Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Диабетические невропатии<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 280
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Костенко, Є. І.
Альфа-ліпоєва кислота в лікуванні діабетичної нейропатії: від РКД до метааналізів та даних реальної клінічної практики [Текст] = Alpha-lipoic acid in the treatment of diabetic neuropathy: from RCTs to meta-analyses and data from real clinical practice / Є. І. Костенко // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 89-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (статистика, тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (тенденции)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Цією публікацією автор прагне привернути увагу до проблеми діабетичної нейропатії як недооціненої та навіть нех- туваної. Однією з причин цього є складність об'єктивізації цієї патології за допомогою додаткових методів досліджень. На відміну від неї, оцінка артеріальної гіпертензії, діабетичної нефропатії та навіть ретинопатії є рутинною практикою. З іншого боку, широке впровадження сучасної фармакотерапії нейропатичного болю почалося нещодавно. І, на жаль, воно часто є неефективним, особливо на пізніх стадіях. Ще менше уваги приділяють патогенетично орієнтованому лікуванню діабетичної нейропатії, частково через гіподіагностику. Між тим у фаховому середовищі зростає впевненість, що терапевтичні стратегії у веденні пацієнтів мають розгортатися поступово, навіть до дебюту захворювання. Причиною є накопичення даних щодо розвитку клінічних проявів діабетичної нейропатії ще на стадії переддіабету. Актуальність проблеми недостатнього лікування викликала активізацію дослідницької та експертної роботи. Так, останні 2 роки відзначилися цілою низкою нових доказових даних. Сподіваємося, вони стануть у нагоді практикуючим лікарям
Діабетична нейропатія (ДН) є найпоширенішим ускладненням цукрового діабету (ЦД), найбільш розповсюдженим різновидом усіх видів нейропатії, а також основною причиною ампутацій нижніх кінцівок у невоєнний час [1]. Близько 20-30% пацієнтів з ДН страждають від нейропатичного болю (НБ), який часто є сильним, тривалим, і його важко лікувати та контролювати [2]. До того ж недавній метааналіз за участю 31 когорти показав, що у пацієнтів з діабетичною сенсомоторною полінейропатією (ДСМП) смертність майже вдвічі вища, ніж у пацієнтів без неї
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, В. І.
Клінічне і нейрофізіологічне спостереження ефективності Мієлофану при діабетичній невропатії [Текст] / В. І. Романенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 12-23. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Мієлофан

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
УРИДИН -- URIDINE (терапевтическое применение)
ЦИТИДИН -- CYTIDINE (терапевтическое применение)
ВИТАМИН B12 -- VITAMIN B 12 (терапевтическое применение)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (терапевтическое применение)
