Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гипоталамус<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-52

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ващенюк М. І.
Назва : Особливості мікроструктури ядер гіпоталамуса за умов впливу глутамату натрію та його відміни [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Peculiaritis of hypothalamic nuclei microstructure of the white rat under the effect of sodium glutamate and its absence
Місце публікування : Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 26-32 (Шифр АУ50/2024/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Експериментальні дослідження свідчать про можливість розвитку «глутамат-індукованого ожиріння». Оскільки ядра гіпоталамуса відповідають за енергетичний і ліпідний обміни, було доцільним проаналізувати їхні структурні зміни в білого щура при впливі глутамату натрію та його відміні в експерименті. Метою роботи – встановлення морфологічних і морфометричних змін ядер сірого горба гіпоталамуса білого щура в експерименті під упливом глутамату натрію та при його відміні. Матеріал дослідження представлений макро- та мікропрепаратами сірого горба гіпоталамуса білих щурів самців лінії Вістар вагою 218-260 г. У ході експериментального дослідження щурам-самцям репродуктивного віку вводили глутамат натрію перорально піпеткою одноразово на добу. Забір матеріалу здійснювали через шість тижнів після введення глутамату натрію, а також через два тижні після його відміни. На гістологічних зрізах, пофарбованих гематоксиліном й еозином проводили вивчення особливостей мікроскопічної будови сірого горба гіпоталамуса. Результати дослідження показали, що після шести тижнів уведення глутамату натрію макроструктура гіпоталамуса відповідала віковій нормі, мікроскопічно виявляли великі нейрони дорсомедіального та вентромедіального ядер сірого горба гіпоталамуса з вакуолізованою цитоплазмою перикаріонів, гіпохромні нейрони, нейрони з пікнотичними ядрами, збільшення об’єму перикаріону пірамідного нейрона й овального нейрона. Через два тижні після відміни введення глутамату натрію об’єм перикаріону пірамідного нейрона все ще більший, проте об’єм його ядра зменшується, об’єм перикаріону овального нейрона зменшується. Ядра окремих нейронів пікнотичні, деякі ядра лізовані. Шеститижневе споживання глутамату натрію призводить до глибоких змін мікроструктурної організації ядер гіпоталамуса експериментальних тварин, які не компенсуються шляхом відміни введення вказаної харчової добавкиPeople are used to eat less and less healthy food today and are more often consuming "fast food," which is known to contain a significant amount of monosodium glutamate. The safety of consuming the widely used food additive "sodium glutamate" remains a controversial issue today. It is relevant to study the negative effects of sodium glutamate on the organs and systems of living organisms. Experimental studies indicate the possibility of developing "glutamate-induced obesity." Since the hypothalamic nuclei are responsible for energy and lipid metabolism, it was appropriate to analyze their structural changes in the white rat exposed to monosodium glutamate and during its withdrawal in the experiment. The aim of the study was to determine the morphological and morphometric changes in the tuber cinereum nuclei of the hypothalamus of the white rat under the influence of monosodium glutamate and during its withdrawal. The research material consisted of macro- and micro-preparations of the tuber cinereum of the hypothalamus of male white rats of the Wistar line weighing 218-260 g. During the experimental study, reproductive-age male rats were orally administered monosodium glutamate once a day. The material was collected after six weeks of monosodium glutamate administration and also two weeks after its withdrawal. The measurements of the size of the tuber cinereum of the hypothalamus were taken using a vernier caliper, and the weighing was performed on analytical scales after each collection. The histological sections stained with hematoxylin and eosin were used to study the peculiarities of the microscopic structure of the tuber cinereum of the hypothalamus. The statistical processing of the morphometric data was carried out using Microsoft Excel on a personal computer. The results of the study showed that after six weeks of monosodium glutamate administration, the macrostructure of the hypothalamus corresponded to the age norm. Microscopically, large neurons of the dorsomedial and ventromedial nuclei of the tuber cinereum of the hypothalamus were observed with vacuolated perikaryonic cytoplasm, hypochromic neurons, neurons with pyknotic nuclei, an increase in the perikaryon volume of the pyramidal neuron by 34.7% (p0.01), and the nucleus by 24.7%. There was also an increase in the perikaryon volume of the oval neuron by 15%, and the nucleus by 6.2%. Two weeks after the discontinuation of monosodium glutamate administration, the perikaryon volume of the pyramidal neuron was still larger by 7.3% compared to the control group. However, the volume of its nucleus decreased by 29.8% (p0.001). The perikaryon volume of the oval neuron decreased by 29.8% (p0.001), and its nucleus by 23.16% (p0.05) compared to the intact group. The nuclei of individual neurons were pyknotic, and some nuclei were lysed. The six-week consumption of monosodium glutamate leads to profound changes in the microstructural organization of the hypothalamic nuclei in experimental animals, which are not compensated by the withdrawal of the specified food additive. The identified morphological and morphometric changes in the hypothalamic nuclei, induced by the influence of monosodium glutamate in the experiment, are not specific, as similar changes have been observed in the nuclei of the hypothalamus under the influence of other pathological factors. The analysis of changes in the morphological and morphometric parameters of the hypothalamic nuclei of the white rat provides a clear understanding of the mechanisms of damage to nervous tissue under the influence of monosodium glutamate
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полякова Л. І., Резніков О. Г.
