Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Дыхание искусственное<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

Яблонь, О. С.
Віддалені наслідки в дітей, які зазнали впливу штучної вентиляції легень у неонатальному періоді [Текст] / О. С. Яблонь, О. В. Мазулов, Ю. О. Кислова // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 4. - С. 111-113

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (вредные воздействия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (осложнения)
Дод.точки доступу:
Мазулов, О. В.
Кислова, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Юревич, В. М.
    Прогресс и новые технологии увлажнения, обогрева и бактериальной фильтрации дыхательной смеси газов при респираторной поддержке [Текст] / В. М. Юревич // Вестник интенсивной терапии. - 2011. - № 2. - С. 28-32

Рубрики: Респираторная терапия

   Дыхание искусственное

   Дыхательных путей болезни--тер

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффекты триггерной искусственной вентиляции легких по потоку у новорожденных с респираторным дистресс-синдромом [Текст] / М. С. Ефимов [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 1999. - № 4. - С. 36-39

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (физиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы, оборудование, тенденции)
Дод.точки доступу:
Ефимов, М. С.
Шаламов, В. Ю.
Миленин, О. Б.
Дегтярев, Д. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффективность и безопасность применения дексмедетомидина для седации больных при проведении продленной ИВЛ в отделениях реанимации и интенсивной терапии (результаты российского многоцентрового исследования) [Текст] / В. В. Никода [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 5. - С. 47-53

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION (методы)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (лекарственная терапия)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Никода, В. В.
Грицан, А. И.
Еременко, А. А.
Заболотских, И. Б.
Киров, М. Ю.
Лебединский, К. М.
Левит, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій [Текст] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 59-61. - Бібліогр.: с. 61

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну. Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО. Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання. Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.). Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Винниченко, О. В.
Шевченко, В. М.
Ашаренков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штабницкий, В. А.
Острый респираторный дистресс-синдром: пути оптимизации транспорта кислорода и улучшения прогноза [Текст] / В. А. Штабницкий, А. Г. Чучалин // Терапевтический архив. - 2014. - Т. 86, № 11. - С. 115-122

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ВЕНТИЛЯЦИЯ ЛЕГКИХ ВЫСОКОЧАСТОТНАЯ -- HIGH-FREQUENCY VENTILATION (использование)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Чучалин, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черных, А. С.
Респираторная поддержка при переводе детей на самостоятельное дыхание (обзор) [Текст] / А. С. Черных // Анестезиология и реаниматология. - 2013. - № 1. - С. 74-76

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (история, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Федорова, Е. А.
    Постоянное положительное давление в дыхательных путях и высокочастотная вентиляционная поддержка независимого легкого у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких [Текст] / Е. А. Федорова, М. А. Выжигина, Ю. С. Гальперин // Анестезиология и реаниматология. - 2004. - № 1. - С. 31-35

Рубрики: Легких болезни обструктивные

   Легких вентиляция

   Дыхание искусственное

Дод.точки доступу:
Выжигина, М. А.
Гальперин, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Феданов, А. В.
Сравнительная оценка различных доступов к трахее для проведения ИВЛ у больных с депрессиями кроветворения [Текст] / А. В. Феданов, Г. М. Галстян, В. М. Городецкий // Анестезиология и реаниматология. - 2001. - № 3. - С. 27-33

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕСПИРАТОРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, RESPIRATORY SYSTEM (использование, тенденции)
КРОВЕТВОРЕНИЕ -- HEMATOPOIESIS (физиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование, методы, статистика)
Дод.точки доступу:
Галстян, Г. М.
Городецкий, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Файнгольд, О. А.
Альтернативный метод интубации трахеи [Текст] / О. А. Файнгольд, Г. А. Юдин // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2001. - Т. 2, № 3. - С. 114-115

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (классификация, методы, оборудование)
Дод.точки доступу:
Юдин, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Філик, О. В.
Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология, ультрасонография)
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN (дефицит)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Філик, О. В.
Тривалість штучної вентиляції легень та функціонування діафрагми у дітей з гострою дихальною недостатністю [Текст] / О. В. Філик // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 83-88. - Бібліогр.: с. 88

