Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Глазница<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини [Текст] = Ontogenetic transformations of bones of the human orbit / Р. Р. Дмитренко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 99-107. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (эмбриология)
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (анатомия и гистология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, тенденции)
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология, эмбриология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: З ’ясування джерел закладки кісток очної ямки людини, уточнення послідовності їх осифікації дозволить створити морфологічне підгрунтя для ефективного тлумачення даних моніторингу стану плода, сприятиме ранній діагностиці варіантів будови та можливих вад розвитку голови, органа зору та суміжних структур. Мета дослідження. З ’ясувати джерела закладки, хронологію скостеніння, особливості вікових топографо- анатомічних змін кісток очної ямки людини. Матеріал і методи дослідження. Досліджено 18 серій гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком 4-12 тижнів внутрішньоутробногорозвитку (4,0-80,0 мм тім ’яно-куприкової довжини) та препарати 12 плодів віком 4-9 місяців внутрішньоутробного розвитку (130,0-450,0 мм тім ’яно-п ’яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, препарування, тривимірне реконструювання серій гістологічних зрізів та комп ’ютерних томограм, статистичний аналіз). Дослідження проводилося відповідно до основних положень Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Робота виконувалась в рамках ініціативної науково-дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету «Структурно-функціональні особливості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево-вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025. Результати дослідження. Перші ознаки виникнення осередків скостеніння навколо основного нервового і вісцерального вмісту зачатка очної ямки визначаються у 6-тижневих зародків у вигляді семи хрящових моделей кісток, а перші центри осифікації серед зачатків кісток, які беруть участь у формуванні очної ямки, виявлені у зачатку верхньої щелепи. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починаються процеси скостеніння лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхньої щелепи. Наприкінці 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, завдяки процесам скостеніння малого крила клиноподібної та лобової кісток, очна ямка набуває рис дефінітивної будови. Із початку плодового періоду онтогенезу людини триває осифікація структур клиноподібної кістки, що призводить до морфологічних перетворень очної ямки у 5-місячних плодів - вона відмежовується від клино-піднебінної та підскроневої ямок кістковим шаром, формується зоровий канал, а у 6-місячних плодів відбуваються процеси осифікації лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхніх щелеп, а очноямковий м ’язМюллера змінює свою структуру на волокнисту. Аналіз вікової динаміки морфометричних параметрів очної ямки впродовж плодового періоду розвитку дозволив встановити особливості змін її діаметру, окружності та площі, що виражається математичними функціями: діаметр очної ямки, мм = -0,2285+0,4704*x; окружність очної ямки, мм = -0,2924+1,4595*x; площа очної ямки, мм2=-87,8597+8,0387*x, де х- вік плода людини у тижнях. Висновок. Критичними періодами розвитку очної ямки є 6-й місяць пренатального онтогенезу, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, а її форма повертається до мезоконхальної, якараніше спостерігалась у передплодів, а також 8-й місяць, під час якого уповільнюється зростання всіх параметрів очної ямки внаслідок інтенсивних процесів органогенезу її вісцеральних структур
Elucidation of the sources of human orbital bones, clarification of the sequence of their ossification will allow to create a morphological basis for effective interpretation of the data of fetal condition monitoring, will contribute to early diagnosis of variants of the structure and possible malformations of the head, organ of vision and related structures. The aim of the study. The aim of this work was to find out the sources of origin, the chronology of ossification, the characteristics of age-related topographic and anatomical changes in the bones of the orbit. Material and methods. 18 series of histological sections of samples of human embryos and pre-fetuses at the age of 4-12 weeks of intrauterine development (4,0-80,0 mm parietal-coccygeal length) and samples of 12 fetuses at the age of 4-9 months of intrauterine development (130,0-450. 