Назва : Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку
Паралельн. назви :Histological and karyometric changes in the medial-preoptic nucleus of the male rat hypothalamus exposed to low doses of dibutyl phthalate during fetal development
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 49-58 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ДИБУТИЛФТАЛАТ -- DIBUTYL PHTHALATE
ЭНДОКРИННАЯ СИСТЕМА -- ENDOCRINE SYSTEM
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі кровіSexual features of neuroendocrine functions and behavior are programmed by hormones during fetal development. This process can be disrupted by chemicals with hormone-like activity, so-called endocrine disruptors (ED). One of the most common EDs in the environment is dibutyl phthalate (DBP), which in large doses through maternal placenta causes testicular dysgenesis in the fetus. However, the long-term effects of small doses have been poorly studied. Previous experimental studies on young rat offspring of mothers exposed to small doses of DBP revealed hyperactive sexual behavior and hyperandrogenic condition in the absence of anatomical defects. The morphological substrate of these changes was unknown. The aim is to determine the involvement of the medial preoptic nucleus of the hypothalamus (MPN) in the functional changes of the reproductive system induced by prenatal exposure to low doses of DBP in the critical period of early ontogenesis, when sexual differentiation of the brain (SDB) occurs. Material and methods. Wistar rats received oral DBP (100 mg/kg b. w. per day) from 15 to 21 days of pregnancy, controls — the solvent of the drug. Histological and karyometric examination of neurons of the MPN of the hypothalamus was carried out in male offspring at 6 and 18 months of age. Results. Vacuolization of perikaryons, the presence of pyknotic neurons along with active ones and other histological signs of functional overstrain and depletion of MPN were detected in young animals. In aging animals, neurons with smaller sizes than those of control rats of the appropriate age were dominated in the MPN. The size of the nuclei in neurons was more than 50% smaller than that of the control values. Conclusions. The results of the morphological study of the MPN in young rats prenatally exposed to low doses of DBP are consistent with previous data on hyperactive sexual behavior and increased plasma testosterone levels, indicating the involvement of MPN in SDB. Histological and karyometric characteristics of MPN of aging experimental animals indicate its accelerated age-related morphofunctional involution, which correlates with significantly weakened sexual behavior and decreased plasma testosterone levels
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рушкевич Ю. Е., Дубилей Т. А.
Назва : Увеличение продолжительности жизни при последовательном применении стрессорных и антистрессорных воздействий
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 34 (Шифр ЖУ17/2021/3)
MeSH-головна: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Анотація: Хронический стресс часто упоминают в числе причин, вызывающих возрастную патологию и уменьшение продолжительности жизни (ПЖ). Наряду с этим имеются сведения о геропротекторном действии слабых стрессорных влияний
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Zhurakivska O. Ya., Zherdova N. M., Oliynyk R. P., Pobigun N. G., Kostitska I. O., Zhurakivskyi V. M., Miskiv V. A., Tkachuk Yu. L., Antymys O. V., Sahan N. T., Kniazevych-Chorna T. V.
