Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (40)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Дыхательная недостаточность<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 159
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Юревич, В. М.
Вспомогательная неинвазивная вентиляция легких: вчера, сегодня, завтра [Текст] / В. М. Юревич // Вестник интенсивной терапии. - 2013. - № 2. - С. 59-61

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагноз, терапия)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффективность неинвазивной вентиляции легких при боковом амиотрофическом склерозе. [Текст] / Т. Н. Левицкий [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 8. - С. 74-77

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ БОКОВОЙ АМИОТРОФИЧЕСКИЙ -- AMYOTROPHIC LATERAL SCLEROSIS (осложнения, терапия)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (осложнения, терапия)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Дод.точки доступу:
Левицкий, Т. Н.
Бабак, С. Л.
Левин, О. С.
Зверев, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штабницкий, В. А.
Острый респираторный дистресс-синдром: пути оптимизации транспорта кислорода и улучшения прогноза [Текст] / В. А. Штабницкий, А. Г. Чучалин // Терапевтический архив. - 2014. - Т. 86, № 11. - С. 115-122

MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ВЕНТИЛЯЦИЯ ЛЕГКИХ ВЫСОКОЧАСТОТНАЯ -- HIGH-FREQUENCY VENTILATION (использование)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Чучалин, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штабницкий, В. А.
Ингаляционный оксид азота: возможности улучшения оксигенации при остром респираторном дистресс-синдроме [Текст] / В. А. Штабницкий, А. Е. Чучалин // Пульмонология. - 2015. - № 2. - С. 180-186

MeSH-головна:
АЗОТА ДВУОКИСЬ -- NITROGEN DIOXIDE (терапевтическое применение, фармакология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагноз, лекарственная терапия)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (методы)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Чучалин, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шлапак, І. П.
Аналіз летальності та оцінка ефективності ранньої протекції верхніх дихальних шляхів при правці тяжкого ступеня [Текст] / І. П. Шлапак, Г. В. Бевз, Н. В. Титареко // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 70-72

MeSH-головна:
СТОЛБНЯК -- TETANUS (осложнения, смертность)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (смертность, этиология)

Дод.точки доступу:
Бевз, Г. В.
Титареко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шкуренко, Н. С.
Дозированный отбор крови как метод гемодилюционной терапии больных с респираторной недостаточностью и эритроцитозом [Текст] / Н. С. Шкуренко // Український пульмонологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 35-38

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (кровь, терапия)
ГЕМОДИЛЮЦИЯ -- HEMODILUTION (использование, методы)
ПОЛИЦИТЕМИЯ -- POLYCYTHEMIA (терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Шестопалов, А. Е.
    Метаболическое лечение и нутритивная поддержка в интенсивной терапии острой дыхательной недостаточности у больных перитонитом [Текст] / А. Е. Шестопалов, А. Г. Григорьев // Вестник интенсивной терапии. - 2010. - № 3. - С. 59-63

Рубрики: Перитонит

   Дыхательная недостаточность

   Обмена веществ болезни

   Питание, потребность в питании

Дод.точки доступу:
Григорьев, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цветкова, О. А.
Типы структурно-функциональных нарушений при тяжелом течении хронических обструктивных заболеваний легких [Текст] / О. А. Цветкова, А. А. Белов, Н. А. Лакшина // Клиническая медицина. - 2002. - Т. 80, № 3. - С. 40-43

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Белов, А. А.
Лакшина, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Царенко, С. В.
    Блестящие перспективы и плачевное состояние проблемы длительной домашней ИВЛ в России: демонстрация двух клинических наблюдений [Текст] / С. В. Царенко, Е. В. Филимонова, О. Р. Добрушина // Анестезиология и реаниматология. - 2011. - № 4. - С. 78-79

