Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Дрожжи<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-54 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pidgorskyi V. S., Ianieva O. D., Fomina M. O., Tkachenko K. S., Stoyan V. S.
Назва : Ethanol Production From Starch by Yeasts Isolated From Crops and Dairy Products
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 4. - С. 82-89 (Шифр МУ14/2016/78/4)
MeSH-головна: СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ЭТАНОЛ -- ETHANOL
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Hrushanyk N. V., Stasyk O. V., Stasyk O. G.
Назва : Oxidative stress regulation in the yeast Ogataea polymorpha producer of human α-synuclein
Місце публікування : The Ukrainian biochemical journal. - Київ, 2020. - Vol. 92, № 5. - С. 120-133 (Шифр УУ60/2020/92/5)
MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: In this study we analyzed how exogenous glucose levels affect enzymatic and non-enzymatic antioxidant defense systems and markers of oxidative stress in cells of the methylotrophic yeast Ogataea polymorpha producing recombinant human α-synuclein, implicated in pathogenesis of neurodegenerative Parkinson’s disease (PD). We found that glucose depletion up-induced activity of antioxidant enzymes superoxide dismutase, and catalase, and increased content of reduced and oxidized glutathione in the cells cultivated in the medium with 0.1% glucose, as compared to physiological growth condition (1% glucose-containing medium). In addition, low glucose concentration in the medium upregulated content of proteins carbonyl groups and of products of lipid peroxidation. Notably, the shift in the equilibrium toward pro-oxidant changes was similar for recombinant α-synuclein producer and parental wild-type strain. Thus, glucose limitation leads to the overproduction of reactive oxygen species in the methylotrophic yeast cells independently of the recombinant human α-synuclein production
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ianieva O. D. , Ogirchuk K. S.
Назва : Yeasts associated with salted herring and brine, Ukraine
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 2. - С. 80-91 (Шифр МУ14/2018/80/2)
MeSH-головна: РЫБНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FISH PRODUCTS
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Анотація: Дріжджі — одноклітинні еукаріотичні мікроорганізми, які широко розповсюджені в різноманітних харчових продуктах, особливо з низькими показниками рН, активності води або високим вмістом цукру або солі, де більшість бактерій не здатні вижити. Майже нічого не відомо про дріжджову мікробіоту в такому популярному в Україні продукті, як солоному оселедці. Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти в зразках солоного оселедця, стійкість ізольованих дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів із зразків оселедця були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 57 штамів дріжджів було ізольовано з 10 зразків солоного оселедця та розсолу, придбаних на ринках та супермаркетах в Україні. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 3,69 log10 КУО/мл. Ізольовані дріжджі були ідентифіковані як Debaryomyces hansenii (38 % штамів), Candida sake (20 % штамів), Candida zeylanoides (13 % штамів), Yarrowia lipolytica (9 % штамів) та ін. Більшість ізольованих дріжджів мали ліполітичну активність (98 % штамів), але лише невеликий відсоток з них були протеолітичними (7% штамів). Більшість ізолятів не були здатні до ферментації глюкози (70 % штамів). Виділені дріжджі характеризувалися високою чутливістю до таких харчових консервантів, як сорбінова (МІК 0,05-0,25 г/л) та оцтова кислоти (МІК 0,1-1 г/л) за низького значення рН та демонстрували широкий спектр стійкості до бензоату та пропіонату. Пригнічуюча дія слабких органічних кислот щодо ізольованих дріжджів знижувалася в рази при підвишенні рН середовища до 5,5. Значна частина дріжджів характеризувалася високим рівнем галотолерантності (МІК NaCl вище 150 г/л) та осмотолерантності (здататності до росту при 50 % глюкози). Висновки. В роботі представлені дані щодо видового складу дріжджів, ізольованих із солоного оселедця, їх стійкість до сольового та осмотичного стресу та чутливість до харчових консервантів.
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ianieva O. D.
Назва : Biosurfactant-producing yeasts isolated from flowering plants and bees
Місце публікування : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т . - Київ, 2013. - № 4. - С. 53-59 (Шифр МУ14/2013/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ГЛИКОЛИПИДЫ -- GLYCOLIPIDS
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ianieva O. D.
Назва : Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 2. - С. 51-64 (Шифр МУ14/2019/81/2)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
КАНДИДЫ -- CANDIDA
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ianieva O. D.
