Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Дексмедетомидин<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 68
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-68 
1.


    Kishore Kumar, N.
    A comparative study of caudal anesthesia with bupivacaine v/s bupivacaine with dexmedetomidine in lower abdominal surgeries in pediatric age group [Text] = Порівняльне дослідження каудальної анестезії за допомогою бупівакаїну проти бупівакаїну здексмедетомідином при операціях на нижній частині живота у віковій групі дітей / N. Kishore Kumar, Sandeep Kadam // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 3. - P23-27. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (иннервация, патофизиология, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
АНЕСТЕЗИЯ КАУДАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, CAUDAL (использование, методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, хирургия)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Caudal anaesthesia has short­term effect. Alpha­2 adenoreceptors when used as adjuvant to local anaesthetic in children prolongs analgesic duration. The study is aimed to assess the efficacy of addition of dexmedetomidine with Bupivacaine in caudal block for extending postoperative analgesia and its safety profile in pediatric infraumbilical surgeries
In children, dexmedetomidine when used along with bupivacaine prolongs postoperative analgesia duration, without any significant side effects
Каудальна анестезія має короткочасну дію. При використанні в якості ад’юванту до місцевого анестетику у дітей альфа­2­ адренорецептори про­довжують тривалість знеболення. Дослідження мало на меті оцінити ефективність додавання дексмедетомідину з бупівакаїном у каудальну блокаду для розширення післяопераційної аналгезії та її профіль безпеки при педіатричних інтрапупкових операціях
У дітей дексмедетомідин при одночасному застосуванні з бупівакаїном подовжує тривалість післяопераційного знеболення без значних побічних ефектів
Дод.точки доступу:
Sandeep Kadam

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Айварджи, А. А.
    ANI-мониторинг в оценке эффективности вариантов анестезиологического обеспечения пластической хирургии носа [Текст] / А. А. Айварджи, Ю. Ю. Кобеляцкий // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 1. - С. 103-107. - Библиогр.: с. 106


MeSH-головна:
НОСА ПЕРЕГОРОДКА -- NASAL SEPTUM (патология, хирургия)
НОСА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NASAL SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
НОЦИЦЕПЦИЯ -- NOCICEPTION (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: Целью настоящей работы явилось изучение ANI-мониторинга для оценки периоперационной анальгезии и контроля баланса ноцицепции/антиноцицепции при различных вариантах анестезиологического пособия пластической хирургии носа. Материалы и методы. Было обследовано 116 пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с искривлением перегородки носа, которым проводилась септопластика в условиях комбинированной анестезии, включавшей тотальную внутривенную анестезию с искусственной вентиляцией легких и местной анестезией лидокаином. Все пациенты были распределены на 4 группы: 1-я группа (n = 28) (контрольная) — со стандартным комбинированным анестезиологическим обеспечением; 2-я группа (n = 31) — стандартное анестезиологическое обеспечение дополнялось внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно; 3-я группа (n = 30) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции; 4-я группа (n = 27) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции, в комбинации с внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно. Проводилась регистрация АNI-индекса. После операции регистрировались уровень боли по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты. Регистрировалась оценка пациентами качества анестезии при помощи шкалы Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale. Результаты. В контрольной группе ANI-индекс на этапе интубации, начала операции, на этапе наиболее травматичного момента операции был ниже 50 единиц, что, возможно, связано с недостаточным уровнем анальгезии. Во 2-й группе с использованием парацетамола ANI-индекс в момент интубации снижался до 50 единиц, но затем находился в пределах 50–70 единиц. В 3-й группе с применением дексмедетомидина ANI-индекс на этапе вводной анестезии и в момент пробуждения пациента был выше 70 единиц. В 4-й группе с комбинированным использованием дексмедетомидина и парацетамола ANI-индекс на всех этапах, кроме начала операции, был выше 70 единиц. При анализе уровня послеоперационной анальгезии по ВАШ наиболее оптимальный уровень наблюдался во 2-й и 4-й группах пациентов. Частота развития послеоперационной тошноты и рвоты была ниже в основных группах исследования: 2-я группа — 17 %, 3-я группа — 12 %, 4-я группа — 14 % по сравнению с пациентами контрольной группы — 20 %. При оценке пациентами качества проведенной анестезии по Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale лучшие результаты были получены в 4-й группе пациентов, в которой 25 % оценили качество анестезии как хорошее, а 75 % — как отличное. Худшие результаты были получены в 1-й группе пациентов, 30 % из которых оценили качество анестезии как удовлетворительное. Выводы. Использование АNI-индекса в анестезиологической практике позволяет с высокой степенью специфичности в режиме онлайн мониторировать уровень восприятия боли в интра- и послеоперационном периоде и обеспечить улучшение периоперационной анальгезии. Применение парацетамола и дексмедетомидина обеспечивает более надежную и полноценную периоперационную анальгезию
Дод.точки доступу:
Кобеляцкий, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Surkov, D.
    Correction: Using of dexmedetomidine in term neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy [Text] / D. Surkov // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P230


