Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (52)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Диабет сахарный экспериментальный<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 281
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Slivinska O. M., Iskra R. J.
Назва : A complex influence of chromium and zinc citrates on antioxidant defense system in rats’ organism with an experimentally induced diabetes mellitus
Паралельн. назви :Комплексний вплив цитратів хрому і цинку на систему антиоксидантного захисту в організмі щурів з експериментально індукованим цукровим діабетом
Місце публікування : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2017. - Том 19, N 1. - С. 31-39 (Шифр МУ92/2017/19/1)
MeSH-головна: КРЫСЫ -- RATS
ХРОМ -- CHROMIUM
ЛИМОННАЯ КИСЛОТА -- CITRIC ACID
ЦИНК -- ZINC
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
Анотація: Since the diabetes mellitus is a genetically predetermined disease, preventive measures to postpone the onset of the disease or to avert its appearance are especially important for people from risk group. That is why it is so important to evaluate role of some microelements in diabetes prevention. In particular, it is known that zinc plays an important role in insulin synthesis, accumulation and release by β-cells in pancreas, while its synergist chromium activates insulin receptors on cell membranes. The aim of the study – to establish the effect of chromium and zinc citrates on the functioning of antioxidant system and on the content of lipid peroxidation products in rats’ blood and tissues under the condition of experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. Methods of the research. Experiments were conducted on white laboratory rats which were divided into three groups: 1 – the control group, 2, 3 – research groups. Rats from the 1 and 2 groups received only basic ration, while chromium and zinc citrates solutions were added to the water of animals from the group 3 in 25 mcg Cr/kg and 50 mg Zn/kg of body weight dosage. An experimental diabetes mellitus (EDM) was induced in animals from 2 and 3 research groups on the 25th day of the experiment, after 24-hour fasting, by intraperitoneal injection of Streptozotocin in 45 mg/kg bodyweight dosage. Materials for the research were rats’ blood and tissues that were received after decapitation. The content of lipid hydroperoxides in blood and tissues was determined by a method that requires protein sedimentation by a trichloroacetic acid (TCA) and further addition of ammonium thiocyanate to the solution. The MDA content was measured by means of a colored reaction of malondialdehyde with the thiobarbituric acid. The activity of superoxide dismutase (SOD, EC 1.1.15.1.) was determined by a method where nitrotetrazolium is reduced by superoxide radicals. Glutathione peroxidase activity (GP, EC 1.11.1.9.) was measured by the speed of reduced glutathione oxidation. The activity of catalase (EC 1.11.1.6.) was measured by hydrogen peroxide ability to form a stable colored complex with molybdenum salts. The activity of glutathione reductase (GR, EC 1.6.4.2) was measured by a speed of glutathione reduction in the presence of NADPH. The content of reduced glutathione was gauged by the level of thionitrophenol anion formation as a result of SH-groups of glutathione and 5.5-dithiobis-(2-nitrobenzoic acid) reaction. Results and Discussion. It was determined during the research that lipid hydroperoxides (LHP) and MDA contents in rats’ blood, skeletal muscles and pancreas were increased, while the activity of antioxidant defense system enzymes and reduced glutathione content were decreased under the condition of streptozotocin-induced DM. Under the condition of combined chromium and zinc citrates addition to the diet of rats from group 3 we observed the credible decrease of lipid hydroperoxides content, while the increased activity of antioxidant enzymes compared to those indexes from group 2.Conclusions. The received results indicate the normalization of lipids peroxidation processes and antioxidant defense under the influence of chromium and zinc citrates in animals with hyperglycemia. The further research of antioxidant properties of organic compounds of these microelements will let to develop medical remedies for diabetes prevention and treatmentОскільки цукровий діабет є генетично детермінованим захворюванням, особливе значення для людей з групи ризику мають профілактичні заходи з метою відтермінувати початок захворювання або запобігти його виникненню. Тому важливо оцінити роль деяких мікроелементів у профілактиці діабету. Зокрема, відомо, що цинк відіграє важливу роль при синтезі, накопиченні й вивільненні інсуліну β-клітинами підшлункової залози, а його синергіст хром зумовлює активацію інсулінових рецепторів на мембранах клітин
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Zhurakivska O. Ya., Koshkin O. Ye., Tkachuk Y. L., Rudyak O. M., Knyazevych-Chorna T. V.
