Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кріштафор Д. А., Клигуненко О. М., Кравець О. В., Єхалов В. В., Лященко О. В.
Назва : Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 31-37 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
Анотація: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є найпоширенішою групою травм у постраждалих, які надходять до відділень невідкладної допомоги. До 20 % пацієнтів з ушкодженням головного мозку потребують ендотрахеальної інтубації та механічної вентиляції легень, тривалість якої вірогідно довша, ніж у пацієнтів неневрологічного профілю. У таких пацієнтів вища частота розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та вентилятор-асоційованої пневмонії, а відлучення від респіратора та екстубація супроводжуються значними труднощами. При цьому пацієнти з ЧМТ часто виключаються з рандомізованих досліджень, а міжнародні керівництва з лікування тяжкої ЧМТ не викладають чітких рекомендацій щодо стратегій вентиляції. Аналіз літературних джерел дозволив виділити сучасні принципи респіраторної підтримки при тяжкій ЧМТ, які включають: інтубацію трахеї при оцінці за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів; ранню механічну вентиляцію; підтримання PaO2 у межах 80–120 мм рт.ст. (SaO2 ≥ 95 %), PaCO2 — 35–45 мм рт.ст.; дихальний об’єм ≤ 8 мл/кг; частоту дихання ≈ 20/хв; PEEP ≥ 5 см H2O; піднесений на 30° головний кінець ліжка; седацію при поганій синхронізації з респіратором; відлучення від респіратора через застосування допоміжних режимів вентиляції; екстубацію при досягненні 3 балів за шкалою VISAGE; ранню (до 4 діб) трахеостомію при прогнозованих труднощах з екстубацією
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузьменко Т. С., Воротинцев С. І.
Назва : Оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на механічні властивості легень
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 72-77 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Робота присвячена вивченню впливу індивідуалізованої протективної вентиляційної підтримки на легеневу механіку. У дослідження увійшли 47 пацієнтів, яким під загальним знеболюванням було проведене відкрите оперативне втручання на органах черевної порожнини. Усі пацієнти мали помірний або високий ризик розвитку післяопераційних легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT. Інтраопераційно проводилася оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на показники механіки дихання, а саме Ppeak, Pplat, Pdrive, динамічний легеневий комплаєнс. Індивідуалізована протективна респіраторна підтримка становила собою вентиляцію дихальним об’ємом 7 мл/кг ідеальної маси тіла з підбором оптимального рівня позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) з урахуванням показника динамічного легеневого комплаєнсу (Cdyn) та проведенням рекрутуючого маневру (РМ) після інтубації, а далі — у разі зниження Cdyn більше ніж на 20 % із подальшим повторним підбором ПТКВ. Досліджувані параметри фіксувалися до та після проведення РМ, а також на 30, 60, 90, 120, 150, 180-й хвилинах після проведення РМ, залежно від тривалості операції. Застосування техніки розправлення альвеол призводило до покращення показників легеневої механіки, а саме підвищення динамічного легеневого комплаєнсу на 16 % та зниження Pdrive на 17 %. Інтраопераційний рівень ПТКВ у середньому становив 4 [4; 5] см вод.ст. Не було зафіксовано жодного випадку гіпоксемії чи необхідності в повторному проведенні РМ. Отримані результати вказують на те, що обрана техніка проведення рекрутуючого маневру є ефективною та безпечною, а її використання дає можливість зменшити негативний вплив штучної вентиляції легень. У дослідженні не виявлено статистично вірогідного кореляційного зв’язку між рівнем ПТКВ та значенням динамічного легеневого комплаєнсу. Такі дані доводять необхідність індивідуального підбору пара-метрів вентиляції відповідно до особливостей механічних властивостей кожного окремого пацієнта
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Старишко А. І., Журко М. М.
Назва : Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 134 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Анотація: Великі абдомінальні операції — найбільш травматичні і небезпечні щодо розвитку післяопераційних респіраторних ускладнень [3]. На їх виникнення впливає безліч факторів на всіх етапах хірургічного лікування [1]. Одним із них є адекватність респіраторної підтримки під час проведення хірургічного втручання, а саме корекція параметрів вентиляції легень завдяки контролю газового складу видихуваного повітря [2]. Мета: оцінити значення інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші в запобіганні післяопераційним порушенням газового складу крові та появі наступних патологічних респіраторних проявів у поранених та хворих після абдомінальних хірургічних втручань
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82 (Шифр МУ166/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Filyk O., Pidhirnyy Y.