MeSH-головна:
ЖУРНАЛЬНАЯ СТАТЬЯ -- JOURNAL ARTICLE
СТАТЬЯ ИСПРАВЛЕННАЯ И ПЕРЕИЗДАННАЯ -- CORRECTED AND REPUBLISHED ARTICLE
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ГИПЕРТЕНЗИВНАЯ -- HYPERTENSIVE ENCEPHALOPATHY (лекарственная терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN

Знайти схожі

4.


   
    Dexmedetomidine addition to standard care during laparoscopic cholecystectomy / V. Babych [et al.] // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 4. - P48-53


MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Dexmedetomidine (DEX) is a highly selective α2 agonist with properties of sedation, analgesia and anxiolysis, making it an ideal anesthetic adjuvant. The aim of this study was to evaluate efficacy and safety of DEX infusion during laparoscopic cholecystectomy (LCE). The single-center, controlled study was carried at postgraduate department of surgery, anesthesiology and intensive care, Bogomolets National Medical University. Eligible participants were assigned to intervention (Group D; n=30) or control (Group C; n=30). Group D received dexmedetomidine infusion 0,5 mcg/kg/h from induction in anesthesia to extubation, group C (control) received normal saline infusion. DEX infusion was associated with lower incidence of severe postoperative pain and significantly lower time to first rescue analgesia. Also DEX infusin was assossiated with lower intraoperative fentanyl consumption, significantly lower time from end of surgery to extubation Intraoperative DEX infusion could be effective and safe to improve analgesia during LCE. DEX appears to significantly reduce the number of patients with severe postoperative pain, postoperative morphine consumption and time to first rescue an algesia
Дексмедетомідин – це α2-агоніст, який забезпечує седативний, симпатолітичний і знеболювальний ефекти, тому може бути використаний як ад'ювант для поліпшення аналгезії, гемодинамічної відповіді на інтубацію та пневмоперитонеум, зменшення опіоїд-асоційованих несприятливих ефектів. Метою даного дослідження була оцінка ефективності та безпечності інфузії декcмедетомідину під час лапароскопічних холецистектомій (ЛПХЕ). Одноцентрове, контрольоване дослідження проведено на кафедрі хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Інституту післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Пацієнтів, включених до дослідження, розподілили на дві групи: з інфузією дексмедетомідину (група D, n=30) і контрольну (група C; n=30). Пацієнти групи D отримували інфузію дексмедетомідину 0,5 мкг/кг/год. від індукції анестезії до екстубації, групи С (контрольної) – фізіологічний розчин. Інфузія дексмедетомідину забезпечувала меншу частоту серйозного поопераційного болю та зменшення часу до першого знеболення за вимогою. Крім того, у пацієнтів групи D була тенденція до зниження інтраопераційного споживання фентанілу, значно менший час від закінчення операції до екстубації та зменшення частоти персистуючого поопераційного болю. Інтраопераційна інфузія дексмедетомідину є ефективною та безпечною для поліпшення аналгезії під час ЛПХЕ. Дексмедетомідин може значно зменшити частку пацієнтів із тяжким поопераційним болем, поопераційне споживання морфіну та час до першого знеболення на вимогу
Дод.точки доступу:
Babych, V.
Kuchyn, I.
Martycshenko, K.
Bielka, K.
Inozemtsev, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Surkov, D.
    Using of dexmedetomidine in term neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy [Text] / D. Surkov // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 2. - P24-33. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ГИПЕРТЕНЗИВНАЯ -- HYPERTENSIVE ENCEPHALOPATHY (лекарственная терапия, терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (лекарственная терапия, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: The negative impacts of standard pharmacologic sedative agents suggest that alternative agents should be investigated. Dexmedetomidine could be the new option for sedation in newborns with hypoxic-ischemic encephalopathy requiring mechanical ventilation. The aim – to determine the impact of dexmedetomidine and other sedatives on the cerebral blood flow and outcomes of hypoxic-ischemic encephalopathy in term neonates. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy by Sarnat scale stage II-III were collected during ≤72 hours of life. The infants were divided using a simple open randomization by pharmacological sedative agents during mechanical ventilation into dexmedetomidine group (n=46) and the control group (n=159), which included morphine, sodium oxybutyrate, and diazepam in standard recommended doses. A comparative analysis of the effect of dexmedetomidine and other drugs on cerebral perfusion and outcomes of hypoxic-ischemic encephalopathy was performed. A significant difference between groups in days of trachea extubation (p=0.022) was found; the chance for babies to be extubated before the 7th day of treatment was significantly higher in the dexmedetomidine group 68% versus 33% in the control group (p=0.018) with HR 0.48 (95% CI 0.27-0.86, p=0.011). Also, the NIRS index rScO2 differed significantly between the studied and control groups on the 1st day of treatment (65% versus 79%, p=0.012) and on the 2nd day of treatment (74% versus 81%, p=0.035). Mean arterial pressure was higher in the dexmedetomidine group compared to the control group – (58 [51-65] mm Hg versus 53 [46-60] mm Hg, p0.001), with a lower dose of dobutamine (EV -1.87, 95% CI from -3.25 to -0.48, p
