Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Движения расстройства<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 64
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-64 
1.


   
    Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiologocal rehabilitation: a single-blind study [Text] / O. Kachmar [et al.] = Зміни рухових функцій у дітей із церебральним паралічем після курсу інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації: сліпе дослідження / О. Кочмар [та ін.] : 15-21 // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 5


MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Modern intensive interventions addressing multiple challenges in children with cerebral palsy are attracting clinicians’ and researchers’ attention. One of such methods is the intensive neurophysiological rehabilitation system (INRS) — a combination of interventions focusing on different functional goals, merged into one intensive course. The purpose of the study was to assess changes in gross motor functions, muscle spasticity and passive range of motion (PROM) in children with spastic forms of cerebral palsy (CP) after the two-week of treatment course with INRS. Materials and methods. A single-arm, single-blind pre-post study was conducted among 57 children aged 4 to 12 years with spastic CP, admitted for treatment to the tertiary care center. Patients were examined before and after the two-week course using INRS, which included multiple interventions totalling 4–5 hours of treatment daily. The Gross Motor Function Measure-66 (GMFM-66) tasks were video-recorded and evaluated independently by two investigators. The time of recordings (baseline or post-intervention) was masked. PROM in the lower extremity joints was assessed with a manual goniometer, muscle spasticity — with the Modified Ashworth scale. Results. GMFM-66 scores after INRS use increased statistically significantly from 58.8 to 60.2 points, with a mean difference of 1.4 ± 2.9 points. Substantial improvement in PROM was noted for 5 of 7 movements; the most substantial improvement was observed in hip abduction — an average of 8.0 ± 5.8° and foot dorsiflexion — 8.0 ± 6.1°. Reduction of the muscle tone was observed in all measured muscle groups. Statistically significant decrease of spasticity was noted in hip flexors, with an average reduction of 0.25 scale steps (95% confidence interval (CI) = 0.06–0.44), and hip adductors — 0.30 steps (95% CI = 0.08–0.51). Conclusions. Improvements of gross motor functions, an increase of PROM in the lower extremities and reduction of muscle spasticity have been detected after the two-week course with INRS. Intensive treatment using INRS requires further studies, including randomized controlled ones
Розробка сучасних інтенсивних технологій реабілітації пацієнтів iз дитячим церебральним паралічем (ДЦП), спрямованих на покращення різних аспектів функціонування дитини, є актуальним завданням фахівців-практиків та дослідників. Одним iз таких підходів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), що поєднує різнопланові методи лікування, спрямовані на досягнення функціональних цілей та об’єднані в один інтенсивний курс. Метою дослідження була оцінка змін великих моторних функцій, спастичності м’язів та об’єму пасивних рухів у суглобах у пацієнтів із спастичними формами ДЦП після двотижневого курсу лікування за СІНР. Матеріали та методи. Одностороннє сліпе дослідження було проведене в групі з 57 дітей віком від 4 до 12 років зі спастичними формами ДЦП, які проходили курс лікування у спеціалізованій реабілітаційній клініці. Пацієнтів обстежували до та після двотижневого курсу лікування за СІНР, що включав численні втручання загальною тривалістю 4–5 годин на добу. Виконання пацієнтом завдань тесту щодо оцінки великих моторних функцій (GMFM-66) записувалося на відео та оцінювалося незалежно двома фахівцями. Час запису (до чи після лікування) був замаскований. Об’єм пасивних рухів в суглобах нижніх кінцівок оцінювали за допомогою гоніометра, м’язову спастичність — модифікованої шкали Ашворта. Результати. Після курсу лікування за СІНР відмічене статистично вірогідне підвищення результату тесту GMFM-66 з 58,8 до 60,2 бала, iз середньою різницею 1,4 ± 2,9 бала. Істотне покращення об’єму пасивних рухів було відзначене при виконаннi 5 з 7 рухiв, найбільш виражене при приведенні кульшового суглоба — в середньому на 8,0 ± 5,8 градуса та тильному згинанні стопи — на 8,0 ± 6,1 градуса. Зниження м’язового тонусу спостерігалось у всіх інших м’язових групах, що оцінювалися. Статистично вірогідне зниження спастичності відзначене в згиначах стегна, iз середнім зниженням на 0,25 пункту за шкалою Ашворта (95% довірчий інтервал (ДІ) = 0,06–0,44), та аддукторах стегна — на 0,30 пункту (95% ДІ = 0,08–0,51). Висновки. Після двотижневого курсу лікування за СІНР зареєстровані покращення великих моторних функцій, збільшення об’єму пасивних рухів і зниження спастичності м’язів нижніх кінцівок. Інтенсивна реабілітація за СІНР потребує проведення подальших досліджень, у тому числі рандомізованих контрольованих
Дод.точки доступу:
Kachmar, O.
Mysula, I.
Kushnir, A.
Voloshyn, T.
Matiushenko, O.
Hasiuk, M.
Hordiyevych, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Карабань, И. Н.
    II Национальный конгресс по болезни Паркинсона и расстройствам движений / И. Н. Карабань // Міжнародний неврологічний журнал. - 2011. - № 6. - С. 120-122

