Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Глиобластома<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Comparative characteristics of DNA loop domaing rearrangement in glioblastoma multiforme T98G and glioblastoma astrocytoma U373 cell lines under different culture conditions [Text] / K. Svyrydova [et al.] // Experimental Oncology. - 2021. - Том 43, N 4. - P306-311

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагностика, кровь)
Анотація: The loop domain organization of chromatin, which plays an important role in transcription regulation, may depend on the cell functional state. The aim of this work was to investigate DNA loop reorganization upon functional transitions in two cell lines ‒ glioblastoma multiforme T98G and glioblastoma astrocytoma U373. Materials and Methods: Single cell gel electrophoresis (the comet assay) was used to analyze the kinetics of the DNA loop migration from the nucleoids obtained from the lysed cells. Results: The DNA fraction in the surface loops and the size of these loops were found to be similar in two glioblastoma cell lines. When synthetic processes were inhibited, the migration of a small portion of inner loops was observed in T98G but not U373 cells. In T98G cells, stimulation of cell proliferation and transcription was accompanied by an increase in DNA fraction in the inner loops and an essential increase in the size of these loops. The effect of stimulation was practically absent in U373 cells. However, the linear density of the loops resolved by the comet assay was found to decrease upon stimulation of proliferation in both cell lines. Conclusion: A decrease in the loop density appears to be associated with an intensification of the synthetic processes in cells upon their stimulation
Дод.точки доступу:
Svyrydova, K.
Vasylieva, V.
Kropyvko, S.
Afanasieva, K.
Sivolob, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

DNA loop domain organization in glioblastoma astrocytoma cell lines U373 and U251 / K. Svyrydova [et al.] // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 4. - P236

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (генетика, диагностика)
АСТРОЦИТОМА -- ASTROCYTOMA (генетика, диагностика)
Анотація: Glioblastomas are the most common primary intracranial malignancies in adults. Glioblastoma astrocytoma U373 cell line is frequently used as a model object for studying pathogenesis of this type of cancer. However, the identity of this cell line has often been questioned due to its cross-contamination by another glioblastoma astrocytoma cells U251. Thus, the chromatin organization in these cell lines requires special attention
Дод.точки доступу:
Svyrydova, K.
Vasylieva, V.
Martyniak, A.
Afanasieva, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Evaluation of the micrornas expression level in human glioblastoma samples and normal adjacent tissues / O. Pidlypenets [et al.] // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 4. - P234-235

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (генетика, диагностика)
Анотація: Glioblastoma multiforme (GBM) is one of the most malignant types of human cancers with a median survival of approximately 15 months from the diagnosis. The survival rate during five years is only about 6.8%. Additionally, a crisis in developing and implementing therapies for GBM builds heavy obstacles for dealing with this type of brain cancer. As a result, there is an urgent need to study the molecular features of GBM and specific genes and/or their regulators involved in the initiation and progression of cancerogenesis. One perspective tool to control the post-translational processes of regulation of genetic information transmission may be miRNAs. miRNAs have been shown to be dysregulated in numerous pathologies, especially in cancers, and are already proposed as wide diagnostic markers
Дод.точки доступу:
Pidlypenets, O.
Savchenko, O.
Svitina, H.
Skrypkina, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Expression pattern of MRPS 18 family genes in gliomas / L. M. Kovalevska [et al.] // Experimental Oncology. - 2021. - Том 43, N 3. - P204-208

MeSH-головна:
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ГЛИОМА -- GLIOMA (генетика, диагностика)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (генетика, диагностика)
БИОЛОГИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- COMPUTATIONAL BIOLOGY (методы)
Анотація: To assess expression patterns of MRPS18 family genes in glioblastoma tissues and glioma cell lines. Materials and Methods: Expression of MRPS18 family genes was analyzed by quantitative polymerase chain reaction in glioma cell lines and glioblastoma specimens. A bioinformatic analysis of the publicly available data on the expression of these genes was also provided. Results: The genes of MRPS18 family show different expression patterns in glioblastomas and glioma cell lines. The highest levels of expression were found for MRPS18-2 at mRNA and protein levels in both glioblastomas and glioma cell lines; the lowest — for MRPS18-1 at mRNA level. Conclusions: The elevated levels of relative expression of the MRPS18-2 gene are characteristic for glioma tumor tissues and cell lines
Дод.точки доступу:
Kovalevska, L. M.
Malysheva, T. A.
Kalman, S. S.
Rozumenko, A. V.
Verbova, L. V.
Rozumenko, V. D.
Kashuba, E. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Relative expression of the MRPS 18 family genes in glioblastomas / L. Kovalevska [et al.] // Онкологія. - 2021. - Т. 23, № 4. - С. 233

