дод.точки доступу:
Gancheva, O. V.
Tishchenko, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абрамов, А. В.
Особенности экспрессии HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе у крыс линии Вистар под влиянием прерывистой гипобарической гипоксии [Текст] / А. В. Абрамов, В. А. Шаменко // Патологія. - 2017. - N 2. - С. 156-162

MeSH-головна:
АНОКСИЯ -- ANOXIA (генетика)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (патология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (генетика)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Цель работы – установить особенности экспрессии генов hif-1α и hif-3α, накопления белков HIF-1α и HIF-3α в нейронах паравентрикулярного (ПВЯ) и супраоптического (СОЯ) ядер гипоталамуса в условиях действия прерывистой гипоксии и в постгипоксический период. Материалы и методы. Прерывистую гипоксию моделировали ежедневным 6-часовым пребыванием крыс на высоте 6000 м (рО2 = 9,8 %) в течение 15 дней, постгипоксический период составлял 10 дней. Распределение белков HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе изучали с помощью иммунофлюоресцентного метода. Уровни экспрессии мРНК генов hif-1α и hif-3α в гипоталамусе определяли методом полимеразной цепной реакции с обратной транскрипцией в реальном времени. Результаты. Установлено, что прерывистая гипоксия приводила к нарастанию в медиобазальном гипоталамусе уровня мРНК к HIF-1α в 13 раз, а к HIF-3α – в 8,6 раза. При этом в нейронах медиального мелкоклеточного (ммПВЯ) и заднелатерального крупноклеточного (злкПВЯ) субъядер ПВЯ наблюдалось увеличение площади иммунореактивности к HIF-1α и HIF-3α, а также нарастание содержания белка HIF-1α в 2,5 (ммПВЯ) и 3,4 (злкПВЯ) раза, а белка HIF-3α – в 1,7 и 3,0 раза соответственно. В постгипоксический период уровни мРНК к HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе снижались, но концентрация мРНК к HIF-1α оставалась в 2,5 раза выше, чем в контроле. При этом содержание белков HIF-1α и HIF-3α сохранялось повышенным в мелкоклеточных нейронах ПВЯ и снижалось на 50–60 % в крупноклеточных нейронах ПВЯ. Реакция нейронов СОЯ на гипоксию характеризовалась снижением экспрессии белков HIF-1α и HIF-3α, что проявлялось снижением площади иммунореактивности в нейронах с частичным восстановлением в постгипоксический период. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о том, что прерывистая гипоксия приводит к усилению экспрессии генов семейства hif, повышению синтеза белков HIF в нейронах ПВЯ и сохранению данного эффекта в постгипокси- ческий период
Дод.точки доступу:
Шаменко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боброва, В. И.
Терморегуляція організму людини: норма і патологія [Текст] / В. И. Боброва, С. Н. Никифоров, Л. А. Шевченко // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 3/4. - С. 17-25

