Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гистероскопия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 98
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-98

Інгаляційне знеболювання метоксифлураном для офісної гістероскопії [Текст] = Inhalation anesthesia with methoxyflurane for office hysteroscopy / Н. В. Коцабин [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 2. - С. 24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТОКСИФЛУРАН -- METHOXYFLURANE (терапевтическое применение)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
МАТКИ МОНИТОРИНГ -- UTERINE MONITORING (методы)
Анотація: Гістероскопія вважається «золотим стандартом» для ендоскопічної візуалізації порожнини матки. Описано різні методи анестезії та знеболювання процедури гістероскопії, включаючи загальну анестезію, седацію, місцеву анестезію, оральні аналгетики та інгаляційне знеболювання. Мета дослідження: оцінювання застосування інгаляційного знеболювання метоксифлураном під час виконання офісної гістероскопії. Матеріали та методи. Проспективне клінічне дослідження було виконано у 109 пацієнток протягом 2022–2024 рр., які звернулися до центру репродуктивного здоров’я «Дамія» з метою лікування безпліддя. У ході офісної гістероскопії усім пацієнткам було проведено огляд порожнини матки та біопсію ендометрія щипцями. До І групи увійшли 57 жінок, яким під час проведення гістероскопії в амбулаторних умовах як знеболювання було призначено ректально кетопрофен 100 мг та per os парацетамол 500 мг; до ІІ групи – 52 пацієнтки, які для знеболювання отримували метоксифлуран через індивідуальний пристрій, призначений для інгаляційного застосування. Для визначення рівнів особистісної та реактивної тривожності була використана шкала Спілбергера–Ханіна; оцінювання психоемоційного статусу для вивчення депресивних розладів проводили за допомогою шкали рівня депресії Бека та визначення ефективності аналгетичної терапії. Статистичне оброблення результатів дослідження було виконане за допомогою програми «STATISTICA 10». Результати. Поширення хронічного ендометриту, який був уперше діагностований, встановлено більше ніж у половини пацієнток (56,9%). За використання для знеболювання метоксифлурану інгаляційним методом обстежувані пацієнтки суб’єктивно оцінювали біль на досить низькому рівні (0,14±0,05 бала), а інтенсивність болю у І групі була вірогідно вищою (0,41±0,08 бала; р=0,005). У післяопераційний період серед пацієнток І групи відзначались достовірно вищі рівні депресивних розладів (7,84±0,86 бала проти 4,54±0,62 бала у ІІ групі; р=0,002), особистісної (27,12±2,32 бала проти 19,64±2,04 бала; р=0,017) та ситуативної (21,92±2,14 проти 15,56±1,72 бала; р=0,022) тривожності, знижений рівень настрою та емоційності, що статистично відрізнялися від показників жінок ІІ групи. Серед найбільш частих скарг у І групі фіксували диспепсичні розлади (31,6%) та біль в епігастральній ділянці (21,05%). За використання метоксифлурану найбільш частими були скарги на головний біль та сонливість (по 11,5%). Висновки. Використання інгаляційного знеболювання метоксифлураном під час проведення гістероскопії дозволяє зменшити негативні больові відчуття, тривожність і може бути оптимальним методом знеболювання за її виконання в амбулаторних умовах
Hysteroscopy is considered the “gold standard” for endoscopic visualization of the uterine cavity. Various methods of anesthesia and analgesia for the hysteroscopy procedure are described, including general anesthesia, sedation, local anesthesia, oral analgesics, and inhalation anesthesia. The objective: to assess the use of inhalation sedation with methoxyflurane during office hysteroscopy. Materials and methods. A prospective clinical study was performed in 109 patients during 2022-2024 who admitted to the reproductive health center “Damia” for the treatment of infertility. During office hysteroscopy, all patients had examination of the uterine cavity and biopsy of the endometrium with forceps. I group included 57 women who were prescribed rectal ketoprofen 100 mg and per os paracetamol 500 mg as analgesia during hysteroscopy in outpatient settings; II group involved 52 patients who received methoxyflurane for analgesia through an individual device for inhalation use. The Spielberger–Hanin scale was used to determine the levels of personal and reactive anxiety; assessment of psychoemotional status for the study of depressive disorders was carried out using the Beck depression scale and determination of the effectiveness of analgesic therapy. Statistical processing of the research results was performed using the program “STATISTICA 10”. Results. The spread of chronic endometritis, which was diagnosed for the first time, was established in more than half of the patients (56.9%). When using methoxyflurane for analgesia by the inhalation method, the examined patients subjectively assessed the pain at a rather low level (0.14±0.05 points), and the intensity of pain in the I group was significantly higher (0.41±0.08 points; p=0.005). In the postoperative period in the patients of the I group there were significantly higher levels of depressive disorders (7.84±0.86 points vs 4.54±0.62 points in the II group; p=0.002), personal (27.12±2.32 points vs 19.64±2.04 points; p=0.017) and situational (21.92±2.14 vs 15.56±1.72 points; p=0.022) anxiety, a reduced level of mood and emotionality, which differed from the indicators of women of the II group. Among the most frequent complaints in the I group, dyspeptic disorders (31.6%) and pain in the epigastric area (21.05%) were observed. When using methoxyflurane, the most frequent complaints were headache and drowsiness (11.5% each). Conclusions. The use of inhalation anesthesia with methoxyflurane during hysteroscopy allows to reduce negative pain sensations, anxiety and can be the optimal method for anesthesia for its performance in outpatient conditions
Дод.точки доступу:
Коцабин, Н. В.
