Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Диабетические нефропатии<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 219
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Jayachandra, Srinivasa.
A study of heart rate variability in diabetic mellitus patients [Text] / Srinivasa Jayachandra, Satyanath Reddy Kodidala // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - P20-23. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология)
Анотація: Heart rate variability (HRV) is reduced in diabetes mellitus (DM) patients, suggesting dysfunction of cardiac autonomic regulation and an increased risk for cardiac events. Cardiac autonomic neuropathy (CAN), which results from damage to autonomic nerve fibers that innervate the heart and blood vessels, is a serious complication of DM. During progression of CAN, the parasympathetic nerve fibers innervating the heart are affected before the sympathetic nerve fibers leading to a reduced heart rate variability. The purpose of this study was to examine type 2 diabetes patients with heart rate variability in order to diagnose autonomic dysfunction and to relate the findings to other complications of diabetes mellitus. Materials and methods. 41 type 2 M patients and 45 age- and sex-matched controls were included. In the time domain we measured the mean R–R interval (NN), the standard deviation of the R–R interval index (SDNN), the standard deviation of the 5-min R–R interval mean (SDANN), the root mean square of successive R–R interval differences (RMSSD) and the percentage of beats with a consecutive R–R interval difference 50 ms (pNN50). In the frequency domain we measured high-frequency power (HF), low-frequency power (LF) and the LF/HF ratio. Results. There was no statistically significant difference between DM patients and controls for age and sex distribution. All time- and frequency-domain parameters except mean R–R interval and the LF/HF ratio were significantly lower in diabetes patients than in controls. When chronic complications of DM were examined, diabetic retinopathy and nephropathy were usually present together. For example, among six patients with nephropathy five also had retinopathy. There were 13 diabetes patients with complications (diabetic nephropathy and/or retinopathy) and nine patients with no diabetic complications. Although the chronological ages of the diabetes patients with and without complications were similar (53 ± 9 and 49 ± 12 years, respectively; P 0.05), the duration of DM in patients with complications was significantly greater than that of those without complications (14 ± 9 versus 5 ± 7 years; P = 0.002). Diabetes patients had lower HRV values for time-domain and frequency-domain parameters than controls. Conclusions. Majority of heart rate variability parameters were lower in diabetes patients with chronic complications than in those without complications
Варіабельність серцевого ритму (ВСР) порушена у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД), що свідчить про дисфункцію вегетативної регуляції серця та підвищений ризик серцевих подій. Кардіальна автономна нейропатія (КAН), яка виникає внаслідок пошкодження вегетативних нервових волокон, що іннервують серце та кровоносні судини, є серйозним ускладненням ЦД. Під час прогресування КАН парасимпатичні нервові волокна, що іннервують серце, уражаються раніше, ніж симпатичні нервові волокна, що призводить до зниження варіабельності серцевого ритму. Метою цього дослідження було обстеження пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу і варіабельністю серцевого ритму для діагностики вегетативної дисфункції та вивчення зв’язку отриманих даних з іншими ускладненнями цукрового діабету. Матеріали та методи. Під спостереженням перебував 41 пацієнт з ЦД 2-го типу та 45 осіб групи контролю відповідного віку і статі. Вимірювали середнє значення інтервалу R–R (NN), стандартне відхилення індексу інтервалу R–R (SDNN), стандартне відхилення 5-хвилинного інтервалу R–R (SDANN), різницю інтервалів R–R (RMSSD) і відсоток ударів з послідовною різницею інтервалів R–R 50 мс (pNN50). У частотній ділянці вимірювали високочастотну потужність (HF), низькочастотну потужність (LF) і їх співвідношення. Результати. Не встановлено статистично значущої різниці між пацієнтами з ЦД та контрольної групи щодо розподілу за віком та статтю. Усі параметри часової та частотної ділянок, за винятком середнього інтервалу R–R та співвідношення LF/HF, були значно нижчими у пацієнтів з ЦД, ніж у групі контролю. При аналізі хронічних ускладнень ЦД, як правило, спостерігалося поєднання діабетичної ретинопатії та нефропатії. Наприклад, із шести пацієнтів з нефропатією п’ять також мали ретинопатію. Під спостереженням перебувало 13 хворих на ЦД з ускладненнями (діабетична нефропатія та/або ретинопатія) та 9 пацієнтів без ускладнень ЦД. Хоча вік хворих на цукровий діабет з ускладненнями та без них був подібним (53 ± 9 та 49 ± 12 років відповідно; P 0,05), тривалість ЦД у пацієнтів з ускладненнями була вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без ускладнень (14 ± 9 проти 5 ± 7 років; P = 0,002). Пацієнти з цукровим діабетом мали нижчі значення ВСР для параметрів у часовій та частотній ділянках, ніж у контрольній групі. Висновки. Більшість параметрів варіабельності серцевого ритму були нижчими у хворих на цукровий діабет із хронічними ускладненнями, ніж у пацієнтів без ускладнень
Дод.точки доступу:
Reddy Kodidala, Satyanath