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (генетика, диагностика)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
Анотація: The three mitochondrial ribosomal proteins S18 (MRPS18-1-3) form a family. The proteins show low homology to each other and might play different roles in cancerogenesis (Mushtaq M. et al., Oncotarget, 2016). Taking into consideration the crucial role of MRPS18-2 in tumor development, it is important, to study an expression pattern of other two family members in various cancer types
Дод.точки доступу:
Kovalevska, L.
Kalman, S.
Malysheva, T.
Rozumenko, A.
Verbova, L.
Rozumenko, V.
Kashuba, E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Survival after stereotactic radiosurgery of recurrent glioblastomas in patients with radical resection of primary tumor [Text] = Виживаність після радіохірургічного лікування рецидивних гліобластом у хворих із радикальною резекцією первинної пухлини / A. Griazov [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - P57-73. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РАДИОХИРУРГИЯ -- RADIOSURGERY (использование, методы)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
ГЛИОМА -- GLIOMA (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Glioblastoma (GBM) is an aggressive tumor with high rate of recurrence and estimated survival of 15-18 months after diagnosis. Factors associated with longer survival of GBM patients are age 50 years, high performance status and radical resection of the primary tumor. The optimal treatment for recurrence/ progression of GBM has not yet been determined and remains a challenging issue. Stereotactic radiosurgery (SRS) is considered today as a therapeutic option for effective treatment of recurrent malignant gliomas. The aim of this retrospective study was to analyze the survival after SRS of the recurrent GBM in a cohort of 59 patients, which had a radical resection of the primary tumor. The cohort consisted of 59 patients (28 / 47.5% of women and 31 / 52.5% of men); the average age was 51 years (interval 24 - 81). SRS was performed by means of linear accelerator "Trilogy" (USA) (6 MeV) from 2014 to 2020 at the State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute". In all cases, the diagnosis of grade 4 GBM according to the WHO classification was confirmed after neurosurgical procedures of the primary tumor. All 59 patients underwent the maximal safe removal of the primary tumor: in the vast majority of cases (54 / 91.5%) - in the perifocal area; in 5 / 8.5% of cases - subtotal. In all 59 cases, patients received adjuvant radiation therapy (total dose 60 Gy in 30 fractions); in 33 / 55.9% of cases radiotherapy was combined with concomitant alkylating chemotherapy (CHT) (Temozolomide 75 mg / m2). In 31 / 52.5% of patients, maintenance alkylating CHT was continued (Temozolomide 150-200 mg / m2). In most cases (51 / 86.4%) recurrent GBM (RGBM) was diagnosed by clinical and radiological signs; in 8 / 13.6% of patients - after repeated surgery. Overall survival (OS), recurrence/progression free survival (RFS) and survival after recurrence (SAR) represented the end-points of the study. The effect of the following quantitative and categorical factors (covariates) on the survival was studied: sex, age, performance status, combination of adjuvant RT with alkylating chemotherapy, neurosurgical procedures of RGBM, type of GBM recurrence, total dose of irradiation (BED11) and SRS dose (BED11), number of SRS fractions, volume of target in SRS, duration of RFS. The effect of RFS was studied in three independent groups: group I – RFS 10 months; group II – RFS from 10 to 20 months; group III – RFS 20 months. The survival was analyzed by Kaplan-Meier (KM) method. Log-rank test was used for analysis of the survival according to the binary predictors. The effect of several categorical factors on survival was analyzed by Pearson Chi-square test. The effect of the quantitative covariates on survival was studied by regression analysis in Cox proportional risk model. Hazard ratio was calculated with 95 % confidential intervals (CI). The analysis revealed the following. Median OS following SRS RGBM was 26.3 months (95 % CІ 17 – 45.5), median RFS was 12.9 months (95 % CІ 8.4 – 25.6), median SAR – 9.8 months (95 % CІ 6.7 – 24.4). Two-year OS in our study was 56 %. 6-month survival after SRS –77 %; one-year survival after SRS – 39 %, and two-year survival after SRS – 28 %. The significant impact of performance status (p = 0.00159), duration of recurrence-free period (p = 0.02711) and surgical resection of RGBM (р = 0.009391) on the OS was demonstrated. The best OS was shown for the patients with Karnofsky score 90, recurrence occurring after more than 20 months and previous surgical resection of RGBM. The effects of other factors on OS were not demonstrated. Such factors as age, sex, performance status, adjuvant RT with сoncomitant alkylating CHT, surgical resection of RGBM, type of recurrence, number of SRS fractions, BED11 in SRS RGBM, BED11 for overall courses of irradiation, SRS target volume demonstrated no effect on SAR. SRS is non-invasive method for RGBM treatment that allows for improving the survival without significant radiation toxicity. Primary biological properties of the tumor seem to be of priority in determining the survival of RGBM patients. Although irradiation of GBM is advantageous regarding the improvement of the survival, one could also speculate that re-irradiation of the recurrent malignant glioma triggers some changes in its biology neutralizing the potential effect of the survival factors that had predictive value before re-irradiation