Назва : Age characteristics of morphogenesis of diabetic myopathies
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 4. - С. 115-123 (Шифр ПУ17/2020/4)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
МИОТОНИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MYOTONIC DISORDERS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: One of the complications of diabetes mellitus (DM) is diabetic myopathy, which is diagnosed in 88% of patients. Therefore, the purpose of our study was to establish the age characteristics of histo-ultrastructural changes in the masticatory muscle of 2-month (immature) and 6-month (mature) rats with streptozotocin-induced diabetes mellitus (STD). It was induced by a single intraperitoneal injection of streptozotocin 7 mg/100 g body weight in 2-month animals, and 6 mg/100 g body weight in 6-month-old rats. It was found that on the 70th day of STD there was a muscle sequestration and focal aseptic inflammatory cell infiltrates in the masticatory muscle of 2-month-old rats, while in 6-month-old animals the fibrosis and focal lysis of individual muscle fibers (MF), sometimes their necrosis and partial replacement by connective tissue were noticed. Sonography revealed in 6-month-old rats partial necrosis of MF, karyorexis, subsarcolemic edema, fibrosis and lysis of myofibrils, destruction of mitochondria; 2-month animals had intracellular regenerative processes: formation of young mitochondria, appearance of numerous granules of glycogen in the sarcoplasm between myofibrils. Such changes occur against the background of the diabetic microangiopathy. Adult animals had a massive destruction of neuromuscular junctions (NMJs) and it leads to a decrease in the area of axon sprouting by 67% and is accompanied by partial destruction of neuromuscular synapses. In 2-month-old rats, there was also a decrease in the area of NMJs by 54%, while in some NMJs the reinnervation processes were noted due to collaterals from neighboring nerve fibers. Thus, diabetic myopathy is diagnosed in the masticatory muscle of SDM rats of different ages, which results from the development of diabetic microangiopathy and peripheral neuropathy. In adult animals, it leads to atrophy and partial sclerosis of MF of the masticatory muscle, and in immature animals, compensatory-restorative processes are observed in the NMJs and MFОдним із ускладнень цукрового діабету (ЦД) є діабетична міопатія, що діагностується у 88 % хворих. Тому метою нашої роботи було встановити вікові особливості гісто-ультраструктурних змін жувального м’яза 2-місячних (нестатевозрілих) та 6-місячних (статевозрілих) щурів при стрептозотоциновому цукровому діабеті (СЦД). Останній моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину в дозі 7 мг на 100 г маси тіла 2-місячним та 6 мг на 100 г маси тіла 6-місячним щурам. Встановлено, що на 70-у добу перебігу СЦД в жувальному м’язі 2-місячних щурів відмічаються секвестрація м’яза та вогнищеві асептичні запальні клітинні інфільтрати, тоді як у 6-місячних тварин — розволокнення та вогнищевий лізис окремих м’язових волокон (МВ), подекуди їх некроз та часткове заміщення сполучною тканиною. На ультраструктурному рівні в 6-міс щурів виявляються явища парціального некрозу МВ, каріорексис, підсарколемальний набряк, розволокнення і лізис міофібрил, руйнування мітохондрій, у 2-міс — наявні внутрішньоклітинні регенераторні процеси: утворення молодих мітохондрій; поява чисельних гранул глікогену в саркоплазмі між міофібрилами. Такі зміни відбуваються на тлі розвитку діабетичної мікроангіопатії. У статевозрілих відмічається масивне руйнування нервово-м’язових з’єднань (НМЗ), що веде до зменшення площі спраутингу аксонів на 67% і супроводжується частковим руйнуванням нейром’язових синапсів. У 2-міс щурів, також, відмічається зменшення площі НМЗ на 54%, при цьому в окремих НМЗ спостерігаються реііннерваційні процеси внаслідок коллатералей від сусідніх нервових волокон. Таким чином, у жувальному м’язі щурів різних вікових груп при СЦД діагностується діабетична міопатія, що виникає внаслідок розвитку діабетичної мікроангіопатії та периферійної нейропатії. При цьому у статевозрілих тварин вона призводить до атрофії та часткового склерозу МВ жувального м’яза, а у нестатевозрілих спостерігаються компенсаторно-відновні процеси в НМЗ і МВ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kondrat I.-A. V., Shponka I. S., Shynkarenko T. V.