Назва : Phosphorus and magnesium disorders in critically ill mechanically ventilated children: the prospective cohort observational study
Паралельн. назви :Порушення фосфору і магнію у критично хворих дітей на механічній вентиляції легень: проспективне когортне обсерваційне дослідження
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 1. - С. 22-27 (Шифр БУ1/2020/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA
Анотація: Phosphate and magnesium disorders frequently develop in critically ill patients during the course of stay in paediatric intensive care unit. Objectives. The aim of this study was to investigate the prevalence of hypophosphatemia and low level of magnesium in children with acute respiratory failure. The study hypothesis was that the duration of mechanical ventilation and stay in PICU in children depend on the presence of electrolyte disorders. Setting. Tertiary children’s hospital, Department of Anesthesiology and Intensive Care, Danylo Halytsky Lviv National Medical University; Department of Anesthesiology and Intensive Care, Lviv Regional Children Hospital “OCHMATDYT”, Ukraine, July 2018 - July 2019. Patients. Children aged 1 month - 1 year, who needed invasive mechanical ventilation. Intervention. Measurement levels of phosphorus and magnesium on 1st, 3rd, 5th and then every five days during mechanical ventilation. Main outcome measures. The primary outcome was the time to liberation from mechanical ventilation and secondary outcomes were complications: reintubation, tracheostomy, prolonged ventilation, or death. Results. We find out that 100% patients at admission had severe hypophosphatemia and 44% had low level of magnesium. Hypomagnesemia was treated until 10th day and level of phosphorus could not reach normal values until discharge. The presence of hypophosphatemia was associated with prolonged PICU admission (duration ratio 1.45, 95% CI 1.15 to 2.25), and a higher risk of complications (OR 1.72, 95% CI 1.15 to 2.52). Conclusion. The presence of hypophosphatemia in children who were mechanically ventilated due to acute respiratory failure was associated with prolonged PICU admission and a higher risk of complicationsПорушення рівня фосфору та магнію в сироватці крові є частими порушеннями у пацієнтів відділень інтенсивної терапії для дітей. Метою роботи було вивчити поширеність гіпофосфатемії та гіпомагнеземії у дітей з гострою дихальною недостатністю. Робоча гіпотеза: тривалість штучної вентиляції легень та тривалість перебування на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії для дітей залежать від наявності електролітних порушень. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилося на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної лікарні “ОХМАТДИТ” з липня 2018 року по липень 2019 року. Пацієнти. Діти від 1 міс до 1 року, що потребували проведення інвазивної штучної вентиляції легень. Інтервенції. Рівень фосфору та магнію вимірювали на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу та надалі що 5 діб впродовж проведення штучної вентиляції легень. Основні точки оцінювання. Первинною точкою оцінювання був час відлучення від штучної вентиляції легень, вторинними точками були ускладнення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована штучна вентиляція легень, смерть пацієнта. Результати. Нами встановлено що у 100% пацієнтів при надходженні на лікування була тяжка гіпофосфатемія а у 44% - зниження рівня магнію в сироватці крові. Гіпомагніємію було скореговано до 10 доби лікування пацієнтів, тоді як рівень фосфору не вдавалося нормалізувати до переведення пацієнта із відділення інтенсивної терапії. Наявність гіпофосфатемії була асоційованою зі збільшенням тривалості лікування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії для дітей (duration ratio 1.45, 95% CI 1.15 до 2.25) та з вищим ризиком виникнення ускладнень (OR 1.72, 95% CI 1.15 до 2.52). Висновок. Наявність гіпофосфатемії у дітей з гострою дихальною недостатністю, що потребували проведення штучної вентиляції легень, була пов’язана з довшою тривалістю лікування у відділенні інтенсивної терапії та вищою частотою ускладнень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник О. В., Емяшев О. В., Креньов К. Ю., Олійник Я. В., Сліфірчик А. С., Перевізник Б.