MeSH-головна:
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE (физиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (физиология)
ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА РЕГУЛЯЦИЯ -- BODY TEMPERATURE REGULATION (физиология)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (физиология)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (физиология)
ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА ИЗМЕНЕНИЯ -- BODY TEMPERATURE CHANGES
ЛИХОРАДКА -- FEVER (патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Температура тіла — один із параметрів, необхідних для оцінки життєдіяльності людського організму, пластична константа оцінки гомеостазу людини. Розглянуто анатомо-фізіологічні особливості центру терморегуляції — гіпоталамуса, який відповідає за підтримку балансу між теплопродукцією і тепловіддачею, що дає змогу підтримувати температуру тіла в оптимальних для життєдіяльності організму межах. Виділено принципові відмінності в патогенезі станів з підвищенням температури тіла.
Дод.точки доступу:
Никифоров, С. Н.
Шевченко, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Большова, О. В.
Вміст греліну та лептину в плазмі крові в дітей та підлітків із дисфункцією гіпоталамуса [Текст] / О. В. Большова, Т. М. Маліновська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 8. - С. 11-16. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (кровь, этиология)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (кровь)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (кровь)
Анотація: Мета дослідження — проведення порівняльного аналізу рівнів лептину та греліну в плазмі крові дітей і підлітків залежно від форми та ступеня ожиріння на тлі дисфункції гіпоталамуса. Матеріали та методи. Обстежено 39 дітей віком від 10 до 18 років із дисфункцією гіпоталамуса. Серед них 16 пацієнтів (41,03 %) — із вісцероабдомінальним ожирінням, 23 пацієнти (58,97 %) — із глютеофеморальним ожирінням та 14 здорових дітей відповідного віку та статі. У всіх пацієнтів проводили вивчення анамнезу життя, оцінку антропометричних параметрів (маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії та стегон, їх співвідношення). Рівень лептину у крові визначали імуноферментним методом із використанням наборів фірми Roche Diagnostics GmbH Mannheim (Німеччина). Рівень греліну визначали радіоімунологічним методом із використанням наборів фірми DLAsource ImmunoAssays S.A. (Бельгія). Результати. Надлишкова маса тіла встановлена у 15 із 39 пацієнтів (38,5 %), ожиріння I ступеня — у 8 дітей (20,5 %), II ступеня — у 10 дітей (25,6 %), III ступеня — у 6 дітей (15,4 %). Середній рівень лептину в дітей із вісцероабдомінальним ожирінням становив 47,20 ± 5,54 нг/мл (індекс маси тіла — 35,20 ± 5,07 кг/м2) і виявився вірогідно вищим, ніж у дітей у групі з глютеофеморальним ожирінням (26,50 ± 7,13 нг/мл, p 0,05) у поєднанні з аналогічними метаболічними порушеннями. Рівень греліну в дітей з ожирінням був вірогідно нижчим, ніж у контрольній групі, і залежав від ступеня ожиріння. При ожирінні III ступеня рівень греліну був найнижчим — 582,58 ± 59,37 нг/мл. Висновки. Ожиріння на тлі дисфункції гіпоталамуса в дітей та підлітків супроводжується низьким рівнем греліну та високим рівнем лептину в плазмі крові. Незалежно від статі в дітей і підлітків гіперлептинемія та гіпогрелінемія значною мірою пов’язані зі ступенем та формою ожиріння. При вісцероабдомінальній формі ожиріння (порівняно з глютеофеморальною формою) зафіксовано істотно нижчий рівень греліну та вищий рівень лептину
Background. The purpose of the study was to carry out a comparative analysis the levels of leptin and ghrelin in the blood plasma of children and adolescents with hypothalamic dysfunction and various forms of obesity. Materials and methods. Thirty nine children aged 10 to 18 years with hypothalamic dysfunction were examined: 16 patients (41.03 %) with visceroabdominal obesity, 23 patients (58.97 %) with gluteofemoral obesity, and 14 healthy children of the same age and gender. History of life, anthropometric parameters (body mass index, waist and hip circumference were evaluated in all patients. The level of leptin in the blood was determined by the enzyme immunoassay using the kit of Roche Diagnostics GmbH (Mannheim, Germany). The ghrelin level was determined by the radioimmunological method using the DIAsource ImmunoAssays SA kit (Belgium). Results. Overweight was found in 15 of 39 patients (38.5 %), obesity degree I — in 8 (20.5 %), degree II — in 10 (25.6 %), degree III — in 6 (15.4 %) children. The average leptin level in children with visceroabdominal obesity was 47.20 ± 5.54 ng/ml (body mass index 35.20 ± 5.07 kg/m2) and was significantly higher than in children with gluteofemoral obesity (26.50 ± 7.13 ng/ml, p 0.05) associated with similar metabolic disorders. The level of ghrelin in obese children was significantly lower than in the control group, and depended on the degree of obesity. With obesity degreee III, the level of ghrelin was lowest — 582.58 ± 59.37 ng/ml. Conclusions. Obesity associated with hypothalamic dysfunction in children and adolescents is accompanied by a low level of ghrelin and a high level of leptin in the blood plasma. Regardless of sex, hyperleptinemia and hypoghrelinemia in children and adolescents are largely associated with the degree and form of obesity. In visceroabdominal obesity (as compared to the gluteofemoral form), a statistically low level of ghrelin and a high level of leptin were recorded
Дод.точки доступу:
Маліновська, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булик, Р. Є.
Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахізматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції [Текст] / Р. Є. Булик, К. В. Власова, А. І. Бурачик // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 30-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: У статті розглядаються результати досліджень морфофункціонального стану нейронів вентролатеральної зони супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умов різної тривалості світлового режиму. Встановлено, що у тварин, які зазнали тривалої експозиції світлом, істотно порушувався добовий ритм морфофункціональної активності нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Більшу їхню активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували в денний період спостереження.