Назва : Evidence of apoptosis in parvocellular nuclei of hypothalamus in streptozotozin-induced diabetes mellitus
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 4. - С. 94-103 (Шифр ПУ17/2021/4)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: Diabetes mellitus (DM) causes great socio-economic damage, which is determined by medical expenses and expenditure on social security to patients due to invalidity and loss of labour capacity. Researchers are studying the role of hypothalamic neuropeptides and their involvement in the regulation of pancreatic islet function. In view of the above, the aim of our study was to establish the features of morphofunctional changes in the arcuate nucleus (AN) and ventromedial nucleus (VN) of the hypothalamus in streptozotocin-induced diabetes mellitus (SIDM). Histological, immunohistochemical, electron-microscopic, biochemical and statistical research methods were used. Polymorphic changes were noted in AN and VN at early stages of development of SIDM (on the 14th day). In AN, the area of neurons and their nuclei became larger, the numerical density of dark functionally more active neurons increased, and dinuclear light neuroendocrine cells (NC) appeared. In light and dark NCs of AN, there was a significant increase in the bulk density of neurosecretory granules – by 2-4 times compared with the control, in VN – by 1.2-2 times. Such morphofunctional changes in parvocellular nuclei of the hypothalamus and the increase in the bulk density of neurosecretory granules in their NCs indicate boosted synthesis of neurohormones which directly affect the adenohypophysis and improving functional activity of NCs in AN and VN. On the 70th day of SIDM in AN and VN of the hypothalamus, there was a decrease in the numerical density of neurons due to light NC and increase in the numerical density of vacuolated, dark pycnomorphic and apoptotic neurons. The apoptotic index in the studied nuclei of the hypothalamus increased by 2-4 times compared with the control. The area of the profile field of NC increased and the area of nuclei decreased, which led to the reduced nuclear-cytoplasmic index and indicated a decrease in their functional activity and was confirmed by a decrease in the bulk density of neurosecretory granules in NC by 1.9-2.1 times in AN and by 2.7-4.7 times in VN. At the ultrastructural level, pronounced destructive processes such as vacuolar dystrophy, development of satelliteosis and neuronophagia were observed in light NCs. Thus, prolonged hyperglycemia in SIDM in parvocellular nuclei of the hypothalamus causes neuronal death to a lesser extent due to apoptosis, and to a greater extentdue due to hydropic dystrophy and colliquative necrosis, especially in the long term of the experiment (on the 70th day), and leads to the development of diabetic neuroendocrinopathyЗахворювання на цукровий діабет (ЦД) завдає великої соціально-економічної шкоди, що визначається витратами на медичне обслуговування і соціальне забезпечення хворих у зв’язку з інвалідністю та втратою працездатності. Велику увагу дослідників зосереджено на вивченні ролі нейропептидів гіпоталамуса та їхньої участі в регуляції функції панкреатичних острівців. Зважаючи на вищевикладене, метою нашого дослідження було встановити особливості морфофункціональних змін у дугоподібному (ДЯ) і вентромедіальному (ВМЯ) ядрах гіпоталамуса при стрептозотоциніндукованому цукровому діабеті (СЦД)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хаирова В. Р.
Назва : Изменение активности аспартатаминотрансферазы в головном мозгу крыс при десинхронозе
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2019. - Том 65, N 5. - С. 72-76 (Шифр ФУ6/2019/65/5)
MeSH-головна: ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CHRONOBIOLOGY PHENOMENA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
АМИНОКИСЛОТ ТРАНСПОРТА СИСТЕМЫ -- AMINO ACID TRANSPORT SYSTEMS
АСПАРТАТАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ -- ASPARTATE AMINOTRANSFERASES
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: На модели искусственного десинхроноза изучали активность фермента аспартатаминотрансферазы (АсАm) в митохондриальной фракции структур головного мозга трехмесячных крыс-самцов линии Вистар массой 280-300 г с учетом их морфофункциональных особенностей. Экспериментальную модель десинхроноза создавали содержанием животных в условиях круглосуточного светового и темнового режима на протяжении 20 дней. Содержание животных в условиях темнового режима приводит к активации АсАm в ткани и митохондриальной фракции всех исследуемых структур мозга, в наибольшей степени в гипоталамусе (92 и 84% соответственно относительно контроля). Световой режим также способствовал возрастанию активности во всех структурах, особенно в гипоталамусе (105 и 116% соответственно относительно контроля). Активацию фермента во всех структурах мозга можно рассматривать как защитно-компенсаторный механизм поддержания определенного уровня белково-энергетического метаболизма в нервной ткани, а также сохранения структурной пластичности нейронов за счет реакции переаминирования
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вовк І. Б., Зєлінсьний О. О.