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, терапия, ультрасонография)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пацієнти з комбінованими формами дихальної недостатності часто мають довготривале чи навіть невдале відлучення від штучної вентиляції легень (ШВЛ). Мета дослідження: порівняти тривалість проведення ШВЛ, а також показники функціонування діафрагми при використанні технологій P-SIMV та BIPAP у пацієнтів на етапі відлучення від ШВЛ. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне нерандомізоване когортне дослідження серед 27 пацієнтів з гострою дихальною недостатністю. До І (режим P-SIMV) та ІІ груп пацієнтів (режим BIPAP ) увійшло по 10 пацієнтів. Первинними точками оцінювання результатів лікування були тривалість проведення інвазивної ШВЛ; вторинними точками — амплітуда рухів обох куполів діафрагми, фракція стоншення діафрагми, виникнення декомпенсованого респіраторного чи змішаного ацидозу. Результати. Середня тривалість проведення ШВЛ у пацієнтів першої групи становила 14,14 ± 1,83 доби, у пацієнтів другої групи — 13,2 ± 2,56 доби (p = 0,32). Амплітуда рухів куполів діафрагми в першу добу дослідження становила в І групі пацієнтів 7,2 ± 1,8 мм, у ІІ групі — 6,8 ± 1,5 (p = 0,42); на 5-ту добу лікування цей показник вірогідно не відрізнявся між групами та в І групі зростав до 8,1 ± 2,1 мм, у ІІ — до 8,4 ± 1,9 мм (p = 0,12 та p = 0,89). Вже на 9-ту добу лікування амплітуда рухів правого купола діафрагми вірогідно (р = 0,04) відрізнялася у І групі пацієнтів щодо ІІ групи (9,0 ± 2,1 мм та 10,0 ± 1,3 мм відповідно) та щодо попереднього етапу обстеження (p = 0,05 та p = 0,04). Амплітуда рухів правого купола діафрагми залишалася на рівні понад 10 мм у ІІ групі пацієнтів і на 13-ту та 17-ту добу спостереження за пацієнтами. Висновки. Тривалість проведення ШВЛ у дітей з поєднанням обструктивного та рестриктивного типів дихальної недостатності в І та ІІ групах вірогідно не відрізнялася. Спонтанні дихальні зусилля були вірогідно вищими у пацієнтів ІІ групи починаючи з 9-ї доби порівняно з пацієнтами І групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Філик, О. В.
Дисфункція діафрагми в дітей із гострою дихальною недостатністю [Текст] / О. В. Філик // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 73-77. - Бібліогр.: с. 76-77

