Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Декомпрессия хирургическая<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 47
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-47 
1.


   
    Декомпрессия зрительных нервов при опухолях различной гистологической природы, распространяющихся в зрительный канал [Текст] / Н. В. Ласунин [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 4. - С. 31-41


MeSH-головна:
ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ -- OPTIC NERVE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
ГЛАЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- EYE NEOPLASMS (хирургия)
Дод.точки доступу:
Ласунин, Н. В.
Черекаев, В. А.
Серова, Н. К.
Гольбин, Д. А.
Козлов, А. В.
Белов, А. И.
Григорьева, Н. Н.
Крылов, К. Ю.
Спирин, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Барыш, А. Е.
    Оптимизация хирургического лечения посттравматических деформаций шейного отдела позвоночника [Текст] / А. Е. Барыш, Я. А. Долуда // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2014. - T. 20, № 3. - С. 81-86


MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО ШЕЙНО-ГРУДНОГО ОТДЕЛА СИНДРОМ -- CENTRAL CORD SYNDROME (диагноз, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL
Дод.точки доступу:
Долуда, Я. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Оценка эффективности декомпрессии каналов зрительных нервов интрадуральным субфронтальным доступом при удалении менингиом хиазмально-селлярной области [Текст] / М. А. Кутин [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 4. - С. 14-30


MeSH-головна:
МЕНИНГИОМА -- MENINGIOMA (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ -- OPTIC NERVE (хирургия)
Дод.точки доступу:
Кутин, М. А.
Кадашев, Б. А.
Калинин, П. Л.
Серова, Н. К.
Тропинская, О. Ф.
Андреев, Д. Н.
Фомичев, Д. В.
Шарипов, О. И.
Туркин, А. М.
Шульц, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Выбор хирургического доступа при шейной спондилогенной миелопатии [Текст] / А. О. Гуща, И. Н. Шевелев, А. Р. Шахнович // Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2006. - № 1. - С. 8-13

Рубрики: Декомпрессия хирургическая

   Позвоночника стеноз--хир


Дод.точки доступу:
Гуща, А. О.
Шевелев, И. Н.
Шахнович, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Саволюк, С. І.
    Дискусійні моменти вибору тактики та методу хірургічного лікування ускладнених форм непухлинної обтураційної жовтяниці [Текст] / С. І. Саволюк, І. М. Вовчук, В. О. Лосєв // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 125-130


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY
Дод.точки доступу:
Вовчук, І. М.
Лосєв, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Бенедикт, В. В.
    Відкриті і закриті методи декомпресії тонкої кишки у хворих на гостру непрохідність травного каналу / В. В. Бенедикт // Шпит. хірургія. - 2016. - N 4. - С. 44-46


MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (патофизиология, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Никитин, А. С.
    Стеноз поясничного отдела позвоночного канала [Текст] / А. С. Никитин, С. А. Асратян, П. Р. Камчатнов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 7. - С. 130-140


MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (осложнения)
ПОЗВОНОЧНИКА СТЕНОЗ -- SPINAL STENOSIS (диагноз, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕМЕЖАЮЩАЯСЯ ХРОМОТА -- INTERMITTENT CLAUDICATION (этиология)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование)
Дод.точки доступу:
Асратян, С. А.
Камчатнов, П. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Біляєва, О. О.
    Обгрунтування хірургічного методу лікування бешихи шляхом декомпресійних розрізів з використанням оксиду азоту [Текст] / О. О. Біляєва, В. Г. Шендрик, О. І. Яловський // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 15-17


MeSH-головна:
РОЖА -- ERYSIPELAS (диагноз, терапия, хирургия)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL
Дод.точки доступу:
Шендрик, В. Г.
Яловський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Вибір способу біліарної декомпресії при механічній жовтяниці у хворих похилого і старечого віку [Текст] / О. Є. Каніковський [та ін.] // Хірургія України. - 2014. - № 2. - С. 55-58


