Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Гликозаминогликаны<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Morphological features of enamel in fluorosis of different degrees of severity [] = Морфологічні особливості емалі при флюорозі різного ступеня важкості / A. V. Marchenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 53-60. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ФЛЮОРОЗ ЗУБОВ -- FLUOROSIS, DENTAL (патофизиология, этиология)
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL (анатомия и гистология, повреждения)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФТОР -- FLUORINE (анализ, вредные воздействия)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (анализ, вредные воздействия)
ЗУБА КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- TOOTH CALCIFICATION (физиология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Knowledge of human embryonic development is essential to improve our understanding of human fetal anatomy and for better understanding the etiology of congenital malformations. Currently, the structures of the posterior cranial fossa and the brain stem are of great interest to researchers, because of a large number of nuclei are located in the pons area, which play an important role in ensuring vital functions. The aim of the scientific work is to establish the morphological features of the pons of human fetuses at 14-15 weeks of gestation, the size and area of the nuclei of cranial nerves and neurons which are located in the area of the pons. Anatomical and histological research was carried out on 6 human fetuses aged 14-15 weeks of gestation. The cadaver material for research was obtained as a result of late abortions which were conducted according to medical indications in Vinnytsia maternity hospitals. Preparations were fixed in a 10 % solution of neutral formalin, stained with hematoxylin-eosin, toluidine blue modified by Nissl. Computer histometry (Toup View) was used for morphometric research. Statistical digital data were processed on a personal computer using Microsoft Excel 2016 and “Statistica 6.1” software. We established that in human fetuses at 14-15 weeks of intrauterine development, the nuclei of the trigeminal, abductor and vestibulocochlear nerves were detected. The nucleus of the facial nerve on 14-15 weeks of gestation is represented by single polygonal nerve cells with eosinophilic cytoplasm. The nucleus of the abductor nerve had the largest area, the cochlear nucleus of the vestibulocochlear nerve had the smallest area. The largest area of neurons was in the nuclei of the VIII pair of cranial nerve, the smallest – in the nucleus of the abductor and facial nerves. At 14-15 weeks of intrauterine development of human fetuses, the area of the cell nucleus could be determined only in the nuclei of the vestibulocochlear nerve, while the cell nuclei of the trigeminal, facial, and abductor nerves were represented by nerve cells of a spherical shape with a nucleus in which a basophilic nucleolus and a homogeneous eosinophilic cytoplasm were noted. Thus, in human fetuses of 14-15 weeks of intrauterine development, differences in the sizes and areas of the nuclei of cranial nerves and neurons that form nuclei in the pons area were found
Знання ембріонального розвитку людини необхідні для покращення нашого розуміння анатомії плода людини, а також для того, щоб допомогти зрозуміти етіологію вроджених вад розвитку. На даний час велику зацікавленість у дослідників викликають структури задньої черепної ямки і стовбура мозку, тому що в ділянці моста локалізується велика кількість ядер, які відіграють важливу роль у забезпеченні життєвих функцій. Метою роботи є встановлення морфологічних особливостей моста плодів людини 14-15 тижнів гестації, розмірів та площі ядер черепних нервів та нейронів, які розташовуються в ділянці моста. Анатомо-гістологічне дослідження проводили на 6 плодах людини віком 14-15 тижнів гестації. Трупний матеріал для дослідження отримували внаслідок пізніх абортів за медичними показниками із пологових будинків міста Вінниця. Фіксацію препаратів проводили у 10 % розчині нейтрального формаліну, забарвлення проводили гематоксиліном, еозином та толуїдиновим синім за модифікацією Ніссля. Для морфометричного дослідження застосовували комп’ютерну гістометрію (Toup View). Статистичні цифрові дані були опрацьовані на персональному комп’ютері за допомогою Microsoft Excel 2016 та програмного забезпечення «Statistica 6.1». Нами було встановлено, що у плодів людини в терміні 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені ядра трійчастого, відвідного та присінково-завиткового нервів. Ядро лицевого нерву на стадії 14-15 тижнів гестації представлено поодинокими полігональними нервовими клітинами з еозинофільною цитоплазмою. Найбільшу площу мало ядро відвідного нерву, найменшу – завиткове ядро присінково-завиткового нерву. Найбільша площа нейронів була у ядрах присінково-завиткового нерву, найменша – у ядрі відвідного та лицевого нервів. На 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку плодів людини площу ядра клітини можна було визначити лише у ядрах присінково-завиткового нерву, тоді як ядра клітин у трійчастого, лицевого та відвідного нервів були представлені нервовими клітинами кулястої форми з ядром, в якому відмічалося базофільне ядерце та гомогенна еозинофільна цитоплазма. Таким чином, у плодів людини 14-15 тижнів внутрішньоутробного розвитку були виявлені відмінності у розмірах та площах ядер черепних нервів і нейронів, які формують ядра в ділянці моста
Дод.точки доступу:
Marchenko, A. V.
Nikolishyna, E. V.
Ilenko, N. M.
Nikolishyn, I. A.
Kostyrenko, O. P.
Cherniak, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Михалойко, І. С.
    Клініко-патогенетичне обгрунтування використання глікозаміногліканів у лікуванні хворих на гломерулонефрит [Текст] = Clinical-patogenetic rationale for the use of glycosaminoglycans in the treatment of patients with glomerulonephritis / І. С. Михалойко, Р. І. Яцишин, І. Я. Михалойко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 88-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Сулодексид--тер прим--фарм