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология, терапия, ультрасонография, этиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Філик, О. В.
Діафрагмальна дисфункція у дітей на штучній вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 50-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (вредные воздействия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: тучна вентиляція легень (ШВЛ) може призводити до ушкодження діафрагми, що називають вентилятор-індукованою діафрагмальною дисфункцією та пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії і тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити поширеність діафрагмальної дисфункції серед дітей залежно від стратегії проведення ШВЛ. Робочою була гіпотеза, що виникнення діафрагмальної дисфункції не залежить від стратегії проведення ШВЛ. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі у дослідженні на будь-якому з його етапів, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування. До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи ввійшли пацієнти, у яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, у яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включені 82 пацієнти. Для оцінювання показників, що залежали від віку, пацієнтів було розподілено на вікові підгрупи: 1-ша підгрупа — діти віком 1 міс. — 1 рік; 2-га підгрупа — діти 1–3 років; 3-тя підгрупа — діти 3–6 років; 4-та підгрупа — діти 6–13 років; 5-та підгрупа — діти 13–18 років. Етапи дослідження: 1-ша доба (d1), 3-тя доба (d3), 5-та доба (d5), 7-ма доба (d7), 9-та доба (d9), 14-та доба (d14), 28-ма доба (d28). В обох групах пацієнтів вивчали: зміни амплітуди рухів діафрагми впродовж дослідження; контрактильні властивості діафрагми за допомогою визначення фракції її стоншення та динаміку впродовж дослідження; розглядали зниження даного показника менше 15 % як маркер діафрагмальної слабкості; підвищення його понад 35 % як маркер високої роботи дихання та потенційно ушкоджуючий чинник для діафрагми; час вдиху за ультразвуковими даними; моніторували показники кислотно-лужної рівноваги крові та параметри штучної вентиляції легень. Результати. Нами виявлено специфічні вікові особливості: серед пацієнтів 1-ї вікової підгрупи в І групі реєстрували слабкість для правого купола діафрагми з компенсаторним надмірним рівнем скорочень лівого купола на початку відлучення та на етапі d9, тоді як у ІІ групі епізод надмірної роботи діафрагми був зареєстрований лише на етапі d5. Серед пацієнтів 2-ї вікової групи І групи зміни були діаметрально протилежними порівняно з 1-ю віковою підгрупою щодо куполів діафрагми — переважала надмірна робота правого з низькими показниками скорочення лівого купола на всіх етапах дослідження, тоді як у ІІ групі — епізод діафрагмальної слабкості на етапі d3. У 3-й віковій підгрупі вірогідно пізніше відновлювалася належна діафрагмальна активність у І групі пацієнтів порівняно з ІІ групою. У 4-й віковій підгрупі серед пацієнтів І групи відмічено епізод високої роботи діафрагми на етапі d5, тоді як у ІІ групі всі показники були в рекомендованих діафрагм-протективною стратегією межах. У 5-й віковій підгрупі в І групі вірогідно частіше реєстрували надмірну роботу як правого, так і лівого купола діафрагми, у ІІ групі були епізоди як діафрагмальної слабкості, так і надмірної її роботи. Використання в комплексній інтенсивній терапії діафрагм-протективної стратегії дозволило знизити тривалість відлучення від ШВЛ: у пацієнтів 1-ї вікової підгрупи — в 1,5 раза (p = 0,08); у пацієнтів 2-ї вікової підгрупи — у 2,4 раза (p = 0,18); у 4-й віковій підгрупі — в 1,75 раза (p = 0,1); у 5-й віковій підгрупі — у 4,25 раза (p = 0,009). У пацієнтів 3-ї вікової підгрупи тривалість ШВЛ зросла в 1,1 раза (p = 0,68). Висновки. Поширеність та різноманітність проявів діафрагмальної дисфункції залежить від стратегії проведення механічної вентиляції легень. Комплексний підхід на етапі відлучення від респіраторної терапії, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії ШВЛ, дозволяє зменшити інцидентність виникнення дисфункції діафрагми та знизити тривалість відлучення від ШВЛ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Філик, О. В.
Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень на етапі відлучення від респіраторної терапії в дітей / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ОДЫШКА -- DYSPNEA (профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Штучна вентиляція легень (ШВЛ) у значної частини пацієнтів може спричиняти діафрагмальну дисфункцію, яку пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії та тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити ефективність діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної стратегії при проведенні відлучення від ШВЛ у дітей. Робочою була гіпотеза, що проведення діафрагм-протективної та легенево-протективної стратегій ШВЛ не впливатиме на рівень диспное, тривалість відлучення від ШВЛ, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Всі пацієнти були розподілені випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи увійшли пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включено 82 пацієнти. Ми вивчали показники функції діафрагми (фракцію її стоншення й амплітуду рухів), показники кислотно-лужної рівноваги крові. Нами було проаналізовано рівень диспное за шкалою D-VAS для пацієнтів 6–18 років, частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ впродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта та припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати. В нашому дослідженні встановлено, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1 % пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 та 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Таке збільшення тривалості ШВЛ серед пацієнтів ІІ групи варто інтерпретувати разом з показником успішності відлучення від ШВЛ, що був вищим у даній групі хворих. Можна припустити, що більшу клінічну цінність для пацієнта мала успішність відлучення, аніж власне тривалість ШВЛ, проте таке трактування потребує подальших досліджень. Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою та становила 29,2 ± 3,1 та 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід на етапі відлучення від ШВЛ, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної, дозволяє зменшити частоту диспное у пацієнтів, підвищити ймовірність успішного відлучення від штучної вентиляції легень та зменшити час перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Філик, О. В.
Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 149-154. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (осложнения, терапия, этиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Метою даного дослідження було проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були «гіпертермія центрального генезу» та «відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією». Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у вересні — жовтні 2018 року. Результати. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м’язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180°. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 °C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 °C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно — від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2–4 год у денний період часу впродовж 2–3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки. Контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Філик, О. В.
Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень

Знайти схожі

18.