0 mm parietal-calcaneal length) using a complex of morphological research methods (anthropometry, morphometry, preparation of histological sections, dissection, three-dimensional reconstruction of series of histological sections and computer tomography, statistical analysis). The study was conducted in accordance with the main provisions of the European Union Convention on Human Rights and Biomedicine (1997), as well as the Helsinki Declaration on Ethical Principles of Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), EU Directive No. 609 (1986), Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 23.09.2009 No. 690. The work was carried out within the framework of the initiative research work of the Department of Histology, Cytology and Embryology of the Bukovinian State Medical University «Structural and functional peculiarities of tissues and organs in ontogenesis, regularities of variant, constitutional, sex and age-related and comparative human morphology». State registration number: 0121U110121. Deadlines: 01.2021-12.2025. The results. The first signs of the appearance of ossification centers around the main nervous and visceral contents of the rudiment of the orbit are determined in 6-week-old embryos in the form of seven cartilaginous bone models, and the first centers of ossification among the rudiments of bones participating in the formation of the orbit are found in the rudiment of the maxilla. In the 6th month of intrauterine development, the processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones begin. At the end of the 8th month of intrauterine development, due to the ossification processes of the lesser wing of the sphenoid and frontal bones, the orbit acquires features of a definitive structure. From the beginning of the fetal period of human ontogenesis, ossification of the structures of the sphenoid bone continues, which leads to morphological transformations of the orbit in 5-month fetuses - it is separated from the sphenopalatine and infratemporal fossa by a bone layer, the optic canal is formed, and in 6-month fetuses processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones, and Muller’s orbital muscle changes its structure into a fibrous one. The analysis of the age-related dynamics of the morphometric parameters of the orbit during the fetal period of intrauterine development made it possible to establish the peculiarities of changes in its diameter, circumference and area, which are expressed by mathematical functions: diameter of the orbit, mm = -0. 2285+0.4704*x; circumference of the orbit, mm = -0.2924+1.4595*x; area of the orbit, mm2 = -87.8597+8.0387*x, where x is the age of the human fetus in weeks. Conclusion. The critical periods of the development of the orbit are the 6th month of prenatal ontogenesis, during which there is an uneven growth rate of the horizontal size of the orbit in relation to the vertical one, and its shape returns to the mesoconchal, which was previously observed in fetuses, as well as the 8th month, during which the growth of all parameters of the orbit slows down due to intensive processes of organogenesis of its visceral structures
Дод.точки доступу:
Дмитренко, Р. Р.
Козарійчук, Н. Я.
Цигикало, О. В.
Кузняк, Н. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Craniometric parameters of the spatial position of the supraorbital, infraorbital and mental foramens depending on the facial index of the skull of a mature person [] = Краніометричні параметри просторового положення надочноямкового, підочноямкового та підборідного отворів в залежності від лицевого індексу черепу людини зрілого віку / Yu. М. Onashko [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P27-33. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование)
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология, ультраструктура)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Due to increase of various operative interventions in the facial region of a mature person, it is expedient to study in detail the spatial position of the foramens of the facial part of the skull. Knowing the exact position of the foramens will help doctors during operations and minimally invasive interventions to prevent damage to the vascular and nerve bundles that pass through these foramens. The purpose of our work is to determine the craniometric characteristics and spatial position of the supraorbital (SF), infraorbital (IF) and mental (MF) foramen, depending on the type of structure of the facial part of the skull. The study was performed on 52 bone specimens of skulls and 60 CT images of adults without damage to the bone structures of the front part of the skull. Statistical methods were used to analyze the obtained measurement results in our research, which was carried out with the help of the Microsoft Excel 2010© licensed program package and with the help of the "STATISTYCA" program. When determining the position of the foramens of the facial part of the skull, first of all, we determined the individual anatomical variability of the facial part of the skull, which has the following extreme types: europrosopics (broad-faced), mesoprosopics (medium-faced), leptoprosopics (long-faced). By dividing the skulls according to the facial index, we determined the width and height of SF, IF and MF, and it was found that their diameter does not depend on the extreme types of the facial part of the skull. With the help of corresponding program, the average, lateral and line between the zy-zy points were constructed on the CT images of the 3-D models of the skulls to determine the position of SF, IF, MF relative to these lines depending on the facial index. The average values obtained were analyzed and it was established that the distance from SF, IF and MF to the median and lateral lines has larger values in europrosopics, intermediate values have mesoprosopics, the smallest results were determined in leptoprosopics. The results of the study of the distances from the above-mentioned foramens to the zy-zy line indicate an increase in their values in leptoprosopics, as opposed to europrosopics. The data we obtained confirm the dependence of the spatial position of the foramens on the type of structure of the facial part of the skull. The obtained data will supplement the craniotopographical characteristics of SF, IF and MF, and also provide a basis for further research of their position depending on the facial index