Анотація: Діабетична невропатія — поширене неврологічне захворювання, яке є ускладненням цукрового діабету, часто більш інвалідизуючим, ніж основне захворювання. У патофізіології невропатії важливу роль відіграє пошкодження мієлінової оболонки з клінічними проявами у вигляді сенсорної, мотор-ної чи вегетативної дисфункції. Нуклеотиди, такі як уридин і цитидин, а також вітаміни B9 (фолієва кислота) та B12 (ціанокобаламін) показали свою ефективність у відновленні пошкодженої мієлінової оболонки периферичних нервів. Засіб Мієлофан містить у своєму складі зазначені вище речовини, що дозволяє об’єднати їх терапевтичні властивості. Мета дослідження. Оцінити аналгетичну активність, клінічну динаміку, а також динаміку нейрофізіологічних показників за даними електронейроміографії на фоні застосування Мієлофану при діабетичній невропатії. Матеріали та методи. До групи спостереження увійшло 20 пацієнтів з компенсованим цукровим діабетом II типу та діабетичною невропатією. Пацієнти приймали Мієлофан по 1 капсулі 1 раз на день протягом 8 тижнів. Усі пацієнти були обстежені неврологічно, застосовувався опитувальник painDETECT, опитувальник з центральної сенситизації, шкала катастрофізації болю, госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), опитувальник щодо здоров’я EuroQol-5D, проводилось електронейроміографічне дослідження з визначенням швидкості поширення збудження по сенсорних і моторних волокнах нижніх кінцівок. Результати. На фоні лікування інтенсивність болю знизилась з 6,60 до 4,70 бала за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Кількість пацієнтів з алодинією і гіпестезією на фоні лікування зменшилась приблизно в 3 та 2 рази, а середня площа алодинії і гіпестезії — майже в 2 і 3 рази відповідно. Вираженість невропатичного компонента болю, за даними опитувальника painDETECT, на фоні лікування зменшилась приблизно на 20 %. Схоже зниження відбувалось за шкалою катастрофізації болю. Тривожні й депресивні прояви, за даними госпітальної шкали тривоги і депресії, на фоні лікування вірогідно знизились майже на 30 та 20 % відповідно. Бал за опитувальником з центральної сенситизації вірогідно знизився приблизно на 20 %, а загальний стан здоров’я, за даними опитувальника EuroQol-5D, вірогідно покращився майже на 40 %, задоволеність лікуванням зросла майже на 50 %. За даними електронейроміографії, амплітуда n. рeroneus superficialis зросла більше ніж у 2 рази. Швидкість поширення збудження по n. рeroneus superficialis зліва вже на 14-й день вірогідно збільшилась більше ніж удвічі. Амплітуда n. suralis зліва вірогідно збільшилась приблизно вдвічі вже на 14-й день. Швидкість поширення збудження по n. suralis справа вірогідно збільшилась майже на 50 %, зліва — на 40 %. Висновки. На фоні прийому Мієлофану протягом 8 тижнів відмічалось зниження інтенсивності болю за ВАШ, зменшення алодинії, гіпестезії та невропатичних проявів за опитувальником painDETECT, зменшення центральної сенситизації, катастрофізації болю, тривоги та депресії, покращення стану здоров’я та задоволеності лікуванням, зростання певних електронейрофізіологічних показників, зокрема покращення провідності по сенсорних волокнах нервів нижніх кінцівок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція кокарнітом патологічних змін у слинних залозах щурів за умов діабетичної нейропатії [Текст] = Cocarnit correction of pathological changes in salivary glands of rats in conditions of diabetic neuropathy / К. В. Тихонович [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2022. - Том 24, N 1. - С. 39-45