Фіксація перелому ключиці в пацієнтів із флотуючою грудною кліткою й політравмою [Текст] / А. Ю. Філь [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 107-110. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE (повреждения, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование)
Анотація: 10 % вікончастих переломів ребер трапляються в комбінації з переломом ключиці. Додаткова втрата функції ключицею веде до зростання дихальної недостатності. Мета: встановити показання для фіксації перелому ключиці, асоційованого з вікончастим переломом ребер і політравмою. Матеріали та методи. Дане дослідження проводилось на базі комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова, у якій відділення інтенсивної терапії повністю забезпечене кваліфікованими травматологами й лікарями. Для відбору пацієнтів була використана лікарняна база даних з 2016 по 2018 рік. Результати. Перед призначенням 100% О2 в обох групах вимірювались SpO2 і частота дихальних рухів, суттєвої різниці між результатами вимірів не знайдено: середні значення — 83,70 ± 0,52 % і 43 дихальні рухи за хвилину відповідно. Після хірургічної стабілізації ключиці в групі 2 отримано такі результати: SpO2 зросла до 88,4 ± 0,7 %, частота дихальних рухів зменшилась до 27 за хвилину без підтримки О2. Після призначення 100% О2 SpO2 зросла до 98,3 ± 0,3 %, частота дихальних рухів зменшилась до 22 за хвилину. Середня тривалість проведення штучної вентиляції легень становила 9,67 дня в групі 1 і 5,34 дня — в групі 2, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії для групи 1 — 15,72 дня, для групи 2 — 12,46 дня, середня тривалість перебування в лікарні для групи 1 становила 32 дні, для групи 2 — 22 дні. Пацієнти, які отримували оперативне лікування, на противагу пацієнтам, які отримували консервативне, не мали потреби в проведенні трахеостомії — 25 % (n = 2). Ми також помітили нижчу частоту ускладнень, асоційованих зі штучною вентиляцією легень: у групі 1 було зареєстровано 2 випадки пневмонії (25 %), у групі 2 не було зареєстровано жодного випадку. Летальність становила 12,5 % у групі 1 (n = 1), усі пацієнти, які отримували оперативне лікування, вижили. Для встановлення рівня значущості використовувався показник SpO2. Для статистичної обробки даних використовувалась програма Microsoft Excel, функція T.DIST.2T. Імовірність нульової гіпотези Н0 р 0,001. Висновки. У групі пацієнтів, які отримували хірургічне лікування, нижча летальність, менша тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії, тривалість перебування в лікарні, краща дихальна функція зі зменшенням надмірних зусиль. У цій групі також значно менша тривалість штучної вентиляції легень і, відповідно, менша частота пневмоній і потреби в трахеостомії. Ключицю можна назвати воротарем грудної клітки. Показання для фіксації перелому ключиці в пацієнтів із політравмою й вікончастим переломом ребер такі: критичний стан пацієнта, незадовільний стан м’яких тканин, наростаюча дихальна недостатність. Зовнішня фіксація є методом вибору, тому що вона забезпечує: мінімальний ризик інфікування, мінімальну крововтрату, мінімальне пошкодження джерел кровопостачання, контроль пошкоджень
Flail chest is accompanied by clavicle fracture in 10 % of patients. Additional loss of collarbone function causes increasing respiratory insufficiency. Objective: to establish indications for fixation of clavicle fracture associated with the flail chest and polytrauma. Materials and methods. The study had been conducted in Lviv Municipal Clinical Hospital No. 8, which is fully staffed with qualified trauma surgeons and intensive care unit physicians. The in-hospital database was used to identify patients for this study from 2016 to 2018. Retrospective cohort analysis has been conducted to compare two groups of patients with polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. The first group was treated conservatively, the second one — surgically. Both groups received O2. All adult patients (over 18 years) had polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. According to the accepted definition, flail chest is when 3 or more consecutive ribs are fractured in 2 or more places. Polytrauma is defined as the injury severity score being greater than 15 points. Characteristics included age, sex, injury severity score, mechanism of injury, management of clavicle fracture (surgical or conservative), length of stay in the intensive care unit, duration of mechanical ventilation, SpO2, length of in-hospital stay and mortality. Results. Before prescription of 100% oxygen in both groups, SpO2 and breathing rate were measured, and we have not found any significant differences: average values were 83.70 ± 0.52 % and 43 movements per minute, respectively. After surgical stabilization of the claviсle, we obtained the following results in group 2: SpO2 increased to 88.4 ± 0.7 %, breathing rate decreased to 27 movements per minute without O2 support. After prescribing 100% oxygen, SpO2 in group 2 increased to 98.3 ± 0.3 %, breathing rate decreased to 20 movements per minute. Mean duration of mechanical ventilation was 9.67 days in group 1 and 5.34 in group 2, length of stay in the intensive care unit was 15.72 days in group 1 and 12.46 days in group 2, mean length of in-hospital stay in group 1 was 32 days, in group 2 — 22 days. Operatively treated patients have no need of tracheostomy versus conservatively treated — 25 % (n = 2). We also observed the lower frequency of complications associated with artificial ventilation: in group 1, 2 cases of pneumonia (25 %) were detected, in group 2 there were no cases of pneumonia. Mortality was 12.5 % in group 1 (n = 1), all surgically treated patients survived. To establish the level of significance, SpO2 was used. For statistical data processing, Microsoft Excel was applied, with T.DIST.2T function. Null hypothesis possibility Н0 p 0.001. Conclusions. Patients who were treated operatively has the lower mortality rate, the length of stay in the intensive care unit, length of in-hospital stay, better respiratory functions with reduction of excessive efforts. Duration of artificial lung ventilation is significantly lower in this group, as well as the incidence of pneumonia and need of tracheostomy. The clavicle could be named as a gatekeeper of the thorax. Indications for clavicle fracture fixation in patients with the flail chest and polytrauma are: critical condition; poor state of soft tissues; increasing respiratory insufficiency. External fixation is the method of choice as it provides minimal infection risk, minimal blood loss, minimal damage to the blood supply, damage control
Дод.точки доступу:
Філь, А. Ю.
Левицький, Н. В.
Сенюк, Ю. І.
Валігурський, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Управление искусственной вентиляцией легких по объему превосходит управление по давлению [Текст] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 143