Негативний вплив стандартних фармакологічних седативних препаратів свідчить про необхідність пошуку альтернативних медикаментозних засобів. Дексмедетомідин може бути новим варіантом для седації в новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією, які потребують штучної вентиляції легень. Мета – порівняти вплив дексмедетомідину та інших седативних засобів на стан мозкового кровотоку та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в доношених ново­народжених. Досліджено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II-III ст. у терміні ≤72 годин після пологів. Немовлята були розподілені методом простої відкритої рандомізації за фармакологічним препаратом для медикаментозної седації під час проведення штучної вентиляції легень на групу дослідження (n=46) із застосуванням дексмедетомідину та групу контролю (n=159), в яку увійшли морфін у монотерапії або в комбінації з натрію оксибутиратом чи діазепамом у стандартних рекомендованих дозах. Проведений порівняльний аналіз впливу дексмедетомідину та інших лікарських засобів на стан церебральної перфузії та на результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Отримана достовірна відмінність поміж групами щодо строків екстубації трахеї в немовлят (р=0,022), вірогідність для дитини бути екстубованою до 7 доби лікування була значно вищою в групі дексмедетомідину – 68% проти 33% у групі контролю (p=0,018) з коефіцієнтом ризику HR 0,48 (95% СІ 0,27-0,86; р=0,011). Також достовірно відрізнялись поміж досліджуваною та контрольною групами показники церебральної оксиметрії в 1-у (65% проти 79%, р=0,012) та 2-у добу лікування (74% проти 81%, р=0,035). Значення середнього артеріального тиску були вище в групі дексмедетомідину порівняно з контролем (58 [51-65] мм рт.ст. проти 53 [46-60] мм рт.ст., р0,001), при меншій дозі добутаміну (EV -1,87; 95% CI від -3,25 до -0,48; p
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Інтраназальний дексмедетомідин: ефективний метод премедикації у дітей [Текст] / Д. О. Покришень [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 2. - С. 63-67. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Седативна премедикація є ключовим компонентом дитячої анестезії. Інтраназальний дексмедетомідин все ширше використовується при проведенні процедурних седацій та премедикації у дітей. В даній статті представлено огляд літератури та наш власний досвід стосовно використання дексмедетомідину інтраназально в якості премедикації перед хірургічними втручаннями у дітей. Дані досліджень, рекомендації провідних світових фахових організацій та наш власний досвід дозволяють стверджувати, що інтраназальне введення дексмедетомідину є ефективною та безпечною альтернативою традиційним методам премедикації у дітей
Дод.точки доступу:
Покришень, Д. О.
Джус, В. Т.
Мудрий, А. С.
Писанко, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Омельченко-Селюкова, А. В.
    Активність метаболітів вуглеводного обміну пацієнтів з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм / А. В. Омельченко-Селюкова, С. С. Дубівська // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (патофизиология)
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM (лекарственная терапия, патофизиология)
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID (анализ, кровь)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема зловживання алкоголем, яка спостерігається у майже п’ятої частини населення нашої планети, є однією з найбільш соціально значущих у всьому світі. Відомо, що від 25 до 85 % пацієнтів перебувають у стані алкогольної інтоксикації під час госпіталізації до відділення політравми. Метою роботи було визначити вміст основних метаболітів вуглеводного метаболізму, зокрема глюкози, піровиноградної кислоти та молочної кислоти, у крові пацієнтів із поєднаною травмою та алкогольним делірієм залежно від способу седації. Матеріали та методи. У дослідження включено 80 пацієнтів з політравмою середньої тяжкості та у стані відміни алкоголю, ускладненому алкогольним делірієм. Медіана віку становила 45 років [39–54]. Пацієнтам групи 1 (n = 40) як метод седації вводили дексмедетомідин, у групі 2 (n = 40) використовували седацію діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Для діагностики делірію використовували метод CAM-ICU. У крові пацієнтів визначали концентрацію глюкози, молочної кислоти та піровиноградної кислоти (пірувату). Результати. Уміст глюкози в крові хворих 1-ї групи при надходженні до ВІТ становив 7,45 [6,52; 8,97] ммоль/л, що у 1,7 раза вище цього показника у контрольній групі, на 3-тю добу зменшувався на 9,4 % порівняно з рівнем, що визначався на 1-шу добу надходження до ВІТ, та становив 6,75 [6,13; 8,0] ммоль/л, але не досягав рівня глюкози у контрольній групі та залишався вищим на 55,1 % порівняно з конт­ролем. На 7-му добу вміст глюкози в крові зменшувався до нормальних значень та становив 5,55 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 2-ї групи рівень глюкози становив 8,3 [7,2; 9,87] ммоль/л, що в 1,9 раза вище, ніж у конт­рольній групі. На 3-тю добу рівень глюкози в крові зменшувався на 6 % до 7,8 [6,95; 9,2] ммоль/л, а через тиждень після надходження становив 6,6 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 1-ї групи рівень пірувату у день надходження до ВІТ становив 0,127 [0,115; 