Бойчук, А. В.
Якимчук, Ю. Б.
Якимчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ярмола, І. М.
Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) [Текст] = Features of hysteroscopic interventions in women with infertility and uterine pathology (Literature review) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Однією з основних проблем, що визначають демографічну ситуацію в суспільстві, є безпліддя. Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота безплідних шлюбів серед подружніх пар репродуктивного віку має стійку тенденцію до підвищення. На сьогодні матковий фактор у структурі жіночого безпліддя посідає чільне місце і може сягнути 30%. До найбільш поширених патологічних станів матки належать гіперпластичні процеси в ендометрії. У структурі внутрішньоматкової патології, за даними літератури, хронічний ендометрит більш ніж удвічі перевищує поширеність інших захворювань. Сучасні методи діагностики, до яких належать насамперед ультразвукові та ендоскопічні, дозволяють із високою точністю виявити різні патологічні процеси у порожнині матки. У той самий час слід пам’ятати, що внутрішньоматкове втручання порушує «шийковий» бар’єр протизапального захисту матки та її придатків, а саму операцію фактично виконують через піхву, багаторазово збільшуючи ризик розвитку інфекційних ускладнень. Стаття присвячена огляду літератури стосовно оцінювання особливостей та безпеки гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією для обґрунтування заходів профілактики ускладнень. Внутрішньоматкові втручання є однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Гістероскопія є «золотим стандартом» для визначення стану ендометрія і порожнини матки та водночас може бути однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів, які несприятливо впливають на репродуктивну функцію жінок. Розвиток запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань пов’язують, перш за все, з поширенням інфекції з нижчих відділів репродуктивного тракту та утворенням вхідних воріт для інфекції внаслідок порушення цілісності слизових оболонок під час проведення хірургічних маніпуляцій. Частота запальних ускладнень при внутрішньоматковому втручанні, за даними різних авторів, коливається від 5 до 43% та залежить від типу проведених маніпуляцій. Украй важливим науково-практичним питанням є удосконалення профілактичних заходів задля підвищення безпеки гістероскопічних втручань, зниження частоти післяопераційних ускладнень та покращення репродуктивних наслідків
One of the main problems which determine the demographic situation in the society is infertility. According to the latest data from the World Health Organization, the frequency of infertile marriages among the couples of reproductive age has a steady upward trend. Today, the uterine factor in the structure of female infertility has a prominent place and can reach 30%. The most common pathological conditions of the uterus include hyperplastic processes in the endometrium. In the structure of intrauterine pathology, according to the literature, chronic endometritis is found twice more often than other diseases. Modern methods of diagnosis, which include ultrasound and endoscopic methods, allow to detect various pathological processes in the uterine cavity with high accuracy. At the same time, it should be mentioned, that intrauterine intervention damages the “cervical” barrier of anti-inflammatory protection of the uterus and its appendages, and the operation itself through the vagina multiples the risk of infectious complications development. The article is devoted to a literature review about the evaluation of the features and safety of hysteroscopy interventions in women with infertility and intrauterine pathology in order to justify the measures to prevent complications. Intrauterine interventions are one of the causes of inflammatory diseases of the internal genital organs. Hysteroscopy is the “gold standard” for examination of the endometrium and uterine cavity, and at the same time, it can be one of the reasons for inflammatory diseases of the internal genital organs that adversely affect the reproductive function of women. The development of inflammatory complications after intrauterine interventions is associated, first of all, with the spread of infection from the lower parts of the reproductive tract and the formation of entrance gates for infection due to the damage of the mucous membranes during surgical manipulations. The frequency of inflammatory complications during intrauterine intervention, according to various authors, ranges from 5 to 43% and depends on the type of manipulations. An extremely important scientific and practical issue is the improvement of preventive measures to increase the safety of hysteroscopy interventions, reduce postoperative complications, and improve reproductive outcomes
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Abdullaiev, V. E.
