Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (34)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ДЕПРЕССИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 495
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Ambresin, G.
    Следует ли применять агомелатин в лечении депрессии? [Текст] / G. Ambresin, J. Gunn // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 8. - С. 111-113


Рубрики: Агомелатин--тер прим

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Gunn, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Bagro, T. O.
    Mental health and sleep disorders in obese patients, their relationship with clinical and pathogenetic changes in the organism and impact on quality of life [Text] = Порушення психічного здоров’я та сну у пацієнтів з ожирінням, їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами організму та вплив на якість життя / T. O. Bagro, V. I. Tkachenko // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (иммунология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (иммунология, психология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (психология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (использование, методы, организация и управление)
Анотація: In the world the problem of obesity is an important aspect in the non-infectious diseases progression. It is known, that 95% of the pathogenic factor for the obesity development depends on the changes caused by neurochemical, hormonal and metabolic mechanisms that occur by depression, anxiety, eating disorders, circadian rhythms and sleepiness. The objective: to determine the psychosocial features and their relationship with clinical and pathogenetic changes in obese patients of working age. Materials and methods. 75 patients with obesity of the 1st and 2d degrees (39.03±0.93 years old) and 75 practically healthy persons of the corresponding age (36.84±0.96 years old) were examined. Waist circumference (WC), hip circumference (HC), body surface area (BSA), waist/hip ratio (WHR), conicity index (ConI), a body shape index (ABSI), abdominal volume index (AVI), blood pressure, blood levels of glucose, insulin, index HOMA, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin, and leptin were determined in the patients. The psychological status was assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Hamilton Anxiety Scale (HAM-A), the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), Epworth Sleepiness Scale (ESS), Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the patient’s quality of life – by 36-Item Short Form Survey (SF-36). The statistical analysis was conducted by IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. The patients of the studied group, unlike the control group, had significantly higher indices of WC, HC, BMI, WHR, ConI, ABSI, AVI, HOMA index, blood pressure, glucose, insulin, total cholesterol, lipidogram, leptin and the lower level of serotonin. This was accompanied with clinically expressed anxiety of depression which led to eating disorders (a tendency “to eat emotions”, to overeat when food is available, a habit to eat without restrictions), sleep disorders (excessive day time sleepiness, low quality of sleep) and reduced quality of life. The results of correlation analysis indicate a strong or moderate positive correlation between obesity indices, glucose level, lipidogram, atherogenicity index, HOMA index, scores of depression and anxiety scales, as well as strong negative correlation with ABSI index, high density lipoproteins, serotonin. In addition, a positive correlation was found between leptin level and scores of depression and anxiety scales, scores of eating behavior, sleepiness, and a negative correlation was determined between these indices and serotonin level. Conclusions. The patients of the studied group (100.0 %) had abdominal obesity. Among the anthropometric indices ABSI and AVI ones were the most significant and informative for determination of abdominal obesity in gender aspect, this can be an alternative for MRI diagnosis of visceral obesity at the level of primary medical care. A close relationship between abdominal obesity with psycho-emotional disorders, disorders of sleep and eat behavior, metabolic disorders, leptin and serotonin levels was determined. Taking into account these interrelationships in a patient-centered management in persons with obesity will improve the quality of medical care
Проблематика ожиріння у світі відіграє важливу роль у прогресуванні неінфекційних захворювань. Відомо, що 95% патогенетичного фактора розвитку ожиріння залежить від змін, які обумовлені нейрохімічними, гормональними та метаболічними механізмами, що виникають при депресії, тривозі, порушенні харчової поведінки, циркадних ритмів та сонливості. Мета дослідження: визначення психосоціальних особливостей та їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами у пацієнтів працездатного віку з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 75 пацієнтів з ожирінням 1-го та 2-го ступеня (39,03±0,93 року) та 75 практично здорових осіб відповідного віку (36,84±0,96 року). Пацієнтам визначали об’єм талії (ОТ) та стегон (ОС), площу поверхні тіла (BSA), співвідношення талії/стегон – WHR, індекс конусності (ConI), індекс форми тіла (ABSI),p індекс абдомінального об’єму (AVI), артеріальний тиск, рівні в крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показники ліпідограми, серотоніну та лептину. Психосоціальний статус оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона (HAM-A), Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), шкали сонливості Епвортa (Epworth Sleepiness Scale (ESS), Пітсбурзького опитувальника якості сну (PSQI), якості життя – SF-36. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою IBM SPSS Statistics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. Пацієнти дослідної групи, на відміну від контрольної, мали достовірно вищі показники ОТ, ОС, ІМТ, WHR, BSA, індексів ConI, ABSI та AVI, індексу HOMA, АТ, глюкози, інсуліну, загального холестерину, ліпідограми, лептину і нижчий рівень серотоніну. Це супроводжувалось клінічно вираженою тривогою чи депресією, що вплинуло на появу змін харчової поведінки (схильність «заїдати емоції», переїдати при доступності їжі, звичка до харчування без обмежень), порушення сну (надмірна денна сонливість, низька якість сну) та зниження якості життя. Кореляційний аналіз продемонстрував сильний або середньої сили позитивний кореляційний зв’язок між індексами ожиріння, рівнями глюкози, ліпідограми, індексом атерогенності, індексом НОМА, лептину, балами шкал депресії і тривоги, а також сильний негативний з індексом ABSI, ЛПВЩ, серотоніном. Крім того, позитивний кореляційний зв’язок спостерігався між рівнем лептину та балами шкал депресії та тривоги, балами харчової поведінки, сонливості та негативний кореляційний зв’язок цих показників з рівнем серотоніну. Висновки. Пацієнти дослідної групи (100%) мали абдомінальне ожиріння. Серед антропометричних індексів найбільш достовірними та інформативними для визначення абдомінального ожиріння в гендерному аспекті є індекси ABSI та AVI, що може бути альтернативою МРТ діагностики вісцерального ожиріння в первинній медичній допомозі. Визначено тісний взаємозв’язок абдомінального ожиріння з психоемоційними розладами, порушеннями сну, харчової поведінки, метаболічними порушеннями та рівнями лептину і серотоніну. Врахування цих взаємозв’язків при застосуванні пацієнт-орієнтованого підходу ведення пацієнтів з ожирінням дозволить покращити якість медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Tkachenko, V. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Beaumont, G.
    Применение тразодона и миансерина в общей медицинской практике [Текст] / G. Beaumont, M. Gringras, I. Ankier // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 61-65