Рубрики: Дыхательная недостаточность

   Легких вентиляция под переменным положительным давлением

Дод.точки доступу:
Филимонова, Е. В.
Добрушина, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ходош, Е. М.
Клінічні та гістопатофізіологічні особливості дифузного альвеолярного ураження (пневмонії), обумовленого SARS-CoV-2, у хворих, які потребують респіраторної підтримки / Е. М. Ходош, І. В. Івахно // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диагностика, терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, терапия, этиология)
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) та дихальна недостатність є основними загрозливими станами у хворих із COVID-19. Основною причиною є насамперед порушення перфузії легень. Анатомічні передумови для позитивного тиску у кінці видиху (ПТКВ) (некардіогенний набряк легень, ателектаз і, отже, можливість рекрутування) відсутні. Неінвазивна вентиляція легень може усунути гіпоксемію і знизити інспіраторні зусилля. Інакше слід розглянути можливість використання механічної вентиляції для запобігання самоіндукованому пошкодженню легень. Ці характеристики пов’язані з помітним порушенням механіки дихання, підвищеним тиском вуглекислого газу артеріальної крові. Провідною характеристикою прогресування COVID-19 є поступовий перехід від набряку або ателектазу до менш оборотних структурних змін легень, а саме до фіброзу. Порушується механіка дихання, підвищується тиск вуглекислого газу в артеріальній крові, знижується здатність дихальної мускулатури та відсутня реакція на ПТКВ у положенні на животі
Дод.точки доступу:
Івахно, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фоломеев, В. Н.
Неотложная помощь больным постинтубационными стенозами грудного отдела трахеи с признаками декомпенсации дыхания [Текст] / В. Н. Фоломеев, В. Н. Сотников, Е. Г. Ежова // Вестник оториноларингологии. - 2002. - № 4. - С. 25-26

MeSH-головна:
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (методы)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
Дод.точки доступу:
Сотников, В. Н.
Ежова, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Фещенко, Ю. И.
Лечение астматического приступа разной степени тяжести [Текст] / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина // Журнал практичного лікаря. - 1999. - № 4. - С. 2-6

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (терапия)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (терапия, этиология)

БОЛЬНОМУ ПОМОЩЬ ПРОПОРЦИОНАЛЬНО ТЯЖЕСТИ БОЛЕЗНИ -- PROGRESSIVE PATIENT CARE (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Яшина, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Факторы, влияющие на исход неинвазивной вентиляции легких у больных с острой дыхательной недостаточностью на фоне хобл / С. Н. Авдеев, М. А. Куценко, А. В. Третьяков // Пульмонология. - 1998. - № 2. - С. 30-39

