Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Госпитализация<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 68
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-68

Emergency oncology admissions during COVID-19 pandemic: a major institution experience from Saudi Arabia [Text] = Ургентна госпіталізація онкологічних хворих під час пандемії COVID-19: досвід великого медичного центру Саудівської Аравії / O. Elemam [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - P31-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (терапия)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
САУДОВСКАЯ АРАВИЯ -- SAUDI ARABIA (эпидемиология)
Анотація: The WHO has declared the coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic in March 2020. Cancer patients are considered a highly susceptible group. The effect of this pandemic on cancer mortality is still unknown. Aim: Our aim is to know whether or not we need to postpone cancer treatment during viral pandemics in the future. Materials and Methods: A retrospective observational study from March 1, 2020 to June 1, 2020, included cancer patients on active treatment, who have been admitted to our oncology center through the emergency unit, and patients who received oncology treatment in the outpatient treatment unit. COVID-19 positive cases were identified based on polymerase chain reaction testing of nasopharyngeal swab. Results: A total of 1300 patients was included in the study, 1096 patients attended the outpatient clinics, 204 patients were admitted to our oncology floor for emergency care. The cancer diagnosis was mainly breast cancer, followed by colon cancer. The main cause of emergency room visit was mainly fever followed by pain. Admission diagnosis was mainly disease progression followed by symptom control, COVID-19 infection, and febrile neutropenia. 1288 cycles of anticancer therapy were provided to 513 patients in the outpatient treatment unit. Three out of the nineteen patients who had a confirmed COVID-19 infection (16%) died not only due to infection, but also disease progression. Conclusion: Cancer treatment is not a risk factor for COVID-19 infection or its complications. Cancer treatment should not be interrupted during viral pandemics and every effort should be made to give cancer patients the standard of care
ВООЗ оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у березні 2020 р. Вважається, що хворі на рак є дуже вразливими до цієї інфекції. До цього часу невідомо достеменно, чи впливає пандемія на показники смертності внаслідок онкологічних захворювань. Мета: З’ясувати на майбутнє, чи слід відтерміновувати лікування онкологічних хворих під час вірусної пандемії. Матеріали та методи: Ретроспективне обсерваційне дослідження, яке охоплювало період з 1 березня до 1 червня 2020 р., включало хворих на рак у фазі активної терапії, які надходили до нашого онкологічного центру у зв’язку з необхідністю у невідкладній допомозі або ж отримували лікування в амбулаторному відділенні. COVID-19-позитивних хворих виявляли за результатами полімеразної ланцюгової реакції в назофарингеальних мазках. Результати: Усього в дослідження було включено 1300 хворих, з них 1096 лікувались амбулаторно, і 204 хворих було госпіталізовано у зв’язку з необхідністю невідкладної допомоги. Серед діагнозів переважав рак молочної залози, на другому місці був рак товстої кишки. Основною причиною звернення за невідкладною допомогою були лихоманка та біль. Основним діагнозом під час надходження до клініки було прогресування онкологічного захворювання. Далі серед причин звернення за допомогою були необхідність усунення симптомів, інфекція COVID-19 та фебрильна нейтропенія. Амбулаторно було проведено загалом 1288 циклів протипухлинної терапії 513 хворим. 3 з 19 хворих із підтвердженим COVID-19 (16%) померли, але не тільки через COVID-19, а також і через прогресування онкологічного захворювання. Висновок: Протипухлинне лікування не є фактором ризику щодо COVID-19 або його ускладнення. Тому терапію онкологічного захворювання не слід переривати під час пандемії. Навпаки, слід робити все можливе, аби надавати онкологічним хворим у цій ситуації лікування згідно зі стандартами
Дод.точки доступу:
Elemam, O.
Tashkandi, E.
Abdelkhalek, S.
Shalaby, I.
Baraka, R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лантух, І. В.