The results of morphological studies in women of reproductive age with hyperproliferative diseases of the endometrium [] = Результати морфологічного дослідження у жінок репродуктивного віку з гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія / V. E. Abdullaiev // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 1. - P48-53. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика)
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Hyperproliferative processes of the endometrium, remaining one of the most common gynecological pathologies, still have imperfections in the diagnostic stages, both invasive and non-invasive. There is still controversy about the need to differentiate between hyperplasia and endometrial polyps. And the improvement of the method of pathomorphological research and the invention of immunohistochemical markers for the endometrium, opened new opportunities for better diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium. Also, an important component of the diagnosis of endometrial pathology are invasive methods, namely hysteroscopy, which has eliminated most of the shortcomings associated with the classic scraping of the uterine cavity. The definition of markers of chronic endometritis has opened new questions about the origin of chronic inflammation in the uterine cavity, its course and the relationship with the biocenosis of the lower genital tract. The aim of this study was to determine the role of pathomorphological immunohistochemical cytological methods of examination and microscopy in patients of reproductive age with hyperproliferative processes of the endometrium. In order to achieve this goal, we analyzed 161 women, of whom 58 women had verified diagnoses of endometrial hyperproliferative processes, 71 women were morphologically verified diagnoses of hyperproliferative processes in combination with chronic endometritis. The control group consisted of 32 women without evidence of hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis. The age of women ranged from 18 to 53 years. Also, all women underwent cytological examination of the cervix and microscopy of vaginal swabs. According to the data obtained, the percentage ratio between the number of diagnosed endometrial polyps and endometrial hyperplasia was equal, with a slight advantage towards endometrial polyps. Other gynecological diseases such as uterine fibroids, external endometriosis and cervical polyps accounted for a total of 0.8 to 3.9 %. Cytological examination of the cervix indicated the predominance of type 2 cytology in the group of women with chronic endometritis. Analysis of microscopic data of vaginal secretions indicates an increased level of inflammation in the group of women with a combination of hyperplastic processes of the endometrium and chronic endometritis. In conclusion, it is possible to claim a slightly higher level of chronic endometritis in the group of women with endometrial polyps, compared with endometrial hyperplasia. There is also a clear link between the diagnosis of chronic endometritis and inflammatory changes in cytological examination of the cervix and microscopy of vaginal discharge. Comparison of the results of the above diagnostic methods can improve the diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis, with the further development of effective treatment methods
Гіперпроліферативні процеси ендометрія, залишаючись однією з найбільш розповсюджених гінекологічних патологій, усе ще мають недосконалості на етапах діагностики як інвазивної, так і неінвазивної. Досі існують суперечності у необхідності диференціації між гіперплазією та поліпами ендометрія. Удосконалення методики патоморфологічного дослідження та винайдення імуногістохімічних маркерів для ендометрія відкрило нові можливості для більш досконалої діагностики його гіперпроліферативних процесів. Важливою складовою діагностики патології ендометрія є гістероскопія, котра дозволила усунути більшість недоліків, пов’язаних із класичним вишкрібанням порожнини матки. Визначення маркерів хронічного ендометриту відкрило нові запитання про походження хронічного запального процесу в порожнині матки, його перебіг та взаємозв’язок з біоценозом нижчих відділів статевого тракту. Метою даного дослідження стало порівняння результатів патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження ендометрія з методами діагностики біоценозу нижніх відділів жіночого статевого тракту. З метою виконання встановленої мети нами було проведено аналіз результатів лабораторних досліджень у 161 жінки, з яких 58 жінок мали верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів ендометрія, 71 жінці було встановлено морфологічно верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів у поєднанні з хронічним ендометритом. Контрольну групу становили 32 жінки без ознак гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічого ендометриту. Вік жінок становив від 18 до 53 років. Усім жінкам було проведено цитологічне дослідження шийки матки та мікроскопія вагінальних мазків. За отриманими даними відсоткове співвідношення між кількістю діагностованих поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія виявилось однаковим із незначною перевагою кількості поліпів. Інші гінекологічні захворювання (міома матки, зовнішній ендометріоз та поліпи шийки матки) становили від 0,8 до 3,9 %. Цитологічне дослідження шийки матки вказало на перевагу 2 типу цитології у групі жінок з хронічним ендометритом. Аналіз даних мікроскопії вагінальних виділень вказує на підвищений рівень запальних показників у групі жінок з поєднанням гіперпластичних процесів ендометрія та хронічного ендометриту. Таким чином, можливо стверджувати про незначно вищий рівень хронічного ендометриту у групі жінок з поліпами ендометрія порівняно з гіперплазією ендометрія. Встановлено прямий взаємозв’язок між діагностикою хронічного ендометриту та запальними змінами у цитологічному дослідженні шийки матки з мікроскопією вагінальних виділень. Порівняння результатів вище перелічених діагностичних методів дозволяє покращити діагностику гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічного ендометриту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абдуллаєв, В. Е.