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Дод.точки доступу:
Авдеев, С. Н.
Куценко, М. А.
Третьяков, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Філик, О.
Персоналізована інтенсивна терапія серцево-судинних порушень у дітей з дихальною недостатністю [Текст] = Personalized intensive care of cardiovascular disorders in children with respiratory failure / О. Філик // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У статті наведено дані про частоту виявлення та тривалість серцево-судинної дисфункції серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Узагальнено відомості про доцільність проведення персоналізованого менеджменту гемодинамічних порушень з мультипараметричним підходом до оцінювання отриманих показників. Основною метою проведеного дослідження було порівняти ефективність стандартного підходу та пропонованих нами доповнень до корекції гемодинамічних порушень у дітей з дихальною недостатністю. Узагальнення даних з літературних джерел засвідчило, що наявність та підтримання паттерну спонтанного дихання пацієнта разом з неінвазивним пролонгованим моніторингом показників роботи серцево-судинної системи, ультразвуковим контролем показників переднавантаження та періодичним переоцінюванням об’єму, темпу та якісного складу розчинів для інфузійної терапії можуть покращити результати лікування дітей з гострою дихальною недостатністю. Нами було проведено проспективне одноцентрове неінтервенційне когортне дослідження серед дітей віком 1 міс – 18 років з гострою дихальною недостатністю. Пацієнтів було розділено випадковим чином на І та ІІ групи. До аналізу даних увійшло 43 пацієнти І групи, які отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинг та лікування і 53 пацієнти ІІ групи, у яких брали до уваги отримані результати мультипараметричного моніторингу при призначенні корекції показників гемодинаміки. Моніторинг гемодинаміки включав визначення показників частоти серцевих скорочень, неінвазивного систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, часу капілярного наповнення та пульсації артерій на периферії з клінічною верифікацією “теплого” або “холодного” шоку, показників ScvO2 та рівня лактату в центральній венозній крові; неінвазивний пролонгований моніторинг ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу, ударного індексу з допомогою технології пролонгованого дослідження серцевого викиду, NIHON COHDEN (Японія) та показники співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Гемодинамічна підтримка в І та ІІ групах включала ранню ціль-орієнтовану терапію, індивідуалізовану та персоналізовану підтримку. В ІІ групі пацієнтів при проведенні корекції гемодинаміки брали до уваги динаміку змін показників неінвазивного визначення ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу та ударного індексу, кумулятивний гідробаланс та співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Рання ціль-орієнтована терапія була скерована на (супра)нормалізацію кровотоку та базувалася на показниках норм гемодинаміки для популяції, зокрема на показниках перцентилів для конкретних вікових груп пацієнтів. Індивідуалізована гемодинамічна терапія включала функціональний гемодинамічний моніторинг з оцінюванням рефрактерності до волемічної терапії, індивідуалізацією цільових точок та максималізацією кровотоку. Персоналізований гемодинамічний менеджмент полягав у застосуванні адаптивного мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки. Під час проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів підтримувалася спонтанна діафрагмальна активність. Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності; вторинними кінцевими точками оцінювання була тривалість серцево-судинної дисфункції та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Ми розділили всіх пацієнтів на вікові підгрупи. До першої вікової підгрупи увійшли пацієнти віком 1 міс – 1 рік; до другої підгрупи – у віці 1 - 3 роки; до третьої підгрупи – у віці 3 - 6 років; до четвертої підгрупи – діти віком 6 – 12 років; та до п’ятої підгрупи – діти 12 - 18 років. В результаті проведеного дослідження було визначено, що рівень 28-денної летальності складав: в 1-ій віковій підгрупі - 18,2% в І групі та 3,1% в ІІ групі (p=0,02), в 2-ій віковій підгрупі – 11,1% та 0%, відповідно (p=0,11); в 4-ій віковій підгрупі 10% та 0%, відповідно (p=0,28); в 3-ій та 5-ій вікових підгрупах - становив 0% в І та ІІ групах. Встановлено поширеність виявлення гемодинамічних порушень: в 1-ій віковій підгрупі серед пацієнтів І групи серцево-судинну дисфункцію виявлено в 100% пацієнтів, тоді як в ІІ групі – лише 62,5% пацієнтів (p=0,001); в 2-ій віковій підгрупі – в 55,6% пацієнтів з І групи та в 42,9% пацієнтів з ІІ групи (p=0,05); в 3-ій віковій підгрупі в 100% пацієнтів ІІ групи та лише в 75% пацієнтів І групи (p=0,02). В 4-ій віковій підгрупі не виявлено достовірних відмінностей між І (30% пацієнтів) та ІІ групами (25% пацієнтів), p=0,28; в 5-ій віковій підгрупі частота серцево-судинної дисфункції становила 40% в І групі, порівняно з 75% в ІІ групі (p=0,008). Виявлено, що найдовше порушення гемодинаміки спостерігалася серед пацієнтів 1-ої та 4-ої вікових підгруп, найбільш короткочасно – серед пацієнтів 5-ї вікової підгрупи: в 1-ій віковій підгрупі вони тривали 7,6±0,5 днів в І групі та 8,8±0,9 днів в ІІ групі (p0,05); в 4-ій віковій підгрупі - 6,7±0,4 днів в І групі та 10,1±1,2 днів в ІІ групі (p0,05), тоді як в 5-ій віковій підгрупі - 4,1±0,3 дні в І групі та 4,7±0,5 дні в ІІ групі (p0,05). Ми з’ясували, що достовірні відмінності тривалості госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії були серед пацієнтів 1-ої та 5-ої вікових підгруп. Зокрема в 1-ій віковій підгрупі даний показник був в 1,3 раза нижчим в ІІ групі, порівняно з І групою (p0,05); в 5-ій віковій підгрупі ситуація була зворотньою – тривалість госпіталізації в ІІ групі була в 1,4 раза вищою, порівняно з І групою (p0,05). Отже, отримані нами дані вперше продемонстрували результати застосування персоналізованого менеджменту порушень гемодинаміки серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Використання в клінічній практиці мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки може дозволити більш диференційовано застосовувати інфузійну терапію та петлеві діуретики та матиме сприятливий вплив на кінцеві клінічні результати лікування пацієнтів з гострою дихальною недостатністю