Назва : Нейроендокринні гінекологічні синдроми. Особливості діагностики і лікування у дитячому і підлітковому віці
Паралельн. назви :Neuroendocrine gynecological syndromes
Місце публікування : Дитячий лікар. - 2019. - N 4. - С. 5-11 (Шифр ДУ23/2019/4)
MeSH-головна: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Представлено сучасні погляди на етіопатогенез, клінічні прояви, принципи діагностики та лікування гінекологічних захворювань, спричинених нейроендокринною дизрегуляцією. Авторами зроблено акцент на розгляді даної проблеми в дитячому і підлітковому віціContemporary views on etiopathogenesis, clinical manifestations, principles of diagnosis and treatment of gynecological diseases caused by neuroendocrine disregulation are presented. The authors emphasized the consideration of this problem in the age aspect
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губина-Вакулик Г. И., Геворкян А. Р.
Назва : Влияние восстановления естественного светового режима на супрахиазматические ядра гипоталамуса у кроликов со светоиндуцированным гипопинеализмом
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 35-37 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- ENDOCRINE GLANDS
ФОТОБИОЛОГИЯ -- PHOTOBIOLOGY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокопів М. М., Трепет Л. М.
Назва : Крововилив у таламус: клінічні прояви, діагностика, лікування та наслідки
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2018. - Т. 2, № 6. - С. 31-35 (Шифр УУ13/2018/2/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Проведено комплексне клініко-нейровізуалізаційне обстеження 12 пацієнтів із крововиливом у таламус. Результати свідчать, що крововилив у таламус супроводжується пошкодженням не однієї, а декількох таламічних судинних ділянок, викликає ураження межуючих із таламусом структур головного мозку. Описані клінічні специфічні симптоми та синдроми у разі крововиливу в таламус. Встановлена ефективність при крововиливі у таламус комплексної консервативної терапії, яка передбачає вплив на можливі потенційні мішені. Проведено аналіз наслідків захворювання
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мойсеєнко Н. М.
Назва : Зміни ультраструктури та функціональної активності гіпоталамуса при травматичній оптичній невропатії у кролів
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2018. - Том 64, N 1. - С. 73-81 (Шифр ФУ6/2018/64/1)
MeSH-головна: ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- OPTIC NERVE INJURIES
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРОЛИКИ -- RABBITS
ШИНШИЛЛА -- CHINCHILLA
Анотація: Вивчали ультраструктурні зміни та функціональну активність гіпоталамуса при травматичній оптичній невропатії, котру моделювали у 90 кролів, яких лікували за допомогою моноторепії метилпреднізолоном дозі 30 та по 15 мг/кг у комбінації з фосфен-стимуляцію із силою струму 800 мА на боці ураження і 300 мА на протилежному боці. Встановлено, що травматичне пошкодження орбітальної частини зорового нерва викликає структурні деструктивні зміни супрахіазмального ядра гіпоталамуса у вигляді гідропічної і вакуольної дистрофії. Лікування сприяло розвитку відновних процесів ядра (більш виражених за умов комбінованого лікування, ніж при монотерапії кортикостероїдами), змінюючи його архітектоніку та збільшуючи кількість нейросекреторних гранул. Встановлено вірогідне зменшення вмісту в периферичній крові адрено-кортикотропного гормону з 11,64 ± 0,43 до 0,32 ± 0,13 пг/мл на фоні різкого підвищення вмісту кортизолу з 92,31 ± 3,26 до 290,12 ± 6,72 мкг/дл при монотерапії метилпреднізолоном. При комбінованому лікуванні вміст гормонів (6,13 ± 0,12 пг/мл і 6,93 ± 0,14 мкг/дл відповідно) більш наближений до групи без лікування, а тому, вочевидь, є більш фізіологічним, оскільки відповідає ендогенним процесам організму. Отже, контралатеральна фосфен-електростимуляція призводить до активації нейросектреторних процесів супрахіазмального ядра гіпоталамуса та нормалізації вмісту гормонів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Большова О. В., Маліновська Т. М.