Результати лікування гіперплазії ендометрія із застосуванням протизапальних нестероїдних засобів на тлі хронічного ендометриту та без супутнього запального процесу [Текст] = Results of treatment of endometrial hyperplasia with the use of non-steroidal anti-inflammatory agents against the background of chronic endometritis and without accompanying inflammatory process / В. Е. Абдуллаєв, А. М. Григоренко // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 3-8. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (патофизиология, терапия, этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, терапия, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У роботі розглядаються результати лікування жінок із гіперпластичними процесами ендометрія без атипії із застосуванням протизапальних препаратів тривалим часом. Мета дослідження - оцінити ефективність запропонованої схеми лікування залежно від виду гіперпластичних процесів та їх зв’язку із хронічними запальними процесами в ендометрії. Матеріал і методи. Досліджені 101 жінка, з яких до експериментальної групи № 1 увійшли 29 жінок із гіперпластичними процесами без супутнього хронічного ендометриту, до експериментальної групи № 2 - 49 жінок із поєднанням гіперпластичних процесів та хронічного ендометриту, до групи контролю - 23 жінки з гіперпластичними процесами без наявності хронічного ендометриту. Контрольна група отримувала виключно гормональну терапію, експериментальна група № 1 – крім гормональної корекції отримували протизапальні нестероїдні препарати довготривалим курсом, експериментальна група № 2 – на додачу до протизапальних препаратів ще й курс антибіотиків широкого спектра дії. Оцінка ефективності лікування проводилась через 6, 12 та 24 місяці після гістероскопії. Результати дослідження. Через 24 місяці після гістероскопії у групі контролю ми спостерігали 43,5% рецидивування гіперпластичних процесів ендометрія, у той же час при застосуванні протизапальної терапії нестероїдними препаратами (експериментальна група № 1) через 24 місяці ми спостерігали 20,7% рецидивів (p0,05) та у жінок із поєднанням ГЕ та ХЕ (експериментальна група № 2) при застосуванні протизапальних нестероїдних препаратів та антибіотиків рівень рецидивів становив 22,4% (p0,05). Результатами додаткових досліджень та використання статистичних методів доведено, що ефективність лікування пов’язана саме із застосованими методиками та не є випадковими. Висновки. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ефективність протирецидивного консервативного лікування жінок із гіперпластичними процесами після гістероскопії
The paper examines the treatment results of women with non-atypical hyperplastic endometrial processes with the use of anti-inflammatory drugs for a long time. The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of the proposed treatment regimen depending on the type of hyperplastic processes and their connection with chronic inflammatory processes in the endometrium. Material and methods. We examined 101 women, of which 29 women with hyperplastic processes without accompanying chronic endometritis were included in experimental group №1, 49 women with a combination of hyperplastic processes and chronic endometritis were included in experimental group №2, the control group included 23 women with hyperplastic processes without chronic endometritis. The control group received only hormonal therapy, the experimental group №1 received long-term anti-inflammatory nonsteroidal drugs in addition to hormonal correction, the experimental group №2 received a course of broad-spectrum antibiotics in addition to anti-inflammatory drugs. Treatment effectiveness was evaluated 6, 12 and 24 months after hysteroscopy. Results of the study. 24 months after hysteroscopy in the control group, we observed 43.5% recurrence of hyperplastic endometrial processes, while at the same time when using anti-inflammatory therapy with non-steroidal drugs (experimental group No. 1), after 24 months we observed 20.7% recurrence ( p0.05) and in women with a combination of GE and HE (experimental group No. 2) with the use of anti-inflammatory nonsteroidal drugs and antibiotics, the relapse rate was 22.4% (p0.05). The results of additional studies and the use of statistical methods have proven that the effectiveness of treatment is related to the applied methods and is not accidental. Conclusions. The use of non-steroidal anti-inflammatory drugs increases the effectiveness of anti-recurrence conservative treatment of women with hyperplastic processes after hysteroscopy
Дод.точки доступу:
Григоренко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голяновський, О. В.
Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії = Comparative characteristics of the effect of mono and bipolar energy during hysteroresectoscopy / О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (иммунология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання післяопераційних ускладнень, тривалості оперативного втручання та перебування у стаціонарі хворих після гістероскопічної операції з використанням монополярних або біполярних електродів. Матеріали та методи. Вісімдесят гінекологічних пацієнток, яким проведено гістероскопічне втручання, були розподілені на дві групи по 40 жінок. Хворим І групи (основна) виконано гістероскопічне втручання з використанням біполярного електрода, ІІ групи (порівняння) – із застосуванням монополярного електрода. Проведено реєстрацію операційних ускладнень – кровотеча, перфорація, надлишок рідини та гіпонатріємія. Також враховано час операції та перебування у гінекологічному стаціонарі. Результати. Статистично значущих відмінностей між двома групами щодо характеристик пацієнток, результатів ультразвукового дослідження, рівнів натрію у сироватці крові до і після хірургічного втручання, перфорації матки та інтраопераційної кровотечі не встановлено. Перенавантаження рідиною було значно вищим у пацієнток ІІ групи (р0,03). Післяопераційна гіпонатріємія була значно вираженою також у ІІ групі (p0,05). Середній час операції був значно менший у жінок І групи порівняно з ІІ групою (p
The objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgery. Statistical processing of the results was performed using the Microsoft Excel 7.0 and “Statistica 6.0” standard programs. Results. The average age of the patients was 26.4±3.5 years. Before the current surgical intervention, 21 % of patients in the main group were diagnosed premenstrual syndrome, dysmenorrhea, abnormal uterine bleeding, pelvic inflammatory disease, and ovarian tumors. In the postoperative period, the most often menstrual cycle (MC) disorder was an increase in its duration (56.7 % of patients). 63.3 % of patients after urgent gynecological operations had normogonadotropic dysfunction of the ovaries, which is characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and the ovarian blood flow disorders. The restoration of normal two phases of MC after 6 months was found in 34.2 % of the patients who did not have the hormonal correction. In 18.3 % of patients with ovulatory MC, the insufficiency of the luteal phase is characterized by a decrease of progesterone concentration in the blood serum on the 18–20th day of MC and a disperancy in the endometrium structure. Transient hyperprolactinemia was found in 15.0 % of patients. The surgical injury of the ovary in some patients leads to a decrease in the ovarian reserve. AMH indicators in 61.1 % of patients with the effect of surgical energies on the affected ovary were significantly reduced (0.67±0.4 ng/ml) compared to controls (2.1±0.3 ng/ml; p0.01) until the 6th month after the operation. Similar dynamics were absent in patients operated on for a ruptured tubal pregnancy. The recovery of the two phases of MC during a six-month observation was established in only 47.4 % of patients with torsion of an ovarian tumor. As a result of the lack of complex rehabilitation therapy, the repeated operations due to the ruptured tubal pregnancy happened in 13.5 % of patients, recurrence of apoplexy and/or ovarian tumors – in 25.8 % of women. Conclusions. Acute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Дод.точки доступу:
Волошин, О. А.
