Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (51)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Депрессивные расстройства<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 491
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Lysytsia, Yu. N.
Anxiety and depressive disorders in children of early adolescence [Текст] = Тривожні та депресивні розлади у школярів раннього підліткового віку / Yu. N. Lysytsia, S. V. Rymsha // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 36. - С. 41-46. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики:
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, профилактика и контроль, психология, этиология)
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (статистика, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATIONХмельницкая область
Анотація: The purpose of the work is to investigate the screening frequency of anxiety and depressive disorders and their manifestations in young adolescents to determine risk factors and develop measures for their prevention. Anxiety testing was conducted for 313 students of educational institutions of the Khmelnitsky region aged 10-14 years: 156 (49.8 %) boys and 157 (50.2 %) girls. 258 people were tested for the spectrum of depressive disorders, of which 51.9 % (134) were boys and 48.1 % (124) girls. Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI) was used to study anxiety, and Children’s Depression Inventory (CDI) by M. Kovacs, was used to diagnose depression. The probability was evaluated using Student’s t-test with the construction of a 95 % confidence interval (CI) for the difference in means. Quantitative traits are given as M±σ. A high level of personal anxiety was determined in 20 (6.4 %), and situational anxiety in 17 (5.4 %) people. The average level of personal anxiety was determined in 38 (12.1 %), and situational anxiety – in 142 (45.3 %) people. A low level of personal anxiety was identified in 255 (81.5 %), and situational anxiety – in 154 (49.3 %) people. That is, most students of early adolescence had a low level of both personal and situational anxiety. Signs of depressive disorders were detected in 50.0 % of the examined children of early adolescence who completed the questionnaires, in particular, mild manifestations of depression were found in 70 (27.2 %) people, moderate in 46 (17.2 %) people, severe depression in 13 (5.0 %) people. The level of depressive symptoms in girls was higher (53.32±12.54 points) compared with boys (50.01±9.94 points), respectively (95 % CI, 0.5 – 6.0; p0.019). The level of depressive symptoms among students in the city was higher (50.45±8.93 points) compared with students in rural schools (46.74±10.81 points), respectively (95% CI, 0.5 – 6.9, p0.023). When comparing the severity of depressive symptoms in children from a boarding school (59.64±15.03 points) with students of other secondary schools (52.02±9.74 points), its predominance was significant precisely in children who study at a boarding school (95% CI, 2.5 – 16.3; p0.008). So, in children of early adolescence, most have a low level of anxiety. At the same time, depressive disorders of varying degrees were revealed in 50.0 % of the examined children, which manifested themselves mainly in the form of low mood and anhedonia. Female sex, urban living, and having an incomplete family or orphanhood are some of the key risk factors for depression in young children
Мета роботи – дослідити скринінгово частоту тривожних і депресивних порушень та їх прояви у дітей раннього підліткового віку для визначення факторів ризику та розробки заходів їх профілактики. Тестування на тривогу проведено 313 учням навчальних закладів Хмельницької області віком 10–14 років: 156 (49,8 %) хлопчикам і 157 (50,2 %) дівчаткам. Тестування на наявність спектру депресивних розладів пройшли 258 осіб, з яких 51,9 % (134) склали хлопчики і 48,1 % (124) дівчатка. Для дослідження тривоги використовували тест Спілбергера, для діагностики депресії – опитувальник дитячої депресії M. Kovacs. Вірогідність оцінювали за допомогою t-критерію Ст’юдента з побудовою 95 % довірчого інтервалу (ДІ) для різниці середніх. Кількісні ознаки наведені у вигляді M±σ. Високий рівень особистісної тривоги виявлявся у 20 (6,4 %), ситуативної тривоги – у 17 (5,4 %) осіб. Середній рівень особистісної тривоги виявлявся у 38 (12,1 %), ситуативної – у 142 (45,3 %) осіб. Низький рівень особистісної тривоги виявлявся у 255 (81,5 %), ситуативної тривоги – у 154 (49,3 %) осіб. Тобто, у більшості школярів раннього підліткового віку мав місце низький рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності. Ознаки депресивних розладів виявлено у 50,0 % обстежених дітей раннього підліткового віку, які заповнили анкети, зокрема, легкі прояви депресії зустрічались у 70 (27,2 %) осіб, помірної – у 46 (17,8 %) осіб, вираженої депресії – у 13 (5,0 %) осіб. Рівень депресивної симптоматики у дівчаток був вищим (53,32±12,54 балів), порівняно з хлопчиками (50,01±9,94 балів), відповідно (95 % ДІ; 0,5 – 6,0; р0,019). Рівень депресивної симптоматики в учнів міста був вищим (50,45±8,93 балів) порівняно з учнями сільських шкіл (46,74±10,81 балів), відповідно (95 % ДІ; 0,5 – 6,9; р0,023). При порівнянні вираженості депресивної симптоматики у дітей зі школи-інтернат (59,64±15,03 балів) з учнями інших середніх шкіл (52,02±9,74 балів), виявлялось значне її переважання саме у дітей, які навчаються в інтернаті (95 % ДІ; 2,5 – 16,3; р0,008). Отже, у дітей раннього підліткового віку в більшості випадків зустрічається низький рівень тривожності. Разом з тим, у 50,0 % обстежених дітей виявлялись різного ступеня депресивні порушення, які проявлялись переважно у вигляді зниженого настрою і ангедонїі. Жіноча стать, проживання в місті і наявність неповної сім’ї чи сирітства є одними з ключових факторів ризику розвитку депресії у дітей раннього підліткового віку
Дод.точки доступу:
Rymsha, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ogorenko, V. V.
Clinical and psychopathological features of course and correction of depressive disorders in patients with brain tumors, prevention and rehabilitation [Text] / V. V. Ogorenko, A. G. Kyrychenko, O. M. Hnenna // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - P175-184. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, психология, терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, психология)
Анотація: The article studys the psychological characteristics in patients with brain tumors of different localization which allows to reduce the diagnostic period and, as a result, minimize the time of early detection and the consequences of the surgical treatment of this pathology, and to cause a positive effect on preventing the development of psychopathological disorders at the hospital stage. Analysis of the clinical manifestations of depressive disorders of the subclinical level revealed their polymorphism: depression was accompanied by various variants of asthenic (prevalence of dyssomnias, psychalgia, adynamia and anxiety component) and anxiety (prevalence of senestopathies, hypochondria, phobia) states. The revealed symptom complexes of psychopathological and pathopsychological characteristics of the patient’s condition were the clinical justification for the choice of methods of psychotherapeutic correction. Adjuvant psychological therapy, individual rational and family psychotherapy were used as the basic method of psychotherapeutic influence. Pharmacological correction included: anxiolytics, antidepressants, atypical mild antipsychotics in low doses. The results of the SCL-90-R test demonstrate the effectiveness of the comprehensive treatment aimed at preventing and reducing the manifestations of psychopathological symptoms. Comparison of the mean values of the SCL-90-R test revealed significant differences in such indicators as somatization (p0.05), depressiveness (p0.01), anxiety (p0.05); high statistical significance is noted in the “index of symptom severity” integral indicator (p0.01). Obtained results of psychological and psychiatric research became the basis for the development of differential diagnostic criteria for the diagnosis and prevention of the development of mental disorders
Дод.точки доступу:
Kyrychenko, A. G.
Hnenna, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

COVID-19 та розлади ментальної сфери: механізми їхнього розвитку та можливості виявлення. Огляд літератури [Текст] = COVID19 and mental disorders: mechanisms of development and possibility of detection: a review / О. С. Шевченко [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 52-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (организация и управление)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Пандемія COVID-19 сильно вплинула на психічне здоров’я населення в цілому. Особливо це позначилося на таких групах населення, як хворі з психіатричною патологією, медичні працівники, особи похилого віку та люди у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи можливість нових хвиль захворюваності на COVID-19 та посилення карантинних обмежень, а також можливість виникнення нових епідемій у майбутньому, наразі вкрай важливо створити чіткі керівні принципи та протоколи, які допоможуть пом’якшити наслідки пандемічної кризи та обмежувальних заходів і запобігти масовому погіршенню психічного здоров’я за збереження акценту на особистісно-орієнтованому піклуванні
The COVID-19 pandemic has already profoundly strongly influenced the mental health of the population. This was especially reflected in such groups of the population as patients with psychiatric pathology, medical workers, the elderly and people in difficult financial situations. Given the potential for new waves of COVID-19 disease and increased quarantine restrictions, as well as the possibility of new epidemics in the future, it is important to make clear guidelines that will help mitigate the impact of the pandemic crisis and restrictive measures and prevent massive mental health deterioration
Дод.точки доступу:
Шевченко, О. С.
