Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (23)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Двенадцатиперстная кишка<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 84
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-84

Грабчак, С. О.
Особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі в поєднанні з декомпресією жовчних шляхів та ентеросорбцією [Текст] = Features of compensatory processes of the duodenum in obturative cholestasus in combination with decompression of the biliary pathways and enterosorption / С. О. Грабчак, А. Д. Беденюк // Шпитальна хірургія. - 2021. - № 1. - С. 38-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (тенденции)
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (тенденции)
Анотація: Встановлено, що поєднання холедоходуоденостомії з ентеросорбцією вже через тиждень після корекції 28-денної механічної жовтяниці суттєво знижує ендогенну інтоксикацію, перекисне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний захист органів та організму, покращує пігментний обмін і функцію печінки та біоциноз кишечника. В цих експериментальних умовах активність каталази нормалізується в строки від 14 до 28 діб початку експерименту
Studies have shown that the combination of choledochoduodenostomy with enterosorption in a week after correction of 28-day mechanical jaundice significantly reduces endogenous intoxication, lipid peroxidation, increases antioxidant protection of organs and the body, improves pigment metabolism and liver function. Under these experimental conditions, catalase activity is normalized within 14 to 28 days of the start of the experiment
Дод.точки доступу:
Беденюк, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування травм дванадцятипалої кишки [Текст] / І. А. Криворучко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 74-85. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (повреждения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES (диагностика, классификация, рентгенография, терапия, ультрасонография, хирургия, этиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
Анотація: Тупі та проникаючі травми живота характеризуються помітним рівнем смертності від крововиливів та сепсису. Діагностика і лікування пошкоджень дванадцятипалої кишки (ДПК) є однією із складних проблем невідкладної хірургії живота, незважаючи на те, що ці пошкодження є рідкісними і становлять 0,2 – 0,6% від травм загалом та 1 – 4,7% від усіх травм живота [2 – 4]. Поєднані ушкодження зустрічаються у 68 – 86,5% пацієнтів, а ушкодження великих судин виникають у 23 – 40% пацієнтів. Наявність та тип супутніх ушкоджень значно впливають на результати лікування травм ДПК [5 – 9]. Проникаюча травма живота є причиною ушкодження ДПК у 53,6 – 90% дорослих пацієнтів [10]. В останні роки намітилася тенденція до збільшення частоти ушкоджень ДПК, що насамперед пов’язано зі збільшенням кількості поранень живота холодною та вогнепальною зброєю, автодорожніх травм, падінь з висоти (кататравма), травм, отриманих у збройних конфліктах, тощо
Дод.точки доступу:
Криворучко, І. А.
Бойко, В. В.
Рябцев, Р. С.
Андреєщев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мініінвазивний спосіб лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 21-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патология, хирургия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ШВЫ -- SUTURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета. Покращення результатів лікування хворих із неспроможністю швів дванадцятипалої кишки. Матеріали і методи. Об’єктом ретро- та проспективного дослідження були 17 хворих із неспроможністю швів, пошкодженнями та норицями дванадцятипалої кишки, які проходили лікування у Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова з 2010 по 2020 р. Усім хворим проводили комплексне обстеження, яке включало загальноклінічні, спеціальні лабораторні та інструментальні методи дослідження. Результати. Нами напрацьовано та запатентовано мініінвазивний ендоскопічний спосіб лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки, який передбачає ендоскопічне встановлення нітинолового покритого саморозкривного стента в ділянку дефекту. За наявності ускладнення у вигляді нориці дванадцятипалої кишки запропоновано встановлення нітинолового покритого саморозкривного стента в ділянку дефекту та вакуум-терапію з боку зовнішнього отвору нориці. Шляхом застосування розробленого способу лікування вдалося зменшити кількість післяопераційних ускладнень та на 35% скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі - з (38,21 ± 4,16) до (25,4 ± 3,7) ліжко-дня (р 0,05). Загальна смертність у дослідній групі становила 9%, що майже вдвічі нижче за показник смертності в контрольній групі - 16%. Висновки. Запропонований нами комбінований підхід з ендоскопічним встановленням саморозкривного стента в ділянку дефекту та вакуум-терапією з боку зовнішнього отвору нориці сприяє покращенню результатів лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки, а саме скороченню термінів перебування хворих у стаціонарі та зменшенню кількості ускладнень і смертності
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Войтів, Я. Ю.