Медичні дослідження та їх етична природа [Текст] = Medical research and their ethical nature / І. В. Лантух, Η. Ф. Меркулова, В. М. Остапенко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 147-151. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ, НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEALTH SERVICES RESEARCH (кадры, методы, организация и управление, тенденции, экономика)
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH (кадры, методы, организация и управление, тенденции, этика)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ЭПИДЕМИИ -- EPIDEMICS
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS (этика)
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ETHICS, MEDICAL
Анотація: У статті розглядається проблема медичних досліджень, які так актуальні та необхідні, особливо сьогодні, під час пандемії COVID-19. Автори з’ясовують, що медичні дослідження мають етичну природу, бо обумовлені двома взаємопов’язаними аспектами – якщо перший аспект стосується професійної медичної практики, то другий – особистості пацієнта. Медичне дослідження людини спирається на “правило згоди”. Це потрібно для того, щоб захистити суб’єкт медичних досліджень від різних загроз. Етичні наслідки медичних досліджень витікають із необхідності підкорятися суспільно необхідним вимогам. Співвідношення внутрішнього (професійного) та зовнішнього (громадського) контролю над медичними дослідженнями – це проблема як моральна, так і громадська
The article examines the problem of medical researches, which is so relevant and necessary especially today, during the COVID-19 pandemic. It turns out that medical researches have an ethical nature, due to two interrelated aspects – the first aspect relates to professional medical practice, the second – to the patient’s personality. Human medical research is based on the "rule of consent". This is necessary to protect the subject of medical research against various threats. The ethical implications of medical research stem from the need to comply with social requirements. The ratio of internal (professional) and external (public) control over medical research is both moral and social problems. Public control over medical research should be limited to such an extent as to leave room for the professional work of scientists. One aspect of this problem is related to the physical well-being of the subject of medical research: an adequate balance between risk and success is determined solely by the physician. The second aspect is related to the well-being of the person being studied as an individual and comes down to the question of who should determine this balance. Physicians attribute this right exclusively to themselves: only they can obtain the necessary information, without putting pressure on their patients. It is important to affirm the "principle of support" for medical research: the only one who can assess the human aspect of research is the subject himself. At first, the patient usually trusts his doctor, but later he must be able to decide how justified this trust was. The scientist-physician must realize that his future as a researcher depends not only on scientific but also moral qualities. On the other hand, fear of the sad consequences of the experiment should not be an obstacle to scientific progress. Important characteristics of the experiment are its reliability and validity. Therefore, medical experiments are an important tool for the development of medical knowledge about a person, about his health
Дод.точки доступу:
Меркулова, Н. Ф.
Остапенко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції COVID-19 у хворих при їх госпіталізації під час епідемії залежно від віку = Peculiarities of clinical manifestations of the new COVID-19 coronavirus infection in patients hospitalized during the epidemic depending on their age / В. І. Трихліб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, классификация, патофизиология, эпидемиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
ЭПИДЕМИИ -- EPIDEMICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: У статті поданий огляд літератури та дані особистого дослідження стосовно клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих під час епідемії COVID-19 залежно від їх віку при госпіталізації. Встановлено, що більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Кашель частіше був відсутній у хворих віком 18–30 років. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель пацієнти віком 31–40 років (p 0,05). Малопродуктивний кашель відзначався не часто, але був характерним для всіх вікових груп і частіше спостерігався у хворих віком 51–60 років. Вологий кашель спостерігався частіше у хворих віком понад 60 років. Біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів віком понад 60 років (р 0,05). Встановлено, що частота задишки збільшувалася з віком. Частіше задишка реєструвалась у пацієнтів, старших за 60 років. В осіб молодого віку 18–30 років задишка не відзначалась. У половини хворих віком 18–30 років гарячки не було. При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або субфебрильною, останнє найчастіше спостерігалося в пацієнтів віком 41–50 років (p 0,05). Частота фебрильної температури зростає у хворих зі збільшенням віку. Суттєвої різниці за частотою піретичної температури серед усіх вікових груп не було. На помірну слабкість скаржилось більше хворих віком понад 30 років, а на виражену — хворі, старші за 40 років. На першіння в горлі частіше скаржились молодші хворі. У старших пацієнтів першіння практично не реєструвалось (р 0,05). Вірогідно частіше біль у грудній клітці реєструвався в пацієнтів, старших за 60 років. У молодих пацієнтів 18–30 і 31–40 років біль у грудній клітці не відзначався
This article presents a review of the literature and data from a personal study concerning the clinical manifestations of new coronavirus infection in patients hospitalized during the COVID-19 epidemic depending on their age. It was found that most patients complained about dry or low-productive cough, moderate general weakness. The patients aged 18–30 years old more frequently experienced no cough. The patients aged 31–40 years old significantly more frequently complained about dry cough (p  0.05). Low-productive cough was less frequent but typical in all age groups and more frequent in patients aged 51–60 years. Moist cough was more frequent in patients over 60 years. Chest pain was registered in patients over 60 years (p 0.05). The frequency of dyspnea was found to increase with age. More often dyspnea was registered in patients older than 60 years old. No dyspnea was noted in young patients aged 18–30 years. Half of the patients aged 18–30 years had no fever. At hospitalization, the average temperature was within normal or subfebrile, which predominated in patients aged 41–50 years (p 0.05). The frequency of febrile fever increased in patients with age. There was no significant difference in the frequency of pyretic temperature among all age groups. The patients aged over 30 years complained more about moderate weakness, and patients aged over 40 years complained more about severe weakness. Younger patients more often complained about a sore throat, while older patients had practically no symptoms (p 0.05). Thoracic pain was significantly more frequently registered in patients older than 60 years old. Young patients aged 18–30 years and 31–40 years had no chest pain
Дод.точки доступу:
Трихліб, В. І.
Цюрак, Н. Р.
Бєляєва, К. П.