У зв’язку зі збільшенням різноманітних оперативних втручань в лицевій області людини зрілого віку, є доцільним детальне вивчення просторового положення отворів лицевого відділу черепа. Знання точного положення отворів допоможе лікарям під час операцій та малоінвазивних втручань запобігти пошкодження судинно-нервових пучків, які проходять через дані отвори. Метою нашої роботи є визначення краніометричних характеристик та просторового положення надочного (НОО), підочного (ПОО) та підборідного (ПБО) отворів в залежності від типу будови лицевого відділу черепа. Дослідження було виконане на 52 кісткових препаратах черепів та 60 КТ-знімках людей зрілого віку без пошкоджень кісткових структур лицевого відділу черепа. Для аналізу отриманих результатів вимірювань у нашому дослідженні були використані статистичні методи, що здійснювали за допомогою ліцензованого пакету програм Microsoft Excel 2010© та за допомогою програми “STATISTYCA”. При визначенні положення отворів лицевого відділу черепа, в першу чергу, ми визначали індивідуальну анатомічну мінливість лицевого відділу черепа, що має наступні крайні типи: еуріпрозопи (широколиці), мезопрозопи (середньолиці), лептопрозопи (довголиці). Розподіливши черепа за лицевим індексом, ми визначили ширину та висоту НОО, ПОО та ПБО та було з’ясовано, що їх діаметр не залежить від крайніх типів лицевого відділу черепа. Завдяки відповідній програмі на КТ-знімках 3-D моделях черепів були побудовані середня, латеральна та лінія між точками zy-zy для визначення положення НОО, ПОО, ПБО відносно даних ліній в залежності від лицевого індексу. Проаналізували отримані середні значення та встановили, що відстань від НОО, ПОО та ПБО до серединної та латеральної ліній має більші значення у еуріпрозопів, проміжні значення мають мезопрозопи, найменші результати були визначенні у лептопрозопів. Результати дослідження відстаней від вищезазначених отворів до лінії zy-zy свідчать про збільшення їх значень у лептопрозопів, на відміну від еуріпрозопів. Отримані нами дані підтверджують залежність просторового положення отворів від типу будови лицевого відділу черепа. Отримані дані доповнять краніотопографічну характеристику НОО, ПОО та ПБО, а також є основою для подальшого дослідження їх положення в залежності від лицевого індексу
Дод.точки доступу:
Onashko, Yu. М.
Vovk, O. Yu.
Dubina, S. O.
Sosonna, L. O.
Yakymenko, R. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультимодальна анальгезія як складова лікування ускладнень у дитини після проникаючого поранення орбіти [Текст] = Multimodal analgesia as a component treatment of complications in a child after penetrating orbital injury / Я. В. Семкович [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 2. - С. 19-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (действие лекарственных препаратов, повреждения, хирургия)
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ ПРОНИКАЮЩИЕ -- EYE INJURIES, PENETRATING (терапия, хирургия)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (микробиология, осложнения, терапия, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN (терапия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Щорічно близько 2 тис. дітей звертаються до лікарів-офтальмологів з пошкодженням очей різного ступеня тяжкості. Основні причини пошкодження очей у дітей: активні ігри з палицями, випадкові контузії, травми гострими предметами, невдалі падіння, бійки, опіки хімічними речовинами. Проникаючі поранення посідають особливе місце серед інших травм ока з двох причин. Насамперед, у разі проникаючих поранень може настати пошкодження дуже делікатних внутрішніх оболонок і структур ока, що призводить до тяжких ускладнень. Другим моментом є небезпека виникнення таких грізних ускладнень ранового процесу, як ендофтальміт, симпатичне запалення тощо
Every year, about 2,000 children turn to ophthalmologists with eye damage of varying degrees of severity. The main causes of eye damage in children: active games with sticks, accidental contusions, injuries with sharp objects, unfortunate falls, fights, burns with chemical substances. Penetrating injuries occupy a special place a mong other eye injuries for two reasons. First of all, in the case of penetrating injuries, very delicate inner membranes and structures of the eye maybe damaged, which leads to serious complications. These cond point is the dangerof such formidable complications of the wound process as end ophthalmitis, sympathetic inflammation, etc.
Дод.точки доступу:
Семкович, Я. В.
Семкович, М. Я.
Мельник, Т. М.