Назва : Age-based immunomorphological analysis of rat testis in streptozotocin-induced diabetes mellitus
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 1. - С. 12-18 (Шифр ПУ40/2021/18/1)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
ЯИЧКИ -- TESTIS
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) – суттєва проблема системи охорони здоров’я. Тривала гіперглікемія пов’язана з багатьма ускладненнями, включаючи порушення фертильності чоловіків. Мета роботи – оцінити вплив індукованого стрептозотоцином (STZ) цукрового діабету на імуноморфологію яєчок щурів у перипубертатному періоді та дорослому віці. Матеріали та методи. Перипубертатним самцям щурів уводили STZ у дозі 70 мг/кг, дорослі щури отримували 60 мг/кг. Імуногістохімічні реакції проводили для оцінювання проліферації клітин (Ki-67), апоптозу (caspase-3), експресії рецепторів андрогенів (AR), білка пухлини Вільмса (WT1). Також аналізували морфологію судин на основі CD34-імунореактивності. Враховуючи невеликі групи тварин, статистичний аналіз здійснили за допомогою тесту Манна–Вітні. Результати. В експериментальних тварин (р 0,05) обох вікових груп спостерігали менше рядків сперматогоній, що мітотично діляться. Дивно, але діабет призвів до зниження експресії каспази-3 (р 0,05), за винятком раннього періоду (2 тижні) у групі перипубертату, в якій цей тренд не зафіксований. Подібні закономірності виявлені для експресії рецепторів андрогенів. Гіперглікемія запобігла повноцінному розвитку незрілих яєчок, але потовщила стінки мікросудин (p 0,05). Також зареєстровано атрофію сперматогенного епітелію та клітин Сертолі в більшості канальців у всіх експериментальних групах. Висновки. Діабетичне пошкодження тканин яєчок – тривалий процес, що має характерні особливості в перипубертатному періоді, наприклад пізніший дефіцит AR. Крім того, високий рівень апоптозу характерний для незрілого яєчка, як і тенденція до збереження caspase3-імунореактивності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Masoumi-Ardakani Y., Fallah H., Shahouzehi B.
Назва : Carnitine effects on serum and pancreas inflammatory response in diabetic rats
Паралельн. назви :Вплив карнітину на запальну реакцію в сироватці крові і підшлунковій залозі діабетичних щурів
Місце публікування : The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 6. - С. 59-66 (Шифр УУ60/2019/91/6)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
КАРНИТИН -- CARNITINE
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Diabetes is a group of disorders characterized by elevated blood glucose and insulin secretion defect. Previous studies have reported L-carnitine beneficial and hypoglycemic effects in diabetic models. L carnitine anti-inflammatory properties in diabetes were not assessed perfectly, and there is a lack of information about this matter. Therefore, we designed this study and evaluated L-carnitine different doses supplementation on pro-inflammatory cytokines in STZ-induced diabetic rats’ pancreas and serum. We selected 48 male rats (200 ± 10 g) and randomly divided them into six groups (n = 8). Group 1, control; group 2, Diabetic control (DC); groups 3-6, STZ-induced diabetic rats which received L-carnitine different doses as follow; 300, 200, 100 and 50 mg/kg/day by intraperitoneal injection for 5 weeks. When the study ended, serum and pancreas samples were collected and cytokines levels were measured by specific ELISA kits. Our results showed that in diabetic rats, pro-inflammatory cytokines levels were elevated. Two