Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Диабетические нефропатии<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 219
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Голобородько, А. Д.
Аналіз базисних клінічних, лабораторних даних у дітей з цукровим діабетом і типу та початковою стадією діабетичної нефропатії [Текст] / А. Д. Голобородько // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 27

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (диагностика, метаболизм, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є одним з найпоширеніших хронічних захворювань, діагностованих у ранньому віці. Діабетична нефропатія (ДН) є однією з провідних причин смертності хворих на цукровий діабет. ДН розвивається у 15-20% пацієнтів із ЦД І типу. Мета роботи Оцінити базисні клінічні, лабораторні показники у дітей з ЦД І типу та з початковою стадією діабетичної нефропатії. Матеріали і методи дослідження Обстежено 65 дітей віком від 5 до 17 років, які лікувались в ендокринологічному відділенні ДКЛ №6 (м. Київ, Україна). Усі пацієнти перебували під регулярним оглядом з інтервалом 3 міс. Обстеженим проведено комплексне обстеження, що включало фізикальне обстеження, вимірювання артеріального тиску, Hb1Ac, біохімія крові, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, маркери функції нирок. Дані представлені як Mean±SEM. Дисперсійний аналіз з тестом post-hoc і непара- метричним тестом (Mann-Whitney U-test) були використані для оцінки різниці між двома вибірками. Дані оброблені за допомогою програмного забезпечення GraphPad Prism 9. 0 for Windows. Значення P0,05 вважали статистично значущим
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Урбанович, А. М.
Вітамін D та цукровий діабет [Текст] / А. М. Урбанович, М. І. Шикула // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Вітамін D — надзвичайно важливий прогормон, що потрібен для підтримання гомеостазу і злагодженої роботи ендокринної системи. В даній оглядовій статті висвітлено питання впливу вітаміну D на перебіг цукрового діабету (ЦД) і розвиток його ускладнень, а саме: діабетичної ретинопатії, нефропатії, нейропатії та діабетичної стопи. З метою пошуку літературних даних використано бази даних PubMed і Google Scholar. В огляді показано користь призначення добавок вітаміну D для корекції мінерального, вуглеводного та ліпідного обміну. Наведені результати низки метааналізів, що як підтверджують взаємозв’язок дефіциту вітаміну D та ЦД, так і ставлять під сумнів його існування. Висвітлені ймовірні механізми впливу вітаміну D на розвиток діабетичної ретинопатії на клітинному та молекулярному рівнях. Зокрема, вплив цього вітаміну на імунну систему через регуляцію рівнів цитокінів. Показаний значний зв’язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком діабетичної периферичної нейропатії. Продемонстровано вплив добавок вітаміну D на функцію нирок, неспецифічне запалення та контроль глікемії в пацієнтів з діабетичною хворобою нирок. Проаналізовано вплив вітаміну D порівняно з іншими нутрієнтами на лікування виразок діабетичної стопи. Підкреслено важливість оптимального рівня вітаміну D для поліпшення глікемічного контролю та загоєння ран. Загалом зазначена доцільність скринінгу пацієнтів із ЦД на дефіцит вітаміну D та використання цієї добавки з метою профілактики та комплексної терапії мікро- та макросудинних ускладнень ЦД. Перспективними є рандомізовані плацебо-контрольовані подвійні сліпі клінічні дослідження з метою подальшого вивчення механізмів впливу вітаміну D та визначення його необхідної адекватної дози для пацієнтів з цукровим діабетом та його ускладненнями
Vitamin D is a very important prohormone that needs for maintaining homeostasis and harmonious work of the endocrine system. This review article shows the impact of vitamin D on diabetes mellitus and its complications, such as diabetic retinopathy, nephropathy, neuropathy, and diabetic foot. The authors used databases PubMed and Google Scholar to find literature data. The review determines the benefits of vitamin D supplements to correct mineral, carbohydrate, and lipid metabolism. The results of several meta-analyses are presented, which both confirm the relationship between vitamin D deficiency and diabetes mellitus or doubt its existence. The probable mechanisms of vitamin D influence on the development of diabetic retinopathy at the cellular and molecular levels are highlighted. In particular, the effect of this vitamin on the immune system through the regulation of cytokine levels is demonstrated. A significant association between vitamin D deficiency and the development of diabetic peripheral neuropathy has been shown. The effect of vitamin D supplements on renal function, inflammation, and glycemic control in patients with diabetic kidney disease has been demonstrated. The authors analyzed the effect of vitamin D compared with other nutrients on the treatment of diabetic foot ulcers. The importance of vitamin D for improving glycemic control and wound healing is emphasized. In conclusion, the screening of patients with diabetes mellitus for vitamin D deficiency and the use of this supplement to prevent and treat microvascular and macrovascular diabetic complications are recommended. Randomized, placebo-controlled, double-blind clinical trials are promising to further investigate the mechanisms of vitamin D exposure and determine the appropriate adequate dose for patients with diabetes mellitus and its complications
Дод.точки доступу:
Шикула, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Jayachandra, Srinivasa.