Гліобластома (ГБ) – це агресивна пухлина, що характеризується високим рівнем рецидивування та призводить до смерті більшості хворих через 15–18 місяців після встановлення діагнозу. Факторами, що асоціюються з більш тривалою виживаністю хворих на ГБ, є вік до 50 років, кращий функціональний статус та радикальна резекція первинної пухлини. Оптимальне лікування при рецидиві або прогресуванні ГБ до цього часу не визначено та залишається складною проблемою. Стереотаксична радіохірургія (СРХ) є методом прецизійного високотехнологічного опромінення, що розглядається сьогодні як терапевтична опція ефективного впливу на рецидивні злоякісні гліоми. Метою даного ретроспективного дослідження був аналіз виживаності після СРХ рецидивної ГБ в когорті 59 хворих, яким було проведено радикальну резекцію первинної пухлини. Досліджувана когорта складалась з 59 хворих (28 / 47,5% жінок та 31 / 52,5% чоловіків); середній вік в загальній групі склав 51 рік (інтервал 24 – 81). СРХ проводилось на лінійному прискорювачі «Trilogy» (США) (6 MeV) в період з 2014 р. по 2020 р. в Державній установі «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України». В усіх випадках діагноз ГБ 4 ступеню за класифікацією ВООЗ був підтверджений патоморфологічно після резекції первинної пухлини. Всім 59 хворим було проведено максимальне безпечне видалення первинної пухлини в радикальному об’ємі: в переважній кількості спостережень (54 / 91,5%) – по перифокальній зоні; в 5 / 8,5% випадках – субтотально. В усіх 59 випадках хворим було проведено ад’ювантне променеве лікування після видалення первинної пухлини (сумарна вогнищева доза (СВД) 60 Гр, 30 фракцій), яке в 33 випадках було поєднане з алкілюючою ХТ (темозоломід 75 мг/м2). У 31 / 52,5 % хворого після завершення конкомітантної ХТ продовжилось ХТ лікування (темозоломід 150-200 мг/ м2). У більшості спостережень (51 / 86,4 %) РГБ було діагностовано за сукупністю клініко-радіологічних ознак; у 8 / 13,6 % хворих – патоморфологічно, після повторного хірургічного втручання. Кінцевими точками дослідження були загальна виживаність (ЗВ), безрецидивна (безпрогресивна) виживаність (БРВ) та виживаність після настання рецидиву (ВПР). Вивчався вплив на виживаність наступних кількісних та категоріальних факторів: стать, вік, функціональний статус, поєднання ад’ювантної ПТ з алкілюючою ХТ, хірургічне видалення РГБ, тип рецидивування ГБ, дозове навантаження за всі курси опромінення сумарно (за біологічно-ефективною дозою (BED11)) та при СРХ, кількість фракцій СРХ, об’єм мішені СРХ, термін безрецидивного періоду/виживаності (БРВ). Вплив на виживаність такого фактору як БРВ досліджувався шляхом розподілення когорти на три незалежні групи в залежності від тривалості безрецидивного періоду: група I – БРВ 10 місяців; група II – БРВ від 10 до 20 місяців; група III – БРВ 20 місяців. Виживаність хворих була проаналізована методом Каплана-Майера (КМ). Логарифмічний ранговий тест (для порівняння КМ кривих виживаності для різних досліджуваних груп) використовували для дослідження виживаності за бінарними предикторами. Порівняння впливу декількох категоріальних факторів на виживаність здійснювалось за допомогою χ2-тесту (Pearson Chi-square test). Для дослідження впливу на виживаність кількісних коваріат використовували регресійний аналіз за моделлю пропорційних ризиків Кокса. Співвідношення ризиків (hazard ratio, HR) розраховано з 95% довірчими інтервалами (ДІ). В результаті проведеного аналізу було виявлено наступне. Медіана ЗВ після СРХ РГБ склала 26,3 місяців (95% ДІ 17 – 45,5), медіана БРВ – 12,9 місяців (95% ДІ 8,4 – 25,6) , медіана ВПР – 9,8 місяців (95% ДІ 6,7 – 24,4). Дворічна ЗВ була досягнута більшою половиною (56%) хворих. Після СРХ 6-місячна виживаність склала 77%. Один рік після СРХ РГБ прожили 39% хворих, два роки після СРХ – 28% хворих. Такі фактори як функціональний статус за індексом Карновського (ІК) при СРХ РГБ (p = 0,00159), тривалість безрецидивного періоду (p = 0,02711) та проведення хірургічного видалення РГБ (р = 0,009391) продемонстрували статистично значущий вплив на ЗВ. Найкращу ЗВ у вибірці мали хворі із 90 балами за ІК; за умови настання рецидиву ГБ після 20 місяців і при виконанні резекції РГБ. Інші досліджені фактори не показали значущого впливу на ЗВ. Не було зафіксовано статистично значущого впливу на ВПР жодного із наступних досліджуваних факторів: стать, вік, функціональний статус за ІК, проведення ад’ювантної ПТ з алкілюючою ХТ, хірургічне видалення РГБ, тип рецидивування ГБ, дозове навантаження за всі курси опромінення сумарно (BED11) та при СРХ (BED11; ПД; СВД), кількість фракцій СРХ, об’єм мішені СРХ, БРВ. Хоча й хворі з РГБ відносяться до однієї з найменш обнадійливих щодо прогнозу категорій в нейроонкології, отримані нами дані підтверджують доцільність застосування СРХ з метою подовження виживаності таких пацієнтів та свідчать про відсутність асоційованої тяжкої променевої токсичності. Первинні біологічні властивості пухлини ймовірно відіграють пріоритетну роль щодо впливу на виживаність хворих із РГБ. Опромінення РГБ призводить до збільшення ВПР. Проте не можна виключити, що зміни, які відбуваються у біології рецидивної злоякісної гліоми після повторного опромінення, можуть нівелювати потенційний вплив на виживаність тих факторів, що мали предиктивну цінність до повторного опромінення
Дод.точки доступу:
Griazov, A.
Glavatskyi, O.
Zemskova, O.
Gryazov, A.
Chuvashova, O.
Khmelnytskyi, H.
Shuba, I.
Kruchok, I.
Shevelov, M.
Stuley, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Temozolomide in glioblastoma treatment: 15-year clinical experience and analysis of its efficacy / O. Ya. Glavatskyi [et al.] // Experimental Oncology. - 2020. - Том 42, N 2. - P148-156