Назва : Вміст греліну та лептину в плазмі крові в дітей та підлітків із дисфункцією гіпоталамуса
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2018. - Том 14, N 8. - С. 11-16 (Шифр МУ65/2018/14/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
Анотація: Мета дослідження — проведення порівняльного аналізу рівнів лептину та греліну в плазмі крові дітей і підлітків залежно від форми та ступеня ожиріння на тлі дисфункції гіпоталамуса. Матеріали та методи. Обстежено 39 дітей віком від 10 до 18 років із дисфункцією гіпоталамуса. Серед них 16 пацієнтів (41,03 %) — із вісцероабдомінальним ожирінням, 23 пацієнти (58,97 %) — із глютеофеморальним ожирінням та 14 здорових дітей відповідного віку та статі. У всіх пацієнтів проводили вивчення анамнезу життя, оцінку антропометричних параметрів (маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії та стегон, їх співвідношення). Рівень лептину у крові визначали імуноферментним методом із використанням наборів фірми Roche Diagnostics GmbH Mannheim (Німеччина). Рівень греліну визначали радіоімунологічним методом із використанням наборів фірми DLAsource ImmunoAssays S.A. (Бельгія). Результати. Надлишкова маса тіла встановлена у 15 із 39 пацієнтів (38,5 %), ожиріння I ступеня — у 8 дітей (20,5 %), II ступеня — у 10 дітей (25,6 %), III ступеня — у 6 дітей (15,4 %). Середній рівень лептину в дітей із вісцероабдомінальним ожирінням становив 47,20 ± 5,54 нг/мл (індекс маси тіла — 35,20 ± 5,07 кг/м2) і виявився вірогідно вищим, ніж у дітей у групі з глютеофеморальним ожирінням (26,50 ± 7,13 нг/мл, p 0,05) у поєднанні з аналогічними метаболічними порушеннями. Рівень греліну в дітей з ожирінням був вірогідно нижчим, ніж у контрольній групі, і залежав від ступеня ожиріння. При ожирінні III ступеня рівень греліну був найнижчим — 582,58 ± 59,37 нг/мл. Висновки. Ожиріння на тлі дисфункції гіпоталамуса в дітей та підлітків супроводжується низьким рівнем греліну та високим рівнем лептину в плазмі крові. Незалежно від статі в дітей і підлітків гіперлептинемія та гіпогрелінемія значною мірою пов’язані зі ступенем та формою ожиріння. При вісцероабдомінальній формі ожиріння (порівняно з глютеофеморальною формою) зафіксовано істотно нижчий рівень греліну та вищий рівень лептинуBackground. The purpose of the study was to carry out a comparative analysis the levels of leptin and ghrelin in the blood plasma of children and adolescents with hypothalamic dysfunction and various forms of obesity. Materials and methods. Thirty nine children aged 10 to 18 years with hypothalamic dysfunction were examined: 16 patients (41.03 %) with visceroabdominal obesity, 23 patients (58.97 %) with gluteofemoral obesity, and 14 healthy children of the same age and gender. History of life, anthropometric parameters (body mass index, waist and hip circumference were evaluated in all patients. The level of leptin in the blood was determined by the enzyme immunoassay using the kit of Roche Diagnostics GmbH (Mannheim, Germany). The ghrelin level was determined by the radioimmunological method using the DIAsource ImmunoAssays SA kit (Belgium). Results. Overweight was found in 15 of 39 patients (38.5 %), obesity degree I — in 8 (20.5 %), degree II — in 10 (25.6 %), degree III — in 6 (15.4 %) children. The average leptin level in children with visceroabdominal obesity was 47.20 ± 5.54 ng/ml (body mass index 35.20 ± 5.07 kg/m2) and was significantly higher than in children with gluteofemoral obesity (26.50 ± 7.13 ng/ml, p 0.05) associated with similar metabolic disorders. The level of ghrelin in obese children was significantly lower than in the control group, and depended on the degree of obesity. With obesity degreee III, the level of ghrelin was lowest — 582.58 ± 59.37 ng/ml. Conclusions. Obesity associated with hypothalamic dysfunction in children and adolescents is accompanied by a low level of ghrelin and a high level of leptin in the blood plasma. Regardless of sex, hyperleptinemia and hypoghrelinemia in children and adolescents are largely associated with the degree and form of obesity. In visceroabdominal obesity (as compared to the gluteofemoral form), a statistically low level of ghrelin and a high level of leptin were recorded
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дубенко О. Е.