Новосад, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Флаксемберг, М. А.
Роль гістерорезектоскопії в діагностиці та лікуванні жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки [Текст] / М. А. Флаксемберг // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 61-64

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей гістероскопічної картини порожнини матки та стану ендометрія у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) і можливостей використання отриманих результатів для вибору методу лікування
Гістерорезектоскопія є важливим етапом обстеження жінок з ЛМ, що дозволяє оцінити стан порожнини матки, зокрема ступінь деформації лейоматозними вузлами. Це зумовлює клінічний перебіг захворювання і є фактором, який спричинює безплідність, а також впливає на вибір тактики лікування даного контингенту хворих. Гістерорезектоскопія у поєднанні з УЗД і гістологічним дослідженням ендометрія дозволяє отримати більш вичерпну характеристику стану ендометрія (хронічний ендометрит, невідповідність дню менструального циклу) та інформацію щодо наявності супутніх патологічних процесів (поліпи та гіперплазія ендометрія), які потребують корекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оренчук, І. В.
Стан репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку із вторинним непліддям після гістероскопічної метропластики [Текст] = State of the reproductive system in late reproductive age in women with secondary infertility after hysteroscopic metroplasty / І. В. Оренчук, О. Г. Бойчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 94-97

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Не можна чітко стверджувати негативний вплив хірургічного лікування перегородки матки у жінок пізнього репродуктивного віку, оскільки зберігається висока живонародженість. Дані дослідження вказують на те, що застосування гістероскопічної метропластики не корелює з розвитком вторинного непліддя. Саме пізній репродуктивний вік може сприяти розвитку таких змін. Отже, забезпечення раннього хірургічного втручання та проведення достатнього обʼєму допоможуть досягти бажаних результатів для фертильності
The negative impact of surgical treatment of the uterine septum in women of late reproductive age cannot be clearly stated, as high live birth rates persist. In addition, these studies indicate that the use of hysteroscopic metroplasty does not correlate with the development of secondary infertility. Namely, late reproductive age may contribute to the development of these changes. Therefore, it is the provision of early surgery and sufficient volume that will help achieve the desired results for fertility
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Modern view of intra- and post-operative blood loss prevention during hysteroresectoscopy in patients with submucous uterine leiomyoma [Текст] / V. O. Benyuk [et al.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 25-29. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, хирургия)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
Анотація: Intrauterine pathology is a complex of diseases, different in etiology and pathogenesis, which are associated with changes in the mucous or muscle membranes of the uterine cavity. In its structure, submucous uterine leiomyoma ranks third with a purity of 6.5%. The introduction of the hysteroresectoscopy method in gynecological practice allowed us to abandon the uterus extirpation in favor of organ-preserving surgery. Since hysteroresectoscopy is an operative intervention, as with any operation, there is a risk of complications. The world statisctics show that the frequency of complications of hysteroscopy varies between 0.4-6%
Внутрішньоматкова патологія – це комплекс захворювань, різних за етіологією та патогенезом, які пов’язані зі змінами у слизовій або м’язовій оболонках порожнини матки. У її структурі субмукозна лейоміома матки посідає третє місце з частотою 6,5%. Упровадження гістерорезектоскопії даної методики у гінекологічну практику дозволило відмовитись від екстирпації матки на користь органозберігальної операції. Позаяк гістерорезектоскопія є оперативним втручанням, то, як і за будь-якої операції, є ризик виникнення ускладнень. Згідно з даними світової літератури, частота ускладнень гістероскопії варіюється у межах 0,4–6%
Дод.точки доступу:
Benyuk, V. O.
Korniets, N. G.
Oleshko, V. F.