   Тромбомодулин--тер прим

MeSH-головна:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (патофизиология, терапия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ВИЛЛЕБРАНДА ФАКТОР -- VON WILLEBRAND FACTOR (анализ, действие лекарственных препаратов)
КЕРАТИНОЦИТЫ -- KERATINOCYTES (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою даного дослідження була оцінка ефективності сулодексиду в лікуванні хворих на гломерулонефрит. Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 125 пацієнтів із ГН, які перебували на лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні (Україна) у 2021-2022 роках. До дослідження були включені лише пацієнти з протеїнурією 0,3 – 3,5 г/добу, ХХН 1–3 стадії та діагнозом ГН. Під час дослідження всім пацієнтам проводили стандартне обстеження, яке включало загальноклінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження. Лікування хворих здійснювали згідно міжнародних рекомендацій щодо ведення пацієнтів з гломерулярними захворюваннями. Усі пацієнти були розподілені на 2 групи. 1 група отримувала базисну терапію, 2 група одержувала сулодексид у формі капсул для прийому всередину по 250 ліпопротеїнліпазних одиниць 2 рази на добу додатково до базисної терапії. Тривалість лікування становила 6 місяців. Не було суттєвих відмінностей у вихідних демографічних і клініко-лабораторних даних між двома досліджуваними групами. Ефективність лікування оцінювали за рівнем протеїнурії, ШКФ та частотою тромбоемболічних і серцево-судинних подій, що виникали протягом періоду спостереження. Результати. Проведене дослідження показало, що додаткове застосування сулодексиду протягом 6 місяців достовірно знижувало рівень протеїнурії у хворих на ГН. Оскільки швидкість клубочкової фільтрації залишалася стабільною або навіть зростала, зниження протеїнурії не можна пояснити зміною фільтраційної здатності нирок. Також нами відмічено достовірне зниження рівня фактора Віллебранда та тромбомодуліну в групі хворих, які додатково отримували сулодексид протягом 6 місяців. Висновки. Додаткове застосування сулодексиду у хворих на ГН статистично вірогідно знижувало рівень протеїнурії, запобігаючи прогресуванню ХХН. Аналіз статистичних даних показав, що застосування сулодексиду протягом 6 місяців статистично вірогідно знижує рівні тромбомодуліну та фактора Віллебранда у сечі хворих на ГН, що вказує на відновлення цілісності та функції ендотелію
Abstract. The aim of this study was to evaluate the effectiveness of sulodexide in the treatment of patients with glomerulonephritis. Materials and methods. A prospective cohort study was conducted with the participation of 125 patients with GN who were treated at the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital (Ukraine) from 2021-2022. Only patients with proteinuria of 0.3 g – 3.5 g/day, CKD stages 1-3 and the diagnosis of GN were included in the study. Exclusion criteria were: patient refusal to participate in the study, age 18 years, proteinuria ˃3.5 g/day, systemic connective tissue diseases, systemic vasculitis, type 1 and 2 diabetes, history of thromboembolic and cardiovascular events, chronic heart failure III-IV functional class (according to the NYHA classification), information about acute infectious processes of any etiology, oncological diseases, acute and chronic liver failure, mental disorders. During the study, all patients underwent a standard examination, which included general clinical, biochemical and instrumental research methods. Patients were treated according to international recommendations for the management of patients with glomerular diseases. All patients were randomly assigned into 2 groups. Group 1 received basic therapy, and Group 2 received sulodexide in oral capsules containing 250 lipasemic units twice daily in addition to basic therapy.The duration of treatment was 6 months. There were no significant differences in baseline demographic and clinical laboratory data between the two study groups. Also, there was no significant difference in the treatment regimens of basic therapy: the number of patients in both groups who received stable maintenance glucocorticosteroid therapy (methylprednisolone 4 mg every other day) (p
Дод.точки доступу:
Яцишин, Р. І.
Михалойко, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щербак, М. О.
Комплексна терапія синдрому хронічного тазового болю у пацієнток із хронічними запальними захворюваннями органів малого таза [Текст] / М. О. Щербак, О. М. Корнієнко, Ю. Л. Новіцюк // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 5/6. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Дефибра--прием--тер прим