Назва : Порівняльна характеристика впливу неінвазивної й інвазивної вентиляції легенів на перебіг сепсису
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 39-42 (Шифр КУ5/2020/87/1/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
СЕПСИС -- SEPSIS
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Отримані дані дають підстави зробити висновок про те, що застосування неінвазивної вентиляції легенів у хворих із сепсисом та гострим респіраторним дистрес-синдромом легкого ступеня сприяє зниженню ризику виникнення вентилятор-асоційованої пневмонії і показника смертності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень на етапі відлучення від респіраторної терапії в дітей
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 56-61 (Шифр МУ104/2020/16/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ОДЫШКА -- DYSPNEA
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Штучна вентиляція легень (ШВЛ) у значної частини пацієнтів може спричиняти діафрагмальну дисфункцію, яку пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії та тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити ефективність діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної стратегії при проведенні відлучення від ШВЛ у дітей. Робочою була гіпотеза, що проведення діафрагм-протективної та легенево-протективної стратегій ШВЛ не впливатиме на рівень диспное, тривалість відлучення від ШВЛ, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Всі пацієнти були розподілені випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи увійшли пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включено 82 пацієнти. Ми вивчали показники функції діафрагми (фракцію її стоншення й амплітуду рухів), показники кислотно-лужної рівноваги крові. Нами було проаналізовано рівень диспное за шкалою D-VAS для пацієнтів 6–18 років, частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ впродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта та припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати. В нашому дослідженні встановлено, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1 % пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 та 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Таке збільшення тривалості ШВЛ серед пацієнтів ІІ групи варто інтерпретувати разом з показником успішності відлучення від ШВЛ, що був вищим у даній групі хворих. Можна припустити, що більшу клінічну цінність для пацієнта мала успішність відлучення, аніж власне тривалість ШВЛ, проте таке трактування потребує подальших досліджень. Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою та становила 29,2 ± 3,1 та 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід на етапі відлучення від ШВЛ, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної, дозволяє зменшити частоту диспное у пацієнтів, підвищити ймовірність успішного відлучення від штучної вентиляції легень та зменшити час перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мерза Р. О., Підгірний Я. М.
Назва : Дискусійні питання механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдром
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 69-71 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
Анотація: На підставі власних спостережень, досліджень, а також даних літератури обговорюється сучасний погляд на проблему і обґрунтовується актуальність подальшого вивчення респіраторної терапії в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдромом, а саме рівня позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) у пацієнтів із внутрішньочерепною гіпертензією, а також технології підбору цього параметра, оскільки неправильне регулювання параметрів механічної вентиляції легень може суттєво погіршити результати лікування. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 23 хворих із черепно-мозковою травмою (як компонентом політравми), які були розподілені на дві групи за рівнем ПТКВ. Виявлено швидший неврологічний регрес у пацієнтів першої групи, у якій ПТКВ становив 8 ± 2 см вод.ст. Відповідно до результатів можна стверджувати, що проблема технології механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою потребує подальшого дослідження, залишаються невирішеними питання про роль церебрального і легеневого комплаєнсу, вплив ПТКВ на внутрішньочерепний тиск
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туркевич О. М., Закотянський О. П., Гарбар М. О.
Назва : Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 127-132 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Filyk O. V.
Назва : Unsuccessful weaning from mechanical ventilation in children and ways to avoid it
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 3. - С. 82-89 (Шифр ШУ1/2020/3)
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи: визначити причини невдалого відлучення від ШВЛ залежно від маркерів підв’язкового набряку трахеї, рівня седації та седації-ажитації, змін неврологічного статусу та бульбарних порушень у дітей з різними формами дихальної недостатності. Пацієнтів було розділено на вікові підгрупи: 1 підгрупа - діти віком 1 міс. - 1 рік; 2 підгрупа - діти 1-3 роки; 3 підгрупа - діти 3-6 років; 4 підгрупа - діти 6-13 років; 5 підгрупа - діти 13-18 років. Не виявлено достовірних відмінностей частоти реінтубацій серед пацієнтів: 3-ї вікової підгрупи (14,2 % в І групі порівняно з 11,1 % в ІІ групі, р=0,31); пацієнтів 4-ї вікової підгрупи (13 % порівняно з 17 %, р=0,19); 5-ї вікової підгрупи (6 % порівняно з 7 %, р=0,72).Цель работы: установить причины неудачного отлучения от ИВЛ в зависимости от маркеров подсвязочного отека трахеи, уровня седации и седации-ажитации, изменений неврологического статуса и бульбарных нарушений у детей с различными формами дыхательной недостаточности. Пациенты были разделены на возрастные подгруппы: 1 подгруппа - дети 1 мес. - 1 год; 2 подгруппа - дети 1-3 года; 3 подгруппа - дети 3-6 лет; 4 подгруппа - дети 6-13 лет; 5 подгруппа - дети 13-18 лет. Не выявлено достоверных различий частоты реинтубаций среди пациентов 3-й возрастной подгруппы (14,2 % в первой группе по сравнению с 11,1 % во ІІ группе, р=0,31); 4-й возрастной подгруппы (13 % по сравнению с 17 %, р=0,19); 5-й возрастной подгруппы (6 % по сравнению с 7 %, р=0,72).