Рубрики: Кокарнит

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (лекарственная терапия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Найпоширенішим ускладненням цукрового діабету є діабетична нейропатія, вплив якої на слинні залози вивчено недостатньо. Пошук засобів фармакологічної корекції на підставі з’ясування патогенезу розвитку патологічних змін у слинних залозах за умов діабетичної нейропатії залишається актуальним
One of the most common complications of diabetes is the development of diabetic polyneuropathy, the effects of which on the salivary glands have not been sufficiently studied. The search for pharmacological correction based on the elucidation of the pathogenesis of the development of pathological changes in the salivary glands in diabetic neuropathy remains relevant
Дод.точки доступу:
Тихонович, К. В.
Криворучко, Т. Д.
Непорада, К. С.
Береговий, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Role of glycated hemoglobin in microvascular complications in type 2 diabetes mellitus: cross sectional study [Текст] = Глікований гемоглобін при мікросудинних ускладненнях у хворих на цукровий діабет 2-го типу: перехресне дослідження / Puri Deepika [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 7-11. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (анализ)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, этиология)
Анотація: Diabetes mellitus (DM) is a complex disorder which defects mainly vascular complications. Complications increase the morbidity and mortality associated with the disease, reducing life expectancy by 10–15 years. Diabetic neuropathy (DN) is a frequent complication of DM and is defined as the presence of peripheral nerve dysfunction after exclusion of other causes. Poor glycaemic control and chronic hyperglycaemia are the major risk factors for DN. Most important treatment of DN remains good glucose control generally noted as HbA1c ≤ 7.5 %. The purpose of this cross-sectional study is to investigate the role of glycated hemoglobin in microvascular complications in type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. This cross-sectional study was carried out in Teerthanker Mahaveer Medical College and Research Center, Moradabad from Jan 2016 to December 2016 in which 100 type 2 diabetic mellitus (T2DM) patients in the age group of 35–69 years were included. Patients were divided into 2 groups of 50 each. Group 1 constituted of T2DM patients without any microvascular complication and group 2 includes T2DM patients with microvascular complications. Examination of patients included recording of medical history, pulse rate and blood pressure. Neuropathy was assessed by clinical examination based on modified NDS procedure, which included examination of vibration, pin prick sensation, temperature sensation on dorsum of foot and Achilles tendon reflex. Blood samples were collected by venepuncture and accordingly biochemistry analysis was carried out (Fasting Blood Glucose, post prandial blood glucose and HbA1c were recorded). HbA1c estimation was done by using COBAS fully automated analyser. Results. Among recruited patients, Mean fasting, PPBS level, HbA1c among test group was significantly more than control group. In control group significant correlation of HbA1c is found with age, weight and BMI and in test group significant correlation of HbA1c is observed with age and duration of DM. Significant correlation of HbA1c with FBS and PPBS seen in both control group and in test group. Among test group, 19 patients were found to have DN and significant correlation of HbA1c is observed with NDS score. Conclusions. Increased HbA1c is closely associated with DN in T2DM patients and could be considered as a potent indicator for DN in these patients
Цукровий діабет (ЦД) — складний розлад, що супроводжується переважно судинними ускладненнями. Ускладнення підвищують захворюваність і смертність, пов’язану з хворобою, скорочуючи тривалість життя на 10–15 років. Діабетична нейропатія (ДН) є частим ускладненням ЦД і визначається як наявність дисфункції периферичних нервів після виключення інших причин. Поганий глікемічний контроль і хронічна гіперглікемія є основними факторами ризику ДН. Найважливішим лікуванням ДН залишається добрий контроль рівня глюкози, що зазвичай відзначається як HbA1c ≤ 7,5 %. Метою цього перехресного дослідження є вивчення ролі глікованого гемоглобіну в мікросудинних ускладненнях при цукровому діабеті 2-го типу. Матеріали та методи. Це перехресне дослідження було проведене в медичному коледжі та дослідницькому центрі Teerthanker Mahaveer (Морадабад) із січня 2016 року по грудень 2016 року, до якого було включені 100 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2) вікової групи 35–69 років. Пацієнти були розподілені на дві групи по 50 осіб у кожній. Групу 1 становили хворі на ЦД 2 без мікросудинних ускладнень, а групу 2 — хворі на ЦД 2 із мікросудинними ускладненнями. Обстеження пацієнтів включало вивчення анамнезу, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску. Нейропатію оцінювали шляхом клінічного обстеження на основі модифікованої процедури NDS, яка включала дослідження вібрації, відчуття уколу шпилькою, відчуття температури на тильній поверхні стопи та ахіллового рефлексу. Зразки крові відбирали шляхом венепункції та відповідно проводили біохімічний аналіз (рівень глюкози в крові натще, глюкози в крові після їжі та HbA1c). Оцінку HbA1c проводили за допомогою автоматизованого аналізатора COBAS. Результати. Серед набраних пацієнтів середнє значення глікемії натще і постпрандіальної HbA1c у тестовій групі були вірогідно вищими, ніж у контрольній групі. У контрольній групі виявлено вірогідну кореляцію HbA1c з віком, масою тіла та індексом маси тіла, а в досліджуваній групі спостерігали вірогідну кореляцію HbA1c із віком і тривалістю ЦД. Вірогідна кореляція HbA1c із глікемією натще і постпрандіальною відмічалась як у контрольній групі, так і в групі тестування. У досліджуваній групі були виявлені 19 пацієнтів із діабетичною нейропатією і спостерігалася вірогідна кореляція HbA1c з оцінкою NDS. Висновки. Підвищення рівня HbA1c тісно пов’язане з розвитком діабетичної нейропатії в пацієнтів із ЦД 2-го типу і може розглядатися як прогностичний показник нейропатії
Дод.точки доступу:
Deepika, GPuri
Jaspreet, Kaur
Naveen, Gaur
Satyanath, Reddy Kodidala