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (патофизиология, терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (патофизиология, терапия)
Анотація: To analyze retrospectively the efficacy of temozolomide (TMZ) in various treatment regimens in glioblastoma patients accounting for varying parameters of their treatment. Materials and Methods: 302 glioblastoma patients were treated at the State Institution “Romodanov Institute of Neurosurgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” from 2003 through 2017. All the patients were surgically treated. In 205 patients, the surgery was followed by adjuvant radiotherapy (RT) with concomitant TMZ (RT + TMZ group). In 97 patients, the surgery was followed by adjuvant RT only (RT group). Kaplan — Meier survival analysis with log-rank test and Cox proportional hazards regression analysis were used for comparing overall survival (OS) and recurrence-free survival (RFS) depending on the age and gender of the patients, the extent of tumor resection, the chemotherapy intensity and the type of RT. Results: In RT + TMZ group as a whole, OS median was 20.7 months vs 10.8 months in RT group (р 0.0001). The RFS was 14.8 months vs 7.9 months, correspondingly (р 0.0001).The survival did not depend on the age, gender or localization of the tumor. On the contrary, the intensity of CTX (the number of TMZ cycles in adjuvant mode), the extent of tumor resection, and the type of RT were among the factors affecting significantly OS and RFS. The improvement in OS and RFS with increasing number of the maintenance TMZ courses was more significant in the patients aged below 60. The use of stereotactic conformal mode for RT provides an advantage in the survival over the conventional RT in RT + TMZ group. Conclusions: The combination of concomitant and adjuvant maintenance CTX with TMZ was the most effective CTX regimen affecting positively OS and RFS
Дод.точки доступу:
Glavatskyi, O. Ya.
Zemskova, O. V.
Khmelnytskyi, H. V.
Kardash, K. A.
Shuba, I. M.
Stuley, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Визначення вмісту у пухлинах головного мозку клітин, що мають молекулярні маркери стовбурових клітин [Текст] / М. І. Лісяний [та ін.] // Клініч. онкологія. - 2016. - N 4. - С. 68-71