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Burlaka, Iev. A.
Apoptosis-dependent damages in children with diabetic nephropathy [Текст] / Iev. A. Burlaka // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 406-410

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (иммунология, кровь, метаболизм)
ДЕТИ -- CHILD
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (иммунология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (иммунология, метаболизм)
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA (иммунология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Circulating in the blood desquamated endotheliocytes at the diabetic nephropathy [Text] / A. I. Gozhenko [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 2. - P34-39

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (патофизиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (физиология)
Анотація: Метою дослідження було визначити роль ендотеліальної дисфункції (ЕД) в патогенезі діабетичної нефропатії у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 1-го і 2-го типу з тяжким перебігом захворювання в стадії декомпенсації. Діабетична нефропатія проявлялась зниженням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та сечовим синдромом. Залежно від ШКФ у пацієнтів з ЦД була проведена оцінка ЕД за кількістю циркулюючих десквамаційних ендотеліальних клітин (ЦЕК) з одночасним визначенням вмісту метаболітів оксиду азоту NО і NО. Слід зазначити, що показники сечового синдрому не корелюють зі ступенем зниження ШКФ. У дослідженні показано, що концентрація циркулюючих десквамаційних ендотеліальних клітин в плазмі крові у пацієнтів з ШКФ ? 90 мл•хв^-1 • 1,73 м^-2 була 3053 ± 210,1 клітин/мл. Рівень ендотеліоцитемії у пацієнтів з ШКФ від 42 до 88 мл•хв^-1 • 1,73 м^-2 був вище на 22 % і становив 3700 ± 260,6 клітин/мл. Таким чином, при діабетичній нефропатії у Circulating in the blood desquamated endotheliocytes at the diabetic nephropathy ISSN 0201-8489 Фізіол. журн., 2018, Т. 64, № 2 39 хворих на ЦД у крові збільшується кількість ЦЕК.
Дод.точки доступу:
Gozhenko, A. I.
Kuznetsova, H. S.
Kuznetsova, K. S.
Byts, T. M.
Gozhenko, E. A.
Shevchenko, N. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ryndina, N. G.
Iron metabolism, erythropoesis and immune inflammation in anemic patiens with chronic heart failure in the presence of diabetic nephropathy [Text] / N. G. Ryndina, P. G. Kravchun // Проблеми ендокринної патології. - 2016. - № 2. - P42-46