Гаврилишин, Η. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Менеджмент болю у дитини при одонтогенній флегмоні орбіти з тяжкими ускладненнями [Текст] = Pain management in a child with odontogenic orbital cellulitis and severe complications / Я. В. Семкович [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 1. - С. 47-52. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (действие лекарственных препаратов, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
ГЛАЗНИЦЫ БОЛЕЗНИ -- ORBITAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ГЛАЗ, БОЛИ -- EYE PAIN (лекарственная терапия, осложнения)
ИЗОБРАЖЕНИЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE INTERPRETATION, COMPUTER-ASSISTED (использование, методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Анотація: Флегмона орбіти — дифузне гнійне запалення орбітальної клітковини з наступним некрозом. Ускладненнями флегмони очниці є менінгіт або тромбоз судин мозку, що призводять до летального наслідку
Одужання дитини вдалося досягти завдяки своєчасній госпіталізації та оперативному втручанню, ціль-орієнтованій антибактеріальній терапії, застосуванню принципів мультимодальної анестезії та адекватному знеболенню пацієнта, імунозамісній терапії, застосуванню методів неспецифічної детоксикації та адекватній регідратаційній терапії
Orbital cellulitis is a diffuse purulent inflammation of the orbital tissues followed by necrosis. Complications of orbital cellulitis include meningitis or cerebral vascular thrombosis leading to death
The child’s recovery was achieved due to timely hospitalization and surgery, goal-directed antibiotic therapy, application of multimodal anesthesia principles and adequate pain management, immune replacement therapy, usage of non-specific detoxification methods and adequate rehydration therapy
Дод.точки доступу:
Семкович, Я. В.
Семкович, М. Я.
Мельник, Т. М.
Гаврилишин, Η. І.
Синоверська, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ендоназальна орбітотомія як перша допомога при посттравматичних внутрішньоорбітальних крововиливах у хворих з фронтобазальною травмою [Текст] / О. Д. Бондарчук [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 4. - С. 53-56

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ КОСТЬ -- FRONTAL BONE (повреждения)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (патология)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (хирургия)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета дослідження - визначення ефективності надання хірургічної допомоги хворим з внутрішньоорбітальними посттравматичними крововиливами при виконанні ендоназальної ендоскопічної трансетмоїдальної орбітотомії (ТЕО) та транскутанної орбітотомії (ТКО). Встановлено значну перевагу ендоскопічної ендоназальної трансетмоідальної орбітотомії над транскутанною орбітотомією, на що вказує більш швидке одужання: вкорочення післяопераційного періоду, більш швидке відновлення гостроти зору та рухливості очного яблука, мінімальна травматизація м’яких тканин орбіти, відсутність зовнішніх пошкоджень шкіри обличчя.
Цель исследования - определение эффективности оказания хирургической помощи больным с внутриорбитальнимы посттравматическими кровоизлияниями при выполнении эндоназальной эндоскопической трансэтмоидальной орбитотомии (ТЕО) и транскутанной орбитотомии (ТКО). Установлено значительное преимущество эндоскопической эндоназальной трансэтмоидальной орбитотомии над транскутанной орбитотомей, на что указывает более быстрое выздоровление: сокращение послеоперационного периода, более быстрое восстановление остроты зрения и подвижности глазного яблока, минимальная травматизация мягких тканей орбиты, отсутствие внешних повреждений кожи лица.
Дод.точки доступу:
Бондарчук, О. Д.
Дмитренко, І. В.
Дідик, Н. Д.
Існюк, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Петренко, О. В.