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kumar, Sanjay.
Association of QT interval indices with cardiac autonomic neuropathy in diabetic patients [Текст] / Sanjay Kumar, Satyanath Reddy Kodidala, Srinivasa Jayachandra // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 18-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, патофизиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика)
Анотація: Cardiovascular autonomic neuropathy (CAN) is a severely debilitating yet underdiagnosed condition in patients with diabetes mellitus. The prevalence can range from 2.5 % (based on the primary prevention cohort in the Diabetes Control and Complications Trial) to as high as 90 % of diabetic patients. Clinical manifestations range from orthostasis to myocardial infarction. The diagnosis is made using multiple autonomic function tests to assess both sympathetic and parasympathetic function. This study was conducted to assess the relationship between Cardiac autonomic neuropathy and QT interval. Material and methods. This was a cross-sectional study conducted in 100 patients attending a tertiary care hospital in India. Deep breathing test, Valsalva ratio, immediate heart rate response to standing 30 : 15, BP rise with sustained hand grip and postural hypotension were evaluated. Scoring was done for cardiac autonomic neuropathy. QT interval and QTc interval were determined and association with CAN was obtained. Results. Out of 100 type 2 diabetic patients, 60 % were males and 40 % were females. 25 patients having no cardiac autonomic neuropathy and had no prolonged QTc interval. While, 75 patients had QTc prolonged were associated with early and severe CAN cardiac autonomic neuropathy. The prolonged QTc was significantly associated with CAN in diabetic patients when compared without CAN and controls (P 0.0001). The grading score for CAD showed that 75 % cases were having score 2 were 25 % of cases had score 2. Out of 75 patients 44 were between score 2–4 and 31 were above score 4. A significant association between QTc and Diabetic CAN patients observed when compared non CAN and controls. Conclusions. Diabetic cardiac autonomic neuropathy is associated with increase in prolongation of QTc intervals. Hence, there is need for regular checkup of autonomic nervous system in diabetic patient to prevent further complication
Кардіальна автономна нейропатія належить до тяжких, але недостатньо діагностованих станів у хворих на цукровий діабет. Поширеність кардіальної автономної нейропатії перебуває в межах від 2,5 (на основі профілактичного обстеження когорти хворих у дослідженні Diabetes Control and Complications Trial) до 90 % пацієнтів із цукровим діабетом. Клінічні прояви кардіальної автономної нейропатії є різноманітними аж до розвитку інфаркту міокарда. Діагноз виставляють за допомогою декількох тестів для оцінки як симпатичної, так і парасимпатичної функції. Мета: дане дослідження було проведене для оцінки взаємозв’язку між серцевою автономною нейропатією та показником інтервалу QT. Матеріали та методи. Перехресне дослідження проведене за участю 100 пацієнтів, які відвідували лікарню третинного рівня в Індії. Оцінювали глибокий дихальний тест, коефіцієнт Вальсальви, реакцію частоти серцевих скорочень при стоянні 30 : 15, підвищення артеріального тиску та постуральну гіпотензію. Проведена оцінка різних методів для діагностики кардіальної автономної нейропатії. Були визначені інтервали QT і QTc та отримана асоціація з кардіальною автономною нейропатією. Результати. Серед 100 пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу було 60 % чоловіків і 40 % жінок. 25 пацієнтів не мали кардіальної автономної нейропатії та подовженого інтервалу QTc. Водночас у 75 пацієнтів подовжений інтервал QTc був пов’язаний з ранньою та тяжкою кардіальною автономною нейропатією. Подовжений інтервал QTc був вірогідно пов’язаний з наявністю кардіальної автономної нейропатії в пацієнтів із цукровим діабетом порівняно з хворими без кардіальної автономної нейропатії й особами контрольної групи (р 0,0001). Оцінка показників кардіальної автономної нейропатії показала, що 75 % пацієнтів мали бал 2, а 25 % — 2. Із 75 пацієнтів 44 мали вираженість показників 2–4 бали, а 31 — понад 4 бали. Вірогідний зв’язок між QTc та наявністю кардіальної автономної нейропатії спостерігали при порівнянні з хворими без кардіальної автономної нейропатії та особами контрольної групи. Висновки. Діабетична кардіальна автономна нейропатія пов’язана з подовженням інтервалів QTc. Тому у хворих на цукровий діабет необхідно регулярно проводити обстеження вегетативної нервової системи для запобігання подальшим ускладненням
Дод.точки доступу:
Reddy Kodidala, Satyanath
Jayachandra, Srinivasa

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Куприненко, Н.
    Ефективність альфа-ліпоєвої кислоти щодо симптомів і якості життя в пацієнтів з больовою формою діабетичної нейропатії [Текст] / Н. Куприненко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 55-61. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Альфа липоевая кислота