0,130] ммоль/л, лактату — 2,345 [2,11; 2,66] ммоль/л, співвідношення лактат/піруват — 18,46. Ці ж показники у пацієнтів 2-ї групи були дещо вищими: піруват — 0,129 [0,104; 0,147] ммоль/л, лактат — 2,535 [2,33; 2,81] ммоль/л, лактат/піруват — 19,65. На 7-му добу серед пацієнтів 1-ї групи рівень пірувату сягав 0,103 [0,098; 0,111] ммоль/л, лактату — 2,040 [1,86; 2,19] ммоль/л, лактат/піруват — 19,81. У пацієнтів 2-ї групи на 7-й день рівень пірувату сягав 0,108 [0,093; 0,129] ммоль/л, лактату — 2,455 [2,26; 2,748] ммоль/л, лактат/піруват — 22,73. Таким чином, гіперглікемія спостерігалася в крові хворих з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, під час надходження до стаціонару, на 3-тю добу перебування в стаціонарі (1-ша та 2-га групи) та на 7-му добу у пацієнтів 2-ї групи, що свідчить про порушення біохімічних механізмів, що сприяють гомеостазу глюкози в крові. Висновки. Використання дексмедетомідину для седації пацієнтів у стані відміни алкоголю та з алкогольним делірієм і політравмою зменшує прояви порушень вуглеводного обміну
Дод.точки доступу:
Дубівська, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Дорофєєва, Г. С.
    Аналіз впливу комбінації дексмедетомідину з регіонарною анестезією на когнітивний стан у постнаркозному періоді в офтальмохірургії / Г. С. Дорофєєва // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 85-89. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Враховуючи знижений початковий когнітивний резерв у пацієнтів в офтальмохірургії, лікарю-анестезіологу потрібно звернути особливу увагу при виборі методу анестезії на запобігання розвитку післяопераційних когнітивних дисфункцій (ПОКД). Концепція мультимодального знеболювання дає змогу знизити загальну кількість використаних під час оперативного втручання наркотичних анальгетиків та атарактиків зі збереженням адекватного рівня анестезії та седації як інтра­операційно, так і в післяопераційному періоді. В офтальмохірургії використовується регіонарна анестезія (блокада крилопіднебінної ямки) в поєднанні з інфузією дексмедетомідину до оперативного втручання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», обстежено 61 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики. Вік обстежених коливався від 18 до 60 років (середній вік — 52,1 ± 2,0 року). Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Група d (n = 30) — це пацієнти, яким анестезіологічне забезпечення було виконано за такою схемою: премедикація за 40 хв — інфузійно дексмедетомідин, ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутрішньовенно; індукція — пропофол 2–2,5 мг/кг фракційно до досягнення клінічних симптомів наркозу, фентаніл 0,005% 0,1 мг; релаксації на тлі атракурію безилату 0,3–0,6 мг/кг, інтубація трахеї; підтримка анестезії — киснево-севофлуранова суміш FiO2 50–55 %, севофлуран 1,4–1,8 об.% на видиху (1–1,5 МАС), використання методики низьких потоків. У другій групі (db, n = 31) анестезіологічне забезпечення було виконано, як і в групі d, з додаванням блокади крилопіднебінної ямки. У групі d було 18 (60 %) чоловіків і 12 (40 %) жінок, середній вік — 49,5 ± 2,5 року; у групі db — 16 (51,6 %) чоловіків і 15 (48,38 %) жінок (р = 0,583 за критерієм χ2), середній вік — 55,5 ± 3,2 року (р = 0,142 за t-критерієм). Результати. При проведенні порівняльного аналізу змін когнітивного стану між групами db та d за шкалою оцінки психічного статусу (MMSE) та за краткою шкалою оцінювання лобної дисфункції (FAB) отримали результат без суттєвих відмінностей (p 0,05) на різних етапах нейропсихологічного тестування. При розгляді результатів тестування для оцінювання короткострокової вербальної пам’яті в групах db та d відмічається зниження показників на 25 % в перші 6 годин після оперативного втручання. У групі d показники залишалися зниженими порівняно з вихідним рівнем до 7-ї доби післяопераційного періоду. У той час як у групі db відновлення показників короткострокової пам’яті відбулося через 1 добу після перенесеного оперативного втручання. В обох групах результат тесту Лурія на 21-шу добу перевищив вихідний рівень на 12,5 %. При оцінюванні за візуально-аналоговою шкалою пацієнти групи db почували себе краще, ніж в групі d. Висновки. Таким чином, бачимо, що поєднання дексмедетомідину з регіонарним знеболюванням, окрім меншого впливу на когнітивний стан пацієнтів, покращує суб’єктивне самопочуття в післяопераційному періоді у пацієнтів в офтальмохірургії, завдяки чому утворюється ще одна ланка впливу на етіологічні фактори формування ПОКД
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Аналгоседація в офтальмології / С. А. Конюх [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 103. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
Анотація: Мета анестезіологічного забезпечення — створити умови комфорту, спокою та адекватного знеболювання для пацієнта в умовах хірургії «одного дня». Використання найбільш поширених седативних засобів асоційоване з виникненням небажаних ефектів, а також подовжує час перебування пацієнта в клініці. Застосування дексмедетомідину є перспективним у зв’язку з його високою селективністю та низькою частотою небажаних ефектів
Дод.точки доступу:
Конюх, С. А.
Стрепетова, О. В.
Печериця, К. С.
Шпачук, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бойко, К. А.
    Аналгоседации дексмедетомидином в сочетании с кетамином при колоноскопии [Текст] / К. А. Бойко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 154


MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Черній, В. І.
    Використання дексмедетомідину в анестезіологічному забезпеченні оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом / В. І. Черній, А. І. Денисенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 142


MeSH-головна:
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
Анотація: Неадекватне знеболювання оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом може призвести до тиреотоксичного кризу зі швидкою декомпенсацією органів і систем пацієнта. Мета: оцінити використання дексмедетомідину як внутрішньовенного ад’юванту при загальному знеболюванні під час тиреоїдектомії у хворих із проявами тиреотоксикозу
Дод.точки доступу:
Денисенко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Дмитрієв, Д. В.
    Використання дексмедетомідину в комплексному лікуванні пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії [Текст] = Use of dexmedetomidine in complex treatment of patients in intensive care units / Д. В. Дмитрієв, О. А. Назарчук, Ю. М. Бабіна // Періопераційна медицина. - 2022. - Том 5, N 1. - С. 4-10. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
Анотація: Седація є важливим аспектом адекватного лікування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Останні розробки лікарських засобів та нові стратегії вентиляції забезпечують удосконалене управління седацією, що дозволяє краще адаптуватися до клінічного стану та індивідуальних потреб пацієнта. У даній статті подано огляд загальних принципів седації пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, та основна увага приділяється відносно новому препарату на фармацевтичному ринку України — дексмедетомідину. Враховуючи пандемію коронавірусної хвороби COVID-19, проведено огляд міжнародної та вітчизняної літератури, де описується застосування дексмедетомідину в якості седативного та знеболюючого препарату у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, спричиненим вірусом SARS-COV-2. Також описуються його протизапальні та антиоксидантні властивості, що дозволить використовувати препарат у комплексній терапії при лікуванні COVID-19 у важких пацієнтів
Sedation is an important aspect of adequate treatment of patients in the intensive care unit. Recent drug developments and new ventilation strategies provide improved sedation management that allows for better adaptation to the clinical condition and individual needs of the patient. This article provides an overview of the general principles of sedation of patients in intensive care units and focuses on a relatively new drug in the pharmaceutical market of Ukraine — dexmedetomidine. Given the pandemic of coronavirus disease COVID-19, there was carried out a review of the international and domestic literature describing the use of dexmedetomidine as a sedative and analgesic in patients with acute respiratory distress syndrome caused by SARS-COV-2 virus. Its anti-inflammatory and antioxidant properties are also described, which will allow the use of the drug in complex therapy in the treatment of COVID-19 in severe patients
Дод.точки доступу:
Назарчук, О. А.
Бабіна, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Овсієнко, Т. В.
    Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках / Т. В. Овсієнко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ АЛЬФА-2 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-2 RECEPTOR AGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Дексмедетомідин — високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії, що забезпечує седативні, анксіолітичні та знеболювальні ефекти. Ці особливості роблять його корисним доповненням до протоколу анестезії, особливо в контексті забезпечення адекватного антиноцицептивного захисту, антистресового ефекту, стабілізації гемодинаміки і профілактики виникнення післяопераційного делірію. Мета: оцінити ефективність використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках шляхом порівняння ефективністі із загальною анестезією, у якій для забезпечення антиноцицептивного ефекту застосовувалися традиційні дози опіатів. Матеріали та методи. Були обстежені 55 пацієнтів, яким виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії. Усі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: в/в пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК — 1,44 ± 0,25 об.%). У першій дослідній групі анальгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався в/в введенням фентанілу в дозі 3,89 ± 2,1 мкг/кг/год. У другій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом 2,38 ± 1,01 мкг/кг/год із додаванням дексмедетомідину 0,7 мкг/кг/год. Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та за оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу становила: у контрольній групі — 369,23 ± 16,42 мкг, у групі дексмедетомідину — 272,41 ± 10,98 мкг. У хворих контрольної групи зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86 % (р 0,01) з 25,7 ± 2,1 пг/мл до 54,45 ± 5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично вірогідним підвищенням концентрації кортизолу з 371,00 ± 32,32 нмоль/л до 562,72 ± 45,37 нмоль/л (на 51,67 %) (р 0,01). У хворих другої дослідної групи (групи дексмедетомідину) зафіксоване інтраопераційне підвищення плазматичної концентрації АКТГ з 26,25 ± 2,3 пг/л до 46,88 ± 2,36 пг/л (на 78,59 %) (р 0,01), що супроводжувалось статистично невірогідним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51 ± 25,00 нмоль/л до 436,37 ± 34,92 нмоль/л — усього на 10,89 % (р 0,05). Концентрації глюкози крові в ранньому післяопераційному періоді в дослідних групах становили відповідно 6,79 ± 0,31 ммоль/л і 6,29 ± 0,24 ммоль/л (р 0,05). Показники гемодинаміки та BIS, що підтримувався в межах 44,0 ± 6,4 %, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів дослідних груп. Показники функціонального стану нирок також були в межах норми у всіх пацієнтів. В групі 1 в післяопераційному періоді у 8 пацієнтів (30,7 %) виникла необхідність у додатковому знеболюванні наркотичними анальгетиками (рівень болю за ВАШ перевищував 4 бали). У групі 2 четверо хворих (13,8 %) потребували знеболювання опіоїдами. У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 5 пацієнтів, у групі 2 — у 3 пацієнтів. Стандартизований показник післяопераційної нудоти та блювання в контрольній групі становив 19,2 %, у групі 2 — 10,3 %. Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Використання дексмедетомідину як ад’юванта до бензодіазепінів для седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю : рандомізоване контрольоване дослідження (англ. мовою) [Текст] / Ю. Л. Кучин [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2017. - № 2. - С. 42-49