MeSH-головна:
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (кровоснабжение, патофизиология)
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN (осложнения, патофизиология, терапия)
СТРЕПТОДОРНАЗА И СТРЕПТОКИНАЗА -- STREPTODORNASE AND STREPTOKINASE (антагонисты и ингибиторы, действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, метаболизм)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (дефицит, метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
СУППОЗИТОРИИ -- SUPPOSITORIES (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
Анотація: Проблема своєчасної діагностики, адекватного та ефективного лікування синдрому хронічного тазового болю залишається актуальною в сучасних умовах. Синдром хронічного тазового болю на фоні хронічного запального процесу займає провідне місце (30%) у структурі гінекологічної патології та є однією з найбільш поширених причин звернення жінок за спеціалізованою гінекологічною допомогою. Крім того, він супроводжує низку порушень репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку й загрожує негативними демографічними змінами в багатьох країнах світу
Дод.точки доступу:
Корнієнко, О. М.
Новіцюк, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка розвитку препаратів хондроїтину сульфату та місце глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів з остеоартритом [Текст] / А. Г. Дубкова [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 1-7. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Остеолон

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (терапевтическое применение)
Анотація: Глікозаміноглікан-пептидний комплекс (ГПК) — повільнодіючий протизапальний засіб, що володіє комплексною протизапальною і метаболічною дією. ГПК протягом декількох десятиліть з успіхом застосовувався для лікування пацієнтів із остеоартритом (ОА). На сьогодні ГПК знову повертається у клінічну практику. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти застосування хондроїтину сульфату та місце ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА. Методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті щодо застосування хондроїтину сульфату та ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті висвітлені характеристика шести основних класів глікозаміногліканів та основні механізми їх дії. Описані структурний склад та вплив на якість препарату домішок. Наведені опубліковані рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, в яких оцінювали симптоматичну дію ГПК. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism — EULAR) з діагностики та лікування остеоартриту. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії ОА, зокрема можливості застосування хондроїтину сульфату та його плейотропні ефекти. Проаналізовано нові дані щодо призначення глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів із ОА та нові напрямки їх застосування. Висновки. Застосування ГПК у хворих на ОА сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів. Представлені нові варіанти їх застосування, що ґрунтуються на чіткому розумінні механізмів їх дії. Необхідна подальша оцінка цих методів терапії у пацієнтів
Дод.точки доступу:
Дубкова, А. Г.
Крилова, А. С.
Борткевич, О. П.
Цимбалюк, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дубкова, А. Г.
Сучасні аспекти лікування та моніторингу остеоартрозу кистей [Текст] / А. Г. Дубкова, А. Г. Крилова, Т. С. Цимбалюк // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 40-49. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КИСТИ СУСТАВЫ -- HAND JOINTS (действие лекарственных препаратов, патология)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (терапевтическое применение)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Остеоартроз (ОА) суглобів кистей — одна з найчастіших локалізацій за поширенням після ОА колінних суглобів. ОА кистей супроводжується болем, утрудненням стиснення кисті, що призводить до порушення функції кисті — неможливості виконувати звичайні, повсякденні дії — і погіршує якість життя пацієнтів. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти лікування та моніторингу ОА кистей. Методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті, що стосуються моніторигу та лікування ОА суглобів кистей, ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті подано класифікацію ОА суглобів кистей, дані про поширеність цього захворювання. Наведені класифікаційні критерії, шкали оцінки функції суглобів кисті. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism — EULAR) з діагностики та лікування ОА суглобів кистей. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії ОА суглобів кистей, зокрема можливості застосування хондроїтину сульфату, його механізм дії та плейотропні ефекти. Проаналізовано нові дані щодо призначення біологічної терапії та нові напрямки лікування ОА кистей. Висновки. ОА кистей — актуальна проблема сучасної ревматології, яка ще має багато питань та напрямків, що потребують подальшого дослідження. Застосування хондроїтину сульфату у хворих на ОА кистей сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів і перебігу коморбідних захворювань завдяки його плейотропним ефектам. Представлені нові варіанти таргетної терапії, що ґрунтуються на чіткому розумінні патогенезу ОА, які покращують перебіг захворювання на тваринних моделях. Необхідна подальша оцінка цих методів лікування у пацієнтів з ОА кистей
Дод.точки доступу:
Крилова, А. Г.
Цимбалюк, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чи запідозрите ви рідкісне захворювання у свого пацієнта? [Текст] // Дитячий лікар. - 2020. - N 1. - С. 23