Терешкевич, І. С.
Тивончук, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparative characteristics of the manifestations of damage and reparative processes in the mucous membrane of the duodenum of rats under the conditions of skin burns and skin burns associated with diabetes [] = Порівняльна характеристика проявів пошкодження та репаративних процесів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки щурів за умов опікової травми шкіри та опікової травми шкіри, асоційованою з цукровим діабетом / I. A. Tymoshenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - P39-44. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология, повреждения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: Currently, severe thermal injury is becoming one of the most important problems of practical medicine. Diabetes is also recognized as another global medical and social challenge of our century. The emergency situation for the treatment and prevention of the consequences of these pathologies is a consequence of the lack of a reliable theoretical basis for solving specific clinical problems regarding the course of burns, diabetes and their complications. The aim of the study is to establish the patterns of structural changes in the mucous membrane of the duodenum after burn injury of the skin of rats under conditions of experimental diabetes mellitus. The study was performed on 63 laboratory white adult male rats weighing 180-210 g, which were divided into 3 groups: intact animals, rats with skin burns and rats with skin burns on the background of diabetes. The model of experimental diabetes mellitus was reproduced by administering Streptozotocin to rats intraperitoneally once at a dose of 50 mg/kg, pre-dissolved in 0.1 M citrate buffer solution (pH=4.5). The control of the development of hyperglycemia in the experimental groups was the level of glucose in the blood 24.24±0.79 mmol/l. In the control group this index was 8.03±0.4 mmol/l. Rats with skin burns revealed destructive manifestations, which are accompanied by an active inflammatory reaction and corresponding necrotic changes, while rats with skin burns on the background of diabetes mellitus pathological processes are not just “summed up”, but in some way adaptively modified with the involvement of stress mechanisms of the endoplasmic reticulum and associated autophagy
На даний час важка термічна травма стає однією з найважливіших проблем практичної медицини. Ще одним глобальним медико-соціальним викликом нашого століття визнано також цукровий діабет. Надзвичайна ситуація щодо профілактики, лікування та попередження наслідків цих патологій є наслідком відсутності надійного теоретичного підгрунтя у вирішенні конкретних клінічних проблем щодо перебігу опікової хвороби, цукрового діабету та їх ускладнень. Метою дослідження є встановлення закономірностей структурних змін в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки після опікової травми шкіри щурів за умов експериментального цукрового діабету. Дослідження здійснено на 63 лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г, котрі були розподілені на 3 групи: інтактні тварини, щурі з опіковою травмою шкіри та щурі з опіковою травмою шкіри на тлі цукрового діабету. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревенно одноразово в дозі 50 мг/кг, попередньо розчинивши його в 0,1 М цитратному буферному розчині (рН=4,5). Контролем розвитку гіперглікемії в екпериментальних групах був рівень глюкози в крові 24,24±0,79 ммоль/л. В контрольній групі цей показник становив 8,03±0,4 ммоль/л. У щурів з опіковою травмою шкіри виявлені деструктивні прояви, котрі супроводжуються активною запальною реакцією і відповідними некротичними змінами, в той час як у щурів з опіковою травмою шкіри на тлі цукрового діабету патологічні процеси не просто “сумуються”, а певним чином адаптивно модифікуються із залученням механізмів стресу ендоплазматичного ретикулума та асоційованої з ним автофагії
Дод.точки доступу:
Tymoshenko, I. A.
Sokurenko, L. M.
Yanchyshyn, A. Ya.
Pastukhova, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структурні зміни мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі / С. О. Грабчак [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 59-62

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патофизиология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (кровоснабжение)
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
Анотація: Проведеними дослідженнями встановлено, що обтураційний холестаз призводить до вираженого ремоделювання мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки. На ранніх стадіях змодельованої патології виникає спазм приносних судин гемомікроциркуляторного русла та розширення закапілярних венул та венул, збільшення їх щільності. На 14 та 28 доби обтураційний холестаз ускладнюється розширенням лімфатичних та венозних судин мікроциркуляторного русла, зменшенням кількості гемокапілярів, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у стінці дванадцятипалої кишки.