Лисенко, Т. І.
Єрошенко, А. О.
Мартинчик, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості = Features of clinical manifestations of new coronavirus infection in patients at hospitalization during the COVID-19 epidemic depending on the severity / В. І. Трихліб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 79-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: У статті наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Було встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18–30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), — віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (р 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих — при фізичному навантаженні, у 17,7 % — у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, — 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p 0,05). При легкому перебігу тільки п’ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (р 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації
The article presents a review of the literature sources and results of a personal study. It was found that in our group, there were more persons aged 18–30 years among those who were in inpatient treatment, and among those who were treated in the ICU, the patients were aged 60 years or over. On average, patients who were treated in the ICU were admitted on the 6th day of illness. Most patients complained of dry or unproductive cough, moderate general weakness. Relatively more often moderate general weakness was registered in patients with a moderate course, and moderate and pronounced was typical for patients with a severe course (p 0.05). Dyspnea was predominantly found in severely ill patients (in one-third of patients during exercise, in 17.7 % patients at rest). In patients with a non-serious course, a small number of patients had dyspnea on exertion (4.3 to 12.1 %). On admission, the average temperature was within normal or subfebrile, which predominated in patients with a moderate course (p 0.05). With a mild course, half of the patients had a temperature within the normal range. Febrile fever was more often registered in the moderate and severe course. Pyretic body temperature was most typical for a severe course (p 0.05). It is noteworthy that even in those patients who were treated in the intensive care unit, at admission a quarter of the patients had a normal temperature, and 41.2 % — subfebrile. On ave-rage, the duration of fever before admission in critically ill patients was 5 days, and in those who died — 2 days. Dry cough was significantly more common in severe patients (p 0.05). In the mild course, only one-fifth of patients complained of dry or unproductive cough. In the moderate course, the dry or unproductive cough was symptomatic for one-third of patients. There was no significant difference in the frequency of complaints of sore throat (p 0.05). On average, a respiratory rate on admission in critically ill patients did not differ between those who survived and those who died, while those who died more often presented with a respiratory rate of 30/min or more, tachycardia, and more reduced saturation values
Дод.точки доступу:
Трихліб, В. І.
Цюрак, Н. Р.
Бєляєва, К. П.
Лисенко, Т. І.
Єрошенко, А. О.
Мартинчик, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О. В.
Гемостаз та запалення у пацієнтів із політравмою = Hemostasis and inflammation in patients with polytrauma / О. В. Філик, М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 72-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ЭРИТРОЦИТЫ -- ERYTHROCYTES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
Анотація: Причинами смерті при тяжких травмах є як ушкодження, несумісні з життям, так і тяжкі кровотечі. Коагулопатію, асоційовану з травмою, виявляють у 46 % пацієнтів уже на місці події та у 60 % пацієнтів — при надходженні на лікування. Мета: встановити наявність зв’язку між показниками загальної відповіді організму на запалення та показниками судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу у пацієнтів з політравмою. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне дослідження 20 пацієнтів віком від 19 до 55 років з політравмою, які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві «8-ма міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтів оцінювали за Injury Severity Score (ISS) та шкалою APACHE II (Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II) з урахуванням тривалості синдрому загальної відповіді організму на запалення і лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та госпіталізації. Етапи дослідження: надходження на лікування у ВІТ (d1), третя доба (d3), п’ята доба (d5). Основними оцінюваними клінічними маркерами були показники: загальної відповіді організму на запалення, судинно-тромбоцитарного гемостазу (внутрішньосудинна активація тромбоцитів, агрегація тромбоцитів, індукована адреналіном і аденозиндифосфатом), коагуляційного гемостазу (міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, рівень загального фібриногену та D-димерів). Результати. Встановлено наявність вірогідного (p 0,05) позитивного кореляційного зв’язку між співвідношенням рівнів дискоехіноцитів до сфероехіноцитів та рівнем загального фібриногену на етапі d1, а також тенденцію (p