A study of heart rate variability in diabetic mellitus patients [Text] / Srinivasa Jayachandra, Satyanath Reddy Kodidala // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - P20-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология)
Анотація: Heart rate variability (HRV) is reduced in diabetes mellitus (DM) patients, suggesting dysfunction of cardiac autonomic regulation and an increased risk for cardiac events. Cardiac autonomic neuropathy (CAN), which results from damage to autonomic nerve fibers that innervate the heart and blood vessels, is a serious complication of DM. During progression of CAN, the parasympathetic nerve fibers innervating the heart are affected before the sympathetic nerve fibers leading to a reduced heart rate variability. The purpose of this study was to examine type 2 diabetes patients with heart rate variability in order to diagnose autonomic dysfunction and to relate the findings to other complications of diabetes mellitus. Materials and methods. 41 type 2 M patients and 45 age- and sex-matched controls were included. In the time domain we measured the mean R–R interval (NN), the standard deviation of the R–R interval index (SDNN), the standard deviation of the 5-min R–R interval mean (SDANN), the root mean square of successive R–R interval differences (RMSSD) and the percentage of beats with a consecutive R–R interval difference 50 ms (pNN50). In the frequency domain we measured high-frequency power (HF), low-frequency power (LF) and the LF/HF ratio. Results. There was no statistically significant difference between DM patients and controls for age and sex distribution. All time- and frequency-domain parameters except mean R–R interval and the LF/HF ratio were significantly lower in diabetes patients than in controls. When chronic complications of DM were examined, diabetic retinopathy and nephropathy were usually present together. For example, among six patients with nephropathy five also had retinopathy. There were 13 diabetes patients with complications (diabetic nephropathy and/or retinopathy) and nine patients with no diabetic complications. Although the chronological ages of the diabetes patients with and without complications were similar (53 ± 9 and 49 ± 12 years, respectively; P 0.05), the duration of DM in patients with complications was significantly greater than that of those without complications (14 ± 9 versus 5 ± 7 years; P = 0.002). Diabetes patients had lower HRV values for time-domain and frequency-domain parameters than controls. Conclusions. Majority of heart rate variability parameters were lower in diabetes patients with chronic complications than in those without complications
Варіабельність серцевого ритму (ВСР) порушена у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД), що свідчить про дисфункцію вегетативної регуляції серця та підвищений ризик серцевих подій. Кардіальна автономна нейропатія (КAН), яка виникає внаслідок пошкодження вегетативних нервових волокон, що іннервують серце та кровоносні судини, є серйозним ускладненням ЦД. Під час прогресування КАН парасимпатичні нервові волокна, що іннервують серце, уражаються раніше, ніж симпатичні нервові волокна, що призводить до зниження варіабельності серцевого ритму. Метою цього дослідження було обстеження пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу і варіабельністю серцевого ритму для діагностики вегетативної дисфункції та вивчення зв’язку отриманих даних з іншими ускладненнями цукрового діабету. Матеріали та методи. Під спостереженням перебував 41 пацієнт з ЦД 2-го типу та 45 осіб групи контролю відповідного віку і статі. Вимірювали середнє значення інтервалу R–R (NN), стандартне відхилення індексу інтервалу R–R (SDNN), стандартне відхилення 5-хвилинного інтервалу R–R (SDANN), різницю інтервалів R–R (RMSSD) і відсоток ударів з послідовною різницею інтервалів R–R 50 мс (pNN50). У частотній ділянці вимірювали високочастотну потужність (HF), низькочастотну потужність (LF) і їх співвідношення. Результати. Не встановлено статистично значущої різниці між пацієнтами з ЦД та контрольної групи щодо розподілу за віком та статтю. Усі параметри часової та частотної ділянок, за винятком середнього інтервалу R–R та співвідношення LF/HF, були значно нижчими у пацієнтів з ЦД, ніж у групі контролю. При аналізі хронічних ускладнень ЦД, як правило, спостерігалося поєднання діабетичної ретинопатії та нефропатії. Наприклад, із шести пацієнтів з нефропатією п’ять також мали ретинопатію. Під спостереженням перебувало 13 хворих на ЦД з ускладненнями (діабетична нефропатія та/або ретинопатія) та 9 пацієнтів без ускладнень ЦД. Хоча вік хворих на цукровий діабет з ускладненнями та без них був подібним (53 ± 9 та 49 ± 12 років відповідно; P 0,05), тривалість ЦД у пацієнтів з ускладненнями була вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без ускладнень (14 ± 9 проти 5 ± 7 років; P = 0,002). Пацієнти з цукровим діабетом мали нижчі значення ВСР для параметрів у часовій та частотній ділянках, ніж у контрольній групі. Висновки. Більшість параметрів варіабельності серцевого ритму були нижчими у хворих на цукровий діабет із хронічними ускладненнями, ніж у пацієнтів без ускладнень