Проведенными исследованиями установлено, что обтурационный холестаз приводит к выраженному ремоделированию микроциркуляторного русла двенадцатиперстной кишки. На ранних стадиях смоделированной патологии возникает спазм приносящих сосудов гемомикроциркуляторного русла и расширения закапилярних венул и венул, увеличение их плотности. На 14 и 28 сутки обтурационный холестаз осложняется расширением лимфатических и венозных сосудов микроциркуляторного русла, уменьшением количества гемокапилляров, гипоксией, дистрофическими, некробиотическими, инфильтративными и склеротическими процессами в стенке двенадцатиперстной кишки.
Дод.точки доступу:
Грабчак, С. О.
Ясіновський, О. Б.
Кріцак, М. Ю.
Гаргула, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Cherkasov, V. G.
Structural changes of duodenal mucosa enterocytes of rats in burn skin injury under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus [] = Структурні зміни ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету / V. G. Cherkasov, I. O. Tymoshenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 1. - P55-61. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (кровь)
Анотація: The work is devoted to the study of structural changes of enterocytes in the mucous membrane of the duodenum in a burn injury of the skin of a rat under conditions of experimental streptozotocin induced diabetes. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group consisted of 21 rats with skin burn injury, the second experimental group cleared 21 rats with skin burn and experimental streptozotocin induced diabetes. A model of experimental diabetes mellitus was reproduced by administering streptozotocin intraperitoneally once in dose of 50 mg/kg to rats. In an experimental simulation of a skin burn, two copper plates in the form of an ellipse were kept in water at 100oC for 10 minutes and, under ether anesthesia conditions, were applied simultaneously symmetrically on both exposed parts of the body of rats with an exposure for 10 seconds. Burn skin damage in rats was II-AB degrees – dermal surface burn (according to the old classification III-A degree) with a total area of 21-23% of the body surface with the development of burn shock. For morphological studies, the duodenum was taken, fragments of which were processed using conventional light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage the enterocytes of the duodenal mucosa were the results studies of histological and ultrastructural data over 7, 14 and 21 days after a skin burn. The results of the studies showed that the damage of the enterocytes of the duodenal mucosa is based on deep destructive changes, which after 21 days (at the stage of septic toxemia), as a rule, are not reversible and develop against the background of significant intoxication of the organism. In the mucous membrane of the duodenum with burn injury of the skin associated with diabetes mellitus, there is a deterioration of the manifestations of the adaptive response and prolongation of destructive processes, accompanied by a violation of intercellular interactions in cytoarchitectically modified and deformed villi and crypts
Робота присвячена вивченню структурних змін ентероцитів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету. Дослідження проведено на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Контрольну групу склала 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоцин-індукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. При експериментальному моделюванню опіку шкіри, дві мідні пластинки у вигляді еліпсу витримували у воді при 100оС 10 хвилин і, за умов ефірного наркозу, накладали одночасно симетрично на обидві оголені частини тіла щурів з експозицією 10 секунд. Опікове пошкодження шкіри у щурів складало IIА-Б ступеня – дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією IIIА ступінь) загальною площею 21-23% поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень було вилучено відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. При опіковій травмі шкіри, асоційованій з цукровим діабетом, в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки погіршується прояв адаптивної реакції і пролонгуються деструктивні процеси, що супроводжується порушенням міжклітинних взаємодій в цитоархітектонічно змінених та деформованих ворсинках і криптах
Дод.точки доступу:
Tymoshenko, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Белянский, Л. С.