Дод.точки доступу:
Власова, К. В.
Бурачик, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ващенюк, М. І.
Особливості мікроструктури ядер гіпоталамуса за умов впливу глутамату натрію та його відміни [Текст] = Peculiaritis of hypothalamic nuclei microstructure of the white rat under the effect of sodium glutamate and its absence / М. І. Ващенюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (ультраструктура)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, метаболизм, химия)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Експериментальні дослідження свідчать про можливість розвитку «глутамат-індукованого ожиріння». Оскільки ядра гіпоталамуса відповідають за енергетичний і ліпідний обміни, було доцільним проаналізувати їхні структурні зміни в білого щура при впливі глутамату натрію та його відміні в експерименті. Метою роботи – встановлення морфологічних і морфометричних змін ядер сірого горба гіпоталамуса білого щура в експерименті під упливом глутамату натрію та при його відміні. Матеріал дослідження представлений макро- та мікропрепаратами сірого горба гіпоталамуса білих щурів самців лінії Вістар вагою 218-260 г. У ході експериментального дослідження щурам-самцям репродуктивного віку вводили глутамат натрію перорально піпеткою одноразово на добу. Забір матеріалу здійснювали через шість тижнів після введення глутамату натрію, а також через два тижні після його відміни. На гістологічних зрізах, пофарбованих гематоксиліном й еозином проводили вивчення особливостей мікроскопічної будови сірого горба гіпоталамуса. Результати дослідження показали, що після шести тижнів уведення глутамату натрію макроструктура гіпоталамуса відповідала віковій нормі, мікроскопічно виявляли великі нейрони дорсомедіального та вентромедіального ядер сірого горба гіпоталамуса з вакуолізованою цитоплазмою перикаріонів, гіпохромні нейрони, нейрони з пікнотичними ядрами, збільшення об’єму перикаріону пірамідного нейрона й овального нейрона. Через два тижні після відміни введення глутамату натрію об’єм перикаріону пірамідного нейрона все ще більший, проте об’єм його ядра зменшується, об’єм перикаріону овального нейрона зменшується. Ядра окремих нейронів пікнотичні, деякі ядра лізовані. Шеститижневе споживання глутамату натрію призводить до глибоких змін мікроструктурної організації ядер гіпоталамуса експериментальних тварин, які не компенсуються шляхом відміни введення вказаної харчової добавки
People are used to eat less and less healthy food today and are more often consuming "fast food," which is known to contain a significant amount of monosodium glutamate. The safety of consuming the widely used food additive "sodium glutamate" remains a controversial issue today. It is relevant to study the negative effects of sodium glutamate on the organs and systems of living organisms. Experimental studies indicate the possibility of developing "glutamate-induced obesity." Since the hypothalamic nuclei are responsible for energy and lipid metabolism, it was appropriate to analyze their structural changes in the white rat exposed to monosodium glutamate and during its withdrawal in the experiment. The aim of the study was to determine the morphological and morphometric changes in the tuber cinereum nuclei of the hypothalamus of the white rat under the influence of monosodium glutamate and during its withdrawal. The research material consisted of macro- and micro-preparations of the tuber cinereum of the hypothalamus of male white rats of the Wistar line weighing 218-260 g. During the experimental study, reproductive-age male rats were orally administered monosodium glutamate once a day. The material was collected after six weeks of monosodium glutamate administration and also two weeks after its withdrawal. The measurements of the size of the tuber cinereum of the hypothalamus were taken using a vernier caliper, and the weighing was performed on analytical scales after each collection. The histological sections stained with hematoxylin and eosin were used to study the peculiarities of the microscopic structure of the tuber cinereum of the hypothalamus. The statistical processing of the morphometric data was carried out using Microsoft Excel on a personal computer. The results of the study showed that after six weeks of monosodium glutamate administration, the macrostructure of the hypothalamus corresponded to the age norm. Microscopically, large neurons of the dorsomedial and ventromedial nuclei of the tuber cinereum of the hypothalamus were observed with vacuolated perikaryonic cytoplasm, hypochromic neurons, neurons with pyknotic nuclei, an increase in the perikaryon volume of the pyramidal neuron by 34.7% (p0.01), and the nucleus by 24.7%. There was also an increase in the perikaryon volume of the oval neuron by 15%, and the nucleus by 6.2%. Two weeks after the discontinuation of monosodium glutamate administration, the perikaryon volume of the pyramidal neuron was still larger by 7.3% compared to the control group. However, the volume of its nucleus decreased by 29.8% (p0.001). The perikaryon volume of the oval neuron decreased by 29.8% (p0.001), and its nucleus by 23.16% (p0.05) compared to the intact group. The nuclei of individual neurons were pyknotic, and some nuclei were lysed. The six-week consumption of monosodium glutamate leads to profound changes in the microstructural organization of the hypothalamic nuclei in experimental animals, which are not compensated by the withdrawal of the specified food additive. The identified morphological and morphometric changes in the hypothalamic nuclei, induced by the influence of monosodium glutamate in the experiment, are not specific, as similar changes have been observed in the nuclei of the hypothalamus under the influence of other pathological factors. The analysis of changes in the morphological and morphometric parameters of the hypothalamic nuclei of the white rat provides a clear understanding of the mechanisms of damage to nervous tissue under the influence of monosodium glutamate
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вейн, А.
Гипоталамический синдром [Текст] / А. Вейн, Т. Вознесенская // Врач. - 2000. - № 4. - С. 12-14