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
ТРАЗОДОН -- TRAZODONE (терапевтическое применение)
МИАНСЕРИН -- MIANSERIN (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Gringras, M.
Ankier, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Features of depression development in myasthenia gravis [Text] / O. I. Kalbus [et al.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - P96-104. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (врожденный, диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, патология, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (генетика, диагностика, классификация, лекарственная терапия, патология, реабилитация, терапия)
РЕЦЕПТОРЫ ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ -- RECEPTORS, CHOLINERGIC (биосинтез, иммунология, ультраструктура)
(анализ, биосинтез, выделение и очистка, генетика, иммунология, метаболизм, секреция, стандарты)
Анотація: The relative risk of developing depression in myasthenia gravis is 2.14 times higher than in the general population. The features of depression in myasthenia patients remain poorly understood and need to be clarified. The purpose of this work was to study the features of the development of depression in patients with myasthenia gravis. From 2014 to 2017, 182 patients with myasthenia gravis were examined. 147 (80.8%) patients had a generalized form of the disease, 35 (19.2%) had an ocular form. The clinical examination included assessment of complaints, medical history, neurological examination, as well as MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America) disease class and subclass of the disease determination. The severity of myasthenia gravis has been quantified according to the QMG score (Quantitative Myasthenia Gravis Score). All the patients were examined for the titer of antibodies to acetylcholine receptors (AchR) and muscle-specific tyrosine kinase (MuSK) by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). Patients were also tested for the presence of antibodies to titin and SOX1 by indirect immunofluorescence. To detect depression the Beck depression inventory (BDI) was used. The mean depression score in the total sample was 16.0 (10.0; 24.0), which corresponds to a moderate depression level. The mean depression score in patients with ocular form was 6.0 (3.0; 11.0) points (ie, depression is absent), whereas in patients with generalized myasthenia gravis – 19.0 (12.0; 29.0) points (corresponds to moderate depression) (p 0.001). The distribution of patients with mild depression was also uneven: significantly bigger part of the patients was recorded with myasthenia gravis of class I (ocular form) – 10 (28.6%), and with myasthenia gravis of class II – 23 (44.2%). Among the patients with myasthenia gravis of class III, only 13 (20.3%) patients were reported with mild depression and 1 (3.2%) with class IV, p0.001. The distribution of patients with moderate depression was the opposite of others: most patients had myasthenia gravis of class II – 12 (18.8%), and there were no patients with myasthenia gravis of class I. A similar tendency is also observed in the case of severe depression: patients with myasthenia gravis of class II – 23 (35.6%) dominated, to a lesser extent - patients with myasthenia gravis of class IV – 6 (19.4%). Among patients with ocular myasthenia gravis, only 1 (2.9%) patient was found to have severe depression. Severe depression was mainly recorded in patients with myasthenia gravis of class IV – 22 (71%) patients. The number of patients with severe depression has been decreased in the class of myasthenia gravis: 13 patients (20.3%) patients with ІІІ class, 1 (1.9%) with II class, no patients with class I. The degree of depression correlates with the clinical form of myasthenia gravis (ρ
Відносний ризик розвитку депресії при міастенії в 2,14 раза вищий, ніж у загальній популяції. Особливості розвитку депресії у хворих на міастенію залишаються вивченими недостатньо та потребують уточнення. Метою цієї роботи було вивчення особливостей розвитку депресії у хворих на міастенію. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію. 147 (80,8%) пацієнтів мали генералізовану форму захворювання, 35 (19,2%) – очну. Клінічне обстеження включало оцінку скарг, анамнезу захворювання, неврологічне обстеження, визначення класу та підкласу захворювання за MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America). Ступінь тяжкості міастенії визначали кількісно за шкалою QMG (Quantitative Myasthenia Gravis Scale). Усім хворим визначали титр антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу. Хворим також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюорисценції. Для виявлення депресивних змін хворим проводили оцінку за шкалою депресії Бека (BDI). Середній показник рівня депресії в загальній вибірці становив 16,0 (10,0; 24,0), що відповідає помірному рівню депресії. Середній рівень депресії у хворих на очну форму становив 6,0 (3,0; 11,0) балів (тобто депресія відсутня), тоді як у хворих на генералізовану міастенію – 19,0 (12,0; 29,0) балів (відповідає рівню помірної депресії) (р0,001). Розподіл хворих з легкою депресією був нерівномірним: достовірно більша їх кількість мала клас І міастенії (очна форма) – 10 (28,6%) осіб, а також клас ІІ міастенії – 23 (44,2%) особи. Серед хворих з класом ІІІ міастенії легка депресія реєструвалася лише в 13 (20,3%) пацієнтів, а з класом IV – в 1 (3,2%), p0,001.Розподіл хворих з помірною депресією був протилежно іншим: більшість хворих мали клас ІІІ міастенії – 12 (18,8%), а хворих з класом І міастенії не було взагалі. Подібна тенденція прослідковується й у випадку вираженої депресії: за кількістю домінували хворі з класом ІІІ міастенії – 23 (35,6%) особи, дещо меншою мірою – хворі з класом IV міастенії – 6 (19,4%) осіб. Серед хворих з очною формою міастенії виявився лише 1 (2,9%), що мав виражену депресію. Тяжка депресія здебільшого реєструвалася у хворих з класом IV міастенії – 22 (71%) пацієнти. Кількість хворих, що мали тяжку депресію, зменшувалася зі зменшенням класу міастенії: 13 хворих (20,3%) хворих з класом ІІІ, 1 (1,9%) – з класом ІІ, жодного хворого – з класом І. Рівень депресії корелює з клінічною формою міастенії (ρ0,05 та ρ=0,07; р0,05 відповідно). Не встановлено зв’язків між прийомом антихолінестеразних препаратів, преднізо­лону, комбінованого прийому преднізолону з/без азатіоприном з/без антихолінестеразними засобами та роз­витком депресії у хворих на міастенію. Не встановлено зв’язку між тривалістю міастенії та тяжкістю депресії
Дод.точки доступу:
Kalbus, O. I.
Makarov, S. O.
Shastun, N. P.
Somilo, O. V.
Bukreyeva, Yu. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Iliadis, Ch. K.
    Children with depression and family [Text] / Ch. K. Iliadis, L. I. Kourkouta, A. G. Monios // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P139-140