Хирургическое лечение больных с дуоденальными свищами и повреждениями двенадцатиперстной кишки [Текст] / Л. С. Белянский, А. Р. Бекмурадов // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 11-15

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (повреждения, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ СВИЩИ -- DIGESTIVE SYSTEM FISTULA (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Цель работы — улучшить результаты лечения пациентов с наружными свищами и забрюшинными повреждениями двенадцатиперстной кишки путем выбора оптимальной хирургической методики и определения наиболее эффективного лечения свищей двенадцатиперстной кишки разной этиологии. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 29 больных (19 мужчин и 10 женщин) в возрасте от 24 до 72 лет, с 2002 по 2016 г. с наружными несформированными высокодебитными полными свищами двенадцатиперстной кишки. У 6 больных было проведено неотложное хирургическое вмешательство по срочным показаниям (I группа). У 9 больных с повреждением II‑Б части двенадцатиперстной кишки был сформирован позадиободочный поперечный гастроэнтероанастомоз на длинной петле по Ру с выключением двенадцатиперстной кишки (II группа). У 8 больных с ятрогенным повреждением забрюшинной нисходящей (II‑A и II‑Б) части двенадцатиперстной кишки и забрюшинной флегмоны операции проведены в несколько этапов (III группа). У 2 больных с повреждением III (нижнегоризонтальной) ветви двенадцатиперстной кишки была выполнена резекция нижнегоризонтальной ветви двенадцатиперстной кишки с формированием дуоденоеюноанастомоза на стомированной петле тощей кишки. У 2 больных с аортодуоденальными фистулами после окончания сосудистого этапа операции осуществили резекцию нижнегоризонтальной ветви двенадцатиперстной кишки с формированием дуоденоеюноанастомоза впереди корня брыжейки (IV группа). Результаты и обсуждение. Оптимальным методом лечения наружных свищей двенадцатиперстной кишки считаем выполнение раннего оперативного вмешательства с формированием позадиободочного поперечного гастроэнтероанастомоза по предложенной методике с отключением двенадцатиперстной кишки, что способствует сокращению сроков лечения свища и ранней реабилитации больных. Выполнение наружного дренирования холедоха считаем обязательным этапом хирургического лечения наружных свищей двенадцатиперстной кишки, развившихся в результате панкреонекроза или ятрогенного повреждения при проведении эндоскопической ретроградной папиллосфинктеротомии. Обязательным условием адекватного ведения больных в послеоперационный период считаем обеспечение раннего энтерального зондового питания. Выводы. Активная хирургическая тактика с ранним хирургическим вмешательством препятствует развитию гнойно‑септических осложнений и электролитных нарушений, особенно при повреждениях забрюшинной части двенадцатиперстной кишки. Индивидуальный подход к выбору методики выключения из пассажа двенадцатиперстной кишки на короткой монопетле или длинной петле по Ру позволяет обеспечить снижение дебита поврежденной кишки и снизить возможность фатальных послеоперационных осложнений
Дод.точки доступу:
Бекмурадов, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Yuzko, R. V.
Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period [] = Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді / R. V. Yuzko, O. M. Slobodian // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, статистика, тенденции)
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (анатомия и гистология, эмбриология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, эмбриология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, эмбриология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growth
Під час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tymoshenko, I. O.
Structural changes of the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats in burn injury of skin under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus [] = Структурні зміни інтестінального епітелiального бар’єра дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету / I. O. Tymoshenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 28-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология, ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The aim of the study was to study the structural changes of the intestinal epithelial barrier in the duodenum in burn injury of skin in rat under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group was 21 rats with burn skin injury, the second experimental group was 21 rats with burn skin and experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The experimental diabetes model was reproduced by administering streptozotocin to the rats intraperitoneally at a single dose of 50 mg/kg. Thermal burn skin damage in rats corresponded to II – A-B degrees of dermal surface burn (according to the old classification III – A degree) with a total area of 21-23 % of the body surface with the development of burn shock. Duodenum was selected for morphological studies, fragments of which were processed by conventional methods of light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage to the duodenal mucosa enterocytes were the results of a study comparing histological and ultrastructural data in dynamics at 7, 14, and 21 days after skin burns. The results of the studies showed that the base of damage to the intestinal epithelial barrier of the duodenum are deep destructive changes, which after 21 days (in the stage of septicotoxemia), as a rule, are not reverse and develop on the background of significant intoxication of the body. There was a decrease in the number of tight junctions in the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats of the first and second experimental groups and a loss of ordering (acquisition of some chaotic nature) of their localization as the time after burn injury increased. For the most part, the intestinal epithelial barrier loses the integrity of the cellular component with partial preservation of the basement membrane (the first occurs both due to necrosis of the enterocytes with a brush border and due to complete destruction of goblet cells). In all cases, defects exist in the intestinal epithelial barrier, which are potential pathways for paracellular translocation of the pathogenic contents of the duodenum. It is not inconceivable that part of this intestinal pathogenic content can be translocated also by partially damaged cells. Evidence of the latter is the presence of microbial bodies in the cytoplasm of cells with partially destroyed plasmalemma (but preserved organelles and nucleus). An adaptive mechanism for ensuring the repair of damaged enterocytes is selective autophagy, which acts as a factor in the recycling of destroyed organelles and the cytoplasmic matrix, aimed primarily at maintaining cell viability