Zabudskyi, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати лікування хворих з поліпами ендометрія при застосуванні диференційованого періоду [Текст] / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 56-59. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Проблема лікування поліпів ендометрія залишається актуальною, бо зумовлена високими ризиками малігнізації та стійкою тенденцією до підвищення частоти рецидивів і становить від 26% до 78% серед жінок різних вікових категорій
Визначаючи тактику диференційованого лікування поліпів ендометрія, необхідно враховувати результати імуногістохімічного дослідження та вірусно-бактеріологічного контролю стану ендометрія. Це дозволяє покращити результати лікування поліпів ендометрія з 62,5% до 85,2%, та є профілактикою розвитку рецидиву поліпа ендометрія
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Ярмак, В. С.
Друпп, Ю. Г.
Ковалюк, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Камінський, В. В.
Імплантаційна здатність ендометрія у жінок-ветеранок, що зазнали контузії, з нереалізованою репродуктивною функцією [Текст] / В. В. Камінський, Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоров’я жінки. - 2020. - № 9/10. - С. 44-49. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ВЕТЕРАНЫ -- VETERANS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МОЗГА ГОЛОВНОГО ПОСТКОНТУЗИОННЫЙ СИНДРОМ -- POST-CONCUSSION SYNDROME (осложнения)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (осложнения)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патофизиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
Анотація: Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики і лікування патології та імплантаційної здатності ендометрія у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії
У жінок-віськовослужбовиць, учасниць бойових дій, які зазнали контузії, діагностують порушення репродуктивного здоров’я, що зумовлені впливом як самої черепно-мозкової травми, так і стрес-факторів, пов’язаних з військовою службою
Дод.точки доступу:
Суслікова, Л. В.
Сербенюк, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Толстанова, Г. О.
Сучасний погляд на проблему рецидивних гіперпластичних процесів ендометрія [Текст] / Г. О. Толстанова // Здоров’я жінки. - 2020. - № 7. - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Анотація: Представлено огляд сучасних даних щодо проблеми рецидивної гіперплазії ендометрія, висвітлені у сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі, її місця у структурі гінекологічної захворюваності, впливу на зниження фертильності серед жінок репродуктивного віку і зростання частоти онкологічної патології. Розглянуто питання існуючих класифікацій, їхньої актуальності та зручності у використанні. Висвітлено основні етіологічні чинники та клініко-анамнестичні фактори розвитку гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ), прогностичний вплив урогенітальних інфекцій на патологію ендометрія. Описано можливі механізми патогенезу, включаючи порушення гормональної регуляції, фактори місцевого гуморального і клітинного імунітету і молекулярні механізми клітинної регуляції. Зазначено важливу роль біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів і відповідність ступеня їхньої активності морфологічним змінам ендометрія, адже розуміння базисних основ індукції клітинного росту, особливо в умовах пухлинної трансформації тканин, є невід’ємною частиною правильного підходу до тактики ведення пацієнток із рецидивними ГПЕ. Розглянута роль генетичних досліджень для оцінювання ступеня ризику малігнізації та відповідно вибору консервативної чи оперативної тактики лікування. Представлені сучасні морфометричні критерії діагностики. У статті наголошується на необхідності забору біоптатів ендометрія під контролем гістероскопу як «золотого стандарту» у діагностиці стану ендометрія. Окрема роль у діагностиці на сучасному етапі відводиться імуногістохімічному дослідженню; проведення не лише гістологічного дослідження видаленого ендометрія, а ще й його рецепторної активності забезпечує можливість підбору необхідної фармакологічної корекції та прогнозування розвитку неопластичних змін. Описані варіанти схем гормонотерапії ГПЕ та порядок їхнього призначення залежно від репродуктивних планів жінки, супутніх захворювань, віку та конституційних особливостей. Звертається окрема увага на жінок з метаболічним синдромом та доцільність включення корекції метаболічних порушень у комплекс терапії таких хворих. Зазначені тривалість та частота спостереження за жінками у ході лікування. Представлені дані демонструють відсутність чіткого алгоритму у тактиці діагностики та лікування саме рецидивних гіперпластичних процесів, що зумовлює актуальність поглибленого наукового вивчення цього напрямку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Функціональні та ендоскопічні методи діагностики внутрішньоматкової патології [Текст] / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 39-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, ультрасонография)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патофизиология, ультрасонография)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES (использование)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