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Depression is a psychiatric disease with a predominant symptom, emotional disturbance, physical annoyances and difficulties in interpersonal relationships. It can occur at any age, even in children. About 3 % of all children may experience depression. Depression as a disease affects the whole body and has an impact on how the child feels, thinks and behaves. These symptoms are accompanied by a number of other symptoms that affect appetite, sleep, levels of activity and concentration, children’s self-confidence, and the image they have formed for themselves. Children with depression are usually sad and generally experience the disease in a similar way to older people
Депресія – це психіатричне захворювання, що має переважний симптом, емоційні порушення, фізичні неприємності та труднощі в міжособистісних відносинах. Це може відбуватися в будь-якому віці, навіть у дітей. Близько 3 % всіх дітей можуть відчувати депресію. Депресія як хвороба вражає все тіло і впливає на те, як дитина відчуває, думає і поводиться. Ці симптоми супроводжуються рядом інших симптомів, які впливають на апетит, сон, рівень активності та концентрації, упевненість у дітей та образ, який вони сформували для себе. Діти з депресією, як правило, сумують і відчувають хворобу подібно до людей похилого віку
Дод.точки доступу:
Kourkouta, L. I.
Monios, A. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Induced Depression in a Cohort of Rats via Communication [Text] = Индуцированная депрессия в когорте крыс посредством коммуникации / Nkafor Shiyntum Honore [та ін.] // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2018. - N 2. - P5-15. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫХ ВЗАИМООТНОШЕНИЯ -- ANIMAL COMMUNICATION
Анотація: More research is required to grasp the phenomenon that is infectious depression entirely. Misunderstandings of this phenomenon stem from lack limited data. There are presently no methods for investigating transmissible depression. Thus, understanding the mechanisms involved in the processes of contagion, preclusion, repression, and treatment remains a mystery. Our aim here was to construct a method of evaluating infectious depression in rats via communication. The induction process for depression consisted of some very stressful activities detailed in the method and material section. Rats were allowed to navigate these activities over five weeks, after which they were tested for depression by their affinity to sucrose. Those rats that showed depressive behaviors were allowed to share a space with healthy ones for a further five weeks in a 1 : 2 ratio. For confirmation of results, we run sucrose test, open field test, and forced swim test at the end of cohabitation. We showed in our experiment how healthy rats became infected after spending a considerable amount of time caged with depressed rats. Likewise, infected rats had a noticeable positive effect on the depressed rats. Given the unusable nature of rats post-trauma after the use of the forced swim test, more in-depth studies may be required for further validation of this procedure
Требуется больше исследований, чтобы в полной мере понять суть феномена инфекционной депрессии. Непонимание этого феномена берет начало в ограниченности данных. В настоящее время нет методов исследования трансмиссивной депрессии. Таким образом, понимание механизмов, вовлеченных в процесс заражения, предотвращения, подавления и лечения, остается загадкой. Наша цель заключалась в том, чтобы создать метод оценки инфекционной депрессии у крыс посредством коммуникации. Процесс индукции депрессии состоял из некоторых стрессовых мероприятий, описанных в разделе методы и материалы. Крысы выполняли данные виды деятельности в течение пяти недель, после чего их тестировали на наличие депрессии при помощи анализа на аффинность с сахарозой. Крысы, которые продемонстрировали депрессивное поведение, находились в пространстве со здоровыми в течение еще пяти недель в соотношении 1 : 2. Для подтверждения результатов мы провели тест на сахарозу, тест с открытым пространством и тест с принудительным плаванием в конце сожительства. В нашем эксперименте мы продемонстрировали, как здоровые крысы стали инфицированными, проведя много времени в замкнутом пространстве с депрессивными крысами. Аналогично, инфицированные крысы оказывали заметное положительное воздействие на крыс в состоянии депрессии. Принимая во внимание неполноценный характер теста с принудительным плаванием у крыс с посттравматическим расстройством, более емкие по своему характеру исследования могут понадобиться для дальнейшей валидации этой процедуры
Дод.точки доступу:
Honore, Nkafor Shiyntum
Kuts, R.
Grinshpun, Yu.
Severynovska, O.
Frank, D.
Natanel, D.
Boyko, M.
Zlotnik, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Investigation of relationship between melatonin level and religious orientation, depression level and sleep quality of students in nursing and different department [Текст] = Дослідження зв’язку рівня мелатоніну з релігійною орієнтацією, рівнем депресії і якістю сну студентів сестринського та інших відділень / Esra Senturk [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 26-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ)
МЕДСЕСТРИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- NURSING STAFF
Анотація: With insufficient information about the importance of melatonin in human physiology, this hormone is known to be associated with sleep, mood, reproduction, tumor development, and aging. Chronic sleep problems, stress, fatigue, irritability, confusion, tension, and depressive symptoms can be observed in melatonin deficiency. There is no such study in the literature and it is thought to shed light on the literature. The purpose of the study is to examine the relationship between melatonin level and religious orientation, depression level, and sleep quality of students in nursing and different department. Materials and methods. This cross-sectional study was conducted between April 2019 and April 2020. The target population of the study consisted of 1200 students who studying in 2nd grade to ensure harmony and homogeneity in stress, sleep, and melatonin parameters. The sample of the study consisted of 145 individuals who accepted to participate in the study among the 2nd-grade students. Descriptive Information Form, Religious Orientation Scale, Beck Depression Inventory, and Pittsburg Sleep Quality Index (PSQI) scale were used to collect research data. Results. According to the findings obtained from the study, it was determined that the melatonin level of the students was 0.79 ± 0.52 pg/ml, the total score mean of the Sleep Quality Scale was 7.24 ± 3.35, the Beck Depression Inventory was 16.40 ± 10.84 and the Religious Orientation Scale was 47.41 ± 6.05. It was determined that their sleep quality was “bad”; moderately depressed and religious orientation and the melatonin level was below normal. Conclusions. Since the sleep quality total score of the students was above 5, it was determined that their sleep quality was “bad”. It was found that the group was moderately depressed and had a moderate religious orientation. In the study where the standard was accepted as 0.90, it was found that the melatonin level was below normal. It is recommended that the study be conducted in larger groups
Мелатонін пов’язаний зі сном, настроєм, репродуктивною функцією, розвитком пухлин і старінням. У той же час інформації про важливість мелатоніну для фізіології людини недостатньо. Хронічні проблеми зі сном, стрес, втома, дратівливість, сплутаність свідомості, напруження й симптоми депресії можуть спостерігатися при дефіциті мелатоніну. Подібного дослідження в літературі немає, тому метою дослідження було вивчення зв’язку між рівнем мелатоніну і релігійною орієнтацією, рівнем депресії і якістю сну студентів медсестринського та інших відділень. Матеріали та методи. Це перехресне дослідження проводилося з квітня 2019 року по квітень 2020 року. Цільовою популяцією дослідження були 1200 учасників, які навчаються на другому курсі. Це сприяло отриманню однорідності параметрів стресу, сну й мелатоніну. Вибірка становила 145 осіб, які взяли подальшу участь у дослідженні. Для збору даних використовували описову інформаційну форму, шкали релігійної орієнтації, депресії Бека та індекс якості сну Піттсбурга (PSQI). Результати. Встановлено, що рівень мелатоніну в студентів становив 0,79 ± 0,52 пг/мл, загальний середній бал за шкалою якості сну становив 7,24 ± 3,35, за шкалою депресії Бека — 16,40 ± 10,84 і за шкалою релігійної орієнтації — 47,41 ± 6,05. Було визначено, що якість сну була «поганою», встановлено помірно виражений депресивний стан, а рівень мелатоніну був нижче за норму. Висновки. Оскільки загальна оцінка якості сну студентів перевищувала 5, встановлено, що якість сну була «поганою». У групі обстежених спостерігався помірно виражений стан депресії, учасники вказували на помірно виражену релігійну орієнтацію. У дослідженні, де за стандарт було прийнято 0,90, було виявлено, що рівень мелатоніну перебував нижче за референсні значення. У подальшому рекомендується проводити дослідження в більших за чисельністю групах
Дод.точки доступу:
Senturk, Esra
Varol, Ela
Yildiz, Metin
Okyar, Guray