Causes of death due to severe injuries are both injuries incompatible with life and severe bleedings. Trauma-induced coagulopathy is usually found in 46 % of patients at the scene and in 60 % of individuals upon admission to the hospital. The purpose of the study was to establish the relationship between systemic inflammatory response syndrome (SIRS) and vascular-platelet and coagulation hemostasis parameters in patients with polytrauma. Materials and methods. We completed a prospective observational study and included 20 patients aged 19 to 55 years with polytrauma who were admitted to the Department of Anesthesiology with Intensive Care at Lviv City Clinical Hospital No. 8. Patients’ state was evaluated according to the Injury Severity Score (ISS) and Acute Physiology and Chronic Health Evaluation (APACHE II) score. We also took into account the duration of SIRS, the length of intensive care unit (ICU) stay, and hospital stay. Stages of the study: the day of admission to ICU (d1), the third day (d3), the fifth day (d5). The major clinical markers evaluated were: SIRS parameters, vascular-platelet hemostasis (intravascular platelet activation, adrenaline- and adenosine diphosphate-induced platelet aggregation), coagulation hemostasis (international normalized ratio, activated partial thromboplastin time, level of total fibrinogen and D-dimers). Statistical analysis was performed using variation statistics methods. The correlation dependence was performed with Spearman’s rank correlation coefficient. We determined significance level (p), and the differences were considered statistically significant at p 0.05. Results. We have found a significant (p 0.05) positive correlation between discocytes to spherocytes ratio and the level of total fibrinogen on stage d1, as well as a tendency (p
Дод.точки доступу:
Вишинська, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Estimates of potentially preventable hospitalizations for ambulatory care sensitive conditions in Ukraine [Text] / V. N. Lekhan [et al.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - P189-198. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (статистика, тенденции)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE (организация и управление, статистика, тенденции, экономика)
ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- FIRST AID (использование, статистика, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РЕСУРСЫ -- HEALTH RESOURCES (использование, организация и управление, статистика, тенденции, экономика)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: The purpose: this study aims to identify the most relevant diseases that can be treated outpatient (Ambulatory Care Sensitive Conditions, or ACSCs) and to define the scope of potentially preventable hospitalizations (PPHs) for such conditions (Ambulatory Care Sensitive Hospitalizations, or ACSH), for Ukrainian adults (above 18 years old), subject to improvement of primary care efficiency. The study has been carried out in four phases, using the World Health Organization’s (WHO) guidance on ACSCs for the European Region, which was adapted to the national context. The data was taken from the official statistical reporting and analyzed by 104 reviewers. The assessment of the PPHs is conducted based on responses of the subgroup of reviewers – 6 experts and 61 primary care physicians, which confirmed the levels of competencies. The most significant rates of potentially preventable hospitalizations (PPHs) are registered for hypertension, pneumonia, angina, chronic obstructive pulmonary disease (COPD), and diabetes, which coincide with ACSCs that are most prevalent for Ukrainian adults. The overall rate of PPHs for adult population of Ukraine with ACSCs is 28.2% as defined by physicians and 32.9% as defined by experts, which may reduce the hospitalization rate for all ACSCs (as percent of all patients with ACSCs) from 8.2% to 6.1% (according to reviews of physicians) or to 5.7% (according to experts’ reviews). The study has shown an important scope for better managing of ACSCs in Ukrainian adults. The results of the study can be used to inform the continued health system transformation, specifically for the development of interventions to prevent avoidable hospitalizations for ACSCs in Ukraine, which can lead to more efficient use of resources in the health system and further strengthening of the primary care
Дод.точки доступу:
Lekhan, V. N.
Kriachkova, L. V.
Doroshenko, O. O.
Gritsenko, L. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Жадан, А. В.
Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца [Текст] / А. В. Жадан // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 57-62

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
СЕРДЦА КЛАПАНЫ -- HEART VALVES (патология, хирургия)
Анотація: Цель работы - определить факторы, связанные с частотой госпитализаций по поводу декомпенсации сердечной недостаточности (СН) после кардиохирургического вмешательства, у пациентов с клапанными пороками сердца. Материалы и методы. Обследовано 235 пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца. За период с 2014 по 2017 год 129 пациентов не имели госпитализаций, в то время как 106 лиц находились на стационарном лечении от 1 до 10 раз, в среднем 2,78±1,95. Из 106 больных, проходивших стационарное лечение, в исследование включили только 16 лиц, госпитализированных по поводу декомпенсации СН. В комплекс обследования больных наряду с физикальным обследованием включали электрокардиографию, эхокардиографию. Результаты и обсуждение. При динамическом наблюдении на протяжении 2 лет в группе без госпитализаций отмечено прогрессивное статистически значимое уменьшение размеров левого предсердия и левого желудочка, а также увеличение сократимости левого желудочка, в то время как в группе