Тодоріко, Л. Д.
Петренко, В. І.
Киба, В. П.
Погорєлова, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Otroshchenko, P.
Depression in cancer patients during COVID-19 pandemic [Text] = Депресія у хворих на рак під час пандемії СOVID-19 / P. Otroshchenko, N. Otroshchenko, I. Otroshchenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P23-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: More than 100 million confirmed accidents and more than 2 million deaths - this is the summary of СOVID-19 in mid-2021 when the whole world is experiencing the worst twilight of the pandemic. At the same time, the WHO European Regional Office considers this period to be the tipping point of the pandemic, linking it to the beginning of mass vaccination and the accumulated experience in the diagnosis and treatment of COVID-19 and its consequences, Despite the emergence of new mutations of the virus, the presence of prolonged forms of the disease (long-COVID, or post-COVID syndrome) (World Health Organization. Statement by Dr. Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe. Copenhagen, 7 January 2021). Apart from psychotic disorders of infectious origin in СOVID-19 (mental confusion, psychomotor agitation, delirious, hallucinatory, beacon-like, and affective disorders), non-productive changes in consciousness may develop, post-traumatic stress disorder (PTSD), non-psychotic asthenic states, depression, hypochondriacally disorders, sleep disorders, autonomic manifestations, cognitive deficit disorder, secondary encephalopathy, organ disorders (Kumar S., et al., 2021; Einvik G, et al., 2021). The prevalence of infectious psychosis has a pronounced tendency to decrease, while non-psychotic and cognitive deficit disorders after COVID-19 occur more frequently (Hampshire A., et al., 2020). At this time, the rate of depression and anxiety disorders due to the influence of coronavirus infection is significantly higher than in previous years (McCracken L.M., et al., 2020; Kujawa A., et al., 2020). Among the predictors of their development under pandemic conditions are COVID-19 symptoms, history of somatic disorders, oncological diseases, interim measures, and financial losses. A major stressor effect of the COVID-19 pandemic can provoke nosocomial depression in COVID-19 postinfectious cancer patients, a complication in the course of postinfectious depression, and an exacerbation of depression in patients with an infectious disorder in their medical history (Petelin D.S, 2018; Dorozhenok I.Yu., 2021). Depression invariably attracts the attention of physicians. The main reasons for this are its widespread and widespread manifestations and variants of disorder that affect a significant number of people of different stature, age, social groups, and cultures. Women suffer from depression more often than men. According to the World Health Organization, more than 350 million people in the world suffer from depression (World Health Organization. Depression., 2018). The prevalence of depression in cancer is significantly higher than in the general population and, according to physicians, ranges from 33 to 42% (Otroshchenko N. P., et al., 2019). Symptoms of depression are diagnosed in every fourth oncologic patient and occur more frequently in the later stages of the disease. Unfortunately, these patients do not often come into the psychiatrist’s field of vision, because, considering the specifics of the disease, they are under the care of oncologists, and they turn to psychiatrists only in cases of major depression or suicidal attempts. High rates of depression (23%) are diagnosed with the most common forms of gynecologic cancer, cervical cancer, and uterine cancer (Arnaboldy P., et al., 2016; Bulletin of the National Cancer Registry N 20 - Cancer in Ukraine, 2017-2018; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019). Comorbidity of oncologic diseases and coronavirus disease causes the risk of serious complications of these viral infections and requires the development and implementation of medical, social, and other protection measures for cancer patients, as well as for patients who have had cancer or other diseases and diseases that impair the function of the immune system (Tian, Y., et al., 2021). Therefore, the relevance of the study of post-covid depression (Hampshire A., et al., 2020; Kumar S., et al., 2021), including in patients with cancer (Tian, Y., et al, 2021), is due to the significant number of cervical and uterine cancer patients, comorbidity, lack of early effective diagnosis, psychological and psychiatric support, late call for help, the tendency to chronicity, and risk of self-harm (Arnaboldy P., et al., 2016; Petelin D.S., 2018; Otroshchenko N. P., et al., 2019)
Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n=17; 53,1 %), тривожно-депресивних ( n=9; 28,1%), розладів. Рідше зустрічалась депресія з іпохондричною (n=4; 12,5 %) і обсесивно-фобічною (n=2; 6,3%) симптоматикою. У 30 жінок контрольної групи з непсихотичною депресією при вказаних онкологічних захворюваннях виявлені тривожний (n = 13; 43,3%), астенічний (n = 8; 26,7%), обсесивно-фобічний (n = 5; 16,7%) і іпохондричний (n = 4; 13, 3%) варіанти. Таким чином, у хворих основної групи перевежає астенічний варіант депресії, порівняно з контрольною (p0,05), що може бути спричинено сполученням психотравмуючого впливу встановлення онкологічного діагнозу і перенесеною коронавірусною хворобою. Пацієнтки розподілені на терапевтичні групи, в яких були проведені лікувальні програми психофармакотерапії у сполученні з психотерапією, відповідно до варіантів депресії і переважання виявленої симптоматики. Висновки. Депресія у хворих на рак шийки матки і рак тіла матки, які перенесли коронавірусну хворобу під час пандемії, виникає в астенічному, тривожному, іпохондричному, а також, обсесивно-фобічному варіантах, але домінуючим є астенічний варіант (p0,05). Запропоновані діагностичні і лікувальні програми запобігають хронізації, ускладненням, виникненню суїцидальної поведінки, сприяють редукції вказаних розладів, підвищують рівень медичної і психолого-психіатричної допомоги зазначеним хворим.Коморбідність онкологічного захворювання, депресії і коронавірусної хвороби спричиняє значне збільшення витрат на охорону здоров’я, зниження якості життя хворих, пізнє звернення по медичну допомогу і погіршення її ефективності, створює небезпеку самогубства. Сучасні публікації аналізують дані щодо особливостей постковідних психічних розладів у період пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років, але відсутні дані щодо клінічних особливостей депресії з постковідним синдромом у жінок, хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання репродуктивної сфери - рак шийки матки і рак тіла матки. Мета. Підвищення рівня медичної допомоги хворим на депресію з постковідним синдромом при захворюванні на рак шийки матки і рак тіла матки за допомогою розробки програм діагностики та лікування депресії у вказаних хворих під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 – 2021 років. Матеріали і методи. Обстежено 32 жінки основної групи з депресивними розладами після встановлення онкологічного діагнозу (рак шийки матки і рак тіла матки) і перенесеної коронавірусної хвороби, що підтверджені клінічно і лабораторно, та 30 жінок контрольної групи з депресією при зазначених онкологічних захворюваннях, діагностованих до початку пандемії, впродовж 2018 року, віком від 24 до 65 років. Вказані хворі були всебічно обстежені клінічним, клініко-психопатологічним, патопсихологічним, клініко-динамічним, катамнестичним, лабораторними та іншими методами на базі відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку, кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київського некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ». До результатів досліджень застосовано дескриптивні і аналітичні клініко-статистичні методи. Комплексна програма діагностики і лікування вказаних хворих на депресію з постковідним синдромом включала психофармакотерапію в поєднанні з психотерапією і проводилась перед застосуванням променевої терапії. Результати і обговорення. У 32 хворих на рак шийки матки і рак тіла матки І, П, Ш стадій основної групи, які перенесли коронавірусну хворобу, виявлена непсихотична депресія з переважанням астено-депресивных (n
Дод.точки доступу:
Otroshchenko, N.
Otroshchenko, I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bandrivska, S. R.