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика)
ГЛИОМА -- GLIOMA (диагностика)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагностика)
Анотація: Стовбурові CD133+ пухлинні клітини головного мозку характеризуються необмеженою здатністю до самопідтримки, утворення нових пухлин при трансплантації в експерименті імплантації, хіміо- та радіорезистентності. Водночас ще недостатньо вивчена експресія інших маркерів стовбурових клітин CD34, CD90 та CD15 молекул на клітинах головного мозку різного походження та ступеня злоякісності. Метою роботи було вивчення експресії маркерів стовбурових клітин CD133, CD90, CD34 та CD15 молекул на клітинах пухлин головного мозку різного походження та ступеня злоякісності. Досліджено біоптати (115 зразків) пухлин головного мозку різного генезу. Фрагменти пухлини механічно подрібнювали та готували суспензії клітин стандартної концентрації (1•106/мл) у поживному середовищі Ігла. Вивчення вмісту стовбурових пухлинних клітин проводили за допомогою моноклональних антитіл до молекул CD133, CD15, CD34, CD90 виробництва «Beckman Coulter» на проточному цитофлюориметрі «FC-500» («Beckman Coulter», США). Отримані результати опрацьовували методами математичної статистики. У пухлинах головного мозку різного походження містяться стовбурові прогеніторні клітини, на яких експресовані CD133, CD34, CD15 та CD90 молекули. Ці клітини визначаються у злоякісних гліомах у 1,5–2,0 раза частіше, ніж у доброякісних, що дозволяє стверджувати про їхню онкостимулювальну роль у канцерогенезі, а саме про участь мезенхімальних та гемопоетичних прогеніторних клітин в ангіогенезі та інфільтративному рості цих пухлин. Вміст стовбурових CD133+ клітин у межах одного гістологічного типу пухлин досить широко коливається — від відсутності до великого відсотка клітин. У пухлинах головного мозку визначаються клітини, що експресують маркери нейрональних, гемопоетичних та мезенхімальних типів стовбурових клітин, вміст яких залежить від походження та ступеня злоякісності новоутворень.
Дод.точки доступу:
Лісяний, М. І.
Бельська, Л. М.
Потапова, А. Г.
Лісяний, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чертенко, Т. Н.
Гистологические и иммуногистохимические особенности рецидивов диффузных астроцитарных опухолей III-IV степени злокачественности [Текст] / Т. Н. Чертенко // Сімейна медицина. - 2018. - № 4. - С. 110-116. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ НЕЙРОЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ КЛЕТОК -- NEOPLASMS, NEUROEPITHELIAL (вторичный, генетика, диагностика, иммунология, кровоснабжение, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патология, радиоизотопные изображения, радиотерапия, реабилитация, секреция, терапия, уход, энзимология)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (вторичный, генетика, диагностика, иммунология, классификация, кровоснабжение, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патология, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, радиотерапия, реабилитация, секреция, терапия, уход, энзимология)
АСТРОЦИТОМА -- ASTROCYTOMA (вторичный, генетика, диагностика, иммунология, классификация, кровоснабжение, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, патология, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, радиотерапия, реабилитация, терапия, уход, энзимология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (антагонисты и ингибиторы, биосинтез, воздействие облучения, генетика, дефицит, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, моча, стандарты, терапевтическое применение, токсичность, фармакокинетика, химия)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (воздействие облучения, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Цель исследования: изучение случаев рсцидивирования диффузных астроцитарных опухолей ІІІ–IV степени злокачественности с формированием рекомендаций для их последующей терапии. Материалы и методы. Всею было изучено 25 случаев рецидивов, из них 15 случаев ранних рецидивов и 10 случаев поздних. Для оценки патоморфоза дополнительно были изучены первичные опухоли у пациентов из груїшьі ранних рецидивов. Ретроспективно были проанализированы медицинские карты стационарных больных, проведено гистологическое исследование опухолей, иммуношстохимическое исследование с 12 маркерами: GFAP, Anti-IDH1R132H, vimentm, FGFR, Ki-67, ММР-9, VEGF, CD34, CD3, СШ, CD8, CD68. Также проводилось молекулярно-генетическое исследование для обнаружения мутации IDHl,05GG'rSNP. Мегодами математической статистики были проанализированы качсствсіпіьіс и количественные показатели, при помощи теста Мак-Немара - опухолевый нашморфоз в парных случаях. Результат**. В ходе исследования был выявлен один случай нсевдонрогрессии. Ностгераневлический патоморфоз был более выражен в группе ранних рецидивов. В зтой группе также отмечалось повышение уровня CD8 по сравнению с первичными опухолями (тест Мак-Немара, р0,05). Индекс паскуляризации был достоверно вьппе в ранних рецидивах(и-критсрийSCCTSNP была связана с более отдаленными рецидивами диффузных астрощггарных опухолей 111-IV степени злокачественности (U=36,5; р точнос=0,(МЗ; р0,05). Заключение. Умение отличать случаи истинной прогрессии и псевдопрогрессии, а также знание особенностей пролиферации, васкуляризации, инвазивной активности и иммунною ответа в рецидиве позволит в будущем разрабатывать и внедрять в практику более эффективные тактики лечения анапластичсских астроцитом и глиобластом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Глиальные опухоли головного мозга: современные аспекты иммунопатогенеза и иммуногенодиагностики [Текст] / И. И. Ананьева, М. С. Малкаров, Н. А. Корсакова // Архив патологии. - 2007. - № 2. - С. 53-57