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Діафрагмальна дисфункція у дітей на штучній вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 50-59 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: тучна вентиляція легень (ШВЛ) може призводити до ушкодження діафрагми, що називають вентилятор-індукованою діафрагмальною дисфункцією та пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії і тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити поширеність діафрагмальної дисфункції серед дітей залежно від стратегії проведення ШВЛ. Робочою була гіпотеза, що виникнення діафрагмальної дисфункції не залежить від стратегії проведення ШВЛ. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі у дослідженні на будь-якому з його етапів, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування. До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи ввійшли пацієнти, у яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, у яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включені 82 пацієнти. Для оцінювання показників, що залежали від віку, пацієнтів було розподілено на вікові підгрупи: 1-ша підгрупа — діти віком 1 міс. — 1 рік; 2-га підгрупа — діти 1–3 років; 3-тя підгрупа — діти 3–6 років; 4-та підгрупа — діти 6–13 років; 5-та підгрупа — діти 13–18 років. Етапи дослідження: 1-ша доба (d1), 3-тя доба (d3), 5-та доба (d5), 7-ма доба (d7), 9-та доба (d9), 14-та доба (d14), 28-ма доба (d28). В обох групах пацієнтів вивчали: зміни амплітуди рухів діафрагми впродовж дослідження; контрактильні властивості діафрагми за допомогою визначення фракції її стоншення та динаміку впродовж дослідження; розглядали зниження даного показника менше 15 % як маркер діафрагмальної слабкості; підвищення його понад 35 % як маркер високої роботи дихання та потенційно ушкоджуючий чинник для діафрагми; час вдиху за ультразвуковими даними; моніторували показники кислотно-лужної рівноваги крові та параметри штучної вентиляції легень. Результати. Нами виявлено специфічні вікові особливості: серед пацієнтів 1-ї вікової підгрупи в І групі реєстрували слабкість для правого купола діафрагми з компенсаторним надмірним рівнем скорочень лівого купола на початку відлучення та на етапі d9, тоді як у ІІ групі епізод надмірної роботи діафрагми був зареєстрований лише на етапі d5. Серед пацієнтів 2-ї вікової групи І групи зміни були діаметрально протилежними порівняно з 1-ю віковою підгрупою щодо куполів діафрагми — переважала надмірна робота правого з низькими показниками скорочення лівого купола на всіх етапах дослідження, тоді як у ІІ групі — епізод діафрагмальної слабкості на етапі d3. У 3-й віковій підгрупі вірогідно пізніше відновлювалася належна діафрагмальна активність у І групі пацієнтів порівняно з ІІ групою. У 4-й віковій підгрупі серед пацієнтів І групи відмічено епізод високої роботи діафрагми на етапі d5, тоді як у ІІ групі всі показники були в рекомендованих діафрагм-протективною стратегією межах. У 5-й віковій підгрупі в І групі вірогідно частіше реєстрували надмірну роботу як правого, так і лівого купола діафрагми, у ІІ групі були епізоди як діафрагмальної слабкості, так і надмірної її роботи. Використання в комплексній інтенсивній терапії діафрагм-протективної стратегії дозволило знизити тривалість відлучення від ШВЛ: у пацієнтів 1-ї вікової підгрупи — в 1,5 раза (p = 0,08); у пацієнтів 2-ї вікової підгрупи — у 2,4 раза (p = 0,18); у 4-й віковій підгрупі — в 1,75 раза (p = 0,1); у 5-й віковій підгрупі — у 4,25 раза (p = 0,009). У пацієнтів 3-ї вікової підгрупи тривалість ШВЛ зросла в 1,1 раза (p = 0,68). Висновки. Поширеність та різноманітність проявів діафрагмальної дисфункції залежить від стратегії проведення механічної вентиляції легень. Комплексний підхід на етапі відлучення від респіраторної терапії, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії ШВЛ, дозволяє зменшити інцидентність виникнення дисфункції діафрагми та знизити тривалість відлучення від ШВЛ
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Винниченко О. В.