This article presents data on the frequency of incidence and duration of cardiovascular dysfunction in children with acute respiratory failure. The information on expediency of carrying out of personalized hemodynamic management in case of its insufficiency with use of multiparametric approach to estimate haemodynamic data are presented. The aim of the study was to compare the effectiveness of the standard approach and proposed by us additions to treatment of haemodynamic disorders in children with respiratory failure. It was summarized from the literature reviews that the presence and maintenance of patient’s spontaneous breathing pattern with use of non-invasive estimated cardiovascular monitoring, evaluation of preload with ultrasonography and reassessment of rate and volume of fluid replacement with taking into account solution’s composition might improve treatment results in children with acute respiratory failure. We conducted a prospective single-center non-interventional cohort study in children with acute respiratory failure 1 month - 18 years old. Patients were randomly divided into I and II groups. The data analysis included 43 patients of group I, who received conventional for this intensive care unit monitoring and treatment and 53 patients of group II, in whom we took into account the results of multiparametric monitoring during the correction of hemodynamics.Monitoring of hemodynamics included heart rate, non-invasive systolic, diastolic and mean blood pressure capillary refill time and presence of peripheral arteries pulsation with clinical verification of "warm" or "cold" shock, ScvO2 and lactate levels in the central venous blood; non-invasive estimated monitoring of stroke volume, cardiac output, cardiac index, stroke index using the esCCO technology, NIHON COHDEN (Japan) and the ratio of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Hemodynamic support in groups I and II included early goal-directad therapy, individualized and personalized treatment. In II group of patients there were taken into account the dynamics of changes of non-invasive esCCO data about stroke volume, cardiac output, cardiac index and stroke index, cumulative hydrobalance and the ratio of the of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Early goal-directed therapy was aimed to (supra) normalize of blood flow and was based on normal hemodynamic data for population, according to percentiles for specific age groups of patients. Individualized hemodynamic therapy included functional hemodynamic monitoring with assessment of to volemic therapy answer, individualization of target points and maximization of blood flow. Personalized hemodynamic management consisted of applying an adaptive multiparametric approach to hemodynamic assessment. Spontaneous diaphragmatic activity was maintained along all time of mechanical ventilation. The primary endpoint was 28-day mortality rate; secondary endpoints were the duration of cardiovascular dysfunction and the duration of intensive care unit stay. To assess age-dependent data, patients were divided into age subgroups: 1st subgroup - children 1 month - 1 year old; 2nd subgroup - children 1 - 3 years old; 3rd subgroup - children 3 - 6 years old; 4th subgroup - children 6 - 12 years old; 5th subgroup - children 12 - 18 years old. It was determined that the level of 28-day mortality was: in 1st age subgroup - 18.2% in group I and 3.1% in group II (p = 0.02), in the 2nd age subgroup - 11.1% and 0%, respectively (p = 0.11); in the 4th age subgroup - 10% and 0%, respectively (p = 0.28); in the 3rd and 5th age subgroups - was 0% in I and II groups. The prevalence of hemodynamic disorders was: in 1st age subgroup in patients of group I - 100%, while in group II - 62.5% (p = 0.001); in 2nd age subgroup - 55.6% in patients from group I and 42.9% in patients from group II (p = 0.05); in 3rd age subgroup in 100% of patients of group II and only in 75% of patients of group I (p = 0.02). In the 4th age subgroup no significant differences were found between I (30% of patients) and II groups (25% of patients), p = 0.28; in 5th age subgroup the frequency of cardiovascular dysfunction was 40% in group I, compared with 75% in group II (p = 0.008). It was found that duration of hemodynamic insufficiency was longer in patients of 1st and 4th age subgroups, and relatively shorter in patients of 5th age subgroup: in the 1st age subgroup it was 7.6 ± 0.5 days in group I and 8.8 ± 0.9 days in group II (p 0.05); in 4th age subgroup - 6.7 ± 0.4 days in group I and 10.1 ± 1.2 days in group II (p 0.05), while in 5th age subgroup - 4.1 ± 0.3 days in group I and 4.7 ± 0.5 days in group II (p 0.05). We found that there were significant differences in the duration of stay in intensive care unit among patients of the 1st and 5th age subgroups. Specifically, in 1st age subgroup this indicator was in 1.3 times less in group II, compared with group I (p 0.05); in 5th age subgroup the situation was the opposite- the duration of intensive care unit stay in group II was in 1.4 times more in group I (p 0.05). Thus, obtained data demonstrated the results of the use of personalized management of hemodynamic disorders in children with acute respiratory failure. The use of a multiparametric approach to hemodynamic assessment in clinical practice may allow more differentiated use of volume replacement therapy as loop diuretics and will have a beneficial effect on the final clinical outcomes in patients with acute respiratory failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Філик, О. В.
Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патофизиология, ультрасонография)
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN (дефицит)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Філик, О. В.
Тривалість штучної вентиляції легень та функціонування діафрагми у дітей з гострою дихальною недостатністю [Текст] / О. В. Філик // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 83-88. - Бібліогр.: с. 88