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Jerish, L. R. A.
    Hygienic assessment of depression spread dynamics in nmu foreign students [Text] / L. R. A. Jerish // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - P74


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (профилактика и контроль, этиология)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Анотація: The COVID-19 pandemy drastically affected the life of people around the globe. It changed the ways of interaction between different groups of the population to the way of contact reduction, which, in turn, may change the psychological state of vulnerable groups. Depression is a common illness worldwide, with an estimated 3.8% of the population affected, including 5.0% among adults and 5.7% among adults older than 60 years (WHO, 2021). But young adults, including students, faced problems like the absence of external contact with groupmates, and friends. Ат: The hygienic assessment of depression spread dynamics in NMU foreign students. Materials and methods: Comparative, psychodiagnostic, statistical, hygienic. The materials are the results of a survey of 70 students aged 19-22 in 2016 (offline learning) and 50 students aged 19-21 in 2022 (online learning). The patient’s health status questionnaire (PHQ-9), developed by M.D. Robert L. Spitzer was used
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Kamyshna, I. I.
    The role of vitamin D for the management of depression in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population [Текст] / I. I. Kamyshna // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология, психология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Hashimoto’s thyroiditis is known to be an essential endocrine disease that affects the population and may lead to hypothyroidism. This disease is one of the most commonly spread autoimmune di­seases. Hypothyroid patients frequently experience features of depression, which is prevalent among other symptoms in hypothyroidism. Data from recent research has proved that vitamin D deficiency may cause depression manifestations in the population. The purpose of the work is to study the effect of cholecalciferol in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population on the level of depression in these patients. Materials and methods. The study included the 56 patients with hypothyroidism (H) caused by autoimmune thyroiditis (AIT). We identified the severity of depression levels using the Hamilton Depression Rating Scale (HDRS), which is reliable for depression assessment. Examinations were performed at the beginning and end of the 12-week treatment. Results. In patients of group 1 who received cholecalciferol and L-thyroxine, the level of depression on the Hamilton scale decreased by 40 %, while in patients who received only L-thyroxine, the level of depression decreased by 25 %. In addition, there was a significant difference between patients in groups 1 and 2 after treatment (p = 0.003). That is, treatment with additional cholecalciferol on the background of L-thyroxine was more effective than treatment with L-thyroxine alone. Analyzing the effect of treatment in patients with Group 1 with the additional appointment of cholecalciferol on the background of L-thyroxine in 21.4 % of patients disappeared depression. In addition, there was a decrease in depression in other patients in this group. Thus, in the remaining patients the severity of depressive manifestations decreased from moderate severity to mild depressive disorder. At the same time, after treatment only L-thyroxine depressive disorder of moderate severity decreased from 78.6 to 35.7 % to mild depressive disorder, but complete disappearance of depression in this group of patients after treatment was not observed. Conclusions. Vitamin D supplementation should be administered in patients suffering from autoimmune thyroiditis and hypothyroidism which may correct depression disorders in these patients
Відомо, що тиреоїдит Хашимото є одним із найчастіших ендокринних захворювань, яке вражає населення різних вікових груп і може призвести до гіпотиреозу. Ця патологія також є одним із найбільш поширених авто­імунних захворювань. Пацієнти з гіпотиреозом часто відчувають ознаки депресії, яка переважає серед інших симптомів гіпотиреозу. Дані останніх досліджень довели, що дефіцит вітаміну D може викликати прояви депресії в населення. Метою проведеної роботи є вивчення впливу холекальциферолу в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом та гіпотиреозом у західноукраїнській популяції на рівень депресії у цих хворих. Матеріали та методи. У дослідження були включені 56 пацієнтів із гіпотиреозом, спричиненим автоімунним тиреоїдитом. Визначали наявність депресії за допомогою шкали депресії Гамільтона (HDRS). Обстеження проводили на початку та в кінці 12-тижневого лікування. Результати. У па­цієнтів першої групи, які отримували холекальциферол і L-тироксин, рівень депресії за шкалою Гамільтона знизився на 40 %, тоді як у пацієнтів, які отримували тільки L-тироксин, рівень депресії знизився на 25 %. Крім того, спостерігалася вірогідна різниця між пацієнтами першої та другої груп після лікування (р = 0,003). При аналізі ефекту лікування в пацієнтів першої групи з додатковим призначенням холекальциферолу на тлі L-тироксину у 21,4 % пацієнтів зникли прояви депресії. Крім того, спостерігалося зниження рівня депресії у решти пацієнтів цієї групи. Ступінь вираженості депресивних проявів зменшився від середньої тяжкості до легкого депресивного розладу. Висновки. Пацієнтам, які страждають на автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз, слід призначати вітамін D, що сприяє зменшенню в них частоти депресивних розладів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Kamyshna, I.