Рубрики: Конгрессы

   Паркинсона болезнь


   Движения расстройства


Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    To search for targets of therapy that changes the course of Parkinson’s disease [Текст] / V. V. Ponomarev [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (диагностика, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Parkinson’s disease (PD) is a multisystem disease that requires a more comprehensive approach to its study and treatment. The purpose was to give clinical and laboratory characteristics of PD patients, in whom the onset of motor symptoms of the disease is associated with the action of precipitating factors and provide a theoretical justification for the underlying and/or associated electrophysiological phenomena. Materials and me-thods. Two hundred and seven patients with PD were examined. Questionnaire analysis and laboratory research were performed. Results. Among patients with a rapidly progressive type of PD, pain during the survey was registered in 49 (42.2 %) cases, and stress in 73 (62.3 %). In cases of a slowly progressive course, 14 (15.4 %) individuals experienced pain syndromes, and 53 (58.2 %) patients — stress. Statistically significant differences between patients with rapidly and slowly progressive PD courses were noted in the number of cases of herpetic diseases, inflammatory diseases of the oral cavity. The results of laboratory tests also showed statistically significant differences between these groups in the blood serum level of IL1β and cortisol, the level of IL1β in the cerebrospinal fluid, and the albumin coefficient. The patients with a rapidly progressive type of disease presented with a greater number of precipitating factors for PD development. In patients with rapidly progressive PD, the number of precipitating factors and the serum level of antibodies to α-synuclein (r = –0.18), IL10 (r = 0.31), and cortisol (r = 0.18) correlated. Some objective characteristics of non-motor PD symptoms statistically significantly correlated with a level of laboratory biomarkers in blood serum (Montreal Cognitive Assessment value with cortisol level (r = –0.4); Pittsburgh Sleep Quality Index value with antibodies to α-synuclein (r = 0.31); Epworth Sleepiness Scale value with IL10 level (r = –0.21)). Significant acute psychological stresses and pain syndromes may change the pattern of propagation of depolarization waves in the nervous system with the formation of “autowave penumbra”. Possible clinical criteria for the effectiveness of therapy that change the course of PD are presented. Conclusions. Pain syndromes and acute significant psychological stresses not only contribute to the onset of motor symptoms of PD but also lead to the rapid progression of the disease. The effect of precipitating factors may manifest itself not only in clinical, morphological, and laboratory changes but also in changes in the excitability of nerve cells. The electrophysiological penumbra (“autowave penumbra”) can be considered a possible target for the action of a therapy method that modifies the course of PD
Хвороба Паркінсона (ХП) — це багатосистемне захворювання, що вимагає більш комплексного підходу до свого вивчення й лікування. Мета дослідження: дати клініко-лабораторну характеристику пацієнтів із ХП, у яких розвиток рухових симптомів пов’язаний із дією провокуючих чинників, і навести теоретичне обґрунтування електрофізіологічних явищ, що лежать в основі захворювання і/або асоціюються з ним. Матеріали та методи. Було обстежено 207 пацієнтів із ХП. Проведені анкетний аналіз, лабораторні дослідження. Результати. Серед пацієнтів із швидко прогресуючим типом ХП біль при обстеженні відзначений у 49 (42,2 %) випадках, стрес — у 73 (62,3 %). При повільно прогресуючому перебігу больові синдроми зареєстрованi в 14 (15,4 %) випадках, стресові — у 53 (58,2 %) випадках. Відзначено статистично значущі відмінності між пацієнтами зі швидко й повільно прогресуючим перебігом ХП за кількістю випадків герпетичних захворювань, запальних захворювань порожнини рота. Результати лабораторних тестів також показали статистично значущі відмінності між цими групами за рівнем IL-1β і кортизолу в сироватці крові, рівнем IL-1β в спинномозковій рідині й коефіцієнтом альбуміну. Виявлено більшу кількість провокуючих чинників розвитку ХП у пацієнтів зі швидко прогресуючим перебігом захворювання. У пацієнтів зі швидко прогресуючою ХП була виявлена кореляція між кількістю провокуючих чинників і рівнем антитіл до α-синуклеїну (r = –0,18), IL-10 (r = 0,31) і кортизолу (r = 0,18) у сироватці крові. Деякі об’єктивні характеристики нерухових симптомів ХП статистично значущо корелювали з рівнем лабораторних показників у сироватці крові (значення MOCA з рівнем кортизолу (r = –0,4); значення PSQI з антитілами до α-синуклеїну (r = 0,31); значення ESS з рівнем IL-10 (r = –0,21)). Значні гострі психологічні стреси й больові синдроми можуть змінювати характер поширення хвиль деполяризації в нервовій системі з утворенням «автохвильової півтіні». Наведені можливі клінічні критерії ефективності терапії, що змінює перебіг ХП. Висновки. Больові синдроми й гострі значні психологічні стреси призводять не тільки до виникнення рухових симптомів ХП, а й до швидкого прогресування захворювання. Дія провокуючих чинників може проявлятися не тільки клінічними, морфологічними й лабораторними змінами, а й змінами збудливості нервових клітин. Електрофізіологічна (автохвильова) півтінь може розглядатися як імовірна мішень для дії терапії, що змінює перебіг ХП.
Дод.точки доступу:
Ponomarev, V. V.
Boika, A. V.
Sialitski, M. M.
Bahamaz, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Безопасность и эффективность Церебролизина при восстановлении двигательных функций после инсульта: метаанализ исследований CARS [Текст] / A. Guekht [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 51-62. - Библиогр.: с. 60-61


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: В настоящем метаанализе объединены результаты двух идентичных исследований инсульта (CARS-1 и CARS-2), в которых оценивалась эффективность Церебролизина в отношении восстановления двигательных функций во время ранней реабилитации. Церебролизин — это нейропептидный препарат, который вводится парентерально и одобрен для лечения инсульта. Оба исследования имели проспективный, рандомизированный, двойной слепой, плацебо-контролируемый дизайн. Лечение Церебролизином в дозе 30 мл один раз в сутки в течение 3 недель начиналось через 24–72 ч после развития инсульта. Кроме того, пациенты принимали участие в стандартизированной программе реабилитации продолжительностью 21 день, которая начиналась в течение 72 ч после развития инсульта. Для обоих исследований с целью метаанализа использовались первичные данные анализа (анализ индивидуальных данных пациента). Было заранее запланировано объединение данных этих двух исследований с помощью процедур метаанализа, а методы были предварительно определены в слепом режиме. Определенная с помощью непараметрического критерия Манна — Уитни (МУ) величина эффекта двух исследований в баллах по шкале ARAT в день 90-й свидетельствовала о превосходстве Церебролизина над плацебо (МУ 0,62, P 0,0001, процедура суммирования Wei-Lachin, день 90-й, перенос данных последнего наблюдения вперед; N
Дод.точки доступу:
Guekht, A.
Vester, J.
Heiss, W.-D.
Gusev, E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Миронов, С. П.
    Биологическая обратная связь как перспективное направление реабилитации в травматологии и ортопедии при нарушениях двигательной функции [Текст] / С. П. Миронов, М. Б. Цыркунов, И. С. Косов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 1999. - № 4. - С. 3-8