Метою роботи було вивчення структурних змін інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Дослідження здійснене на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Групу контролю склали 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали – 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали – 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоциніндукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. Термічне опікове пошкодження шкіри у щурів відповідало II – А-Б ступеню дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією III – А ступінь) загальною площею 21-23 % поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень вилучали відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. Відмічено зменшення кількості щільних контактів в інтестінальному епітеліальному бар’єрі дванадцятипалої кишки щурів першої та другої експериментальних груп та втрата упорядкованості (набуття певної хаотичності) їхньої локалізації у міру збільшення часу після опікової травми. На більшій своїй протяжності інтестінальний епітеліальний бар’єр втрачає цілісність клітинної cкладової при частковій збереженості базальної мембрани (перше відбувається як за рахунок некрозу ентероцитів з щіточковою облямівкою, так і за рахунок повної деструкції келихоподібних клітин). У всіх випадках в інтестінальному епітеліальному бар’єрі з’являються дефекти, які є потенційними шляхами парацелюлярної транслокації патогенного вмісту дванадцятипалої кишки. Не виключно, що частина цього інтестінального патогенного вмісту може бути транслокована і через частково пошкоджені клітин. Свідченням останнього є виявлена наявність мікробних тіл в цитоплазмі клітин з частково зруйнованою плазмолемою (але збереженими органелами та ядром). Адаптивним механізмом щодо забезпечення репарації ушкоджених ентероцитів є селективна автофагія, яка виступає чинником рециклізації матеріалу зруйнованих органел і цитоплазматичного матриксу, спрямованого, в першу чергу, на підтримку життєздатності клітин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Повреждения двенадцатиперстной кишки [Текст] / В. В. Бойко [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 132-136

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патология, повреждения, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия, эпидемиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, смертность)
Анотація: В работе представлены современные данные отечественной и зарубежной литературы о современных методах диагностики и лечении больных с травмой двенадцатиперстной кишки. В результате внедрения новых диагностических методов, применения аналогов соматостатина, антибактериальных препаратов, иммунотерапии отмечается некоторое улучшение результатов лечения, однако летальность при повреждениях ДПК остается на довольно высоком уровне - 30,5-80,0%, а при развитии осложнений достигает 100,0%
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Сушков, С. В.
Евтушенко, Д. А.
Щербаков, В. И.
Рябцев, Р. С.
Моисеенко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Филиппов, Ю. А.
Современная парадигма хронического гастрита, ассоциированного с билиарным рефлюксом [Текст] = The modem paradigm of the chronic gastritis, associated with bile reflux / Ю. А. Филиппов, М. Ю. Зак // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 2. - С. 95-103. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГАСТРИТ -- GASTRITIS (классификация, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (метаболизм, патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (метаболизм, патология)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (метаболизм, патофизиология)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (патология, ультраструктура)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (патофизиология, ультраструктура, этиология)
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (патогенность)
Анотація: Рассмотрены современные представления о механизмах формирования и прогрессирования хронического гастрита, ассоциированного с желчным рефлюксом. Освещены основные факторы возникновения дуоденогастрального рефлюкса. Особое внимание уделено проблеме рефлюкс-гастрита как пусковому механизму формирования предканцерозных изменений желудочного эпителия и роли инфекции Helicobacter pylori при данной форме хронического гастрита. Представлены результаты собственного исследования состояния слизистой оболочки желудка при разных морфологических формах хронического гастрита, ассоциированного с билиарным рефлюксом. Проанализированы современные подходы к диагностике и лечению рефлюкс-гастрита
The authors considered the modern concepts of the mechanisms of formation and progression of chronic gastritis associated with bile reflux. The main factors responsible for the onset of duodenogastric reflux have been elucidated. A particular attention is paid to the problem of reflux gastritis, as a trigger for the formation of pre- cancerous changes in the gastric epithelium, and the role of H. pylori infection in this form of chronic gastritis. The authors presented the results of own study of the state of the gastric mucosa under various morphological forms of chronic gastritis associated with bile reflux. Modern approaches to the diagnosis and treatment of reflux-gastritis have been analyzed
Дод.точки доступу:
Зак, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Шульгай, А. Г.