Назва : Тригеминально-автономные цефалгии
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2018. - N 2. - С. 11-17 (Шифр УУ43/2018/2)
MeSH-головна: ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE
ГЕМИКРАНИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- PAROXYSMAL HEMICRANIA
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: Тригемінально-автономні цефалгії — це група первинних форм головного болю, до якої належать кластерний головний біль, пароксизмальна та безперервна гемікранія і короткочасні однобічні невралгієподібні атаки головного болю. Спільними ознаками цих форм є спонтанні атаки сильного болю в ділянці орбіти, супраорбітальної та/або скроневої локалізації, які супроводжуються іпсилатеральними краніальними автономними парасимпатичними симптомами, зокрема почервонінням кон’юнктиви, слезотечою, закладеністю носу, ринореєю, набряком ока, пітливістю обличчя, відчуттям закладеності вуха, міозом та/або птозом. Для всіх форм тригемінально-автономних цефалгій притаманні ажитація з подальшим знесиленням під час нападу. В патофізіологічних механізмах розвитку тригемінально-автономних цефалгій провідну роль відіграє активація задніх відділів гіпоталамуса і тригемінально-автономний рефлекс. Форми тригемінально-автономних цефалгій відрізняются за тривалістю та частотою нападів, циркадною залежністю, відповіддю на терапевтичні втручання і профілактичне лікування.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боброва В. И., Никифоров С. Н., Шевченко Л. А.
Назва : Терморегуляція організму людини: норма і патологія
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К, 2018. - N 3/4. - С. 17-25 (Шифр УУ43/2018/3/4)
MeSH-головна: ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА РЕГУЛЯЦИЯ -- BODY TEMPERATURE REGULATION
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM
ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА ИЗМЕНЕНИЯ -- BODY TEMPERATURE CHANGES
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Температура тіла — один із параметрів, необхідних для оцінки життєдіяльності людського організму, пластична константа оцінки гомеостазу людини. Розглянуто анатомо-фізіологічні особливості центру терморегуляції — гіпоталамуса, який відповідає за підтримку балансу між теплопродукцією і тепловіддачею, що дає змогу підтримувати температуру тіла в оптимальних для життєдіяльності організму межах. Виділено принципові відмінності в патогенезі станів з підвищенням температури тіла.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривомаз Т.
Назва : Где притаился страх
Місце публікування : Фармацевт практик. - 2017. - № 11. - С. 60-61 (Шифр ФУ17/2017/11)
MeSH-головна: СТРАХ -- FEAR
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
МИНДАЛЕВИДНОЕ ТЕЛО -- AMYGDALA
Анотація: Страх в виде реакции на сигналы опасности — это явление естественное и даже полезное для выживания человека. Но в панических приступах страха, вызванных травматическими переживаниями прошлого, нет ничего полезного. Поэтому важно разобраться в механизмах возникновения страха, чтобы научиться отключать болезненные воспоминания и избегать панических атак
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kolesnyk Yu. M., Gancheva O. V., Tishchenko S. V.