MeSH-головна:
(патофизиология)
Дод.точки доступу:
Вознесенская, Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Власова, К. В.
Імуногістохімічний аналіз щільності мелатонінових рецепторів 1А типу в нейронах супраоптичного ядра гіпоталамуса білих щурів за зміненого фотоперіоду [] / К. В. Власова, І. С. Давиденко, Р. Є. Булик // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 317-319. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN (анализ)
(химия)
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
Дод.точки доступу:
Давиденко, І. С.
Булик, Р. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Влияние антител к глутамату на развитие стресс-реакций и содержание нейромедиаторов в гиппокампе и гипоталамусе крыс с разной поведенческой активностью [Текст] / Л. А. Ветрилэ [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2013. - Т. 155, № 3. - С. 293-298. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
(фармакология)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (фармакология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (действие лекарственных препаратов)
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS (метаболизм)
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS
(действие лекарственных препаратов)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Дод.точки доступу:
Ветрилэ, Л. А.
Захарова, И. А.
Кудрин, В. С.
Клодт, П. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Вовк, І. Б.
Нейроендокринні гінекологічні синдроми. Особливості діагностики і лікування у дитячому і підлітковому віці [Текст] = Neuroendocrine gynecological syndromes / І. Б. Вовк, О. О. Зєлінсьний // Дитячий лікар. - 2019. - N 4. - С. 5-11