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПОЖИЛЫЕ 80-ТИ ЛЕТ И СТАРШЕ -- AGED, 80 AND OVERAGED, 80 AND OVER
Дод.точки доступу:
Каніковський, О. Є.
Бондарчук, О. І.
Карий, Я. В.
Бабійчук, Ю. В.
Павлик, І. В.
Каніковський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Прогнозування розвитку та методи профілактики постдекомпресійної дисфункції печінки у хворих з непухлинними обтураційними жовтяницями / А. І. Годлевський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 69


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагноз, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (реабилитация)
ПЕЧЕНИ ДИСФУНКЦИЯ -- LIVER FAILURE (диагноз, профилактика и контроль, хирургия)
Дод.точки доступу:
Годлевський, А. І.
Саволюк, С. І.
Кацал, В. А.
Клімас, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Саволюк, С. І.
    Постдекомпресійна дисфункція печінки як проблема хірургічного лікування обтураційної жовтяниці непухлинної етіології [Текст] / С. І. Саволюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 549-554


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование)
ПЕЧЕНИ ДИСФУНКЦИЯ -- LIVER FAILURE (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Порівняльна характеристика ефективності та безпечності відкритих методів внутрішньої біліарної декомпресії в хірургії ускладненою непухлинною обтураційною жовтяницею [Текст] / С. І. Саволюк [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2014. - № 22. - С. 199-203


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения, хирургия)
ХОЛЕДОХОСТОМИЯ -- CHOLEDOCHOSTOMY (использование, методы, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Дод.точки доступу:
Саволюк, С. І.
Вовчук, І. М.
Ярмак, О. А.
Лосев, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Слободянюк, А. С.
    Хірургічна декомпресія орбіти у пацієнтів з ендокринною офтальмопатією, її вплив на корекцію екзофтальму [Текст] / А. С. Слободянюк // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №1. - С. 8-9


MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика, осложнения, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (вредные воздействия)
ЭКЗОФТАЛЬМ -- EXOPHTHALMOS (этиология)
Анотація: Поведене дослідження довело ефективність комбінованої декомпресії орбіти при усуненні екзофтальму у хворих на ЕОП у досліджуваній групі хворих. Запропонований підхід дозволяє уникати розбіжностей у досягнені тотожного передньо-заднього положення очей у хворих на ЕОП
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії [Текст] / М. М. Велигоцький [та ін.] // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 1. - С. 29-33. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль)
Анотація: Мета роботи. Розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів з пухлинами панкреатодуоденальної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею із застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі і виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування. Матеріали і методи. Попередня біліарна декомпресія виконана 51 хворому з тривалою механічною жовтяницею і високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовані черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) — у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування — у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопічна) — у 12 ( 25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею. Результати. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією — у 11 (52,4 %), під ангіографічним контролем — у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) при ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовані 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагінаційний дуктопанкреатоєюнальний — у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний — у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв’язки печінки — у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностика панкреатичної фістули проводилася згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік (biochemical Leak) спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) — у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих. Висновки. ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, дозволяє підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком
Дод.точки доступу:
Велигоцький, М. М.
Арутюнов, С. Е.
Балака, С. М.
Чеботарьов, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Саволюк, С. І.
    Критичні моменти післяопераційного періоду, постдекомпресійна дисфункція печінки в хірургії непухлинної обтураційної жовтяниці [Текст] / С. І. Саволюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 27-32. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА -- JAUNDICE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
Анотація: Сучасні теорії патогенезу постдекомпресійних дисфункцій печінки (ПДДП) намагаються акцентувати увагу на окремій патофізіологічній стороні складного процесу й механізму ініціації. Проте лише комплексний підхід дозволяє об’єктивно визначати механізми розвитку дисфункцій печінки в післяопераційному періоді. Мета дослідження: визначення особливостей і закономірностей впливу традиційних і малоінвазивних методів біліарної декомпресії на функціональний стан печінки щодо ПДДП у хворих на обтураційні жовтяниці непухлинної етіології (ОЖНПЕ). Матеріали та методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 510 хворих з непухлинною обтураційною жовтяницею. Результати. Ранжування хворих за способом і методами біліарної декомпресії дало можливість визначити вплив обраних методів хірургічного лікування на ступінь печінкової дисфункції в післяопераційному періоді шляхом реєстрації динаміки її прогностичних предикторів, що дозволило оцінити ступінь післяопераційної безпеки щодо прогресування проявів постдекомпресійної дисфункції печінки традиційних і малоінвазивних методів зовнішньої і внутрішньої біліарної декомпресії. Висновки. Опрацювання підходів до диференційованого вибору хірургічної тактики й методів її реалізації щодо ступеня післяопераційної безпеки методів хірургічної інтервенції і постдекомпресійного обтяження наявної печінкової дисфункції призвело до перерозподілу структури виконаних оперативних втручань у хворих на ОЖНПЕ на користь малоінвазивної корекції, створення обґрунтованих протоколів періопераційного супроводу сприяло зменшенню післяопераційних ускладнень на 10,26 % (з 16,87 до 6,61 %), ПДДП — на 9,19 % (з 10,84 до 1,65 %) і летального кінця — на 6,4 % (з 7,23 до 0,83 %)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Мініінвазивні та відкриті способи декомпресії жовчних проток при лікуванні механічної жовтяниці [Текст] = Minimally invasive and open methods of bile ducts decompression for the treatment of obstructive jaundice / О. Є. Каніковський [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 390-394. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (терапия, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы, тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
критерій Ст’юдента
Анотація: Хворі з механічною жовтяницею (МЖ) складають одну з найбільш складних категорій хворих з абдомінальною патологією. У сучасній біліарній хірургії застосовують як мініінвазивні, так і відкриті способи декомпресії жовчних проток. Однак залишаються невизначеними критерії вибору мініінвазивних і відкритих оперативних втручань у хворих на МЖ. Мета – оцінити ефективність застосування мініінвазивних і відкритих способів декомпресії жовчних проток при лікуванні МЖ з урахуванням тривалості МЖ, рівня білірубіну, віку хворих, наявності ускладнень і супутніх захворювань. Проаналізовано результати хірургічного лікування 250 хворих на МЖ. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням t-критерію Ст’юдента. Середній вік – 52±6,0 років. Середня тривалість МЖ – 19±3,5 діб. МЖ доброякісного походження спостерігалась у 210 (84,0%) пацієнтів, пухлинного – у 40 (16,0%) хворих. Мініінвазивні оперативні втручання проведено у 136 (54,4%) пацієнтів. У 38 (15,2%) випадках виконано одноетапні мініінвазивні втручання, у 98 (39,2%) – двохетапні мініінвазивні втручання. У 114 (45,6%) хворих проведено відкриті операції. Ускладнення після мініінвазивних втручань спостерiгали у 7 (5,2%) випадках, після відкритих – у 13 (11,4%). Померло 2 (1,7%) хворих. Застосування мініінвазивних оперативних втручань при лікуванні МЖ дає можливість зменшити частоту ускладнень у 2,2 рази, що є статистично достовірним (p<0,05). Двохетапна хірургічна тактика при МЖ у хворих старших вікових груп є пріоритетною. Одноетапну корекцію доцільно виконувати у хворих молодого й середнього віку з рівнем білірубіну менше 200 мкмоль/л, тривалістю МЖ не більше 14 діб, компенсованими (субкомпенсованими) супутніми захворюваннями та при відсутності ускладнень