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, терапия, ультрасонография)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Пацієнти з комбінованими формами дихальної недостатності часто мають довготривале чи навіть невдале відлучення від штучної вентиляції легень (ШВЛ). Мета дослідження: порівняти тривалість проведення ШВЛ, а також показники функціонування діафрагми при використанні технологій P-SIMV та BIPAP у пацієнтів на етапі відлучення від ШВЛ. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне нерандомізоване когортне дослідження серед 27 пацієнтів з гострою дихальною недостатністю. До І (режим P-SIMV) та ІІ груп пацієнтів (режим BIPAP ) увійшло по 10 пацієнтів. Первинними точками оцінювання результатів лікування були тривалість проведення інвазивної ШВЛ; вторинними точками — амплітуда рухів обох куполів діафрагми, фракція стоншення діафрагми, виникнення декомпенсованого респіраторного чи змішаного ацидозу. Результати. Середня тривалість проведення ШВЛ у пацієнтів першої групи становила 14,14 ± 1,83 доби, у пацієнтів другої групи — 13,2 ± 2,56 доби (p = 0,32). Амплітуда рухів куполів діафрагми в першу добу дослідження становила в І групі пацієнтів 7,2 ± 1,8 мм, у ІІ групі — 6,8 ± 1,5 (p = 0,42); на 5-ту добу лікування цей показник вірогідно не відрізнявся між групами та в І групі зростав до 8,1 ± 2,1 мм, у ІІ — до 8,4 ± 1,9 мм (p = 0,12 та p = 0,89). Вже на 9-ту добу лікування амплітуда рухів правого купола діафрагми вірогідно (р = 0,04) відрізнялася у І групі пацієнтів щодо ІІ групи (9,0 ± 2,1 мм та 10,0 ± 1,3 мм відповідно) та щодо попереднього етапу обстеження (p = 0,05 та p = 0,04). Амплітуда рухів правого купола діафрагми залишалася на рівні понад 10 мм у ІІ групі пацієнтів і на 13-ту та 17-ту добу спостереження за пацієнтами. Висновки. Тривалість проведення ШВЛ у дітей з поєднанням обструктивного та рестриктивного типів дихальної недостатності в І та ІІ групах вірогідно не відрізнялася. Спонтанні дихальні зусилля були вірогідно вищими у пацієнтів ІІ групи починаючи з 9-ї доби порівняно з пацієнтами І групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Філик, О. В.
Рівень транстиретину сироватки крові та динаміка співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну в дітей із гострою гіпоксемічною дихальною недостатністю: поширеність порушень та вплив на результати лікування / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 87-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (метаболизм, патофизиология, смертность)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (метаболизм, патофизиология, смертность)
БЕЛКОВО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПИЩЕВАЯ -- PROTEIN DEFICIENCY (диагностика, осложнения)
БЕЛКИ ТИРОКСИН-СВЯЗЫВАЮЩИЕ -- THYROXINE-BINDING PROTEINS (диагностическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Протеїндефіцитна мальнутриція — одне з поширених порушень нутритивного статусу, що впливає на клінічний стан, перебіг та прогноз захворювань у дітей. Метою цього дослідження було вивчити поширеність зниження рівня транстиретину (TTR), динаміку співвідношення «TTR/С-реактивний протеїн», тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії та рівень 28-денної летальності в дітей із гострою гіпоксемічною дихальною недостатністю. Матеріали та методи. Із травня 2018 р. по травень 2019 р. нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ») серед пацієнтів віком 3–12 років. Рівень транстиретину та С-реактивного протеїну сироватки крові оцінювали в 1-шу (d1), 3-тю (d3), 5-ту (d5), 7-му та 9-ту добу (d7 та d9). До дослідження були включені 19 пацієнтів. Ретроспективно всіх пацієнтів було розподілено на такі підгрупи: 1-ша підгрупа — діти з рівнем TTR понад 150 мг/л (відсутня мальнутриція), 2-га — рівень TTR сироватки крові 120–150 мг/л (легка мальнутриція), 3-тя — рівень TTR 80–100 мг/л (помірна мальнутриція), 4-та — рівень TTR менше 80 мг/л (тяжка мальнутриція). Результати. Установлено, що зниження рівня транстиретину нижче 150 мг/л було виявлено в 10 з 19 включених у дослідження пацієнтів (52,6 %) на етапі дослідження d1, у 7 пацієнтів із 15 (46,7 %) — на етапі дослідження d3, у 6 пацієнтів із 10 (60 %) — на етапі дослідження d5 та в 3 пацієнтів із 4 (75 %) і 1 пацієнта з 4 (25 %) — на етапах дослідження d7 та d9 відповідно. У пацієнтів 1-ї підгрупи виявлено прогресивне зростання співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну впродовж дослідження з 2,83 на етапі дослідження d1 до 13 та 31 на етапах дослідження d5 та d9 відповідно (p = 0,12 та p = 0,06 порівняно з етапом дослідження d1). У пацієнтів 4-ї підгрупи дане співвідношення впродовж дослідження становило 0,53 на етапі дослідження d1, на етапах дослідження d5 та d9 — 0,25 та 0,33 (p = 0,72 та p = 0,56 порівняно з етапом дослідження d1). Частка 28-денної летальності серед пацієнтів 1-ї підгрупи становила 11,1 %. Усі пацієнти з 2-ї та 3-ї підгруп вижили. У 4-й підгрупі пацієнтів рівень летальності становив 42,9 % (p = 0,18 порівняно з 1-ю підгрупою пацієнтів). Тривалість госпіталізації серед пацієнтів 1-ї підгрупи становила 14,8 доби (12,5–19,7 доби); серед пацієнтів 4-ї підгрупи — 23,2 доби (19,1–29,5 доби) (p = 0,11). Висновки. Гострі порушення нутритивного статусу були верифіковані в 52,6 % пацієнтів із гіпоксемічною дихальною недостатністю при надходженні на лікування. У пацієнтів із тяжким нутритивним дефіцитом співвідношення транстиретину та С-реактивного протеїну було зниженим упродовж усього дослідження. Рівень 28-денної летальності в пацієнтів без гострих нутритивних порушень становив 11,1 %, у пацієнтів із гострим тяжким нутритивним дефіцитом — 42,9 % (p = 0,18)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Філик, О. В.
Порушення вмісту фосфору в сироватці крові критично хворих дітей із гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження / О. В. Філик // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 7. - С. 78-86. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (кровь, терапия, этиология)
ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA (кровь, осложнения, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Тяжка гіпофосфатемія призводить до загрожуючих життю порушень. Даних про те, як впливає гіпофосфатемія на кінцеві результати лікування дітей із гострою дихальною недостатністю, до сьогодні залишається мало. Метою даного дослідження було встановити поширеність, причини та фактори ризику гіпофосфатемії в дітей із гострою дихальною недостатністю. Матеріали та методи. Із травня 2018 р. по травень 2019 р. нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ») серед пацієнтів віком від 1 міс. до 3 років. Рівень фосфору сироватки крові оцінювали в 1-шу (d1), 3-тю (d3), 5-ту (d5), 7-му та 9-ту добу (d7 та d9). Клінічні дані, що публікуються в даній статті, є частиною результатів клінічного дослідження «Diaphragm ultrasound and trends in electrolyte disorders and transthyretin level as a method to predict ventilation outcome in children: the prospective observational cohort study» (ISRCTN84734652; https://doi.org/10.1186/ISRCTN84734652). Упродовж часу дослідження у відділення були прийняті 57 пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, у 4 із них рівень фосфору не моніторували. Таким чином, до дослідження були включені 53 пацієнти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Філик, О. В.
Оцінювання нутрітивного статусу у дітей з гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження [Текст] / О. В. Філик, Я. М. Підгірний // Львівський медичний часопис. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы, тенденции)
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT (физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Серед причин гострої дихальної недостатності у дітей значне місце посідає пневмонія. Факторами ризику щодо виникнення пневмонії є мальнутриція (вага щодо віку за даними номоґрам), низька вага при народженні (2500 ґ) та інші причини. Рівень летальності серед дітей з пневмонією, госпіталізованих в відділення інтенсивної терапії залишається високим (18-20%), незалежно від країни світу
Гостра тяжка мальнутриція є поширеною проблемою серед пацієнтів з гострою дихальною недостатністю з високою часткою серед дітей віком 1 міс-1 рік (виявлено у 23,1% випадків) та серед пацієнтів віком 1 рік - 3 роки (виявлено у 27,3% випадків). З віком частота виявлення гострої тяжкої мальнутриції зменшується та становить 6,3% серед пацієнтів віком 5-12 років та 16,7% серед пацієнтів вікової групи 12-18 років. Виявлено тенденцію до зростання рівня загального білка впродовж перших п’яти днів лікування серед пацієнтів віком 1 міс - 1 рік з гіпопротеїнемією при надходженні на лікування, а також зниження рівня загального білка серед пацієнтів віком 1 рік-3 роки впродовж перших трьох днів лікування
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Філик, О. В.
Особливості діагностики гострої дихальної недостатності у дітей із сепсисом [Текст] / О. В. Філик // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 3. - С. 54-59. - Бібліогр.: с. 58