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (вредные воздействия, методы)
ЛЕГКИХ ОТЕК -- PULMONARY EDEMA (этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Туркевич, О. М.
Періопераційна протективна штучна вентиляція легень при лапароскопічних операціях у пацієнтів з ожирінням / О. М. Туркевич // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 106-110. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальність. Пацієнти з ожирінням є основною групою ризику для формування резорбційних ателектазів та виникнення післяопераційних легеневих ускладнень. Мета дослідження: дослідити ефективність та безпечність принципів протективної штучної вентиляції легень (ШВЛ) у пацієнтів з ожирінням при абдомінальних лапароскопічних операціях. На сьогодні доведено, що резорбційні ателектази формуються в 90 % пацієнтів, яким проводиться загальна анестезія з ШВЛ. На фоні підвищеного внутрішньочеревного тиску та гіповентиляції базальних відділів легень ателектазування ще більше прогресує та може призвести до суттєвих змін респіраторної механіки та гіпоксемії. Основні компоненти протективної ШВЛ включають у себе: використання невеликих дихальних об’ємів, позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ), вищого від фізіологічного рівня, та проведення інтраопераційного альвеолярного рекрутменту (аРМ). Матеріали та методи. Загалом було 24 пацієнти, які були розподілені на 3 групи: контрольну (ПТКВ5) та дві основні (ПТКВ(10)/аРМ + ПТКВ (10)). У 4 контрольних точках загальної анестезії досліджувались: статичний тораколегеневий комплаєнс, середній внутрішньогрудний тиск та середній артеріальний тиск. Результати. Проаналізувавши статичний тораколегеневий комплаєнс, найкращі результати ми спостерігали у групі, в якій проводились аРМ у поєднанні з наступним підвищенням ПТКВ. Щодо середнього внутрішньогрудного тиску та середнього артеріального тиску суттєвих відмінностей та негативних змін у всіх групах пацієнтів не спостерігалось. Висновки. Інтраопераційне поєднання альвеолярних рекрутментів та наступного підвищеного рівня ПТКВ показує збільшення тораколегеневого комплаєнсу, що може свідчити про зменшення відсотка ателектазованої легеневої тканини. В основній групі пацієнтів не спостерігалось гемодинамічної нестабільності після проведення рекрутменту та встановлення ПТКВ. Попередньо дані методи можна вважати безпечними при лапароскопічних операціях
Background. In this clinical study, main methods of lung-protective ventilation were used in patients with obesity class 2–3 during laparoscopic abdominal operations. The main purpose of the study was to determine the effectiveness of lung-protective ventilation towards resorption atelectasis. Materials and methods. Totally 24 patients were divided into 3 groups: 1 control group and 2 study groups. Patients from group 1 were ventilated without using high positive end-expiratory pressure (PEEP) levels and recruitment maneuvers (RMs). High levels of PEEP (10–15 cm H2O) were used for patients in group 2; RMs plus high PEEP levels were used in group 3. Static lung compliance, middle intrathoracic pressure and average arterial blood pressure were measured in four control points of general anesthesia: control point 1 — after the intubation, control point 2 — after raising the intraabdominal pressure to 15 mmHg, control point 3 — after decreasing intraabdominal pressure to 10 mmHg and control point 4 — after normalizing the level of intraabdominal pressure. RMs were performed using sustained inflation method (40 × 40), after each control point. Results. The best results were obtained in group 3 of patients (RMs + PEEP), in which static lung compliance was significantly higher than in other groups. Conclusions. An intraoperative combination of alveolar recruitment and elevated PEEP level leads to improvement of static lung compliance, which may indicate a decrease in the percentage of atelectatic pulmonary tissue. Hemodynamic instability was not observed after the recruitment and PEEP. Previously, these methods can be considered to be safe during laparoscopic operations
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)