   Берлітіон

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Метою проведеного дослідження було вивчити вплив альфа-ліпоєвої кислоти на нейропатичні симптоми в пацієнтів з діабетичною нейропатією (ДН). Матеріали та методи. Пацієнти з больовою формою ДН отримували альфа-ліпоєву кислоту в дозі 600 мг/добу перорально протягом 40 діб. На початку дослідження і на 40-й день дослідження проводили оцінку показників за бальною шкалою оцінки симптомів нейропатії (NSS), скринінговим опитувальником периферичної нейропатії (SPNSQ) і діагностичним опитувальником нейропатичного болю (DN4). Вплив лікування альфа-ліпоєвою кислотою на якість життя оцінювався за коротким опитувальником болю (BPI), опитувальником щодо симптомів нейропатичного болю (NPSI) і за шкалою інвалідності Шихана (SDS). Також оцінювали зміни маси тіла, артеріального тиску, рівня глюкози й ліпідів у сироватці крові натще. Результати. У 72 пацієнтів, включених в дослідження, встановлено вірогідне зменшення нейропатичних симптомів — відбувалося зниження показників за NSS, SPNSQ і DN4 на 40-й день порівняно з цими ж показниками на вихідному рівні. Показники за BPI, NPSI та SDS щодо зниження працездатності, соціальної активності й активності в повсякденному житті також були вірогідно нижчими після зазначеного курсу лікування. Більше того, після курсу прийому альфа-ліпоєвої кислоти 50 % пацієнтів оцінили свій стан як «набагато краще» (very much better) або «значно краще» (much better). На 40-й день дослідження порівняно з вихідним рівнем рівень тригліцеридів натще був нижчим, але різниці в масі тіла, арте ріальному тиску, рівні глюкози натще й рівні ліпідів не було. Висновки. Використання альфа-ліпоєвої кислоти асоціювалося зі зменшенням нейропатичних симптомів, рівня тригліцеридів і покращанням якості життя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Malchenko, О. V.
    In-depth investigation of analgesic activity of N-(4-methoxybenzyl)-4-methyl-2.2-dioxo-1H-2 λ6.1-benzothiazine-3-carboxamide derivate on different models of pain perception [Текст] / О. V. Malchenko // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2021. - № 42. - С. 57-63. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Диклофенак--животное--тер прим

   Мелоксикам (Мовалис)--тер прим--фарм

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (патофизиология, этиология)
АРТРИТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, EXPERIMENTAL (патофизиология, этиология)
БЕНЗОАТЫ -- BENZOATES (анализ)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (анализ)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Among N-(4-methoxybenzyl)-4-methyl-2.2-dioxo-1H-2 λ6.1-benzothiazine-3-carboxamide derivates, the compound methoxybenzyl-amide derivative 4-methyl-2.2-dioxo-1H-2λ6.1-benzothiazine-3-carboxylic acid (compound NI-9) with pronounced analgesic and anti-inflammatory activities, which was superior to those of diclofenac and lornoxicam in the model of carrageenan edema. The aim of the study was to investigate the analgesic effect of benzothiazine-3-carboxamide derivative on different models of somatic and neuropathic pain syndromes. The study was performed on 91 male Wistar rats. Compound NI-9 and reference drugs meloxicam, diclofenac and gabapentin were administered intragastrically at doses of 3, 5, 8 and 5 mg/kg, respectively, corresponding to their ED50 in analgesic activity. Acetic spasms in mice, a model of thermal irritation of the tail flick in rats, as well as adjuvant arthritis and diabetic polyneuropathy were selected as models of pain syndromes. The results were processed in the program STATISTICA 10.0 using non-parametric methods. The results showed that methoxybenzyl-amide derivative 4-methyl-2.2-dioxo-1H-2λ6.1-benzothiazine-3-carboxylic acid (compound NI-9) has a pronounced analgesic effect on various models of pain syndromes, both somatic and inflammatory. and of neurogenic origin. The analgesic activity of the compound NI-9 in the model of acetic acid cramps in mice and thermal irritation in rats was 38.09 and 49.75 %, respectively, which was higher than that of meloxicam (36.73 and 45.68 %), and inferior to diclofenac (41.95 and 55.95 %). In the model of the systemic inflammatory process (adjuvant arthritis), the analgesic effect of NI-9 was statistically superior to meloxicam and diclofenac (43.32 % vs. 26.26 and 33.69 %). In a model of neuropathic pain syndrome (diabetic neuropathy), the analgesic effect of methoxybenzyl-amide derivative 4-methyl-2.2-dioxo-1H-2λ6.1-benzothiazine-3-carboxylic acid was greater than meloxicam (18.96 vs. 13.34 %), but this figure was lower than that of gaapentin (20.83 %). Further in-depth study of its pharmacodynamics and toxicity will be the theoretical basis for the development on the basis of this biologically active compound of the original drug with analgesic and anti-inflammatory activities
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією [Текст] // НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 35-40