MeSH-головна:
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (методы)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (методы)
Дод.точки доступу:
Цыркунов, М. Б.
Косов, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Пономарев, В. В.
    Болезнь Олбрайта: клинический случай и анализ литературы [Текст] / В. В. Пономарев, Ю. А. Карасев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 3. - С. 125-129. - Библиогр.: с. 129


MeSH-головна:
ПСЕВДОГИПОПАРАТИРЕОЗ -- PSEUDOHYPOPARATHYROIDISM (генетика, диагностика, классификация, лекарственная терапия, этиология)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Представлена диагностика орфанного двигательного расстройства — спорадического случая болезни Олбрайта. Неврологические нарушения у пациента включали умеренное когнитивное снижение подкоркового типа, хореоатетоидный гиперкинез в левых конечностях и легкий экстрапирамидный синдром. Диагноз подтвержден лабораторными данными (высоким уровнем паратгормона, низким уровнем кальция), остеоденситометрией (остеопения шейки бедренной кости слева), рентгенографией коленных суставов (множественные мелкие обызвествления сливного характера в мягких тканях параартикулярно), характерными признаками при проведении компьютерной томографии головного мозга
Дод.точки доступу:
Карасев, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Восстановление двигательных функций после инсульта: нейрофизиологические основы и мишени для реабилитационных вмешательств [Текст] / И. З. Самосюк [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2012. - № 8. - С. 9-19

Рубрики: Инсульт цереброваскулярный--реабил

   Инвалиды


   Движения расстройства


   Восстановление функций организма


Дод.точки доступу:
Самосюк, И.З.
Фломин, Ю.В.
Самосюк, Н.И.
Пионтковская, Н.И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Winkler, A.
    Восстановление двигательных функций после инсульта: проблемы и возможности [Текст] / A. Winkler // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - N 5. - С. 151-155


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA (осложнения, реабилитация, этиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Langhorne, P.
    Восстановление двигательных функций после инсульта: систематический обзор [Текст] / P. Langhorne, F. Coupar, A. Pollock // LANCET. Neurology. - 2014. - № 9/10. - С. 16-33 . - ISSN 1995-1566


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
Дод.точки доступу:
Coupar, F.
Pollock, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Zeiler, S. R.
    Востановление после инсульта: временный фактор, физическая реабилитация и биологическая основа [Текст] / S. R. Zeiler // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - N 5. - С. 147-151


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA (осложнения, реабилитация, этиология)
ФЛУОКСЕТИН -- FLUOXETINE (терапевтическое применение)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
церебролизин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Коротка, Г. П.
    Вплив аміназину на моторну активність лівої півкулі мозку та відновлення порушеної моторної функції кінцівок у щурів [Текст] / Г. П. Коротка, Л. А. Усов // Медичні перспективи. - 1999. - Т. 4, № 3.-Ч.1. - С. 7-9


MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (действие лекарственных препаратов)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (этиология)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (действие лекарственных препаратов)
АМИНАЗИН -- CHLORPROMAZINE (вредные воздействия, фармакокинетика, фармакология)
Дод.точки доступу:
Усов, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Вплив корекційної програми на моторну сферу дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень [Текст] = The correctional program impact on the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders / О. І. Антонова [та ін.] // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 118-122. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (тенденции)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Кл.слова (ненормовані):
шкала ашворта
Анотація: Актуальним питанням залишається вдосконалення системи реабілітаційних заходів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, що пов’язані з центральними, периферичними та змішаними парезами внаслідок пригнічення відповідних ділянок нервової системи. Мета. Розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити програму корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. Методи. Тестування м’язового тонусу верхніх кінцівок за Шкалою Ашворта; оцінювання дітей за Шкалою великих моторних функцій (GMFM). Результати. Для пацієнтів основної групи було розроблено й використано корекційну програму, що включала: загальну психофізичну релаксацію (психосоматичні техніки розслаблення), корекційні положення і пози (лікування положенням); комплекси вправ для формування опороздатності рук і плечового пояса в позі лежачи, для розвитку м’язів-розгиначів тулуба, для формування згинально-розгинальних рухів у ногах у лежачих положеннях, для формування центрально-осьових координаційних міофасціальних відносин, для формування діагональних координаційних міофасціальних відносин; сюжетно-мотиваційну рухово-ігрову координаційну діяльність (рухливі ігри). Результати обстеження показали ефективний вплив програми фізичної реабілітації з корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. У результаті застосування запропонованої програми обсяг рухів та координація у дітей основної групи покращилась на 5,4 % (р< 0,05), що у три рази краще за показники у контрольній групі, в якій спостерігалось поліпшення рухів та координації на 1,8 % (р < 0,05). Розроблена програма фізичної реабілітації забезпечує диференційований та індивідуалізований підхід до корекції рухових порушень у дітей раннього віку зі спастичним синдромом шляхом послідовної реалізації корекційних векторів (розслаблення–вивільнення–гармонізація–управління) на основі трансформації таких методологічних позицій: диференціація–специфікація–індивідуалізація
Improving the system of rehabilitation measures for children with musculoskeletal disorders associated with central, peripheral and mixed paresis due to depression of the corresponding parts of the nervous system remains an urgent issue. Objective. To develop, theoretically substantiate, experimentally test the program of motor sphere correction of young children with spastic syndrome of motor disorders. Methods. Testing of upper limbs muscle tone according to the Ashworth Scale; assessment of children according to the Gross Motor Function Scale (GMFM). Results. For patients in the main group, a correctional program was developed and used, which included general psychophysical relaxation (psychosomatic relaxation techniques), corrective positions and postures (position therapy); complexes of exercises for the formation of resistance of the arms and shoulder girdle in the supine position, for the development of extensor muscles of the trunk, for the formation of flexion-extension movements in the legs in supine positions, for the formation of central-axial coordination myofascial relations, for the formation of diagonal coordination myofascial relations; story-motivational motor and game coordination activity (outdoor games). The results of the examination showed the effective influence of the physical rehabilitation program for the correction of the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders. As a result of applying the proposed program, the volume of movements and coordination in children of the main group improved by 5.4 % (p < 0.05), which is three times better than in the control group, in which there was an improvement in movements and coordination by 1.8 % (p < 0.05). The developed program of physical rehabilitation provides a differentiated and individualized approach to the correction of motor disorders in young children with spastic syndrome through the consistent implementation of correctional vectors (relaxation-release-harmonization-control) based on the transformation of the following methodological positions: differentiation-specification-individualization
Дод.точки доступу:
Антонова, О. І.
Пасенко, А. В.
Кущ, О. С.
Івакіна, Ю. С.
Луценко, Б. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Schneider, S. A.
    Двигательные расстройства: прогресс в понимании ранних стадий [Текст] / S. A. Schneider, J. A. Obeso // LANCET. Neurology. - 2013. - № 3. - С. 17-19 . - ISSN 1995-1566


MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагноз, лекарственная терапия, терапия)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, терапия)