Назва : Оцінка адекватності штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 3. - С. 98-101 (Шифр МУ104/2019/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
Анотація: Для оцінки адекватності штучної вентиляції легенів (ШВЛ) усім хворим розраховувався показник відношення об’єму мертвого простору (Vd) до альвеолярного об’єму (Va). Газ, що знаходиться в повітроносних шляхах, не бере участі в газообміні. Дихальний об’єм (Vt) дорівнює сумі об’єму Vd і Va. Інтегрованим показником є співвідношення Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2 /РаСО2, де РаСО2 — це парціальний тиск СО2 в артеріальній крові. В нормі Vd/Vt дорівнює 0,3–0,35. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених завдань, усіх хворих було розподілено на дві групи залежно від режиму ШВЛ. До складу групи 1 увійшли 46 хворих, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за об’ємом. У складі групи 2 — 44 пацієнти, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за тиском. У всіх пацієнтів з урахуванням індексу маси тіла був високий ризик розвитку гіпоксемії. У всіх хворих виконано баріатричні оперативні втручання. Усім пацієнтам до операції проводилася непряма пульсоксиметрія. Результати. У 8 пацієнтів насичення киснем капілярної крові було нижче за 90 %, у 27 хворих — від 90 до 95 % і у 9 — 96–100 %. Під час операції пацієнтам обох груп проводився моніторинг газів артеріальної крові (РаО2, мм рт.ст., та РаСО2, мм рт.ст.). Також усі хворі проходили непряму спірометрію. Висновки. Між рівнем РаО2 та співвідношенням Vd/Vt статистично значимої залежності не встановлено — ρ = 0,155 (р 0,05). У той же час між рівнем РаСО2 та співвідношенням Vd/Vt — прямо пропорційний зв’язокIn order to assess the adequacy of ventilation, the ratio of the dead space volume (Vd) to alveolar volume (Va) was calculated for all patients. Gas in airways does not take part in gas exchange. The tidal volume (Vt) is equal to the indices of Vd and Va. Integrated index is the ratio Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2/РаСО2, where РаСО2 is a partial pressure of СО2 in arterial blood. In the norm, Vd/Vt equals 0.3–0.35. Materials and methods. In accordance with the tasks, all patients were divided into two groups depending on the mode of mechanical ventilation. The group 1 included 46 patients, which underwent mandatory volume-controlled ventilation. The group 2 consisted of 44 patients, who underwent mandatory pressure-controlled ventilation. Taking into account BMI, all patients had a high risk of development of hypoxemia. All patients underwent bariatric surgery and were performed an indirect pulse oximetry before surgery. Results. Eight patients experienced oxygen saturation of capillary blood under 90 %; 27 patients — 90–95 % and 9 persons — 96–100 %. During operation, the patients of both groups were monitored for arterial blood gases (RaО2, mmHg, and RaCO2, mmHg). Also, all patients were peerformed an indirect spirometry. Conclusions. No statistically significant dependence between the RaО2 level and Vd/Vt ratio was established; ρ = 0.155 (P 0.05). At the same time, RaCO2 level and Vd/Vt ratio demonstrate a directly proportional correlation
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туркевич О. М.
Назва : Періопераційна протективна штучна вентиляція легень при лапароскопічних операціях у пацієнтів з ожирінням
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 106-110 (Шифр МУ104/2019/1)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальність. Пацієнти з ожирінням є основною групою ризику для формування резорбційних ателектазів та виникнення післяопераційних легеневих ускладнень. Мета дослідження: дослідити ефективність та безпечність принципів протективної штучної вентиляції легень (ШВЛ) у пацієнтів з ожирінням при абдомінальних лапароскопічних операціях. На сьогодні доведено, що резорбційні ателектази формуються в 90 % пацієнтів, яким проводиться загальна анестезія з ШВЛ. На фоні підвищеного внутрішньочеревного тиску та гіповентиляції базальних відділів легень ателектазування ще більше прогресує та може призвести до суттєвих змін респіраторної механіки та гіпоксемії. Основні компоненти протективної ШВЛ включають у себе: використання невеликих дихальних об’ємів, позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ), вищого від фізіологічного рівня, та проведення інтраопераційного альвеолярного рекрутменту (аРМ). Матеріали та методи. Загалом було 24 пацієнти, які були розподілені на 3 групи: контрольну (ПТКВ5) та дві основні (ПТКВ(10)/аРМ + ПТКВ (10)). У 4 контрольних точках загальної анестезії досліджувались: статичний тораколегеневий комплаєнс, середній