больных, перенесших госпитализацию, подобных изменений не наблюдалось. Размеры камер сердца на протяжении 2 лет оставались практически без изменений. Таким образом, можно сделать вывод о том, что более тяжелое течение СН после протезирования клапанов сердца сопровождается отсутствием обратного ремоделирования камер сердца. Выявлена связь между госпитализацией по поводу СН и наличием сахарного диабета, артериальной гипертензии и постоянной формы фибрилляции предсердий. Выводы. На вероятность прогрессирования СН у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца, не влияют пол, возраст, тип поражения клапана, этиология поражения клапана, показатели эхокардиографии. Предикторами госпитализации по поводу СН в отдаленный постоперационный период являются наличие сахарного диабета, фибрилляции предсердий и артериальной гипертензии. Более тяжелое течение СН после протезирования клапанов сердца сопровождается отсутствием обратного ремоделирования камер сердца
The aim - to determine the factors associated with the frequency of hospitalizations for decompensation of heart failure (HF) after cardiac surgery in patients with valvular heart disease. Materials and methods. 235 patients who underwent cardiac surgery for valvular heart disease were examined. During the period from 2014 to 2017, a part of patients (129 people) had no hospitalizations, while 106 people were on inpatient treatment from 1 to 10 times, on average 2.78±1.95. The complex of examination of patients along with physical examination included electrocardiography, echocardiography. Results and discussion. During dynamic observation for 2 years in the group of patients without hospitalization, a progressive statistically significant decrease in the size of the left atrium (LA) and left ventricle (LV) as well as an increase in LV contractility were noted, while in the group of patients after hospitalization such changes were not observed. The dimensions of the chambers of the heart remained practically unchanged for 2 years. Thus, it can be concluded that the more severe course of heart failure after prosthetics of heart valves is accompanied by the absence of reverse remodeling of the heart chambers. Predictors of hospitalizations for HF are the presence of diabetes mellitus, hypertension and permanent form of atrial fibrillation. Conclusions. The probability of progression of heart failure in patients after cardiosurgical intervention for valvular heart pathology is not affected by sex, age, type of lesion of the valve, etiology of valve damage, indicators of echocardiography. Predictors of hospitalizations for heart faiure in the long-term postoperative period are the presence of diabetes, AF, and AH. The more severe course of heart failure after prosthetics of heart valves is accompanied by the absence of reverse remodeling of the heart chambers
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голод, Н. Р.
Результати оцінки рівноваги у пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії на стаціонарному етапі реабілітації [Текст] = Balance assessment results in patients after laparoscopic cholecystectomy during inpatient rehabilitation / Н. Р. Голод, І. К. Чурпій, С. О. Кулібаба // Art of Medicine. - 2019. - N 3. - С. 21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, психология, реабилитация, тенденции)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Мета дослідження. Визначити ризик падінь пацієнтів після ЛХЕ на стаціонарному етапі реабілітації за допомогою шкали Берген. Матеріали і методи. У дослідженні брало участь 30 пацієнтів після ургентної холецистектомії і 30 після планової холецистектомії, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Оцінку рівноваги проводили застосовуючи Шкалу Берген (BERGBALANCESCALE - BBS на другу і на четверту доби після оперативного втручання
Дод.точки доступу:
Чурпій, І. К.
Кулібаба, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко–інструментальна характеристика та клінічний прогноз у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності та характеру залізодефіцитного стану [Текст] / В. В. Горбачова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 29-38

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета – порівняти основні клініко-гемодинамічні, лабораторні параметри та показники клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) з істинним (абсолютним) та функціональним залізодефіцитним станом. Обстежено 128 стабільних пацієнтів із ХСН (111 чоловіків, 17 жінок), віком 18–75 років, II–IV функціонального класу (ФК) за NYHA, з ФВ ЛШ 40 %, які спостерігалися на базі відділу серцевої недостатності ННЦ «Інститут кардіології
Дод.точки доступу:
Горбачова, В. В.
Ляшенко, А. В.
Гавриленко, Т. І.
Мхітарян, Л. С.
Воронков, Л. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Сравнительный анализ фармакотерапии хронической сердечной недостаточности со сниженной фракцией выброса левого желудочка в стационаре в 2009-2010 и 2014-2015 гг. [Текст] = Comparative Analysis of Hospital Pharmacotherapy of Chronic Heart Failure with Reduced Left Ventricular Ejection Fractions in 2009-2010 and 2014-2015 / О. В. Решетько [та ін.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 21-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (тенденции)