MeSH-головна:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Представлено сучасні погляди на етіопатогенез, клінічні прояви, принципи діагностики та лікування гінекологічних захворювань, спричинених нейроендокринною дизрегуляцією. Авторами зроблено акцент на розгляді даної проблеми в дитячому і підлітковому віці
Contemporary views on etiopathogenesis, clinical manifestations, principles of diagnosis and treatment of gynecological diseases caused by neuroendocrine disregulation are presented. The authors emphasized the consideration of this problem in the age aspect
Дод.точки доступу:
Зєлінсьний, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Глазова, М. В.
Влияние тиролиберина на нонапептидергические клетки в переживающих срезах гипоталамуса крыс [Текст] / М. В. Глазова, И. А. Красновская // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1999. - № 5. - С. 526-528

MeSH-головна:
(действие лекарственных препаратов)
ТИРОТРОПИН-РИЛИЗИНГ-ГОРМОН -- THYROTROPIN-RELEASING HORMONE (анализ, терапевтическое применение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Красновская, И. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Губина-Вакулик, Г. И.
Влияние восстановления естественного светового режима на супрахиазматические ядра гипоталамуса у кроликов со светоиндуцированным гипопинеализмом / Г. И. Губина-Вакулик, А. Р. Геворкян // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 35-37

MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (воздействие облучения)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (патология, патофизиология)
ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- ENDOCRINE GLANDS (воздействие облучения)
ФОТОБИОЛОГИЯ -- PHOTOBIOLOGY (методы, организация и управление)
Дод.точки доступу:
Геворкян, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Дейнего, В. Н.
Светодиодное освещение как фактор стимуляции гормональной системы [Текст] / В. Н. Дейнего, В. А. Капцов // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2015. - № 5. - С. 45-48 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY

ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ДЕТИ -- CHILD
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
Анотація: Рассмотрены вопросы не зрительного воздействия синего света светодиодных источников на гормональные системы (кортизол-глюкоза-инсулин), обеспечивающие высокую работоспособность человека. Показано, что в современных условиях гигиеническая стратегия обеспечения здоровья детей и подростков подменяется стратегией светового стимулирования гормонального фона. Проведен системный анализ по оси «световой стимул — гипоталамус—гипофиз - надпочечники-кортизол—глюкоза—инсулин». Повышение содержания кортизола приводит к повышению уровня глюкозы в крови и стимуляции синтеза инсулина, который может, как и избыточное потребление пищи, привести к необратимому снижению числа рецепторов инсулина на поверхности клетки, а значит — и к устойчивому снижению способности клеток утилизировать глюкозу, то есть к диабету 2-го типа или его усугублению. Массовое внедрение светодиодного освещения и устройств отображения информации с большой долей синего в спектре света (I) привело к необходимости пересмотра концепции влияния света на организм человека с целью отработки гигиенической стратегии обеспечения его здоровья. В работе (2) была сформулирована новая концепция восприятия света и, в частности, рассмотрены вопросы его воздействия на биоритмы — «день - ночь» и качество сна. Показано, что синяя составляющая спектра в значительной степени подавляет гормон мелатонин, от дозы которого зависит качество сна. При этом остается открытым вопрос, каким образом синий свет светодиодных источников влияет на другие гормональные системы (кортизол-глюкоза-инсулин), обеспечивающие высокую работоспособность человека с момента его пробуждения и в течение всего рабочего дня.
Дод.точки доступу:
Капцов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Дисфункція гіпоталамуса: етіологія, клініка, діагностика, лікування [Текст] : (методичні рекомендації) / В. І. Боцюрко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 4. - С. 90-96. - Бібліогр.: с. 96