L-carnitine doses 300 and 200 mg/kg/day showed beneficial effects and 300 mg/kg/day showed more effective and significant effects than other doses. The 300 mg/kg significantly reduced IL-1β and IL-6 levels in pancreas and serum. Our data proved the protective effects of intraperitoneal L-carnitine administration against diabetes and inflammation in diabetic rats. Indeed, L-carnitine long term supplementation through the intraperitoneal injection can be considered as a good and safe therapeutic strategy in diabetesДіабет належить до захворювань, які характеризуються підвищеним рівнем глюкози в крові і порушенням секреції інсуліну. У попередніх дослідженнях на діабетичних моделях було виявлено, що L-карнітин виявляє гіпоглікемічний ефект. Однак, протизапальні властивості L-карнітину за діабету вивчені недостатньо. Метою дослідження було оцінити ефект різних доз L-карнітину на прозапальні цитокіни в підшлунковій залозі і сироватці крові в щурів зі стрептозоциніндукованим діабетом. Було відібрано 48 щурів-самців (200 ± 10 г) і розділено випадковим чином на шість груп (n = 8). Група 1 – контрольна група; 2 – діабетичний контроль (ДК); групи 3-6 – щури зі стрептозоциніндукованим діабетом, яким вводили L-карнітин в різних дозах: 300, 200, 100 і 50 мг/кг на добу шляхом інтраперитонеальних ін’єкцій протягом 5 тижнів. Після цього збирали зразки сироватки крові і підшлункової залози і визначали рівень цитокінів за допомогою наборів ELISA. Виявлено, що у діабетичних щурів рівень прозапальних цитокінів був підвищений. Дві дози L-карнітину 300 і 200 мг/кг на добу показали позитивні ефекти, при цьому ефект від введення L-карнітину в дозі 300 мг/кг на добу був значнішим. L-карнітин у дозі 300 мг/кг на добу істотно знижував вміст IL-1β і IL-6 у підшлунковій залозі і сироватці крові. Одержані результати підтвердили захисний ефект інтраперитонеально введеного L-карнітину у разі запалення в діабетичних щурів. Отже, введення L-карнітину протягом тривалого часу можна розглядати як ефективну і безпечну терапевтичну стратегію за діабету
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Gerych O. K., Grigorenco A. P., Horbatiuk O. H., Binkovska A. M., Shatkovska A. S.
Назва : Changes of analgesic effect of sodium diclofenac upon conditions of overload of the ration with fat and experimental diabetes mellitus
Паралельн. назви :Зміни анальгетичного ефекту диклофенаку натрію за умов перевантаження раціону жирами та експериментального цукрового діабету
Місце публікування : Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 229-232 (Шифр ВУ8/2016/22/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, HIGH-FAT
Анотація: With the purpose of study of the influence of experimental diabetes mellitus and a high-fat diet on the analgesic effect of sodium diclofenac (substrate of cytochrome Р4502С) the rats were fed by the ration with the incre ased content of fat for 4 weeks (50% of energy value of the ration against 20% in the control group) and severe diabetes mellitus was induced intraperitoneally by the injection of 70 mg/kg of Streptozotocin. At this the strengthening of the analgesic effect of so dium diclofenac because of the weakening of cytochromes - Р4502С -dependent hydroxylation to inactive metabolites was observed. Suc h changes in pharmacodynamics should be counted upon when the necessity arises to prescribe medications - substrate СYР2С in case of obesity and diabetes mellitus
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kushnir O. Yu., Yaremii I. M.