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (иммунология, этиология)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ЭРИТРОПОЭЗ -- ERYTHROPOIESIS (иммунология)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES (иммунология)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, метаболизм)
ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN (метаболизм)
ГЕПЦИДИН -- HEPCIDINS (метаболизм)
Дод.точки доступу:
Kravchun, P. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Virstyuk, N. G.
Nephropathic characteristics in patients with diabetes mellitus type 2 and essential hypertensive disease [Текст] = Nephropathic characteristics in patients with diabetes mellitus type 2 and essential hypertensive disease / N. G. Virstyuk, А. О. Іkwuka // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 44-47. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, этиология)
АЛЬБУМИНУРИЯ -- ALBUMINURIA (патофизиология, этиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (физиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОЧЕЧНАЯ -- HYPERTENSION, RENAL (патофизиология, этиология)
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED (анализ)
Анотація: In diabetes mellitus type 2 combined with essential hypertensive disease, the risk of kidney failure increases by 15 - 20 times. Diabetic nephropathy is the most common cause of kidney failur e - about 34% of all cases. So important is early diagnosis and regular monitoring of renal function in patients with diabetes mell itus type 2 and essential hypertensive disease
To study nephropathic characteristics in patients with DM2 combined with EHD, it is necessary to constantly monitor MAU, GFR together with blood pressure, HbA1C and blood lipid profile
При цукровому діабеті (ЦД) 2 типу у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) ризик розвитку ниркової недостатності збільшується в 15-20 разів; діабетична нефропатія є найбільш частою причиною ниркової недостатності – біля 34% усіх випадків. Тому важливим є рання діагностика та постійне моніторування функції нирок у хворих на ЦД 2 типу та АГ
Дод.точки доступу:
Іkwuka, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Khukhlina, O. S.
Peculiarities of insulin resistance syndrome in non-alcoholic steatogepatitis on the background of type 2 diabetes mellitus depending on the stage of diabetic kidney disease [Text] / O. S. Khukhlina, Z. Ya. Kotsiubiichuk // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P134-142. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика)
Анотація: Мета роботи – вивчити взаємовплив змін гомеостазу глюкози та інсуліну, ступеня ІР та чутливості до інсуліну, ступеня глікозилювання гемоглобіну на клінічний перебіг НАСГ на тлі ЦД2 залежно від наявності ДХН та її стадії. Матеріал і методи. Обстежено 108 хворих на НАСГ із коморбідним ЦД2. Середній вік хворих (58,2±6,1) років. Жінок було 63 (58,3 %), чоловіків – 45 (41,7 %). Залежно від наявності ДХН сформовано чотири групи пацієнтів, які були рандомізовані за віком, статтю, активністю цитолітичного синдрому НАСГ залежно від стадії ДХН. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку та статі. Ступінь стеатозу печінки та його природу визначали за допомогою ратифікованого набору «SteatoTest», «ASH» та «NASH-Test» (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Стадію фіброзу печінки визначали шляхом використання набору маркерів для кількісної біохімічної оцінки фіброзу «FibroTest» (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Обчислення показника швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) здійснювали за допомогою калькулятора ШКФ ДУ «Інституту нефрології НАМН України» за середньою величиною трьох обчислених показників: кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Голта, МDRD та CKD EPI. Визначення стадій ДХН здійснювали за класифікацією C.E. Mogensen (1983). Результати. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН І-ІІ ст. встановлено вірогідне зниження вмісту альбумінів у крові на 9,0 % (р0,05), ШКФ та вміст альбумінів у сечі, навпаки, вірогідно зросли в 1,5 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО, що свідчить про явище гіперфільтрації та притаманне початковим стадіям ДХН. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН ІІІ ст. встановлено вірогідне зниження вмісту альбумінів у крові в 1,2 раза (р0,05), ШКФ та рівень альбумінурії були вірогідно підвищені відповідно в 1,4 раза та 11,7 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН ІV ст. встановлено істотне зниження вмісту альбумінів у крові в 1,4 раза (р0,05), вміст альбумінів у крові був вірогідно підвищений у 30,2 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО, а показник ШКФ – навпаки, був істотно зниженим – в 1,7 раза (р0,05), що вказує на прогресування ХХН та ДХН. Висновок. Метаболічними передумовами розвитку неалкогольного стеатогепатиту на тлі цукрового діабету типу 2 є вірогідна натщесерцева та постпрандіальна гіперглікемія, гіперінсулінемія, зростання ступеня глікозилювання гемоглобіну, тканинна інсулінорезистентність порівняно зі здоровими особами. Розлади гомеостазу глюкози внаслідок інсулінорезистентності є одним із вірогідних чинників ризику прогресування неалкогольного стеатогепатиту та тлі цукрового діабету типу 2 за наявності діабетичної хвороби нирок І-ІV стадій, оскільки порушення вуглеводного обміну та ступінь інсулінорезистентності за цих умов є суттєвіші порівняно з перебігом неалкогольного стеатогепатиту із цукровим діабетом типу 2 за відсутності діабетичної хвороби нирок.
Дод.точки доступу:
Kotsiubiichuk, Z. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Role of matrix metalloproteinase 9 and its tissue inhibitor 1 in development and prognosis of diabetic retinopathy [Text] / S. V. Ziablitsev [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2016. - Том 62, N 5. - P37-44