MeSH-головна:
АЛКОГОЛЬНАЯ АБСТИНЕНЦИЯ -- ALCOHOL ABSTINENCE
СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДИАЗЕПАМ -- DIAZEPAM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
Седация
Анотація: Дексмедетомідін має ефект контрольованої седації та пригнічує адренергічну систему без впливу на дихання, що робить його перспективним агентом для контрольованої седації пацієнтів зі станом відміни алкоголю (СВА). Метою даного рандомізованого контрольованого дослідження було оцінити безпечність та ефективність додавання дексмедетомідину до стандартної терапії діазепамом у пацієнтів зі СВА. Всі пацієнти були рандомізовані до двух груп: дексмедетомідину (група D; n = 36) і контролю (група С; n = 36). У групі D інфузію розпочинали зі швидкістю 0,2–1,4 мкг/кг/год і титрували до досягнення цільового рівня седації (-2 до 0 за шкалою Річмонда) з додаванням бензодіазепінів за симптом-залежним протоколом (10 мг діазепаму болюс). Пацієнти в контрольній групі отримували тільки болюси діазепаму за симптом-залежним протоколом. За результатами дослідження пацієнти в групі D мали достовірно кращу якість седації та комунікації з медичним персоналом (р <0,001), дотовірно менша кількість пацієнтів, потребували призначення галоперидолу. Всі пацієнти залишалися на спонтанному диханні. Брадикардія була більш частим побічним ефектом в Групі D. Таким чином, інфузія дексмедетомідіну підвищувала якість контрольованої седації, комунікації з пацієнтом та зменшувала споживання діазепаму і потребу у призначенні галоперидолу
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Бєлка, К. Ю.
Муравицький, В.
Іноземцев, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Використання селективних альфа2-агоністів під час анестезіологічного забезпечення отохірургічних втручань / В. Т. Джус [и др.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2016. - № 1. - С. 15-19


MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Джус, В. Т.
Покришень, Д. О.
Борисенко, О. М.
Бобров, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Возможности применения дексмедетомидина у пациентов различных возрастных груп / Е. В. Стрепетова [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 136


MeSH-головна:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
Анотація: Дексмедетомидин в последние годы активно используется для седации малоинвазивных и неинвазивных манипуляций у пациентов различных возрастных групп, в том числе у детей, включая недоношенных и детей грудного возраста. Преимуществами его выбора являются быстрое начало действия, отсутствие существенного влияния на внутричерепное давление и давление спинномозговой жидкости, уменьшение мышечной дрожи без вмешательства в систему терморегуляции, что обеспечивает седацию при необходимости сохранения спонтанного дыхания и способствует также адаптации к аппарату ИВЛ, не раздражает периферическую вену по сравнению с пропофолом
Дод.точки доступу:
Стрепетова, Е. В.
Ярославская, С. Н.
Никонова, Л. В.
Жук, Е. И.
Конюх, С. А.
Головатюк, М. В.
Шпачук, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Возможность использования кванадекса (дексмедетомидина) при кесаревом сечении у пациенток с преэклампсией [Текст] = Possibility to use quanadex (dexmedetomidine) for caesarean section in patients with pre-eclampsia / Ен-Дин Ким [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 4. - С. 28-36. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Кванадекс--прием--тер прим