Назва : Tolerance of yeastsis isolated from pickled cucumbers to stress factors
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2017. - Том 79, N 5. - С. 34-45 (Шифр МУ14/2017/79/5)
MeSH-головна: ОГУРЕЦ -- CUCUMIS
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ МИКРОБИОЛОГИЯ -- FOOD MICROBIOLOGY
ОГУРЕЦ ПОСЕВНОЙ -- CUCUMIS SATIVUS
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ПИЩЕВЫЕ КОНСЕРВАНТЫ -- FOOD PRESERVATIVES
Анотація: Метою цієї роботи було дослідити склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, стійкість дріжджів до різних стресових факторів (сольового та осмотичного стресу, харчових консервантів) та їх гідролітичні властивості, що можуть призвести до псування продукту. Методи. Культури дріжджів з солоних огірків були ізольовані методом серійних розведень та ідентифіковані відповідно до фенотипових ознак. Було визначено стійкість ізольованих дріжджів до стресових факторів та їх гідролітичні властивості. Результати. 23 штами дріжджів було ізольовано з 9 зразків солоних огірків та розсолу. Кількість дріжджів в зразках варіювала від нуля до 9,3х10 КУО/мл. Більшість ізольованих штамів належали до видів Debaryomyces hansenii (26,1 %), Wickerhamomyces anomalus (30,4 %) та до роду Рichia (26,1 %). Виділені дріжджі демонстрували різний рівень стійкості до харчових консервантів — слабких органічних кислот: були доволі чутливі до дії сорбінової та оцтової кислот, але проявляли високу стійкість до пропіонату та бензоату. Сорбінова кислота мала найбільш пригнічуючу дію серед досліджених консервантів. Більшість ізольованих дріжджів були гало- та осмотолерантними, ряд з них проявляли високу стійкість до хлориду натрію (МІК вище 15 % NaCl). МІК хлориду натрію для ряду ізолятів була в 1,5-2 рази вище на агаризованому середовищі, ніж в рідкому. 22 з 23 ізолятів гідролізували трибутирин, жоден не виявляв целюлолітичних властивостей, 13 % штамів були протеолітичними, 56,5 % були здатні зброджувати глюкозу. Висновки. В роботі досліджений склад дріжджової мікробіоти солоних огірків, представлена стійкість дріжджів до сольового та осмотичного стресів та чутливість до таких харчових консервантів, як сорбінова та оцтова кислоти. Ізольовані дріжджі потенційно можуть викликати псування продукту через газоутворення або гідроліз ліпідів, але, переважно, не мають гідролітичних властивостей, що можуть вплинути на якість продукту.
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kharchuk M. S., Gromozova E. N.
Назва : The effect of phosphorus metabolism on the motion of Saccharomyces cerevisiae volutin granules
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2021. - Том 83, N 3. - С. 46-55 (Шифр МУ14/2021/83/3)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES
Анотація: Відомо, що у вакуолях дріжджів можуть спостерігатися рухливі волютинові гранули (“dancing bodies”), механізм виникнення яких донині залишається малодослідженим. Мета. Виявити наявність зв’язку між рухливістю волютинових гранул Saccharomyces cerevisiae і метаболізмом поліфосфатів в умовах фосфорного голодування і гіперкомпенсації. Методи. У роботі використовували цитологічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Результати. Показано, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами (показник “dancing bodies”) в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації у батьківського і мутантного (ΔPPN1) штамів відрізнялася. Інактивація гена PPN1, який кодує екзополіфосфатазу Ppn1, призводила до зміни показнику “dancing bodies” в досліджуваних умовах. У мутантного штаму CRN кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами майже завжди була нижчою, ніж у батьківського штаму CRY. Зміна загальної кількості неорганічних поліфосфатів в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації мала однакову тенденцію для обох штамів. Відмінною рисою було те, що інактивація гена PPN1 призводила до більшого накопичення цих полімерів у мутантного штаму CRN, ніж у батьківського штаму CRY. У обох штамів відмічалась суттєва різниця у профілі поліфосфатних фракцій 1, 2 і 3 (поліФ1, поліФ2 і поліФ3 відповідно). Однак були і загальні риси в динаміці вмісту фракцій цих полімерів. Суттєвих відмінностей у фракціях 4 і 5 (поліФ4 і поліФ5 відповідно) не спостерігалося як у мутантного, так і у батьківського штамів. Встановлено, що в умовах нормального забезпечення фосфором клітин, фосфорного голодування і гіперкомпенсації динаміка загальної екзополіфосфатазної активності (ЕПФА) для обох штамів виявилася майже асинхронною. Відмічено, що показники ЕПФА в деякій мірі мали відповідність до зміни показника “dancing bodies” як для батьківського штаму CRY, так і для мутантного штаму CRN. За допомогою лінійного кореляційного аналізу було встановлено, що кількість клітин з рухливими волютиновими