Evaluation of the quality of life of life in patients with multiple sclerosis [Текст] / S. R. Bandrivska, Yu. B. Pravak // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
Анотація: Multiple sclerosis (MS) is the best known and widespread demyelinating disease of the nervous system. About 3 million people suffer from MS in the world (about 0.5–1 ‰) and about 20,000 in Ukraine. It is among the “four horsemen of the neurological apocalypse” due to its medical and social implications. The disease ranks second among the disabled patients of working age and is accompanied by the acute neuropsychological changes, which manifest themselves in the abnormal behavior. The use of drugs of pathogenetic and symptomatic therapy, including the remedies that slow the progression of the disease, allows increasing the life expectancy of most patients with MS. However, there are several non-motor factors that change during the course of the disease, modifying the patient’s self-perception, professional, and social qualities. Such people are often prone to depression and anxiety, they are emotionally unstable and prone to frequent and sudden mood swings. An integral indicator of the physical, psychological, emotional, and social functioning of a patient with MS is the quality of life. The research provides an evaluation of the quality of life in MS patients with disability
Розсіяний склероз (РС) є найбільш відомим і поширеним по всій земній кулі демієлінізуючим захворюванням нервової системи. На РС хворіє близько 3 млн дорослого населення планети (приблизно 0,5–1‰) та близько 20 тис. в Україні. Це захворювання входить до числа так званих «чотирьох вершників неврологічного апокаліпсису» за своїми медичними й соціальними наслідками. Захворювання посідає друге місце за частотою в пацієнтів працездатного віку з інвалідизацією, супроводжується психо-емоційними змінами, що проявляються поведінковими порушеннями. Препарати патогенетичної і симптоматичної терапії дозволяють уповільнити прогресування хвороби, збільшити тривалість життя більшості хворих на РС. Проте є цілий ряд немоторних чинників, що змінюються під час захворювання, впливають на самосприйняття пацієнта, його професійні та соціальні якості. Такі люди часто схильні до депресії та тривожності, вони емоційно нестабільні та схильні до частих та різких перепадів настрою. Інтегральним показником фізичного, психологічного, емоційного й соціального функціонування хворого на РС є якість життя. У дослідженні оцінювали якість життя у хворих на РС з інвалідністю
Дод.точки доступу:
Pravak, Yu. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Venger, O. P.
Improvement in the approaches to the treatment of emigrants and re-emigrants with depressive disorders [Text] / O. P. Venger, Y. I. Mysula, L. V. Shkrobot // International journal of medicine and medical research. - 2017. - Vol. 3, N 1. - P5-10

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Анотація: Social and clinical relevance of emigration and re-emigration is determined by a significant amount of Ukrainians that emigrate and re-emigrate. Clinical features of depressive disorders have not been studied; as well as risk factors and antiriscs of various forms of depression have not been established yet. Development of comprehensive approaches to the treatment and rehabilitation of these patients is an effective way of resolving of this problem and is of significant scientific, practical, medical and social importance. Objective. The development of measures for treatment of depressive disorders in emigrants and re-emigrants is based on investigation and analysis of clinical-psychopathological phenomenology of depression. Methods. We examined 196 emigrants, 191 re-emigrants and 198 not emigrants with final clinical diagnosis of depressive disorder according to ICD-10 criteria. Examination was conducted by means of depression rate according to M. Hamilton, the Montgomery-Asberg and Symptom Checklist-90-Revised and the scale of life quality by WHO QOL-26. Statistical analysis of the results was performed using nonparametric methods: Mann-Whitney test, Wilcoxon criterion of signs. Results. It was found that the maximum content of organic acids is accumulated in grass Hyssopus officinalis L. (Lamiaceae), and the minimal is in the leaves of Chrysánthemum xhortorum L. variety Apro (Asteraceae). The dominance of aliphatic acids was determined by means of gas chromatography. Benzoic is predominant among aromatic acids. Conclusions. The suggested therapy schemes proved higher effectiveness compared with the traditional one, and also allowed to improve the life quality of emigrants and re-emigrants
Дод.точки доступу:
Mysula, Y. I.
Shkrobot, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prokopchuk, E. G.
