Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Дрожжи<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
1.


    Ianieva, O. D.
    Biosurfactant-producing yeasts isolated from flowering plants and bees [Текст] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2013. - № 4. - С. 53-59. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (классификация, химический синтез)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, классификация, метаболизм)
ГЛИКОЛИПИДЫ -- GLYCOLIPIDS (биосинтез, выделение и очистка, классификация)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Ianieva, O. D.
    Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P51-64


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Ethanol Production From Starch by Yeasts Isolated From Crops and Dairy Products [Текст] / V. S. Pidgorskyi [et al.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 4. - С. 82-89


MeSH-головна:
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (химия)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химический синтез)
Дод.точки доступу:
Pidgorskyi, V. S.
Ianieva, O. D.
Fomina, M. O.
Tkachenko, K. S.
Stoyan, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    lanieva, O. D.
    Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application [Text] / O. D. lanieva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P65-87


MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER (микробиология)
ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормовані):
Галотолерантные дрожжи
Анотація: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Hrushanyk, N. V.
    Oxidative stress regulation in the yeast Ogataea polymorpha producer of human α-synuclein / N. V. Hrushanyk, O. V. Stasyk, O. G. Stasyk // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 5. - P120-133


MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
Анотація: In this study we analyzed how exogenous glucose levels affect enzymatic and non-enzymatic antioxidant defense systems and markers of oxidative stress in cells of the methylotrophic yeast Ogataea polymorpha producing recombinant human α-synuclein, implicated in pathogenesis of neurodegenerative Parkinson’s disease (PD). We found that glucose depletion up-induced activity of antioxidant enzymes superoxide dismutase, and catalase, and increased content of reduced and oxidized glutathione in the cells cultivated in the medium with 0.1% glucose, as compared to physiological growth condition (1% glucose-containing medium). In addition, low glucose concentration in the medium upregulated content of proteins carbonyl groups and of products of lipid peroxidation. Notably, the shift in the equilibrium toward pro-oxidant changes was similar for recombinant α-synuclein producer and parental wild-type strain. Thus, glucose limitation leads to the overproduction of reactive oxygen species in the methylotrophic yeast cells independently of the recombinant human α-synuclein production
Дод.точки доступу:
Stasyk, O. V.
Stasyk, O. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Sibirny, A. A.
    Sensing and signaling for peroxisome autophagic degradation (pexophagy) in yeasts [Текст] / A. A. Sibirny // Український біохімічний журнал : Науч.-теорет.журн. - 2013. - Т. 85, № 6. - С. 166-182. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-8470


MeSH-головна:
ПЕРОКСИСОМЫ -- PEROXISOMES
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Kharchuk, M. S.
    The effect of phosphorus metabolism on the motion of Saccharomyces cerevisiae volutin granules [Text] / M. S. Kharchuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 3. - P46-55


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм)
Анотація: Відомо, що у вакуолях дріжджів можуть спостерігатися рухливі волютинові гранули (“dancing bodies”), механізм виникнення яких донині залишається малодослідженим. Мета. Виявити наявність зв’язку між рухливістю волютинових гранул Saccharomyces cerevisiae і метаболізмом поліфосфатів в умовах фосфорного голодування і гіперкомпенсації. Методи. У роботі використовували цитологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Результати. Показано, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами (показник “dancing bodies”) в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації у батьківського і мутантного (ΔPPN1) штамів відрізнялася. Інактивація гена PPN1, який кодує екзополіфосфатазу Ppn1, призводила до зміни показнику “dancing bodies” в досліджуваних умовах. У мутантного штаму CRN кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами майже завжди була нижчою, ніж у батьківського штаму CRY. Зміна загальної кількості неорганічних поліфосфатів в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації мала однакову тенденцію для обох штамів. Відмінною рисою було те, що інактивація гена PPN1 призводила до більшого накопичення цих полімерів у мутантного штаму CRN, ніж у батьківського штаму CRY. У обох штамів відмічалась суттєва різниця у профілі поліфосфатних фракцій 1, 2 і 3 (поліФ1, поліФ2 і поліФ3 відповідно). Однак були і загальні риси в динаміці вмісту фракцій цих полімерів. Суттєвих відмінностей у фракціях 4 і 5 (поліФ4 і поліФ5 відповідно) не спостерігалося як у мутантного, так і у батьківського штамів. Встановлено, що в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації динаміка загальної екзополіфосфатазної активності (ЕПФА) для обох штамів виявилася майже асинхронною. Відмічено, що показники ЕПФА в деякій мірі мали відповідність до зміни показника “dancing bodies” як для батьківського штаму CRY, так і для мутантного штаму CRN. За допомогою лінійного кореляційного аналізу було встановлено, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами у батьківського штаму CRY достовірно корелювала з ЕПФА і вмістом поліФ1, поліФ2 і поліФ3. В той же час у мутантного штаму CRN показник “dancing bodies” мав достовірний зв’язок з ЕПФА і вмістом поліФ4. За результатами факторного аналізу за методом головних факторів у батьківського штаму CRY за головним фактором 1 найбільш значущі коефіцієнти кореляції спостерігалися між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами і всіма поліфосфатними фракціями. В той же час у мутантного штаму CRN відмічалися значуща кореляція між усіма досліджуваними показниками. За головним фактором 2 у батьківського штаму CRY значущі коефіцієнти були між показниками “dancing bodies”, ЕПФА, вмістом поліФ4 і поліФ5. У мутантного штаму CRN кореляція зі значущими коефіцієнтами спостерігалася між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами, ЕПФА і поліФ4. Висновки. Отримані дані свідчать про прямий зв’язок рухливості волютинових гранул з фосфорним метаболізмом в досліджуваних умовах. Припускається, що явище “dancing bodies” може бути наслідком активності вакуолярних поліфосфатаз
It is known that moving volutin granules (“dancing bodies”), mechanism of which occurrence remains poorly understood, can be observed in yeast vacuoles. This study was performed to reveal the presence of a connection between moving volutin granules of Saccharomyces cerevisiae and polyphosphate metabolism in conditions of phosphoric starvation and hypercompensation. Methods. Cytological, biochemical, statistical methods were used in the study. Results. It was observed that the inactivation of the PPN1 gene, which encodes exopolyphosphatase Ppn1, resulted in a change in the number of cells with moving volutin granules (“dancing bodies” index) in the studied conditions. The index of “dancing bodies” was almost always lower in mutant CRN strain than in parent CRY strain. Using linear correlation analysis and factor analysis with the method of principal component, it was established that the “dancing bodies” index in both strains had significant correlation coefficients with exopolyphosphatase activity (EPPA) and the content of polyphosphate fractions (polyP). The difference was that this index in parent strain correlated better with the first three fractions of inorganic polyphosphates, while in mutant strain – with polyP4 and EPPA. Conclusions. Obtained data indicated the direct connection of motion of volutin granules with phosphoric metabolism in the studied conditions. It is assumed that the phenomenon of “dancing bodies” may be a consequence of the activity of vacuolar polyphosphatases.
Дод.точки доступу:
Gromozova, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Vovchuk, S. I.
    The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development [Text] / S. I. Vovchuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - P3-12