гранулами у батьківського штаму CRY достовірно корелювала з ЕПФА і вмістом поліФ1, поліФ2 і поліФ3. В той же час у мутантного штаму CRN показник “dancing bodies” мав достовірний зв’язок з ЕПФА і вмістом поліФ4. За результатами факторного аналізу за методом головних факторів у батьківського штаму CRY за головним фактором 1 найбільш значущі коефіцієнти кореляції спостерігалися між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами і всіма поліфосфатними фракціями. В той же час у мутантного штаму CRN відмічалися значуща кореляція між усіма досліджуваними показниками. За головним фактором 2 у батьківського штаму CRY значущі коефіцієнти були між показниками “dancing bodies”, ЕПФА, вмістом поліФ4 і поліФ5. У мутантного штаму CRN кореляція зі значущими коефіцієнтами спостерігалася між кількістю клітин з рухливими волютиновими гранулами, ЕПФА і поліФ4. Висновки. Отримані дані свідчать про прямий зв’язок рухливості волютинових гранул з фосфорним метаболізмом в досліджуваних умовах. Припускається, що явище “dancing bodies” може бути наслідком активності вакуолярних поліфосфатазIt is known that moving volutin granules (“dancing bodies”), mechanism of which occurrence remains poorly understood, can be observed in yeast vacuoles. This study was performed to reveal the presence of a connection between moving volutin granules of Saccharomyces cerevisiae and polyphosphate metabolism in conditions of phosphoric starvation and hypercompensation. Methods. Cytological, biochemical, statistical methods were used in the study. Results. It was observed that the inactivation of the PPN1 gene, which encodes exopolyphosphatase Ppn1, resulted in a change in the number of cells with moving volutin granules (“dancing bodies” index) in the studied conditions. The index of “dancing bodies” was almost always lower in mutant CRN strain than in parent CRY strain. Using linear correlation analysis and factor analysis with the method of principal component, it was established that the “dancing bodies” index in both strains had significant correlation coefficients with exopolyphosphatase activity (EPPA) and the content of polyphosphate fractions (polyP). The difference was that this index in parent strain correlated better with the first three fractions of inorganic polyphosphates, while in mutant strain – with polyP4 and EPPA. Conclusions. Obtained data indicated the direct connection of motion of volutin granules with phosphoric metabolism in the studied conditions. It is assumed that the phenomenon of “dancing bodies” may be a consequence of the activity of vacuolar polyphosphatases.
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : lanieva O. D.
Назва : Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 5. - С. 65-87 (Шифр МУ14/2020/82/5)
MeSH-головна: МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER
ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): галотолерантные дрожжи
Анотація: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів.
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pidgorskyi V. S., Voychuk S. I., Gromozova E. N.
Назва : The role of polyphosphatases in the cell wall and cytoplasmic membrane response to the action of stress
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2017. - Том 79, N 1. - С. 59-65 (Шифр МУ14/2017/79/1)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ГИДРОЛАЗЫ ФОСФОМОНОЭФИРОВ -- PHOSPHORIC MONOESTER HYDROLASES
КЛЕТОЧНАЯ МЕМБРАНА -- CELL MEMBRANE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Досліджено вплив змін у фосфорному метаболізмі клітин на вміст компонентів клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани під дією фізичних і хімічних факторів. У дослідженні було використано штами дріжджів Saccharomyces cerevisiae, дефектні за екзополіфосфатазами PPN1 і РРХ1. Стрес індукували за допомогою осмотичного шоку, перекісного і кислотного шоку, а також за допомогою радіочастотного електромагнітного випромінювання. Штами з видаленими PPN1 і РРХ1 мали підвищений вміст слабозв’язаних і лужно-чутливих білків клітинної стінки та вдвічі знижений вміст глюкозаміну. Склад жирних кислот не змінювався, у той час як вміст стеролів варіював у залежності від штамових особливостей. Ефективність і направленість дії стресових факторів була індивідуальною, фактор-специфічною. Мінорні компоненти виявилися найбільш лабільними і активно реагуючими на дію стресів. Це вказує на їх потенціал для застосування як біомаркерів, а також у біотехнологічних процесах. Таким чином, поліфосфатази PPN1 і РРХ1 беруть участь у регуляції біосинтезу компонентів клітинної стінки і мембрани; вони підтримують їх структуру і несуть відповідальність за зміни у відповідь на вплив стресових факторів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sibirny A. A.