Neurotropic properties of new complex compounds of SnCI4 with salicyloyl hydrazones of benzaldehyde and 4-bromobenzaldehyde [Text] / E. G. Prokopchuk, A. I. Aleksandrova, I. A. Kravchenko // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 5. - P308-315. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕНЗАЛЬДЕГИДЫ -- BENZALDEHYDES (терапевтическое применение)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Існують дані, що багато препаратів, які призначаються для лікування депресивних розладів, мають низку додаткових ефектів, таких як седація та покращання настрою. Відомо, що сигнали від стресових факторів навколишнього середовища, таких як небезпека для життя, соціальні стресори та реакції на травму в організмі, спочатку передаються сенсорною нервовою системою, а потім послідовно інформація обробляється так званими емоційними контурами в мозку. Лікування низки захворювань, що часто супроводжуються нейропсихічними розладами, призводить до явища «поліпрагмазії» – призначення 5 і більше лікарських препаратів. Саме тому важливі пошук і розробка комплексного засобу з широким спектром дії, а засоби, що здатні усувати відчуття тривоги та/або седацію мають особливий інтерес. Раніше нами були встановлені антидепресивні властивості комплексних сполук SnCl4 з саліцилоїлгідразонами бензальдегіду (К-I) та 4-бромбензальдегіду (К-II) та їхніх функціональних складових. Мета дослідження – визначення анксіолітичної та седативної активності нових комплексних сполук SnCl4 з саліцилоїлгідразонами бензальдегіду та 4-бромбензальдегіду в тестах «Відкрите поле» і «Світла–темна камера». Аналіз поведінки експериментальних тварин (мишей) у тесті «Світла–темна камера» проводили протягом 5 хв через 1, 3, 5 і 24 год після перорального введення сполук, що вивчались, реєструючи наступні показники: час перебування в світлому відсіку та кількість виглядань у світлий відсік з темного. Дослідження тривожності проводили в тесті «Відкрите поле» через визначені проміжки часу (1, 3, 5 і 24 год). Спостереження проводили впродовж 5 хв, реєструючи число вставань на задні лапи (вертикальні переміщення), число заглядань у отвори (дослідницька активність) і кількість перетинів квадратів (локомоторна активність). Для виявлення внеску в анксіолітичну активність комплексних сполук К-І і К-ІІ функціональних груп, що входять до їхньої структури, було досліджено анксіолітичну дію таких сполук: бензальдегід, 4-бромбензальдегід, саліцилоїлгідразони бензальдегіду і 4 бромбензальдегіду. Результати дослідження анксіолітичної активності комплексних сполук SnCl4 з саліцилоїлгідразонами бензальдегіду та 4-бромбензальдегіду показали, що пероральне введення даних комплексів викликає виражений протитривожний ефект упродовж 24 год експерименту. Дослідження саліцилоїлгідразону 4-бромбензальдегіду свідчить про його внесок у протитривожну активність комплексу ІІ. Імовірно, саме наявність атому брому в структурі сполук обумовлює анксіолітичний ефект.
Дод.точки доступу:
Aleksandrova, A. I.
Kravchenko, I. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Samoilova, M. V.
Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder [Text] / M. V. Samoilova, Yu. I. Kolesnyk // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - P18-22

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (психология)
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
Дод.точки доступу:
Kolesnyk, Yu. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Matviychuk, M. E.
Research of assortment and price condition of the regional market of antidepressants for treatment of women in prenatal and postnatal periods / M. E. Matviychuk, B. P. Hromovyk // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 4. - С. 55-63

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: According to studies, depression in women occurs during pregnancy or within 4 weeks after delivery and can last up to 6 months. or even up to a year after birth. The most common in treating depression in pregnant women and during breastfeeding are antidepressants of selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) group. The study aimed research the range and price situation in pharmacies (on the example of Lviv) of antidepressants SSRIs group used to treat depression in women in the prenatal and postnatal periods
За даними досліджень, депресія у жінок виникає впродовж вагітності або впродовж 4 тижнів після пологів і може тривати до 6 міс. або навіть до року після пологів. Найпоширенішими у разі лікування депресії у вагітних жінок та у період грудного вигодовування є антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Метою дослідження було вивчити асортиментну та цінову кон’юнктуру в аптеках (на прикладі м. Львів) антидепресантів групи СІЗЗС, що застосовують для лікування депресії у жінок у пренатальному і післяпологовому періодах
Дод.точки доступу:
Hromovyk, B. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Vasylyeva, G.