Obstructive jaundice (OJ) patients account for one of the most challenging categories of patients with abdominal pathologies. Today, both open and minimally invasive bile duct decompression techniques are used in biliary surgery. However, the criteria for the selection of minimally invasive and open surgeries in patients with OJ remain undefined. The aim – assessment of the effectiveness of using minimally invasive and open methods of bile duct decompression for the treatment of OJ with due account to OJ duration, bilirubin count, the age of patients, associated complications and comorbidities. We analyzed the results of the surgical treatment of 250 patients with OJ. Statistical processing of the obtained data was carried out using the Student’s t-test. The average age was 52±6.0 years. The average duration of OJ was 19±3.5 days. Benign OJ was observed in 210 (84.0%) patients, and malignant OJ in 40 (16.0%) patients. 136 (54.4%) patients were submitted to minimally invasive surgical interventions. One-stage minimally invasive interventions were used in 38 (15.2%) cases and two-stage minimally invasive interventions in 98 (39.2%) cases. 114 (45.6%) patients underwent open surgeries. Post-operative сomplications after minimally invasive interventions were observed in 7 (5.2%) cases and 13 (11.4%) cases after open surgeries. 2 (1.7%) patients died. So, the use of minimally invasive surgical interventions for the treatment of OJ patients makes it possible to reduce the frequency of complications by 2.2 times, which is statistically significant (p<0.05). Two-stage surgical approach to the treatment of OJ patients of senior age groups is a priority. Single-stage correction is reasonable to use for young and middle-aged patients with bilirubin count under 200 μmol/l, OJ duration less than 14 days, compensated (sub-compensated) comorbidities, and not burdened by complications
Дод.точки доступу:
Каніковський, О. Є.
Карий, Я. В.
Черешнюк, І. Л.
Рубан, М. М.
Михальчук, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Динаміка показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів та частота ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки [Текст] = Dynamics of indicators of hepatodepressive cytolytic and cholestatic syndrome and the incidence of complications in patients with mechanical jaundice of tumor genesis after endoscopic and laparoscopic preoperative decompression of the common bile duct / М. Ю. Ничитайло [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы, тенденции)
ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BILIARY TRACT NEOPLASMS (патофизиология, терапия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (тенденции)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Мета роботи: з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів, а також частоту ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз історій хвороб 60 хворих на пухлини біліопанкреатодуоденальної зони з синдромом механічної жовтяниці, які перебували на лікуванні в ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України з 2011 до 2017 р. Усім пацієнтам проведено декомпресію загальної жовчної протоки як перший – підготовчий етап, з подальшим радикальним операційним втручанням із лапаротомного доступу. У першій групі виконували ендоскопічну декомпресію жовчних шляхів, заводячи катетер ретроградно через великий дуоденальний сосочок. У другій групі лапароскопічно виконували холецистектомію, а далі катетер заводили антеградно через міхурну протоку. Додатково через праве підребер’я дренували ложе жовчного міхура. Основне операційне втручання виконували не раніше, ніж через 14 діб. Всім пацієнтам виконували загальноклінічні, спеціальні, лабораторні та інструментальні методи обстеження. До операції, а також через 3, 7 і 14 діб у пацієнтів у сироватці крові за загальновідомими методами визначали маркери гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів: вміст загального білірубіну, активність аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), протромбіновий час, а також частоту ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів з обтураційним холестазом пухлинного походження на момент госпіталізації спостерігали збільшення показників – маркерів гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів. У ході виконання декомпресії, незалежно від способу, до 14 доби суттєво спадала активність у сироватці крові АлАТ та ЛФ, знижувався вміст загального білірубіну, а також величина протромбінового часу, які не досягали рівня загальноприйнятої норми. За більшістю досліджуваних маркерів холестазу ефективність обох методів декомпресії загальної жовчної протоки була практично однакова, однак величина протромбінового часу після лапароскопічної декомпресії через 14 діб була істотно менша. У віддаленому післяопераційному періоді після лапароскопічної декомпресії частота ускладнень була у 5,33 раза менша, ніж після ендоскопічного втручання, що дозволяє рекомендувати ширше впровадження лапароскопічних технологій з метою декомпресії жовчних шляхів як першого етапу перед радикальним видалення пухлин біліопанкреатодуоденальної зони
Дод.точки доступу:
Ничитайло, М. Ю.
Кондратюк, О. П.
Хілько, Ю. О.
Огороднік, П. В.
Дейніченко, А. Г.
Кондратюк, В. А.
Єрмак, Н. А.
Юсупов, Т. А.
Булік, І. І.
Дєєв, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Слободянюк, А. С.
    Можливості використання CAD/CAM технологій при декомпресії орбіти у пацієнтів з ендокринною орбітопатією [Текст] / А. С. Слободянюк // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №1. - С. 34-35


MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (осложнения, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (использование, методы)
Анотація: Виходячи з отриманих нами даних можна зробити висновок, хірургічна декомпресія орбіти з використанням хірургічних навігаційних шаблонів дозволяє досягнути суттєвого зменшення ступеня екзофтальму в середньому на 3,2 мм, на фоні зменшення площі кісткової резекції, що обумовило зниження ризику післяопераційних ускладнень, обумовлених пошкодженнями окорухових м’язів та підочного нерва
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Кутовий, О. Б.
    Порушення моторно-евакуаторної функції тонкої кишки за тяжкої механічній жовтяниці [Текст] / О. Б. Кутовий, Д. В. Балик, В. І. Люлька // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 73-76


MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (физиология)
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (методы)
Анотація: Резюме. У роботі представлено результати оцінки порушень моторно-евакуаторної функції тонкої кишки у хворих з тяжкою механічною жовтяницею. Спостерігали 140 хворих у віці від 20 до 86 років. Хворих розділили на 4 групи в залежності від підходів та методів хірургічного лікування. Хірургічні втручання були предствалені формуванням внутрішніх біліодигестивних анастомозів, зовнішнім дренуванням холедоху з ліквідацією причини жовтяниці, пункційним чрезшкірно-чрезпечінковим дренуванням внутрішньопечінкових жовчних протоків, жовчного міхура. Оцінку порушень моторно-евакуаторної функції тонкої кишки проводили використовуючи клінічні, рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження. В результаті проведеного аналізу визначено, що порушення МЕФ зустрічається у 82,7 % хворих з тяжкою механічною жовтяницею. Найбільш ефективним варіантом корекції МЕФ є декомпресія протоків з реверсією жовчі до шлунково-кишкового тракту при двухетапному підході до лікування.
Дод.точки доступу:
Балик, Д. В.
Люлька, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Значення моніторингу внутрішньочеревного тиску в лікуванні пацієнтів на розповсюджений перитоніт [Текст] / І. А. Криворучко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 58-64


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Резюме. У роботі проаналізовано результати лікування 38 хворих. У післяопераційному періоді підвищення внутрішньочеревного тиску діагностовано у 25 (65,7 %) хворих. І ступінь внутрішньочеревної гіпертензії діагностовано у 7 (18,4 %) хворих, II ступінь — у 9 (23,6 %), III ступінь — у 5 (13,1 %) хворих, IV ступінь інтраабдомінальної гіпертензії відзначено у 4 (10,6 %) хворих. У 16 (42,1 %) пацієнтів у післяопераційному періоді на тлі проведеної консервативної терапії відзначено зниження внутрішньочеревного тиску. У 9 (23,6 %) хворих відзначено негативну динаміку: показники внутрішньочеревно: гіпертензії були вище за 25 мм рт. ст., що вимагало виконання декомпресійної лапаротомії. Для попередження розвитку внутрішньочеревної гіпертензії в післяопераційному періоді використовували плоскі вакуумні дренажі, що дозволило стабілізувати стан хворих за дві програмовані санації черевної порожнини у 6 (24 %) пацієнтів, за три — у 1 (4 %) пацієнта.
Дод.точки доступу:
Криворучко, І. А.
Лєсний, В. В.
Іванова, Ю. В.
Лєсна, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-47 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)