Назва : Changes of the antioxidant defence in the kidneys of аlloxan diabetic rats under melatonin action
Паралельн. назви :Зміни антиоксидантного статусу в нирках щурів з алоксановим діабетом під дією мелатоніну
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 83-87 (Шифр КУ27/2018/Т.17/3 (ч.2))
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The aim was to determine the influence of melatonin on basal levels of glucose (BG), malonic dialdehyde (MDA), reduced glutathione (GSH) levels, glutathione reductase (GR), glutathione peroxidase (GPx), glucose-6-phosphate dehydrogenase (G-6-PhD) activities in the kidney of alloxan diabetic rats. Materials and methods. Diabetes was induced in male Wistar rats by single i.p. injection of alloxan (170 mg/kg). Four days after diabetes induction, rats were divided into diabetic (untreated) and melatonin-diabetic group (5 mg/kg, daily and orally for two weeks). Among diabetic rats were rats with preserved normoglycemia (impaired glucose tolerance – IGT) and rats with diabetes mellitus (DM) BG ≥ 8 mmol/l. Blood was taken from the tail vein to evaluate the BG level. Rats were sacrificed on the 19th day from the beginning of the experiment in accordance with the ethical treatment of animals. Determinations of the enzymes activities were by standard methods. Statistical analysis was performed using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. In DM group of rats activity of GR GPx, G-6-PhD, the level of GSH decreased 45%, 18%, 48%, 49% respectively in compareison with the control The level of MDA was found to be higher 90% in DM group and on 55% in IGT group respectively than in control. In the group of rats with IGT activity of GR, GPx, G-6-PhD, the level of GSH increased 42%, 18%, 82%, 55% respectively as compared with control. Melatonin injections were efficient for normalization of these indexes under study. Conclusion. The introduction of melatonin to alloxan diabetic rats for two weeks daily lead to a decrease of basal glycemia (BG) level in them, as well as stabilization of disorder indices of antioxidant defense system, namely, GR, GPx, G-6-PhD activity, content of MDA and G-SH in rat kidneysМета роботи – полягала в тому, щоб визначити вплив мелатоніну на базальний рівень глюкози (БГ), вміст малонового диальдегіду (МДА), рівень глутатіону (GSH), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-фДГ) в нирках щурів з алоксановим діабетом. Матеріал і методи. Діабет був індукований у самців пацюків роду Вістар за одиничним інтраперетонеальним введення алоксану (170мг/кг). Через чотири дні після індукції цукрового діабету (ЦД) щурів розподіляли на діабетичну (неліковану) та мелатонін-діабетичну групу (5мг/кг, щодня таперорально протягом двох тижнів). Серед діабетичних тварин були щури зі збереженою нормоглікемією (поруиіення толерантності до глюкози – ПТГ) та щури із ЦД (БГ≥8ммоль / л). Кров забирали з хвостової вени, щоб оцінити рівень БГ. Декапітація щурів була на 19-й день з початку експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів були стандартними методами. Статистичний аналіз проводився за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. У групі щурів з ЦД активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH знижувалися на 45%, 18%, 48% та 49%, відповідно, порівняно з контролем. Встановлено, що рівень МДА вищий на 90% у групі з ЦД і на 55% у групі тварин з ПТГ, ніж; у контролі. У групі щурів з ПТГ активність ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH збільшені на 42%, 18%, 82% та 55% відповідно, порівняно з контролем. Ін'єкції мелатоніну були ефективними для нормалізації цих досліджуваних показників. Висновок. Ін'єкції мелатоніну діабетичним щурам щоденно впродовж двох тижнів призвели до зниження в останніх рівня базальної глікемії, як і до нормалізації показників порушення антиоксидантної системи захисту, а саме активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ, вмісту МДА та GSH в нирках щурів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Grynchuk F. V., Grynchuk A. F., Maksimiuk V. V.
Назва : Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus
Паралельн. назви :Порівняльна характеристика активності фібринолізу в умовах експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 8. - С. 139-144 (Шифр МУ65/2017/13/8)
Примітки : Библиогр.: с. 142-143
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Actuality is determined by understudied fibrinolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP) which is to be found in practice more frequent. Objective of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Materials and methods. 100 albino outbred rats. AP was simulated through the esophageal perforation of the stomach. DM was modeled by the 1.6% alloxan solution injection. During the study, total (TFA), non-enzymatic (NFA) and enzymatic fibrinolytic activity (EFA) of the blood plasma was studied. The animals were divided into such groups: 1 — intact animals with AP models; 2 — animals with models of AP and underlying DM. Results. The activity of fibrinolysis in animals with DM models was higher than that of intact animals. Six hours after the AP have been induced, the fibrinolytic activity increased. There was a less augmentation in group 1. TFA, NFA and EFA in group 2 sharply increased and prevailed significantly in 12 hours. EFA significantly increased in group 1. NFA/EFA ratio was decreasing in both groups. TFA in group 1 slightly increased in 24 hours. All of the indicators in group 2 increased significantly. While the ratio of NFA/EFA in group 1 was increasing, in group 2 it was decreasing. TFA and NFA/EFA ratio in group 1 remained more or less constant in 48 hours. The parameters of TFA, NFA and EFA statistically significantly predominated in group 2, and EFA continued to grow. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector cells, processes of proliferation, etcАктуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій при поєднанні цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6% розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварини були поділені на групи: 1-ша — інтактні тварини з моделями ГП, 2-га — тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Результати. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники істотно збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Grynchuk F. V., Grynchuk A. F.