Назва : The pattern of the NOS isoforms expression in arcuate nucleus of hypothalamus in experimental hypertension
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2017. - N 1. - С. 38-42 (Шифр ПУ40/2017/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боцюрко В. І., Костіцька І. О., Дідушко О. М., Марусин О. В., Чернявська І. В.
Назва : Дисфункція гіпоталамуса: етіологія, клініка, діагностика, лікування : (методичні рекомендації)
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 4. - С. 90-96 (Шифр МУ65/2017/13/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 96
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ГИПОТАЛАМУСА БОЛЕЗНИ -- HYPOTHALAMIC DISEASES
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: В гіпоталамусі знаходяться ядра нейронів як вегетативної нервової, так і ендокринної системи, а також життєво важливі центри — голоду, насичення, терморегуляції, сну й бадьорості. Під впливом черепно-мозкових травм, нейроінфекцій і отруєнь така складна інтегральна система часто порушується, спричиняючи розвиток дисфункції гіпоталамуса. В підготовлених методичних рекомендаціях розглядаються питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування дисфункції гіпоталамуса. В плані лікування основний акцент ставиться на фізіологічних підходах до нормалізації гіпоталамічних порушень. Особлива увага звертається на формування діагнозу відповідно до вимог Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, що має важливе значення для впорядкування статистичної звітності. Методичні рекомендації призначені для лікарів — ендокринологів, невропатологів, кардіологів, загальної практики, сімейних
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абрамов А. В., Шаменко В. О., Колесник Ю. М., Жулінський В. О.
Назва : Молекулярні маркери ранньої реакції нейронів гіпоталамуса при адаптації до гіпоксичної гіпоксії
Місце публікування : Клініч. та експерим. патологія. - Чернівці, 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 9-10 (Шифр КУ27/2017/16/3 (ч.2))
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Адаптація організму до багатоденної гіпоксії пов’язана з обов’язковим включенням механізмів ней-роендокринної відповіді за участі нейросекреторних ядер гіпоталамуса, зокрема вазопресинергічнихнейронів паравентрикулярного (ПВЯ) та супраоптичного (СОЯ) ядер, а також дрібноклітинних нейронів ПВЯ, які синтезують кортикотропінрилізинг гормон. Попередником активації синтезу цих гормонівадаптації є активація генів передранньої дії c-fos та синтезом відповідного білка cFos. Крім цього,первинна дія гіпоксії спричиняє ранню відповідь нейронів на зниження рівня кисню в організмі синте-зом білків родини HIF, які виконують роль транскрипційних факторів і регулюють експресію більш, ніж 600 генів, що кодують синтез ключевих білків, які відповідають за фізіологічну відповідь на гіпоксію. Метою цього дослідження було встановити особливості накопичення білків HIF-1α, HIF-3α та cFosу нейронах ПВЯ і СОЯ в умовах дії переривчастої гіпоксії та в постгіпоксичний період
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абрамов А. В., Шаменко В. А.
Назва : Особенности экспрессии HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе у крыс линии Вистар под влиянием прерывистой гипобарической гипоксии
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2017. - N 2. - С. 156-162 (Шифр ПУ40/2017/2)
MeSH-головна: АНОКСИЯ -- ANOXIA
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Цель работы – установить особенности экспрессии генов hif-1α и hif-3α, накопления белков HIF-1α и HIF-3α в нейронах паравентрикулярного (ПВЯ) и супраоптического (СОЯ) ядер гипоталамуса в условиях действия прерывистой гипоксии и в постгипоксический период. Материалы и методы. Прерывистую гипоксию моделировали ежедневным 6-часовым пребыванием крыс на высоте 6000 м (рО2 = 9,8 %) в течение 15 дней, постгипоксический период составлял 10 дней. Распределение белков HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе изучали с помощью иммунофлюоресцентного метода. Уровни экспрессии мРНК генов hif-1α и hif-3α в гипоталамусе определяли методом полимеразной цепной реакции с обратной транскрипцией в реальном времени. Результаты. Установлено, что прерывистая гипоксия приводила к нарастанию в медиобазальном гипоталамусе уровня мРНК к HIF-1α в 13 раз, а к