Рубрики: Мозга головного новообразования--диагн--этиол

   Глиобластома

   Иммунологические тесты

Дод.точки доступу:
Ананьева, И. И.
Малкаров, М. С.
Корсакова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Чертенко, Т. Н.
Иммунный профиль диффузных астроцитарных опухолей высокой степени злокачественности и его влияние на развитие рецидивов [Текст] / Т. Н. Чертенко, И. И. Яковцова // Art of Medicine. - 2018. - N 2. - С. 87-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТРОЦИТОМА -- ASTROCYTOMA (иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (кровоснабжение, ультраструктура, этиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (иммунология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ К БОЛЕЗНИ -- GENETIC PREDISPOSITION TO DISEASE (этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Наша работа была направлена на изучение иммунного профиля диффузных астроцитарных опухолей высокой степени злокачественности с целью выявления факторов, влияющих на прогноз данного заболевания. Для этого мы отобрали 30 случаев впервые выявленных глиобластом и анапластических астроцитом. Материал был разделен на 2 группы: 15 случаев опухолей, которые дали рецидив в течение года после операции и 15 случаев опухолей, не давших рецидива или летального исхода в течение года после операции. Изучались клинические данные пациентов, гистологическая структура опухолей и экспрессия маркеров CD3, CD4, CD8 и СD68. В результате исследования мы получили следующие данные: опухоли с иммунным профилем СD3(0-1)/CD4(2-3)/CD8(2-3) имеют меньшую вероятность рецидива в течение года (критерий Фишера = 0,01869, р 0,05); достоверно чаще рецидивируют в течение года опухоли с экспрессией СD68(2-3) (критерий Фишера
Дод.точки доступу:
Яковцова, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Исследования пролиферативной активности и жизнеспособности клеток фибробласта и глиобластомы на различных типах углеродных нанотрубок [Текст] / И. И. Бобринецкий [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2012. - Т. 153, № 2. - С. 227-231. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Фибробласты