Дод.точки доступу:
Reddy Kodidala, Satyanath

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The effect of the experimental chronic hyperglycemia on the kidney and myocardium [Текст] = Вплив експериментальної хронічної гіперглікемії на нирки та міокард / O. Yarmolenko [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 3. - С. 3-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, этиология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, АНАТОМИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, ANATOMICAL (NON MESH)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Our study confirms the robustness of alloxan-induced hyperglycemia in rats. We came to this conclusion because the early changes in the kidneys and heart are explained by the development of microangiopathies, which is a typical feature of the pathogenesis of diabetes. With prolonged exposure to chronic hyperglycemia, structural disorders of vital organs are worsened. This experimental model could be used for conducting comprehensive research aimed to study the mechanisms of diabetes mellitus, the effects of hyperglycemia on organs and tissues, and correct the complications
Наше дослідження підтверджує, що вибраний індуктор експериментальної гіперглікемії аллоксан та його доза викликає стійку гіперглікемію у щурів. Ми дійшли до такого висновку, оскільки ранні зміни в нирках та серці пояснюються розвитком мікроангіопатій, що є типовою ознакою патогенезу діабету. При тривалому впливі на хронічну гіперглікемію структурні порушення життєво важливих органів посилюються. Така експериментальна модель може бути корисною для проведення комплексних досліджень, спрямованих на вивчення механізмів розвитку цукрового діабету, впливу гіперглікемії на органи та тканини та пошук шляхів коррекції ускладнень цукрового діабету
Дод.точки доступу:
Yarmolenko, O.
Bumeister, V.
Polak, S.
Gordienko, O.
Prykhodko, O.
Demikhova, N.
Shkatula, Yu.
Demikhov, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нефропротекторна ефективність дапагліфлозину у хворих на цукровий діабет 2 типу: потенційна роль білка Клото [Текст] = Nephroprotective effect of dapagliflozin in type 2 diabetes mellitus: A potential role of Klotho protein / І. І. Топчій [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 3. - С. 11-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Дапаглифлозин--фарм--тер прим

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология, терапия, этиология)
АЛЬБУМИНУРИЯ -- ALBUMINURIA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЛЮКУРОНИДАЗА -- GLUCURONIDASE (анализ, диагностическое применение)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Анотація: Встановлено, що розвиток ДН у хворих на ЦД 2 типу супроводжується вірогідним зниженням рівнів розчинного білка Клото в плазмі крові у порівнянні з контролем та з хворими на діабет без ознак нефропатії. Під впливом лікування вірогідні зміни білка Клото відзначались в групі хворих на ДН з альбумінурією. Стандартна терапія сприяла підвищенню концентрації Клото на 14 % відносно показників до лікування, а застосування дапагліфлозину супроводжувалось більш демонстративним зростанням вмісту досліджуваного агенту – майже на 23 %.
У хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичним ураженням нирок на стадії альбумінурії застосування інгібітору НЗКТГ-2 дапагліфлозину сприяє суттєвому підвищенню вмісту плейотропного білка Клото в сироватці крові
The development of DN in type 2 diabetic patients was accompanied by a significant decrease in soluble Klotho protein in comparison with controls and patients without nephropathy. During follow-up, Klotho protein level was changed significantly in the group of DN patients with albuminuria. Standard therapy resulted in Klotho concentration increase by 14% compared to pre-treatment values; a more demonstrative increase in the Klotho level was found in the dapagliflozin group (almost 23%).