Рубрики: Дулоксетин (Симбалта) --сравн исслед

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (патофизиология, терапия, этиология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ОБЗОР -- REVIEW
ЛЕКАРСТВА ДОЗА НАИВЫСШАЯ БЕЗВРЕДНАЯ -- NO-OBSERVED-ADVERSE-EFFECT LEVEL
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Лікування периферичного нейропатичного болю, який нерідко є загальним хронічним ускладненням в осіб із цукровим діабетом, — це складний процес.Відповідь на таку терапію часто є недостатньою, що погіршує психічний і фізичний стан таких пацієнтів. S. Tesfaye et al. порівняли ефективність комбінованої терапіїта високодозової монотерапії для втамування больового синдрому в цій популяції. До вашої уваги представлено огляд результатів, опублікованих у статті «Duloxetine and pregabalin: high-dose monotherapy or their combination? The «COMBO-DN study»– a multinational, randomized, double-blind, parallel-group study in patients with diabetic peripheral neuropathic pain» видання Pain (2013 Dec; 154 (12): 2616–2625)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chupryna, G. M.
Cardiovascular pathology - a factor of the adverse course of diabetic polyneuropathy [Text] / G. M. Chupryna, V. M. Dubynetska, K. A. Kachur // Сімейна медицина. - 2021. - № 2/3. - P28-33. - Bibliogr at the and of the art

Рубрики: Транс синдромальная коморбиднсть

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (врожденный, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ АНОМАЛИИ -- CARDIOVASCULAR ABNORMALITIES (диагностика, кровь, терапия, ультрасонография)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (генетика, диагностика, кровь, терапия)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY (воздействие облучения, генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
Анотація: Diabetic polyneuropathy (DP) and angiopathy are interdependent processes, as disturbances in the microcirculatory system of peripheral nerves lead to increased axonal damage and is a kind of predictor of polyneuropathy progressing [6]. 80% of deaths from diabetes mellitus (DM) are associated with cardiovascular catastrophes, including coronary heart disease (CHD), stroke and peripheral artery disease
Діабетична полінейропатія (ДП) та ангіопатія є взаємозалежними процесами, оскільки порушення у мікроциркуляторному руслі периферичних нервів веде до посиленого аксонального пошкодження та є певною мірою предиктором прогресування полінейропатії. Вісімдесят відсотків смертей при цукровому діабеті (ЦД) пов’язують із серцево-судинними катастрофами, серед яких ішемічна хвороба серця (ІХС), інсульт та захворювання периферичних артерій
Дод.точки доступу:
Dubynetska, V. M.
Kachur, K. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кравчун, Н. О.
R-енантіомер α-ліпоєвої кислоти. Можливості та перспективи клінічного використання [Текст] / Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва, П. П. Кравчун // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 74-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (лекарственная терапия)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У роботі наведено аналіз сучасних літературних даних стосовно застосування R-енантіомеру α-ліпоєвої кислоти як гіпотензивного лікування у хворих з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом. Проведено аналіз літератури щодо застосування вищезазначеного засобу як протизапального при запальних захворюваннях. Зараз дуже важливим аспектом досліджень є можливість застосування R-α-ліпоєвої кислоти як мікронутрієнту та терапевтичного засобу для лікування діабетичних полінейропатій та нейродегенеративних захворювань, в першу чергу хвороби Альцгеймера, порушень вуглеводного обміну та метаболічного синдрому. Ліпоєва кислота сьогодні стала важливим інгредієнтом у полівітамінних формулах, добавках проти старіння. R-α-ліпоєва кислота — це метаболічний антиоксидант, її молекула вміщує дитіоланове кільце в окисленій формі, яке має здатність до розщеплювання з утворенням дигідроліпоєвої кислоти. А через те, що α-ліпоєва кислота, фізіологічна форма тіоктової кислоти, є сильним антиоксидантом, який знімає симптоми діабетичної нейропатії, то в літературному огляді було проаналізовано дані різних авторів стосовно антиоксидантних ефектів R-енантіомеру α-ліпоєвої кислот і виявлено, що засіб проявляє дуже високі антиоксидантні ефекти, а його доза 300 мг біоеквівалентна 600 мг рацемічної α-ліпоєвої кислоти. Як подано в достатній кількості проаналізованих джерел, біологічна роль ліпоєвої кислоти досить різноманітна. Важливо визначити точний причинно-наслідковий зв’язок між ліпоєвою кислотою та її клітинними мішенями негайної дії. Ліпоєва кислота може чинити низку важливих та різноманітних фізіологічних дій на стимуляцію нейрогормональної функції і, таким чином, опосередковано впливати на множинні клітинні сигнальні шляхи в периферичних тканинах
Дод.точки доступу:
Дунаєва, І. П.
Кравчун, П. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)