Назва : Sensing and signaling for peroxisome autophagic degradation (pexophagy) in yeasts
Місце публікування : Український біохімічний журнал: Науч.-теорет.журн./ НАН України, Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. - К., 2013. - Т. 85, № 6. - С. 166-182. - ISSN 0201-8470 (Шифр УУ1/2013/85/6). - ISSN 0201-8470
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПЕРОКСИСОМЫ -- PEROXISOMES
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vovchuk S. I., Gromozova O. M.
Назва : The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 3-12 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL
ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES
Анотація: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Гладка Г. В., Варбанець Л. Д., Таширев А. Б.
Назва : β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43 (Шифр МУ14/2018/80/2)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS
Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арзуманян В. Г., Сергеев А. Ю., Шелемех О. В.
Назва : Антагонистическая активность MALASSEZIA SPP. к другим клинически значимым родам дрожжей
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины: Междунар. науч.- практ. журн./ Рос. АМН. - 2009. - Т. 148, № 9. - С. 298-303 (Шифр БР31/2009/148/9)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Дрожжи
MALASSEZIA
Клетки-киллеры
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Арзуманян В. Г., Магаршак О. О., Семенов Б. Ф.
Назва : Дрожжеподобные грибы у пациентов с аллергическими заболеваниями: видовое разнообразие и чувствительность к противогрибковым препаратам
Місце публікування : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - Москва, 2000. - T.129.-№ 6. - С. 704-708 (Шифр БР31/2000/6)
MeSH-головна: ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS
КАНДИДЫ -- CANDIDA
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабіч Т. В., Коваленко Е. О., Нагорна С. С.
Назва : Пошук продуцентів лектинів серед представників деяких родів дріжджів
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2002. - Т. 64, № 6. - С. 41-46 (Шифр МУ14/2002/64/6)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Безрученко И. А.
Назва : Патогенные дрожжеподобные микроорганизмы. Унифицированные методы лабораторной диагностики урогенитальных кандидозов
Місце публікування : Дерматологія та венерологія. - Харків, 2001. - № 2. - С. 34-36 (Шифр ДУ16/2001/2)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
КАНДИДЫ -- CANDIDA

Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Блаженко О. В., Котлярчук А. Б., Убийвовк В. М.
Назва : Транскрипційна регуляція гену GSH2 Hansenula polymorpha у відповідь на дію іонів кадмію
Місце публікування : Український біохімічний журнал: Науч.-теорет.журн./ НАН України, Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. - К., 2014. - Т. 86, № 1. - С. 75-84. - ISSN 0201-8470 (Шифр УУ1/2014/86/1). - ISSN 0201-8470
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ГЕНЫ РЕГУЛЯТОРНЫЕ -- GENES, REGULATOR
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
КАДМИЙ -- CADMIUM
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Буторова Л. И., Калинин А. В.
Назва : Применение энтерола в клинической практике: механизмы действия и показания
Місце публікування : Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2005. - № 5. - С. 34-37 (Шифр КР25/2005/5)
Предметні рубрики: CLOSTRIDIUM DIFFICILE-- действ преп
Дрожжи
Эстерол-- тер прим
Диарея-- лек тер-- проф
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голубев В. И.
Назва : Микоциногения у дрожжей рода starmera [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Mycocinogeny in yeast of the genus starmera
Місце публікування : Проблемы медицинской микологии: научно-практический журнал. - 2017. - т. 19, № 2. - С. 10-13 (Шифр ПР27/2017/19/2)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КИЛЛЕРНЫЕ ФАКТОРЫ ДРОЖЖЕЙ -- KILLER FACTORS, YEAST
ДРОЖЖИ -- YEASTS
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гончар М. В.
Назва : Альтернативні механізми детоксикації формальдегіду, форміату та пероксиду водню у метилотрофних дріжджів
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - Київ, 2000. - Т. 62, № 1. - С. 30-39 (Шифр МУ14/2000/62/1)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-54 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)