SGLT2 inhibitor treatment resulted in a significant increase of pleiotropic serum protein Klotho in patients with type 2 diabetes and diabetic kidney disease
Дод.точки доступу:
Топчій, І. І.
Семенових, П. С.
Гальчінська, В. Ю.
Савічева, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хронічне запалення та прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет II типу [Текст] = Chronic inflammation and progression of chronic kidney disease in patients with type 2 diabetes / Т. С. Мазур [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 4. - С. 36-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, этиология)
ВОСПАЛЕНИЯ МЕДИАТОРЫ -- INFLAMMATION MEDIATORS (анализ, диагностическое применение)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS (ультраструктура)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Хронічне запалення, атеросклероз, тубулоінтерстиціальний фіброз та ураження судин відіграють ключову роль у патофізіології прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу та мінімальною альбумінурією. Тим не менш, специфічні біомаркери, які визначають прогресування діабетичної хвороби нирок, включаючи пацієнтів з мінімальною альбумінурією, залишаються не визначеними. Метою роботи було визначення маркерів хронічного запалення як індикаторів прогресування ХХН у хворих на ЦД ІІ типу. Методи. До одномоментного обсерваційного дослідження залучено 45 пацієнтів з ЦД ІІ типу та ХХН І-ІІІ стадій. Аналіз клітинних механізмів прогресування ХХН виконано за показниками вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1), фібронектину (ФН), фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α), трансформуючого фактору росту бета-1 (TGF-β1), моноцитарного хемоатрактантного протеїну (МСР-1) у сироватці крові. Результати. У хворих на ЦД ІІ типу підвищення більшості показників стану ендотелію та прозапальних медіаторів діагностується вже на ранніх стадіях ХХН за нормального рівня альбумінурії. Висновки. Концентрації TNF-α, ET, TGF-β1 і MCP-1 можна використовувати для оцінки прогресування ХХН у пацієнтів із ЦД ІІ типу з нормальною альбумінурією. Подальші дослідження необхідні для визначення ранніх індикаторів прогресування діабетичної хвороби нирок
Chronic inflammation, atherosclerosis, tubulointerstitial fibrosis, and vascular damage play a crucial role in the progression of chronic kidney disease (CKD) in patients with type 2 diabetes mellitus (DM). However, specific biomarkers that can determine the progression of diabetic kidney disease, including patients with minimal albuminuria, remain undefined. The present study aimed to determine markers of chronic inflammation as indicators of CKD progression in patients with type 2 DM. Methods. 45 patients with type 2 DM and stage 1-3 CKD were involved in this cross-sectional observational study. Analysis of cellular mechanisms of CKD progression was performed on the concentrations of endothelin-1 (ET-1), fibronectin (FN), tumor necrosis factor-alpha (TNF-α), transforming growth factor beta-1 (TGF-β1), and monocyte chemoattractant protein (MCP) -1) in the serum. Results. In patients with type 2 DM, an increasing trend in the majority of endothelial and proinflammatory mediators was found according to the CKD stages despite normal albuminuria. Conclusions. Concentrations of TNF-α, ET, TGF-β1 and MCP-1 can be used to assess the progression of CKD in patients with type 2 DM with normal albuminuria. Further researches are needed to determine early indicators of diabetic kidney disease progression
Дод.точки доступу:
Мазур, Т. С.
Деміхова, Н. В.
Руденко, Т. М.
Юрченко, А. В.
Єжова, О. О.
Бокова, С. І.
Деміхов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хухліна, О. С.
Патогенетичне обгрунтування корекції дисфункції ендотелію кверцетином у комплексному лікуванні неалкогольного стеатогепатиту та діабетичної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] / О. С. Хухліна, А. А. Антонів, З. Я. Коцюбійчук // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 27-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета — з’ясувати вплив комплексу засобів (метформіну, розувастатину, есенціальних фосфоліпідів і кверцетину) на стан ліпідного спектру крові, функціональний стан ендотелію, систему фібринолізу і тромбоцитарну ланку гемостазу, які є чинниками прогресування неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та діабетичної хвороби нирок
Комплексна терапія НАСГ та ЦД 2 типу із діабетичною хворобою нирок за допомогою есенціальних фосфоліпідів, статинів і метформіну з додаванням препарату кверцетину перевищує за ефективністю традиційну терапію, оскільки сприяє істотному зниженню маркерів загострення НАСГ, оптимізації ліпідного спектру крові, статистично значущому збільшенню вмісту ліпопротеїнів високої густини в крові, нормалізує функціональний стан ендотелію, усуває явища гіперкоагуляційного синдрому без додаткового призначення антиагрегантів.