Сучасний погляд на діагностику та лікування посттравматичних рубцевих деформацій періорбітальної ділянки [Текст] = Modern approach to diagnosis and treatment of post-traumatic periorbital scarring / О. В. Петренко, Н. В. Григораш // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 2. - С. 75-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия)
ВЕКИ -- EYELIDS (повреждения, хирургия)
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (повреждения, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OPHTHALMOLOGICAL (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Лікування рубцевих деформацій періорбітальної ділянки є однією із найбільш складних проблем офтальмопластики. Від правильної оцінки типу рубцювання залежить вибір тактики лікування, що в подальшому визначає його ефективність. На основі аналізу літературних джерел визначено причини виникнення рубців періорбітальної ділянки, наведено сучасні методи їх клінічної оцінки та лікування. Метою роботи був аналіз сучасного стану питань патогенезу, класифікації, діагностики та лікування посттравматичних рубцевих деформацій періорбітальної ділянки. Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням пошуково-інформаційних систем PubMed, eLibrary, Google Scolar та бібліотечних баз даних за період 2012–2020 рр. Результати. Встановлено, що утворення та тип рубців залежать від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. За найбільш поширеною класифікацією рубці поділяються на нормотрофічні, атрофічні, гіпотрофічні, які відносяться до поверхневих рубців, а також глибокі — гіпертрофічні, келоїдні та змішані. Визначення етапів формування рубцевої тканини є важливим для вибору методу лікування хворого та отримання максимально можливого позитивного результату. Наведено різні думки щодо етапів та термінів процесу загоєння рани та формування рубців. Визначено основні сучасні методи оцінювання та діагностики рубців, проаналізовано їх переваги та недоліки. Проаналізовано сучасні підходи до лікування рубців, зважаючи на їх тип. Висновки. На основі проведеного аналізу сучасних літературних джерел можна зазначити, що питання етіології і патогенезу патологічних рубців дотепер остаточно не вирішено. Не існує єдиного підходу до діагностики та лікування рубців, оптимальних термінів початку лікування. Особливу проблему становить лікування рубцевих деформацій періорбітальної ділянки, що зумовлено її анатомо-функціональною складністю. Все це робить актуальним вивчення особливостей перебігу формування рубців саме цієї ділянки та розроблення індивідуалізованих алгоритмів їх лікування
The treatment of cicatricial deformities of the periorbital region is one of the most difficult problems of ophthalmoplasty. The choice of treatment tactics depends on the correct assessment of the type of periorbital scarring, which further determines its effectiveness. Based on the analysis of literature sources, the causes of periorbital scarring are determined, and modern methods of their clinical assessment and treatment are presented. The purpose: to analyze the current state of the issues of pathogenesis, classification, diagnosis, and treatment of post-traumatic cicatricial deformities of the periorbital region. Materials and methods. The research was carried out using the search and information systems PubMed, eLibrary, Google Scholar, and library databases for the period 2012–2020. Results. It was found that the formation and type of scars depend on many internal and external factors. The most common classification divides the scars into normotrophic, atrophic, hypotrophic, which refer to superficial scars, as well as deep — hypertrophic, keloid, and mixed. Determining the stages of scar tissue formation is important for choosing a method of treating a patient and obtaining the most positive result. Various thoughts are given regarding the stages and timing of the wound healing and scar formation process. The main modern methods of assessing and diagnosing scars have been determined, their advantages and disadvantages have been analyzed. The modern approaches to the treatment of scars based on their type were analyzed. Conclusions. The results of the analysis of modern literary sources showed that the issue of the etiology and pathogenesis of pathological scars has not yet been finally resolved. There is no single approach to diagnosis and treatment of scars, the optimal timing of treatment initiation. A particular problem is the treatment of cicatricial deformities of the periorbital region, which is predetermined by its anatomical and functional complexity. All this makes the task of studying the features of the course of scar formation of this particular area and the development of individualized algorithms for their treatment urgent
Дод.точки доступу:
Григораш, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чистик, Т.
Питання реконструкції периорбітальної ділянки після видалення новоутворень [Текст] = The issue of reconstruction of the periorbital area after tumor removal / Т. Чистик // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 43-44

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (патология, ультраструктура, хирургия)
ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS (патофизиология, ультрасонография, ультраструктура, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
ПЕРИОРБИТАЛЬНАЯ
Анотація: Щороку в Києві відбуваються науково-практичні конференції офтальмологів, які сприяють обміну досвідом, обговоренню нових методів лікування й підвищенню кваліфікації провідних лікарів країни. Продовжуючи цю багаторічну традицію, 28–30 жовтня фахівці Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, ВГО «Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України», ГО «Асоціація фахівців з офтальмопластики та очного протезування», ГО «Асоціація молодих офтальмологів України» в офлайн- і онлайн-режимі провели міжнародну конференцію офтальмологів, дитячих офтальмологів і оптометристів «Рефракційний пленер’21». У рамках цього заходу обговорювався широкий спектр актуальних питань сучасної офтальмології, у тому числі реконструкція дефектів периорбітальної ділянки після видалення новоутворень. З доповіддю на цю тему виступила професор кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, голова Асоціації фахівців з офтальмопластики та очного протезування, доктор медичних наук Оксана Василівна Петренко (м. Київ, Україна)
Закриття дефектів повік і периорбітальної ділянки — важлива складова частина офтальмопластичної хірургії. Дефекти можуть виникати внаслідок травматичних ушкоджень або при видаленні новоутворень. При цьому відновлення функції повік безпосередньо залежить від адекватного відновлення їх цілісності з урахуванням анатомічних особливостей будови
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ходаківський, М. А.