MeSH-головна:
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (генетика, метаболизм)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (патология)
Анотація: Спадкове порушення накопичення глікозаміногліканів (ГАГ), що призводить до прогресуючих ускладнень з боку суглобів і серцево-судинної системи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dynamics of glycosaminoglycans content in the testes of rats after administration of natural herbal products [Text] / N. M. Brechka [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - P104-110

MeSH-головна:
ТЕСТИКУЛЯРНЫЕ ГОРМОНЫ -- TESTICULAR HORMONES (метаболизм)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (метаболизм)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (терапевтическое применение)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: It is possible that testicular dysfunctions, including idiopathic infertility in men, may be caused by changes in connective tissue, which are characterized by disorders of its metabolism, the content of collagen and glycosaminoglycans (GAGs). Such patients quite often have the anomalies of the genital system. It is the anomalies in the development of connective tissue structures of the venous wall and not compensated state of the valve apparatus that lead to varicocele. The prevalence of varicocele among infertile patients reaches 40 %, whereas male population in general has this disease only in 15 % of cases. Changes in GAG content may reflect the functional status of the semen, which ensures normal spermatogenesis. Therefore, the study of this indicator can be used to explain the mechanisms of infertility and to find ways to correct both hypo- and infertile conditions in men
Дод.точки доступу:
Brechka, N. M.
Bondarenko, V. O.
Korenieva, Ye. M.
Laryanovskaya, Yu. B.
Morozenko, D. V.
Kozar, V. V.
Ashukina, N. A.
Leontieva, F. S.
Shcherbak, E. V.
Ivannikova, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волкова, Н. О.
Вплив факторів росту на кріоконсервовані мезенхімальні стромальні клітини [Текст] / Н. О. Волкова, М. С. Юхта, А. М. Гольцев // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 2. - С. 12-21

MeSH-головна:
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION (использование, методы)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ТРОМБОЦИТАРНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- PLATELET-DERIVED GROWTH FACTOR (биосинтез, физиология)
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR (биосинтез)
ТРАНСФОРМИРУЮЩИЙ ФАКТОР РОСТА БЕТА -- TRANSFORMING GROWTH FACTOR BETA (биосинтез, физиология)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (биосинтез, физиология)
КОЛЛАГЕН ТИПА II -- COLLAGEN TYPE II (биосинтез, физиология)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION
Анотація: У роботі було досліджено вплив факторів росту та диференціювання на кріоконсервовані мезенхімальні стромальні клітини, отримані з кісткового мозку, жирової та хрящової тканин. Додавання до культурального середовища фактора росту фібробластів (20 нг/мл) призводило до підвищення у 2,6 та 2,1 раза проліферативного потенціалу кріоконсервованих мезенхімальних стромальних клітин (КрМСК) з кісткового мозку та жирової тканини. Застосування трансформуючого ростового фактора ? (10 нг/мл) збільшувало синтез колагену ІІ типу у 7,2 та 6,1 раза і глікозоаміногліканів у 5,1 та 2,6 рази відповідно для КрМСК з кісткового мозку та жирової тканини. Проліферативна активність, синтез колагену ІІ типу та глікозаміногліканів КрМСК з хрящової тканини не зазнавали змін під впливом досліджених факторів, проте характеризувалися порівняно більшою активністю синтетичних процесів відносно КрМСК з кісткового мозку та жирової тканини. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування та розробки методики застосування кріоконсервованих мезенхімальних стромальних клітин у клінічній практиці для лікування уражень тканин опорно-рухового апарату.
Дод.точки доступу:
Юхта, М. С.
Гольцев, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мартовлос, А. І.
Рентгенофлуоресцентний аналіз макро- та мікроелементного складу остеопоротично змінених альвеолярних відростів нижньої щелепи за фармакологічної корекції та кісткової ретенції [Текст] = X-ray fluorescence analysis of macro- and microelement composition of osteoporotically altered alveolar processes of mandible providing pharmacological correction and bone retention / А. І. Мартовлос // Клінічна стоматологія. - 2018. - N 3. - С. 34-43