Дод.точки доступу:
Obeso, J. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Диагностика нарушения подвижности в суставах пальцев кисти [Текст] / В. Н. Царев [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2010. - № 3. - С. 68-73

Рубрики: Пальцы кисти

   Сустава амплитуда движения


   Движения расстройства


Дод.точки доступу:
Царев, В. Н.
Зубиков, В. С.
Волошин, В. П.
Дорожко, И. Г.
Мартыненко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Эльнер, А. М.
    Диагностическая значимость Асинергии Бабинского [Текст] / А. М. Эльнер // Неврологический журнал. - 2001. - Т. 6, № 5. - С. 45-48


MeSH-головна:
(диагноз)
МОЗЖЕЧКА БОЛЕЗНИ -- CEREBELLAR DISEASES (диагноз, осложнения)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (диагноз, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Шевченко, Л. О.
    До питання про поліморфізм клінічних проявів рухового дефіциту у хворих при півкульовому мозковому інсульті [Текст] / Л. О. Шевченко // Лікарська справа. - 1998. - № 3. - С. 82-84


MeSH-головна:
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагноз, патофизиология, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Сидоренко, І.
    Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок [Текст] / І. Сидоренко // НейроNEWS. - 2017. - № 7/8. - С. 46-52


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY (иннервация, патофизиология)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ ТИПА A -- BOTULINUM TOXINS, TYPE A (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: У пацієнтів зі спастичністю верхніх кінцівок, що розвинулася в результаті інсульту або черепно-мозкової травми, відзначають обмеження активних рухів, порушення функції, нефізіологічне положення руки, пов’язане з активним і пасивним опором м’язів антагоністів. Такий стан пацієнта суттєво знижує рівень його працездатності та якість життя, завдає душевних страждань і стає тягарем для осіб, які здійснюють догляд за ним. Тому підбір ефективних схем лікування — наразі достатньо актуальна проблема. Вашій увазі представлено огляд статті Jean-Michel Gracies et al. «Safety and efficacy of abobotulinumtoxin A for hemiparesis in adults with upper limb spasticity after stroke or traumatic brain injury: a double-blind randomised controlled trial», опублікованої в журналі Lancet Neurology (2015;14:992–1001), де автори розглянули результати дослідження впливу ін’єкцій абоботулотоксину типу А на м’язовий тонус, спастичність, активну і пасивну функції м’язів верхніх кінцівок, включаючи обсяг активних рухів у суглобах
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Миронов, С. П.
    Использование биологической обратной связи биоэлектрической активности мышц при коррекции двигательных нарушений [Текст] / С. П. Миронов, М. Б. Цыкунов, И. С. Косов // Российский медицинский журнал. - 2001. - № 6. - С. 29-31


MeSH-головна:
МЫШЦЫ -- MUSCLES (ультраструктура, физиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология)
НЕЙРОСВЯЗЬ ОБРАТНАЯ -- NEUROFEEDBACK (методы, физиология)
Дод.точки доступу:
Цыкунов, М. Б.
Косов, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Цимбалюк, В. І.
    Клініко-електрофізіологічна оцінка результатів відновлення рухів у хворих із наслідками травматичного ушкодження грудних і поперекових сегментів спинного мозку [Текст] / В. І. Цимбалюк, Ю. Я. Ямінський, А. І. Третьякова // Шпитальна хірургія. - 2011. - № 2. - С. 10-17

Рубрики: Мозга спинного травмы

   Движения расстройства


Дод.точки доступу:
Ямінський, Ю. Я.
Третьякова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Хасанова, Д. Р.
    Комплексная реабилитация пациентов с постинсультными синдромами [Текст] / Д. Р. Хасанова, Ю. В. Житкова, И. И. Табиев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - N 8. - С. 40-46. - Библиогр.: с. 45-46


Рубрики: Цитиколин

   Актовегин


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (реабилитация, этиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Житкова, Ю. В.
Табиев, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-64 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)