Objective — to determine effects of therapeutical complex, including metformin, rosuvastatin, essential phospholipids and quercetin, on the state of blood lipid spectrum, endothelial function, fibrinolysis system and platelet hemostasis, which are factors in the progression of nonalcoholic steatohepatitis (NASH) and diabetic kidney disease (DKD)
Combined therapy of NASH with DM 2 and diabetic kidney disease with the use of essential phospholipids, statins and metformin with addition of Quercetin was more effective than traditional therapy: it significantly reduced the markers of NASH exacerbation, optimized blood lipid spectrum, restored endothelial functional state, eliminated the phenomena of hypercoagulable syndrome without the additional administration of antiplatelet agents
Дод.точки доступу:
Антонів, А. А.
Коцюбійчук, З. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Урбанович, А. М.
Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на цукровий діабет [] = Peculiarities of the course of anemic syndrome in patients with diabetes mellitus / А. М. Урбанович, Ю. В. Дунець // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 75-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ -- ANEMIA (иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (метаболизм, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ГЕПЦИДИН -- HEPCIDINS (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, метаболизм)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У цьому огляді висвітлено особливості перебігу анемій різної етіології у хворих на цукровий діабет (ЦД). ЦД — одне з найпоширеніших хронічних захворювань, яке поступово набуває рис неінфекційної епідемії та є однією з найгостріших медико-соціальних проблем сучасності, що охоплює більшість економічно розвинених держав. Оскільки ЦД вражає усі органи та системи організму, анемічний синдром може мати мультифакторний генез. Зниження рівня гемоглобіну (Hb) погіршує контроль вуглеводного обміну, сприяє швидкому розвитку діабетичної ретинопатії та нейропатії. Хворі на ЦД знаходяться в зоні ризику щодо розвитку залізодефіцитної анемії та анемії, пов’язаної з дефіцитом еритропоетину через розвиток хронічної хвороби нирок. Залізодефіцитна анемія є найпоширенішою серед усіх хворих, зокрема й у хворих на ЦД. Гуморальним регулятором рівня заліза в організмі є гепсидин, який являє собою амінокислотний пептид, багатий на цистеїн, із дисульфідними місточками, і синтезується в печінці. Відомо, що при гіпоксії зменшується експресія гену гепсидину та збільшується засвоєння заліза як із макрофагів, так і з кишківника, відповідно гепсидин є основним регуляторним пептидом, що забезпечує гомеостаз заліза в організмі. Із розвитком діабетичної хронічної хвороби нирок ймовірність розвитку анемії різко зростає, оскільки виникає дефіцит еритропоетину. Також постійне приймання метформіну, який є препаратом першої лінії для лікування ЦД 2-го типу, підвищує ймовірність виникнення В12-дефіцитної анемії. Відповідно активна профілактика, раннє виявлення та лікування анемії у хворих на ЦД дозволить сповільнити розвиток хронічних ускладнень та покращити якість життя пацієнтів
This review highlights the features of anemia of different etiology in patients with diabetes. Diabetes mellitus is one of the most common chronic diseases, which is gradually becoming a non-communicable epidemic and, therefore, acute medical and social current problems in high-income countries. Because diabetes affects all organs and systems of the body, the anemic syndrome can have various etiology. Decreased level of hemoglobin impairs carbohydrate metabolism, accelerates the development of diabetic retinopathy and neuropathy. Patients with diabetes are at risk of iron deficiency anemia and anemia associated with erythropoietin deficiency due to the development of chronic kidney disease. Iron deficiency anemia is the most common type of anemia among all patients, including those with diabetes. The humoral regulation of iron levels in the human body is carried out by hepcidin, which is an amino acid peptide enriched by cysteine, with disulfide bridges; it is synthesized in the liver. It is known that hypoxia reduces the expression of the hepcidin gene and increases the absorption of iron in both macrophages and intestines; so, hepcidin is the main regulatory peptide that maintains iron homeostasis. While the preogression of chronic kidney disease in diabetic people, the likelihood of anemia developing sharply increases, as there is a deficiency of erythropoietin. Also, regular use of metformin, which is a first-line drug for the treatment of type 2 diabetes, increases the risk of B12-deficiency anemia. Active prevention and treatment of anemia in patients with diabetes will slow the development of chronic complications and improve the quality of life of patients