внутрішньогрудний тиск та середній артеріальний тиск. Результати. Проаналізувавши статичний тораколегеневий комплаєнс, найкращі результати ми спостерігали у групі, в якій проводились аРМ у поєднанні з наступним підвищенням ПТКВ. Щодо середнього внутрішньогрудного тиску та середнього артеріального тиску суттєвих відмінностей та негативних змін у всіх групах пацієнтів не спостерігалось. Висновки. Інтраопераційне поєднання альвеолярних рекрутментів та наступного підвищеного рівня ПТКВ показує збільшення тораколегеневого комплаєнсу, що може свідчити про зменшення відсотка ателектазованої легеневої тканини. В основній групі пацієнтів не спостерігалось гемодинамічної нестабільності після проведення рекрутменту та встановлення ПТКВ. Попередньо дані методи можна вважати безпечними при лапароскопічних операціяхBackground. In this clinical study, main methods of lung-protective ventilation were used in patients with obesity class 2–3 during laparoscopic abdominal operations. The main purpose of the study was to determine the effectiveness of lung-protective ventilation towards resorption atelectasis. Materials and methods. Totally 24 patients were divided into 3 groups: 1 control group and 2 study groups. Patients from group 1 were ventilated without using high positive end-expiratory pressure (PEEP) levels and recruitment maneuvers (RMs). High levels of PEEP (10–15 cm H2O) were used for patients in group 2; RMs plus high PEEP levels were used in group 3. Static lung compliance, middle intrathoracic pressure and average arterial blood pressure were measured in four control points of general anesthesia: control point 1 — after the intubation, control point 2 — after raising the intraabdominal pressure to 15 mmHg, control point 3 — after decreasing intraabdominal pressure to 10 mmHg and control point 4 — after normalizing the level of intraabdominal pressure. RMs were performed using sustained inflation method (40 × 40), after each control point. Results. The best results were obtained in group 3 of patients (RMs + PEEP), in which static lung compliance was significantly higher than in other groups. Conclusions. An intraoperative combination of alveolar recruitment and elevated PEEP level leads to improvement of static lung compliance, which may indicate a decrease in the percentage of atelectatic pulmonary tissue. Hemodynamic instability was not observed after the recruitment and PEEP. Previously, these methods can be considered to be safe during laparoscopic operations
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філь А. Ю., Левицький Н. В., Сенюк Ю. І., Валігурський М. І.
Назва : Фіксація перелому ключиці в пацієнтів із флотуючою грудною кліткою й політравмою
Місце публікування : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2019. - Том 20, N 1. - С. 107-110 (Шифр ТУ3/2019/20/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
Анотація: 10 % вікончастих переломів ребер трапляються в комбінації з переломом ключиці. Додаткова втрата функції ключицею веде до зростання дихальної недостатності. Мета: встановити показання для фіксації перелому ключиці, асоційованого з вікончастим переломом ребер і політравмою. Матеріали та методи. Дане дослідження проводилось на базі комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова, у якій відділення інтенсивної терапії повністю забезпечене кваліфікованими травматологами й лікарями. Для відбору пацієнтів була використана лікарняна база даних з 2016 по 2018 рік. Результати. Перед призначенням 100% О2 в обох групах вимірювались SpO2 і частота дихальних рухів, суттєвої різниці між результатами вимірів не знайдено: середні значення — 83,70 ± 0,52 % і 43 дихальні рухи за хвилину відповідно. Після хірургічної стабілізації ключиці в групі 2 отримано такі результати: SpO2 зросла до 88,4 ± 0,7 %, частота дихальних рухів зменшилась до 27 за хвилину без підтримки О2. Після призначення 100% О2 SpO2 зросла до 98,3 ± 0,3 %, частота дихальних рухів зменшилась до 22 за хвилину. Середня тривалість проведення штучної вентиляції легень становила 9,67 дня в групі 1 і 5,34 дня — в групі 2, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії для групи 1 — 15,72 дня, для групи 2 — 12,46 дня, середня тривалість перебування в лікарні для групи 1 становила 32 дні, для групи 2 — 22 дні. Пацієнти, які отримували оперативне лікування, на противагу пацієнтам, які отримували консервативне, не мали потреби в проведенні трахеостомії — 25 % (n = 2). Ми також помітили нижчу частоту ускладнень, асоційованих зі штучною вентиляцією легень: у групі 1 було зареєстровано 2 випадки пневмонії (25 %), у групі 2 не було зареєстровано жодного випадку. Летальність становила 