Sleep disorders, associated with anxiety and depressive disorders, and their corrections peculiarities in the oncogynecological practice [Text] / G. Vasylyeva // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 5/6. - P108-112

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UROGENITAL NEOPLASMS (патофизиология, психология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: 30–75 % of patients with visualized forms of malignant tumors suffer from sleep disorders, which are comorbid with anxiety and depressive disorders. With the purpose of detection and correction of sleep disorders associated with anxiety-depressive disorders in patients with malignant neoplasms of the female reproductive system we study an emotional condition of 210 patients with reproductive organs’ malignant tumors. Insomnia disorders were detected in (72.4 ± 3.1) % patients suffering from reproductive organs’ malignant neoplasms. According to the ICD-10, emotional disorders accompanied by insomnia were presented by anxious and depressive disorders within symptomatic anxiety disorder (11.4 % ± 2.2 %), symptomatic depressive disorder (31.0 % ± 3.2 %), and adjustment disorder with prolonged depressive reaction (5.2 % ± 1.5 %), mixed anxiety and depressive reaction (11.4 % ± 2.2 %) and prevalence of anxiety reactions (13.3 % ± 2.3 %). In the structure of insomnia in patients suffering from malignant neoplasms presented presomnic (79.5 % ± 2.8 %), intrasomnic (40.9 % ± 3.2 %) and postsomnic disturbances (27.1 % ± 2.6 %). In our research we revealed a combination of pre-, intra- and postsomnic disturbances (47.3± 4.6 %). According to the Insomnia Severity Index the severity of insomnia in cancer patients was higher in the structure of symptomatic anxiety and depressive disorders than in the structure of adaptive disorders. After 4 weeks complex treatment a significant decrease in the severity of insomnia, depression and anxiety noted. In-time diagnosis and correction of insomniac disorders associated with anxiety-depressive disorders in cancer patients is a prerequisite for the success of specific antitumor treatment, improving the quality and duration of their lives
Порушення сну, що супроводжуються тривожними і депресивними розладами, встановлено у 30–75 % пацієнтів з візуалізованими формами злоякісних пухлин. З метою виявлення та корекції порушень сну, пов’язаних з тривожно-депресивними розладами у хворих із злоякісними новоутвореннями жіночої репродуктивної системи, досліджено емоційний стан 210 пацієнток з онкогінекологічною патологією. Інсомнію виявлено у (72,4 ± 3,1) % пацієнток із злоякісними новоутвореннями репродуктивних органів. Згідно з МКб-10, емоційні розлади, що супроводжуються безсонням, проявляються тривожними і депресивними розладами в рамках симпто- матичного тривожного розладу (11,4 % ± 2,2 %), симптоматичного депресивного розладу (31,0 % ± 3,2 %) і порушень адаптації з пролонгованою депресивною реакцією (5,2 % ± 1,5 %), змішаною тривожно-депресивною реакцією (11,4 % ± 2,2 %) з превалюванням тривожних реакцій (13,3 % ± 2,3 %). У структурі безсоння у хворих на злоякісні новоутворення мали місце пресомнічні (79,5 % ± 2,8 %), інтрасомнічні (40,9 % ± 3,2 %) і постсомнічні (27,1 % ± 2,6 %) порушення. У (47,3 ± 4,6) % пацієнток виявлено комбінацію пре-, інтра- і постсомнічних по- рушень. Згідно з ISI, тяжкість безсоння у хворих на рак була вищою в структурі симптоматич- них тривожних і депресивних розладів, ніж в структурі розладів адаптації. Після 4 тиж комплексного лікування відмічали значне зниження як тяжкості безсоння, так і вираженості депресії й тривоги. Своєчасна діагностика і корекція інсомнії, асоційованої з тривожно-депресивними розладами, у хворих онкологічного профілю, є необхідною умовою поліпшення якості та тривалості їх життя, а також успіху специфічного протипухлинного лікування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)