MeSH-головна:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование)
Анотація: Проведено проспективное двойное слепое рандомизированное контролируемое клиническое исследование, выполненное в Республиканском специализированном научно­практическом медицинском центре акушерства и гинекологии МЗ РУзб. Критериями включения беременных в исследование явилась преэклампсия. Все женщины были разделены на II группы. В I группе премедикацию выполняли на столе сибазоном 5 мг, во II­й, начиная с момента премедикации, внутривенно вводили 0,5 мкг/кг Кванадекса (“Юрия Фарм”) в течение 15 мин, поддерживающая доза составляла 0,5–0,8 мкг/кг/ч. Интратекально на уровне LII–LIV вводили 0,5 % гипербарический лонгокаин хеви. Гемодинамику оценивали методом эхокардиографического исследования. КЩC и электролиты, лактат, глюкозу, гематокрит изучали на газоанализаторе “BGA­102” Wondfo (Rain Sen Da), NTproBNP, Цистатин­С, интерлейкин­6 и белок S­100 определяли на иммунофлюоресцентном анализаторе Finecare™ FIA MeterPlus/FS 113 (Wonfo), оценку седации проводили шкалой Ричмонда. Новорожденных оценивали по шкале Апгар на 1­й и 5­й минутах
Полученные данные показали, что пациентки, рандомизированные в группу с дексмедетомидином (II гр.), практически всегда были лучше способны к пробуждению, чем пациентки в группе с сибазоном, и отличались лучшей гемодинамической стабильностью, антиноцицептивной защитой на хирургическое и анестезиологическое вмешательство, без выраженной артериальной гипотензии и брадикардии. Он не вызывал значительных неблагоприятных исходов у новорожденных
A prospective, double­blind, randomized, con­trolled clinical trial was conducted at the Republican Spe­cialized Scientific and Practical Medical Center of Obstet­rics and Gynecology of the Ministry of Health of the Repub­lic of Uzbekistan. The inclusion criteria for pregnant wom­en in the study was preeclampsia. All women were divided into 2 groups. In group I, premedication was performed on the table with sibazon 5 mg. In group II, starting from the moment of premedication, 0.5 µg/kg of quanadex (Yuriya Pharm) was administered intravenously for 15 minutes. The maintaining dose was 0.5–0.8 µg/kg/h. 0.5 % hyper­baric longocaine heavy was administered intrathecally at the LII–LIV level. Hemodynamics was assessed by echocardi­ography. BAC and electrolytes, lactate, glucose, hematocrit were studied on a gas analyzer “BGA­102” Wondfo (Rain Sen Da), NTproBNP, Cystatin­C, interleukin­6 and protein S­100 were determined on an immunofluorescence ana­lyzer Finecare™ FIA MeterPlus/FS 113 (Wonfo), sedation was assessed using the Richmond scale. Newborns were assessed for Apgar scores in the 1st and 5th minutes
The data obtained showed that patients randomized to the group with dexmedetomidine (Group II) were almost al­ways better able to awaken than patients in the group with sibazon, and were distinguished by better hemodynamic stability, antinociceptive protection for surgical and anes­thetic intervention, without pronounced arterial hypoten­sion and bradycardia. It did not cause significant adverse outcomes in newborns
Дод.точки доступу:
Ким, Ен-Дин
Надырханова, Н. С.
Ткаченко, Р. А.
Куличкин, Ю. В.
Нишанова, Ф. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Вплив методу седації на частоту посттравматичних стресових розладів у пацієнтів, що проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії [Текст] / К. Ю. Бєлка [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 2. - С. 27-32


MeSH-головна:
АЛКОГОЛЬНАЯ АБСТИНЕНЦИЯ -- ALCOHOL ABSTINENCE
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, метаболизм)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ОТДЕЛЕНИЕ -- INTENSIVE CARE UNITS
Дод.точки доступу:
Бєлка, К. Ю.
Глумчер, Ф. С.
Кучин, Ю. Л.
Мухоморов, А. Є.
Перебийніс, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Науменко, В. О.
    Вплив субнаркотичних доз кетаміну на ефективність процедурної седації дексмедетомідином в амбулаторній практиці / В. О. Науменко, Ю. В. Волкова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 124


MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (терапевтическое применение)
Анотація: Використанню дексмедетомідину гідрохлориду як базової речовини під час здійснення процедурної седації притаманні як позитивні якості, так і недоліки. Одним із недоліків є виникнення брадикардії та депресії САТ (середній артеріальний тиск) під час введення навантажувальної дози препарату. Кетамін є майже єдиним неінгаляційним анестетиком, застосування якого призводить до підвищення АТ та збільшення ЧСС, тоді як обидва препарати у терапевтичних дозах суттєво не впливають на дихання, що досить важливо в амбулаторній практиці. До того ж є сподівання, що седативний ефект дексмедетомідину буде нівелювати галюциногенні прояви кетаміну
Дод.точки доступу:
Волкова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Сурков, Д. М.
    Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 42-54. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия, ультрасонография, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фази
The article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-68 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)