Дод.точки доступу:
Дунець, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глобальна інерція щодо застосування гіпоглікемічних препаратів з функцією кардіоренального захисту (іНЗКТГ-2 та АР ГПП-1) у пацієнтів в групі високого ризику з цукровим діабетом 2 типу [Текст] / G. Schernthaner [et al.] // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 1. - С. 37-58. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Публікація інформації про доведену кардіоренальну користь певних протидіабетичних препаратів повинна була стати початком нової ери в лікуванні цукрового діабету (ЦД) 2 типу, особливо для багатьох пацієнтів з ЦД 2 типу у групі високого ризику небажаних явищ з боку серцево-судинної системи та нирок. Однак, незважаючи на накопичення даних на користь різних інгібіторів натрій-залежного котранспортера глюкози-2 (іНЗКТГ-2) та агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (АР ГПП-1), ці препарати призначаються рідко, навіть відповідним пацієнтам в групі ризику. На відміну від цього, інгібітори дипептидилпептидази-4 (іДПП-4) у цих пацієнтів застосовуються частіше, ніж іНЗКТГ-2 та АР ГПП-1, незважаючи на подібну вартість, а також численні докази, що не свідчать про чітку кардіоренальну користь. Ми, група діабетологів, які поділяють стурбованість тим, що клінічна інерція заважає цим пацієнтам отримувати препарати, що рятують життя, а також піддає їх більшому ризику госпіталізації через серцеву недостатність та прогресування захворювання нирок. Ми пропонуємо маніфест змін, спрямованих на активізацію призначення іНЗКТГ-2 та АР ГПП-1 відповідним пацієнтам, особливо тим, кого можна легко перевести з препарату без доведеної кардіоренальної користі. Ключовим аспектом нашого маніфесту є перехід від лінійних алгоритмів лікування, що грунтуються на встановленні цільового рівня HbA1c, до паралельної незалежної оцінки таких факторів, як наявність атеросклеротичного серцево-судинного захворювання, серцевої недостатності та ниркових ризиків відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій. Нарешті, ми закликаємо всіх колег відіграти свою роль у реалізації нашого маніфесту на місцевому рівні, щоб не допустити занадто високої ціни для пацієнтів через подальшу клінічну інерцію в лікуванні ЦД 2 типу
Дод.точки доступу:
Schernthaner, G.
Shehaden, N.
Ametov, A.
Bazarova, A.
Ebrahimi, F.
Fasching, P.
Janez, A.
Kempler, P.
Konrade, I.
Lalic, N. M.
Mankovsky, B.
Martinka, E.
Rahelic, D.
Serafinceanu, C.
Skhra, J.
Tankova, T.
Visockiene, Z.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Коляник, І. О.
Вплив мелатоніну на стан оксидантної та антиоксидантної систем і рівень гідроген сульфіду в крові щурів за умов експериментальної нефропатії [Текст] = Melatonin effect on the state of oxidant and antioxidant systems and hydrogen sulfide level in the blood of rats under conditions of experimental nephropathy / І. О. Коляник, І. В. Геруш, Н. П. Григор’єва // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 37-44

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Окиснювальний стрес залучений у патогенез різноманітних захворювань, включаючи гостре і хронічне ушкодження нирок, та характеризується підвищенням внутрішньоклітинного рівня активних форм оксигену. Це відіграє важливу роль у розвитку нефропатії та є потенційною ціллю для терапевтичного втручання. В останні роки актуальне також вивчення ролі Н₂S у підтриманні окисно-відновного гомеостазу та впливу на активність антиоксидантного захисту. Одним із найбільш поширених антиоксидантів є мелатонін. Він здатний перехоплювати вільні радикали та стимулювати активність антиоксидантних ензимів. Однак залишаються нез’ясованими механізми його впливу на вміст Н2S та антиоксидантну систему крові при нефропатії
Oxidative stress is involved into pathogenesis of various diseases including acute and chronic kidney damage and is characterized by an increased intracellular level of oxygen active forms. It plays an important role in the development of nephropathy and is a potential target for therapeutic intervention. In recent years, the study of Н2S role in maintenance of oxidation-reduction (redox) homeostasis and its effect on the activity of antioxidant protection has become relevant. Melatonin is one of the most common antioxidants. It is able to bind free radicals and stimulate the activity of antioxidant enzymes. Though, the mechanisms of its effect on Н₂S content and antioxidant system of blood with nephropathy remain uncertain
Дод.точки доступу:
Геруш, І. В.
Григор’єва, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)