РЕЦЕПТОРЫ НЕЙРОТРАНСМИТТЕРОВ -- RECEPTORS, NEUROTRANSMITTER (анализ, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель. Сравнить особенности фармакотерапии больных хронической сердечной недостаточностью (ХСН) со сниженной фракцией выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ), находившихся на лечении в специализированном отделении одного из многопрофильных стационаров города Саратова до и после выхода Национальных рекомендаций по диагностике и лечению ХСН (2012). Материал и методы. Проведено сплошное ретроспективное фармакоэпидемиологическое исследование. Объектом исследования явились медицинские карты стационарных больных (форма 003/у) с диагнозом «Сердечная недостаточность» (МКБ-150), последовательно поступавших в кардиологическое отделение многопрофильного стационара г Саратова с 28 апреля 2009 г по 19 января 2010 г. (n=52) и с 19 февраля 2014 г. по 20 мая 2015 г. (n=95). Включались пациенты старше 18 лет с установленным диагнозом ХСН (NYHA II-IV ФК) и ФВ ЛЖ 45%. На каждый случай заполнялась индивидуальная регистрационная карта, в которой указывались клинико-демографические характеристики пациента, назначавшиеся лекарственные средства, их суточная доза, кратность, путь введения. Фармакоэпидемиологический анализ проводился для лекарственных средств, назначенных в 1-е сутки госпитализации, на 3-6 сутки пребывания пациента в стационаре (на момент стабилизации состояния пациента, которое оценивалось по уменьшению одышки и увеличению толерантности к физическим нагрузкам). Также рассматривались рекомендации, данные врачами при выписке пациентов из стационара. Результаты. В 2014-2015 гг. по сравнению с 2009-201 0 гг. статистически значимо увеличилось число выявленных нарушений ритма и тяжелых форм артериальной гипертонии (82,1 против 77%; р0,05). В 2014-2015 гг. статистически значимо снизилась частота назначения ингибиторов АПФ (77,8 против 86,5%; р0,05), увеличилась (p0.05) частота назначения блокаторов рецепторов ангиотензина, антагонистов минералокортикоидных рецепторов (АМКР), диуретиков, оральных антикоагулянтов, клопидогрела. В структуре комбинированной терапии статистически значимо снизилась частота назначения комбинации ингибитор АПФ+бета-адреноблокатор (18,9 против 26,9%; р0,05), ингибитор АПФ+бета-адреноблокатор+АМКР (22,1 против 42,3%; р0,05), увеличилась частота назначения комбинаций ингибитор АПФ+бета-адреноблокатор+АМКР+диуретик (25,2 против 11,5%; р0,05). Заключение. Фармакотерапия ХСН в стационаре в 2014-2015 гг. соответствует рекомендациям ВНОК и ОССН четвертого пересмотра и существенно отличается от терапии ХСН в 2009-2010 гг
Дод.точки доступу:
Решетько, О. В.
Соколов, А. В.
Рыкалина, Е. Б.
Фурман, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Порівняльна клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка без анемії залежно від наявності залізодефіциту [Текст] / Л. Г. Воронков [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 101-108

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ВЫЖИВАНИЕ -- SURVIVAL
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Мета – порівняти основні клініко-інструментальні показники та показники клінічного прогнозу в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) без анемії залежно від наявності в них залізодефіцитного стану. Обстежено 95 стабільних пацієнтів з ХСН (83 чоловіків, 12 жінок), 18–75 років, II–IV функціонального класу (ФК) за NYHA, з ФВЛШ 40 %, які спостерігалися у період із січня 2016 р. до лютого 2018 р. Пацієнтів залучали в дослідження у фазу клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за Міннесотською шкалою (MLHFQ), фізичну активність – за індексом Університету Дюка, функціональний статус – за доомогою тесту з 6-хвилинною ходьбою та за стандартизованим тестом із розгинанням нижньої кінцівки. З обстежених 95 пацієнтів без анемії 51 хворий мав залізодефіцит (ЗД). Хворі із ЗД без анемії мали статистично значуще вищий ФК за NYHA, менший індекс маси тіла, нижчий рівень систолічного артеріального тиску, меншу швидкість клубочкової фільтрації, гірший результат тесту із 6-хвилинною ходьбою та тесту з розгинанням нижньої кінцівки, гіршу якість життя за MLHFQ. Вони також мали нижчі рівні гемоглобіну, середнього об’єму еритроцитів, середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті, гепсидину і вищі рівні N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), інтерлейкіну-6 та цитруліну. Наявність залізодефіцитного стану, навіть без супутньої анемії, підвищувала як ризик смерті від будь-яких причин, так і ризик настання комбінованої критичної події (смерть або госпіталізація) за 12 і 24 міс. Серед пацієнтів із ХСН і зниженою ФВЛШ, в яких анемії не було, залізодефіцитний стан спостерігається у 54 % випадків. Не встановлено відмінностей між групами пацієнтів із ЗД та без ЗД за віком, частотою скорочень серця, величиною ФВЛШ, індексом кінцеводіастолічного об’єму, станом вазодилатаційної функції ендотелію, за етіологією ХСН, частотою випадків фібриляції передсердь, артеріальною гіпертензією, перенесеного інфаркту міокарда, цукрового діабету та хронічного обструктивного захворювання легень. Пацієнти із ЗД характеризуються більшою часткою осіб із III–IV ФК за NYHA, із нирковою дисфункцією, гіршими функціональними можливостями (дистанція 6-хвилинного тесту, м’язова витривалість), гіршим станом якості життя, нижчими індексом маси тіла, систолічним артеріальним тиском, рівнями гемоглобіну крові та гепсидину, поряд із більшими рівнями циркулюючих інтерлейкіну-6 і цитруліну та NT-proBNP. Наявність залізодефіцитного стану без супутньої анемії асоціювалася з гіршою виживаністю та більш частою госпіталізацією
Дод.точки доступу:
Воронков, Л. Г.
Горбачова, В. В.
Ляшенко, А. В.
Гавриленко, Т. І.
Мхітарян, Л. С.
Якушко, Л. В.
Паращенюк, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Коваль, Е. А.