    The role of vitamin D for the management of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism [Text] / I. Kamyshna // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - P7-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
ХАШИМОТО БОЛЕЗНЬ -- HASHIMOTO DISEASE (патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Hashimoto’s thyroiditis is known to be an essential endocrine disease that affects the population and may lead to hypothyroidism. This disease is one of the most common autoimmune diseases. Hypothyroid patients frequently experience signs of depression, which is prevalent among other symptoms in hypothyroidism. Data from recent research has proved that vitamin D deficiency may cause depression manifestations in the population. The aim of our work is to study the effect of cholecalciferol on the level of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism. Materials and methods. The study included 56 patients with hypothyroidism caused by autoimmune thyroiditis. We identified the severity of depression levels using the Hamilton Depression Rating Scale. Examinations were performed at the beginning and by the end of a 12-week treatment. Results. In patients of group 1 who received cholecalciferol and L-thyroxine, the level of depression on the Hamilton Depression Rating Scale decreased by 40 %, while in those who received only L-thyroxine, by 25 %. In addition, there was a significant difference between patients in groups 1 and 2 after treatment (p = 0.003). That is, additional cholecalciferol on the background of L-thyroxine was more effective than therapy with L-thyroxine alone. Analysis of the effect of treatment in group 1 with the additional administration of cholecalciferol on the background of L-thyroxine has shown that depression disappeared in 21.4 % of patients. In addition, there was a decrease in depression in other participants from this group. Thus, in the remaining patients, the severity of depressive manifestations decreased from moderate to mild depressive disorder. At the same time, after treatment with L-thyroxine alone, depressive disorder of moderate severity decreased from 78.6 to 35.7 %, but complete disappearance of depression in this group of patients after treatment was not observed. Conclusions. Vitamin D supplementation should be administered in patients suffering from autoimmune thyroiditis and hypothyroidism, which may correct depression disorders
Тиреоїдит Хашимото — одне з найчастіших ендокринних захворювань, що може призвести до гіпотиреозу. Це захворювання також є одним з найбільш поширених автоімунних захворювань. Пацієнти з гіпотиреозом часто відчувають ознаки депресії, яка переважає серед інших симптомів гіпотиреозу. Дані останніх досліджень довели, що дефіцит вітаміну D може викликати прояви депресії в населення. Метою нашої роботи є вивчення впливу холекальциферолу в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) і гіпотиреозом у західноукраїнській популяції на рівень депресії у цих хворих. Матеріали та методи. У дослідження було включено 56 пацієнтів з гіпотиреозом, спричиненим АІТ. Ми визначали наявність депресії за допомогою шкали депресії Гамільтона. Обстеження проводили на початку й наприкінці 12-тижневого лікування. Результати. У пацієнтів першої групи, які отримували холекальциферол і L-тироксин, рівень депресії за шкалою депресії Гамільтона знизився на 40 %, тоді як у пацієнтів, які отримували тільки L-тироксин, рівень депресії знизився на 25 %. Крім того, спостерігалася вірогідна різниця між пацієнтами першої і другої груп після лікування (р = 0,003). При аналізі ефекту лікування в пацієнтів першої групи з додатковим призначенням холекальциферолу на тлі L-тироксину у 21,4 % пацієнтів зникли прояви депресії. Крім того, спостерігалося зниження рівня депресії в решти пацієнтів цієї групи. Так, у пацієнтів ступінь вираженості депресивних проявів зменшився від середньої тяжкості до легкого депресивного розладу. При цьому після лікування лише L-тироксином частота депресивних розладів середнього ступеня тяжкості знизилася з 78,6 до 35,7 %, але повного зникнення депресії в цієї групи пацієнтів після лікування не спостерігалося. Висновок. Пацієнтам з автоімунним тиреоїдитом і гіпотиреозом слід додатково призначати препарати вітаміну D, які справляють позитивний вплив на депресивні розлади
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Kennedy, S.
    Метаанализ: сравнение идеальной эффективности эсциталопрама с традиционные ингибиторами обратного захвата серотонина и венлафаксином длительного действия при лечении большого депрессивного расстройства (расширенный реферат) [Текст] / S. Kennedy, H. F. Andersen, R. W. Lam // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2006. - Т. 8, № 2. - С. 68-76