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL
ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
Анотація: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді.
Дод.точки доступу:
Gromozova, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Pidgorskyi, V. S.
    The role of polyphosphatases in the cell wall and cytoplasmic membrane response to the action of stress [Text] / V. S. Pidgorskyi, S. I. Voychuk, E. N. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P59-65


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (химия)
ГИДРОЛАЗЫ ФОСФОМОНОЭФИРОВ -- PHOSPHORIC MONOESTER HYDROLASES (химия)
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE (метаболизм)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Досліджено вплив змін у фосфорному метаболізмі клітин на вміст компонентів клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани під дією фізичних і хімічних факторів. У дослідженні було використано штами дріжджів Saccharomyces cerevisiae, дефектні за екзополіфосфатазами PPN1 і РРХ1. Стрес індукували за допомогою осмотичного шоку, перекісного і кислотного шоку, а також за допомогою радіочастотного електромагнітного випромінювання. Штами з видаленими PPN1 і РРХ1 мали підвищений вміст слабозв’язаних і лужно-чутливих білків клітинної стінки та вдвічі знижений вміст глюкозаміну. Склад жирних кислот не змінювався, у той час як вміст стеролів варіював у залежності від штамових особливостей. Ефективність і направленість дії стресових факторів була індивідуальною, фактор-специфічною. Мінорні компоненти виявилися найбільш лабільними і активно реагуючими на дію стресів. Це вказує на їх потенціал для застосування як біомаркерів, а також у біотехнологічних процесах. Таким чином, поліфосфатази PPN1 і РРХ1 беруть участь у регуляції біосинтезу компонентів клітинної стінки і мембрани; вони підтримують їх структуру і несуть відповідальність за зміни у відповідь на вплив стресових факторів.
Дод.точки доступу:
Voychuk, S. I.
Gromozova, E. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Ianieva, O. D.
    Tolerance of yeastsis isolated from pickled cucumbers to stress factors [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - P34-45


MeSH-головна:
ОГУРЕЦ -- CUCUMIS (микробиология)
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ МИКРОБИОЛОГИЯ -- FOOD MICROBIOLOGY (методы)
ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ -- CUCUMIS SATIVUS (микробиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка, рост и развитие)
ПИЩЕВЫЕ КОНСЕРВАНТЫ -- FOOD PRESERVATIVES
Анотація: Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, стійкість дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів з солоних огірків були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 23 штами дріжджів було ізольовано з 9 зразків солоних огірків та розсолу. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 9,3х10 КУО/мл. Більшість ізольованих штамів належали до видів Debaryomyces hansenii (26,1 %), Wickerhamomyces anomalus (30,4 %) та до роду Рichia (26,1 %). Виділені дріжджі демонстрували різний рівень стійкості до харчових консервантів — слабких органічних кислот: були доволі чутливі до дії сорбінової та оцтової кислот, але проявляли високу стійкість до пропіонату та бензоату. Сорбінова кислота мала найбільш пригнічуючу дію серед досліджених консервантів. Більшість ізольованих дріжджів були гало- та осмотолерантними, ряд з них проявляли високу стійкість до хлориду натрію (МІК вище 15 % NaCl). МІК хлориду натрію для ряду ізолятів була в 1,5-2 рази вище на агаризованому середовищі, ніж в рідкому. 22 з 23 ізолятів гідролізували трибутирин, жоден не виявляв целюлолітичних властивостей, 13 % штамів були протеолітичними, 56,5 % були здатні зброджувати глюкозу. Висновки. В роботі досліджений склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, представлена стійкість дріжджів до сольового та осмотичного стресів та чутливість до таких харчових консервантів, як сорбінова та оцтова кислоти. Ізольовані дріжджі потенційно можуть викликати псування продукту через газоутворення або гідроліз ліпідів, але, переважно, не мають гідролітичних властивостей, що можуть вплинути на якість продукту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)