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, терапия, этиология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті описано основні принципи діагностики гострої дихальної недостатності у пацієнтів із сепсисом. Мета. Вивчення даних літератури про сучасні стратегії діагностики гострої дихальної недостатності у дітей із сепсисом і дослідження зміни роботи дихальної та серцево-судинної систем дітей із сепсисом. Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне дослідження, до якого було включено 62 пацієнти віком від 12 до 16 років із хірургічним сепсисом. Результати. Проаналізовано дані щодо застосування у дітей Берлінських дефініцій діагностики гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) та спрощених критеріїв для ресурс-лімітованих країн. У дослідженні виявлено, що 54,8 % пацієнтів із сепсисом не потребували проведення респіраторної терапії; 29 % потребували оксигенотерапії, 9,7 % — механічної вентиляції легень (МВЛ). Лише у 55 % пацієнтів, які потребували проведення оксигенотерапії, було тахіпное. Крім того, оцінено показники гемодинаміки (технологія esCCO), встановлено, що у групі пацієнтів, які отримували оксигенотерапію, хвилинний об’єм кровообігу був вищим щодо показників дітей без дихальної недостатності та становив 5,90 ± 0,61 л/хв і 4,80 ± 0,31 л/хв відповідно. Виявлено, що серед дітей, яким проводилася МВЛ, у 50 % була артеріальна гіпотензія при надходженні на лікування, а в подальшому домінували ознаки гіпердинамічного типу кровообігу з підвищеними показниками хвилинного об’єму кровообігу та серцевого індексу, що становили відповідно 6,30 ± 0,42 л/хв і 5,60 ± 0,51 л/хв/м2. Але і надалі зниженим залишався ударний об’єм крові — 41,2 ± 6,1 мл (порівняно з 48,1 ± 3,9 мл у пацієнтів без дихальної недостатності). У пацієнтів, яким проводилася МВЛ, індекс SpO2/FiO2 був вірогідно нижчим порівняно з групою пацієнтів, які отримували оксигенотерапію, і становив відповідно 212,4 ± 10,1 і 232,1 ± 41,5. Індекс PaO2/FiO2 в групі пацієнтів із МВЛ відповідав середньому ступеню гіпоксемії, згідно з Берлінськими дефініціями ГРДС, і становив 200,8 ± 16,4. За результатами аналізу крові на кислотно-лужну рівновагу встановлено, що у хворих групи проведення МВЛ до моменту її початку був декомпенсований змішаний ацидоз із превалюванням метаболічного компоненту. Висновки. Наростання ознак змішаного ацидозу, а також гіпердинамічний тип кровообігу у пацієнтів із сепсисом можуть допомогти верифікувати тих із них, які мають високий ризик розвитку ГРДС
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)