   Глиобластома

   Биомедицинская инженерия

   Нанотехнологии

Дод.точки доступу:
Бобринецкий, И. И.
Морозов, Р. А.
Селезнев, А. С.
Подчерняева, Р. Я.
Лопатина, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Синайко, В. В.
Комбинированное и комплексное лечение пациентов с глиобластомой в пожилом возрасте [Текст] / В. B. Синайко // Український радіологічний журнал. - 2017. - N 2. - С. 98-104. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (лекарственная терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Цель работы. Оценить результаты комбинированного и комплексного лечения у пациентов пожилого возраста с первичной глиобластомой (Grade IV). Материалы и методы. В исследование включены 74 пациента с глиобластомой в возрасте ≥ 65 лет и статусом по шкале Карновского ≥ 50 %, при лечении которых применялась лучевая (ЛТ) либо химиолучевая терапия (ХЛТ) с темозоломидом. Результаты. Использование послеоперационной ХЛТ в сравнении с ЛТ позволило повысить медиану выживаемости без прогрессирования с 6 ± 0,67 мес. до 9 ± 1,71 мес. (р = 0,005) и медиану общей выживаемости пациентов с 7 ± 1,11 мес. до 15 ± 1,33 мес. (р = 0,001). Увеличение суммарной очаговой дозы (СОД) с 50–52,2 Гр до 54–60 Гр повысило медиану выживаемости без прогрессирования с 4 ± 1,31 мес. до 8 ± 0,67 мес. (р = 0,018), а медиану общей выживаемости — с 5 ± 1,31 мес. до 11 ± 1,58 мес. (р 0,001). Увеличение СОД с 54–57,6 Гр до 58–60 Гр не привело к улучшению выживаемости пациентов. Выводы. Включение темозоломида в схему послеоперационного лечения пациентов с глиобластомой в возрасте ≥ 65 лет улучшает результаты их лечения. Зависимости результатов лечения от изменения СОД ЛТ в диапазоне 54–60 Гр не выявлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Желудкова, О. Г.
Лечение анапластических астроцитом и глиобластом у детей с использованием темозоломида [Текст] / О. Г. Желудкова, И. С. Тарасова, С. В. Горбатых // Вопросы онкологии. - 2002. - Т. 48, № 3. - С. 356-360

Рубрики: Темозоломид--тер прим

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
АСТРОЦИТОМА -- ASTROCYTOMA (патофизиология, терапия, этиология)
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Тарасова, И. С.
Горбатых, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Метастазы глиобластом: ретроспективный анализ серии из шести клинических наблюдений [Текст] / С. А. Горяйнов [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2015. - Т. 79, № 2. - С. 33-43

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагноз, осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагноз)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Горяйнов, С. А.
Потапов, А. А.
Игнатенко, М. А.
Жуков, В. Ю.
Процкий, С. В.
Захарова, Н. А.
Охлопков, В. А.
Шишкина, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Нedgehog-сигналинг и его роль в патогенезе нейроонкологических заболеваний [Текст] / С. А. Черепанов [и др.] // Биомедицинская химия. - 2015. - Вып. 3. - С. 332-342 . - ISSN 0042-8809