Рубрики: Эсциталопрам (Ципралекс)--сравн исслед--тер прим

   Венлафаксин (Велаксин)--сравн исслед--тер прим


MeSH-головна:
СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS (терапевтическое применение)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Andersen, H. F.
Lam, R. W.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Mykhailova, I.
    Depression and obesity: focus - children and adolescents / I. Mykhailova // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - P273-275


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, психология, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология, психология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДЕТИ -- CHILD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Outcomes of Amputations Versus Limb Salvages Following Military Lower Extremity Trauma [Text] / R. A. Hayda [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - P75-83


MeSH-головна:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (организация и управление, статистика)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, хирургия)
ОРГАНОСОХРАНЯЮЩЕЕ ЛЕЧЕНИЕ -- ORGAN SPARING TREATMENTS (методы)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (методы, психология, реабилитация)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, классификация)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Objective: to examine the hypothesis that functional outcomes following major lower-extremity trauma sustained in the military would be similar between patients treated with amputation and those who underwent limb salvage. Methods: this is a retrospective cohort study of 324 service members deployed to Afghanistan or Iraq who sustained a lower-limb injury requiring either amputation or limb salvage involving revascularization, bone graft/bone transport, local/free flap coverage, repair of a major nerve injury, a complete compartment injury/compartment syndrome. The Short Musculoskeletal Function Assessment (SMFA) questionnaire was used to measure overall function. Standard instruments were used to measure depression (the Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), posttraumatic stress disorder (PTSD Checklist-military version), chronic pain (Chronic Pain Grade Scale), and engagement in sports and leisure activities (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). The outcomes of treatment were compared by using regression analysis with adjustment for age, time until the interview, military rank, upper-limb and bilateral injuries, social support, and intensity of combat experiences. Results: overall response rates were modest (59.2 %) and significantly different between those who underwent amputation (64.5 %) and those treated with limb salvage (55.4 %) (p = 0.02). Also, 38.3 % screened positive for depressive symptoms and 17.9 %, for posttraumatic stress disorder (PTSD). One-third (34.0 %) were not working, on active duty, or in school. After adjustment for covariates, participants with an amputation had better scores in all SMFA domains compared with those whose limbs had been salvaged (p 0.01). They also had a lower likelihood of PTSD and a higher likelihood of being engaged in vigorous sports. Conclusions: major lower-limb trauma sustained in the military results in significant disability. Service members who undergo amputation appear to have better functional outcomes than those who undergo limb salvage. Caution is needed in interpreting these results as there was a potential for selection bias
Мета: провести порівняльне оцінювання результатів лікування військовослужбовців із травмами нижніх кінцівок, отриманих у результаті військових дій, після ампутацій і органозберігальних кінцівку операцій (ОКО). Методи: ретроспективне дослідження включало 324 військовослужбовці армії США, які отримали травми під час військових дій в Афганістані або Іраку та яким виконані ампутації або ОКО із застосуванням реваскуляризації, кісткової пластики, транспозиції шкірно-м’язових шматків, пластики магістральних нервових стовбурів та лікування компартмент-синдрому. Функціональні результати оцінювали за допомогою шкали SMFA (Short Musculoskeletal Function Assessment). Аналізували також ступінь депресії (Center for Epidemiologic Studies Depression Scale), посттравматичні стресові розлади (ПСР) за опитувальником Checklist-military Version, хронічні болі (Chronic Pain Grade Scale), спортивну і повсякденну активність (Paffenbarger Physical Activity Questionnaire). Результати аналізували з урахуванням віку, часу після поранення, військового звання, поєднаних травм верхніх і нижніх кінцівок, соціальної підтримки й попереднього досвіду бойових дій. Результати: загальний відсоток відповівших був 59,2 % і значно (р = 0,02) відрізнявся в групі з ампутацією (64,5 %) і ОКО (55,4 %). У 38,3 % досліджених зафіксовані виражені симптоми депресії, у 17,9 % — ПСР. Не працювали або не продовжували навчання 34,0 % постраждалих. У військовослужбовців після ампутацій кінцівок отримані кращі результати по всіх розділах шкали SMFA порівняно з тими, у кого кінцівки збережені (р 0,01). Вони також мали нижчу ймовірність розвитку ПСР і вищі можливості займатися спортом. Висновки: більшість травм нижніх кінцівок, отриманих у результаті бойових дій, призводять до інвалідності. Поранені після ампутації мають кращі віддалені функціональні результати, ніж постраждалі після ОКО. Результати необхідно інтерпретувати з обережністю через можливі відхилення в чистоті відбору пацієнтів
Дод.точки доступу:
Hayda, R. A.
Doukas, W. С.
Andersen, R. С.
Ficke, J. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Saletu-Zyhlarz, G. M.
    Влияние тразодона на объективные и субъективные показатели качества сна и пробуждения у пациентов с депрессией и инсомнией в сравнении с нормальными показателями [Текст] / G. M. Saletu-Zyhlarz, M. H. Abu-Bakr, P. Anderer // Міжнародний неврологічний журнал. - 2012. - № 6. - С. 39-49