Анотація: Патологія ендометрія (ПЕ) є однією з найбільш поширених проблем, що ускладнює життя жінки у пізній репродуктивний, менопаузальний та постменопаузальний періоди. На сьогодні доведено, що ПЕ виступає у якості преморбідного фону, на якому маніфестують онкологічні процеси жіночої репродуктивної системи. Особлива роль у верифікації ПЕ належить неінвазивним та інвазивним методам дослідження, діагностична цінність яких не є однаковою. Мета дослідження: оцінювання діагностичної ефективності основних методів верифікації ПЕ у жінок у пізній репродуктивний та постменопаузальний періоди. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 162 жінок з ПЕ. Окрім загальноприйнятого обстеження всім пацієнткам на першому етапі дослідження проводили трансабдомінальну та транспіхвову ультрасонографію (ТПУЗД) з подальшою 3D\4D-ехографією та дослідженням у режимі соноеластографії (ТП-СЕГ). На другому етапі дослідження виконували гістерорезектоскопію з подальшою гістологічною верифікацією отриманого матеріалу. Результати. За даними ТПУЗД діагноз гіперплазії ендометрія (ГЕ) встановлено у 162 випадках. У 76 (59,4%) пацієнток діагностовано неатипову форму (НФ) ГЕ, у той час як у 52 (40,6%) жінок виявлено атипову форму (АФ) ГЕ. У 34 (20,9%) пацієнток відзначено розбіжність ультразвукового та патогістологічного діагнозу. Частота діагностики ГЕ за допомогою ТП + СЕГ становила 145 (89,5%) випадків, що на 10,5% менше порівняно з ТПУЗД. Підвищену ехогенність ендометрія мали 58 (76,3%) жінок з НФ ГЕ, з АФ ГЕ даний діагностичний критерій встановлено у 42 (80,1%) хворих. Деформацію рельєфу порожнини матки виявлено у 52 (68,4%) пацієнток з НФ ГЕ, у жінок з АФ ГЕ даний ультразвуковий показник виявляли у 38 (73,1%) випадках. Нерівність зовнішнього контуру М-еха визначали у 8 (10,5%) жінок з НФ ГЕ та у 14 (26,9%) жінок з АФ ГЕ (р0,05). Під час виконання гістерорезектоскопії діагноз ГЕ встановлено у 154 (95,0%) випадках. Для хворих у пост- та пременопаузальний періоди виявились більш характерними фіброзні поліпи. Заключення. Проведений порівняльний аналіз діагностичних характеристик свідчить, що доповнення ультразвукового дослідження соноеластографією дозволяє зменшити відсоток хибних результатів та підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження під час діагностики гіперплазії ендометрія з 79,0% до 89,5%. Включення в діагностичний алгоритм гістерорезектоскопії дозволяє візуалізувати патологію ендометрія та отримати прицільну біопсію. Це дає можливість підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження з використанням соноеластографії з 89,5% до 95,0%
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Олешко, В. Ф.
Забудський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вереснюк, Н. С.
Гістероскопія в діагностиці та лікуванні аномалій розвитку матки у пацієнток з невиношуванням вагітності [Текст] / Н. С. Вереснюк, В. І. Пирогова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
МАТКА -- UTERUS (аномалии)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
Анотація: Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%. Мета. Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі. Матеріали і методи. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей. Результати дослідження. Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3D УЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі. В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р0,05). Висновки. Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Хміль, С. В.
Хронічний ендометрит як один із факторів невдалих спроб імплантації ембріонів у програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Chronic endometritis as one of the factors of unsuccessful attemps of embryo implantation in assisted reproductive technologies programs / С. В. Хміль, Н. Я. Чудійович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 2. - С. 111-117

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
Анотація: Безплідний шлюб залишається актуальною медико-соціальною проблемою в сучасному акушерстві, гінекології та репродуктології. На сьогодні все більша кількість подружніх пар використовує допоміжні репродуктивні технології як один із найефективніших методів лікування різних форм безпліддя. Одне із провідних місць у структурі захворювань, що впливають на фертильність жінок, займають запальні процеси органів малого таза. Хронічний едометрит являє собою хронічний запальний процес ендометрія, який негативно впливає на репродуктивну функцію жінок (знижує рецептивність ендометрія, сприяє виникненню репродуктивних невдач). У статті представлено основні аспекти етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту, тактику ведення жінок із даною патологією в програмах допоміжних репродуктивних технологій
Infertile marriage remains still an actual medical and social problem in modern obstetrics, gynecology and reproductive medicine. Today, more and more couples are using assisted reproductive technology as one of the most effective treatments for various forms of infertility. One of the leading places in the structure of diseases affecting women’s fertility is the inflammation of the pelvic organs. Chronic endometritis is a chronic inflammatory process of the endometrium that adversely affects the reproductive function of women (reduces endometrial receptivity, conduces of reproductive failures). The article presents the main aspects of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of chronic endometritis, the tactics of conducting women with this pathology in programs of assisted reproductive technologies
Дод.точки доступу:
Чудійович, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Оцінка впливу розміру субмукозного вузла на ефективність гістероскопічної міомектомії [Текст] / І. З. Гладчук [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 2. - С. 49-55. - Бібліогр.: с. 54-55

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (методы)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (методы)
Анотація: Цель исследования — оценка эффективности гистероскопической миомэктомии у пациенток с меноррагией в зависимости от размера субмукозного узла. Размер миоматозного узла является базовой характеристикой субмукозной миомы матки и может служить достоверным показателем на этапе формирования прогнозов выполнения гистероскопии. Одноэтапная резектоскопия пациенткам с субмукозной миомой до 25 мм — безопасная процедура, которая может проводиться с высокой эффективностью в условиях дневного стационара. У пациенток с диаметром узла более чем 30 мм ключевым параметром, который влияет на принятие решения об остановке операции на этапе ее выполнения, становится длительность вмешательства. Лимитирующим показателем для оценки перспектив выполнения гистероскопии в целом является длительность более чем 30 мин
Дод.точки доступу:
Гладчук, І. З.