Назва : Comparative characteristics of proteolytic activity in case of experimental peritonitis andits development on the background of diabetes mellitus
Паралельн. назви :Порівняльна характеристика активності протеолізу за умов експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету/ Ф. В. Гринчук, А. Ф. Гринчук
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 3. - С. 17-22 (Шифр МУ65/2019/15/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: The relevance is due to rather understudied state of proteolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP), which is increasingly common in the practice. Objective: to study the features of proteolytic activity of plasma in AP associated with DM. Materials and methods. One hundred albino outbred rats. AP was simulated by the transesophageal perforation of the stomach. DM was simulated by the 1.6% alloxan solution injection. The proteolytic activity of blood plasma was studied by azocasein (AzCs), azoalbumin (AzAl), and azocollagen (AzCl). The animals were divided into the following groups: intact rats, animals with simulated DM, intact rats with simulated peritonitis (group 1), animals with models of peritonitis on the background of DM (group 2). Results. The initial level of proteolytic transformation of AzCs and AzAl in animals with simulated DM was significantly higher. The proteolytic transformation level of AzCl had almost no differences. Six hours after the moment AP was modeled, the proteolytic transformation level of AzCs increased in both groups, more significantly in group 1, although this indicator in group 1 remained less. The proteolytic transformation level of AzAl increased significantly. The proteolytic transformation level of AzCl in group 1 remained almost the same, and increased significantly in group 2. In 12 hours, the proteolytic transformation level of AzCs decreased slightly in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl significantly increased in both groups, and the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased statistically significantly in group 1, and greatly increased in group 2. In 24 hours, the proteolytic transformation level of AzCs had almost no changes in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl decreased significantly in group 1 and greatly increased in group 2. The proteolytic transformation level of AzCl significantly increased in both groups. In 48 hours, the proteolytic transformation level of AzCs and AzAl increased in both groups but the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased slightly in group 1, and continued to increase in group 2. Conclusions. The proteolytic transformation activity of high and low molecular weight blood plasma proteins increases in experimental diabetes mellitus. The proteolytic system of plasma is activated, with maintaining the balance between its links within 24 hours in experimental acute peritonitis. The development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs greatly in 6 hours by quantitative characteristics of the proteolytic activity of blood plasma that manifested with its significant increase, some imbalance between the links of proteolysis with the signs of uncontrolled proteolysis in 24 hours. The differences being detected are due to the changes in the functional activity of the proteolytic system caused by diabetes mellitus that underlies the disorders of the mechanisms of inflammation regulationАктуальність зумовлена недостатнім вивченням стану протеолітичних реакцій за поєднання цукрового діабету (ЦД) iз гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей протеолітичної активності плазми за ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. Сто білих нелінійних щурів. ГП моделювали шляхом черезстравохідної перфорації шлунка, ЦД — уведення 1,6% розчину алоксану. Вивчали протеолітичну активність плазми крові за азоказеїном (АзКз), азоальбуміном (АзАл), азоколагеном (АзКл). Тварини були поділені на групи: інтактні щури, тварини з модельованим ЦД, інтактні щури з модельованим ГП (перша група), тварини з модельованим ГП на тлі ЦД (друга група). Результати. Початковий рівень лізису АзКз і АзАл у тварин з модельованим ЦД був статистично вiрогiдно вищий. Рівень лізису АзКл майже не відрізнявся. Через 6 год з моменту моделювання ГП рівень лізису АзКз збільшився в обох групах, значно більше в першій, але цей показник все одно залишався меншим у першій групі. Значно збільшився рівень лізису АзАл. Рівень лізису АзКл у першій групі майже не змінився, а в другій групі значно зріс. Через 12 год рівень лізису АзКз у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Лізис АзАл суттєво зріс в обох групах, показники в другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі статистично вiрогiдно знизився, натомість у другій групі значно зріс. Через 24 год рівень лізису АзКз у першій групі суттєво не змінився, а у другій групі продовжував значно зростати. Рівень лізису АзАл у першій групі вірогідно зменшився, натомість у другій групі істотно зріс. Рівень лізису АзКл в обох групах істотно зріс. Через 48 год рівень лізису АзКз і АзАл зріс в обох групах, показники у другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Висновки. За експериментального цукрового діабету зростає активність лізису високомолекулярних і низькомолекулярних білків плазми крові. За експериментального гострого перитоніту активується протеолітична система плазми зі збереженням рівноваги між її ланками впродовж 24 годин. Розвиток гострого перитоніту у тварин iз модельованим цукровим діабетом вже через 6 годин суттєво відрізняється за кількісними характеристиками протеолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками протеолізу з ознаками виникнення неконтрольованого протеолізу через 24 год. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності протеолітичної системи, зумовлені впливом цукрового діабету, що створює передумови порушень механізмів регуляції запалення
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rushchak V. V., Chashchyn M. O.