Рубрики: Бессонница--лек тер

   Сон--действ преп


   Депрессия


   Тразодон--тер прим


Дод.точки доступу:
Abu-Bakr, M. H.
Anderer, P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Tkachenko, V. I.
    Effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients using a patient-centered approach [Text] = Ефективність мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу / V. I. Tkachenko, T. O. Bagro // Сімейна медицина. - 2023. - № 1. - P20-27. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов, психология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, метаболизм)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE
Анотація: Obesity is a predictor of a significant number of non-communicable diseases. Reduction of body weight by 5–10 % in 6 months, has a positive effect on the prognosis of life and is one of the goals of treatment. To achieve such goals, there is a need for a patient-oriented approach, where the degree of individualization corresponds to the personal risks and needs of the patient with his involvement in the process of choosing a treatment strategy and forming new flexible life habits through the use of motivational counseling. The objective: is to determine the effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients of prime working age using a patient-oriented approach. Materials and methods. 37 patients with obesity I (27 people) and II (10 people) degree, aged 38.03±1.27 years (20 women and 17 men) were examined. Patients were given motivational counseling according to the «5 As» system, the patient-oriented approach included recommendations regarding the regime and caloric content of food, physical activity (monitoring with a pedometer), compliance with sleep hygiene, correction of psycho-emotional disorders. Clinical laboratory examination in dynamics after 1 month, 3 months and 6 months included measurements of BMI, waist and hip circumference, body surface area, waist/hip ratio, conicity index, body shape index, abdominal volume index, blood pressure, levels of blood glucose, insulin, HOMA index, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin and leptin. In addition, surveys were conducted using the HADS hospital anxiety and depression scale, Beck’s scale, Hamilton scale, Dutch Eating Behavior Questionnaire, Epworth Sleepiness Scale, Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Statistical analysis was performed using IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. During 6 months of observation, patients lost more than 5 % of their body weight (p0.05), which was accompanied by a significant decrease in BMI (p0.01) and an increase in the level of physical activity (p0.001). The levels of lipid and carbohydrate metabolism exceeded the recommended values and had a positive tendency to decrease during treatment (p0.05). Assessments of the manifestations of anxiety and depression according to the HADS depression and Hamilton scales, eating disorders, serotonin and leptin levels, quality of sleep, quality of life of patients improved. The prediction of the risk of developing diabetes had significant positive dynamics (p0.05). Conclusions. The obtained results make prove that the application of of motivational counseling according to the step-bystep system «5 As» with a patient-oriented approach in patients of working age with obesity is an effective method, which is confirmed by reliable positive results and allows to reduce body weight by more than 5 % in 6 months, reduce levels of metabolic disorders, blood pressure, increase physical activity, reduce the manifestations of depression and anxiety, eating disorders, improve the quality of sleep and life of patients, improve the prognosis and reduce the risk of non-infectious diseases. If it is necessary to achieve stricter targets of indicators in obese patients and/or in a shorter time, it is necessary to carry out a further search for effective measures and consider the additional use of pharmaceutical products in prevention.
Ожиріння є предиктором значної кількості неінфекційних захворювань. Зниження маси тіла на 5–10 % за 6 міс має позитивний вплив на прогноз життя і є однією з цілей лікування. Для досягнення таких цілей виникає потреба пацієнт-орієнтованого підходу, де ступінь індивідуалізації відповідає персональним ризикам та потребам пацієнта з його залученням до процесу обрання стратегії лікування та формуванням нових гнучких життєвих звичок шляхом використання мотиваційного консультування. Мета дослідження: визначення ефективності застосування мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів основного працездатного віку з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу. Матеріали та методи. Обстежено 37 пацієнтів з ожирінням І (27 осіб) та ІІ (10 осіб) ступеня, віком 38,03±1,27 року (20 жінок та 17 чоловіків). Пацієнтам проводили мотиваційне консультування за системою «5 As». Пацієнт-орієнтований підхід включав рекомендації щодо режиму і калорійності харчування, фізичної активності (контроль за допомогою крокоміра), дотримання гігієни сну, корекції психоемоційних розладів. Клініко-лабораторне обстеження в динаміці через 1 міс, 3 міс та 6 міс включало вимірювання ІМТ, об’єму талії та стегон, площі поверхні тіла, співвідношення талії/стагон, індексу конусності, індексу форми тіла, індексу абдомінального об’єму, артеріального тиску, рівнів у крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показників ліпідограми, серотоніну та лептину. Додатково проводили опитування за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона, Голландського опитувальника харчової поведінки, Epworth Sleepiness Scale, Пітсбурзького опитувальника якості сну, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою IBM SPSS Statitics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. За 6 міс спостереження пацієнти втратили більш ніж 5 % маси тіла (p0,05), що супроводжувалось достовірним зменшенням ІМТ (p0,01) та підвищенням рівня фізичної активності (p0,001). Рівні ліпідного та вуглеводного обмінів перевищували рекомендовані значення та мали позитивні тенденції до зниження у процесі лікування (p0,05). Покращилися рівні тривоги і депресії за шкалами HADSдепресія та Гамільтона, порушення харчової поведінки, рівні серотоніну та лептину, якість сну, якість життя пацієнтів. Прогноз ризику виникнення цукрового діабету мав суттєву позитивну динаміку (p0,05). Висновки. Застосування методики мотиваційного консультування за системою «5 As» з пацієнт-орієнтованим підходом у пацієнтів з ожирінням є ефективною методикою, що підтверджується достовірними позитивними результатами та дозволяє знизити масу тіла на більш ніж 5% за 6 міс, знизити рівні метаболічних порушень, артеріального тиску, під- вищити фізичну активність, зменшити прояви депресії та тривоги, порушення харчової поведінки, покращити якість сну та життя пацієнтів, покращити прогноз та знизити ризик виникнення неінфекційних захворювань. У разі необхідності досягнення у пацієнтів з ожирінням більш жорстких цільових показників та в коротші терміни необхідно здійснювати подальший пошук ефективних заходів та розглядати додаткове застосування медикаментозних засобів профілактики
Дод.точки доступу:
Bagro, T. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    «Алергічний настрій» – депресивні і тривожні симптоми у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом та їх асоціація із запальними, алергічними та ендокринними маркерами [Текст] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - N 3. - С. 48


MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (этиология)
Анотація: Все більше досліджень вказують на зв’язок між сезонним алергічним ринітом (САР) та депресією і тривогою. Однак основоположні механізми, що пов’язують САР та його вплив на емоційний стан, досі залишаються незрозумілими. Метою цього дослідження було вивчення симптомів депресії і тривоги у хворих із САР, а також їх асоціації із запальними та ендокринними параметрами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Єна, Л. М.
    Геріатричний синдром депресії в пацієнтів похилого і старечого віку з гіпертонічною хворобою [Текст] / Л. М. Єна, Г. М. Христофорова, М. Г. Ахаладзе // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 70-74


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Вікові зміни, вік-залежна патологія, мультиморбідність, поліфармація виступають факторами погіршення фізичного та психоемоційного здоров’я, формування геріатричних синдромів. Депресія розглядається в низці «великих» геріатричних синдромів. Мета роботи: встановити частоту й тяжкість депресії в осіб старшого віку з гіпертонічною хворобою на основі скринінгових інструментів. Матеріали та методи. Було проведено скринінг депресії у 116 пацієнтів віком 60–89 років шляхом використання опитувальників PHQ-2 і геріатричної шкали депресії. Результати. Встановлено високу частоту депресії (33,6 %) з домінуванням легкої і помірної — 23,4 і 7,6 % відповідно. Жіноча стать позитивно корелювала з тяжкістю депресії. Розбіжність визначення депресії за опитувальником PHQ-2 з вираженою переоцінкою частоти депресивних розладів у жінок порівняно з геріатричною шкалою депресії засвідчує перевагу клінічного інтерв’ювання над самооцінкою психоемоційного стану. Висновки. Висока частота депресії у літніх пацієнтів, її відома асоціація з іншими геріатричними синдромами, погіршенням якості життя, збільшенням смертності ставить питання щодо необхідності цілеспрямованого скринінгу депресії в лікувальних закладах різного рівня
Дод.точки доступу:
Христофорова, Г. М.
Ахаладзе, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Іванчук, О. В.
    Вплив медсестринського догляду у подоланні депресивних станів пацієнтів хоспісу [Текст] = Nursing influence in the overcoming of depressive states of the hospice patients / О. В. Іванчук, К. Н. Слободенюк, А. О. Боб // Медсестринство. - 2017. - N 4. - С. 12-15


MeSH-головна:
МЕДСЕСТРИНСКИЙ УХОД -- NURSING CARE
ХОСПИСЫ -- HOSPICES
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Анотація: Сестринський персонал відіграє ключову роль в організації паліативної допомоги. Медична сестра має великі можливості налагодити психологічний контакт із пацієнтом, що сприятиме адекватному і організованому догляду. Медсестринський догляд, як один із складових хоспісної допомоги, допомагає виявити депресивні стани та вчасно контролювати їх. Когнітивно-поведінкову психотерапію вважають пріоритетним способом, який полягає в навчанні хворого вміння контролювати власні емоції, мислення, поведінку
Дод.точки доступу:
Слободенюк, К. Н.
Боб, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Інформація для пацієнта про депресію [Текст] // Therapia (Український медичний вісник). - 2014. - № 1. - С. 76-77


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагноз, классификация, терапия, этиология)
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (использование, психология, этика)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Ісаков, Р. І.
    Масковані депресії [Текст] / Р. І. Ісаков // НейроNEWS. - 2021. - № 10. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование, тенденции)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Різноманітні порушення афективної сфери психіки є однією з найчастіше діагностованих форм психічної патології, що за поширеністю та тяжкістю поступається хіба астенії. Депресії серед них традиційно посідають провідне місце за поширеністю, але навіть на цьому тлі останнім часом спостерігається тенденція до помітного зростання питомої ваги саме депресивних станів у загальному масиві психічних захворювань
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)