Регіонарна анестезія в офтальмохірургії (огляд проблеми) [Текст] = Regional anesthesia in ophthalmic surgery (overview of the problem) / М. А. Ходаківський // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 4. - С. 4-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (иннервация, ультраструктура)
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE (действие лекарственных препаратов)
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE (использование)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РЕФЛЕКС ВЕСТИБУЛЯРНО-ГЛАЗНОЙ -- REFLEX, VESTIBULO-OCULAR (действие лекарственных препаратов)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ОФТАЛЬМОЛОГИЯ -- OPHTHALMOLOGY (методы, тенденции)
Анотація: Стаття присвячена оптимізації анестезіологічного забезпечення з використанням регіонарних методів анестезії в амбулаторній офтальмохірургії. Описано методики і техніки анестезіологічного забезпечення, які дають достатній рівень анестезіологічного захисту. Всі варіанти регіонарної анестезії, як самостійні, так і в комбінації, застосовуються в офтальмологічній клініці “Оптимал” на базі кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ВНМУ ім. М. І. Пирогова.
The article is devoted to the optimization of anesthetic management using regional methods of anesthesia in ophthalmic surgery. Methods and techniques of anesthetic management provide a sufficient level of anesthetic protection. All variants of regional anesthesia (monocomponent and combined) are used in the ophthalmological clinic “Optimal” on the basis of the Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чепурний, Ю. В.
Реконструкція орбіти на основі цифрового моделювання: оцінка ефективності автоматизованих систем сегментації [Текст] = Orbital reconstruction based on the digital modeling: assessment of automated segmentation efficacy / Ю. В. Чепурний, О. І. Жуковцева, А. В. Копчак // Вісник стоматології. - 2021. - № 2. - С. 31-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (патофизиология, повреждения)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование, стандарты, тенденции)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета дослідження - дослідити клінічну ефективність застосування пацієнтспецифічних імплантатів (ПСІ), створених на основі автоматизованого алгоритму віртуального відновлення орбіти, при заміщенні дефектів стінок орбіти. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 58 пацієнтів з посттравматичними дефектами стінок орбіти, яким проводили реконструкцію орбіти з використанням ПСІ. В залежності від алгоритму виготовлення ПСІ усі пацієнти були розділені на дві групи - основну і контрольну
Дод.точки доступу:
Жуковцева, О. І.
Копчак, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Переломи орбіти у дітей: особливості клініко-рентгенологічної картини та критерії вибору лікування / А. С. Слободянюк [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 5. - С. 43-50

MeSH-головна:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (патофизиология, повреждения, рентгенография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Метою роботи було дослідження особливостей клініко-рентгенологічної картини переломів орбіти у дітей, їх вибір лікувальної тактики та розробка практичних рекомендацій на основі аналізу віддалених результатів лікування даного виду травми. Основними клінічними ознаками перелому стінок орбіти у пацієнтів дитячого віку є диплопія і утруднення рухів очного яблука доверху. Найбільш поширеним видом пошкодження орбіти в досліджуваній групі пацієнтів був перелом по типу "зачинених дверцят". У 22,2% випадків відмічалась відсутність рентгенологічних ознак пошкодження кісткових стінок орбіти, тому у діагностиці переломів в дитячому віці значної ваги набувають результати клінічного обстеження. При лікуванні пацієнтів дитячого віку з переломами орбіти мають значення час надання допомоги та активна лікувальна тактика.
Целью работы было исследование особенностей клинико-рентгенологической картины переломов орбиты у детей, их влияния на выбор лечебной тактики и разработка практических рекомендаций на основании отдаленных результатов лечения данного вида травмы. Основными клиническими признаками перелома стенок орбиты у пациентов детского возраста являются диплопия и затруднение движений глазного яблока вверх. Наиболее распространенным видом повреждения орбиты в исследуемой группе пациентов был перелом по типу "закрытой дверцы". В 22,2% случаев отмечалось отсутствие рентгенологических признаков повреждения костных стенок орбиты, поэтому в диагностике переломов в детском возрасте приобретают значительный вес результаты клинического обследования. При лечении пациентов детского возраста с переломами орбиты имеет значение время оказания помощи и активная лечебная тактика.
Дод.точки доступу:
Слободянюк, А. С.
Чепурний, Ю. В.
Ефіменко, В. П.
Шукліна, Ю. В.
Копчак, А. В.
Петренко, О. В.
Яковенко, Л. М.
Риков, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)