12,5 % у групі 1 (n = 1), усі пацієнти, які отримували оперативне лікування, вижили. Для встановлення рівня значущості використовувався показник SpO2. Для статистичної обробки даних використовувалась програма Microsoft Excel, функція T.DIST.2T. Імовірність нульової гіпотези Н0 р 0,001. Висновки. У групі пацієнтів, які отримували хірургічне лікування, нижча летальність, менша тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії, тривалість перебування в лікарні, краща дихальна функція зі зменшенням надмірних зусиль. У цій групі також значно менша тривалість штучної вентиляції легень і, відповідно, менша частота пневмоній і потреби в трахеостомії. Ключицю можна назвати воротарем грудної клітки. Показання для фіксації перелому ключиці в пацієнтів із політравмою й вікончастим переломом ребер такі: критичний стан пацієнта, незадовільний стан м’яких тканин, наростаюча дихальна недостатність. Зовнішня фіксація є методом вибору, тому що вона забезпечує: мінімальний ризик інфікування, мінімальну крововтрату, мінімальне пошкодження джерел кровопостачання, контроль пошкодженьFlail chest is accompanied by clavicle fracture in 10 % of patients. Additional loss of collarbone function causes increasing respiratory insufficiency. Objective: to establish indications for fixation of clavicle fracture associated with the flail chest and polytrauma. Materials and methods. The study had been conducted in Lviv Municipal Clinical Hospital No. 8, which is fully staffed with qualified trauma surgeons and intensive care unit physicians. The in-hospital database was used to identify patients for this study from 2016 to 2018. Retrospective cohort analysis has been conducted to compare two groups of patients with polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. The first group was treated conservatively, the second one — surgically. Both groups received O2. All adult patients (over 18 years) had polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. According to the accepted definition, flail chest is when 3 or more consecutive ribs are fractured in 2 or more places. Polytrauma is defined as the injury severity score being greater than 15 points. Characteristics included age, sex, injury severity score, mechanism of injury, management of clavicle fracture (surgical or conservative), length of stay in the intensive care unit, duration of mechanical ventilation, SpO2, length of in-hospital stay and mortality. Results. Before prescription of 100% oxygen in both groups, SpO2 and breathing rate were measured, and we have not found any significant differences: average values were 83.70 ± 0.52 % and 43 movements per minute, respectively. After surgical stabilization of the claviсle, we obtained the following results in group 2: SpO2 increased to 88.4 ± 0.7 %, breathing rate decreased to 27 movements per minute without O2 support. After prescribing 100% oxygen, SpO2 in group 2 increased to 98.3 ± 0.3 %, breathing rate decreased to 20 movements per minute. Mean duration of mechanical ventilation was 9.67 days in group 1 and 5.34 in group 2, length of stay in the intensive care unit was 15.72 days in group 1 and 12.46 days in group 2, mean length of in-hospital stay in group 1 was 32 days, in group 2 — 22 days. Operatively treated patients have no need of tracheostomy versus conservatively treated — 25 % (n = 2). We also observed the lower frequency of complications associated with artificial ventilation: in group 1, 2 cases of pneumonia (25 %) were detected, in group 2 there were no cases of pneumonia. Mortality was 12.5 % in group 1 (n = 1), all surgically treated patients survived. To establish the level of significance, SpO2 was used. For statistical data processing, Microsoft Excel was applied, with T.DIST.2T function. Null hypothesis possibility Н0 p 0.001. Conclusions. Patients who were treated operatively has the lower mortality rate, the length of stay in the intensive care unit, length of in-hospital stay, better respiratory functions with reduction of excessive efforts. Duration of artificial lung ventilation is significantly lower in this group, as well as the incidence of pneumonia and need of tracheostomy. The clavicle could be named as a gatekeeper of the thorax. Indications for clavicle fracture fixation in patients with the flail chest and polytrauma are: critical condition; poor state of soft tissues; increasing respiratory insufficiency. External fixation is the method of choice as it provides minimal infection risk, minimal blood loss, minimal damage to the blood supply, damage control
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туркевич О. М., Закотянський О. П.