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика, патофизиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (методы)
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9 (анализ)
ТКАНЕВОЙ ИНГИБИТОР МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ-1 -- TISSUE INHIBITOR OF METALLOPROTEINASE-1 (анализ)
ВОДЯНИСТАЯ ВЛАГА -- AQUEOUS HUMOR
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: The article presents the results of investigation of violations in the proteolysis system inpatients with type 2 diabetes and diabetic retinopathy (DR). We studied the levels of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9) and tissue inhibitor of matrix metalloproteinase-1 (TIMP-1) in the blood and in the intraocular fluid of patients with type 2 diabetes depending upon the stage of DR. We have established that the level of MMP-9 and TIMP-1 in the blood and in the intraocular fluid increased in patients with type 2 diabetes without signs of DR and with any stage of DR compared to the levels of these parameters in patients without diabetes. Increasing the levels of MMP-9 and TIMP-1 took place with increasing of DR severity and reached its maximum levels at the proliferative stage of DR. It was found that the levels of MMP-9 in the intraocular fluid and type 2 diabetes duration affected the probability of developing diabetic macular edema. At the level of MMP-9?105 ng/ml and 2 diabetes duration ? 10 years, the probability of developing macular edema was 100%. As a result of the construction of predictive models it was found that the level of MMP-9 in the intraocular fluid, stage of DR at the beginning of observation and type 2 diabetes duration had influence on the probability of the development of proliferative DR over 4 years of follow-up. If the level of MMP-9 ?100 ng/ml, type 2 diabetes duration ? 10 years and absence of DR at the beginning of observation were observed the probability of developing proliferative DR would compose 85.9%.
Дод.точки доступу:
Ziablitsev, S. V.
Korobova, А. V.
Petrenko, О. V.
Serduk, V. N.
Mogilevsky, S. U.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The effect of the experimental chronic hyperglycemia on the kidney and myocardium [Текст] = Вплив експериментальної хронічної гіперглікемії на нирки та міокард / O. Yarmolenko [та ін.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2021. - № 3. - С. 3-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, этиология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, АНАТОМИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, ANATOMICAL (NON MESH)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Our study confirms the robustness of alloxan-induced hyperglycemia in rats. We came to this conclusion because the early changes in the kidneys and heart are explained by the development of microangiopathies, which is a typical feature of the pathogenesis of diabetes. With prolonged exposure to chronic hyperglycemia, structural disorders of vital organs are worsened. This experimental model could be used for conducting comprehensive research aimed to study the mechanisms of diabetes mellitus, the effects of hyperglycemia on organs and tissues, and correct the complications
Наше дослідження підтверджує, що вибраний індуктор експериментальної гіперглікемії аллоксан та його доза викликає стійку гіперглікемію у щурів. Ми дійшли до такого висновку, оскільки ранні зміни в нирках та серці пояснюються розвитком мікроангіопатій, що є типовою ознакою патогенезу діабету. При тривалому впливі на хронічну гіперглікемію структурні порушення життєво важливих органів посилюються. Така експериментальна модель може бути корисною для проведення комплексних досліджень, спрямованих на вивчення механізмів розвитку цукрового діабету, впливу гіперглікемії на органи та тканини та пошук шляхів коррекції ускладнень цукрового діабету
Дод.точки доступу:
Yarmolenko, O.
Bumeister, V.
Polak, S.
Gordienko, O.
Prykhodko, O.
Demikhova, N.
Shkatula, Yu.
Demikhov, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інгібітори іНЗГТГ-2 в профілактиці ниркової недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу: системний огляд і метааналіз [Текст] / B. Neuen [et al.] // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2020. - N 4. - С. 38-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (лекарственная терапия, осложнения)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (профилактика и контроль, этиология)
ГЛЮКОЗЫ ПЕРЕНОСЧИК ТИПА 2 -- GLUCOSE TRANSPORTER TYPE 2 (антагонисты и ингибиторы, терапевтическое применение)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Зв’язок між інгібіторами натрій-залежного переносника глюкози 2 типу (іНЗГТГ-2) і нирковою недостатністю, зокрема, необхідністю діалізу або трансплантації і смертю, не цілком зрозуміла. Крім того, попередні клінічні дослідження не досягли успіху в точності оцінки гетерогенності ниркових результатів через різницю рівнів рШКФ і альбумінурії. Нашою метою було провести системний огляд і метааналіз для оцінки впливу інгібіторів іНЗГТГ-2 на основні ниркові результати у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і визначити узгодженість даних в дослідженнях у порівнянні з різними показниками рШКФ і альбумінурії
Із знайдених 2085 записів нашим критеріям відповідали тільки чотири дослідження, які вивчали три інгібітора іНЗГТГ-2: емпагліфлозин (EMPA-REG OUTCOME), канагліфлозин (CANVAS Program та CREDENCE) і дапагліфлозин (DECLARE-TIMI58). З 38 723 учасників досліджень у 252 пацієнтів потрібні були діаліз або трансплантація або зафіксований летальний результат внаслідок
Дод.точки доступу:
Neuen, B.
Young, T.
Heerspink, H.
Neal, B.
Perkovic, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Інгібітори ангіотензинперетворюючих ферментів з блокаторами рецепторів ангіотензину не запобігають розвитку діабетичної нефропатії // Мистецтво лікування. - 2012. - № 6. - С. 54-55

Рубрики: Ангиотензин-превращающего фермента ингибиторы

   Диабетические нефропатии

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)