HIF-3α – в 8,6 раза. При этом в нейронах медиального мелкоклеточного (ммПВЯ) и заднелатерального крупноклеточного (злкПВЯ) субъядер ПВЯ наблюдалось увеличение площади иммунореактивности к HIF-1α и HIF-3α, а также нарастание содержания белка HIF-1α в 2,5 (ммПВЯ) и 3,4 (злкПВЯ) раза, а белка HIF-3α – в 1,7 и 3,0 раза соответственно. В постгипоксический период уровни мРНК к HIF-1α и HIF-3α в гипоталамусе снижались, но концентрация мРНК к HIF-1α оставалась в 2,5 раза выше, чем в контроле. При этом содержание белков HIF-1α и HIF-3α сохранялось повышенным в мелкоклеточных нейронах ПВЯ и снижалось на 50–60 % в крупноклеточных нейронах ПВЯ. Реакция нейронов СОЯ на гипоксию характеризовалась снижением экспрессии белков HIF-1α и HIF-3α, что проявлялось снижением площади иммунореактивности в нейронах с частичным восстановлением в постгипоксический период. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о том, что прерывистая гипоксия приводит к усилению экспрессии генов семейства hif, повышению синтеза белков HIF в нейронах ПВЯ и сохранению данного эффекта в постгипокси- ческий период
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левічева Н. О., Тіткова A. M.
Назва : Особливості лімбіко-неокортикальних і моноамінергічних взаємодій у формуванні синдрому відміни інгаляцій парів органічного розчинника "646" у щурів
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 60-65 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ЛЕТУЧИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- VOLATILE ORGANIC COMPOUNDS
ИНГАЛЯЦИЯ -- INHALATION
РАСТВОРИТЕЛИ -- SOLVENTS
ТОЛУОЛ -- TOLUENE
АЦЕТОН -- ACETONE
КРЫСЫ -- RATS
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS
ЛИМБИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LIMBIC SYSTEMLIMBIC SYSTEM
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Анотація: Метою роботи було вивчення лімбіко-неокортикальних і моноамінергічних взаємодій у формуванні синдрому відміни інгаляцій летких органічних сполук (ЛOC) у щурів. Дослідження виконані на безпородних щурах-самцях 3-місячного віку із залежністю від інгаляцій парів розчинника «646», що містить до 50% суміші толуолу і ацетону. Показано, що стан відміни інгалянта характеризується підвищеною збудливістю та такими поведінковими проявами еквівалентів судомних реакцій, як оральні гіперкінези та струшування голови, а також змінами частотно-амплітудного спектра біопотенціалів структур лімбіко-неокортикальної системи мозку з ініціацією в медіальній нюхової ділянці і гіпокампі. На рівні гіпоталамуса відміна інгаляцій ЛОС чинила виснажуючий вплив на катехоламінергічні структури, який, певно, більшою мірою стосувався закінчень нейронів, що містять адреналін як нейромедіатор. У щурів, що початково надавали перевагу інгаляціям парів розчинника «646», відміна впливу інгалянта виявила вірогідне зниження вмісту дофаміну на 61 %, норадреналіну на 77 % та адреналіну на 92% в гіпоталамусі та підвищення концентрації серотоніну в сироватці крові на 16%. У щурів, що початково не надавали перевагу парам ЛОС, в гіпоталамусі знижувався тільки вміст адреналіну на 77 %.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кулик В. В., Бабийчук В. Г.
Назва : Ультраструктурные перестройки гипоталамуса старых крыс после ритмических экстремальных холодовых воздействий
Місце публікування : Проблемы криобиологии и криомедицины. - 2016. - Т. 26, № 2. - С. 185 (Шифр ПУ63/2016/26/2)
MeSH-головна: ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Власова К. В., Бурачик А. І.
Назва : Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахізматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 4. - С. 30-33 (Шифр БУ5/2016/20/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: У статті розглядаються результати досліджень морфофункціонального стану нейронів вентролатеральної зони супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умов різної тривалості світлового режиму. Встановлено, що у тварин, які зазнали тривалої експозиції світлом, істотно порушувався добовий ритм морфофункціональної активності нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Більшу їхню активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували в денний період спостереження.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-52

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)