Назва : Cytochrome P450 2E1 participation in the pathogenesis of experimental metabolic syndrome in guinea pigs
Паралельн. назви :Участь цитохрому Р450 2Е1 у патогенезі експериментального метаболічного синдрому в морських свинок
Місце публікування : Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 2. - С. 98-106 (Шифр УУ1/2016/88/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ЦИТОХРОМ P-450 CYP2E1 -- CYTOCHROME P-450 CYP2E1
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПРОТАМИНЫ -- PROTAMINES
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: In this work the experimental metabolic syndrome on the basis of protamine sulfate modeling in guinea pigs was reproduced and pathological processes in the liver of experimental animals were studied. We determined the level of free radicals and markers of liver damage in the blood of experimental animals. We investigated the liver glycogen content and K+,Na+-ATPase activity in the liver of experimental animals as well as measured the cytochrome P450 2E1 (CYP2E1) expression – one of the main factors of oxidative stress. Evidence of development of hepatotoxic processes, increasing of the CYP2E1 level as well as of the free radical level in the animals with metabolic syndrome were found. Using of CYP2E1 inhibitors had shown that the free radical level in the blood of experimental animals depended on the level of the enzyme expression and activity. The obtained results suggest that the changes in the CYP2E1 expression play an important role in the development of hepatotoxic processes upon experimental metabolic syndrome. It was assumed that pharmacological correction of the enzyme expression may be an important mechanism for the influence on the metabolic syndrome clinical course
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shahouzehi B., Barkhordari K., Aminizadeh S., Masoumi-Ardakani Y.
Назва : Effect of L-carnitine administration on serum insulin and adiponectin levels, and AMPK, APPL1 and PPAR? gene expression in STZ-induced diabetic rat liver
Місце публікування : The Ukrainian Biochemical Journal. - Київ, 2017. - Том 89, N 6. - С. 48-55 (Шифр УУ60/2017/89/6)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
КРОВЬ -- BLOOD
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
КАРНИТИН -- CARNITINE
Анотація: Diabetes is considered as a metabolic disease in which insulin secretion and functions are disturbed and characterized by hyperglycemia. L-carnitine is synthesized in most mammals and plays critical role in fatty acid oxidation and energy production. Data about the L-carnitine hypoglycemic effects are controversial. We evaluated long-term oral L-carnitine administration effects on blood glucose, insulin and adiponectin levels, as well as expression of AMPK, APPL1 and PPARγ genes in liver of STZ-induced diabetic rats. Group 1 (control), did not receive any treatment, group 2 received 50 mg/kg STZ by i.p injection, group 3 received single dose of 50 mg/kg STZ by i.p injection and also 600 mg/kg/day L-carnitine orally for 5 weeks. Our results showed that L-carnitine long-term oral supplementation significantly reduced blood glucose and normalized insulin levels in diabetic rats. Also, we found that L-carnitine significantly increased AMPK and APPL1 expression, and showed a mild elevation of PPARγ expression. In sum, we suggest that long-term L-carnitine supplementation has beneficial effects on diabetic rats which showed hypoglycemic effects. Probably the beneficial effects of L-carnitine are contributed to the upregulation of insulin sensitizers such as AMPK and adiponectin
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)