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагноз)
ГЛИОМА -- GLIOMA (диагноз)
НЕЙРОБЛАСТОМА -- NEUROBLASTOMA (диагноз)
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Анотація: Проанализированы современные представления о механизмах функционирования сигнального пути Hedgehog (НН) и его влиянии на клеточные процессы в нормальном эмбриогенезе и при нейроонкологических заболеваниях, особенно в развитии глиом высокой степени злокачественности. Охарактеризованы основные белки, образующие данный сигнальный путь. Приведены современные данные о влиянии пути НН на процессы пролиферации, миграционной активности и инвазивности, опухолевого неоангиогенеза и приобретения опухолевыми клетками химиорезистентности. Отдельно рассмотрена роль белков пути НН в процессе эпителиально-мезенхимального перехода и при возникновении и поддержании опухолевых стволовых клеток. Показаны перспективы создания новых противоопухолевых препаратов на основе ингибиторов сигнального пути НН.
Дод.точки доступу:
Черепанов, С. А.
Баклаушев, В. П.
Габашвили, А. Н.
Шепелева, И. И.
Чехонин, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Брюховецкий, И. С.
Новые молекулярно–биологические подходы к лечению мультиформной глиобластомы [Текст] / И. С. Брюховецкий, А. С. Брюховецкий, Ю. С. Хотимченко // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2014. - № 12. - С. 762-768. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0365-9615

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (лекарственная терапия)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Дод.точки доступу:
Брюховецкий, А. С.
Хотимченко, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Новый программный метод объективной оценки степени резекции глиобластомы головного мозга [Текст] / А. Л. Кривошапкин [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 5. - С. 33-40

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагноз, хирургия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагноз, хирургия)
ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOFTWARE
Дод.точки доступу:
Кривошапкин, А. Л.
Сергеев, Г. С.
Гайтан, А. С.
Курбатов, В. П.
Кальнеус, Л. Е.
Таранцев, И. Г.

Примірників всього: 1
БИНТ (1)
Вільні: БИНТ (1)

Знайти схожі

19.

Перший досвід використання імунотерапії на основі дендритних клітин в комплексному лікуванні хворих на гліобластому в Україні [Текст] / Н. М. Храновська [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 80-85. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMORADIOTHERAPY, ADJUVANT (методы)
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (методы)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ -- CANCER VACCINES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Низька ефективність традиційної терапії злоякісних гліом змушує наукову спільноту шукати альтернативні підходи до лікування цієї патології. Сьогодні активно розробляються варіанти імунотерапевтичного впливу на гліальні пухлини головного мозку. Метою роботи було дослідити можливість використання дендритних клітин (ДК), генерованих з моноцитів периферичної крові, для проведення імунотерапії (ІТ) у комплексному лікуванні хворих на гліобластому. Об’єкт і методи. Хворим на гліобластому ІТ на основі ДК призначали в ад’ювантному режимі, після основного лікування. ДК генерували з моноцитів периферичної крові та навантажували лізатом аутологічних пухлинних клітин. Аналіз фенотипічних характеристик генерованих ДК, а також популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові проводився методом проточної цитофлуориметрії. Результати. Ми встановили, що генеровані ДК до початку ІТ мають середній ступінь зрілості і цілком придатні для її проведення. Рівень експресії маркера CD83, який визначає ступінь зрілості ДК, зростає на етапах проведення ІТ. Введення ДК-вакцини не супроводжувалося розвитком яких-небудь істотних побічних або токсичних реакцій у хворих. ІТ на основі ДК сприяє зменшенню відносної кількості супресорних клітин мієлоїдного походження (MDSC) у периферичній крові хворих. Висновки. ДК, генеровані з моноцитів периферичної крові хворих на гліобластому, мають середній ступінь зрілості, що свідчить про їх придатність для використання в ІТ. Найбільш суттєве підвищення ступеня зрілості ДК та найбільш виражені зміни у стані імунної системи у хворих на гліобластому зареєстровано після проведення 4–5 етапів ІТ на основі ДК. З урахуванням вивчення характеристик генерованих ДК та змін у стані імунної системи під час проведення ІТ розроблено методичні підходи до використання ДК у комплексному лікуванні хворих на гліобластому
Дод.точки доступу:
Храновська, Н. М.
Скачкова, О. В.
Горбач, О. І.
Жукова, В. М.
Главацький, О. Я.
Земскова, О. В.
Хмельницький, Г. В.
Шуба, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Карташев, А. В.
    Послеоперационная химиолучевая терапия больных с глиобластомами головного мозга / А.В. Карташев, В.М. Виноградов // Вопросы онкологии. - 2008. - Т. 54, № 4. - С. 471-474

Рубрики: Мозга головного новообразования

   Глиобластома

   Лекарственная терапия

   Лучевая терапия

   Интерлейкин-2

Дод.точки доступу:
Виноградов, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)