Антикоагулянты в терапии тромбоэмболии легочной артерии в госпитальном периоде: рекомендации, возможности, подходы к рациональному выбору. Место фондапаринукса [Текст] / Е. А. Коваль // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 35-40. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Фондапаринукс

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (кровь, лекарственная терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
Анотація: В статье очерчены основные вопросы применения парентеральных антикоагулянтов (ПАК) в терапии тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА), требующей сочетания эффективности с высокой безопасностью, учитывая увеличение частоты ТЭЛА с возрастом, а также потребности в продлении терапии в случаях возникновения ТЭЛА на фоне онкопроцесса. Приведены современные точки зрения на механизм антитромботического действия ПАК, обсуждены данные литературы об усилении фондапаринуксом (Ф) фибринолитических процессов. Эти данные подкреплены нашими выводами о преимущественном угнетении фибринолиза у больных ТЭЛА независимо от уровня риска согласно PESI, что делает Ф препаратом выбора среди ПАК для инициальной терапии ТЭЛА. Представлены преимущества низкомолекулярного гепарина (НМГ)/Ф перед стандартной терапией нефракционированным гепарином (НФГ) на основании международных и украинских рекомендаций, Кокрановского обзора. Проанализированы данные рандомизированного исследования MATISS-PE, сравнившего терапию НФГ и Ф, регистра RIETE, подтверждающие высокую эффективность госпитальной и 3-месячной терапии Ф в сравнении с НФГ, НМГ и антагонистами витамина К, безопасность и эффективность длительной терапии Ф на фоне онкопроцесса, сопоставимую с терапией НМГ. Подчеркнута необходимость соблюдения адекватного суточного дозового режима и недостаточность дозы 2,5 мг/сут на любом этапе терапии
The article presents the main issues of using parenteral anticoagulants (PAC) in the treatment of pulmonary thromboembolism (PE), which requires a combination of effectiveness and high safety, given an increase in the incidence of PE with age, as well as the need for therapy prolongation in cases of PE with cancer. The modern points of view on the mechanism of the antithrombotic action of PAC are presented, the literature data on the strengthening of fibrinolytic processes by fondaparinux are discussed. These data are supported by our findings about the primary inhibition of fibrinolysis in patients with PE regardless of the risk level according to Pulmonary Embolism Severity Index, which makes fondaparinux the drug of choice among PAC for initial pulmonary embolism therapy. The advantages of low molecular weight heparins (LMWH)/fondaparinux over standard therapy with unfractionated heparin (UFH) are presented based on international and Ukrainian guidelines, the Cochrane Review. Data were analyzed from a randomized MATISS-PE study comparing UFH and fondaparinux therapy, RIETE register, confirming the high efficacy of hospital and 3-month fondaparinux therapy compared to UFH, LMWH and vitamin K antagonists, safety and efficacy of long-term therapy with fondaparinux on the background of cancer comparable with LMWH therapy. The need to maintain an adequate daily dosage regimen and inadequacy of 2.5 mg/day dose at any stage of therapy were emphasized
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування [Текст] / М. О. Гарбар [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 64-71. - Бібліогр.: с. 69-70

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, терапия, ультрасонография, этиология)
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: У статті висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та поділі пацієнтів на чотири категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: «теплий» і «мокрий» (добра перфузія, застій), «холодний» і «мокрий» (гіпоперфузія та застій), «холодний» і «сухий» (гіпоперфузія без застою), «теплий» і «сухий» (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика дозволяє обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Також увага приділена класифікації згідно з Т. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на ґрунті гострого коронарного синдрому, що дає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність та терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик — ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Світлик, Г. В.
Підгірний, Я. М.
Світлик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Погребняк, О. С.
Правове регулювання обов’язкової госпіталізації хворого до протитуберкульозного диспансеру в Україні [Текст] / О. С. Погребняк // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2017. - N 1/2. - С. 163-168. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (законодательство и юриспруденция)
БОЛЬНОГО ПРАВА -- PATIENT RIGHTS (законодательство и юриспруденция)
Анотація: Досліджено правову підгрунтя справ про надання медичної допомоги в примусовому порядку. Проаналізовано зарубіжне законодавство у сфері примусового медичного лікування. Сформульовано умови, за яких можлива примусова госпіталізація до протитуберкульозного диспансеру. Обґрунтовано, що справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного диспансеру слід розглядати винятково в судовому порядку. Сформульовано ряд висновків та рекомендацій з удосконалення законодавства у сфері регулювання надання медичної допомоги в примусовому порядку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ахмедова, Г. А.