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS
Анотація: Лікування зубощелепних аномалій та деформацій, зокрема у пацієнтів дорослого віку, становить актуальну проблему в сучасній стоматології. Переміщення зубів при ортодонтичному лікуванні супроводжується процесами резорбції та утворенням нової кісткової тканини, що оточує зуб. У дорослих пацієнтів значна частина зубощелепних аномалій супроводжується остеопоротичним процесом кісток скелета і кісткової тканини пародонта, зокрема зниженням рівня макро- і мікроелементів, поповнення дефіциту яких потенціюється остеотропними препаратами, що можуть проявляти індивідуальний вплив на різні кістки скелета
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ата, М. А.
Особенности активности эластазы, коллагенолитической активности и содержание гликозаминогликанов у больных ограниченной склеродермией / М. А. Ата // Дерматологія та венерологія. - 2018. - N 4. - С. 23-26

MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ ОГРАНИЧЕННАЯ -- SCLERODERMA, LIMITED (диагностика, метаболизм)
ПАНКРЕАТИЧЕСКАЯ ЭЛАСТАЗА -- PANCREATIC ELASTASE (метаболизм)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (метаболизм)
Анотація: Під наглядом було 107 хворих на вогнищеву склеродермію. Всі пацієнти були розподілені на 3 порівнянні за всіма параметрами групи – основну і дві групи порівняння. До основної групи увійшли 33 хворих на вогнищеву склеродермію, які отримували комплексне лікування; в І групу – 34 пацієнти, які отримували тільки традиційну терапію; у ІІ групу – 30 хворих, які отримували лікування за схемою, яка полягала у традиційній терапії з додаванням тіотриазоліну. У плазмі крові визначався вміст глікозаміногліканів, активність ферменту еластази і колагенолітична активність. Встановлено, що вогнищева склеродермія супроводжується глибокими порушеннями обміну сполучної тканини, що підтверджується підвищенням активності еластази, колагенолітичної активності сироватки крові, вмісту в ній гликозаміногліканів до лікування і зниженням рівня досліджуваних показників після проведеної терапії. Високий кореляційний зв’язок між активністю еластази, колагенолітичною активністю і вмістом глікозаміногліканів сироватки крові при різних формах і стадіях вогнищевої склеродермії дає змогу використовувати ці показники як прогностично значущі для оцінки проведеної патогенетичної терапії. Активність еластази, колагенолітична активність і вміст глікозаміногліканів сироватки крові при різних формах і стадіях вогнищевої склеродермії слід вважати прогностично значущими в динаміці проведення патогенетичної терапії. Ці показники дають змогу проводити диференційну діагностику, вибір комплексної терапії, що забезпечує підвищення ефективності лікування пацієнтів з вогнищевою склеродермією.
Под наблюдением было 107 больных очаговой склеродермией. Все пациенты были распределены на 3 сопоставимые по всем параметрам группы – основную и две группы сравнения. В основную группу вошли 33 больных очаговой склеродермией, получавших комплексное лечение; в І группу сравнения – 34 пациента, получавших только традиционную терапию; во ІІ группу – 30 больных, получавших лечение по схеме, которая включала традиционную терапию с добавлением тиотриазолина. В плазме крови определяли содержание гликозаминогликанов, активность фермента эластазы и коллагенолитическую активность. Установлено, что очаговая склеродермия сопровождается глубокими нарушениями обмена соединительной ткани, что подтверждается повышением активности эластазы, коллагенолитической активности сыворотки крови, содержания в ней гликозаминогликанов до лечения и снижением уровня исследуемых показателей после проведенной терапии. Высокая корреляционная связь между активностью эластазы, коллагенолитической активностью и содержанием гликозаминогликанов сыворотки крови при разных формах и стадиях очаговой склеродермии позволяет использовать эти показатели как прогностически значимые для оценки проводимой патогенетической терапии. Активность эластазы, коллагенолитическая активность и содержание гликозаминогликанов сыворотки крови при разных формах и стадиях очаговой склеродермии следует считать прогностически значимыми в динамике проводимой патогенетической терапии, эти показатели позволяют проводить дифференциальную диагностику, выбор комплексной терапии, что обеспечивает повышение эффективности лечения пациентов с очаговой склеродермией.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)