Назва : Особливості застосування концепції відкритих легень при респіраторній терапії тяжкої негоспітальної пневмонії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 103-108 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Важливим етапом респіраторної терапії є оцінка рекрутабельності легень пацієнта та підбір оптимального рівня позитивного тиску кінця видиху (PEEP). Некоректне налаштування параметрів штучної вентиляції легень (ШВЛ) може суттєво погіршити результати лікування. Нерекрутабельні легені пацієнта вимагають спроб залучення більш високотехнологічних, адаптивно-інтелектуальних режимів ШВЛ. У даній статті нами був описаний клінічний випадок респіраторної терапії тяжкої негоспітальної пневмонії. Терапія була ускладнена нерекрутабельністю легень пацієнта та клінікою вкрай тяжкої гіпоксії. Високі значення PEEP та використання альвеолярних рекрутментів негативно впливали на показники оксигенації. Як альтернатива традиційним режимам нами був застосований інтелектуальний режим вентиляції ASV, що покращило показники оксигенації. Позитивний ефект спостерігався при проведенні ШВЛ у prone-положенні
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Jakob S. M., Ruokonen E., Grounds R. M., Saraponja T., Garratt C.
Назва : Дексмедетомидин против мидазолама или пропофола для седации во время длительной механической вентиляции: два рандомизированных контролируемых исследования
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 6. - С. 56-68 (Шифр МУ104/2019/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
МИДАЗОЛАМ -- MIDAZOLAM
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У пациентов ОИТ, длительно пребывающих на искусственной вентиляции легких, дексмедетомидин не уступал мидазоламу и пропофолу в поддержании легкой и умеренной седации. Дексмедетомидин уменьшал продолжительность искусственной вентиляции легких по сравнению с мидазоламом и улучшал способность пациентов к продуктивному контакту (способности сообщить о боли) по сравнению с мидазоламом и пропофолом. Для применения дексмедетомидина было характерно развитие большего числа побочных эффектов
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 149-154 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Метою даного дослідження було проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були «гіпертермія центрального генезу» та «відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією». Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у вересні — жовтні 2018 року. Результати. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м’язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180°. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 °C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 °C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно — від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2–4 год у денний період часу впродовж 2–3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки. Контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мазур А. П., Винниченко О. В., Шевченко В. М., Ашаренков О. В.
Назва : Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 2. - С. 59-61 (Шифр КУ5/2018/85/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 61
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
Анотація: У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну. Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО. Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання. Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.). Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Тривалість штучної вентиляції легень та функціонування діафрагми у дітей з гострою дихальною недостатністю
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 3. - С. 83-88 (Шифр МУ66/2018/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 88
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пацієнти з комбінованими формами дихальної недостатності часто мають довготривале чи навіть невдале відлучення від штучної вентиляції легень (ШВЛ). Мета дослідження: порівняти тривалість проведення ШВЛ, а також показники функціонування діафрагми при використанні технологій P-SIMV та BIPAP у пацієнтів на етапі відлучення від ШВЛ. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне нерандомізоване когортне дослідження серед 27 пацієнтів з гострою дихальною недостатністю. До І (режим P-SIMV) та ІІ груп пацієнтів (режим BIPAP ) увійшло по 10 пацієнтів. Первинними точками оцінювання результатів лікування були тривалість проведення інвазивної ШВЛ; вторинними точками — амплітуда рухів обох куполів діафрагми, фракція стоншення діафрагми, виникнення декомпенсованого респіраторного чи змішаного ацидозу. Результати. Середня тривалість проведення ШВЛ у пацієнтів першої групи становила 14,14 ± 1,83 доби, у пацієнтів другої групи — 13,2 ± 2,56 доби (p = 0,32). Амплітуда рухів куполів діафрагми в першу добу дослідження становила в І групі пацієнтів 7,2 ± 1,8 мм, у ІІ групі — 6,8 ± 1,5 (p = 0,42); на 5-ту добу лікування цей показник вірогідно не відрізнявся між групами та в І групі зростав до 8,1 ± 2,1 мм, у ІІ — до 8,4 ± 1,9 мм (p = 0,12 та p = 0,89). Вже на 9-ту добу лікування амплітуда рухів правого купола діафрагми вірогідно (р = 0,04) відрізнялася у І групі пацієнтів щодо ІІ групи (9,0 ± 2,1 мм та 10,0 ± 1,3 мм відповідно) та щодо попереднього етапу обстеження (p = 0,05 та p = 0,04). Амплітуда рухів правого купола діафрагми залишалася на рівні понад 10 мм у ІІ групі пацієнтів і на 13-ту та 17-ту добу спостереження за пацієнтами. Висновки. Тривалість проведення ШВЛ у дітей з поєднанням обструктивного та рестриктивного типів дихальної недостатності в І та ІІ групах вірогідно не відрізнялася. Спонтанні дихальні зусилля були вірогідно вищими у пацієнтів ІІ групи починаючи з 9-ї доби порівняно з пацієнтами І групи
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)