MeSH-головна:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (анатомия и гистология, патофизиология, физиология)
ГИПОТАЛАМУСА БОЛЕЗНИ -- HYPOTHALAMIC DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: В гіпоталамусі знаходяться ядра нейронів як вегетативної нервової, так і ендокринної системи, а також життєво важливі центри — голоду, насичення, терморегуляції, сну й бадьорості. Під впливом черепно-мозкових травм, нейроінфекцій і отруєнь така складна інтегральна система часто порушується, спричиняючи розвиток дисфункції гіпоталамуса. В підготовлених методичних рекомендаціях розглядаються питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування дисфункції гіпоталамуса. В плані лікування основний акцент ставиться на фізіологічних підходах до нормалізації гіпоталамічних порушень. Особлива увага звертається на формування діагнозу відповідно до вимог Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, що має важливе значення для впорядкування статистичної звітності. Методичні рекомендації призначені для лікарів — ендокринологів, невропатологів, кардіологів, загальної практики, сімейних
Дод.точки доступу:
Боцюрко, В. І.
Костіцька, І. О.
Дідушко, О. М.
Марусин, О. В.
Чернявська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Дубенко, О. Е.
Тригеминально-автономные цефалгии [Текст] / О. Е. Дубенко // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 11-17

MeSH-головна:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМИКРАНИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- PAROXYSMAL HEMICRANIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (диагностика, лекарственная терапия)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (патология)
Анотація: Тригемінально-автономні цефалгії — це група первинних форм головного болю, до якої належать кластерний головний біль, пароксизмальна та безперервна гемікранія і короткочасні однобічні невралгієподібні атаки головного болю. Спільними ознаками цих форм є спонтанні атаки сильного болю в ділянці орбіти, супраорбітальної та/або скроневої локалізації, які супроводжуються іпсилатеральними краніальними автономними парасимпатичними симптомами, зокрема почервонінням кон’юнктиви, слезотечою, закладеністю носу, ринореєю, набряком ока, пітливістю обличчя, відчуттям закладеності вуха, міозом та/або птозом. Для всіх форм тригемінально-автономних цефалгій притаманні ажитація з подальшим знесиленням під час нападу. В патофізіологічних механізмах розвитку тригемінально-автономних цефалгій провідну роль відіграє активація задніх відділів гіпоталамуса і тригемінально-автономний рефлекс. Форми тригемінально-автономних цефалгій відрізняются за тривалістю та частотою нападів, циркадною залежністю, відповіддю на терапевтичні втручання і профілактичне лікування.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Зиматкин, С. М.
Ультраструктурные изменения в гистаминергических нейронах мозга при воздействии алкоголя [Текст] / С. М. Зиматкин, Е. М. Федина // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2014. - Т. 146, № 5. - С. 19-23. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

Рубрики: животное

MeSH-головна:
(ультраструктура)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
АЛКОГОЛЯ УПОТРЕБЛЕНИЕ -- ALCOHOL DRINKING
Дод.точки доступу:
Федина, Е. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Исследование моноамин-, ГАМК- и глутаматергических механизмов переднего гипоталамуса в антиаверсивных эффектах анксиоседативных и анксиоселективных средств на различных моделях тревоги [Текст] / А. Н. Талалаенко, Д. В. Гордиенко, О. П. Маркова // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2001. - № 2. - С. 20-24

MeSH-головна:
(физиология)
(анализ)
БИОГЕННЫЕ МОНОАМИНЫ -- BIOGENIC MONOAMINES (анализ)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Дод.точки доступу:
Талалаенко, А. Н.
Гордиенко, Д. В.
Маркова, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ишунина, Т. А.
Активность вазепрассивных нейронов в супраоптическом ядре гипоталамуса у человека: ингибирующий эффект эстрогенов [Текст] / Т. А. Ишунина, А. А. Должиков, В. В. Гриневич // Успехи физиологических наук. - 2001. - Т. 32, № 1. - С. 48-59

MeSH-головна:
(физиология)
(физиология)
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (анализ, физиология)
Дод.точки доступу:
Должиков, А. А.
Гриневич, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Казакова, Т. Б.
    Структура и функции системы орексинсодержащих нейронов мозга: Обзор [Текст] / Т. Б. Казакова, Н. С. Новикова, Е. А. Корнева // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова : Науч.-практ. журн. - 2006. - Т. 92, № 6. - С. 677-691

Рубрики: Нейромедиатор орексин

   Нейропептиды

   Рецепторы

   Гипоталамус

Дод.точки доступу:
Новикова, Н. С.
Корнева, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)