Морфометрична характеристика структурної перебудови м’язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії [Текст] / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Шпит. хірургія. - 2018. - N 3. - С. 57-62

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, патофизиология)
Анотація: Видалення значних об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженого ремоделювання структур колового і поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитолазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів ушкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією органа.
Удаление значительных объемов паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженному ремоделированию структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки двенадцатиперстной кишки, которое характеризуется диспропорциональными неравномерными изменениями морфометрических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитолазматичних отношений в этих клетках, атрофией, ростом стромальных структур и относительных объемов поврежденных миоцитов в мышечной оболочке, что может осложняться дисфункцией органа.
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Шульгай, А. Г.
Особливості ремоделювання підслизових залоз дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] = Remodeling peculiarities of duodenal submucosal glands in conditions at postresection portal hypertension / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 180-183

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия)
Анотація: Відомо, що видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання їх структур. Гемодинамічні розлади при гіпертензії у системі ворітної печінкової вени ускладнюються вираженими морфологічними змінами в оболонках дванадцятипалої кишки, при яких особливості ремоделювання її підслизових залоз вивчено недостатньо
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Слєпов, О. К.
Ефективність застосування ентерального зонду після проведення пластики дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей [Текст] / О. К. Слєпов, М. Ю. Мигур, В. П. Сорока // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 1. - С. 109-114. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология, патофизиология, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патология, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета — дослідити ефективність застосування ентеральних зондів після пластики дванадцятипалої кишки при високій природженій обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 46 новонароджених дітей з високою природженою обструкцією тонкої кишки. Для дослідження впливу застосування ентеральних зондів усі пацієнти були розділені на дві групи. До 1-ї групи (основної) увійшли діти з високою природженою обструкцією тонкої кишки, у яких при проведенні оперативного лікування виконувалась пластика дванадцятипалої кишки (n=34; 73,9%); до 2-ї групи (порівняння) — новонароджені з природженою високою обструкцією тонкої кишки, у яких пластика дванадцятипалої кишки не проводилась (n=12; 26,1%). Результати. Пластика дванадцятипалої кишки достовірно впливає на терміни відновлення пасажу по шлунково-кишковому тракту, збільшуючи їх (р=0,02; Р0,05). Незважаючи на ранній початок ентерального харчування в дітей зі встановленим ентеральним зондом як в основній групі, так і в групі порівняння не виявлено достовірної різниці в термінах повного відновлення моторики кишечнику в післяопераційному періоді (р0,05). Тривалість гастростазу була достовірно довшою в основній групі (р=0,01; Р0,05) і групі порівняння (р
Дод.точки доступу:
Мигур, М. Ю.
Сорока, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гнатюк, М. С.
Стан антиоксидантної системи експериментальних тварин при пошкодженні дванадцятипалої кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] = State of antioxidant system of experimental animals at duodenum damage in conditions of postresection portal hypertension / М. С. Гнатюк, Л. В. Татарчук // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 81-86

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (повреждения)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Резекції великих об′ємів паренхіми печінки ускладнюються пострезекційною портальною гіпертензією, яка призводить до структурно-функціональних змін у органах басейну ворітної печінкової вени. Особливості ремоделювання структур дванадцятипалої кишки та стан антиоксидантної системи організму в умовах пострезекційної портальної гіпертензії досліджено недостатньо. Мета дослідження- вивчення стану антиоксидантної системи в експериментальних тварин при структурно-функціональних змінах дванадцятипалої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Дослідження виконані на 39 білих щурах-самцях, які були розділені на 3 групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних дослідних тварин (контрольна), 2-а – 12 тварин, яким видаляли 42 % паренхіми печінки, 3-я – 12 щурів після резекції 58, 1 % паренхіми печінки. Через 1 місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. У крові дослідних тварин визначали показники, що характеризують стан оксидантного захисту – це активність супероксиддисмутази, каталази та церулоплазміну. Шматочки із дванадцятипалої кишки фіксували у 10 % нейтральному розчині формаліну і після проведення через етилові спирти зростаючої концентрації поміщали у парафін. Мікротомні зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Гейденгайном, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали відносні об'єми ушкоджених ендотеліоцитів, епітеліоцитів , гладких міоцитів. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та гістостереометричними показниками із визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що в умовах змодельованого експерименту активність супероксиддисмутази при резекції 42 % паренхіми печінки статистично достовірно (р0,001) зменшилася на 15,5 %, а при видаленні 58,1 % паренхіми печінки – на 25,7 %, активність каталази - відповідно на 22,2 і 38,8 %, а активність церулоплазміну -на 15,3 % і 21,3 %. Отримані та проаналізовані показники свідчать, що при видаленні значних об′ємів (42; 58,1 %) паренхіми печінки істотно погіршується антиоксидантний захист організму, який залежить від видаленого об′єму печінки. Відносний об'єм пошкоджених ендотеліоцитів у 2-й групі спостережень з високою достовірністю (р0,001) зріс у 8,4 рази, епітеліоцитів – у 18,9 рази, а гладких міоцитів – у 12 разів. Після резекції 58,1% паренхіми печінки досліджувані морфометричні параметри збільшилися відповідно у 15,8. 31,4 та 18,1 разів. Кореляційні взаємозв′язки між показниками антиоксидантного захисту та відносними об′ємами пошкоджених ендотеліоцитів, епітеліоцитів, гладких міоцитів у стінці дванадцятипалої кишки виявилися зворотніми помірними та значними і при видаленні 42 % паренхіми печінки і коливалися у межах -0,48ч-0,56, а при резекції 58,1 % паренхіми печінки виявлялися переважно зворотніми значними ( r
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Юзько, Р. В.
Топографія артерій печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки плодів у третьому триместрі вагітності / Р. В. Юзько // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 104

MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, кровоснабжение, патология, эмбриология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, кровоснабжение, патология, эмбриология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Грабчак, С. О.
Особливості ремоделювання артерій дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі [Текст] = Peculiarities remodeling arteries duodenum at obturtive cholestasis / С. О. Грабчак, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 1. - С. 21-24

MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (хирургия)
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
СВИНЬИ -- SWINE
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Дод.точки доступу:
Татарчук, Л. В.
Гнатюк, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Ускладнення лікування холедохолітіазу у пацієнтів з дивертикулами дванадцятипалої кишки [Текст] = Complications of treatment of choledocholithiasis in patients with i duodenal diverticulum / В. В. Петрушенко [и др.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 1. Ч.2. - С. 270-272. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, ESOPHAGEAL (диагностика, патофизиология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патология)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология)
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (использование, классификация, методы)
Анотація: Метою нашої роботи було покращення результатів лікування холедохолітіазу у пацієнтів з дивертикулам, дванадцятипалої кишки з використанням мініінвазивних хірургічних технологій, традиційних видів оперативних втручань Проаналізовано результати лікування 145 хворих із механічною жовтяницею доброякісного ґенезу та дивертикулами два надцятипапої кишки. Мініівазивні транспапілярні втручання є альтернативою для лікування холедохолітіазу у пацієнтів. дивертикулами дванадцятипалої кишки. Незважаючи на успішність, лікування холедохолітіазу у пацієнтів з парапапілярнимі дивертикулами вимагає оптимізації з метою зменшення кількості ускладнень
Дод.точки доступу:
Петрушенко, В. В.
Пашинський, Я. М.
Собко, В. С.
Ткачук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Аорто-дуоденальна нориця як причина виникнення шлунково-кишкової кровотечі [Текст] / О. В. Лігоненко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 75-76. - Бібліогр.: с. 76

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA (диагностика, осложнения, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патология, хирургия)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ СВИЩИ -- VASCULAR FISTULA (диагностика, осложнения, хирургия)
АОРТА -- AORTA (патология, хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Лігоненко, О. В.
Ярошенко, А. В.
Пурденко, С. В.
Бодулєв, О. Ю.
Дігтяр, І. І.
Кравців, М. І.
Стороженко, О. В.
Горб, Л. І.
Ляховський, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Чекан, М. К.
Клінічний випадок виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з перфорацією у породіллі після планового кесаревого розтину [Текст] / М. К. Чекан, Т. О. Лоскутова, О. В. Фомичова // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 164-168. - Библиогр.: с. 167-168

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Лоскутова, Т. О.
Фомичова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-84

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)