Чеханов, Ю. О.
Волянська, А. Г.
Латій, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сучасна хірургія матки: від гістероскопії до лапаротомії. Огляд конференції «Нове обличчя гінекологічної хірургії» 2017 [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 1. - С. 31-33

MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (хирургия)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (тенденции)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (тенденции)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (тенденции)
Анотація: Проведення універсальною клінікою «Оберіг» міжнародної науково-практичної конференції «Нове обличчя гінекологічної хірургії» пам’яті А. Ф. Єфименка вже стало традицією. Цьогорічна IX конференція, що відбулася в Києві 7-8 грудня 2017 р., була присвячена сучасним методам хірургічного лікування захворювань матки. У заході взяли участь близько 300 лікарів гінекологів-хірургів, онкогінекологів з різних міст України. Власним практичним досвідом зі слухачами поділились доповідачі із Франції, Бельгії, Німеччини, Італії, Грузії та Росії
Дод.точки доступу:
Нове обличчя гінекологічної хірургії: міжнарод. науково-практ. конференція

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Гистероскопия в диагностике гиперпролиферативных процессов эндометрия [Текст] = Hysteroscopy in the diagnosis of hyperopyloferative processes of endometrium / А. Г. Корнацкая [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - N 2. - С. 52-57

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (диагностика)
Анотація: Цель исследования – уточнить некоторые технические особенности использования гистероскопического метода в клинической практике, провести анализ результатов гистероскопии с последующим патогистологическим заключением для изучения клинической картины многообразия гиперпролиферативной патологии
Дод.точки доступу:
Корнацкая, А. Г.
Вовк, И. Б.
Горбань, Н. Е.
Ракша, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бобрицкая, В. В.
Вирус папилломы человека как предиктор развития неопластических процессов различного клинического течения [Текст] / В. В. Бобрицкая // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - С. 33-41

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, иммунология, хирургия)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (методы)
ВАКУУМНЫЙ КЮРЕТАЖ -- VACUUM CURETTAGE (методы)
ГОРМОНЫ -- HORMONES (терапевтическое применение)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
ВИРУСНАЯ НАГРУЗКА КРОВИ -- VIRAL LOAD (методы)
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS (диагностическое применение)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (диагностическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ефективність гістерорезектоскопії у жінок з безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Effectiveness of hysterozectoscopy in women with infertility and uterine fibroids in programs of assisted reproductive technologies / С. В. Хміль [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 51-55

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЛЕЙОМИОМАТОЗ -- LEIOMYOMATOSIS
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
Анотація: Мета: вивчення ефективності гістерорезектоскопії у жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій
Лейоміома матки в основному є причиною безпліддя за рахунок механічного фактора. Гістерорезектоскопія є оптимальним методом прегравідарної підготовки у жінок із лейоміомою матки, які проходять лікування безпліддя шляхом використання допоміжних репродуктивних технологій. Гістерорезектоскопія є органозберігаючою операцією, що має ряд переваг: легкий післяопераційний період, відсутність спайкового процесу, що, в свою чергу, підвищує частоту настання та виношування вагітності
Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.
Дроздовська, Ю. Б.
Хміль, М. С.
Чудійович, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Корнієнко, С. М.
Ультрасонографічні критерії в диференційній діагностиці поліпів ендометрія та хронічного ендометриту [Текст] = Ultrasonography criteria in differential diagnosis of endometrial polyps and chronic endometritis / С. М. Корнієнко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 49-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, ультрасонография)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (иммунология, метаболизм)
Анотація: Метою даного дослідження було визначення точності ультрасонографії в діагностиці поліпів ендометрія та вироблення критерієв диференційованого підходу до проведення гістероскопії. Гістероскопічне дослідження виконано 160 жінкам віком 35-53роки, яким при трансвагінальній ультрасонографії був встановлений діагноз "поліп ендометрія". Жінки з хронічним ендометритом (9 випадків, 5,6%) становили основну групу, а 146 жінок з підтвердженим діагнозом поліпа ендометрія - групу порівняння. Частота хибно позитивного діагнозу поліпа ендометрія становила 8,8%. Показано, що найбільш інформативними ознаками хронічного ендометриту є наявність мікрополіпів (не більше 2 мм), особливо множинних; гіпере- хогенних включень в ендометрії; збільшення товщини ендометрія та невідповідність його товщини фазі менструального циклу. При виявленні на УЗД поліпів розміром менше 2 мм отримані дані свідчать про необхідність виключення наявності хронічного ендометриту, проведення протизапальної терапії та лише у подальшому направленні пацієнток на гістероскопію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-98

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)