Возрастная структура, нозологические формы, сопутствующие заболевания госпитализированных пациентов терапевтического отделения стационара экстренной медицинской помощи [Текст] = Age structure, nosologic form, associated disease of hospital patients of therapeutic department of emergency medicine / Г. А. Ахмедова, Г. Р. Шодиева, Ш. Х. Зиядуллаев // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2017. - N 1. - С. 11-14

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
СТАЦИОНАРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДНЕВНОЕ -- DAY CARE
ТЕРАПИЯ (ДИСЦИПЛИНА) -- INTERNAL MEDICINE
Анотація: Представлены результаты анализа возрастной структуры, нозологических форм, сопутствующих заболеваний пациентов, госпитализированных в отделение экстренной терапии Самаркандского филиала Республиканского научного центра экстренной медицинской помощи. Анализ возрастного состава госпитализированных пациентов свидетельствует о том, что основное место занимает госпитализация лиц пожилого и старческого возраста, и значимое место в данном возрасте отводится на хроническую патологию органов сердечно-сосудистой системы. Серьезное место также занимают острые воспалительные процессы дыхательных путей, возможно, отражающие иммунологическое «неблагополучие» в популяции лиц старшего возраста
Дод.точки доступу:
Шодиева, Г. Р.
Зиядуллаев, Ш. Х.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Перелік профілів ліжок у стаціонарі [Текст] // СтоматологИНФО. - 2017. - № 1. - С. 80

MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ СЛУЖБА БОЛЬНИЧНАЯ -- DENTAL SERVICE, HOSPITAL (классификация, организация и управление, тенденции)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (законодательство и юриспруденция, статистика, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Теренда, Н. О.
Соціальний статус хворих на інфаркт міокарда та його вплив на вибір методики лікування і шляхи госпіталізації [Текст] = Social status of myocardial infarction patients and its influence on the choice of methods of treatment and ways of hospitalization / Н. О. Теренда // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2017. - N 1. - С. 14-18

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СОЦИАЛЬНЫЕ УСЛОВИЯ -- SOCIAL CONDITIONS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ -- STENTS
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
Анотація: Мета – вивчити вплив соціального статусу хворих на інфаркт міокарда (ІМ) на шляхи госпіталізації та методи лікування даного захворювання. Матеріали і методи. У дослідженні використано дані з медичних карт стаціонарного хворого. Використано методи: викопіювання даних, статистичний, аналітичний. Результати. Для проведення дослідження відібрали три групи пацієнтів з діагностованим ІМ, яким було проведено стентування коронарних артерій (СКА) (перша група), тромболітичну терапію (ТЛТ) (друга група) та традиційне лікування (третя група). При аналізі шляхів направлення хворих на госпіталізацію виявлено, що особи першої та другої груп найчастіше доставлялися на стаціонарне лікування бригадою екстреної медичної допомоги (ЕМД). Вивчення соціального статусу пацієнтів з ІМ виявило значне переважання осіб пенсійного віку (57,8%) над іншими категоріями. Висновки. Встановлено, що хворі з ІМ, яким проводили СКА, найчастіше поступали в лікувальний заклад за направленням бригади ЕМД або інших лікувально-профілактичних закладів. Хворі на ІМ, яким проводили ТЛТ, також переважно були госпіталізовані за направленням бригади ЕМД. Особам пенсійного віку достовірно менше проводили СКА та ТЛТ і вони часто поступали на стаціонарне лікування за направленням лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги та госпіталізації пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST бригадами екстреної медичної допомоги [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1181 від 28.09.2017 року // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2017. - N 12. - С. 30-34

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (терапия)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (законодательство и юриспруденция)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION (законодательство и юриспруденция)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Сучасні принципи діагностики та лікування позалікарняної пневмонії (J 12-18) у дітей від 3 місяців до 17 років: Review Up To Date 2017 [Текст] / М. О. Гончарь [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 7. - С. 35-45. - Бібліогр.: с. 44-45

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (диагностика, классификация, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Гончарь, М. О.
Логвінова, О. Л.
Сенаторова, Г. С.
Муратов, Г. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Реабілітація інвалідів - учасників бойових дій в Київській області [Текст] / М. М. Матяш [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 4. - С. 23-34. - Бібліогр.: с. 33

Рубрики:
MeSH-головна:
ИНВАЛИДЫ -- DISABLED PERSONS (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ СТАТИСТИЧЕСКИЕ ОБЗОРЫ -- HEALTH SURVEYS
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTSКиевская область
Анотація: Аналізується стан медико-соціальної експертизи та реабілітації учасників АТО, які проживають в Київській області. Досліджено диспансерну групу ветеранів АТО, стан медичних оглядів та медичної реабілітації учасників АТО, а також результати огляду даного контингенту медико-соціальними експертними комісіями, проаналізовано складання індивідуальних програм реабілітації інвалідів, стан стаціонарного та санаторно-курортного лікування з використанням трьох основних напрямків: медичного, психологічного та соціального
Дод.точки доступу:
Матяш, М. М.
Дикун, О. П.
Матяш, О. М.
Гриненко, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-68

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)